Позначка: спецоперація

  • Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    У Запоріжжі Служба безпеки України та Національна поліція заявили про зрив серії замовних убивств українських військовослужбовців. За версією слідства, двоє місцевих жителів віком 18 та 19 років погодилися виконувати завдання російської ФСБ та готували фізичну ліквідацію одразу чотирьох військових Збройних сил України.

    Сценарій, який описують правоохоронці, був побудований не на прямому стеженні чи нападі біля військової частини, а на соціальній інженерії. За даними СБУ, російська спецслужба планувала заманювати українських військових на нібито романтичні зустрічі через фейкові жіночі акаунти на сайтах знайомств. Для кожного з військових мали організувати окреме «побачення», однак на місці замість жінки їх чекали б виконавці.

    За задумом, який виклала СБУ, один із завербованих мав напасти на військовослужбовця з мисливським ножем, а другий — знімати вбивство на мобільний телефон як доказ виконання завдання перед російським куратором.

    Правоохоронці стверджують, що встигли викрити план до моменту нападу. Обох підозрюваних затримали у Запоріжжі, коли вони, за даними слідства, підшуковували місце для майбутньої засідки. Спецоперацію проводили контррозвідка СБУ та Нацполіція.

    Фейкові побачення і ніж: СБУ зірвала серію вбивств військових у Запоріжжі

    За одного військового нібито обіцяли 120 тисяч гривень

    Офіс генерального прокурора повідомив ще одну важливу деталь: за версією слідства, російський куратор пропонував виконавцям 120 тисяч гривень за кожного вбитого українського військового. Таким чином, мова йшла не про одноразовий напад, а про серію запланованих ліквідацій.

    Правоохоронці вважають, що до більш серйозного завдання підозрюваних підводили поступово.

    За матеріалами справи, обидва молодики потрапили у поле зору ФСБ після того, як шукали у Telegram-каналах «легкий заробіток». Після встановлення контакту їм спочатку дали тестове завдання — відстежити автомобіль українських військових, а згодом підпалити його. СБУ стверджує, що це завдання вони виконали.

    Після цього, за версією слідства, російські куратори вирішили залучити їх уже до фізичних убивств.

    Такий підхід відповідає схемі вербування, про яку українські спецслужби повідомляли й раніше: спочатку виконавцю пропонують відносно просте завдання — сфотографувати об’єкт, простежити за людиною або підпалити автомобіль, а після перевірки його готовності поступово переходять до диверсій чи замахів.

    Що знайшли під час затримання

    Під час слідчих дій у підозрюваних вилучили мобільні телефони та інші предмети, які, за версією правоохоронців, можуть підтверджувати контакти із російськими кураторами та підготовку нападу.

    В окремих повідомленнях СБУ також згадуються холодна зброя, травматичний пістолет та граната.

    Усі вилучені речі мають пройти експертизи, а переписку та цифрові носії досліджуватимуть у межах кримінального провадження.

    Двом затриманим уже повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Українське законодавство за такий злочин передбачає до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, однак остаточне покарання може визначити лише суд.

    Не перша справа із підготовкою фізичних ліквідацій

    Історія в Запоріжжі виділяється тим, що, за версією слідства, ФСБ одночасно планувала ліквідацію чотирьох військовослужбовців, а для заманювання жертв використовували фейкові романтичні знайомства.

    Проте сама практика вербування українців для замахів уже неодноразово фігурувала у справах СБУ.

    У серпні «Ненька інфо» писала про затримання на Рівненщині чоловіка, якого СБУ підозрює у співпраці з ФСБ. За матеріалами тієї справи, він не лише збирав інформацію про військові об’єкти, а й нібито просив у російського куратора зброю для замовних убивств українських військових.

    На Рівненщині затримали агента ФСБ: готував убивства українських військових

    Ще одну схожу справу СБУ оприлюднила у вересні. Тоді, за версією слідства, 19-річного жителя Миколаєва завербували для замаху на Київщині. Чоловік нібито стежив за майбутньою жертвою, вивчав її маршрут, отримав зброю зі схрону та мав організувати ранкову засідку.

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    «Ненька інфо» також повідомляла про справу щодо двох агенток, які, за твердженням СБУ, готували вибух біля автомобіля військовослужбовця у центрі Києва. Одна з них, за матеріалами справи, навіть маскувалася під літню жінку під час доставки вибухового пристрою.

    Переодягнулася бабусею і несла бомбу: СБУ викрила нову схему російських агенток

    Молодих виконавців шукають через Telegram

    Окремо у запорізькій справі привертає увагу вік затриманих — 18 і 19 років.

    За інформацією СБУ, їх знайшли саме через Telegram-канали із пропозиціями швидкого заробітку. Це одна з моделей, про яку українські правоохоронці регулярно попереджають: потенційним виконавцям спершу можуть пропонувати гроші за підпали, фотографування техніки, спостереження за певними об’єктами або доставку невідомих пакунків.

    У перспективі такі завдання можуть перерости у значно тяжчі злочини.

