Daypolitico

Позначка: смертність

  • Україна опинилася серед світових антирекордсменів: народжуваність впала до критичного рівня

    Україна опинилася серед світових антирекордсменів: народжуваність впала до критичного рівня

    Україна опинилася серед трьох країн із найнижчим загальним коефіцієнтом народжуваності у світі. За даними Світового банку за 2024 рік, в Україні було зафіксовано лише 5,5 живонароджених на кожну тисячу жителів. Нижчі показники мали лише Південна Корея та Сан-Марино.

    Водночас сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні, який показує середню кількість дітей, народжених однією жінкою протягом життя за умови збереження поточних вікових показників, становив приблизно одну дитину. Це більш ніж удвічі нижче за рівень простого відтворення населення, який зазвичай оцінюють приблизно у 2,1 дитини на одну жінку.

    Рейтинг на основі даних Групи Світового банку опублікувало видання Business Insider. Під час його укладання порівнювали два різні демографічні показники: кількість живонароджених на тисячу населення та сумарний коефіцієнт народжуваності. Україна посіла третє місце саме за першим із них — загальним коефіцієнтом народжуваності.

    Найнижчий показник у 2024 році зафіксували у Сан-Марино — 4,2 народження на тисячу жителів. На другому місці опинилася Південна Корея з показником 4,7. В Україні він становив 5,5 народження на тисячу осіб.

    У випадку Південної Кореї сумарний коефіцієнт народжуваності становив близько 0,7 дитини на одну жінку — це один із найнижчих показників у світі. В Україні він перебував приблизно на рівні однієї дитини, а у Сан-Марино — близько 1,2.

    Чим відрізняються показники народжуваності

    Загальний коефіцієнт народжуваності показує, скільки дітей народжується протягом року в розрахунку на тисячу жителів країни. На нього впливає не лише бажання сімей мати дітей, а й вікова структура населення.

    Наприклад, якщо в країні мало жінок репродуктивного віку, загальна кількість народжень буде невеликою навіть за відносно сприятливих сімейних установок. Для України це особливо актуально через багаторічне скорочення населення, низьку народжуваність у попередні десятиліття, масову міграцію та наслідки повномасштабної війни.

    Сумарний коефіцієнт народжуваності натомість оцінює середню кількість дітей, яку могла б народити одна жінка за все життя за збереження поточних вікових показників. Саме він краще демонструє, чи здатне населення відтворювати себе без урахування міграції.

    Обидва показники свідчать, що Україна опинилася в надзвичайно складній демографічній ситуації. Низька кількість народжень поєднується з високою смертністю, виїздом мільйонів громадян за кордон та зменшенням кількості людей репродуктивного віку.

    Смертність майже вчетверо перевищує народжуваність

    У першому півріччі 2026 року в Україні зареєстрували 73 292 народження і 259 853 смерті. Таким чином, на одного новонародженого припадало приблизно 3,5 померлих. У публічних повідомленнях це співвідношення зазвичай округлюють до майже чотирьох смертей на одне народження.

    Порівняно з першою половиною 2025 року кількість народжених дітей продовжила скорочуватися. Тоді в Україні за шість місяців зареєстрували близько 86,8 тисячі новонароджених і понад 249 тисяч смертей.

    За підсумками всього 2025 року в Україні народилися 168 778 дітей, тоді як кількість померлих становила 485 296 осіб. На кожну новонароджену дитину тоді припадало майже троє померлих.

    Ці цифри не охоплюють усіх українських громадян, які фактично проживають за межами країни, а також можуть не повністю відображати ситуацію на тимчасово окупованих територіях. Однак навіть доступні реєстраційні дані демонструють значне природне скорочення населення.

    Як війна поглибила демографічну кризу

    Проблема низької народжуваності в Україні виникла задовго до повномасштабного російського вторгнення. Населення країни скорочувалося ще з 1990-х років через низьку народжуваність, високу смертність, трудову міграцію та старіння суспільства.

