Daypolitico

Позначка: StarShield

  • Відновлення Starlink для БПЛА: головне про нову ескалацію

    Відновлення Starlink для БПЛА: головне про нову ескалацію

    Міністерство оборони України підтвердило повне відновлення та оптимізацію роботи супутникового зв’язку Starlink і його спеціалізованої військової версії Starshield для потреб Збройних сил України на високих швидкостях переміщення.

    Водночас у тимчасово окупованому Криму спостерігаються масштабні перебої з електропостачанням через ураження критичної підстанції на території Краснодарського краю РФ.

    Ключові деталі та технологічні аспекти:

    • Зв’язок на швидкості понад 400 км/год: У Міністерстві оборони України повідомили, що термінали Starlink/Starshield відтепер забезпечують стабільне з’єднання під час руху об’єктів зі швидкістю понад 400 км/год. Це має критичне значення для управління швидкісними безпілотними літальними апаратами (БПЛА) та морськими дронами на великих відстанях.
    • Зняття обмежень: Раніше обмеження швидкості функціонування терміналів перешкоджали ефективному використанню супутникового інтернету на високошвидкісних повітряних платформах.
    • Удар по підстанції «Тамань»: Паралельно з’явилися повідомлення про ураження високовольтної підстанції в районі Таманського півострова (РФ), яка є ключовим вузлом енергомосту до окупованого Кримського півострова.
    • Блек-аут у Криму: Внаслідок виведення з ладу елементів підстанції в багатьох районах Криму, включаючи Севастополь, Сімферополь та Керч, зафіксовано аварійне відключення електроенергії та збої в роботі електротранспорту і мобільного зв’язку.

    Військово-стратегічний контекст

    Поєднання відновлених високошвидкісних можливостей супутникового зв’язку та точкових ударів по критичній логістичній та енергетичній інфраструктурі РФ свідчить про підвищення ефективності українських далекобійних систем. Здатність БПЛА підтримувати стійкий канал керування та передачі даних на високих швидкостях суттєво ускладнює роботу ворожих систем РЕБ та ППО.

  • 23 конгресмени США вимагають від Трампа відкрити Starlink для ударів по Росії

    23 конгресмени США вимагають від Трампа відкрити Starlink для ударів по Росії

    У Сполучених Штатах розгортається нова дискусія навколо обмежень супутникового зв’язку Starlink для українських військових. Двопартійна група з 23 конгресменів звернулася до президента Дональда Трампа з вимогою вплинути на мільярдера Ілона Маска, щоб дозволити Україні використовувати супутникову систему для виявлення та ураження російських ракетних пускових установок безпосередньо на території РФ.

    Про це повідомляє американське видання The Hill, яке отримало лист законодавців, направлений до Білого дому 21 жовтня.

    Звернення підписали 16 представників Демократичної партії та семеро республіканців. Конгресмени переконані, що розширення можливостей використання Starlink допоможе Україні ефективніше протидіяти російським ракетним атакам.

    «Ми звертаємося до вас із закликом попросити Ілона Маска дозволити Україні використовувати супутникову інтернет-систему Starlink для пошуку ракетних пускових установок на території Росії», — йдеться у зверненні.

    На думку американських законодавців, відповідне рішення може не лише врятувати життя українців, а й посилити тиск на російського президента Володимира Путіна, змусивши Кремль серйозніше поставитися до мирних переговорів.

    Особливу увагу привернула метафора, яку автори використали для пояснення своєї позиції.

    Як зазначили конгресмени, якщо Україна не може надійно перехоплювати російські «стріли», вона повинна отримати можливість уражати самого «лучника» — тобто установки, з яких здійснюються ракетні удари.

    Серед республіканців, які підтримали звернення, — Джо Вілсон, Браян Фіцпатрік, Дон Бейкон, Карлос Гіменес, Джефф Херд, Енді Гарріс та Макс Міллер.

    Лист з’явився після повідомлень про суттєві обмеження роботи супутникових систем Starlink та військової версії Starshield в Україні.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 14 жовтня українські військові зіткнулися з новими обмеженнями Starlink, через які було зірвано низку важливих місій.

    За інформацією The Wall Street Journal, Ілон Маск особисто розпорядився обмежити роботу окремих супутникових сервісів для України. Водночас обставини ухвалення цього рішення залишаються предметом суперечок між компанією SpaceX, американськими посадовцями та представниками Конгресу.

    Сам Маск заявляв, що обмеження для військової системи Starshield визначають американські військові структури. Натомість очільник Пентагону Піт Гегсет заперечував причетність свого відомства до відповідних рішень.

    Республіканець Браян Фіцпатрік уже закликав провести повноцінне розслідування та встановити, хто саме відповідає за обмеження зв’язку.

    На його думку, якщо рішення Маска негативно вплинуло на можливості української протиповітряної оборони, відповідальні особи повинні дати пояснення Конгресу.