    СБУ раніше повідомляла й про ширші агентурні мережі. Наприклад, у серпні спецслужба заявила про викриття мережі з 14 людей, які, за версією слідства, збирали для російської воєнної розвідки дані про українські авіабази, F-16 та Mirage 2000.

    СБУ викрила мережу ГРУ з 14 агентів: росіяни «полювали» на F-16 та Mirage 2000

    Понад 400 терактів і диверсій, яким вдалося запобігти

    На тлі запорізької операції очільник СБУ Олександр Поклад заявив, що від початку повномасштабного вторгнення спецслужбі вдалося запобігти понад 400 терактам і диверсіям. Це дані самої СБУ, незалежно перевірити кожен із цих епізодів у відкритих джерелах неможливо.

    Сама справа в Запоріжжі наразі також перебуває на стадії досудового розслідування.

    Тому всі твердження про співпрацю затриманих із ФСБ, отримані завдання, винагороду та підготовку вбивств є версією українських правоохоронних органів. Вину конкретних осіб має остаточно встановити суд.

    Проте оприлюднені СБУ деталі демонструють зміну методів російської агентурної роботи: замість класичного збору координат або фотографування об’єктів виконавців, за версією слідства, дедалі частіше намагаються залучати саме до фізичної ліквідації людей.

    У цьому випадку схема була побудована на простій пастці: військовому пропонували знайомство, призначали «побачення», а на місці його мав чекати не співрозмовник, а озброєний виконавець.

    Реалізувати цей сценарій, за даними СБУ, не вдалося — обох підозрюваних затримали ще під час підготовки засідки.

  • У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    В окупованому Донецьку ліквідували Олега Шутова, якого Служба безпеки України раніше називала безпосереднім виконавцем теракту, внаслідок якого у 2017 році в Києві загинув офіцер української воєнної розвідки Максим Шаповал. За даними ЗМІ, операція відбулася ще 27 липня 2026 року, однак інформацію про неї оприлюднили лише тепер.

    Про ліквідацію Шутова 7 вересня повідомило LB.ua з посиланням на джерела в українських спецслужбах. Згодом інформацію поширили Укрінформ та низка інших українських медіа. На момент публікації окремої офіційної заяви СБУ, ГУР або іншого силового відомства про проведення цієї операції немає, тому дані про її обставини наразі слід розглядати саме як інформацію джерел ЗМІ.

    За даними LB.ua, Шутов перебував у тимчасово окупованому Донецьку та був пов’язаний із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР» — структурою, яку українські правоохоронці раніше пов’язували з російськими спецслужбами та підготовкою диверсій на території України.

    Джерела видання стверджують, що 27 липня автомобіль, яким користувався Шутов, вибухнув біля спортивного комплексу «Динамо» в Ленінському районі Донецька. Сам Шутов загинув.

    Окупаційні ресурси тоді повідомляли про інцидент як про нібито атаку безпілотника, внаслідок якої постраждав керівник місцевої федерації спортивної боротьби. Однак співрозмовники LB.ua тепер заявляють, що насправді вибух був результатом операції українських спецслужб.

    За версією джерел видання, інформацію про операцію не оприлюднювали одразу з міркувань безпеки.

    СБУ називала Шутова виконавцем убивства Шаповала ще у 2019 році

    Ім’я Олега Шутова в контексті одного з найрезонансніших убивств українських військових уперше офіційно прозвучало ще 17 квітня 2019 року.

    Тодішній голова СБУ Василь Грицак під час брифінгу заявив, що саме Шутов заклав вибуховий пристрій під автомобіль Максима Шаповала.

    За даними української спецслужби, Шутов був жителем Донецька 1966 року народження та співробітником так званого «Центру спеціальних операцій МДБ ДНР». Щоб підготувати теракт, він, за інформацією СБУ, орендував квартиру в будинку, де мешкав Шаповал, а також паркомісце неподалік від місця, де розвідник залишав свій автомобіль.

    Слідство встановило, що після закладання вибухівки Шутов швидко залишив Київ, виїхав до Росії, а звідти повернувся на окуповану частину Донбасу.

    Максим Шаповал загинув у центрі Києва

    Максим Шаповал загинув вранці 27 червня 2017 року в Солом’янському районі Києва внаслідок вибуху автомобіля.

    ГУР Міністерства оборони України називає його загибель терористичним актом, спланованим російськими спецслужбами. На момент смерті Шаповал мав звання полковника й очолював спеціальний підрозділ воєнної розвідки. Після загибелі йому посмертно присвоїли звання генерал-майора, а згодом — звання Героя України.

    Шаповал був одним із найбільш досвідчених українських офіцерів спеціального призначення. Він служив у воєнній розвідці від початку своєї офіцерської кар’єри, брав участь у миротворчій місії ООН у Сьєрра-Леоне, командував спецпризначенцями та виконував бойові завдання після початку російської агресії у 2014 році.

    ГУР зазначає, що група під командуванням Шаповала брала безпосередню участь у боях за Донецький аеропорт. Саме його підрозділ був серед тих, хто одним із перших увійшов на територію летовища на початковому етапі російської агресії.

    На момент загибелі Шаповалу було 38 років.

