Daypolitico

Позначка: соціальний захист

  • Переселенці чекають грошей: Мінсоцполітики оголосило дату фінансування допомоги за жовтень

    Переселенці чекають грошей: Мінсоцполітики оголосило дату фінансування допомоги за жовтень

    В Україні назвали дату фінансування державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за жовтень 2026 року. Кошти планують спрямувати 21 жовтня, однак на банківські картки переселенців вони надходитимуть поступово — протягом кількох наступних днів. У Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України пояснили, що відсутність зарахування безпосередньо 21 числа ще не свідчитиме про припинення виплат. Водночас переселенцям варто враховувати чинні правила призначення допомоги, оскільки право на державну підтримку залежить від категорії отримувача та встановлених законодавством умов.

    Про заплановану дату фінансування повідомило Міністерство соціальної політики України.

    За інформацією відомства, фінансування жовтневої допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб відбудеться 21 жовтня 2026 року.

    При цьому дата фінансування не означає, що всі отримувачі побачать кошти на своїх рахунках одночасно.

    Після перерахування державних коштів для виплат потрібен певний час на їхнє зарахування через відповідні платіжні механізми та банки.

    Тому гроші можуть надходити протягом кількох днів після 21 жовтня.

    Чому допомога ВПО надійде не всім одночасно

    У Мінсоцполітики наголосили, що процедура фінансування та фактичне зарахування коштів на рахунки громадян — різні етапи.

    Спочатку держава спрямовує кошти на відповідні виплати, а після цього вони надходять безпосередньо отримувачам.

    Саме тому можливі ситуації, коли одні переселенці вже отримали допомогу, а інші ще очікують на зарахування.

    Відмінності в часі надходження грошей самі по собі не означають, що конкретній людині відмовлено в підтримці.

    Якщо кошти не надійшли саме 21 жовтня, це ще не є підставою робити висновок про скасування допомоги.

    Водночас міністерство не назвало точного останнього дня, до якого всі виплати гарантовано будуть зараховані на картки.

    Тому повідомлення про те, що кожен отримувач обов’язково одержить гроші 22 або 23 жовтня, не підтверджені офіційною інформацією.

    Скільки грошей отримають переселенці у жовтні

    Розмір допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб у 2026 році залишається незмінним.

    Відповідно до чинних правил державної підтримки, передбачені такі щомісячні виплати:

    • 2000 гривень — для дорослих осіб, які мають право на допомогу;
    • 3000 гривень — для дітей та осіб з інвалідністю.

    Ці суми підтверджуються інформацією Пенсійного фонду України та роз’ясненнями Міністерства соціальної політики.

    Допомога розраховується на кожного члена сім’ї, який відповідає умовам програми.

    Наприклад, якщо право на виплати мають двоє дорослих і одна дитина, загальна сума щомісячної допомоги становитиме 7000 гривень.

    Для сім’ї з двох дорослих і двох дітей сума може становити 10 000 гривень.

    Однак такі розрахунки застосовуються лише за умови, що всі відповідні члени сім’ї мають право на державну підтримку.

    Наявність довідки ВПО не означає автоматичного призначення допомоги кожному переселенцю незалежно від доходів та інших обставин.

    Уряд продовжив допомогу ще на шість місяців

    Важливі зміни щодо соціальної підтримки переселенців набрали чинності у вересні 2026 року.

    Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити період отримання допомоги на проживання для осіб, які відповідають визначеним критеріям.

    Як повідомило Мінсоцполітики 4 вересня, максимальну кількість шестимісячних періодів підтримки збільшили з п’яти до шести.

    Таким чином, окремі категорії переселенців отримали можливість користуватися державною допомогою протягом додаткових шести місяців.

    Водночас продовження виплат не є безумовним для всіх громадян, які мають статус ВПО.

    Для збереження права на допомогу необхідно відповідати чинним вимогам.

    Серед обставин, які можуть враховуватися, — доходи сім’ї, її майновий стан, належність до окремих соціальних категорій та інші визначені законодавством критерії.

    Окремі правила діють для дітей, осіб з інвалідністю та громадян, які втратили працездатність.

    Що змінилося для дітей переселенців

    У 2026 році уряд також розширив можливості отримання допомоги для дітей із числа внутрішньо переміщених осіб.

    Відповідні зміни передбачають виплати дітям незалежно від доходу батьків за встановлених умов.

    Навесні Мінсоцполітики повідомило про можливість оформлення такої допомоги із застосуванням спеціального механізму нарахування.

    Для отримання виплат за попередні місяці громадянам необхідно було звернутися у визначений термін.

    Згодом його продовжили до 1 червня 2026 року.

    Особи, які звернулися після завершення цього строку, можуть претендувати на допомогу за загальними правилами з місяця подання заяви.

    Деталі цієї програми оприлюднені на офіційному сайті Мінсоцполітики.

    Окрім цього, у вересні уряд уточнив механізм автоматичного продовження допомоги для дітей, які вже входять до складу сім’ї ВПО та мають відповідне право.

    Це дозволяє уникнути необхідності повторного звернення в окремих випадках.

