Позначка: соціальні виплати

  • Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Нижня палата парламенту Німеччини — Бундестаг — проголосувала за масштабну реформу системи соціальної допомоги. Закон передбачає поступову відмову від чинної виплати «бюргергельд» та запровадження нової моделі гарантії базового доходу. Зміни торкнуться не лише громадян Німеччини, а й українців, які проживають у країні.

    Як повідомляє Spiegel, під час поіменного голосування законопроєкт підтримала більшість депутатів. За його ухвалення проголосував 321 парламентар, проти виступили 268, ще двоє утрималися.

    Документ підготувала урядова коаліція Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу разом із Соціал-демократичною партією Німеччини. У Бундестазі ці політичні сили мають 328 місць із 630, що забезпечило необхідну підтримку для ухвалення реформи.

    Закон не потребує затвердження Федеральною радою. Очікується, що його положення почнуть поступово вводити з 1 липня.

    Реформа передбачає посилення вимог до отримувачів соціальних виплат. Зокрема, людям доведеться активніше співпрацювати з центрами зайнятості та доводити, що вони шукають роботу. У разі відмови від співпраці передбачені жорсткіші санкції — розмір допомоги можуть скоротити або повністю припинити.

    Зміни мають значення і для українців, які перебувають у Німеччині зі статусом тимчасового захисту. Після початку повномасштабної війни багато з них отримували соціальну допомогу у форматі «бюргергельд», яка передбачала виплати на рівні базового доходу для громадян країни.

    Раніше німецький уряд уже погодився змінити правила для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Для них «бюргергельд» більше не застосовується.

    Новоприбулі українці отримуватимуть допомогу за правилами, які діють для шукачів притулку. Розмір такої підтримки залежить від складу сім’ї, але загалом вона приблизно на 120 євро менша за попередню.

    Зокрема, для самотньої людини щомісячна виплата становитиме близько 441 євро.

    Реформа викликала гостру дискусію під час парламентських дебатів. Представники опозиції різко розкритикували нові правила.

    Депутат від партії «Зелені» Тімон Дзеніус заявив, що запропоновані зміни можуть серйозно вдарити по людям, які перебувають у складному становищі.

    За його словами, нова система ризикує підірвати довіру громадян до державної підтримки.

    Натомість представники правлячої коаліції наполягають, що реформа має зробити соціальну систему більш ефективною.

    Депутат від ХДС Карстен Ліннеманн підкреслив, що держава повинна продовжувати допомагати тим, хто справді цього потребує, але водночас вимагати від отримувачів допомоги відповідальності та готовності працювати.

    За його словами, у майбутньому уряд також планує запровадити додаткові заходи для боротьби з шахрайством у системі соціальних виплат. Зокрема, можуть переглянути правила щодо додаткових доходів отримувачів допомоги та окремі норми Європейського Союзу, пов’язані зі свободою пересування.

    Представниця СДПН Даніела Румп також виступила на підтримку законопроєкту. Вона наголосила, що нова система не має на меті карати людей, які потребують допомоги.

    За її словами, базовий дохід повинен залишатися інструментом підтримки для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації, але водночас передбачати чесність і відповідальність з боку отримувачів.

    Скасування моделі «бюргергельд» було однією з ключових передвиборчих обіцянок ХДС/ХСС. Водночас сама реформа викликала суперечки навіть усередині правлячої коаліції та стала предметом тривалих політичних дискусій між партіями.

  • У Польщі змінюють правила перебування українців: що це означає

    У Польщі змінюють правила перебування українців: що це означає

    У Польщі ухвалено рішення про скасування спеціального закону, який із 2022 року регулював перебування громадян України, що отримали тимчасовий захист після початку повномасштабної війни. Відповідний документ підписав президент Польщі Кароль Навроцький.

    Йдеться про Закон про надання допомоги громадянам України, який встановлював особливі правила легалізації перебування, доступу до соціальних виплат, медицини та працевлаштування. Тепер ці положення інтегрують до загального Закону про надання захисту іноземцям. Таким чином, українці більше не матимуть окремого юридичного статусу, а перейдуть на універсальну систему тимчасового захисту, яка діє для всіх іноземців.

    У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

    Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

    Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

    Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

    Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

    Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.