    У червні 2026 року, у дев’яту річницю його смерті, в ГУР знову наголосили, що теракт проти офіцера був організований російськими спецслужбами.

    Та сама мережа діяла проти інших українських офіцерів

    Олега Шутова українські правоохоронці пов’язували не лише з терактом проти Шаповала.

    У 2019 році СБУ повідомила про викриття диверсійно-терористичної групи, учасники якої діяли в інтересах російських спецслужб і готували замахи на українських офіцерів. Тоді було затримано сімох людей, серед яких, за даними спецслужби, були кадрові співробітники російських силових структур.

    СБУ встановила зв’язок цієї мережі із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР». Його керівником українська спецслужба називала Василя Євдокимова на прізвисько «Ленін».

    Водночас СБУ заявляла, що на вищому рівні операції координував генерал-лейтенант ФСБ РФ Дмитро Мінаєв, якого українська сторона називала організатором убивств Максима Шаповала й Олександра Хараберюша. За версією СБУ, під час фінальних етапів обох терактів Мінаєв перебував у Донецьку.

    Що відомо про вбивство Олександра Хараберюша

    Полковник СБУ Олександр Хараберюш загинув 31 березня 2017 року у Маріуполі.

    Близько 8:30 ранку вибухнув його автомобіль. За офіційними даними СБУ, під водійським сидінням була встановлена радіокерована магнітна міна. Хараберюш загинув на місці.

    Полковник займався контррозвідувальною роботою та координував операції з протидії російським розвідувально-диверсійним групам на сході України.

    У цій частині важливо розрізняти ролі фігурантів. Безпосередньо вибухівку під автомобіль Хараберюша, за даними українського слідства, встановила Юлія Прасолова, яку згодом затримали та засудили до 12 років позбавлення волі.

    Василя Євдокимова СБУ називала організатором теракту на рівні підконтрольної Росії структури, а Дмитра Мінаєва — одним із ключових російських кураторів операції. Олег Шутов був пов’язаний із цією ж диверсійною мережею, однак саме виконавцем підриву Хараберюша українські правоохоронці називали Прасолову.

    Шутова пов’язували і з підготовкою нових замахів

    За інформацією СБУ, після терактів проти Шаповала й Хараберюша мережа не припинила діяльність.

    У 2017 році Шутов, перебуваючи у Донецьку, нібито брав участь у підготовці ще одного теракту проти українського офіцера. Для цього диверсанти використовували конспіративні квартири, транспорт для спостереження та канали зв’язку.

    Операцію тоді реалізувати не вдалося, але пізніше російська сторона, за версією СБУ, відновила підготовку замаху з іншими виконавцями. У 2019 році під час спроби встановити вибухівку під автомобіль українського розвідника один із диверсантів сам постраждав від вибуху, після чого правоохоронці вийшли на ширшу агентурну мережу.

    Таким чином, ім’я Шутова було відоме українським спецслужбам щонайменше сім років до повідомлення про його ліквідацію в Донецьку.

    Якщо інформація джерел LB.ua про операцію підтвердиться офіційно, йтиметься про ліквідацію людини, яку СБУ ще у 2019 році публічно назвала безпосереднім виконавцем одного з найрезонансніших терактів російських спецслужб у Києві — вбивства Героя України Максима Шаповала.

    Водночас станом на ранок 7 вересня 2026 року деталі самої операції в окупованому Донецьку ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ з посиланням на джерела у спецслужбах. Офіційного повідомлення СБУ або ГУР про відповідальність за ліквідацію Шутова наразі не оприлюднено.

  • Понад 20 пострілів у директора клініки: у Києві оголосили спецоперацію та шукають озброєного нападника

    Понад 20 пострілів у директора клініки: у Києві оголосили спецоперацію та шукають озброєного нападника

    У Києві 3 вересня правоохоронці проводять спеціальну операцію з розшуку озброєного чоловіка, якого підозрюють у замаху на директора столичної клініки репродуктології. Напад стався близько 10:00 у Святошинському районі біля входу до медичного закладу. За попередніми даними поліції, стрілець здійснив понад 20 пострілів у 71-річного чоловіка, після чого втік. Потерпілого у тяжкому стані госпіталізували.

    Київська міська прокуратура повідомила додаткові обставини нападу. За версією слідства, озброєний чоловік не з’явився біля медзакладу випадково — він чекав на керівника приватного медичного центру на вулиці. Коли директор припаркував автомобіль і вийшов із салону, нападник підійшов до нього та відкрив вогонь. Після стрілянини зловмисник залишив місце події.

    Поліція попередньо встановила, що у потерпілого стріляли практично біля вхідних дверей клініки. Кількість пострілів — понад два десятки — свідчить про надзвичайно інтенсивний напад, однак тип зброї та точну кількість влучань правоохоронці на момент публікації офіційно не уточнювали. Так само поки не повідомляється, чи був нападник один і чи мав він спільників.

    Після отримання повідомлення про стрілянину у столиці розпочали спеціальну поліцейську операцію. До пошуку підозрюваного залучили додаткові сили, зокрема бійців спецпідрозділу КОРД. Правоохоронці встановлюють маршрут втечі чоловіка, його особу та мотиви нападу. Станом на середину дня 3 вересня офіційного повідомлення про затримання стрільця не було.

