Daypolitico

Позначка: Стефанішина

  • Астрологиня в матеріалах справи: екс-посолка розкрила шоковану реакцію США на арешт та відставку Єрмака

    Астрологиня в матеріалах справи: екс-посолка розкрила шоковану реакцію США на арешт та відставку Єрмака

    Гучний корупційний скандал, що завершився відставкою та кримінальним переслідуванням колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, викликав серйозне занепокоєння та нерозуміння у вищих політичних колах Сполучених Штатів Америки. Американські партнери, для яких підозрюваний багато років залишався головною контактною особою від української влади, були відверто спантеличені як самим фактом вручення підозри, так і специфічними деталями оприлюднених матеріалів слідства. Колишня посолка України у США Ольга Стефанішина розкрила подробиці того, як за океаном сприйняли раптове падіння одного з найвпливовіших посадовців держави.

    Спантеличеність стратегічних партнерів
    Відставка високопосадовця відбулася всього через кілька тижнів після завершення складних міжнародних переговорів у Женеві, де сторони детально обговорювали стратегічний «мирний план», що складався з двадцяти восьми пунктів. Протягом тривалого часу саме він повністю закривав так званий американський трек, маючи прямий доступ до найвищих кабінетів у Вашингтоні. Його раптове усунення з посади на тлі серйозних корупційних звинувачень створило певний вакуум у комунікації та змусило американських дипломатів шукати пояснень щодо подальшого політичного курсу офіційного Києва.

    «Він насправді був тією людиною, яка підіймала слухавку і телефонувала секретарю Рубіо, і секретар Рубіо розмовляв з ним. І в цьому моменті, коли відбуваються такі події, звичайно, дуже багато було питань», – сказала Стефанішина.

    Астрологія в матеріалах кримінального провадження
    Окремий резонанс серед західних союзників викликали безпрецедентні матеріали негласних слідчих розшукових дій, оприлюднені представниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Під час судових засідань слідчі продемонстрували листування колишнього очільника Офісу президента з езотерикинею на ім’я Вероніка Анікієвич, більш відомою під псевдонімом «Вероніка Феншуй». Згідно з версією сторони обвинувачення, ці записи прямо вказують на те, що астрологиня мала безпосередній вплив на ухвалення ключових державних рішень та призначення високопосадовців. Якщо українське суспільство сприйняло цю інформацію переважно з іронією, то американські посадовці поставилися до доказів прокурорів із максимальною серйозністю, намагаючись з’ясувати реальний статус цієї особи в системі державного управління.

    «Ми всі в Україні посміялися з цього, обговорили. Це треш, угар тощо. Але в Америці цю інформацію розглядають як частину судового процесу і як те, в чому звинувачують Єрмака. Тому що ця інформація прозвучала з вуст прокурора. І тому було багато запитань», – розповіла експосолка.

    Хронологія арешту та багатомільйонна застава
    Нагадаємо, що офіційну підозру у справі про махінації навколо елітного будівництва під Києвом правоохоронні органи оголосили 11 травня 2026 року. Розслідування виявило масштабні зловживання, що стали підставою для жорстких запобіжних заходів. Вже 14 травня слідчий суддя ухвалив рішення про відправлення підозрюваного під варту, визначивши при цьому альтернативу у вигляді застави колосального розміру – 140 мільйонів гривень. Перебування посадовця в слідчому ізоляторі виявилося нетривалим, оскільки 18 травня він вийшов на волю після повного внесення визначеної судом багатомільйонної суми, продовжуючи фігурувати в кримінальному провадженні як головний підозрюваний.

     

  • Вашингтон залишився без посла: Зеленський не може знайти потрібну людину — Politico

    Вашингтон залишився без посла: Зеленський не може знайти потрібну людину — Politico

    Президент України Володимир Зеленський зіткнувся з непростим кадровим питанням після звільнення Ольги Стефанішиної з посади посла України у Сполучених Штатах. Києву потрібен новий представник у Вашингтоні в один із найбільш чутливих періодів відносин із адміністрацією Дональда Трампа, однак кандидатуру потрібного політичного рівня поки знайти не вдалося.