    Про загострення відносин між Києвом і Вашингтоном раніше також писала «Ненька інфо» у матеріалі про політичний тиск на Зеленського через удари по російських енергетичних об’єктах та використання Starlink.

    Водночас Україна продовжує шукати альтернативні можливості супутникового зв’язку. Як повідомляла «Ненька інфо», європейські країни прискорили обговорення власних супутникових систем після обмежень Starlink.

    Новий лист конгресменів посилює політичний тиск на адміністрацію Трампа та компанію SpaceX. Однак наразі немає підтвердження, що американський президент погодився втрутитися або що обмеження використання Starlink для операцій на території Росії вже скасували.

    Подальше рішення залежатиме від переговорів між Білим домом, компанією SpaceX та представниками американських оборонних структур.

  • Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.

    Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.

    За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.

    Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.

    Чому Зеленський вирішив більше не мовчати

    Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.

    За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.

    Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.

    На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.

    Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.

    Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.

    Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.

    Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження

    Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.

    Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.

    Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.

    Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.

    За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.

    Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.

    Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.

    За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.

    Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.

    Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності

    Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.

    Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.

    Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.

    Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.

    Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

    Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності щодо українських ударів по НПЗ.

    За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.

    Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики

    Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.

    20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.

    Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.

    Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.

    За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.

    Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.

    Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом

    Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.

    Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.

    Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.

    Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.

    Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.

    Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом

    Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.

    19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.

    Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

    До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.

    За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.

    Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.

    Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського

    Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.

    На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.

    Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.

    На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.

    Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.

    Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.

    Що зміниться у відносинах України та США

    The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.

    Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.

    Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.

    Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.

    Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.

    Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.

    Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.

  • США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    Сполучені Штати Америки відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною після періоду обмежень. Про це 18 жовтня заявив президент Володимир Зеленський, підтвердивши, що раніше відповідна співпраця була тимчасово заблокована. Заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном, суперечок щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах та проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink. Український президент також висловив сподівання, що вже найближчим часом відбудуться нові переговори з американською стороною. Водночас невідомо, чи повністю відновлено всі раніше доступні Україні види розвідувальної підтримки.

    Про відновлення співпраці Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC для програми Meet the Press.

    На його заяву звернуло увагу агентство Bloomberg.

    За словами українського президента, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США знову працює.

    Водночас глава держави підтвердив, що раніше цей процес був заблокований протягом певного часу.

    Зеленський не деталізував, скільки саме тривала перерва, які розвідувальні дані перестали надходити та хто ухвалював відповідне рішення.

    Це важливо, оскільки американська розвідувальна підтримка може включати різні види інформації: від раннього попередження про ракетні загрози до супутникових даних та інформації, необхідної для оборонного планування.

    Україна залишалася без попереджень про частину російських атак

    Питання обміну розвідданими особливо загострилося після масованих російських ударів по Києву та інших українських містах.

    13 жовтня Зеленський повідомив, що Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про пуск кількох російських балістичних ракет.

    Йшлося про удари, які призвели до пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Як повідомляло Associated Press, український президент звернув увагу на критичне значення раннього попередження для захисту мирного населення.

    Такі дані можуть допомогти українським військовим швидше визначити характер загрози та організувати відповідні оборонні заходи.

    При цьому відсутність попередження про конкретну атаку не обов’язково означає повне припинення всього обміну розвідданими.

    Американська підтримка охоплює кілька напрямів, тому проблеми з одним із них не свідчать автоматично про зупинку інших.

    Білий дім раніше заперечував припинення розвідобміну

    На тлі повідомлень про можливе обмеження розвідувальної підтримки президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує допомагати Україні.

    13 жовтня він повідомив журналістам, що Сполучені Штати передають Києву розвідувальні дані та працюють над завершенням війни.

    Про це писало агентство Reuters.

    Таким чином, публічні заяви української та американської сторін не повністю збігалися.

    Вашингтон заперечував загальне припинення обміну інформацією, тоді як українське керівництво повідомляло про відсутність важливих попереджень і обмеження співпраці.

    14 жовтня Європейська комісія також заявила, що не має інформації, яка підтверджувала б повну зупинку американської розвідувальної підтримки України.

    Водночас це не виключало можливості тимчасових обмежень окремих каналів або категорій інформації.

    США погрожували припинити допомогу через удари по російських НПЗ

    Однією з головних причин напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном стала суперечка навколо українських атак на російські нафтопереробні заводи.

    14 жовтня в інтерв’ю NPR Зеленський заявив, що адміністрація Дональда Трампа попереджала Україну про можливе припинення обміну розвідданими.

    За словами українського президента, таке обмеження могло стати наслідком продовження далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах.

    Вашингтон пояснював своє занепокоєння впливом атак на міжнародний енергетичний ринок.

    Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що російська нафтова промисловість забезпечує значні доходи бюджету РФ, які можуть використовуватися для фінансування війни.

    Київ також звертав увагу на те, що Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші енергетичні об’єкти.

    Внаслідок цих ударів у різних регіонах України запроваджувалися аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Українське керівництво наполягало, що будь-які домовленості щодо припинення ударів по енергетиці повинні бути взаємними.

    На тлі розвідувальної кризи виник скандал зі Starlink

    Одночасно з проблемами у сфері розвідки Україна зіткнулася з обмеженнями роботи супутникового зв’язку.

    У жовтні стало відомо про зниження швидкості роботи окремих терміналів системи Starlink і військових супутникових сервісів, які використовуються українськими підрозділами.

    Це викликало занепокоєння серед військових, оскільки супутниковий зв’язок застосовується для координації дій, управління окремими безпілотними системами та передачі інформації.

    17 жовтня Axios повідомив, що Зеленський продовжує вважати ситуацію зі зв’язком неврегульованою.

    За словами українського президента, деякі обмеження зберігалися навіть після повідомлень про відновлення роботи сервісів.

    У США водночас заперечували, що Білий дім навмисно наказував обмежити комерційний Starlink.

    Американські посадовці також розмежовували комерційний сервіс Starlink і військову систему Starshield.

    Важливо, що супутниковий зв’язок Starlink та обмін американськими розвідувальними даними — різні напрями співпраці. Відновлення одного не означає автоматичного вирішення проблем з іншим.

    Чому американська розвідка настільки важлива для України

    Сполучені Штати володіють потужними супутниковими та іншими системами розвідки, які дозволяють відстежувати військову активність на великих територіях.

    Для України особливе значення має інформація про потенційні повітряні загрози.

    Американські технологічні можливості можуть доповнювати дані українських радіолокаційних станцій та інших засобів спостереження.

    Це допомагає формувати повнішу картину загроз, особливо під час масованих комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.

    Крім того, розвідувальна підтримка може відігравати важливу роль у плануванні оборони та оцінюванні дій противника.

    Однак конкретні обсяги й технічні характеристики такої співпраці здебільшого не розголошуються з міркувань безпеки.

    Тому наразі неможливо незалежно визначити, які саме можливості Україна тимчасово втрачала та чи повернулися вони повністю після відновлення обміну.

    Зеленський очікує нових переговорів зі США

    Попри загострення відносин, Київ і Вашингтон продовжують дипломатичні контакти.

    В інтерв’ю NBC Зеленський висловив сподівання на проведення нових переговорів з американськими представниками вже цього тижня.

    Однак точний формат зустрічі, її учасників і порядок денний український президент не уточнив.

    Раніше Reuters повідомляло, що Київ розглядає можливість подальших переговорів за участю американської сторони, зокрема щодо майбутнього дипломатичного процесу завершення війни.

    Водночас конкретні домовленості про зустріч представників України, США та Росії поки не підтверджені всіма сторонами.

    Відновлення розвідобміну може зменшити один із ризиків для української оборони, але не усуває всіх політичних суперечностей між державами.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передача американських розвідувальних даних Україні знову працює після тимчасового блокування.

    Проте офіційно не уточнено, які саме напрями співпраці були обмежені, скільки тривала перерва та чи всі можливості відновлено.

    Одночасно тривають переговори щодо подальшої американської підтримки, а питання супутникового зв’язку та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі залишаються предметом дискусій.

    Головний результат заяви Зеленського — підтвердження відновлення розвідувальної співпраці зі США. Однак говорити про повне завершення кризи у відносинах між Києвом і Вашингтоном поки передчасно.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від наступних дипломатичних контактів, рішень американської адміністрації та фактичного рівня військово-технічної підтримки України.

  • «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    Росія прискорює розгортання власної супутникової мережі «Рассвет», яка може суттєво змінити характер повітряної війни проти України. Приблизно через шість місяців російські військові потенційно отримають можливість керувати ударними безпілотниками Shahed, розвідувальними дронами та окремими типами ракет у реальному часі через супутниковий зв’язок. Це дозволить операторам коригувати маршрути під час польоту, а також може зменшити ефективність частини українських засобів радіоелектронної боротьби. Про небезпеку попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Про нову технологічну загрозу Бескрестнов розповів в інтерв’ю американському агентству Associated Press.

    За його словами, російський супутниковий проєкт може становити небезпеку не лише для України, а й для європейських держав.

    Радник президента назвав «Рассвет» одним із найсерйозніших технологічних викликів, які Росія створює для української оборони.

    Йдеться про можливість підтримувати зв’язок з ударними апаратами навіть на великих відстанях від наземних пунктів управління.

    У разі успішного завершення проєкту російські оператори можуть отримати нові можливості змінювати завдання безпілотників уже після їхнього запуску.