    Правоохоронці кваліфікували подію як замах на умисне вбивство — за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування проводять слідчі Святошинського управління поліції за процесуального керівництва Святошинської окружної прокуратури Києва.

    Ім’я потерпілого офіційно поліція та прокуратура не називають. Водночас «Главком» із посиланням на власні джерела повідомив, що пораненим може бути директор клініки репродуктивної медицини «ІГР» Ігор Ільїн. Оскільки правоохоронні органи цю інформацію публічно не підтвердили, її наразі варто розглядати саме як дані медіа, а не встановлений слідством факт.

    Стан 71-річного чоловіка оцінюється як тяжкий. Після нападу його терміново доправили до лікарні, де йому надають медичну допомогу. Інших постраждалих унаслідок цієї стрілянини правоохоронці наразі не називали.

    Мотив нападу залишається одним із головних питань слідства. Поліція поки не повідомляла, чи могла стрілянина бути пов’язана з професійною діяльністю директора медичного центру, особистим конфліктом, бізнесовими питаннями або іншими обставинами. Правоохоронці прямо зазначають, що мотив злочину встановлюється. Тому будь-які версії щодо причин нападу до появи офіційних даних залишаються припущеннями.

    Спершу інформація про стрілянину поширилася в місцевих Telegram-каналах. Повідомлялося про значну кількість правоохоронців біля медичного закладу та оточену територію. Перші повідомлення не містили інформації ані про потерпілого, ані про обставини конфлікту. Згодом поліція підтвердила, що йдеться про цілеспрямований напад на директора клініки, а прокуратура оприлюднила деталі засідки.

    Таким чином, первинна інформація про «стрілянину біля лікарні на Житомирській» виявилася значно серйознішою подією. За офіційною версією слідства, нападник заздалегідь очікував на конкретного чоловіка, дочекався, поки той вийде з автомобіля, здійснив понад 20 пострілів та зник.

    Характер нападу став підставою для масштабних розшукових заходів у столиці. Залучення КОРДу та додаткових сил поліції пояснюється тим, що підозрюваний може залишатися озброєним. Правоохоронці закликають громадян не намагатися самостійно затримувати людину, яка може бути причетною до злочину, а всю інформацію передавати поліції.

    Слідчі паралельно працюють на місці події, збирають речові докази, встановлюють свідків та перевіряють записи камер відеоспостереження. Конкретних результатів цих слідчих дій поліція наразі не оприлюднювала.

    Важливо також не плутати цей напад зі стріляниною, яка сталася у Києві напередодні, 2 вересня, під час конфлікту за участю представників українських силових структур на Березняках. Станом на 3 вересня жодного офіційного зв’язку між двома інцидентами не встановлено.

    Нинішня стрілянина у Святошинському районі розслідується як окремий замах на життя керівника приватного медичного закладу. Правоохоронці поки не повідомляють ані про політичний, ані про службовий чи кримінальний підтекст події.

    Основним завданням поліції залишається встановлення та затримання нападника. Оскільки він утік зі зброєю, операція в Києві триває, а кількість залучених сил збільшена.

    Після затримання підозрюваного слідство має встановити, що саме стало причиною нападу, чи діяв він самостійно, де отримав зброю та чи готував замах заздалегідь. Наразі ж підтверджено головне: 71-річний директор столичної клініки репродуктології пережив напад із понад 20 пострілами, перебуває у тяжкому стані, а озброєного нападника розшукують.

  • НАБУ і САП розпочали гучну спецоперацію: у справі фігурують нардепи та високопосадовці Офісу президента

    НАБУ і САП розпочали гучну спецоперацію: у справі фігурують нардепи та високопосадовці Офісу президента

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вранці 19 серпня заявили про проведення масштабної спецоперації з викриття злочинної організації у вищих ешелонах української влади. За даними антикорупційних органів, її діяльність пов’язують із чинним і колишнім народними депутатами, а також високопосадовцями Офісу президента.

    Про проведення операції повідомили НАБУ та САП. Інформацію вже підтвердили низка українських ЗМІ.

    За офіційною інформацією, йдеться про злочинну організацію, яка, за даними слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також можуть бути причетні високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    При цьому НАБУ поки не розкриває ані імен фігурантів, ані суті ймовірної злочинної схеми, ані кількості осіб, щодо яких проводяться слідчі дії.

    У Бюро заявили, що детальну інформацію оприлюднять згодом.

    Хто може фігурувати у справі

    Офіційно прізвища ймовірних учасників організації станом на ранок 19 серпня не називалися. Тому повідомлення про конкретних політиків або посадовців наразі не можна подавати як встановлений факт.

    Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що, за його інформацією, одним із фігурантів може бути чинний депутат, пов’язаний із забороненою ОПЗЖ, якого він охарактеризував як «дуже відомого забудовника». Офіційного підтвердження цієї інформації від НАБУ чи САП наразі немає.

