Daypolitico

Позначка: стеження

  • Кравченко нібито готував «контратаку» на НАБУ і САП: ЗМІ заявили про стеження за антикорупціонерами

    Кравченко нібито готував «контратаку» на НАБУ і САП: ЗМІ заявили про стеження за антикорупціонерами

    Під час обшуків у першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко нібито виявили матеріали, які можуть свідчити про стеження за керівниками Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, їхніми близькими та підлеглими. Про це 8 вересня повідомила «Українська правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах.

    За даними видання, в Офісі генерального прокурора також могли збирати та систематизувати інформацію щодо представників НАБУ і САП. Журналісти припускають, що це могло бути частиною підготовки до своєрідної «контратаки» після спецоперації антикорупційних органів «Карфаген». Водночас ці твердження наразі базуються на інформації джерел УП і не були підтверджені офіційним рішенням суду чи публічними матеріалами слідства.

    Що нібито знайшли під час обшуків

    За інформацією «Української правди», матеріали, пов’язані з можливим стеженням за представниками антикорупційних органів, могли бути виявлені під час обшуків у Марії Вдовиченко.

    Раніше УП повідомляла, що 4 вересня НАБУ і САП проводили слідчі дії в службових приміщеннях, якими користувалися генпрокурор Руслан Кравченко, його заступниця Марія Вдовиченко та інші посадовці.

    Йдеться, за словами співрозмовників видання, про інформацію щодо керівників НАБУ і САП, їхніх родин, а також окремих співробітників структур.

    Однак важливо, що ані НАБУ, ані САП станом на ранок 8 вересня публічно не підтверджували зміст таких матеріалів у повному обсязі. Тому твердження про стеження наразі слід розглядати саме як дані журналістських джерел.

    В ОГП могли наказати систематизувати матеріали щодо НАБУ і САП

    Окремо «Українська правда» повідомляє, що вранці 7 вересня в Офісі генерального прокурора нібито з’явилося розпорядження зібрати та систематизувати всі наявні матеріали щодо НАБУ і САП.

    Саме цей епізод журналісти трактують як можливу ознаку підготовки відповіді антикорупційним органам.

    Проте формулювання «контратака» є оцінкою журналістів та їхніх джерел, а не офіційно встановленим фактом. Публічних документів, які б прямо підтверджували наказ Руслана Кравченка організувати незаконне стеження за представниками НАБУ або САП, наразі не оприлюднено.

    Тому говорити про доведене перевищення повноважень чи інший злочин із боку керівництва ОГП на підставі лише цих повідомлень передчасно.

    Скандал розгорівся на тлі операції «Карфаген»

    Нові повідомлення з’явилися на тлі масштабної операції НАБУ і САП під назвою «Карфаген».

    Антикорупційні органи розслідують діяльність злочинної організації, яка, за версією слідства, могла забезпечувати «кришування» шахрайських кол-центрів та легалізацію отриманих від них коштів.

    Одним із ключових підозрюваних у справі став заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива. Вищий антикорупційний суд 6 вересня взяв його під варту до 2 листопада з альтернативою внесення 120 млн грн застави.

    Кропиву підозрюють у «кришуванні» незаконних кол-центрів і легалізації майна на понад 89 млн грн. Водночас підозра ще не означає доведену вину — остаточне рішення має ухвалити суд.

    Скільки могли платити кол-центри

    За даними джерел УП у правоохоронних органах, представники Офісу генпрокурора могли отримувати близько $7 тисяч щомісяця з кожного шахрайського кол-центру.

    Журналісти наводять оцінку, що у випадку контролю над сотнею таких центрів потенційний щомісячний потік коштів міг сягати сотень тисяч доларів. УП також зазначає, що на піку активності у 2026 році під можливим контролем могли перебувати значно більше таких майданчиків.

    Однак і ці цифри наразі походять від джерел видання та матеріалів слідства, а не від обвинувального вироку.

    Кропиву пов’язували й із Кравченком

    Під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурор САП заявляв у суді, що той нібито координував ремонт у будинку Руслана Кравченка в Козині.

    Сам Кравченко публічно відкидав причетність до схеми з кол-центрами та заперечував, що отримував незаконну вигоду.

    Він також пояснював походження свого майна та коментував публічно обставини, пов’язані з будинком і витратами родини.

    Кравченко спочатку не хотів іти, але ввечері подав у відставку

    Ще вдень 7 вересня Руслан Кравченко заявляв журналістам, що не планує добровільно писати заяву про відставку. Він говорив, що готовий піти лише у разі відповідного політичного рішення.

