Daypolitico

Позначка: соціальні гарантії

  • Судовий позов: Управління соцзахисту з Херсонщини відсудило в «Укрпошти» майже мільйон гривень за невикористані соцвиплати 2022 року

    Судовий позов: Управління соцзахисту з Херсонщини відсудило в «Укрпошти» майже мільйон гривень за невикористані соцвиплати 2022 року

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов Управління соціального захисту населення Каховської районної державної адміністрації до АТ «Укрпошта», стягнувши з національного поштового оператора 964 292 гривні 27 копійок заборгованості.

    Сперечання стосувалося невиконання договірних зобов’язань щодо виплати та доставки державних грошових допомог мешканцям району за першу половину 2022 року.

    Головні деталі судової справи:

    • Суть спору: 1 лютого 2022 року відомство та «Укрпошта» уклали договір про доставку соцвиплат. Протягом січня – червня 2022 року на рахунки поштового оператора перерахували 33,68 млн грн бюджетних коштів. За звітами, людям виплатили 24,16 млн грн, а 8,41 млн грн повернули як невикористані.
    • Непідтверджена сума: За результатами фінансового звіряння між сторонами залишилася різниця у розмірі майже 964,3 тис. грн. «Укрпошта» не надала належних первинних документів, які б підтверджували факт цільового вручення цих грошей громадянам або їх повернення на рахунки управління.
    • Аргументи «Укрпошти»: Представники поштового оператора заперечували позов, посилаючись на форс-мажорні обставини — бойові дії, окупацію Каховського району, пошкодження майна та втрату частини первинної документації. Відповідач намагався надати частково відновлені відомості та дані з електронних баз.
    • Рішення суду: Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення бюджетних коштів, на які відсутнє документальне підтвердження їхньої виплати чи повернення.

     

  • Впізнання тіла більше не підстава: Міноборони уточнило правила виплат родинам зниклих воїнів

    Впізнання тіла більше не підстава: Міноборони уточнило правила виплат родинам зниклих воїнів

    Міністерство оборони України зобов’язало військові частини не припиняти виплату грошового забезпечення родинам військовослужбовців, які зникли безвісти, без визначених законом підстав. Відповідне доручення вже довели до органів військового управління, частин, установ та організацій.

    У Міноборони наголосили: виплати мають тривати доти, доки не набере законної сили рішення суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або не буде складено актовий запис про смерть. Саме ці обставини є юридичними підставами для зміни порядку виплат.

    Водночас документ про впізнання тіла сам по собі не дає військовій частині права припиняти виплати. У відомстві пояснюють, що впізнання та офіційна державна реєстрація смерті — це різні юридичні процедури.

    Грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця продовжує нараховуватися щомісяця на підставі наказу командира. За чинним порядком право на відповідну частку коштів мають визначені законом члени сім’ї, а частина грошей може накопичуватися на рахунку самого військового.

    Міноборони також окремо пояснювало, що статус зниклого безвісти за особливих обставин є підставою для збереження низки соціальних гарантій родини на весь період пошуку. Йдеться не лише про грошове забезпечення, а й про інші передбачені законом механізми підтримки.

    Крім того, напередодні відомство повідомило, що не оскаржуватиме належно обґрунтовані судові рішення у справах, пов’язаних із загибеллю або зникненням безвісти військовослужбовців, якщо для апеляції немає законних підстав. Це має скоротити час оформлення виплат, пільг та інших гарантій для родин.

    У Міноборони зазначають, що наступним кроком має стати внесення змін до нормативних актів, щоб такий порядок був однаково закріплений для всіх військових частин.

  • Військові можуть отримати додаткову виплату на оздоровлення: як оформити допомогу через «Армію+»

    Військові можуть отримати додаткову виплату на оздоровлення: як оформити допомогу через «Армію+»

    Військовослужбовці України мають право один раз на календарний рік отримати грошову допомогу для оздоровлення. Розмір такої виплати дорівнює місячному грошовому забезпеченню військового, а подати рапорт на її отримання тепер можна не лише у паперовому вигляді, а й онлайн через застосунок «Армія+». Про це повідомив Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

    Право на грошову допомогу для оздоровлення передбачене чинним законодавством і є однією із соціальних гарантій для військовослужбовців. Скористатися нею можна один раз на рік незалежно від місця проходження служби за умови дотримання встановлених вимог.