    На цей момент достеменно відомо лише те, що слідство говорить про чинного народного депутата, колишнього народного депутата, високопосадовців ОП та інших осіб.

    Спецоперація триває

    Заява антикорупційних органів з’явилася вранці 19 серпня. НАБУ і САП назвали свої дії саме спецоперацією з викриття злочинної організації, однак не повідомили, на якій стадії перебуває розслідування та які процесуальні дії проводяться.

    Також наразі немає офіційної інформації про можливі затримання, вручення підозр чи проведення обшуків у конкретних посадовців.

    Це важливий нюанс, оскільки в перших повідомленнях у медіа вже почали з’являтися припущення щодо можливих фігурантів. До оприлюднення матеріалів НАБУ та САП такі версії залишаються непідтвердженими.

    Чому справа може стати резонансною

    Сам масштаб заявленого кола фігурантів робить нове розслідування потенційно одним із найгучніших політичних антикорупційних сюжетів останнього часу.

    Йдеться не про окремого чиновника чи депутата. НАБУ та САП прямо використовують формулювання про «злочинну організацію», керівництво якою пов’язують одразу з чинним і колишнім парламентарями, а участь — із високопосадовцями президентського Офісу.

    Водночас до появи конкретних підозр говорити про доведену винуватість будь-кого з можливих фігурантів не можна. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд.

    НАБУ та САП пообіцяли найближчим часом розкрити подробиці операції.

    Новина доповнюється.

  • Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Оператори 73-го морського центру Сил спеціальних операцій Збройних сил України провели успішну бойову операцію на Дніпрі, під час якої перехопили ворожий плавзасіб і взяли в полон п’ятьох російських військових. Човен окупантів потрапив у заздалегідь підготовлену засідку українських спецпризначенців.

    Кадри операції були оприлюднені в соціальних мережах 26 липня. На відео зафіксовано момент, коли російський човен проходить поблизу позиції української групи, після чого оператори ССО переходять до активних дій і встановлюють контроль над плавзасобом. За результатами операції човен залишився неушкодженим і став українським трофеєм, а п’ятьох російських військовослужбовців узяли в полон.

    Точне місце проведення операції, назва острова або ділянка Дніпра офіційно не розкриваються. Також не повідомляється, коли саме відбулося перехоплення та яке завдання виконували росіяни. Відсутність цих подробиць може бути пов’язана з необхідністю не розкривати позиції українських військових, маршрути пересування та особливості роботи підрозділу.

    Російський човен потрапив у підготовлену засідку

    За оприлюдненою інформацією, спецпризначенці заздалегідь облаштували засідку на маршруті, яким пересувався ворожий човен. Коли плавзасіб опинився в зоні ураження та контролю української групи, оператори швидко вийшли з укриття і змусили російських військових припинити опір.

    Успіх такої операції залежить не лише від швидкості безпосереднього захоплення. Перед цим військовим необхідно було встановити ймовірний маршрут пересування противника, непомітно зайняти вигідну позицію, організувати спостереження та дочекатися моменту, коли човен не зможе швидко змінити курс або відійти на безпечну відстань.

    На опублікованих кадрах видно, що дії українських військових стали несподіванкою для екіпажу. Після встановлення контролю над човном російських військових роззброїли та вивели на берег. Повний перебіг операції, а також інформація про можливі трофейні документи, засоби зв’язку або зброю не оприлюднюються.

    Відео підтверджує сам факт захоплення людей і плавзасобу, однак із відкритих кадрів неможливо незалежно встановити точні координати, дату проведення операції чи підрозділ, до якого належали полонені.

  • Україна б’є все глибше: Зеленський підтвердив атаки на стратегічні паливні об’єкти Росії за 1500 км

    Україна б’є все глибше: Зеленський підтвердив атаки на стратегічні паливні об’єкти Росії за 1500 км

    Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив проведення масштабної серії ударів по об’єктах російської нафтової інфраструктури одразу в чотирьох регіонах РФ. За його словами, українські військові продовжують реалізовувати план так званих «далекобійних санкцій», завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової економіки та паливної логістики. Відповідну заяву глава держави зробив 9 липня під час звернення, а деталі операції згодом оприлюднила Служба безпеки України.

    За словами Зеленського, цієї доби українські сили успішно уразили одразу кілька стратегічно важливих об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу.

    «Воїни СБУ уразили дві нафтобази – у Ставрополі та Твері. Обидві приблизно за 500 кілометрів від лінії фронту. Також підрозділи Сил оборони України уразили резервне сховище для накопичення та зберігання пального. Відстань від лінії фронту – близько 800 кілометрів. В російській Уфі застосували санкції по нафтоперекачувальній станції майже за 1500 кілометрів від нашого кордону. А також був санкціонований нафтоналивний термінал у Ростовському регіоні, що приблизно за 200 кілометрів від лінії фронту», – заявив Президент.

    Глава держави наголосив, що такі удари є відповіддю на небажання Кремля припиняти війну та на щоденні атаки Росії по українських містах.

    «Ми давно запропонували Росії закінчити цю війну, і кожен день затягування має приносити відчуття війни туди, звідки це все й почалося – в Росію», – зазначив Зеленський.