    Що відомо про російський аналог Starlink

    «Рассвет» — російський проєкт супутникового широкосмугового зв’язку, який розробляє компанія «Бюро 1440».

    Його концепція передбачає створення угруповання низькоорбітальних супутників для забезпечення доступу до мережі з різних регіонів.

    Система позиціонується як російська альтернатива американському Starlink компанії SpaceX.

    Однак технології супутникового інтернету мають не лише цивільне застосування.

    Вони можуть використовуватися для підтримання зв’язку з рухомими військовими платформами, зокрема безпілотниками.

    За інформацією української розвідки, Росія суттєво прискорила реалізацію проєкту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Москва планує створити угруповання з 292 супутників у 2027 році та збільшити їхню кількість до 924 апаратів до 2035 року.

    Ці плани озвучив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

    За відкритими даними, 23 березня 2026 року російська компанія здійснила запуск перших 16 серійних супутників «Рассвет».

    У липні розробники повідомили про запуск наступної партії.

    Водночас заявлені Росією плани не гарантують, що всі супутники будуть виведені на орбіту в установлені терміни.

    Росія вже отримує короткочасне покриття над Україною

    Сергій Бескрестнов повідомив, що російські супутники вже забезпечують окремі періоди доступності зв’язку над українською територією.

    За його словами, коли апарати проходять над Україною, покриття може зберігатися приблизно 30–40 хвилин.

    Наразі цього недостатньо для стабільного цілодобового управління безпілотниками по всій країні.

    Однак розширення супутникового угруповання потенційно дозволить збільшити тривалість доступного зв’язку.

    За прогнозом Флеша, постійне покриття України може з’явитися приблизно через шість місяців — орієнтовно навесні 2027 року.

    Водночас експерт не стверджував, що повноцінна система вже працює або що її запуск гарантовано відбудеться саме в цей термін.

    Чому нова система може бути небезпечною для України

    Одним із головних способів протидії російським ударним дронам залишається радіоелектронна боротьба.

    Засоби РЕБ можуть створювати перешкоди для навігації та каналів зв’язку, які використовують безпілотні апарати.

    Це здатне ускладнювати виконання бойових завдань або змушувати дрони відхилятися від визначених маршрутів.

    Однак супутниковий канал зв’язку може змінити характер цієї протидії.

    Якщо безпілотник отримує інформацію безпосередньо через супутникову мережу, його залежність від окремих наземних каналів управління потенційно зменшується.

    Крім того, оператор може отримати можливість підтримувати двосторонній зв’язок з апаратом під час польоту.

    Це дозволило б змінювати його завдання залежно від ситуації.

    Серед можливих носіїв такого зв’язку Бескрестнов назвав ударні безпілотники Shahed, розвідувальні апарати та дешевші ракети типів «Бандероль» і «Дань-М».

    Водночас супутниковий зв’язок не робить літальний апарат невразливим.

    Засоби РЕБ, протиповітряна оборона та інші технології протидії можуть залишатися ефективними залежно від характеристик конкретної системи.

    Головна загроза полягає в тому, що Україні доведеться адаптувати вже створені засоби захисту до нового способу управління російськими повітряними цілями.

    Флеш попереджав про «Рассвет» ще у вересні

    Нинішнє інтерв’ю Associated Press — не перше публічне попередження українського експерта про російську супутникову систему.

    Ще 20 вересня Бескрестнов наголошував на необхідності розпочати розроблення спеціальних засобів протидії до того, як Росія завершить розгортання мережі.

    Тоді «Ненька інфо» опублікувала матеріал про можливі наслідки появи російського аналога Starlink.

    Експерт звертав увагу, що проблеми з окремими російськими супутниками не означають повної зупинки проєкту.

    За його оцінкою, російські розробники продовжують удосконалювати обладнання та готувати нові запуски.

    Саме тому Україні необхідно діяти на випередження.

    Україна вже готує засоби протидії

    За словами Бескрестнова, Україна працює над заходами, які мають обмежити можливості використання російської супутникової мережі у військових цілях.

    Серед інструментів експерт назвав санкції та технологічні засоби протидії.

    Однак розроблення захисту ускладнюється тим, що повноцінна російська система ще не працює.

    Російські інженери раніше мали можливість досліджувати роботу американського Starlink та випробовувати способи створення перешкод для супутникового зв’язку.

    Натомість українським спеціалістам доводиться готуватися до протидії мережі, яка перебуває в процесі розгортання.

    У серпні Міністерство цифрової трансформації України також звернулося до Міжнародного союзу електрозв’язку з вимогою виключити українську територію із зон обслуговування російської системи «Рассвет».

    Водночас самі міжнародні звернення не гарантують технічного припинення супутникового сигналу.

    Для захисту потрібні додаткові технологічні та організаційні рішення.