    Того ж дня, за даними УП, президент Володимир Зеленський зустрівся з Кравченком та головою парламентської фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. На зустрічі обговорювали подальше перебування Кравченка на посаді генерального прокурора.

    А вже пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генпрокурора.

    Таким чином, повідомлення про можливе стеження за НАБУ і САП з’явилося вже після того, як він оголосив про своє рішення залишити посаду.

    Що ще відбувається в Офісі генпрокурора

    На тлі «Карфагена» Кравченко також заявляв, що щодо семи прокурорів із різних підрозділів ОГП можуть порушити питання про дисциплінарну відповідальність і звільнення.

    Окремі епізоди розслідування вже дійшли до Вищого антикорупційного суду.

    Зокрема, 7 вересня суд узяв під варту водія Сергія Кропиви Сергія Куцого з можливістю внесення застави у 3 млн грн.

    Також ВАКС раніше обрав запобіжний захід 24-річній Єлизаветі Івахненко, відомій у матеріалах справи як «Муза»: 60 діб арешту з альтернативою застави у 20 млн грн.

    Що важливо розуміти

    Найгучніша частина нової інформації — твердження про стеження за керівниками НАБУ, САП та їхніми родинами — поки що походить від анонімних джерел «Української правди».

    Наразі немає публічно оприлюдненого судового рішення, яке б встановлювало, що Руслан Кравченко особисто наказував здійснювати незаконне стеження.

    Так само не оприлюднено офіційної підозри Кравченку саме за такими фактами.

    Тому коректніше говорити, що, за даними ЗМІ, в ОГП могли збирати інформацію щодо представників антикорупційних органів, а журналісти розцінюють це як можливу підготовку до «контратаки».

    На тлі спецоперації «Карфаген», затримань співробітників ОГП та відставки самого Кравченка ця інформація може стати ще одним важливим епізодом у протистоянні всередині правоохоронної системи.

  • НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    У квартирі керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України було виявлено технічні засоби, які можуть бути пов’язані з прихованим збиранням інформації, що, за попередньою оцінкою слідства, могло мати ознаки незаконного втручання у приватне життя та професійну діяльність співробітника антикорупційного органу. Про інцидент повідомили в НАБУ, наголосивши, що за фактом виявлення обладнання вже розпочато досудове розслідування за статтею 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.

    За даними Бюро, під час детального огляду житла детектива було знайдено пристрої, які за своїми характеристиками можуть бути використані як елементи прихованого аудіо- або відеоспостереження. Наразі слідчі дії спрямовані на встановлення повного ланцюга походження цих технічних засобів, способу їх встановлення, а також осіб, які могли бути залучені до організації або реалізації можливого прихованого стеження. Окремо перевіряються обставини, за яких обладнання могло потрапити до житла співробітника НАБУ без його відома, що є ключовим елементом у формуванні правової кваліфікації події.

    У межах перевірки також опрацьовується інформація, яку надала особа, що проживає у квартирі поверхом вище. За її словами, до неї зверталися невідомі чоловіки, які представлялися працівниками правоохоронних органів і повідомляли, що у квартирі під нею нібито проживає “російський шпигун”. Після аналізу отриманих даних детективи встановили особу одного з цих чоловіків, який, за попередньою інформацією, є чинним співробітником Служби безпеки України. Наразі ця інформація також перевіряється в межах окремих процесуальних процедур, оскільки потребує офіційного підтвердження та правової оцінки.

    У НАБУ підкреслюють, що детектив, у житлі якого було виявлено ймовірні засоби стеження, бере участь у розслідуванні низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих посадових осіб правоохоронних органів та представників державних підприємств. У зв’язку з цим у Бюро розглядають інцидент як потенційно чутливий з точки зору впливу на незалежність антикорупційних розслідувань.

    Офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що будь-які спроби незаконного збору інформації щодо співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати серйозні ризики для ефективності розслідувань, особливо у справах, які стосуються високопосадової корупції. Відомство наголошує, що незалежність його діяльності є однією з ключових гарантій функціонування антикорупційної системи в Україні та важливим елементом довіри суспільства до правоохоронних органів.

    Також у заяві підкреслюється, що всі обставини інциденту будуть ретельно перевірені в межах досудового розслідування, включно з технічною експертизою виявленого обладнання, аналізом можливих каналів його встановлення та встановленням осіб, які могли бути причетні до події. За результатами слідчих дій кожному факту буде надано належну правову оцінку відповідно до чинного законодавства України.