    У Службі безпеки України уточнили, що спецоперація проводилася на виконання доручення президента щодо зниження військово-економічного потенціалу держави-агресора. За даними спецслужби, першою ціллю стала нафтобаза «Червона зоря» у Тверській області, розташована приблизно за 520 кілометрів від державного кордону України. Українські ударні безпілотники влучили по території підприємства, після чого там виникла пожежа.

    Другим об’єктом стала нафтобаза «Ставропольська» у Ставропольському краї. Вона також розташована більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону. За інформацією СБУ, після удару на території підприємства виникла масштабна пожежа, площа якої швидко збільшувалася. Обидві бази використовуються для приймання, зберігання та відвантаження автомобільного бензину і дизельного пального.

    Крім двох нафтобаз, українські сили уразили резервне паливне сховище приблизно за 800 кілометрів від лінії фронту, а також нафтоперекачувальну станцію в районі Уфи. Цей об’єкт розташований майже за 1500 кілометрів від державного кордону України і є одним із найдальших підтверджених ударів по російській паливній інфраструктурі за останній час. Також під удар потрапив нафтоналивний термінал у Ростовській області, який використовується для перевалки нафтопродуктів.

    Нічні атаки підтверджували й російські регіональні посадовці. Губернатор Ставропольського краю визнав удар по промисловому об’єкту, хоча не уточнив його назву. У Твері місцеві жителі оприлюднили численні відео з густим чорним димом і масштабною пожежею на території нафтобази. Незалежні OSINT-аналітики геолокували відеозаписи та підтвердили, що йдеться саме про паливні об’єкти.

    За інформацією міжнародних агентств, ця операція стала частиною масштабної кампанії України зі знищення російської паливної інфраструктури. Напередодні українські безпілотники атакували нафтопереробні заводи, нафтопровідні вузли та танкери в різних регіонах Росії, що ще більше загострило паливну кризу, яка вже спостерігається в окремих областях РФ. Через перебої з постачанням бензину та дизельного пального у низці регіонів виникли черги на автозаправних станціях, а російський уряд був змушений вводити додаткові обмеження на експорт дизеля.

    Поточна операція також є продовженням затвердженого Президентом України 40-денного плану «далекобійних санкцій», який передбачає систематичне ураження об’єктів, що забезпечують російську військову економіку. Зеленський уже неодноразово підтверджував удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах, насосних станціях і логістичних вузлах на території Росії, наголошуючи, що саме паливна інфраструктура залишається одним із ключових джерел фінансування війни проти України.

    У СБУ підкреслюють, що такі операції мають подвійний ефект: вони ускладнюють забезпечення російської армії паливом і водночас зменшують доходи бюджету РФ від експорту нафтопродуктів. Саме тому нафтобази, резервуари, насосні станції та термінали залишаються серед пріоритетних цілей українських далекобійних безпілотників.

    Операція 9 липня стала однією з наймасштабніших за кількістю підтверджених цілей. Відстань до окремих із них сягала майже 1500 кілометрів, що вкотре демонструє розширення можливостей українських далекобійних ударних систем та здатність уражати критично важливу інфраструктуру далеко в тилу Російської Федерації.

  • СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    СБУ уразила центр радіоелектронної розвідки ФСБ у Краснодарському краї

    Сили спеціальних операцій Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України провели чергову операцію із застосуванням безпілотників, уразивши 16-й центр радіоелектронної розвідки ФСБ Росії, який розташований у Темрюцькому районі Краснодарського краю. Про це повідомили в Службі безпеки України.

    За інформацією української спецслужби, цей об’єкт є одним із ключових елементів системи російської військової розвідки та забезпечує роботу підрозділів, що відповідають за наведення ракетних ударів і застосування ударних безпілотників по території України. Окремо наголошується, що центр також виконував функції з перехоплення, обробки та аналізу сигналів, зокрема з іноземних супутникових систем зв’язку, що дозволяло російській армії отримувати розширену розвідувальну інформацію для планування бойових операцій.

    Метою удару, за даними СБУ, стало виведення з ладу елементів управління та технічної інфраструктури центру, які забезпечували його оперативну діяльність. У результаті атаки безпілотників було уражено низку критично важливих об’єктів, що, за оцінками української сторони, суттєво знизило здатність центру виконувати свої функції в повному обсязі.

    У спецслужбі підкреслили, що 16-й центр радіоелектронної розвідки входить до структури Федеральна служба безпеки Росії та фактично виконує роль «очей» російських військових систем, забезпечуючи виявлення цілей, координацію ударів і підтримку роботи засобів протиповітряної оборони. Ураження таких центрів, за оцінкою СБУ, створює додаткові труднощі для РФ у формуванні цілісної картини повітряної та оперативної обстановки.

    Також наголошується, що подібні операції мають стратегічний характер, оскільки послаблюють можливості Росії щодо координації високоточних ударів по Україні та ускладнюють роботу розвідувальних систем у глибокому тилу. Втрата або часткове виведення з ладу центрів радіоелектронної розвідки, за словами українських військових, безпосередньо впливає на ефективність планування атак та знижує рівень інтеграції російських систем управління.

