Позначка: споживчий кошик

  • Хліб, м’ясо, олія: як енергетична криза вплине на ціни в Україні

    Хліб, м’ясо, олія: як енергетична криза вплине на ціни в Україні

    Українцям варто готуватися до поступового подорожчання продуктів у магазинах через енергетичну кризу та загальну інфляцію. Водночас підстав для паніки чи масового скуповування продуктів наразі немає. Таку оцінку ситуації дав виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

    За словами економіста, зростання цін є постійним процесом, а витрати на електроенергію — лише один із чинників. Через перебої зі світлом дорожчає зберігання овочів, робота холодильного обладнання та морозильників на генераторах. Бізнес намагається частково перекласти ці витрати на споживачів, однак можливості для цього обмежені.

    Пендзин наголошує, що існує природна «стеля» цін. Виробник не зможе продавати продукцію дорожче, ніж дозволяє платоспроможність населення, яка наразі знижується. Саме тому різкого цінового вибуху не очікується, а бізнес змушений балансувати між собівартістю та реальним попитом.

    Оцінюючи ситуацію за окремими категоріями товарів, економіст зазначає, що хліб не подорожчає різко. Прогнози про зростання ціни на 20% він називає перебільшеними. Реалістичний сценарій — стабільне підвищення в межах 1–1,5% на місяць.

    Ціни на м’ясо та яйця, за його словами, залишатимуться відносно стабільними. Якщо курятина або свинина суттєво подорожчають, попит різко впаде, і ринок швидко відреагує зниженням цін.

    Найскладнішою залишається ситуація з молочними продуктами. Вітчизняні виробники змушені конкурувати з дешевшим імпортом, зокрема з країн ЄС. Це стримує різке подорожчання, але зростання все ж буде. Вершкове масло, яке подешевшало у січні через світові тенденції, у лютому знову почне дорожчати.

    Овочі, зокрема так званий «борщовий набір», продовжують зростати в ціні через витрати на зберігання. Водночас картопля нині приблизно на 20% дешевша, ніж торік, завдяки хорошому врожаю 2025 року. Масовий імпорт картоплі очікується не раніше квітня.

    Щодо соняшникової олії, економіст допускає підвищення ціни до рівня близько 100 гривень за літр. Водночас він сумнівається, що ціна зможе перевищити цей поріг, адже внутрішній попит не витримає рівня у 120 гривень.

    Окремо Пендзин наголосив, що загроз дефіциту продуктів в Україні немає. Він вважає безпідставними заклики робити стратегічні запаси круп чи консервів.

    За його оцінками, загальна інфляція за січень становитиме близько 2–2,5%. Ситуація залишається складною, але контрольованою. Головним стримувальним фактором для зростання цін є не бажання бізнесу, а низька платоспроможність населення.

  • Прожитковий мінімум в Україні: одна куртка на три роки

    Прожитковий мінімум в Україні: одна куртка на три роки

    В Україні офіційні норми прожиткового мінімуму залишаються далекими від реальності. Про це заявив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, коментуючи чинні стандарти споживчого кошика та фінансові розрахунки, які використовуються для визначення державної підтримки.

    Згідно з діючими нормативами, підлітку в Україні належить одна зимова куртка на три роки, а також одна демісезонна куртка — теж на три роки. Для дорослої жінки держава передбачає лише два костюми або сукні на сім років. Ці цифри виглядають абсурдно, особливо на тлі інфляції, воєнного часу та зростання цін на базові речі.

    Гетманцев визнав, що нинішній прожитковий мінімум, закладений у бюджеті на рівні близько 2900 гривень на місяць, є абсолютно відірваним від реальності. «Це абстрактна категорія. На ці гроші прожити неможливо. І навіть на фактичний прожитковий мінімум, який у 3,5 раза вищий, також прожити складно. Це щось із уяви чиновника», — сказав він.

    Водночас чиновник наголосив: уряд усвідомлює необхідність перегляду прожиткового мінімуму та реального наповнення соціальних стандартів. Але, за словами Гетманцева, наразі на це просто «немає коштів».

    Така заява вкотре порушує питання соціальної справедливості в країні. Прожитковий мінімум слугує базою для розрахунку пенсій, стипендій, допомог та зарплат у бюджетній сфері. Його заниження напряму б’є по найбільш вразливих категоріях населення — пенсіонерах, дітях, малозабезпечених сім’ях.

    Громадські організації та профспілки неодноразово закликали переглянути методологію формування споживчого кошика та встановити мінімальні соціальні стандарти відповідно до реальних цін на товари та послуги. Однак держава продовжує оперувати цифрами, які все більше нагадують економічну містифікацію.