    Проблеми зі Starshield додають Україні ризиків

    Попередження Флеша пролунало на тлі нових обмежень роботи американської системи Starshield, яку використовують українські військові.

    За інформацією Associated Press, 14 жовтня для відповідних терміналів запровадили обмеження зв’язку під час руху на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Це створило проблеми для частини українських безпілотників, які використовують супутниковий зв’язок під час виконання завдань.

    Бескрестнов повідомив, що Україна веде переговори зі SpaceX, Пентагоном та урядом США щодо можливого перегляду обмеження.

    Один із варіантів — використання дорожчого пакета супутникових послуг, призначеного для авіації.

    Водночас остаточного рішення щодо цього питання на момент інтерв’ю не було.

    Крім того, Україна розглядає альтернативні мережі, зокрема європейську Eutelsat OneWeb та проєкт Amazon.

    Що буде, якщо Росія завершить розгортання «Рассвету»

    Якщо Росії вдасться створити стабільну супутникову мережу та інтегрувати її в ударні безпілотники, це може суттєво розширити можливості російської армії.

    Водночас для практичного використання нової технології потрібна не лише достатня кількість супутників.

    Необхідні також відповідні наземні станції, термінали на самих безпілотниках, захищені канали передавання даних та надійне програмне забезпечення.

    Тому завершення орбітального угруповання не обов’язково означатиме миттєву появу масового супутникового управління всіма російськими дронами.

    Станом на 18 жовтня 2026 року повноцінне безперервне покриття України мережею «Рассвет» незалежно не підтверджене.

    Однак українські військові експерти вже розглядають можливість його появи як серйозний ризик.

    Головне завдання України — встигнути розробити, випробувати та розгорнути засоби протидії до того, як Росія зможе масштабно використовувати новий канал супутникового управління для своїх атак.

  • Після обмежень Starlink в Україні Європа прискорює створення власного супутникового інтернету

    Після обмежень Starlink в Україні Європа прискорює створення власного супутникового інтернету

    Європейські країни активізували роботу над власними системами супутникового зв’язку після запровадження обмежень Starlink для українських військових. Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація продемонструвала небезпечну залежність не лише ЗСУ, а й європейських держав від американських технологій. Тим часом Україна продовжує переговори зі SpaceX та США щодо скасування обмежень, які вплинули на роботу військових безпілотників. Європейські оператори Eutelsat і SES уже привернули підвищену увагу на ринку, а Євросоюз розвиває власну супутникову систему IRIS².

    Про це Зеленський повідомив 17 жовтня під час спілкування з українськими журналістами.

    За словами глави держави, Україна не припинила використовувати Starlink і продовжує співпрацювати з американською компанією SpaceX.

    Однак нещодавні обмеження продемонстрували, наскільки важливим для обороноздатності є питання контролю над супутниковим зв’язком.

    Президент наголосив, що європейські партнери побачили ризики ситуації, коли доступ до критично важливої технології може змінюватися через рішення, ухвалені у США.

    За словами Зеленського, європейці вже порушують питання створення власних аналогів Starlink і працюють у цьому напрямку.

    Президент висловив упевненість, що такі розробки матимуть результат.

    Водночас він не назвав конкретних держав, нових програм або термінів появи альтернативних систем.

    Що сталося зі Starlink в Україні

    14 жовтня українські військові повідомили про раптові обмеження роботи супутникових терміналів, які використовувалися для керування безпілотниками.

    Проблема стосувалася насамперед високошвидкісних платформ, що покладаються на стабільний супутниковий канал зв’язку під час руху.

    За інформацією українських представників, зв’язок почав обмежуватися після перевищення швидкості приблизно 160 кілометрів на годину.

    Це створило труднощі для окремих бойових операцій і місій протиповітряної оборони.

    Як повідомляло Reuters 14 жовтня, обмеження вплинули на застосування українських безпілотників, зокрема тих, які використовуються проти російських повітряних цілей.

    Важлива деталь полягає в тому, що йдеться переважно про спеціалізований військовий зв’язок Starshield, пов’язаний із технологіями Starlink, а не про повне відключення всіх цивільних терміналів в Україні.

    Зеленський заявив про експеримент із терміналами

    17 жовтня президент України розповів про перевірку, яку провела українська сторона.

    За його словами, термінали, встановлені на автомобілях, тестували в країнах Європейського Союзу.

    Під час руху зі швидкістю понад 180 кілометрів на годину вони продовжували працювати, тоді як в Україні зв’язок обмежувався приблизно після 160 кілометрів на годину.

    На підставі результатів експерименту Зеленський заявив, що обмеження мають цілеспрямований характер і застосовуються саме до роботи на українській території.

    Про це також повідомила Financial Times.

    Водночас цей експеримент підтверджує відмінність у роботі терміналів за різних умов, але сам собою не встановлює, хто саме ініціював зміну налаштувань та з якою метою.