    Проте війна різко прискорила ці процеси. Мільйони українців, переважно жінки та діти, виїхали до європейських країн. Частина сімей була розділена, а багато молодих людей відкладають народження дітей через небезпеку, нестабільність, невизначеність із житлом і доходами.

    На рішення щодо народження дитини також впливають регулярні ракетні та дронові атаки, руйнування медичної інфраструктури, ризики для вагітних жінок і неможливість довгостроково планувати майбутнє.

    За даними міжнародних оглядів, російські удари по медичних закладах, зокрема пологових будинках, додатково ускладнили доступ до безпечної допомоги під час вагітності та пологів у прифронтових регіонах.

    Водночас частина дітей громадян України народжується за кордоном. Такі народження не завжди потрапляють до української внутрішньої статистики одразу, хоча діти можуть мати українське громадянство. Тому реальна кількість дітей, народжених в українських сім’ях, може бути вищою, ніж кількість зареєстрованих народжень усередині країни.

    Однак це не усуває основної проблеми: значна частина молодих сімей фізично перебуває за межами України, а їхнє повернення після війни не гарантоване.

    Чому різкий «бебі-бум» не розв’яже проблему

    Навіть значне збільшення кількості народжених дітей не здатне швидко змінити вікову структуру українського населення. Новонародженим знадобиться щонайменше два десятиліття, щоб увійти до ринку праці, сплачувати податки та підтримувати пенсійну систему.

    Одночасно чисельність людей старшого віку залишатиметься значною, а кількість працездатного населення може продовжувати скорочуватися. Це створює ризики дефіциту працівників, зменшення податкової бази та збільшення навантаження на соціальні фонди.

    Демографи наголошують, що політика не може обмежуватися одноразовими виплатами після народження дитини. Сім’ям потрібні безпечні міста, доступне житло, стабільна робота, якісна медицина, дитячі садки, школи та можливість поєднувати професійну діяльність із батьківством.

    Окремим викликом стане повернення українців, які виїхали після початку повномасштабної війни. Частина з них уже знайшла роботу, житло, влаштувала дітей до шкіл і почала інтегруватися в інших країнах. Чим довше триває війна, тим складніше буде переконати ці родини повернутися.

    За міжнародними оцінками, демографічне скорочення може впливати не лише на економіку, а й на обороноздатність, відбудову та загальну стійкість держави.

    Де народжуваність залишається найвищою

    На протилежному кінці рейтингу Світового банку розташувалися переважно африканські держави. Найвищий загальний коефіцієнт народжуваності у 2024 році зафіксували у Центральноафриканській Республіці — 46,2 народження на тисячу жителів.

    У Чаді цей показник становив 43,3, а в Сомалі — 42,3 народження на тисячу осіб. Сумарний коефіцієнт народжуваності в цих країнах наближався до шести дітей на одну жінку.

    Проте висока народжуваність не обов’язково означає високий рівень добробуту. У багатьох таких країнах зберігаються значна дитяча смертність, обмежений доступ до медицини й освіти, високий рівень бідності та недостатнє використання сучасної контрацепції.

    Низька народжуваність, своєю чергою, характерна для багатьох економічно розвинених держав. Вона спостерігається в Південній Кореї, Японії, Китаї, Італії, Іспанії та Польщі. Серед її причин називають високу вартість житла, пізніше створення сімей, нестабільну зайнятість молоді та складність поєднання кар’єри з доглядом за дітьми.

    Що означає антирекорд для України

    Третє місце серед країн із найнижчим загальним коефіцієнтом народжуваності — це не просто статистичний показник. Він означає, що вже через кілька десятиліть Україна може зіткнутися з гострим дефіцитом працівників, скороченням кількості учнів і студентів, закриттям закладів освіти та зростанням навантаження на систему охорони здоров’я і пенсійне забезпечення.

    Водночас рейтинг не слід трактувати як абсолютно точне порівняння чисельності всіх українців. Через війну, окупацію, переміщення населення та перебування мільйонів громадян за кордоном демографічні розрахунки для України мають значну похибку.

