Позначка: сомнологи

  • Сон стає поверхневим і тривожним: лікарі назвали несподіваного ворога відпочинку

    Сон стає поверхневим і тривожним: лікарі назвали несподіваного ворога відпочинку

    Кофеїн давно вважається одним із головних ворогів повноцінного сну. Вживання кави, матчі, енергетичних напоїв або навіть шоколаду пізно ввечері може суттєво погіршити якість відпочинку. Однак медики наголошують: є ще один популярний напій, який негативно впливає на сон, — алкоголь.

    Як повідомляє видання Parade із посиланням на лікарів-сомнологів, алкоголь, попри поширене переконання, не покращує сон, а навпаки — порушує його структуру.

    Невролог і лікарка-сомнолог Анна Марі Морс пояснює, що алкоголь пригнічує фазу швидкого сну — стадію, під час якої людина бачить яскраві сновидіння. Саме ця фаза має ключове значення для пам’яті, обробки емоцій, творчості та стабільного настрою.

    Наукові дані підтверджують ці висновки. Згідно з оглядом 2025 року, опублікованим у журналі Sleep Medicine Reviews, чим більше алкоголю вживає людина, тим сильніше порушується фаза швидкого сну.

    Хоча алкоголь може допомогти заснути швидше, такий сон стає поверхневим. За словами докторки Морс, алкоголь заважає переходу в глибокий сон, що призводить до частих пробуджень уночі. До цього додається і сечогінний ефект — через нього людина частіше прокидається для відвідування туалету.

    Крім того, алкоголь підвищує ризик проблем із диханням під час сну. Розслаблення м’язів верхніх дихальних шляхів може спричиняти хропіння та навіть апное — короткочасні зупинки дихання.

    Клінічний психолог Майкл Градисар звертає увагу на ще одну проблему: ефект алкоголю як “снодійного” з часом слабшає. Людина змушена збільшувати дозу, щоб досягти того ж результату, що формує небезпечну звичку.

    Більше того, навіть ранкове вживання алкоголю може вплинути на нічний сон. Організм у середньому переробляє одну стандартну порцію алкоголю за годину, але при надмірному споживанні його залишковий вплив або симптоми абстиненції можуть зберігатися до вечора.

    Фахівці зазначають, що при зменшенні або відмові від алкоголю сон може тимчасово погіршитися, однак згодом його якість суттєво покращується.

    Як альтернативу вечірньому келиху лікарі радять безалкогольне пиво або вино без спирту. Також сприяти розслабленню можуть трав’яні чаї — ромашка, меліса або пасифлора.

    Медики наголошують: швидке засинання не означає якісний відпочинок. Для повноцінного відновлення організму важлива не лише тривалість, а й структура сну.

  • Нічні пробудження: чому не варто вставати з ліжка без нагальної потреби

    Нічні пробудження: чому не варто вставати з ліжка без нагальної потреби

    Багатьом знайома ситуація, коли серед ночі раптом прокидаєшся — начебто хочеться до туалету, попити води чи навіть з’їсти щось. Однак фахівці-сомнологи застерігають: нічні підйоми можуть серйозно завадити якості сну та нашому загальному самопочуттю.

    Під час сну організм переходить у режим уповільнення всіх життєвих процесів: пульс знижується, дихання стає рівнішим, а мозок відновлюється після активного дня. Навіть якщо людина прокинулася, тіло все ще перебуває в стані спокою. В цей момент частота серцебиття складає приблизно 60 ударів на хвилину.

    Та варто лише встати з ліжка — частота пульсу одразу зростає на 5–10 ударів. Якщо при цьому ще й включити світло, організм сприймає це як сигнал до пробудження і починає запускати денний режим. Повернення до глибокої фази сну після цього може стати проблематичним — процес відновлення сповільнюється, а ранковий настрій та працездатність можуть постраждати.

    Фахівці радять: якщо нічне пробудження не пов’язане з реальними фізіологічними потребами чи проблемами зі здоров’ям, краще не вставати. Достатньо змінити позу, розслабитися і дати організму шанс повернутися в сон. Якщо ж вставати все-таки доводиться, наприклад, щоб відвідати туалет, варто застосовувати прості хитрощі: не вмикати яскраве світло або хоча б залишити одне око заплющеним. Така маленька маніпуляція зменшить стимул до повного пробудження.

    Ще один поширений сценарій — погляд на годинник. Як тільки мозок починає підраховувати, скільки залишилось до будильника, шанси швидко заснути стрімко падають. Тому спеціалісти рекомендують уникати такої звички.

    Правильна гігієна сну, відмова від великих обсягів рідини перед сном і спокійна атмосфера вночі допоможуть зменшити ймовірність нічних пробуджень і покращити якість відпочинку.

