Позначка: США і Росія

  • Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Президент США Дональд Трамп повторно звернувся до Конгресу із закликом розширити законопроєкт про нові санкції проти Росії, включивши до нього положення, що стосуються Ірану. Американський лідер заявив, що саме такого кроку нібито прагнув покійний сенатор Ліндсі Грем, який був одним із головних авторів документа. Відповідну заяву Трамп оприлюднив у власній соціальній мережі Truth Social.

    За словами президента США, республіканці мають підтримати внесення до законопроєкту окремих пунктів щодо Ірану. Він наголосив, що саме цього, за його словами, хотів Ліндсі Грем, а тому відповідні зміни необхідно ухвалити. Трамп підкреслив, що таке рішення є важливим і має стратегічне значення для американської політики.

    “Республіканці мають включити Іран до проєкту про санкції проти Росії. Це те, що Ліндсі хотів зробити, і це мало відбутися. Це важливо”, – написав президент США.

    Це вже не перший випадок, коли Дональд Трамп наполягає на поєднанні санкційної політики щодо Росії та Ірану в одному законодавчому документі. Раніше він уже висловлював побажання доповнити санкційний законопроєкт положеннями, спрямованими проти Тегерана, водночас сигналізуючи, що готовий підписати документ після його ухвалення Конгресом.

    Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який був підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, залишається одним із ключових зовнішньополітичних документів, що нині розглядаються у Вашингтоні. Його метою є суттєве посилення економічного тиску на Росію через її агресію проти України, а також запровадження жорстких обмежень щодо держав і компаній, які допомагають Москві обходити чинні санкції.

    У Сенаті США останніми днями дедалі частіше лунають заклики якнайшвидше винести законопроєкт на голосування без внесення додаткових правок, щоб не затягувати процес його ухвалення. За інформацією американських ЗМІ, документ уже заручився підтримкою понад 60 сенаторів, що забезпечує йому достатню кількість голосів для успішного проходження верхньої палати Конгресу.

    Раніше цього тижня сенатори також представили оновлену редакцію законопроєкту, у якій були деталізовані окремі механізми застосування санкцій та їхня взаємодія з уже чинними обмежувальними заходами. Попри це, ініціатива Дональда Трампа щодо включення до документа окремих положень стосовно Ірану може стати предметом нових дискусій серед законодавців, адже частина сенаторів наполягає на якнайшвидшому ухваленні документа без додаткових змін.

    Заклики Трампа свідчать про його прагнення пов’язати санкційну політику США одразу щодо двох держав, які Вашингтон розглядає як ключові виклики міжнародній безпеці. Водночас остаточне рішення щодо змісту законопроєкту та можливого включення до нього положень про Іран залишається за Конгресом США.

  • Путін відклав мир: FT дізналася, коли Кремль готовий до переговорів

    Путін відклав мир: FT дізналася, коли Кремль готовий до переговорів

    Росія не має наміру найближчим часом переходити до змістовних переговорів щодо завершення війни проти України. У Кремлі переконані, що подальший розвиток бойових дій може покращити позиції Москви, тому реальний переговорний процес, імовірно, відкладено щонайменше до лютого 2027 року. Водночас російське керівництво розраховує, що до цього часу його війська зможуть повністю окупувати Донецьку область, а Сполучені Штати схилять Україну до масштабних поступок.

    Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на джерела, обізнані з непублічними переговорами щодо можливого завершення війни.

    За інформацією видання, попри численні міжнародні дипломатичні ініціативи та регулярні контакти між представниками різних держав, Кремль не демонструє жодної готовності змінювати свою позицію. Навпаки, Москва продовжує наполягати на максималістських вимогах, які фактично виключають можливість компромісу з українською стороною.

    Співрозмовник Financial Times у Москві, який бере участь у непублічних консультаціях щодо війни, розповів, що російське керівництво не бачить сенсу поспішати із дипломатичним врегулюванням. На думку Кремля, час працює на Росію, а ситуація на фронті та міжнародна політика можуть змінитися таким чином, що Москва отримає значно вигідніші умови для переговорів.

    Саме тому, за словами джерела, Росія навряд чи погодиться на будь-які серйозні переговори до початку наступного року, а найімовірніше — до лютого 2027 року.

    Видання зазначає, що в основі такої стратегії лежить особисте переконання російського диктатора Володимира Путіна, який досі вважає можливим досягнення поставлених військових цілей. Кремль розраховує не лише на продовження бойових дій, а й на поступове виснаження України та зміну політичної кон’юнктури серед західних союзників Києва.

    Один із російських співрозмовників Financial Times прямо заявив, що найкращим сценарієм для Москви залишається ситуація, за якої Вашингтон фактично погодиться із ключовими вимогами Кремля.