    У СБУ також зазначили, що подібні дії є частиною ширшої кампанії ураження критичних військових об’єктів противника, які забезпечують логістику, розвідку та наведення ударів. За їхніми словами, удари по таких цілях відкривають додаткові можливості для українських безпілотних систем, оскільки зменшують щільність і якість російського контролю над бойовим простором.

    Раніше українські сили вже завдавали ударів по об’єктах російської військової інфраструктури в тилу, включно зі штабами та навчальними центрами, які залучені до підготовки операторів безпілотних систем і координації бойових дій.

  • Трамп оголосив про ліквідацію одного з керівників ІДІЛ

    Трамп оголосив про ліквідацію одного з керівників ІДІЛ

    Президент США Дональд Трамп заявив про ліквідацію одного з найвпливовіших польових командирів терористичного угруповання Islamic State. За словами американського лідера, йдеться про Абу-Білала аль-Мінукі, якого у Вашингтоні називали “другим за рангом командувачем ІДІЛ у світі”.

    Про успішну спецоперацію Трамп повідомив у власній соцмережі Truth Social, наголосивши, що ліквідація терориста стала результатом спільної операції американських та нігерійських сил безпеки в Африці.

    За словами президента США, операція проводилася після тривалого стеження за діяльністю одного з ключових координаторів міжнародної мережі ІДІЛ. Трамп заявив, що американська розвідка мала джерела, які дозволяли відстежувати переміщення та контакти Аль-Мінукі.

    “Абу-Білал аль-Мінукі, другий за ланкою командувач ІДІЛ у світі, думав, що зможе сховатися в Африці. Але він не знав, що ми маємо джерела, які стежили за кожним його кроком”, — написав Трамп.

    Американський президент також заявив, що саме він віддав наказ на проведення операції, а ліквідація бойовика нібито суттєво послабить глобальні можливості ІДІЛ.

    За інформацією західних аналітичних центрів, Абу-Білал аль-Мінукі був одним із керівників структури ІДІЛ у регіоні озера Чад. Він мав тісні зв’язки з бойовими угрупованнями в Нігерії та сусідніх країнах Західної Африки.

    Зокрема, некомерційна організація Counter Extremism Project раніше повідомляла, що Аль-Мінукі входив до Генерального директорату провінцій “Ісламської держави” та відповідав за координацію діяльності угруповання в регіоні. Від 2018 року він виконував функції регіонального командира та вважався одним із найнебезпечніших польових керівників ІДІЛ у Африці.

    Регіон озера Чад уже багато років залишається однією з головних зон активності ісламістських угруповань. Там діють численні бойові формування, серед яких — афілійовані з ІДІЛ та Boko Haram структури. Саме через нестабільність у регіоні США та союзники регулярно проводять антитерористичні операції спільно з місцевими військовими.

    Офіційний Вашингтон поки що не оприлюднив деталей самої операції: невідомо, де саме був ліквідований Аль-Мінукі та чи були під час рейду інші втрати серед бойовиків. Водночас американські медіа зазначають, що йдеться про одну з найгучніших антитерористичних операцій США у 2026 році.

    Заява Трампа пролунала на тлі загострення безпекової ситуації в низці африканських держав, де останніми роками активізувалися джихадистські угруповання. Вашингтон неодноразово попереджав про ризик перетворення частини Африки на новий центр міжнародного тероризму після послаблення позицій ІДІЛ у Сирії та Іраку.

    Також ця історія напряму пов’язана із жорсткою риторикою Трампа щодо боротьби з ісламістськими угрупованнями. Ще наприкінці 2025 року він різко критикував владу Нігерії через атаки на християнське населення та заявляв про готовність США до прямого військового втручання.

    Тоді американський президент заявив, що Сполучені Штати можуть “увійти з готовністю до застосування зброї, щоб повністю знищити ісламських терористів”.

    У відповідь президент Нігерії Бола Тінубу запевняв, що країна не підтримує релігійних переслідувань і гарантує свободу віросповідання для всіх громадян.

    На тлі заяв Трампа західні експерти вже припускають, що Білий дім може активізувати військову присутність США в Африці. Після серії переворотів у країнах Сахелю та посилення впливу Росії й Китаю у регіоні Вашингтон дедалі частіше розглядає Африку як одну з ключових зон геополітичного суперництва.

    Водночас сам Трамп намагається використати успішну ліквідацію одного з ватажків ІДІЛ як доказ ефективності своєї політики безпеки. Американські консервативні медіа вже порівнюють нинішню операцію з ліквідацією ватажка ІДІЛ Abu Bakr al-Baghdadi у 2019 році, яку Трамп також називав одним із головних успіхів своєї адміністрації.

    Попри це, міжнародні експерти застерігають: навіть ліквідація високопоставлених командирів не означає повного знищення терористичних мереж. ІДІЛ за останні роки трансформувалася у децентралізовану систему осередків, які продовжують діяти в Африці, Азії та на Близькому Сході.