    Чому переселенці можуть втратити виплати

    Окрім звичайного завершення періоду призначення допомоги, проблеми з її отриманням можуть виникати через невідповідність умовам державної програми або помилки в інформаційних системах.

    Зокрема, раніше повідомлялося про ситуації, коли після повернення громадянина в Україну з-за кордону відповідні дані не відразу відображалися в державних реєстрах.

    Унаслідок цього могли виникати проблеми з підтвердженням фактичного перебування людини на території України.

    Важливо розуміти, що тимчасова поїздка за кордон сама по собі не є універсальною підставою для автоматичного припинення будь-якої допомоги.

    Рішення залежить від тривалості перебування за межами України, чинних умов конкретної програми та даних, які використовують уповноважені органи.

    Якщо людині припинили виплати, необхідно з’ясувати конкретну правову підставу такого рішення.

    За потреби його можна оскаржити в установленому порядку.

    У вересні 2026 року уряд окремо уточнив процедуру оскарження рішень органів Пенсійного фонду щодо допомоги на проживання ВПО.

    Куди звертатися, якщо гроші не надходять

    Якщо після оголошеного періоду зарахування допомога так і не з’явилася на банківському рахунку, переселенцям варто перевірити інформацію про призначену виплату.

    Насамперед можна звернутися до Пенсійного фонду України, який адмініструє відповідні соціальні допомоги.

    Для цього доступні сервісні центри ПФУ та вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду.

    Також варто перевірити правильність банківських реквізитів і стан рахунку, на який має надходити допомога.

    Якщо банк не повідомляє про отримання переказу, важливо з’ясувати в Пенсійному фонді, чи було призначено та профінансовано конкретну виплату.

    У разі виявлення помилок у персональних даних громадянину можуть надати роз’яснення щодо необхідності їхнього виправлення.

    Якщо ж допомогу припинено рішенням уповноваженого органу, варто отримати офіційну інформацію про підстави припинення.

    Чи є гроші на виплати переселенцям

    Державна казначейська служба України ще 1 жовтня повідомила про відкриття бюджетних асигнувань на соціальні допомоги, зокрема на виплати для ВПО.

    Відповідну інформацію оприлюднено на сайті Казначейства.

    У відомстві зазначили, що передбачені на жовтень кошти були відкриті в повному обсязі.

    Водночас Казначейство не веде персоніфікованого обліку кожного отримувача допомоги.

    Тому інформацію щодо конкретних виплат необхідно уточнювати через органи Пенсійного фонду.

    Додатково Міністерство фінансів 16 жовтня повідомило, що за січень–вересень 2026 року на соціальні видатки Мінсоцполітики спрямували 329,5 мільярда гривень.

    У відомстві наголосили на пріоритетності виконання державних соціальних зобов’язань навіть за умов значного навантаження на бюджет.

    Коли чекати гроші за жовтень

    Станом на 18 жовтня офіційно оголошена дата фінансування допомоги на проживання ВПО — 21 жовтня 2026 року.

    Зарахування коштів на банківські картки має відбуватися протягом кількох наступних днів.

    Конкретної дати отримання грошей для кожного переселенця міністерство не встановило.

    Розмір допомоги становить 2000 гривень для дорослих та 3000 гривень для дітей і осіб з інвалідністю, які відповідають умовам програми.

    Отже, відсутність грошей на картці безпосередньо 21 жовтня не означатиме автоматичного припинення державної підтримки.

    Якщо ж виплата не надійде після завершення оголошеного періоду зарахування, отримувачам варто звернутися до Пенсійного фонду та перевірити статус призначеної допомоги.

  • Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Міжнародний валютний фонд пропонує Україні розпочати поступове підвищення тарифів на природний газ та електроенергію для населення вже у 2027 році. Водночас перегляд цін не має відбутися одномоментно: перед початком реформи українська влада повинна створити ефективну систему адресної допомоги домогосподарствам, які не зможуть самостійно оплачувати дорожчі комунальні послуги.

    Про відповідні положення оновленого меморандуму між Україною та МВФ повідомило РБК-Україна, редакція якого ознайомилася з документом. За інформацією видання, Фонд вважає можливим початок тарифного коригування у 2027 році, однак точних розмірів майбутнього підвищення, остаточного календаря чи формули розрахунку нових цін наразі не наведено.

    Отже, йдеться не про автоматичне встановлення нових тарифів із 1 січня 2027 року, а про орієнтовний початок тривалого переходу до економічно обґрунтованого ціноутворення. Конкретні рішення ще мають ухвалити український уряд, парламент та відповідні регуляторні органи.

    У МВФ пояснюють необхідність тарифної реформи фінансовими проблемами енергетичного сектору, які значно посилилися через російські атаки. Зафіксовані державою ціни не завжди покривають реальну вартість виробництва, закупівлі, транспортування та постачання енергоресурсів. Різницю доводиться компенсувати коштом державного бюджету, державних компаній або накопичення боргів між учасниками ринку.