  • Мільйони на рахунках і соцвиплати: екскерівник міграційної поліції задекларував статки перед звільненням

    Мільйони на рахунках і соцвиплати: екскерівник міграційної поліції задекларував статки перед звільненням

    Колишній очільник департаменту міграційної поліції Національна поліція України Сергій Шайхет подав декларацію перед звільненням із посади. У документі відображені багатомільйонні доходи родини, значні грошові активи, елітна нерухомість, а також отримання соціальних виплат дружиною, попри суттєві фінансові ресурси.

    Згідно з декларацією, основний дохід Шайхета за звітний період становив 2,35 млн грн заробітної плати. Додатково він отримав 62 тис. грн за сумісництвом у Національна академія внутрішніх справ, де працював старшим викладачем кафедри кримінального процесу.

    Дружина посадовця, Олена Шайхет, задекларувала 3,4 млн грн доходу від підприємницької діяльності, 64 тис. грн заробітної плати від адвокатського об’єднання «Кепіталс», а також 32,56 тис. грн соціальних виплат, зокрема допомоги внутрішньо переміщеним особам від департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.

    Нерухомість родини включає квартиру площею 191 м² у Києві, придбану 5 січня 2024 року за 14,96 млн грн, квартиру 103,1 м² в Одесі та квартиру 48 м² у Луцьку, що належить самому Шайхету. Також задекларовано машиномісце в Києві площею 56 м² вартістю 1 млн грн.

    На більшість київських об’єктів оформлено право безоплатного користування для Шайхета, його дружини та трьох дочок — Олександри, Аріни та Єви.

    У 2024 році ексочільник департаменту користувався автомобілями Skoda Superb 2021 року випуску та Audi Q7 2011 року, а також задекларував причіп-платформу Niewiadow 2008 року.

    Дружина володіє корпоративними правами: 90% у АО «Кепіталс» (з 2020 року) та 50% у АО «Алегіум» (набуті 29 жовтня 2025 року).

    Грошові активи родини є значними. На банківських рахунках Олени Шайхет зберігається близько 746 тис. грн та 8 тис. євро в Універсал Банку, а також 27,56 млн євро у ПриватБанк. У Сергія Шайхета — 1,24 млн грн та 19,84 тис. доларів США в ПриватБанку. Крім того, готівкою дружина задекларувала 20 тис. доларів і 5 тис. євро.

    У декларації відсутні відомості про кредити чи значні фінансові зобов’язання. Також зазначено, що Шайхет є членом Національна асоціація адвокатів України.

    Звільнення Сергія Шайхета з посади відбулося наприкінці листопада 2025 року. За його словами, він залишив посаду за власним бажанням. Водночас у публічному просторі лунають припущення про можливий зв’язок відставки з діяльністю його брата, чия компанія фігурує у справі Міндіча.

  • Індексація пенсій у 2026 році: хто не отримає підвищення

    Індексація пенсій у 2026 році: хто не отримає підвищення

    Навесні 2026 року в Україні традиційно проведуть індексацію пенсій, однак підвищення виплат отримає не кожен пенсіонер. Частина громадян залишиться поза межами перерахунку через особливості законодавства та порядок нарахування пенсій.

    Індексація не застосовуватиметься до пенсіонерів, які вийшли на пенсію протягом останніх трьох років. Для цієї категорії громадян перерахунок не проводиться, оскільки їхні виплати вже розраховані з урахуванням актуального рівня заробітної плати та чинних економічних показників.

    Також підвищення не торкнеться осіб, які отримують так звані спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про військовослужбовців, суддів, прокурорів, чорнобильців та інші категорії, пенсійне забезпечення яких регулюється окремими законами. Для них механізм індексації відрізняється від загального та залежить від спеціальних нормативних актів.

    Розмір індексації для решти пенсіонерів щороку визначається за спеціальною формулою. Коефіцієнт підвищення встановлюється Кабінетом Міністрів з урахуванням рівня інфляції за попередній рік та темпів зростання середньої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

    У державному бюджеті на 2026 рік на пенсійні виплати для понад 10 мільйонів українських пенсіонерів передбачено 251,3 мільярда гривень. Частину цих коштів планують спрямувати саме на індексацію, щоб частково компенсувати знецінення доходів через інфляцію.