    Однак загальна тенденція не викликає сумнівів: кількість народжень залишається критично низькою, смертність значно її перевищує, а війна посилює проблеми, які накопичувалися десятиліттями.

    Відновлення населення потребуватиме не одного року і навіть не одного десятиліття. Для цього Україні доведеться одночасно створювати умови для повернення громадян, підтримувати сім’ї з дітьми, зменшувати передчасну смертність, розвивати медицину та забезпечувати безпеку. Без комплексних рішень навіть завершення війни саме собою не зможе швидко подолати демографічну кризу.

  • Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна хвиля спеки, яка накрила Францію наприкінці червня, спричинила різке зростання смертності в регіоні Іль-де-Франс. Нові офіційні оцінки свідчать, що кількість померлих перевищила очікуваний рівень більш ніж удвічі, а найбільше від екстремальної температури постраждали люди похилого віку.

    Про це повідомляє Le Monde з посиланням на оновлені дані французького агентства охорони здоров’я.

    За інформацією відомства, у період із 22 по 28 червня в Іль-де-Франс було зафіксовано надлишкову смертність на рівні 122% порівняно зі звичайними показниками для цього часу року. У числовому вимірі це означає 1565 додаткових смертей, тоді як загальна кількість померлих у регіоні за цей тиждень сягнула майже 3000 осіб.

    Фахівці зазначають, що найвразливішою категорією населення стали люди віком понад 65 років. Саме на них припало 82,4% усіх зареєстрованих смертей. Водночас експерти не виключають, що навіть ці показники можуть бути нижчими за реальні, адже частина випадків ще могла не потрапити до остаточної статистики.

    Нинішні оцінки суттєво відрізняються від попередніх, які були оприлюднені на початку липня. Тоді повідомлялося про понад 2000 надлишкових смертей по всій Франції, що відповідало приблизно 30-відсотковому зростанню смертності на національному рівні та понад 62-відсотковому – в Іль-де-Франс.

    Як пояснюють у французькому агентстві охорони здоров’я, перші підрахунки були неповними, оскільки ґрунтувалися виключно на електронних свідоцтвах про смерть. Крім того, порівняння проводилося з попереднім тижнем, який також уже характеризувався аномально високими температурами, що могло применшити реальний масштаб наслідків.

    Нові ж дані враховують як електронні, так і паперові свідоцтва про смерть. Також аналітики порівнювали кількість летальних випадків не з попереднім аномальним тижнем, а зі звичайним середнім рівнем смертності для цього періоду року. Саме тому оновлені показники виявилися значно вищими.

    Після завершення першої хвилі спеки у Франції настало короткочасне похолодання, однак воно не призвело до швидкого повернення смертності до звичних показників. За даними агентства, вже наступного тижня надлишкова смертність в Іль-де-Франс усе ще перевищувала 200 випадків.

    Фахівці наголошують, що вплив екстремальної спеки на здоров’я населення не обмежується лише безпосередніми наслідками перегріву організму, такими як гіпертермія чи зневоднення. Частина ускладнень проявляється із затримкою у кілька днів, особливо серед літніх людей та пацієнтів із серцево-судинними або хронічними захворюваннями. Саме тому смертність після пікових температур часто залишається підвищеною навіть після тимчасового зниження спеки.

    Франція стала лише однією з країн, які особливо гостро відчули наслідки екстремальних погодних умов цього літа. За офіційними оцінками, аномальна спека вже забрала життя близько 10 тисяч людей у різних країнах Європи. У Бельгії надлишкова смертність досягла найвищого рівня за всю історію спостережень.

    Кліматологи також повідомляли, що червень 2026 року став найтеплішим у Західній Європі за весь період метеорологічних спостережень. Температура повітря у багатьох регіонах побила історичні рекорди, а хвилі спеки дедалі частіше пов’язують із наслідками глобальних кліматичних змін. На цьому тлі дискусії щодо боротьби зі зміною клімату та скорочення викидів парникових газів знову опинилися в центрі міжнародного порядку денного.