    Про це пише Politico, посилаючись на двох колишніх високопосадовців у Києві та чотирьох депутатів Верховної Ради. У матеріалі йдеться не стільки про відсутність охочих отримати дипломатичну посаду, скільки про дефіцит людей, які одночасно користувалися б довірою Зеленського, мали достатню політичну вагу та могли б ефективно працювати з нинішньою адміністрацією США.

    Один із колишніх українських дипломатів, який говорив із журналістами на умовах анонімності, прямо застеріг від спрощеного трактування ситуації.

    За його словами, неправильно говорити, що ніхто не хоче їхати до Вашингтона. Люди, які зацікавлені в посаді, є, однак серед них поки немає людини, яка, на думку Банкової, повністю відповідала б масштабу завдання. Саме тому Зеленському важко заповнити вакансію.

    Цей нюанс важливий, оскільки в українських медіа матеріал Politico вже почали переказувати формулюванням «ніхто не хоче бути послом». Першоджерело описує ситуацію дещо інакше: охочі є, але немає очевидного кандидата потрібного рівня.

    Стефанішину звільнили 3 серпня

    Ольгу Стефанішину було звільнено з посади посла України у США указом президента 3 серпня 2026 року. Вона пропрацювала у Вашингтоні трохи менше року — Зеленський призначив її на цю посаду 27 серпня 2025 року.

    Після відставки Стефанішина заявила, що рішення залишити дипломатичну посаду було її власним і пояснювалося особистими обставинами. Вона також наголосила, що під час її роботи Україні вдалося збільшити постачання американського озброєння та зберегти підтримку США в період, коли політичне середовище у Вашингтоні змінювалося не на користь Києва.

    Тому пов’язувати саме її звільнення безпосередньо з корупційною справою як із уже встановленою причиною було б некоректно.

    Через кілька днів після відставки українські антикорупційні органи повідомили про підозру колишній високопосадовиці в незаконному збагаченні та недекларуванні активів. Reuters ідентифікував фігурантку як Стефанішину. Йшлося, зокрема, про дві квартири та інше майно загальною вартістю приблизно 310 тисяч доларів, походження якого перевіряють слідчі. Сама Стефанішина заперечила будь-які порушення.

    Отже, коректніше говорити, що її відставка відбулася на тлі повідомлень про давні антикорупційні перевірки, але сама Стефанішина пояснювала рішення особистими обставинами.

    Зеленський хотів відправити до Вашингтона Свириденко

    Після кадрових перестановок найбільш очевидною кандидаткою на посаду посла вважали Юлію Свириденко.

    Ще 12 липня Зеленський оголосив про намір змінити прем’єр-міністра і заявив, що запропонував Свириденко «новий і важливий напрям відносин із ключовим партнером». Reuters тоді повідомляв, що йдеться саме про можливе призначення послом України у США.

    Свириденко мала очевидну перевагу для такої роботи.

    Вона добре відома у Вашингтоні, брала безпосередню участь у ключових економічних переговорах зі Сполученими Штатами та була однією з центральних українських посадовиць під час роботи над угодою щодо корисних копалин.

    Однак послом вона зрештою не стала.

    За даними Politico, Свириденко відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні.

    Важливо й правильно називати її нинішній статус: Юлія Свириденко вже не є прем’єр-міністеркою України. Верховна Рада прийняла її відставку 14 липня, а 16 липня призначила новим главою уряду колишнього керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького. За його кандидатуру проголосували 289 народних депутатів.

    Зеленському потрібен політичний «важковаговик»

    Пошук нового посла ускладнює те, що президент, судячи з попередніх заяв, не хоче відправляти до Вашингтона звичайного кар’єрного дипломата.

    Зеленський уже давав зрозуміти, що кандидат повинен бути політиком дуже високого рівня — колишнім прем’єром, віцепрем’єром або міністром.

    Причина зрозуміла: сьогодні український посол у США виконує значно ширшу функцію, ніж класичний дипломатичний представник.

    Вашингтон залишається критично важливим для постачання зброї, протиповітряної оборони, обміну розвідувальною інформацією, фінансової допомоги та міжнародного тиску на Росію. Одночасно адміністрація Дональда Трампа проводить власну політику щодо завершення війни, яка далеко не завжди збігається з баченням Києва.