    Сам Фонд у програмних документах наголошував, що відновлення фінансової стійкості української енергетики потребуватиме поступового наближення тарифів на газ, електроенергію та опалення до рівня, який покриває витрати. Одночасно має діяти достатня й чітко спрямована підтримка вразливих споживачів. Повне повернення до ринкового ціноутворення, за позицією МВФ, залежить від безпекової ситуації, завершення або послаблення воєнних ризиків і відновлення конкуренції на енергетичних ринках.

    Перед початком підвищення тарифів Україна має провести комплексну оцінку нинішніх механізмів підтримки населення. За даними РБК-Україна, зробити це влада зобов’язалася до кінця лютого 2027 року. Аналіз має показати, які категорії громадян справді потребують допомоги, наскільки ефективно працюють житлові субсидії та пільги і як уникнути ситуації, коли підвищені платіжки стануть непосильними для малозабезпечених родин, пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших соціально вразливих груп.

    Фактично МВФ пропонує перейти від загального субсидування низької ціни для всіх громадян до адресної підтримки тих, кому вона найбільше потрібна. Нині заниженими або адміністративно обмеженими тарифами користуються всі домогосподарства незалежно від доходів. У такій моделі держава опосередковано підтримує не тільки малозабезпечених, а й споживачів із високими доходами та великим обсягом споживання.

    Адресна модель має працювати інакше: тариф поступово наближається до реальної вартості ресурсу, а громадяни з недостатніми доходами отримують субсидію, пільгу або іншу грошову компенсацію. Однак результат залежатиме від того, наскільки точно влада зможе визначати потреби домогосподарств і чи вистачить у державному бюджеті коштів на фінансування такої допомоги.

    Підвищення тарифів, як зазначається в матеріалах щодо співпраці з МВФ, має забезпечити енергетичним компаніям додаткові ресурси для ремонтів, відновлення зруйнованих об’єктів та модернізації системи. Після масштабних атак Росії українська енергетика потребує значних інвестицій у генерацію, мережі, трансформатори, підстанції, захисні споруди та децентралізовані потужності.

    Ще одна мета — зменшення боргів на енергетичному ринку. Коли тарифи не покривають фактичних витрат, постачальники та комунальні підприємства накопичують заборгованість перед виробниками, операторами мереж і постачальниками ресурсів. У результаті проблема переноситься на державний бюджет або баланси державних компаній.

    МВФ також розглядає тарифну реформу як спосіб скоротити так звані квазіфіскальні зобов’язання. Це втрати або приховані витрати державного сектору, які формально можуть не відображатися як прямі бюджетні видатки, але виникають через покладання на державні підприємства обов’язку продавати ресурс за ціною, нижчою за економічно обґрунтовану.

    У довгостроковій перспективі Фонд виступає за повну лібералізацію цін на енергоресурси. У МВФ вважають, що прозорі ринкові правила можуть залучити приватні інвестиції, без яких масштабне повоєнне відновлення галузі буде складним. Інвестори неохоче вкладають кошти у сектор, де ціни визначаються політичними рішеннями та не гарантують повернення вкладеного капіталу.

    Водночас перехід до ринкових тарифів не означає, що вартість газу чи електроенергії для населення повинна миттєво зрівнятися з цінами для бізнесу. Реформа може передбачати кілька етапів, окремі соціальні тарифи, пільгові обсяги споживання, сезонні механізми та розширену програму субсидій. Остаточної моделі уряд поки що не представив.

    У попередніх домовленостях із МВФ Кабінет Міністрів мав підготувати дорожню карту поступової лібералізації газового й електроенергетичного ринків. Офіційний програмний документ Фонду передбачав аналіз фінансового стану галузі, вартості державних обмежень і можливих сценаріїв досягнення рівня окупності із належним соціальним захистом. Також ішлося про те, що підвищення тарифу на електроенергію може проводитися поступово з урахуванням перебігу війни.

    За інформацією РБК-Україна, в оновленому меморандумі термін підготовки відповідного плану перенесли з липня на кінець жовтня 2026 року. Це означає, що восени уряд має визначити щонайменше загальну архітектуру майбутньої реформи, хоча сам факт затвердження дорожньої карти ще не означатиме негайного підвищення платіжок.

    Наразі побутові споживачі сплачують за електроенергію 4,32 гривні за кіловат-годину. Базова річна ціна газу для клієнтів газопостачальної компанії «Нафтогаз України», яка обслуговує більшість домогосподарств, становить 7,96 гривні за кубометр.

    Для газу, опалення та гарячої води діють окремі законодавчі обмеження. Закон №2479-IX забороняє підвищувати для населення тарифи на розподіл природного газу, теплову енергію, опалення та постачання гарячої води протягом воєнного стану та ще шість місяців після місяця його припинення або скасування. Ціна газу для побутових споживачів також не повинна збільшуватися порівняно з рівнем, який застосовувався станом на 24 лютого 2022 року.

    На електроенергію цей мораторій не поширюється, тому уряд юридично може переглядати її вартість окремими постановами навіть під час воєнного стану. Саме тому графіки змін для газу, тепла та світла можуть відрізнятися.