    Водночас експерти наголошують, що навіть після індексації розмір підвищення для багатьох пенсіонерів залишатиметься обмеженим і не завжди перекриватиме реальне зростання цін.

  • Хто з українців зможе отримати допомогу від ООН у 2026 році

    Хто з українців зможе отримати допомогу від ООН у 2026 році

    У 2026 році мешканці прифронтових регіонів України зможуть розраховувати на грошову та продовольчу допомогу в межах програм Всесвітньої продовольчої програми ООН. Підтримка надаватиметься у кількох форматах і залежатиме від безпекової ситуації, а також доступу населення до магазинів і ринків. Про це повідомили представники програми в інтерв’ю РБК-Україна.

    Допомога передбачена для жителів семи прифронтових областей — Харківської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Сумської. Окремо зазначається, що на підтримку можуть розраховувати евакуйовані громадяни, а також люди, які тимчасово проживають у транзитних центрах.

    Через скорочення фінансування програма зосереджується насамперед на найбільш уразливих категоріях населення. Йдеться про людей, які проживають поблизу лінії фронту, евакуйованих, осіб похилого віку, людей з інвалідністю, багатодітні родини, а також громадян, які втратили стабільний дохід унаслідок війни.

    Формат допомоги визначається умовами у конкретній громаді. У населених пунктах, де працюють магазини та є можливість придбати продукти, передбачена грошова підтримка. Вона може надаватися у вигляді щомісячних виплат у розмірі 1200 гривень або як разова екстрена допомога в сумі 10 800 гривень. Такі виплати зазвичай призначають після евакуації або обстрілів, які призвели до пошкодження житла.

    Для громад, де доступ до торгівлі обмежений або повністю відсутній, передбачена натуральна допомога. Людям щомісяця надаватимуть продуктові набори вагою близько 13 кілограмів. До них входять базові продукти тривалого зберігання, зокрема крупи, борошно, макаронні вироби, консерви, олія, цукор і сіль.

    У програмі наголошують, що самостійної онлайн-реєстрації для отримання допомоги не існує. Формування списків отримувачів здійснюється органами місцевої влади та партнерами ООН безпосередньо на місцях — у громадах і транзитних центрах.

    Окремо громадян закликають бути уважними та остерігатися шахраїв. Справжні представники гуманітарних програм не телефонують із вимогою надати CVV-код, пін-код банківської картки чи доступ до онлайн-банкінгу. Усі виплати здійснюються офіційно та без жодних «попередніх платежів».

  • Нові умови отримання допомоги у Польщі: хто з українців залишиться без виплат

    Нові умови отримання допомоги у Польщі: хто з українців залишиться без виплат

    Українські родини з тимчасовим захистом у Польщі зіштовхнуться зі змінами у системі соціальної підтримки. Вже з 1 лютого частина біженців може втратити щомісячну виплату у розмірі 800 злотих на дитину через оновлені правила, які були затверджені польською владою ще минулого року.

    З 1 лютого в Польщі офіційно набирають чинності зміни до порядку надання дитячої допомоги 800+ для іноземців, зокрема українських біженців. Нові вимоги закріплені в законі, який був ухвалений і підписаний торік, однак починає застосовуватися саме зараз.

    Відтепер для продовження отримання виплат родини мають подати нову заяву. Її розглядатиме Установа соціального страхування. У більшості випадків додаткові документи не вимагатимуться, проте кожна заява проходитиме перевірку на відповідність оновленим критеріям.

    Ключовою умовою для отримання 800 злотих на дитину стає наявність професійної діяльності одного з батьків. Йдеться про офіційне працевлаштування за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивних чи докторських стипендій, а також перебування на обліку як безробітного з правом на допомогу або участь у навчанні зі стипендією.

    Закон також встановлює мінімальні вимоги до бази для нарахування страхових і пенсійних внесків. Для одних категорій заявників вона має становити не менше 50 відсотків мінімальної заробітної плати, для інших — щонайменше 30 відсотків. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю, а також у випадках, коли допомога оформлюється на дитину — громадянина Польщі.

    Окремою обов’язковою умовою є фактичне проживання дитини на території Польщі та її навчання у польському закладі освіти. Сам заявник також повинен перебувати в країні. У разі відтермінування обов’язкового навчання установа соціального страхування може вимагати відповідну довідку.