    Politico звертає увагу й на те, що Білий дім найближчим часом може спробувати знову активізувати переговори про завершення війни. У такій ситуації представник України у Вашингтоні має мати можливість не просто підтримувати контакти з Держдепартаментом, а безпосередньо виходити на найвищий політичний рівень.

    Чому знайти таку людину складно

    Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе, яку цитує Politico, пов’язує проблему з кадровою політикою президентської команди.

    На її думку, серед людей, яким Зеленський повністю довіряє, обмежене коло тих, хто одночасно володіє необхідним дипломатичним досвідом, політичною самостійністю та авторитетом для роботи у Вашингтоні.

    Саме поєднання цих характеристик і створює проблему.

    Посол у США повинен мати доступ до президента України та можливість швидко узгоджувати позицію Києва. Одночасно він має вибудовувати власні контакти не лише з адміністрацією Трампа, але й з обома партіями в Конгресі, Пентагоном, Держдепартаментом, американськими військовими виробниками, експертним середовищем та впливовими медіа.

    Додаткову складність створює персоналізований стиль американської політики за Дональда Трампа. Для Києва важливо мати у Вашингтоні людину, здатну підтримувати прямий контакт із найближчим оточенням американського президента.

    Саме тому призначити на посаду просто досвідченого кадрового дипломата може бути недостатньо.

    Вашингтон для України став значно складнішим

    Зміна посла відбувається після року суттєвої трансформації українсько-американських відносин.

    Коли Стефанішину призначали у серпні 2025 року, Зеленський прямо говорив, що перед нею стоятиме завдання активізувати роботу посольства та забезпечити реалізацію домовленостей, досягнутих із президентом Трампом, передусім у сфері оборони.

    За час її роботи між Києвом і Вашингтоном виникали й складні епізоди.

    У лютому 2026 року Стефанішина підтверджувала Reuters, що Держдепартамент США зробив Україні офіційний демарш після удару по російському Новоросійську, оскільки атака зачепила американські та казахстанські економічні інтереси. Водночас вона наголошувала, що США не висловлювали загальної заборони на українські удари по російській військовій чи енергетичній інфраструктурі.

    Цей приклад демонструє, наскільки складною стала робота посла: він одночасно має відстоювати українські військові інтереси та не допустити погіршення відносин із ключовим партнером.

    Посада поки залишається вакантною

    Станом на 14 серпня офіційного указу Зеленського про призначення нового посла України в США немає.

    Цікаво, що на окремих сторінках сайту МЗС та посольства Стефанішина все ще може відображатися як керівник дипустанови, однак це вже застаріла інформація: указ про її звільнення був оприлюднений 3 серпня.

    Імен людей, із якими Банкова зараз реально веде переговори про призначення, Politico публічно не називає.

    Тому будь-які заяви про те, що наступним послом уже погоджений той чи інший український політик, наразі залишаються спекуляціями.

    Підтвердженим є інше: Зеленський шукає кандидата дуже високого політичного рівня, Юлія Свириденко, за інформацією Politico, від пропозиції відмовилася, а очевидної альтернативи поки немає.

    У ситуації, коли Вашингтон залишається одним із головних центрів ухвалення рішень щодо військової підтримки України та майбутніх переговорів із Росією, затягування з призначенням створює для Києва додаткову дипломатичну проблему.

    Саме тому питання нового посла фактично виходить далеко за межі звичайної кадрової ротації. Україні потрібна людина, яка матиме довіру Зеленського, достатню політичну вагу у Вашингтоні й здатність працювати безпосередньо з адміністрацією Трампа.

    І саме такого кандидата, за даними Politico, Банкова поки не знайшла.

  • НАБУ передало американцям нові дані по схемах за участі Андрія Єрмака. Джерела

    НАБУ передало американцям нові дані по схемах за участі Андрія Єрмака. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    “НАБУ передало США нові дані щодо схем Єрмака, і американці вимагають усунути учасників корупційних схем.

    Крім того, саме американці вимагають навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють.