    Для перегляду газових і теплових тарифів знадобиться або завершення встановленого законом періоду мораторію, або внесення змін до законодавства. У матеріалах МВФ раніше прямо згадувалася підготовка змін до закону №2479-IX, які дозволили б у майбутньому проводити поетапне коригування цін із паралельним збільшенням субсидій для вразливих споживачів.

    Заява про можливий початок підвищення тарифів у 2027 році поки не є готовим рішенням із затвердженими сумами. Вона визначає напрям реформи, яку МВФ вважає необхідною для фінансового оздоровлення української енергетики. До її запуску влада повинна розробити дорожню карту, оцінити систему субсидій, визначити коло вразливих споживачів і підготувати законодавчі зміни.

    Для населення головним питанням залишається не лише те, наскільки можуть зрости ціни, а й чи буде державна допомога збільшуватися одночасно з платіжками. Без ефективної адресної підтримки навіть поступове наближення тарифів до реальної вартості може спричинити нове накопичення боргів громадян і суттєве зростання соціальної напруги.

  • Українців можуть зобов’язати повернути субсидію: у ПФУ пояснили, хто ризикує втратити виплати

    Українців можуть зобов’язати повернути субсидію: у ПФУ пояснили, хто ризикує втратити виплати

    Одержувачі житлових субсидій у певних випадках можуть бути зобов’язані повернути державі надміру отримані кошти. Пенсійний фонд України наголошує, що переплата виникає не лише через подання недостовірних даних, а й через несвоєчасне повідомлення про зміни, які впливають на право на державну допомогу або її розмір. Якщо ж отримувач відмовиться повертати кошти добровільно, їх можуть стягнути в судовому порядку.

    Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    У ПФУ пояснили, що переплата житлової субсидії — це бюджетні кошти, які людина отримала понад належний розмір. Законодавство передбачає, що такі суми підлягають поверненню до державного бюджету, якщо вони були виплачені без достатніх правових підстав.

    Найчастіше переплата виникає у двох випадках. Перший — коли під час оформлення житлової субсидії у заяві або декларації були зазначені недостовірні чи неточні відомості, які вплинули на визначення права на допомогу або її розмір. Другий — коли отримувач не повідомив Пенсійний фонд про важливі зміни протягом 30 календарних днів після їх виникнення.

    У Пенсійному фонді наголошують, що громадяни зобов’язані інформувати про будь-які обставини, які можуть вплинути на призначення або розмір житлової субсидії. Зокрема, йдеться про зміни у складі домогосподарства, доходах, майновому стані чи інші факти, які враховуються під час призначення державної допомоги.

    Якщо під час перевірки буде встановлено факт переплати, Пенсійний фонд має право припинити виплату житлової субсидії та вимагати повернення надміру отриманих коштів. Отримувачу надсилається відповідне повідомлення із зазначенням суми, яку необхідно відшкодувати.

    У разі добровільного повернення коштів жодних додаткових санкцій не застосовується. Однак якщо людина відмовиться виконати вимогу Пенсійного фонду, відомство може звернутися до суду для примусового стягнення переплати.

    Крім того, якщо громадянину знову призначать житлову субсидію, надміру виплачені кошти можуть утримувати із майбутніх виплат. Законодавство дозволяє Пенсійному фонду щомісячно відраховувати на погашення боргу не більше ніж 20% від суми призначеної субсидії.

    У Пенсійному фонді також попередили, що наявність непогашеної переплати може стати підставою для відмови у призначенні житлової субсидії на наступний період. Зокрема, нову допомогу не призначать, якщо людина не повернула надміру виплачені кошти після відповідної вимоги або не дотримується затвердженого графіка погашення заборгованості.

    Щоб уникнути таких ситуацій, у ПФУ рекомендують уважно перевіряти всю інформацію під час заповнення заяви та декларації на призначення субсидії. Також громадян закликають своєчасно повідомляти Пенсійний фонд про будь-які зміни, що можуть вплинути на право отримання державної допомоги або її розмір.

    У відомстві наголошують, що своєчасне інформування дозволить уникнути виникнення переплат, необхідності повертати бюджетні кошти, судових спорів та можливих проблем із призначенням субсидії в майбутньому.

    Житлова субсидія є одним із ключових видів державної підтримки для українських домогосподарств, тому дотримання правил її оформлення та отримання залишається обов’язковою умовою для збереження права на допомогу.

  • ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запроваджуються додаткові умови, пов’язані з підтвердженням виконання військових обов’язків перед Україною. Про це йдеться у заяві Євроради.

    У Європейському Союзі наголосили, що рішення про продовження тимчасового захисту демонструє незмінну підтримку українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну Росії проти України. Водночас новий підхід має враховувати не лише гуманітарні потреби людей, а й оборонні інтереси України.

    Згідно з ухваленим рішенням, нові правила стосуватимуться лише тих громадян України, які вперше звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Українці, які вже офіційно користуються цим статусом, зможуть і надалі залишатися під його дією без застосування нових вимог.

    Європейські країни погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які документально підтвердять виконання своїх військових обов’язків або законні підстави для звільнення від них.