  • Україна входить у найгострішу демографічну фазу за час незалежності: чи врятують країну повернення біженців, ринок праці й обережна міграція

    Україна входить у найгострішу демографічну фазу за час незалежності: чи врятують країну повернення біженців, ринок праці й обережна міграція

    Україна стикається з однією з найскладніших демографічних криз у своїй новітній історії. Повномасштабна війна не створила цю проблему з нуля, але різко прискорила процеси, які тривали роками: населення старіє, народжуваність падає, смертність залишається високою, а мільйони громадян перебувають за кордоном. Уряд ще восени 2024 року схвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року і окремий план її реалізації на 2024–2027 роки, визнавши серед головних викликів низьку народжуваність, передчасну смертність, масову вимушену міграцію та дефіцит робочої сили.

    Масштаб відтоку людей залишається величезним. За даними UNHCR, станом на осінь 2025 року за межами України було зафіксовано 5,75 млн українських біженців, із них близько 5,2 млн — у Європі. Усередині країни ще 3,75 млн людей залишалися внутрішньо переміщеними. Тобто йдеться не лише про втрату населення в абсолютних цифрах, а й про значне зменшення мобільного, економічно активного людського ресурсу, який потрібен і для поточного функціонування економіки, і для майбутнього відновлення.

    Паралельно загострюється проблема ринку праці. В інтерв’ю та коментарях українським медіа демограф і голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник пояснює: ще до великої війни Україна щороку втрачала природним шляхом близько 250–300 тисяч людей, оскільки народжувалося приблизно 200–250 тисяч осіб, а помирало близько пів мільйона. Саме тому, за його оцінкою, для простого утримання чисельності населення країні теоретично потрібно було б залучати до 300 тисяч мігрантів щороку. Але теоретична потреба і реальні можливості — різні речі. До війни Україна видавала приблизно 20–22 тисячі дозволів на працевлаштування іноземців на рік, а у 2025 році цей показник, за словами експерта, становив уже понад 9,5 тисячі.

    Це означає, що сценарій швидкого “заміщення” українців масовою трудовою міграцією з Азії чи Африки виглядає малоймовірним. Воскобойник прямо каже, що навіть якщо Україна спробує активніше відкриватися для іноземних працівників, вони все одно порівнюватимуть нашу країну з Польщею чи Німеччиною, де можна заробити більше і працювати в безпечніших умовах. Тому в найближчі 5–10 років реалістичніше говорити не про сотні тисяч нових працівників з-за кордону, а про десятки тисяч.

    Водночас директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла Лібанова наголошує, що після завершення активної фази бойових дій потреба в працівниках лише зростатиме. Вона заявила Центру економічної стратегії, що міжнародні партнери вже працюють над масштабним планом відновлення, який передбачатиме різке збільшення попиту на робочу силу, особливо в будівництві та суміжних секторах. Але її ж позиція важлива й в іншому: Україні доведеться не лише думати про додаткові руки, а й активніше використовувати потенціал людей старшого віку, долати ейджизм і адаптовувати ринок праці до демографічного старіння.

    Ознаки кадрової напруги бізнес уже відчуває зараз. За даними Європейської Бізнес Асоціації, 75% опитаних підприємств у Дніпропетровській області стикаються з нестачею кваліфікованих працівників, а ширші бізнес-опитування EBA також фіксують масштабний дефіцит кадрів в Україні. Це збігається з оцінками, які наводить Воскобойник: за його словами, 75% представників бізнесу вже скаржаться на проблеми із закриттям вакансій.

    Ще тривожніша ситуація — у базових демографічних показниках. За даними OpenDataBot, у 2025 році в Україні зареєстрували 168 778 новонароджених, а після обвального падіння народжуваності на 25% у 2022 році темпи спаду хоч і сповільнилися, але не зупинилися: у 2024 році зниження становило 6%, а у 2025 році — ще 4,5%. Reuters із посиланням на урядові оцінки також повідомляє про різке скорочення середньої тривалості життя: у чоловіків — з 65,2 до 57,3 року, у жінок — з 74,4 до 70,9 року. Агентство додає, що населення України, яке до повномасштабного вторгнення оцінювали приблизно у 42 млн, уже впало нижче 36 млн, якщо враховувати й кілька мільйонів людей на окупованих Росією територіях.