  • На Хмельниччині водій напав на поліцейських під час перевірки документів: один патрульний загинув

    На Хмельниччині водій напав на поліцейських під час перевірки документів: один патрульний загинув

    У Хмельницькому районі під час перевірки документів водій напав на працівників поліції. Унаслідок нападу один поліцейський загинув, ще один зазнав травм. Після цього нападник утік, а правоохоронці ввели спеціальну поліцейську операцію для його затримання.

    Про це повідомили у Національній поліції України.

    Трагедія сталася 15 травня близько 14:35 у селі Терлівка Летичівської територіальної громади.

    За попередніми даними, правоохоронці зупинили автомобіль для перевірки документів. Під час перевірки з’ясувалося, що водія раніше позбавили права керування транспортними засобами за рішенням суду.

    Після цього чоловік напав на поліцейських. Унаслідок нападу один патрульний загинув на місці, ще один правоохоронець отримав тілесні ушкодження.

    Після скоєного нападник утік із місця події.

    Для його пошуку та затримання у районі ввели спеціальну поліцейську операцію. Правоохоронці перевіряють дороги, блокпости та прилеглі населені пункти.

    На місці події працюють слідчо-оперативні групи, криміналісти та керівництво поліції Хмельницької області.

    Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини нападу, а також вирішують питання щодо правової кваліфікації злочину.

    У поліції поки не розголошують особу нападника та деталі самого нападу.

    Подібні випадки нападів на правоохоронців в Україні трапляються рідко, однак у Нацполіції неодноразово наголошували, що перевірка транспортних засобів і документів залишається однією з найнебезпечніших складових служби патрульних.

  • Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Таємна база посеред пустелі: WSJ розкрило, як Ізраїль готував удари по Ірану ще до початку війни

    Ізраїль незадовго до початку масштабних ударів по Ірану створив секретну військову базу в пустелі Іраку. Саме цей об’єкт, за даними американських чиновників і джерел Wall Street Journal, став ключовим логістичним центром для ізраїльської повітряної операції проти Тегерана.

    Йдеться про базу, яку, як стверджує WSJ, ізраїльські військові облаштували у лютому 2026 року — буквально за кілька тижнів до початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого.

    За інформацією видання, на секретному аванпості розміщувалися підрозділи спеціального призначення, логістичні служби, а також пошуково-рятувальні команди, готові діяти у разі збиття ізраїльських літаків над територією Ірану чи Іраку.

    Журналісти зазначають, що база розташовувалася у західній пустелі Іраку — малонаселеному районі, який вважається ідеальним місцем для прихованих військових операцій через великі території та мінімальну присутність цивільного населення.

    Ситуація ледь не вийшла з-під контролю на початку березня, коли іракські сили могли випадково виявити секретний об’єкт. Причиною став місцевий пастух, який повідомив про “дивну військову активність” у пустелі — польоти гелікоптерів, стрілянину та пересування озброєних людей.

    Після цього, за даними WSJ, ізраїльські військові завдали авіаударів по іракських силах, щоб відвернути увагу від району розташування бази та не допустити її викриття.

    Унаслідок ударів загинув один іракський військовий. Тоді влада Іраку офіційно заявляла, що атака була проведена без погодження з Багдадом. Спочатку в Іраку підозрювали, що за ударом стоять США.

    Втім, джерела Wall Street Journal стверджують, що американські сили не брали участі в цій операції.

    Високопоставлений представник іракських збройних сил після інциденту визнав, що на місці діяла “невідома сила”, яка мала підтримку з повітря та використовувала технології, недоступні іракським підрозділам.

    Ізраїль офіційно не підтверджує існування секретної бази. У ЦАХАЛ відмовилися коментувати інформацію Wall Street Journal.

    Водночас журналісти нагадують про загадкову заяву командувача ВПС Ізраїлю генерал-майора Томер Бар, яку він зробив у березні. Тоді військовий заявив, що спецпідрозділи ВПС виконують “надзвичайні місії, які можуть розпалити уяву”, однак деталей не розкрив.

    Експерти зазначають, що створення подібних прихованих баз перед масштабними військовими операціями є типовою практикою сучасних армій.

    На тлі війни Ірану зі США та Ізраїлем Ірак опинився у вкрай складному становищі. Країна фактично балансує між Вашингтоном і Тегераном, а її територія дедалі частіше використовується як майданчик для атак, перекидання військ та діяльності проіранських угруповань.

    Підтримувані Іраном сили в Іраку неодноразово атакували американські об’єкти, зокрема посольство США в Багдаді, логістичні центри та нафтову інфраструктуру. У відповідь американські війська регулярно завдавали ударів по базах цих угруповань.

    Нагадаємо, 28 лютого президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про початок військової кампанії проти Ірану. Після цього США та Ізраїль провели серію масштабних ударів по іранських військових та ядерних об’єктах.

    Уже 1 травня Іран через пакистанських посередників передав Вашингтону нові пропозиції щодо можливої угоди про завершення війни. Пізніше Білий дім заявив Конгресу, що активна фаза бойових дій фактично завершена, хоча американські війська залишаються в регіоні.