    Для проходження перевірки нові заявники повинні будуть надати один із передбачених документів. Зокрема, підтвердженням може слугувати паспорт із відміткою українських прикордонних органів про законний виїзд з території України або офіційний паперовий чи електронний документ, який підтверджує виконання військового обов’язку чи законне звільнення від нього.

    Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, Європейський Союз залишається відданим підтримці українського народу. За його словами, водночас країни ЄС прагнуть забезпечити, щоб Україна зберігала спроможність захищати себе від російської агресії, тому оновлений механізм тимчасового захисту враховує й оборонні потреби держави.

    Механізм тимчасового захисту був уперше активований Європейським Союзом у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Він дозволив мільйонам українців швидко отримати законне право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу, освіту та соціальну підтримку без необхідності проходити стандартну процедуру розгляду заяв про надання притулку.

    За даними Європейського Союзу, за час дії цієї програми статусом тимчасового захисту скористалися близько 4,38 мільйона громадян України, які знайшли прихисток у різних країнах ЄС.

    Паралельно українська влада продовжує працювати над створенням умов для добровільного повернення громадян додому після завершення або стабілізації безпекової ситуації. Зокрема, для українців, які перебувають за кордоном, запрацювала платформа «Додому», де можна отримати інформацію про працевлаштування, житло, освіту для дітей та інші питання, пов’язані з поверненням в Україну.

    Питання перебування за кордоном українських чоловіків призовного віку також неодноразово порушували окремі європейські політики. Зокрема, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш раніше заявляв, що українці, які підлягають військовій службі, мають брати участь у захисті своєї держави.

  • Не всім дітям ВПО поновлять виплати: кого можуть залишити без допомоги навіть за наявності довідки

    Не всім дітям ВПО поновлять виплати: кого можуть залишити без допомоги навіть за наявності довідки

    Деякі родини внутрішньо переміщених осіб, які отримали статус ВПО ще після початку російської агресії у 2014 році, можуть зіткнутися з відмовою у призначенні або поновленні державної допомоги на дітей. Причиною є нові правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №390 від 18 березня 2026 року, які визначають чіткі критерії для отримання виплат. Зокрема, ключовою умовою є повторне переміщення сім’ї після початку повномасштабного вторгнення Росії або проживання на територіях, визначених урядом.

    Постанова внесла зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та передбачила можливість поновлення виплат дітям, які раніше вже отримували державну підтримку або втратили право на неї. Водночас нові правила містять низку вимог, без виконання яких Пенсійний фонд має законні підстави відмовити у призначенні допомоги.

    Однією з головних умов є те, що сім’я повинна була здійснити переміщення або повторне переміщення після 1 січня 2022 року з територій активних бойових дій чи тимчасово окупованих Росією регіонів. Альтернативною підставою може бути знищення або суттєве пошкодження житла до стану, непридатного для проживання.

    Сам факт наявності довідки внутрішньо переміщеної особи, отриманої ще у 2014 році, більше не гарантує права на поновлення допомоги. Якщо сім’я після початку повномасштабної війни не здійснювала повторного переїзду із територій, визначених відповідним урядовим переліком, вона може не відповідати новим вимогам програми.

    Крім умов щодо самого факту переміщення, родина повинна відповідати встановленим майновим критеріям. Середньомісячний дохід на одного члена сім’ї не може перевищувати чотири прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році ця межа становить 10 380 гривень на одну особу.

    Окремі вимоги встановлено й залежно від віку дітей. Для дітей віком до шести років, а також до семи або восьми років у разі наявності особливих освітніх потреб, допомога призначається незалежно від того, де саме проживає сім’я та в якому форматі навчається дитина.

    Натомість для дітей віком від шести до вісімнадцяти років правила є жорсткішими. У такому разі допомога призначається лише за умови, що сім’я фактично проживає на території активних або можливих бойових дій, для яких ще не визначено дату завершення бойових дій, або якщо родина проживає у відносно безпечному населеному пункті, а дитина навчається за очною чи змішаною формою навчання за місцем проживання.

    Особливу увагу уряд звернув на випадки, коли дитина народилася вже після початку повномасштабного вторгнення. Навіть якщо така дитина має власну довідку ВПО, це саме по собі не створює права на допомогу. Під час ухвалення рішення державні органи оцінюють не історію переміщення конкретної дитини, а історію всієї сім’ї. Якщо родина не виконала базову умову щодо повторного переміщення після 24 лютого 2022 року або не відповідає іншим критеріям, Пенсійний фонд може законно відмовити у призначенні виплати.

    Таким чином, для отримання або поновлення державної підтримки недостатньо лише мати статус внутрішньо переміщеної особи. Необхідно одночасно відповідати всім вимогам, передбаченим оновленим порядком, зокрема щодо часу переміщення, майнового стану та умов проживання й навчання дітей.

    Водночас уряд продовжує змінювати систему підтримки переселенців. Раніше повідомлялося, що частині внутрішньо переміщених осіб у липні можуть тимчасово призупинити виплати, якщо вони своєчасно не оновлять свої персональні дані. Крім того, в Україні стартував пілотний проєкт соціального житла для ВПО, у межах якого громади викуповуватимуть вільні будинки для подальшого надання їх переселенцям. Також Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12301, який комплексно оновлює законодавство щодо внутрішньо переміщених осіб та розширює їхні права незалежно від місця реєстрації.