    Довгострокові прогнози теж невтішні. Інститут демографії та проблем якості життя НАН України прогнозував восени 2024 року, що до 2051 року населення країни може скоротитися до 25,2 млн осіб. Цю ж оцінку нині знову актуалізують українські медіа у матеріалах про стан демографії. За оцінкою МВФ, яку цитує українська преса, населення України станом на 2025 рік становить 32,8 млн осіб. Навіть якщо в деталях різні методики підрахунку можуть відрізнятися, сам тренд очевидний: за чотири роки великої війни країна втратила стільки людей, скільки за попередні десятиліття скорочення.

    Чи означає це неминучий колапс? Експерти кажуть, що ні. Воскобойник підкреслює: попри драматичні тенденції, в Україні досі живе приблизно 28–30 млн людей, тож сценарій, у якому “взагалі не буде кому працювати”, він називає нереалістичним. Ключове питання не в тому, чи зникне робоча сила повністю, а в тому, якою буде її якість, структура і доступність для економіки. Якщо країна робитиме ставку на сучасне виробництво, military-tech, інженерію та складні технології, то їй будуть потрібні не просто додаткові робочі руки, а кваліфіковані фахівці — і саме тому державі доведеться створювати умови для повернення власних громадян та для точкового залучення спеціалістів з-за кордону.

    Саме повернення українців уряд вважає головним резервом. У Стратегії демографічного розвитку та плані її реалізації йдеться про розвиток соціальних послуг, доступного та безпечного дошкільного середовища, гнучких умов праці для батьків, програм доступного житла, перекваліфікації ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю, а також про створення умов для економічної активності людей старшого віку. Окремий блок пов’язаний із поверненням громадян з-за кордону — через відбудову житла та інфраструктури, розвиток безпеки, підтримку підприємництва і зайнятості.

    На користь сценарію часткового повернення працює і часовий фактор. У червні 2025 року країни ЄС погодили продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2027 року. Після цієї дати багатьом доведеться або шукати інший правовий статус для життя в Євросоюзі, або повертатися. Саме тому Воскобойник припускає, що в перші 1–2 роки після завершення активної фази бойових дій можуть повернутися 10–15% українців, а протягом п’яти років — до 30%.

    Отже, головний висновок для України нині звучить жорстко, але не безнадійно: демографічна проблема вже стала економічною, безпековою і соціальною одночасно. Іноземна міграція може допомогти лише частково. Вирішальними залишаються три речі: зменшення втрат населення, повернення частини біженців та перезапуск ринку праці під нову економіку. Без цього відновлення країни буде набагато складнішим, ніж її фізична відбудова.

  • Вагітність виявилась небезпечнішою ніж вважали раніше: деталі нового дослідження

    Вагітність виявилась небезпечнішою ніж вважали раніше: деталі нового дослідження

    Ризик смерті жінки під час вагітності та пологів може бути значно вищим, ніж передбачалося раніше. Про це свідчить нове масштабне дослідження, проведене в США та опубліковане в науковому журналі JAMA Network Open.

    Згідно з результатами, ймовірність летального випадку, пов’язаного з вагітністю, пологами або післяпологовими ускладненнями, виявилась утричі вищою за попередні оцінки. Водночас цей ризик у десятки разів перевищує ймовірність смерті внаслідок аборту — за підрахунками дослідників, різниця становить від 44 до 70 разів.

    У межах роботи науковці проаналізували національні дані США за 2018–2021 роки. Дослідження охопило майже 15 мільйонів пологів і понад 3,5 мільйона абортів. До аналізу включили випадки смертей під час вагітності та протягом року після пологів, якщо вони були безпосередньо пов’язані з ускладненнями або інфекціями.