    «Наразі найбажанішим варіантом для росіян залишається те, що американці “віддадуть” нам Україну», — цитує видання джерело.

    За словами співрозмовника, російська сторона не демонструє навіть мінімальної готовності до компромісів. Усі переговорні контакти супроводжуються повторенням одних і тих самих вимог, які Москва висуває ще з перших місяців повномасштабної війни.

    Інше джерело підтвердило журналістам, що російська делегація фактично не пропонує жодних нових підходів.

    «Вони навіть не натякають на будь-які поступки. Вони постійно повторюють ті самі цілі. Їхні переговорні позиції, по суті, означають, що переговорів вести немає на чому», — зазначив співрозмовник Financial Times.

    Водночас високопоставлені українські чиновники, які залучені до дипломатичного процесу, повідомили виданню, що під час контактів із представниками США російська сторона відкрито наполягає на тому, що саме Вашингтон повинен переконати Київ погодитися на масштабні поступки.

    Йдеться насамперед про територіальні питання, політичні гарантії та інші вимоги, які українська влада неодноразово називала неприйнятними.

    За словами українських співрозмовників Financial Times, саме через небажання Кремля відмовлятися від ультимативної позиції переговорний процес фактично перебуває у глухому куті. Вони також зазначають, що тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії навряд чи буде відновлений раніше завершення літа, оскільки наразі жодних передумов для цього немає.

    Окрему увагу видання приділяє військовій ситуації. Попри те, що темпи російського наступу останніми місяцями помітно сповільнилися, Кремль не відмовився від своїх стратегічних цілей.

    Financial Times посилається на оцінки української розвідки, відповідно до яких Володимир Путін поставив російському військовому командуванню завдання до кінця поточного року повністю окупувати територію Донецької області.

    Журналісти зазначають, що з такими оцінками ознайомилися особисто, а також отримали їх підтвердження від двох осіб, які підтримують регулярні контакти з російським керівництвом.

    Попри значні втрати особового складу, техніки та суттєве уповільнення просування на фронті, Кремль, за інформацією джерел, продовжує розраховувати на поступове виснаження української оборони.

    Аналітики Financial Times звертають увагу, що нинішня стратегія Москви полягає не у швидкому досягненні військової перемоги, а у затягуванні війни, розраховуючи на втому західних союзників України, внутрішньополітичні зміни у країнах-партнерах та можливе скорочення міжнародної підтримки Києва.

    Саме тому Кремль, на думку співрозмовників видання, не вбачає необхідності поспішати із переговорами, оскільки вважає, що час здатний змінити співвідношення сил на його користь.

    Останні заяви російських високопосадовців також підтверджують таку позицію. Напередодні речник Кремля Дмитро Пєсков фактично визнав, що війна проти України вже давно вийшла за межі так званої «спеціальної військової операції», пояснивши це, зокрема, підтримкою України з боку західних держав. При цьому Москва продовжує заявляти про намір досягти всіх своїх цілей, незважаючи на санкційний тиск та значні військові втрати.

    Україна ж наполягає, що жоден мирний процес не може базуватися на ультиматумах або поступках агресору. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що справедливий і тривалий мир можливий лише після припинення російської агресії, повного виведення військ РФ з окупованих територій та відновлення територіальної цілісності України. Київ також закликає партнерів не послаблювати військову й економічну підтримку, наголошуючи, що саме вона є ключовим фактором стримування російської агресії та примусу Кремля до реальних переговорів у майбутньому.

  • «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    «Трампа накачували ідеями»: у Москві зробили несподівану заяву про саміт G7

    У Кремлі фактично поставили під сумнів перспективи реалізації домовленостей, досягнутих під час переговорів в Анкориджі, та заявили, що Росія продовжує орієнтуватися не на виконання домовленостей, а на досягнення власних стратегічних цілей. Відповідну заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи результати переговорного процесу та міжнародні дискусії навколо війни в Україні.

    Слова представника Кремля пролунали на тлі активних дипломатичних контактів між Сполученими Штатами, Росією та їхніми союзниками, а також після серії заяв західних політиків щодо домовленостей, досягнутих під час зустрічей в Анкориджі.

    Коментуючи переговорний процес, Ушаков заявив, що Москва не розраховує на практичну реалізацію досягнутих домовленостей.

    «Ми не чекаємо на виконання цих домовленостей. Ми чекаємо на перемогу. Ми чекаємо на реалізацію наших власних цілей», – заявив він.

    Фактично ця заява стала одним із найвідвертіших сигналів Кремля щодо його нинішньої позиції у війні проти України. Російська сторона вкотре продемонструвала, що продовжує розглядати військовий сценарій як основний інструмент досягнення своїх політичних цілей, навіть попри дипломатичні контакти із Заходом.