  • У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    Українські військовослужбовці, ветерани та родини загиблих Захисників отримали новий цифровий інструмент, який може суттєво спростити доступ до державної підтримки. У застосунку та на порталі «Дія» офіційно запрацювала комплексна послуга, що дозволяє оформити одразу кілька важливих державних сервісів через одну електронну заяву. Про запуск повідомили в команді Дія та підтвердили на сторінці Міністерства у справах ветеранів України.

    Новий сервіс орієнтований на чинних військовослужбовців, звільнених із військової служби, а також членів сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Його головна мета — позбавити людей необхідності відвідувати численні державні установи, збирати довідки та подавати кілька окремих пакетів документів для отримання різних видів допомоги.

    За допомогою нового механізму можна одночасно подати документи на:

    • отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
    • отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці;
    • оформлення одноразової грошової допомоги від Міністерства у справах ветеранів;
    • отримання соціальних послуг, серед яких психологічна підтримка, соціальний супровід, консультування, допомога у догляді та інші сервіси.

    У Міністерстві у справах ветеранів наголошують, що запуск такої комплексної послуги є частиною масштабної цифровізації ветеранських сервісів. Ще раніше відомство разом із Міністерством цифрової трансформації проводило бета-тестування нового механізму та залучало до нього ветеранів, військовослужбовців і членів родин загиблих військових для перевірки роботи сервісу.

    Як працює нова послуга

    Щоб скористатися новим сервісом, користувачу необхідно авторизуватися у кабінеті громадянина на порталі «Дія», визначити свою категорію заявника та обрати необхідні послуги. Після цього система автоматично формує пакет документів, який потрібно перевірити та підписати за допомогою Дія.Підпису або кваліфікованого електронного підпису.

    Особливістю нової моделі є те, що значна частина інформації автоматично підтягуватиметься з державних реєстрів. Завдяки цьому заявникам не доведеться вручну вносити велику кількість даних або збирати документи, які вже є у розпорядженні держави.

    Після подання заяви користувач може відстежувати її статус у власному кабінеті на порталі. Також повідомлення про результати надходитимуть на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина.

    Скільки чекати на результат

    У Дії пояснили, що строки розгляду залежать від типу обраної послуги.

    Зокрема:

    • статус особи з інвалідністю внаслідок війни або статус члена сім’ї загиблого Захисника може бути оформлений протягом п’яти робочих днів;
    • заяви на одноразову грошову допомогу можуть розглядатися до 30 календарних днів;
    • заявки на соціальні послуги зазвичай опрацьовуються до п’яти робочих днів після підтвердження відповідного статусу.

    Якщо статус буде успішно підтверджено та внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, подальші процедури запускатимуться автоматично. У разі призначення одноразової допомоги кошти перерахують на рахунок, зазначений заявником. Якщо людина замовила соціальні послуги, з нею зв’яжуться відповідні соціальні фахівці для формування індивідуального плану підтримки.

    Чому це важливо

    За оцінками уряду, в Україні продовжує зростати кількість ветеранів та родин, які потребують державної підтримки. Тому переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат є одним із пріоритетів державної політики щодо ветеранів.

    Крім того, нова послуга є лише першим етапом великої системи цифрової підтримки. У Міністерстві ветеранів раніше повідомляли, що в майбутньому через одну заяву планують надавати ще більше сервісів — від пенсійних виплат та пільг до засобів реабілітації, компенсацій і додаткових соціальних гарантій. Загалом у перспективі система може об’єднати до 12 різних послуг для ветеранів та їхніх родин.

    Експерти зазначають, що такий підхід дозволяє скоротити бюрократичні процедури, прискорити надання допомоги та зробити державні сервіси доступнішими для людей, які через службу, поранення або втрату близьких часто не мають можливості витрачати час на відвідування численних установ.

    Фактично Україна продовжує курс на створення цифрової екосистеми підтримки ветеранів, де більшість державних послуг можна буде отримати дистанційно. І запуск нової комплексної послуги в «Дії» став одним із наймасштабніших кроків у цьому напрямку за останній рік.

  • Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Кабінет Міністрів України ухвалив комплекс рішень, спрямованих на розширення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та посилення державних гарантій у сфері забезпечення житлом дітей, які виховуються в сімейних формах опіки. Йдеться про оновлення підходів до компенсацій за розміщення переселенців, а також про запуск і масштабування державного фінансування для дитячих будинків сімейного типу, що мають отримати житло за рахунок бюджету.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, ухвалених у межах соціальної політики в умовах повномасштабної війни.

    За словами Свириденко, ключовою зміною стало продовження строку надання компенсацій закладам, які забезпечують тимчасове проживання внутрішньо переміщених осіб, що втратили документи через бойові дії або вимушене переміщення. Відтепер термін таких виплат збільшено з 60 до 90 днів. Уряд пояснює, що це рішення має на меті стабілізувати фінансування установ, які приймають переселенців, а також зменшити адміністративні затримки, що виникали під час обробки документів та підтвердження статусу отримувачів допомоги.