    З огляду на поточну ситуацію, такі топ-чиновники як Андрій Сібіга, Юлія Свириденко, Олексій Кулеба, Ольга Стефанішина – мають піти. Але поки що обговорюють кандидатури на заміну.

    Крім того, ситуація у з бунтом проти ТЦК у  Львові,  з комбригом 155-го та обшуками у “Вирії” й “Бронетехніці” похитнула правоохоронців. Тут також “будуть наводити лад”.

    Заміна голови ДБР – необхідний крок. Ну і головне, Зеленський любить пакетні заміни, тобто відставкою уряду він не обмежиться” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Financial Times з посиланням на  власні джерела зазначила, що звільнення посла України в США Стефанішиної пов’язане з купівлею квартири за заниженою ціною.

    “Очікується, що Ольга Стефанішина, нинішня посол України в США, залишить свою посаду у Вашингтоні, оскільки триває розслідування щодо купівлі її родиною квартири в Києві за ціною, яка, за твердженням слідчих, була значно нижчою за ринкову”, — йдеться в статті.

    Також читайте, Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”

  • Кандидатка в посли з корупційним шлейфом: що приховує Стефанішина

    Кандидатка в посли з корупційним шлейфом: що приховує Стефанішина

    Ольга Стефанішина, яку раніше обвинувачували у справі про корупцію, подала декларацію кандидата на посаду посла України в США. У 2024 році вона працювала в господарсько-фінансовому департаменті Секретаріату Кабміну, а вже у 2025 претендує на одну з ключових дипломатичних посад країни.

    У своїй декларації Стефанішина зазначила, що має двох дітей — Анастасію та Даниїла, які проживають у Києві. Вона задекларувала чотири квартири (переважно в Одесі), одну земельну ділянку й автомобіль Toyota RAV4 2009 року випуску.

    Нерухомість за заниженими цінами

    У документах вказано, що майно переважно належить їй спільно з матір’ю — Надією Кравець. Наприклад, квартира в Одесі площею майже 106 кв. м, придбана у 2008 році, була оцінена лише в 21,8 тис. грн. Ще дві квартири — 76,1 і 38,9 кв. м — також оформлені на Стефанішину та її матір.

    Окремо фігурує квартира в Києві площею 74 кв. м, якою володіє матір Стефанішиної з 2000 року. Вартість цієї нерухомості в декларації — майже 923 тис. грн. Однак журналісти hromadske раніше з’ясували, що мати чиновниці придбала у 2023 році трикімнатну квартиру у столичному ЖК «Львівська площа» майже вчетверо дешевше за ринкову ціну — за 3,04 млн грн замість приблизно 12 млн грн.

    Це ж житло, за словами сусідів і джерел журналістів, використовує сама Стефанішина, хоч офіційно вона декларує іншу квартиру матері — ймовірно, ту, що була продана ще у 2018 році.

    Фінансові надходження та готівка

    У 2024 році Стефанішина отримала 1,16 млн грн зарплати від Секретаріату КМУ. Її діти отримали ще 220 тис. грн аліментів від Михайла Стефанішина. У декларації також зазначено готівку: 280 тис. грн, 3 тис. доларів та 5 тис. євро.

    Водночас її батько, ймовірно Віталій Кравець, минулого року придбав у тому ж елітному ЖК паркомісце та два нежитлові приміщення за 650 тис. грн, хоча лише вартість паркомісця на ринку — від 37 тис. доларів.

    Проблемна репутація — почесна відзнака

    Попри корупційні підозри й численні питання до походження майна, у 2023 році Володимир Зеленський нагородив Стефанішину орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Тепер вона може отримати одну з найвпливовіших дипломатичних посад України — у Вашингтоні.

    Заплутаність у декларації, занижені ціни на нерухомість та непрозоре користування житлом викликають обґрунтовані сумніви.

  • Державні реєстри України почнуть відновлювати роботу з понеділка

    Державні реєстри України почнуть відновлювати роботу з понеділка

    Українські державні реєстри, які були зупинені після масштабної хакерської атаки, почнуть поступово відновлювати свою роботу з понеділка, 23 грудня. Про це повідомила міністерка юстиції України Ольга Стефанішина під час брифінгу 20 грудня.