    Оформити виплату дозволяється у двох випадках. Перший — під час вибуття у щорічну основну відпустку, як повну, так і під час використання її другої частини. Другий варіант передбачає отримання допомоги без оформлення відпустки — для цього необхідно подати рапорт, після чого рішення оформлюється відповідним наказом командира військової частини.

    Раніше для отримання такої виплати військовослужбовцям доводилося оформлювати паперові документи та очікувати їх погодження. Тепер процедура стала простішою завдяки цифровому сервісу «Армія+», який дозволяє подати необхідний рапорт дистанційно.

    Для оформлення виплати через застосунок потрібно відкрити розділ «Сервіси», перейти до вкладки «Рапорти», обрати категорію «Виплати», а далі — пункт «Грошова допомога для оздоровлення». Після цього військовослужбовець має підтвердити, що ще не отримував таку допомогу в поточному році, заповнити необхідні службові дані та додати Army ID свого командира для погодження документа.

    Після перевірки внесеної інформації рапорт необхідно підписати та надіслати на розгляд. Стежити за його опрацюванням можна безпосередньо в застосунку — у розділі «Мої рапорти», де відображається поточний статус документа.

    Запровадження електронного оформлення має скоротити час обробки звернень та зменшити обсяг паперового документообігу у військових частинах. Водночас рішення про призначення виплати, як і раніше, ухвалюється після розгляду рапорту командуванням.

    Окрім допомоги на оздоровлення, українське законодавство передбачає для військовослужбовців низку інших додаткових виплат. Їхній розмір залежить від умов проходження служби, виконання бойових завдань, участі в заходах із забезпечення оборони держави та інших підстав, визначених нормативними актами.

    Зокрема, окремі категорії військових можуть отримувати додаткову щомісячну винагороду в розмірі до 10 тисяч гривень за виконання визначених завдань та службу в умовах, передбачених чинним законодавством.

  • Житло для Героїв України у 2026: які пільги гарантує держава

    Житло для Героїв України у 2026: які пільги гарантує держава

    У 2026 році в Україні продовжує діяти система житлових гарантій для Героїв України, яка поєднує право на позачергове забезпечення житлом, фінансову підтримку та додаткові соціальні пільги. Як випливає з роз’яснень Міністерства у справах ветеранів України, держава зберігає пріоритетний підхід до цієї категорії громадян і водночас поступово модернізує механізми оформлення допомоги.

    Житлові гарантії охоплюють не лише отримання квартир або будинків, а й альтернативні варіанти — земельні ділянки для будівництва, компенсаційні виплати та підтримку під час ремонту житла. Окремо передбачені пільги для родин загиблих Героїв України.

    Герої України мають законодавчо закріплене право на позачергове отримання житла. Це означає, що вони включаються до перших черг у житлових програмах органів місцевої влади та державних ініціатив.

    На практиці це дає можливість отримати квартиру або будинок швидше, ніж інші категорії громадян, які перебувають у загальній черзі на житло. При цьому враховуються соціальні обставини — склад сім’ї, наявність дітей, стан здоров’я та інші індивідуальні потреби.

    Окремо держава звільняє Героїв України від витрат на оформлення документів, зокрема у процесі приватизації житла або його реєстрації. Це зменшує фінансове навантаження та спрощує бюрократичні процедури.

    Однією з важливих опцій залишається можливість отримання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва. Такий підхід дозволяє не обмежуватися лише квартирою у багатоповерховому будинку, а обрати формат приватного житла.

    У різних регіонах України реалізація цього механізму відрізняється, оскільки залежить від наявності земельних ресурсів та рішень місцевих органів влади. Водночас законодавство передбачає рівні права для всіх осіб зі статусом Героя України.

    Ще один важливий елемент системи — фінансування ремонту житла. У разі необхідності держава може покривати витрати на капітальний ремонт як квартир, так і приватних будинків.

    У деяких випадках допомога надається у вигляді будівельних матеріалів або грошової компенсації. Це дозволяє більш гнучко реагувати на конкретні житлові потреби та стан житла.