    У Кабміні наголошують, що система розміщення внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових елементів гуманітарної відповіді держави на наслідки війни. Через постійні обстріли, руйнування житла та переміщення населення навантаження на заклади тимчасового проживання залишається високим, особливо у центральних і західних регіонах України. Саме тому урядові рішення спрямовані на те, щоб зробити фінансування більш передбачуваним і безперервним.

    Окремий блок ухвалених змін стосується підтримки дитячих будинків сімейного типу, які вважаються пріоритетною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Уряд затвердив порядок і умови надання субвенцій із державного бюджету на забезпечення таких родин житлом, що передбачає централізоване фінансування придбання або будівництва житлових об’єктів для сімей, які беруть на виховання велику кількість дітей.

    У державному бюджеті на 2026 рік на ці цілі закладено 833 мільйони гривень. Ці кошти мають бути спрямовані на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу по всій країні, з акцентом на регіони, де найбільше потреба у соціальному житлі та де зросла кількість сімей, що втратили житло через війну.

    Уряд визначив чіткі пріоритети для розподілу субвенцій. Насамперед підтримку отримають родини, які були змушені евакуюватися через бойові дії, повністю втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном. Такий підхід, за словами урядовців, має забезпечити адресність допомоги та спрямування ресурсів саме тим, хто перебуває у найскладніших життєвих обставинах.

    У ширшому контексті соціальної політики в Україні триває адаптація програм підтримки населення до умов тривалої війни. Раніше уряд повідомляв про зміни в механізмах виплат для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб, а також про оновлення правил участі в програмах компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло. Це включає як прямі грошові виплати, так і цифрові інструменти фіксації втрат.

    Зокрема, в межах програми «єВідновлення» держава розширює можливості для компенсації вартості втраченого житла, включно з об’єктами, що залишилися на тимчасово окупованих територіях. Окремі категорії громадян, зокрема ветерани та особи з інвалідністю внаслідок війни, отримали можливість використовувати житлові ваучери для придбання нового житла через цифрову платформу «Дія». Загальний обсяг фінансування цієї програми сягає мільярдів гривень і дозволяє забезпечити житлом тисячі родин.

    Уряд підкреслює, що поєднання короткострокових компенсаційних механізмів для переселенців із довгостроковими програмами житлового забезпечення є ключовою стратегією соціальної політики в умовах війни. Це дозволяє одночасно реагувати на термінові потреби людей, які втратили житло, і формувати системні рішення для відновлення житлової інфраструктури країни.

    Таким чином, ухвалені рішення є частиною ширшої державної стратегії, спрямованої на підтримку найбільш вразливих категорій населення, стабілізацію системи соціального захисту та поступове відновлення житлових можливостей для українських родин, які постраждали внаслідок війни.

  • Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    В Україні можуть запровадити нову важливу пільгу для військовослужбовців — право на безмитне ввезення транспортних засобів. Відповідні законодавчі ініціативи вже зареєстровані у Верховній Раді України. Йдеться про законопроєкти №15194 та №15195, які мають на меті посилити соціальний захист військових та частково компенсувати навантаження, яке вони несуть під час війни. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”. 

    Ініціатива передбачає надання чинним військовослужбовцям можливості ввозити транспортні засоби без сплати митних платежів. Автори законопроєктів наголошують, що це питання не лише соціальної підтримки, а й практичної необхідності, адже мобільність підрозділів і самих військових є критично важливою в умовах війни.

    Згідно з поясненнями до документів, право на пільгу отримають фізичні особи — військовослужбовці, які безпосередньо проходять службу. Передусім йдеться про мобілізованих громадян, призваних після 24 лютого 2022 року, а також військових-контрактників, які на момент ввезення автомобіля перебувають на службі. Законодавці також передбачили можливість оформлення таких авто через уповноважених осіб, які діятимуть від імені військового під час митного оформлення.

    У разі ухвалення законів, безмитне ввезення поширюватиметься на досить широкий перелік транспортних засобів. Зокрема, мова йде про легкові автомобілі, вантажівки, мотоцикли, причепи та напівпричепи. Окремо зазначається, що пільга також може застосовуватися до кузовів транспортних засобів, що відкриває додаткові можливості для ремонту та відновлення техніки.

    Водночас законопроєкти містять низку обмежень, покликаних запобігти зловживанням. Ключовою умовою є правило «один транспортний засіб на одного військовослужбовця». Це означає, що скористатися пільгою повторно не вийде без додаткових підстав або змін у законодавстві.

    Ще одним важливим обмеженням є заборона на відчуження транспортного засобу. Автомобіль, ввезений без сплати митних платежів, не можна буде продавати, передавати чи навіть надавати в користування третім особам. Таким чином законодавці намагаються виключити схеми, за яких пільга могла б використовуватися для комерційної вигоди.

    Окремо визначено, що пільга не поширюватиметься на дорогі автомобілі, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про так званий сегмент «люкс», що дозволяє уникнути ситуацій, коли безмитне ввезення використовується для придбання преміальних авто.