    При цьому з вибірки виключили випадки, пов’язані з COVID-19, викиднями, нелегальними абортами, а також ситуації, де зв’язок смерті з вагітністю неможливо було точно встановити.

    За оновленими оцінками, середній рівень материнської смертності становить 32 випадки на 100 тисяч пологів. У 2021 році цей показник зріс майже до 44 випадків. Для порівняння, наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років рівень оцінювався у межах 8,8–14,5 випадку.

    Дослідники зазначають, що частково зростання пояснюється не реальним погіршенням ситуації, а покращенням системи обліку та фіксації причин смертей. Водночас вони попереджають: обмеження доступу до безпечних абортів може призвести до реального підвищення рівня материнської смертності.

    Окремо науковці звертають увагу на безпечність медикаментозного аборту. Інше дослідження показало, що процедура, проведена вдома на ранніх термінах вагітності, є такою ж ефективною, як і в медичних закладах, із показником успішності близько 97%. Це дозволяє зменшити навантаження на систему охорони здоров’я та розширити доступ жінок до репродуктивних послуг.

  • Україна на порозі демографічного колапсу: чисельність населення може скоротитися до 25 мільйонів

    Україна на порозі демографічного колапсу: чисельність населення може скоротитися до 25 мільйонів

    За даними Інституту демографії України, до повномасштабного вторгнення Росії населення країни становило близько 42 мільйонів людей. Нині, за оцінками, ця цифра скоротилася до менше ніж 36 мільйонів, враховуючи кілька мільйонів людей на тимчасово окупованих територіях.

    Reuters повідомляє, що до 2051 року чисельність населення України може зменшитися до 25 мільйонів осіб. Причинами такої тенденції стали бойові дії, високі показники смертності, низька народжуваність та масова еміграція. За майже чотири роки війни сотні тисяч людей загинули або були поранені, а мільйони залишили країну.

    За даними CIA World Factbook за 2024 рік, Україна має одні з найвищих показників смертності та найнижчу народжуваність у світі: на одне новонароджене припадає близько трьох смертей. У всіх регіонах країни смертність перевищує народжуваність.

    Середня тривалість життя українців також зменшилася. У чоловіків вона впала з 65,2 років до 57,3 у 2024 році, у жінок – з 74,4 до 70,9 років.

    Експерти та політики зазначають, що для відновлення економіки, підтримки обороноздатності та соціальної стабільності Україні знадобляться мільйони нових громадян, а питання демографії стає стратегічно важливим для держави.

  • Чорна кава знижує ризик передчасної смерті — дослідження Університету Тафтса

    Чорна кава знижує ризик передчасної смерті — дослідження Університету Тафтса

    Нове дослідження вчених з Університету Тафтса показало: регулярне вживання чорної кави може зменшити ризик смерті від усіх причин. Водночас користь напою зникає, якщо додавати вершки, молоко чи цукор.

    «Кава — один із найпопулярніших напоїв у світі. Оскільки майже половина дорослих американців п’є щонайменше одну чашку на день, важливо розуміти, який вплив це може мати на здоров’я», — зазначила авторка дослідження, епідеміолог Фанг Фанг Чжан.

    Учені проаналізували дані понад 46 тисяч дорослих, зібрані між 1999 і 2018 роками, та звірили їх із Національним індексом смертей США. Виявилося, що споживання хоча б однієї чашки кави з кофеїном на день знижує ризик смерті на 16 %, а двох-трьох чашок — на 17 %. Водночас понад три чашки на день не приносять додаткової користі та навіть можуть нівелювати позитивний ефект у разі серцево-судинних хвороб.

    Особливу увагу дослідники приділили способу вживання кави. Користь напою зберігається, якщо він залишається чорним або містить мінімальну кількість цукру й молочних добавок. Натомість велика кількість цукру та вершків нівелює ефект і не знижує ризик передчасної смерті.

    Автор дослідження Бінцзі Чжоу підкреслив: «Наші результати узгоджуються з дієтичними рекомендаціями, які радять обмежувати доданий цукор та насичені жири».