    Фінансування здійснюється з державного або місцевих бюджетів залежно від програми та регіону.

    Окремий блок гарантій стосується родин загиблих або померлих Героїв України. До них належать подружжя, діти та непрацездатні батьки.

    Для цих родин передбачено повне звільнення від оплати житлово-комунальних послуг, зокрема за електроенергію, газ, воду та квартирну плату. Крім того, вони мають право на отримання житла або грошову компенсацію замість нього.

    Також родини можуть користуватися правом позачергового вступу до житлово-будівельних кооперативів, що дозволяє швидше вирішувати житлові питання у випадку відсутності готового житла.

    Щоб отримати житлові пільги, необхідно звернутися до органів соціального захисту населення за місцем реєстрації. Після подання документів і підтвердження статусу починає діяти відповідний механізм забезпечення.

    У разі відсутності окремих документів або даних можуть застосовуватися додаткові процедури підтвердження права, включно з використанням архівних даних або інших офіційних джерел.

    Паралельно в Україні діють загальні житлові програми для військовослужбовців. Серед них — державна іпотечна програма «єОселя», а також житлові ваучери.

    Для військових із тривалою вислугою (понад 20 років) передбачене право на отримання житла або ваучера на суму до 2 млн грн, який можна використати для купівлі житла чи погашення іпотеки.

    Система житлових гарантій для Героїв України поступово переходить до більш цифрового та автоматизованого формату. Держава робить акцент на електронних реєстрах, щоб зменшити залежність від паперових документів і пришвидшити перевірку стажу, статусу та права на пільги.

    Водночас ключовий принцип залишається незмінним — пріоритетне забезпечення житлом осіб, які мають особливі заслуги перед державою, та підтримка їхніх родин у довгостроковій перспективі.

  • Міноборони додало нові категорії до автопродовження відстрочок

    Міноборони додало нові категорії до автопродовження відстрочок

    Міністерство оборони розширило перелік категорій громадян, для яких відстрочка від мобілізації продовжується автоматично. Наразі близько 90 відсотків уже оформлених відстрочок оновлюються без подання заяв, збору довідок, відвідування установ або будь-яких додаткових дій з боку громадян.

    У відомстві повідомили, що до 2 лютого включно відбулося чергове автоматичне продовження відстрочок. Воно охопило як відстрочки, оформлені через застосунок «Резерв+», так і ті, що подавалися через центри надання адміністративних послуг. Під час цього етапу механізм автоматичного продовження поширили ще на сім нових категорій.

    Раніше процедура продовження відстрочки вимагала від громадян регулярного збору паперових документів, особистих звернень до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і тривалого очікування розгляду. Такий процес потрібно було повторювати кожні 90 днів, що створювало значне навантаження як для людей, так і для самих ТЦК.

    Наразі у більшості випадків підстави для відстрочки перевіряються автоматично через державні реєстри. Якщо інформація підтверджується, відстрочка продовжується без участі громадянина, а відповідне оновлення відображається в застосунку «Резерв+». У випадках, коли автоматична перевірка неможлива через відсутність або застарілість даних, подання заяв здійснюється через ЦНАП. Прийом заяв з питань відстрочок безпосередньо у ТЦК та СП припинено.

    До переліку нових категорій, для яких відстрочка тепер продовжується автоматично, увійшли батьки, які виховують тяжкохвору дитину без встановленої інвалідності, особи, що здійснюють догляд за тяжкохворим членом сім’ї, опікуни людей, визнаних недієздатними, громадяни, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю третьої групи, а також особи, що доглядають за родичами другого чи третього ступеня спорідненості з інвалідністю. Автоматичне продовження також поширили на батьків, які самостійно виховують дитину до 18 років, та на вчителів закладів загальної середньої освіти.

    Водночас автоматичне продовження зберігається і для категорій, визначених раніше. Йдеться про осіб з інвалідністю, громадян, тимчасово непридатних до військової служби, батьків дітей з інвалідністю, осіб, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю першої чи другої групи, батьків трьох і більше дітей, студентів та аспірантів, працівників закладів вищої і професійної освіти, а також громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій, родичів Героїв України, осіб, звільнених з полону, і громадян, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії.