    Також встановлюється географічне обмеження: забороняється ввезення транспортних засобів із держави-агресора, тимчасово окупованих територій або країн, пов’язаних із агресією проти України. Це положення має як безпековий, так і політичний характер.

    Експерти відзначають, що подібна ініціатива частково відновлює практику, яка вже діяла в Україні на початку повномасштабної війни. Тоді держава тимчасово скасувала митні платежі на імпорт автомобілів для всіх громадян, що дозволило значно збільшити кількість ввезених транспортних засобів. Однак згодом ці пільги скасували через значні втрати бюджету.

    У новому форматі законопроєкт спрямований саме на вузьку категорію громадян — військових, що робить його більш збалансованим з точки зору державних фінансів. Водночас питання впливу на бюджет усе одно залишається актуальним і може стати предметом дискусій під час розгляду документів.

    Окрім соціального аспекту, ініціатива має і практичний вимір. В умовах війни транспорт відіграє ключову роль — як для виконання бойових завдань, так і для забезпечення логістики. Часто саме власні або волонтерські автомобілі стають основним засобом пересування військових на передовій.

    Таким чином, можливість безмитного ввезення авто може суттєво полегшити забезпечення підрозділів транспортом, особливо з урахуванням того, що значна частина техніки регулярно втрачається або виходить з ладу.

    Паралельно держава продовжує працювати над іншими напрямами підтримки військовослужбовців. Зокрема, Міністерство оборони України раніше визначило розміри компенсації за оренду житла для військових за місцем служби. Також Рахункова палата України проводить аудит системи грошового забезпечення військовослужбовців, щоб підвищити прозорість і ефективність використання бюджетних коштів.

    Очікується, що законопроєкти найближчим часом розглянуть у профільних комітетах парламенту. У разі підтримки вони можуть стати одним із елементів комплексної політики соціального захисту військових у період війни.

    Водночас остаточне рішення залежатиме від балансу між потребами оборони, соціальною справедливістю та можливостями державного бюджету. Проте сам факт появи таких ініціатив свідчить про пошук нових механізмів підтримки тих, хто безпосередньо захищає країну.

  • Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Тернопільський окружний адміністративний суд фактично поставив крапку у показовій справі щодо виплат родинам загиблих військовослужбовців, яка може мати системні наслідки для всієї практики нарахування компенсацій.

    Йдеться про позов дружини померлого військового до Міністерства оборони України. Після смерті солдата у 2023 році, пов’язаної з виконанням обов’язків служби під час захисту держави, комісія Міноборони призначила родині одноразову допомогу у розмірі трохи більше 2 млн грн. Водночас позивачка наполягала: виплата має відповідати нормам, встановленим під час воєнного стану, — 15 млн грн.

    За інформацією, яка обговорюється в юридичних колах, подібні випадки не є поодинокими — різні підходи до нарахування допомоги викликали численні спори між родинами загиблих та державними органами.

    Суд першої інстанції повністю підтримав позицію позивачки. Рішенням від 11 березня 2026 року було скасовано попереднє рішення комісії Міноборони та зобов’язано призначити виплату у розмірі 15 млн грн з урахуванням уже отриманих коштів.

    Ключовим у цьому рішенні стало трактування постанови Кабміну №168. Суд дійшов висновку, що встановлений нею розмір допомоги — 15 млн грн — має застосовуватися до всіх випадків смерті військовослужбовців, пов’язаних із виконанням обов’язків служби під час війни, починаючи з 24 лютого 2022 року. Ба більше, суд визнав, що ця норма має зворотну дію, оскільки розширює права громадян.

    Окремо суд підтвердив, що смерть військового настала саме внаслідок обставин, пов’язаних із захистом Батьківщини, що є визначальним для застосування підвищеного розміру компенсації.

    У рішенні також враховано позицію Верховного Суду, який раніше вже висловлював аналогічний підхід у подібних справах. Це може свідчити про формування сталої судової практики.

    Експерти не виключають, що після цього рішення кількість аналогічних позовів може зрости, адже воно фактично відкриває можливість для перегляду раніше призначених виплат.

    Наразі рішення ще може бути оскаржене в апеляції, однак уже зараз воно розглядається як прецедент, що здатен вплинути на бюджетні витрати та підходи держави до соціального захисту родин загиблих військових.

  • Рекордні 1,8 млрд грн: як депутати Київради розподілили фонди у 2025 році

    Рекордні 1,8 млрд грн: як депутати Київради розподілили фонди у 2025 році

    У 2025 році Київрада встановила новий рекорд із фінансування депутатських фондів. Кожен обранець столиці мав можливість розпоряджатися 15 мільйонами гривень на виконання доручень виборців. Загальний обсяг програми сягнув 1,8 мільярда гривень, що співставно з річними бюджетами окремих міст.

    Кошти можна було спрямовувати на три основні напрями: освіту, житлово-комунальне господарство та соціальний захист. Проте переважна частина видатків — майже 1,3 мільярда гривень — пішла саме на соціальний захист, зокрема на грошову матеріальну допомогу мешканцям столиці.

    За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

    Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

    Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

    Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

    Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.