Позначка: стандарти

  • Понад 42 тисячі укриттів було збудовано в Україні з початку повномасштабного вторгнення

    Понад 42 тисячі укриттів було збудовано в Україні з початку повномасштабного вторгнення

    З початку повномасштабного вторгнення Росії кількість захисних споруд в Україні зросла з 20 до понад 62 тисяч. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві, новим технічним вимогам і активній роботі органів цивільного захисту, повідомляє ДСНС України.

    Відповідно до змін, вимоги до конструкції захисних споруд були переглянуті. Зокрема:

    • Мінімальна висота укриття тепер становить не менше 2,5 м, що значно вище за радянський стандарт у 1,9 м.
    • Захисні споруди повинні витримувати надмірний тиск ударної хвилі до 100 кілоПаскалів, що обумовлено застосуванням сучасної зброї.

    Ці нововведення покликані забезпечити кращий захист громадян в умовах постійної загрози ракетних ударів та інших атак.

    Як повідомив Віктор Вітовецький, директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС, рятувальники спільно з поліцією регулярно перевіряють стан захисних споруд. Найпоширеніші порушення включають:

    • Відсутність місць для сидіння;
    • Недостатнє забезпечення питною водою;
    • Відсутність аварійного виходу.

    Балансоутримувачі зобов’язані усунути всі недоліки після виявлення порушень.

    Розширення мережі укриттів і впровадження нових стандартів є ключовим кроком у забезпеченні безпеки населення. На фоні постійних атак Росії ці заходи демонструють рішучість України захищати своїх громадян та пристосовуватись до сучасних викликів.

  • Корупція перешкоджає Україні в боротьбі з торгівлею людьми – звіт Держдепартаменту США

    Корупція перешкоджає Україні в боротьбі з торгівлею людьми – звіт Держдепартаменту США

    Згідно з останнім звітом Державного департаменту США щодо торгівлі людьми у світі, уряд України не досягнув мінімальних стандартів у боротьбі з цим злочином через поширену корупцію в країні. Звіт виділяє значні зусилля України у цьому напрямку, проте вказує на серйозні проблеми, що перешкоджають повному виконанню міжнародних стандартів у цій сфері.

    У відомстві зазначили, що корупція, особливо в поліції та судовій системі, та співучасть офіційних осіб у злочинах, пов’язаних з торгівлею людьми, залишалися серйозними проблемами, які перешкоджали діям правоохоронних органів.

    Держдеп відзначив зусилля України, незважаючи на зменшення ресурсів і можливостей через повномасштабне вторгнення Росії.

    Український уряд виявив більше жертв торгівлі людьми та продовжив масштабні кампанії з підвищення обізнаності у координації з міжнародними організаціями.

    Держдеп зазначив, що Україна не виконала мінімальних стандартів у кількох ключових сферах. Судді продовжували виносити м’які вироки, які не передбачали тюремного ув’язнення для більшості засуджених торговців людьми. Це послаблювало стримування та підривало зусилля по боротьбі з торгівлею людьми.

    Незважаючи на постійне занепокоєння щодо корупції, яка сприяє безкарності злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, і розслідування проти посадових осіб-пособників, сьомий рік поспіль уряд не забезпечив жодного судового вироку.

    Також український уряд не ідентифікував ніяких іноземних жертв торгівлі людьми, і хоча уряд вжив певних заходів для захисту дітей без супроводу. У звіті зазначили, що недоліки в державному нагляді за дітьми, евакуйованими з українських закладів опіки, підвищили ризик торгівлі ними.

    У звіті також згадуються злочини, пов’язані із торгівлею людьми, вчинені в попередні роки і розслідування щодо яких не закінчені.

    “У 2023 році прокуратура Львова притягнула до відповідальності державного чиновника за нібито секс-трафік у Франції; Офіс генерального прокурора розслідував дії військового командира за нібито примусову роботу; Київська міська міліція розслідувала дії колишнього заступника начальника міліції та офіцера міліції за підозрою в секс-торгівлі; а прокуратура висунула звинувачення двом колишнім міліціонерам у торгівлі людьми. Уряд повідомив, що численні судові переслідування за причетністю посадових осіб до злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, розпочаті в попередні роки, тривають” – йдеться у звіті.

    У звіті також повідомляється, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,4 мільйона людей покинути Україну, а ще понад 3,4 мільйона стали внутрішніми переселенцями.

    Більшість з тих, хто покинув країну – жінки та діти. Ці біженці та переміщені особи є особливо вразливими до торгівлі людьми.

    Експерти відзначають, що тисячі дітей без супроводу дорослих, а також діти, евакуйовані з щонайменше 195 закладів, у тому числі діти з інвалідністю, перебувають у зоні високого ризику потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

    У звіті Держдепу йдеться, що російські війська примусово перемістили до 1,6 мільйона українців, у тому числі тисячі дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, до Росії, Білорусі та окупованих територій України, у тому числі багатьох у віддалені райони. Станом на січень 2024 року російська влада, за повідомленнями, повернула в Україну приблизно 500 дітей, що є мізерною кількістю порівняно з тисячами примусово депортованих дітей.

    Відділ Державного департаменту США з моніторингу та протидії торгівлі людьми щорічно публікує Звіт про торгівлю людьми, в якому ранжує 188 країн за їхніми зусиллями у боротьбі з торгівлею людьми. У звіті використовується трирівнева система, заснована на Законі про захист жертв торгівлі людьми та насильства від 2000 року

    До рівня 1 належать країни, які повністю відповідають мінімальним стандартам TVPA. Країни цього рівня мають мінімальні ризики торгівлі людьми, оскільки їхні уряди запровадили належний захист: США, Німеччина, Естонія, Грузія, Польща та інші.

    До рівня 2 належать країни, які докладають значних зусиль для дотримання мінімальних стандартів TVPA, але не повністю їх дотримуються. До цього рівня належить більшість країн, як от Україна, Італія, Угорщина, Швейцарія, Румунія, Ірак та інші. 

    Рівень 3  – країни, які не повністю дотримуються мінімальних стандартів TVPA і не докладають значних зусиль для цього: Росія, Білорусь, Туркменістан, Афганістан, Іран, Венесуела та інші. 

    До категорії “окремі випадки” цього року віднесли Гаїті, Лівію, Сомалі та Ємен, де відзначають масові порушення прав людини.