  • Сомнолог розповіла про вплив сезонного переведення стрілок годинника на українців

    Сомнолог розповіла про вплив сезонного переведення стрілок годинника на українців

    У ніч на 27 жовтня українці переведуть годинники на рік назад, переходячи на “зимовий” час. Цей перехід проти багатьох дискусій, проте сомнологи стверджують, що “зимовий” час є природним для людського організму.

    Як розповіла Пилипенко, з точки зору біології та еволюції стандартним часом для людини, для її природи є саме “зимовий” час, а не “літній”, який штучно створений.

    “Людина до кінця не могла адаптуватися до “літнього” часу. Вона в середньому недосипала протягом цих 7 місяців – 50 хвилин. Якраз те, що нарешті ми вже прислухалися до більшості світової спільноти, тому що американське товариство з дослідження сну, європейські, всі ратують за те, щоб все ж таки відмінили переведення на “літній” час, тому що це абсолютно з точки зору здоров’я недоцільно, і з точки зору економіки. З іншої сторони, якщо подивитися на зони ризику, або як це буде впливати… у будь-якому випадку переведення годинника впливає негативно на людину, тому що нам треба перейти цей фарватер. Переведення стрілок годинника негативно впливає, тому що у людини якраз буде збиватися циркадна ритміка”, – сказала Пилипенко.

    За її словами, переведення стрілок годинника створює десинхронізацію.

    “Тобто ми їмо в один і той же час, температура тіла знижується відповідно до коливань біологічного годинника, артеріальний тиск, серцеві скорочення. Це все регулюється нашим внутрішнім біологічним годинником. Якраз ці циркадні ритми контролюють зміну дня і ночі. Ми не можемо просто змусити себе заснути, тому що така година. Або ми не можемо прокинутися, тому що, наприклад, зараз шоста година, а не сьома. Ми будемо або вставати невиспані, або прокидатися раніше, коли переводять стрілки годинника.

    У цьому якраз ця невідповідність, яку дуже складно багатьом людям пережити. У нормі здорова людина адаптується до нового часу протягом 24-48 годин. Але при умові, якщо вона абсолютна здорова, і при умові, що немає недосипання. В українців у всіх недосипання. Ми всі недосипаємо через нашого хворого сусіда. Ми всі автоматично в зоні ризику, тому що ми маємо всі недосипання. Ми перебуваємо в затяжному стресі, який виснажує нервову систему”, – додала сомнолог.

    Вона зазначила, що українці відчують наслідки переведення часу вже наступного понеділка.

    “Звісно, що наслідки будуть. У першу чергу це в понеділок, тому що ми встаємо за новим часом. Лягаємо за старим, а встаємо все ж таки за новим. Їсти, наприклад, походи у вбиральню і т.д. у нас все ще будуть регулюватися старим ритмом. Так, говорять, що, типу, у нас буде на годину більше для сну, але циркадний ритм у нас додається якраз світлом. От якраз світло є датчиком. Наскільки воно попадає інтенсивно на сітківку ока, настільки мозок отримує інформацію про те, що зараз день або ніч”, – зазначила Пилипенко.

    Переведення стрілок годинника в Україні регулюється постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. У ній вказується, що на території України запроваджено час другого часового поясу з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

    У 2011 році Верховна Рада зробила першу спробу скасування переведення стрілок годинника, ухваливши постанову №3914, яка передбачала залишити в Україні “літній” час.

    Однак це викликало невдоволення в західній частині України, зумовлене недоліком щодо занадто раннього пробудження, адже там сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. Висловлювалися думки, що такий час зашкодить перш за все дітям, що відвідують школи та дитсадки.

    Згодом Рада визнала постанову такою, що втратила чинність. Чутки про нове скасування переведення стрілок годинника розпочалися у 2012 році. Наводилися аргументи, що скасування буде зручним для проведення Євро-2012.

    У жовтні 2020 року нинішній спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроєкт, який мав скасувати перехід на “зимовий” та “літній” час.

    Ухвалення закону, на думку Стефанчука, “має забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – російської федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу в свою чергу дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”.

    Розглянули у ВР документ лише через 6 місяців. Проєкт закону був ухвалений основу із скороченням строку підготовки, адже документ передбачав, що Україна має зилишитися у “зимовому” часі. Однак вже за декілька днів законопроєкт був відправлений на повторне друге читання.

    Розглянули законопроєкт в парламенті лише через 3 роки. 16 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній.

    За законом, сезонний перехід часу на території України не здійснюється, а набрати чинності повинен з 1 січня 2025 року. Тобто Україна має залишитися у “зимовому” часі.

    У вересні законопроєкт був переданий на Президенту України Володимиру Зеленському. Але нещодавно стало відомо, що Зеленський не має наміру підписувати закон про скасування сезонного переведення годинників. Повідомляється, що це рішення пов’язане з можливими економічними збитками та петиціями громадян.