    Польська соціальна служба залишає за собою право призупиняти виплату 800+, якщо виникають сумніви щодо реального проживання родини в Польщі, фактичної зайнятості батьків або відвідування дитиною навчального закладу. Перевірка виконання всіх умов, за словами представників установи, здійснюватиметься щомісяця.

    Станом на сьогодні в Польщі перебуває близько 950 тисяч осіб із тимчасовим захистом, переважна більшість з яких є громадянами України. Для значної частини цих родин виплата 800+ залишається важливим елементом соціальної підтримки.

  • Соціальні виплати, єОселя, 5G і податки: що зміниться з лютого 2026 року

    Соціальні виплати, єОселя, 5G і податки: що зміниться з лютого 2026 року

    З 1 лютого 2026 року для українців набуває чинності одразу кілька важливих змін, які стосуються соціальних виплат, житлових програм, зв’язку, податкового адміністрування та режиму воєнного стану. Нові правила вплинуть на родини з дітьми, внутрішньо переміщених осіб, платників податків і всіх, хто користується сучасними технологіями.

    Однією з ключових новацій стане коригування умов державної програми доступного житла єОселя. З 9 лютого встановлюються нові обмеження щодо площі житла. Для сім’ї з однієї або двох осіб гранична площа квартири становитиме 52,5 квадратного метра. На кожного наступного члена родини додаватимуть по 21 квадратному метру, а загальний максимум для квартири обмежено 115,5 квадратного метра. Для приватних будинків передбачено більші ліміти: базова площа — 62,5 квадратного метра, а максимальна — 125,5 квадратного метра. Незначне перевищення площі, до 10 відсотків, дозволятимуть лише для житла віком не більше трьох років.

    У лютому також зберігається можливість оформлення окремих дитячих виплат. Батьки дітей, яким виповнився один рік у січні 2026 року, ще можуть подати документи на отримання допомоги за попередній місяць. Крім того, продовжує діяти програма єЯсла, однак заяву на участь необхідно подати до кінця січня, інакше виплата не буде призначена.

    Отримувачі зимової державної підтримки через Укрпошту можуть скористатися виплатою у розмірі 1 000 гривень до кінця лютого. Ці кошти дозволено використовувати на придбання ліків, продуктів харчування та інших базових товарів першої необхідності.

    Паралельно держава продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації. Відповідні рішення ухвалені Верховною Радою, і чинність обмежувальних та мобілізаційних заходів продовжено до 4 травня 2026 року.

    Ще однією важливою зміною лютого стане розвиток мобільного зв’язку нового покоління. Після запуску у Львові мережа 5G почне працювати у Харкові, а згодом — і в інших великих містах України. Очікується, що це позитивно вплине на швидкість передачі даних і розвиток цифрових сервісів.

    Також оновлюється порядок податкових повідомлень. Із 26 лютого вони матимуть нову форму, міститимуть QR-коди для зручної сплати та чітко визначатимуть умови оплати без застосування штрафів у разі дотримання встановлених строків. У податкових органах зазначають, що це має спростити взаємодію громадян із фіскальною системою та зменшити кількість технічних помилок.

  • Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    У Польщі змінюються правила отримання соціальної допомоги 800 Plus для громадян України зі статусом UKR. Відповідно до останніх поправок до спеціального закону, право на виплату збережуть лише ті українці, які працюють у Польщі та сплачують податки.

    У ZUS повідомили, що виплата допомоги 800 Plus для українців зі статусом UKR буде призупинена 31 січня 2026 року. Щоб зберегти право на допомогу, заявникам необхідно буде подати нову заяву на період 2025/2026 років у термін з 1 лютого 2026 року.

    Нові правила охоплять приблизно 150 тисяч осіб. До заяв, поданих після 1 лютого 2026 року, потрібно буде додати номер PESEL заявника та дитини, інформацію про перетин кордону, підтвердження законності перебування в Польщі, дані про професійну активність, а також підтвердження того, що дитина відвідує школу або дошкільний заклад у Польщі. Крім того, у заяві з’являться додаткові питання щодо інвалідності дитини.