    Після виникнення проблем компанія SpaceX та американська сторона опинилися в центрі дискусії щодо відповідальності за обмеження.

    Ілон Маск заявляв, що параметри військової системи Starshield визначаються американськими військовими структурами.

    Україна веде переговори про зняття обмежень

    За інформацією Associated Press, Україна вже проводить переговори зі SpaceX та урядом США щодо відновлення повноцінної роботи військового супутникового зв’язку.

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов повідомив, що несподівана зміна технічних обмежень створила суттєві труднощі для українських військових.

    Він також зазначив, що розглядаються різні варіанти розв’язання проблеми.

    Серед можливих рішень — використання іншого пакета військових послуг Starshield або перехід частини завдань на альтернативні супутникові мережі.

    Однак такі рішення можуть вимагати додаткових витрат, заміни терміналів та технічної інтеграції.

    Саме тому швидко замінити Starlink іншою системою без втрати частини можливостей буде складно.

    Європейський OneWeb уже працює

    Однією з найперспективніших доступних альтернатив американському Starlink залишається супутникова мережа OneWeb, якою керує європейська компанія Eutelsat.

    На відміну від перспективних космічних проєктів, OneWeb уже має діючу глобальну мережу приблизно із 600 супутників на низькій навколоземній орбіті.

    Вона забезпечує широкосмуговий доступ до інтернету та орієнтована насамперед на державних, корпоративних і спеціалізованих замовників.

    За даними Reuters від 16 жовтня, Eutelsat уже використовує тисячі терміналів в Україні, а доступні потужності компанії для українського ринку фактично розпродані.

    Це означає, що технологія вже застосовується, проте її можливості для швидкого масштабування обмежені.

    Після новин про проблеми зі Starshield акції Eutelsat різко зросли.

    16 жовтня цінні папери компанії подорожчали приблизно на 20%, а загальне зростання протягом тижня сягнуло 31%.

    Акції іншого європейського супутникового оператора, SES, також зросли — приблизно на 7,1%.

    Такий рух ринку свідчить про підвищений інтерес інвесторів до компаній, які можуть запропонувати альтернативні супутникові послуги.

    IRIS² — власна система супутникового зв’язку Євросоюзу

    Окрім наявної мережі OneWeb, Європейський Союз розвиває масштабну програму IRIS².

    Її мета — створити захищену супутникову інфраструктуру, яка забезпечуватиме державні установи, військові структури та критично важливі служби незалежними каналами зв’язку.

    7 серпня 2026 року Європейська комісія та консорціум SpaceRISE уклали угоду щодо реалізації програми.

    Після оновлення параметрів основне сузір’я IRIS² має налічувати 348 супутників на різних орбітах.

    Участь у проєкті беруть європейські космічні й телекомунікаційні компанії.

    Eutelsat відповідатиме за важливу частину низькоорбітальної інфраструктури.

    Однак створення такої мережі потребує значного часу.

    Згідно з планами Eutelsat, перші нові супутники відповідної програми планують запускати з 2029 року, а повноцінну комерційну роботу низькоорбітального сегмента очікують до середини 2032 року.

    Отже, IRIS² не зможе негайно замінити Starlink для ЗСУ, але може стати одним із ключових інструментів технологічної незалежності Європи в майбутньому.

    Чому проблема стосується не лише України

    Ситуація довкола Starlink стала важливою темою для європейських держав, які також використовують американські технології в системах оборони та державного зв’язку.

    Доступ до супутникових каналів критично важливий не лише під час бойових операцій, а й для управління надзвичайними ситуаціями, роботи аварійних служб і зв’язку на віддалених територіях.

    Якщо така інфраструктура перебуває під контролем іноземного постачальника, її користувачі змушені враховувати технічні, контрактні й політичні ризики.

    Тому створення альтернатив може дозволити європейським країнам диверсифікувати постачальників і зменшити залежність від одного оператора.

    Раніше заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква розповів Euronews, що Україна вже веде предметні консультації щодо європейських аналогів американських систем зв’язку та протиповітряної оборони.

    Чи зможе Європа повністю замінити Starlink

    Наразі технологічної альтернативи, яка могла б негайно забезпечити всі можливості Starlink у військових умовах, у Європи немає.

    OneWeb уже працює, але поступається Starlink за масштабами супутникового угруповання та має іншу модель обслуговування клієнтів.

    IRIS² повинна посилити європейську незалежність, однак її повне розгортання ще попереду.

    Також необхідно враховувати сумісність обладнання, можливості зв’язку на високій швидкості, стійкість до радіоелектронних перешкод та доступність послуг у зоні бойових дій.

    Тому в короткостроковій перспективі Україна продовжуватиме співпрацю зі SpaceX, паралельно шукаючи додаткові канали зв’язку.