    За її словами, відновлення роботи реєстрів триватиме близько двох тижнів, і найперше буде поновлено функціонування спадкових реєстрів. Мін’юст також запевнив, що дані українців не постраждали, оскільки всі реєстри мають резервні копії інформації, що була актуальною до моменту атаки. Проблеми можуть виникнути лише з даними, що вносилися в реєстри безпосередньо під час хакерського вторгнення. В таких випадках буде ухвалено окремі рішення, зазначила Стефанішина.

    Міністерка підкреслила, що не існує загрози витоку даних. “Всі реєстри будуть відновлені в тій формі, в якій вони працювали до атаки”, — сказала вона. Водночас у зв’язку з хакерським нападом тимчасово було зупинено роботу системи Резерв+, хоча загроз для неї не зафіксовано, і було необхідно посилити захист.

    Першочергове відновлення реєстрів

    У найближчі два тижні основну увагу приділятимуть відновленню реєстрів, що забезпечують облік дій нотаріусів, а також реєстрів прав на нерухоме майно та юридичних осіб, які є важливими для укладання угод. Це дозволить уникнути хаосу в нотаріальних діях і забезпечити стабільність у правовому середовищі.

    Міністерка юстиції також повідомила, що разом із СБУ та іншими відповідними органами вже вживаються заходи для з’ясування всіх деталей атаки. Встановлюються можливі вразливості в системах, щоб у майбутньому уникнути подібних інцидентів.

    Стефанішина зазначила, що ще за місяць до атаки було призначено аудит підприємства, яке керує реєстрами. Цей аудит стане основою для подальших заходів, спрямованих на зміцнення системи. Міністерка також пообіцяла, що хакерська атака, яка, за даними СБУ, готувалася протягом кількох місяців, допоможе удосконалити роботу реєстрів і посилити їх безпеку.

  • Ліквідація МСЕК: що змінює новий закон

    Ліквідація МСЕК: що змінює новий закон

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який ліквідує медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), передбачивши створення тимчасового механізму для виконання їхніх функцій. Це рішення вже викликало жваві обговорення, адже зміни торкнуться як медичної системи, так і суміжних сфер.

    За словами народної депутатки та членкині комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольги Стефанишиної, реформа має на меті усунути застарілу систему, яка тривалий час не відповідала сучасним викликам. Усі функції МСЕК тимчасово передали до сфери охорони здоров’я, яка, за її словами, є “найсильнішою” серед дотичних галузей.

    Хоча медична система взяла на себе функції МСЕК, це рішення не є ідеальним. Лікарі, які вже працюють у складних умовах, отримають додаткове навантаження.

    “Це несправедливо, адже наші лікарі не повинні брати на себе функції, які їм не властиві. Але це було тимчасове рішення, щоб уникнути хаосу,” — зазначила Стефанишина.

    Окрім того, передбачено виділення додаткових коштів на програму медичних гарантій, що має полегшити виконання нових обов’язків.

    Кабінет Міністрів протягом пів року має розробити новий законопроєкт, який розподілить функції ліквідованих МСЕК між різними сферами, зокрема соціальною, освітньою та сферою зайнятості.
    Очікується, що нова система повноцінно запрацює з літа 2026 року.

    “Це дозволить повернути медичній системі її основну функцію — охорону здоров’я, а не вирішення соціальних питань,” — підсумувала депутатка.

  • Україна вступить в НАТО лише в межах кордонів 1991 року – Стефанішина

    Україна вступить в НАТО лише в межах кордонів 1991 року – Стефанішина

    Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина нещодавно дала чітке пояснення щодо процесу вступу України до НАТО.

    В інтерв’ю РБК-Україна вона підтвердила, що питання членства в Альянсі буде розглядатися виключно у межах кордонів України станом на 1991 рік, і інші формати обговорюватися не будуть.

    Стефанішина пояснила, що Україна не планує пропонувати альтернативні рішення або територіальні компроміси щодо свого членства в НАТО до того, як союзники не висловлять свої пропозиції. Вона підкреслила, що на даному етапі союзники повинні прийняти рішення про членство України в Альянсі без будь-яких обмежень чи територіальних перерозподілів.