    Дослідження має певні обмеження, адже дані базуються на самозвітах учасників. Водночас висновки вже зараз підтримують ідею, що чашка чорної кави щодня може бути корисною для довголіття.

  • До 2041 року населення України може скоротитися до 29 мільйонів

    До 2041 року населення України може скоротитися до 29 мільйонів

    Повномасштабна війна докорінно змінила демографічну ситуацію в Україні. За даними Frontliner, за два з половиною роки населення скоротилося щонайменше на 10 мільйонів. Це результат масової міграції, високої смертності, різкого падіння народжуваності та старіння суспільства.

    На початку 2022 року в Україні проживало понад 40 мільйонів осіб (без урахування Криму). Станом на середину 2024-го залишилося близько 35,8 мільйона, з яких 31,1 мільйона – на підконтрольній уряду території.

    Масова міграція

    Головною причиною скорочення стала еміграція. За кордоном нині перебуває близько 5 мільйонів українців, переважно у країнах ЄС. Найбільше – у Польщі, Німеччині, Чехії, Італії та Іспанії. Чим довше триває війна, тим менше шансів на повернення, особливо для чоловіків призовного віку.

    Східні та південні регіони України суттєво спорожніли. З Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя та Харківщини виїхали мільйони. Захід і центр країни прийняли багато переселенців, але й там спостерігається відтік людей за кордон.

    Втрати та смертність

    Офіційної статистики про загиблих немає, але йдеться про десятки тисяч військових і тисячі цивільних жертв. Додатково зросла загальна смертність – через ослаблення медичної системи, стрес і загострення хронічних хвороб.

    Народжуваність на історичному мінімумі

    У 2023 році в Україні народилося близько 180 тисяч дітей – це найнижчий показник за всю сучасну історію. Серед головних причин – небезпека війни, економічні проблеми та невпевненість у завтрашньому дні.

    Нині лише 15% населення становлять діти, тоді як 27% – люди віком 60+. Україна швидко старіє, і нові покоління стають дедалі менш численними.

    Чи зупинить тенденцію демографічна стратегія?

    Наприкінці 2024 року уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року та план дій на 2024–2027 роки. Однак помітних результатів поки немає. За прогнозами, до 2041 року населення країни може скоротитися до 29 мільйонів.

    Втім, можливий і зворотний сценарій – поступове відновлення, але лише за умови припинення війни, відновлення економіки та реалізації масштабних програм відбудови.

  • В Україні смертність майже втричі перевищує народжуваність

    В Україні смертність майже втричі перевищує народжуваність

    У 2024 році в Україні померли 495,1 тисячі людей, тоді як народилося лише 176,7 тисячі немовлят. Дані, оприлюднені виданням «Слово і діло», свідчать про глибоку демографічну кризу, яка лише посилюється з кожним роком.

    Починаючи з 2014 року, країна демонструє стабільне зниження народжуваності. Якщо у 2014 році, ще до початку війни на Донбасі, народилося 465,9 тисяч дітей, то у 2020-му цей показник зменшився до 299,1 тисяч, у 2021 році – до 273,8 тисяч.

    Після початку повномасштабної війни у 2022 році дані про народжуваність не включають тимчасово окуповані території – Крим та частини чотирьох східних і південних областей. Тим не менше, навіть без урахування цих регіонів спостерігається чіткий спад: 2022 рік – 206 тисяч новонароджених, 2023 – 187,4 тисячі, 2024 – 176,7 тисяч.

    Показники смертності в Україні традиційно залишалися високими, проте з 2010 року вони поступово знижувалися. Протягом 2017 року зафіксовано 574,1 тисяч смертей, у 2018 році – 587,7 тисяч, у 2019 – 581,1 тисяч. Пандемія COVID-19 у 2020–2021 роках суттєво погіршила ситуацію: у 2020 році померли 616,8 тисяч українців, а у 2021-му – рекордні 714,3 тисячі.

    Після цього рівень смертності знову зменшився: 541,7 тисяч у 2022 році, 496,2 тисяч – у 2023-му, та 495,1 тисяч – у 2024 році. Так само як і дані щодо народжуваності, статистика смертності не охоплює окуповані території.