    Водночас нові обмеження вже посилили зацікавленість європейських партнерів у власних супутникових системах.

    Заява Зеленського свідчить, що питання Starlink перестало бути виключно технічною проблемою українських військових і перетворилося на ширшу дискусію про технологічну безпеку Європи.

    Подальші рішення залежатимуть від результатів переговорів України зі США, можливостей чинних європейських операторів та темпів створення нових супутникових мереж.

  • Пряма вказівка з Білого дому: обмеження роботи мережі Starshield для ЗСУ підтвердило використання військового зв’язку як інструменту тиску

    Пряма вказівка з Білого дому: обмеження роботи мережі Starshield для ЗСУ підтвердило використання військового зв’язку як інструменту тиску

    Розпорядження щодо штучного уповільнення роботи супутникової системи Starshield, яка є критично важливою для управління українськими ударними та розвідувальними безпілотниками, надійшло до Пентагону безпосередньо з Білого дому. Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на інформацію від двох американських та одного західного високопосадовця. За даними джерел, безпрецедентне втручання в роботу військового зв’язку синхронізувалося в часі з жорсткими вимогами адміністрації Дональда Трампа до президента Володимира Зеленського припинити атаки на нафтопереробну інфраструктуру Російської Федерації.

    Зіткнувшись із раптовим падінням швидкості передачі даних у вівторок та середу, представники українського уряду здійснили серію термінових дзвінків до Держдепартаменту, Пентагону та Білого дому. За словами одного з українських чиновників, у Вашингтоні неофіційно підтвердили, що обмеження є цілеспрямованим рішенням президентської адміністрації. Водночас офіційні представники США намагаються дистанціювати очільника держави від цього кроку: високопосадовець запевнив Reuters, що «президент ніколи не робив подібного запиту», однак у Білому домі показово проігнорували уточнювальні запитання щодо того, чи могла така вказівка надійти від інших членів команди Трампа.

    Технічне втручання з боку американських партнерів мало безпосередній негативний вплив на оперативну ситуацію на фронті. Українські військові та посадовці констатують, що обмеження пропускної здатності Starshield суттєво ускладнило координацію ударних місій проти російських військ, порушило логістичні ланцюги на окупованих територіях та критично знизило можливості застосування новітніх дронів-перехоплювачів, які є основою протидії російським ударним безпілотникам типу «Шахед».

    Ситуацію публічно роз’яснив генеральний директор компанії SpaceX Ілон Маск, підтвердивши державну монополію на управління цією мережею. У соціальній мережі X він наголосив, що система Starshield (створена на базі технологій Starlink спеціально для структур національної безпеки) повністю належить і контролюється урядом США. Відповідно, будь-які рішення щодо лімітування швидкості, геозон чи загальних правил використання ухвалюються виключно на рівні керівництва Пентагону або президента Сполучених Штатів.

  • Starlink раптово обмежили для ЗСУ: військові місії зірвано, підозри впали на Білий дім

    Starlink раптово обмежили для ЗСУ: військові місії зірвано, підозри впали на Білий дім

    У ніч проти 14 жовтня українські військові зіткнулися з несподіваними обмеженнями супутникового зв’язку Starlink. Компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, запровадила новий поріг швидкості для роботи терміналів під час руху. За словами українських посадовців та волонтерів, зміни відбулися без попередження Сил оборони та призвели до зриву низки важливих військових місій. На тлі загострення відносин між Вашингтоном і Києвом з’явилися припущення про можливий політичний мотив рішення.

    Про проблеми зі зв’язком уранці 14 жовтня повідомив український волонтер, громадський діяч та колишній радник міністра оборони Сергій Стерненко.

    Згодом інформацію підтвердив радник президента України з питань оборонних технологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».

    За його словами, американська компанія SpaceX встановила нові обмеження для військового пакета StarShield, який використовується для забезпечення супутникового зв’язку.

    Зв’язок почав зникати під час руху

    Перші повідомлення про проблеми надійшли вночі, коли українські оператори почали втрачати супутникове з’єднання під час руху.

    За словами Стерненка, спочатку обмеження спостерігалися на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Він повідомив, що це вплинуло на виконання низки військових завдань.

    Згодом волонтер заявив про додаткові звернення від військовослужбовців, які повідомляли про втрату зв’язку вже на швидкості 60–70 кілометрів на годину.

    Водночас ці повідомлення про нижчий поріг залишаються інформацією від окремих операторів. Офіційно підтвердженим у заяві Бескрестнова є обмеження на рівні 100 миль на годину.

    Важливо, що йдеться не про швидкість самого інтернету, а про швидкість руху пристрою, за якої супутникове з’єднання може переставати працювати.

    SpaceX запровадила обмеження без попередження

    Сергій Бескрестнов підтвердив, що зміни стосуються військового пакета послуг StarShield.