    “Ми будемо слухати всіх союзників, вести перемовини з кожною з 32 держав-членів НАТО, але ми не будемо ставити питання стосовно будь-яких обмежень чи перерозподілу у питанні членства в НАТО,” – зазначила Стефанішина. Вона додала, що Україна в межах кордонів 1991 року є суверенною і незалежною країною, яка прагне приєднатися до НАТО у своїх міжнародно визнаних кордонах.

    Стефанішина також наголосила, що на етапі, коли буде йти мова про ратифікацію рішення про визнання України членом НАТО, процес буде відкритим та публічним. Вона зазначила, що наразі не існує жодного формату для обговорення можливих обмежень чи перерозподілу територій у контексті вступу України до Альянсу.

    Таким чином, українська позиція щодо членства в НАТО є однозначною і чіткою – країна буде приєднана до Альянсу в межах своїх кордонів, встановлених у 1991 році, без будь-яких змін чи компромісів.

  • Угода про продовження статусу тимчасового захисту для українців узгоджена з Євросоюзом – повідомила Стефанішина

    Угода про продовження статусу тимчасового захисту для українців узгоджена з Євросоюзом – повідомила Стефанішина

    Україна узгодила з Європейським Союзом продовження статусу тимчасового захисту для своїх громадян. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, повідомила, що перегляд цього статусу відбудеться лише у випадку покращення безпекової ситуації в країні. Наразі такі умови не виповнилися.

    За словами Стефанішини, статус тимчасового захисту залишиться на колишніх умовах, а примусове повернення українців на батьківщину наразі не розглядається.

    Зміни в статусі тимчасового захисту для українців будуть впроваджуватись з урахуванням плавного повернення громадян. Однак це станеться після поліпшення ситуації з безпекою.

    Наразі за кордоном перебуває значна кількість українців, які залишили країну через війну. Проте статистика показує, що їхнє число зменшується. Зокрема, за останні місяці відмовилися від статусу тимчасового захисту близько 23,1 тисячі українців.

    Загалом, кількість осіб з тимчасовим захистом зменшилася в дев’яти країнах ЄС. Найбільшою популярністю серед українських біженців користується Німеччина, яка забезпечує їх соціальною підтримкою. Найвищий рівень допомоги для українців надають Швеція, Латвія, Німеччина, Литва, Румунія, Португалія та Данія.

    Проте, за прогнозами Національного банку України, після 2024 року очікується поступове повернення мігрантів в Україну. Цей процес буде поступовим, оскільки багато людей вже встигли адаптуватися до життя за кордоном. На 2024 рік прогнозується відтік 200 тисяч мігрантів.

  • Стефанішина про можливу війну Росії з НАТО: щонайменше п’ять країн-союзників моделюють сценарій

    Стефанішина про можливу війну Росії з НАТО: щонайменше п’ять країн-союзників моделюють сценарій

    Віцепрем’єрка – міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що «як мінімум у п’яти країнах-союзниках НАТО» моделюють сценарій можливої агресії Росії.

    «Ми точно знаємо, що як мінімум у п’яти країнах-союзниках НАТО такий сценарій моделюється. Сьогодні навіть вийшла стаття в Politico, яка апелює до того, що саме президент України вперше дуже прямо означив цю перспективу: що на Україні ця війна не зупиниться. І, власне, ми бачимо зараз і публічні комунікації, зокрема, німецьких колег, естонських колег. Це реальність – це не питання домислів», – сказала Стефанішина в Брюсселі 25 січня.

    Вона зауважила, що найважливіше для союзників – «все ж таки вивчати уроки історії і розуміти, що цей звір потребує трьох-чотирьох років для того, щоб знову накопичити сили і збільшити свій апетит».

    «І знаючи це, можна ухвалювати рішення. Україна це робить, Україна закликає союзників. І ми сподіваємося, що це приведе до посилення європейської оборони, запровадження системи єдиних оборонних закупівель, запровадження єдиної політики ЄС щодо оборонної індустрії, посилення самого НАТО, відповідне рішення щодо України. І це потребує часу і потребує підтримки України, щоб ми вистояли, поки Європа стане сильнішою», – сказала віцепрем’єрка.