    Таким чином, демографічний баланс країни залишається глибоко негативним: кількість смертей майже втричі перевищує кількість народжених. Це ставить під загрозу не лише довгострокову перспективу розвитку України, а й її здатність відновитися після війни.

  • Україна втрачає понад 800 тисяч людей щороку

    Україна втрачає понад 800 тисяч людей щороку

    2024 рік став ще одним роком, коли Україна стикнулася з жахливою демографічною статистикою. Відзначено рекорди за смертністю, зростанням від’ємного природного зростання та міграцією. Український аналітик Олексій Кущ пояснив чим це загрожує Україні.

    Жахлива статистика.

    У 2024 році смертність в Україні становила 495 тис. осіб, а народжуваність 177 тис., тобто розрив у 2,8 рази. Природне від’ємне зростання населення (так, саме такий термін застосовують у демографії) становило торік 318 тис. осіб.

    Другий рік поспіль смертність перебуває на одному й тому ж рівні, практично не змінюючись.

    А ось і без того низька народжуваність в Україні впала ще на майже 6% (мінус 11 тис народжень).

    З урахуванням міграції за кордон і окупації територій, смертність, пов’язана з війною, становить зараз не менше 100 тис. осіб на рік. Цей показник за глибиною демографічного впливу можна порівняти з безперервною епідемією коронавірусу.

    Демографічно, Україна з 2020 року в умовній пандемії. П’ять років “не природного скорочення” населення, якщо так можна висловитися.

    Якщо війна – національна трагедія, то демографія – це національна катастрофа.

    Яка посилюється і міграцією з країни.

    За даними НБУ у 2024 році країну покинуло ще 500 тис. осіб. У 2025 році ця цифра може бути і вищою.

    Тобто сумарно, Україна в контексті людського капіталу втратила торік понад 800 тис. осіб: 500 тис. виїхали і ще стільки ж померли, а народилося лише 177 тис. осіб.

    Ще кілька років такого треку і точка відродження залишиться далеко позаду.

    Вона вже позаду, але ще є шанс. Маленький, але шанс.

  • В Україні в 2024 році смертність майже утричі перевищила кількість народжень

    В Україні в 2024 році смертність майже утричі перевищила кількість народжень

    За підсумками 2024 року в Україні зареєстровано 495 090 смертей, що на 1 150 менше, ніж у 2023 році. Водночас кількість народжень у країні склала 176 679, що значно менше, ніж смертей. Згідно з даними Міністерства юстиції, смертність у 2024 році майже збільшила кількість народжень, що призвели до триваючих демографічних проблем в Україні.

    Як зазначається у звіті, всього за 2024 рік було зареєстровано 865 813 актових записів цивільного стану, серед яких:

    • записів про народження – 176 679;
    • записів про смерть – 495 090;
    • записів про шлюб – 150 210;
    • записів по розірванню шлюбу – 34 291, за рішенням суду – 1311;
    • записів по зміні імені – 9543.

    Найбільше записів про народження було зафіксовано у Києві – 19 тис. 706, Львівській області – 15 тис. 642, Дніпропетровській області – 14 тис. 29, а найменше – у Херсонській – 434, Донецькій – 1177 та Запорізькій – 3176.

    Найбільше записів про смерть було зафіксовано у Дніпропетровській області – 53 тис. 268, Харківській – 34 тис. 883 та Києві – 35 тис. 528.

    Найбільше шлюбів було зареєстровано у Києві – 20 тис. 862, а також Київ є найбільшим містом за кількістю зареєстрованих записів із розірвання шлюбу – 4407.

    Варто зазначити, що звіт у звіті не зазначають дані з Луганської області та Криму.

    За даними Мін’юсту, у 2023 році кількість народжених становила 187 387, що на 10 708 більше, ніж у 2024 році. Також кількість записів про смерть у 2023 році становила 496 240, що на 1150 більше, ніж у 2024 році.