    За його словами, гранична швидкість становить 100 миль на годину, що відповідає приблизно 160 кілометрам на годину.

    Він також наголосив, що українські Сили оборони не отримували завчасного повідомлення про рішення SpaceX.

    Саме відсутність попередження, за оцінкою радника президента, стала однією з причин зриву військових місій.

    Коли оператори не знають про зміну технічних умов зв’язку, це може впливати на виконання заздалегідь спланованих завдань.

    Водночас українська сторона не оприлюднила точну кількість зірваних операцій, підрозділів, яких торкнулися обмеження, або подробиці бойових завдань.

    Такі відомості мають безпосереднє значення для військової безпеки.

    Стерненко припустив вплив адміністрації Трампа

    Після появи повідомлень про обмеження Сергій Стерненко висловив припущення, що SpaceX могла ухвалити рішення на запит адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Волонтер пов’язав ситуацію із загостренням політичних відносин між Вашингтоном і Києвом.

    Сергій Бескрестнов також заявив, що вважає подію пов’язаною з поточною політичною ситуацією.

    Однак жодних документальних підтверджень того, що Білий дім доручив SpaceX обмежити роботу Starlink, наразі не оприлюднено.

    Також немає підтвердженої інформації про конкретні мотиви американської компанії.

    Тому припущення щодо втручання адміністрації Трампа слід розглядати саме як версію, а не встановлений факт.

    Чи перестав працювати весь Starlink в Україні

    Ні. Повідомлення про нічні обмеження не означають повного відключення супутникового інтернету в Україні.

    Сергій Стерненко зазначив, що звичайні термінали супутникового зв’язку продовжують працювати.

    Основна проблема, про яку повідомили українські військові, стосується використання спеціалізованого військового пакета під час руху.

    Starlink забезпечує широкосмуговий доступ до інтернету через супутникову мережу компанії SpaceX.

    Українські військові використовують супутниковий зв’язок для координації підрозділів, передавання інформації та забезпечення роботи різних технічних систем.

    Особливе значення стабільне з’єднання має в умовах бойових дій, коли наземні телекомунікаційні мережі можуть бути пошкоджені або недоступні.

    Порушення зв’язку під час руху здатне ускладнювати виконання завдань, які потребують безперервного обміну даними.

    Водночас масштаби впливу нових обмежень на всю систему військового зв’язку України поки не встановлені.

    Чому Starlink настільки важливий для України

    Від початку повномасштабного російського вторгнення супутниковий зв’язок став одним із важливих елементів української цифрової інфраструктури.

    Термінали використовуються не лише військовими, а й рятувальниками, медичними установами, органами влади та підприємствами, які потребують резервного доступу до інтернету.

    У зоні бойових дій Starlink особливо корисний там, де традиційні засоби зв’язку працюють нестабільно.

    Однак така залежність водночас створює ризики.

    Оскільки технологія належить приватній американській компанії, її власник визначає технічні умови використання послуг, а рішення щодо тарифів, доступності та обмежень можуть безпосередньо впливати на користувачів.

    Саме тому раптові зміни правил роботи військового пакета викликали занепокоєння серед українських фахівців.

    Зміни відбулися на тлі напруженості між США та Україною

    Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися в момент загострення дипломатичних суперечностей між Києвом і Вашингтоном.

    Напередодні Дональд Трамп критикував українське керівництво, а західні медіа повідомляли про можливі обмеження американської підтримки через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

    Одночасно президент Володимир Зеленський висловлював занепокоєння відсутністю завчасної розвідувальної інформації про окремі російські ракетні атаки.

    14 жовтня Росія знову завдала масштабного удару по українській енергетичній інфраструктурі.

    Однак збіг у часі між цими подіями та технічними обмеженнями Starlink сам собою не доводить, що вони були скоординовані.

    Чи пояснила SpaceX своє рішення

    Станом на ранок 14 жовтня в перевірених повідомленнях не було публічного пояснення SpaceX щодо причин встановлення нового обмеження.

    Також залишалося невідомим, чи є це рішення тимчасовим, чи компанія планує зберегти відповідні правила надалі.

    Окремо потребує уточнення, чи впливатиме воно на всі пристрої військового пакета StarShield, чи лише на визначені категорії обладнання.

    Українська сторона повідомила про практичні наслідки змін, однак детальний технічний механізм їх запровадження компанія публічно не розкрила.

    Отже, підтвердженим фактом є запровадження обмеження роботи військових терміналів StarShield під час руху, про що повідомив радник президента Сергій Бескрестнов.

    За заявами українських представників, це призвело до зриву низки військових місій.

    Водночас припущення про причетність адміністрації Дональда Трампа залишаються непідтвердженими. Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції SpaceX та можливих домовленостей щодо умов використання супутникового зв’язку українськими військовими.