    Станом на зараз офіційної публічної реакції від Служби безпеки України щодо озвучених у матеріалах НАБУ обставин не оприлюднено, а перевірка інформації триває в рамках встановлених процесуальних процедур.

  • Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.

    За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.

    Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.

    У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.

    Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.

    Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.

    Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.

    Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.

    Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.

  • Чи можуть хакери підглядати через камеру вашого смартфона

    Чи можуть хакери підглядати через камеру вашого смартфона

    Багато користувачів хвилюються, що хтось може таємно вмикати камеру на смартфоні та стежити за власником. Сьогодні телефони практично завжди поруч з нами – ми носимо їх у кишені, ставимо на стіл і навіть беремо до спальні чи ванної.

    За даними експертів, більшість історій про таємне включення камери – перебільшення. Сучасні Android та iPhone мають кілька рівнів захисту, але повністю виключити ризик не можна, особливо якщо на телефон потрапив шкідливий додаток.

    Як додатки отримують доступ до камери

    На смартфонах доступ до камери регулюється через дозволи. Коли програма хоче скористатися камерою, система запитує згоду користувача. Проблема в тому, що багато людей автоматично натискають “дозволити”, не замислюючись. Таким чином додаток може отримати можливість користуватися камерою навіть тоді, коли користувач цього не очікує.

    Ознаки можливого стеження

    Більшість телефонів показує індикатор використання камери або мікрофона – маленьку зелену чи помаранчеву крапку в кутку екрана. Варто насторожитися, якщо:

    • індикатор з’являється часто без вашої ініціативи;

    • телефон швидко розряджається без очевидної причини;

    • пристрій нагрівається навіть у режимі очікування.

    Ці ознаки не обов’язково означають стеження, але є приводом перевірити телефон.

    Основний ризик – шкідливі додатки

    Найбільш імовірна небезпека пов’язана зі шкідливими програмами, які маскуються під корисні сервіси, наприклад фоторедактори чи оптимізатори системи. Отримавши дозволи, такі додатки можуть збирати дані про місцезнаходження, контакти та повідомлення, а використання камери залишається теоретичним, але можливим.

    Як перевірити доступ до камери

    У налаштуваннях телефону є розділ дозволів додатків, де можна побачити, які програми мають доступ до камери чи мікрофона. Якщо додатку камера не потрібна – вимкніть цей дозвіл. Особливо це стосується програм, встановлених з невідомих джерел або давно не використовуваних.

    Як знизити ризики

    Фахівці радять:

    • встановлювати додатки лише з офіційних магазинів;

    • регулярно перевіряти дозволи;

    • видаляти непотрібні програми;

    • при бажанні закривати об’єктив камери наклейкою.

    Стеження через камеру смартфона трапляється значно рідше, ніж про це пишуть в інтернеті. Однак перевірка налаштувань та дозволів допоможе переконатися, що камера працює лише тоді, коли ви цього хочете.

  • У службовому авто депутата Вітренка виявили прослушку

    У службовому авто депутата Вітренка виявили прослушку

    Увечері 13 листопада 2025 року депутат Київради та голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко повідомив про виявлення у своєму службовому автомобілі пристрою для зчитування та передачі інформації – простіше кажучи, прослушки. Політик вже подав відповідну заяву та поінформував правоохоронні органи про знахідку.

    Вітренко зазначив, що прослушка могла бути встановлена як представниками правоохоронних органів, так і невідомими особами, і висунув усі можливі версії. Окрім депутатської діяльності, він обіймає посаду заступника міністра освіти і науки України.

    «Якщо це встановлено в межах Закону – я готовий до будь-якої співпраці з правоохоронними органами! Якщо ні – повʼязую це з моєю публічною політичною позицією. Відповідну заяву до правоохоронних органів, як передбачено законодавством, я подав», – зазначив депутат.

    Андрій Вітренко звернувся до ДБР, СБУ та МВС України з проханням оцінити ситуацію, особливо якщо прослушка пов’язана з його політичною діяльністю. Депутат також продемонстрував сам пристрій, який був встановлений у салоні автомобіля – кілька дротів прикріплені до панелі, ймовірно, до освітлення в пасажирській частині, на червоному скотчі, що свідчить про поспішне встановлення.

    Правоохоронці наразі перевіряють обставини та походження пристрою, а Вітренко закликав до прозорого розслідування та надання оцінки факту можливого незаконного втручання у його приватне та службове життя.