    За словами Ушакова, позиція Росії нібито залишається незмінною від самого початку переговорів. Він наголосив, що всі заяви, зроблені російською стороною в Анкориджі, ґрунтувалися на її «принциповій позиції» і не зазнали змін після завершення переговорного процесу.

    При цьому представник Кремля заявив, що одна зі сторін нібито продовжує дотримуватися досягнутих домовленостей, тоді як інша, за його словами, не змогла виконати свою частину зобов’язань.

    «Наразі одна сторона, як і раніше, дотримується тих домовленостей, які були обговорені в Анкориджі, а інша сторона, судячи з усього, виявилася не зовсім здатною пройти свою частину шляху та виконати домовленості», – заявив Ушаков.

    При цьому він не уточнив, кого саме має на увазі, однак російські державні медіа трактують його слова як натяк на позицію Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Особливу увагу привернула ще одна заява кремлівського чиновника щодо саміту G7. За словами Ушакова, під час зустрічі лідерів країн «Великої сімки» президента США Дональда Трампа нібито переконували переглянути свою політику щодо Росії та України.

    Він стверджує, що американського лідера намагалися «накачати шкідливими ідеями» стосовно українського питання.

    Таким чином Кремль фактично намагається пояснити зміни в риториці Вашингтона після переговорів в Анкориджі та останніх міжнародних консультацій.

    Тема домовленостей в Анкориджі залишається однією з найбільш обговорюваних у міжнародній політиці останніх тижнів. Раніше президент Франції Еммануель Макрон заявляв, що під час переговорів на Алясці Дональд Трамп нібито був готовий погодитися на надзвичайно суперечливі компроміси щодо України. Ці слова викликали широкий резонанс як у Європі, так і в США.

    Водночас офіційний Вашингтон неодноразово наголошував, що будь-які рішення щодо завершення війни повинні враховувати позицію України та не можуть ухвалюватися без участі Києва.

    Президент України Володимир Зеленський останніми днями також повідомляв про нові контакти з Дональдом Трампом та зазначав, що переговорний процес триває. Українська сторона при цьому послідовно заявляє, що не погодиться на жодні рішення, які передбачають втрату територій чи обмеження суверенітету держави.

    На цьому тлі слова Юрія Ушакова багато експертів розцінюють як чергове підтвердження того, що Кремль не демонструє готовності до компромісів. Навпаки, офіційна Москва продовжує наголошувати на досягненні власних цілей у війні та розглядає переговори насамперед як інструмент політичного впливу.

    Аналітики звертають увагу, що заява про те, що Росія «чекає не виконання домовленостей, а перемоги», може свідчити про прагнення Кремля показати внутрішній аудиторії відсутність поступок Заходу та готовність продовжувати конфронтацію.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що подібна риторика ускладнює перспективи будь-якого мирного врегулювання та може стати додатковим аргументом для західних країн на користь подальшої підтримки України.

    Переговори в Анкориджі залишаються предметом численних дискусій і спекуляцій, однак останні заяви Кремля свідчать про те, що Москва не розглядає досягнуті домовленості як кінцеву мету. Натомість російське керівництво продовжує публічно декларувати намір реалізувати власні стратегічні плани, попри міжнародний тиск та дипломатичні зусилля.

  • Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

    Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

    Адміністрація Дональда Трампа виступає проти проведення референдуму як елемента можливого мирного врегулювання та розглядає таку ініціативу як свідоме затягування переговорного процесу. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом консультацій.

    За інформацією співрозмовників, позицію Вашингтона було донесено під час контактів на високому рівні. У Білому домі вважають, що винесення ключових питань на референдум не наближає сторони до домовленостей, а лише відкладає ухвалення рішень у межах переговорного треку.

    Водночас спецпредставник США Стів Віткофф передав міністру оборони України Рустему Умєрову позицію Кремля щодо основних положень мирного плану, який обговорюється в американській адміністрації. За даними джерел, російська сторона одразу окреслила перелік пунктів, які не готова навіть виносити на дискусію.

    Йдеться, зокрема, про розміщення миротворчого контингенту країн Європейського Союзу, питання статусу Донбасу та Криму, а також будь-які аспекти, пов’язані з подальшим розширенням НАТО. У Кремлі ці теми вважають неприйнятними для обговорення в межах запропонованого формату.

    Співрозмовники зазначають, що саме ці розбіжності залишаються ключовим бар’єром для просування переговорів. Американська сторона, зі свого боку, розглядає їх як базові елементи довгострокової безпеки в регіоні, тоді як Москва наполягає на їх повному виключенні з порядку денного.

    За оцінками джерел, ситуація свідчить про глибоку різницю у підходах сторін до майбутньої архітектури безпеки та робить перспективу швидкого досягнення домовленостей малоймовірною без зміни вихідних позицій.