    Користувачі застосунку «Резерв+», для яких передбачене автоматичне продовження відстрочки, отримують push-сповіщення про заплановане оновлення, а після обробки даних — повідомлення про успішне продовження. Якщо сповіщення не надходить, це означає, що інформація у державних реєстрах є неповною або застарілою. У такому разі необхідно звернутися з підтвердними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

  • Дитина загиблого захисника: суд визнав батьківство після смерті батька

    Дитина загиблого захисника: суд визнав батьківство після смерті батька

    Холодногірський районний суд Харкова встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини, наголосивши, що запис про батька, зроблений за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, є юридичною фікцією. Суд підкреслив: найбільш переконливим і належним доказом у таких справах є посмертна молекулярно-генетична експертиза.

    Йдеться про справу № 642/4568/24, яку розглянули в порядку окремого провадження.

    Обставини справи

    Заявниця звернулася до суду з вимогою встановити факт батьківства та внести відповідні зміни до актового запису про народження доньки. Дитина народилася у 2009 році, коли мати не перебувала у шлюбі з біологічним батьком. У зв’язку з цим відомості про батька були внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, без фактичного підтвердження походження дитини.

    Надалі жінка укладала інші шлюби, а до актового запису вносилися зміни, однак біологічний батько дитини — ОСОБА_4 — фактично визнавав доньку. Він підтримував з нею стосунки, добровільно її утримував, проживав разом із дитиною та матір’ю однією сім’єю, а у 2022 році офіційно уклав шлюб із матір’ю дитини.

    Оформити батьківство в установленому законом порядку чоловік не встиг. У 2023 році його мобілізували до лав Збройних сил України, а в лютому 2024 року він загинув під час виконання бойових завдань поблизу Роботиного Запорізької області.

    Після загибелі військовослужбовця мати звернулася до суду для юридичного підтвердження походження дитини, зокрема з метою реалізації особистих немайнових прав доньки та подальшого оформлення соціальних гарантій як дитини загиблого захисника України.

    Правова оцінка суду

    Розглядаючи справу, суд проаналізував положення Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, практику Верховного Суду, а також рішення Європейського суду з прав людини.

    Суд прямо зазначив, що запис про батька, зроблений за статтею 135 СК України, не підтверджує реального походження дитини і є лише юридичною конструкцією, спрямованою на формальне заповнення відомостей у реєстраційних документах.

    Окремо суд підкреслив, що смерть чоловіка не позбавляє дитину права на встановлення батьківства в судовому порядку, якщо іншим способом реалізувати це право неможливо.

    Вирішальне значення у справі мала посмертна молекулярно-генетична експертиза, призначена за ухвалою суду. Її результати підтвердили біологічне батьківство загиблого військовослужбовця з імовірністю 99,9999999999 відсотка. Суд наголосив, що ДНК-експертиза є єдиним сучасним науковим методом точного встановлення батьківства, доказова сила якого переважає інші види доказів.

    Також суд застосував принцип пріоритету найкращих інтересів дитини, пославшись на Конституцію України, Конвенцію про права дитини та практику ЄСПЛ. Було зазначено, що дитина має право знати свого батька та користуватися правами, які випливають із кровної спорідненості.

    Рішення суду

    Суд частково задовольнив заяву та встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини. Біологічне походження дитини визнано доведеним належними та достатніми доказами, насамперед висновком посмертної ДНК-експертизи.

    Водночас у частині зобов’язання органу ДРАЦС окремо вносити зміни до актового запису про народження суд відмовив. Суд зазначив, що саме рішення про встановлення факту батьківства є достатньою правовою підставою для внесення відповідних змін до реєстраційних документів у встановленому законом порядку.

  • Демографічний спад і трудова міграція, реалії українського ринку праці

    Демографічний спад і трудова міграція, реалії українського ринку праці

    Україна вже давно перебуває в складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише погіршила. Про це заявила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

    На думку експертки, демографічні проблеми країни не обмежуються лише низькою народжуваністю. Значну роль відіграє коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків. Ще до війни середньоочікувана тривалість життя в Україні відставала від країн ЄС на 10 років. Певна позитивна динаміка спостерігалась у 2007–2008 роках, але вона швидко змінилась погіршенням показників.

    Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

    Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

    Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

    Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

    У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.