    Право на отримання допомоги переважно залежатиме від того, чи працював заявник у попередньому місяці. ZUS перевірятиме ці дані автоматично через страхові системи, і в більшості випадків подання додаткових документів не вимагатиметься.

    Професійна діяльність, яка дає право на 800 Plus, охоплює роботу за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивної чи докторської стипендії, допомогу по безробіттю, а також навчання зі стипендією. Для більшості професійно активних українців мінімальний дохід має становити щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати. Водночас для окремих категорій, зокрема підприємців, які вперше розпочинають бізнес і не підлягають обов’язковому соціальному страхуванню протягом перших шести місяців, цей поріг знижено до 30% мінімальної зарплати.

    Від вимоги обов’язкового працевлаштування звільняються батьки дітей з інвалідністю, а також особи, які подають заяву на допомогу на дитину — громадянина Польщі.

    Окремою умовою залишається залучення дитини до польської системи освіти. Допомога 800 Plus надаватиметься лише за умови відвідування школи або дитячого садка, а також фактичного проживання заявника і дитини в Польщі. У виняткових випадках, наприклад за відтермінування обов’язкового шкільного навчання, знадобиться відповідна довідка.

    ZUS може призупинити виплату допомоги, якщо виникнуть сумніви щодо проживання родини в Польщі, професійної активності батьків або участі дитини в освітній системі. Перевірка цієї інформації здійснюватиметься щомісяця.

    Аналогічні вимоги щодо професійної активності планують запровадити з 1 червня 2026 року для інших іноземців з країн поза межами ЄС та ЄАВТ, які легально проживають у Польщі та мають доступ до ринку праці.

  • Чехія планує переглянути пільги для українців із тимчасовим захистом

    Чехія планує переглянути пільги для українців із тимчасовим захистом

    У Чехії готуються до можливого перегляду правил перебування українських біженців, який може набути чинності вже з 2026 року. Йдеться про ініціативи, що передбачають обмеження соціальних виплат і пільг для осіб, які, маючи статус тимчасового захисту, періодично або на тривалий час повертаються в Україну.

    Про це, за інформацією ЗМІ, заявив спікер парламенту Чехії та лідер партії «Свобода і пряма демократія» Томіо Окамура. За його словами, уряд може найближчим часом подати до парламенту пакет законодавчих змін, який стосуватиметься окремих категорій біженців.

    Окамура зазначив, що серед громадян Чехії зростає невдоволення нинішньою системою підтримки. Люди, за його словами, звертають увагу на випадки, коли українці, користуючись статусом тимчасового захисту, виїжджають у відпустки або надовго повертаються в Україну, але при цьому продовжують отримувати соціальні виплати та пільги від чеської держави.

    Поки що конкретний перелік можливих змін офіційно не оприлюднений. Водночас політик уже публічно назвав чинну модель допомоги українцям надто м’якою і такою, що потребує коригування.

    За інформацією медіа, майбутні правила можуть бути спрямовані насамперед на тих біженців, які тривалий час перебувають за межами Чехії. У такому випадку держава може виходити з того, що таким особам більше не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують такого ж рівня підтримки, як люди, які постійно перебувають у країні.

    У разі ухвалення змін, право на фінансову допомогу та пільги може бути безпосередньо прив’язане до фактичного перебування на території Чехії. Крім того, обговорюється можливість ускладнення виїздів для осіб із тимчасовим захистом та посилення контролю за дотриманням міграційних правил.

    Важливо, що потенційні нововведення можуть стосуватися не лише українських громадян, а й усіх іноземців, які перебувають у Чехії на підставі тимчасового статусу проживання.

  • Кому можуть припинити виплачувати пенсію у 2026 році

    Кому можуть припинити виплачувати пенсію у 2026 році

    Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримувати призначені пенсії у 2026 році лише за умови проходження фізичної ідентифікації у 2025 році — до 31 грудня. У Пенсійному фонді України нагадують: якщо підтвердження особи не відбулося у випадках, визначених законом, виплату можуть припинити.

    У фонді зазначають, що відсутність фізичної ідентифікації є підставою для зупинки пенсії. Водночас, якщо виплату вже припинили, її можна відновити. Для цього потрібно пройти ідентифікацію, після чого пенсію поновлять із дати припинення.

    Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

    Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

    Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

    У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.