Daypolitico

Позначка: StateWatch

  • Суд відклав розгляд справи Олександра Лємєнова

    Суд відклав розгляд справи Олександра Лємєнова

    Розгляд апеляції засновника StateWatch та антикорупційного активіста Олександра Лємєнова, якого підозрюють в ухиленні від призову під час мобілізації, перенесено на 3 лютого 2025 року. Суд мав розглянути скаргу щодо обраного запобіжного заходу ще 28 січня, але засідання відклали.

    Нагадаємо, що 27 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд визначив для Лємєнова запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 грн. Також на нього поклали обов’язки відповідно до статті 194 КПК: прибувати за викликом слідчих та повідомляти про зміну місця проживання.

    Згідно з матеріалами слідства, Лємєнов, маючи військово-облікову спеціальність «організація морально-психологічного забезпечення військ», перебував на обліку у Білоцерківському військкоматі. 5 лютого 2024 року він пройшов медичний огляд і був визнаний придатним до військової служби. Однак 6 грудня 2024 року, коли йому зачитали повістку на відправку до війська, він відмовився її отримати у присутності двох свідків і не з’явився на збірний пункт без пояснення причин.

    8 грудня Лємєнову оголосили підозру за статтею 336 Кримінального кодексу України («Ухилення від призову під час мобілізації»), що передбачає до п’яти років позбавлення волі.

    Ухвала суду наголошує, що Лємєнов, «усвідомлюючи складний період для держави, свідомо ухилився від виконання військового обов’язку, протиставивши себе суспільству». Ба більше, згідно з даними слідства, з 24 листопада 2024 року він уникав відвідування військкомату, за що його було оголошено в розшук.

    У контексті цієї справи не оминули увагою й іншого засновника StateWatch — Гліба Каневського. Він, після тривалого ухилення від служби, працевлаштувався у Міністерство оборони в департамент закупівель. З його приходом цей підрозділ опинився в центрі гучних корупційних скандалів, зокрема щодо завищених цін на закупівлю військового спорядження.

    Ця історія вписується у ширшу тенденцію, коли активістів-антикорупціонерів звинувачують в ухиленні від мобілізації. У суспільстві навіть з’явився термін «шабунінг» — на честь антикорупціонера Віталія Шабуніна, якого також неодноразово звинувачували в уникненні служби. До цього списку також відносять інших відомих представників громадського сектору, включаючи журналістів та експертів.

    Тим часом Лємєнов продовжує наполягати на своїй невинуватості й оскаржує запобіжний захід у суді. Очікується, що 3 лютого відбудеться засідання, яке може прояснити його подальшу долю.

  • Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    У парламенті України знову обговорюється питання прозорості даних військовозобов’язаних, зокрема щодо публічних діячів та громадських активістів. Нардеп від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський запропонував внести зміни до закону “Про захист персональних даних” в межах проекту №12197. За його словами, це дозволить відкрити дані військовозобов’язаних осіб, які є публічними фігурами, зокрема активістів, членів громадських об’єднань та благодійних організацій.

    Основні моменти нової ініціативи:

    • Дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які займають публічні посади, повинні бути доступні для громадськості, але з обмеженням щодо особистої інформації, наприклад, місце проживання чи дата народження.
    • Це має на меті підвищити рівень довіри до військового обов’язку, зокрема, серед громадських активістів, які сприймаються як моральні авторитети нації.
    • Пропонується зберегти обмежений доступ до чутливої інформації, такої як місце проживання чи дата народження, подібно до заходів, що застосовуються у деклараціях державних службовців.

    Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

    Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

    Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

    Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

    Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.