Daypolitico

Позначка: Стів Віткофф

  • Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

    Путін хоче відкинути НАТО на 30 років назад: Кремль готує новий ультиматум Заходу

    Росія може використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домогтися масштабного перегляду системи безпеки всієї Європи. За інформацією дипломатичних джерел, Володимир Путін імовірно вимагатиме від НАТО скорочення військової присутності до рівня 1997 року — ще до вступу до Альянсу більшості держав Центральної та Східної Європи. Такий сценарій означав би можливе виведення сил союзників із Польщі, країн Балтії та інших держав східного флангу.

    Про це повідомляє британська газета The Telegraph із посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    За даними видання, Кремль прагне перетворити майбутні переговори про завершення війни проти України на ширшу дискусію про військову присутність НАТО поблизу російських кордонів.

    Інтерес Москви до цієї теми проявився після заяви помічника російського президента Юрія Ушакова, який наполіг на необхідності залучення європейських держав до консультацій між Україною, Сполученими Штатами та Росією.

    Ушаков пояснив це тим, що Європа відіграватиме важливу роль у практичній реалізації потенційних домовленостей.

    Проте співрозмовники The Telegraph вважають, що за прагненням залучити європейських представників може стояти інша мета — домогтися поступок у питаннях розширення НАТО та розташування військ Альянсу.

    Зокрема, російський президент може повернутися до вимоги відновлення військової конфігурації Європи станом на 1997 рік.

    Саме тоді, 27 травня, Росія та НАТО підписали Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво та безпеку.

    Документ мав сформувати основу для співпраці між Москвою та Альянсом після завершення холодної війни.

    Однак із того часу НАТО суттєво розширилося.

    У 1999 році до організації приєдналися Польща, Чехія та Угорщина. У 2004 році членами Альянсу стали Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Словенія, Румунія та Болгарія.

    Пізніше до НАТО вступили інші європейські країни, а у 2023 році — Фінляндія.

    Саме тому повернення військової присутності до рівня 1997 року насамперед зачепило б держави, які вступили до НАТО після цієї дати.

    За оцінкою джерел британського видання, Москва може наполягати на скороченні або виведенні союзних військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії.

    Це не означало б автоматичного виключення цих країн із НАТО. Йдеться насамперед про обмеження можливості розміщувати там військові підрозділи та інфраструктуру інших держав Альянсу.

    Для східного флангу НАТО такі зміни мали б принципове значення, адже саме в цих країнах останніми роками посилювали оборону та розгортали додаткові сили стримування.

    Однак вимога повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року не є новою.

    У грудні 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну, Москва вже запропонувала США та НАТО проєкти договорів про так звані гарантії безпеки.

    Серед російських пропозицій були обмеження подальшого розширення Альянсу, відмова від прийняття України та згортання певних видів військової діяльності в Європі.

    Тоді НАТО відкинуло спроби Росії обмежити право держав самостійно обирати союзи та визначати свою зовнішню політику.

    Альянс також підтвердив, що питання його розширення належить до компетенції країн-членів і держав, які прагнуть приєднатися.

    Тепер, за інформацією The Telegraph, Кремль може спробувати знову використати ці вимоги як інструмент дипломатичного тиску.

    За словами європейського посадовця, з яким поспілкувалися журналісти, позиція союзників залишається такою самою, як у січні 2022 року.

    Це означає, що європейські держави готові обговорювати питання контролю над озброєннями та ширшої архітектури безпеки, але не погоджуються на нав’язане Росією скорочення військової присутності НАТО.

    Нові повідомлення з’явилися на тлі підготовки наступного раунду переговорів за участю України, США та Росії.

    25 жовтня Юрій Ушаков заявив, що Москва готова відновити контакти після 4 листопада.

    При цьому він одразу попередив, що не очікує швидкого результату від першої зустрічі.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», представник Кремля назвав майбутній раунд переговорів «пристрілочним», фактично визнавши, що сторони залишаються далекими від остаточних домовленостей.

    Серед можливих майданчиків наступної зустрічі фігурує Абу-Дабі. Переговори можуть відбутися в листопаді, однак остаточно погоджених дати, місця та складу делегацій наразі не оголошено.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про підготовку Туреччиною майданчика для тристоронніх переговорів.

    Таким чином, дипломатичні консультації можуть охопити не лише умови припинення бойових дій, а й майбутні механізми безпеки в Європі.

    Водночас між позиціями України та Росії залишаються принципові розбіжності.

    Кремль продовжує вимагати територіальних поступок, відмови України від членства в НАТО та обмеження її військових можливостей.

    Українська влада, навпаки, наголошує на необхідності надійних гарантій безпеки, які унеможливили б повторне російське вторгнення.

    За інформацією Associated Press, Київ підтримує ідею припинення вогню та подальших переговорів, тоді як Москва наполягає на комплексній угоді, що враховуватиме її вимоги.

    Європейські партнери України також продовжують працювати над власними механізмами безпеки на випадок припинення бойових дій.

    Ідеться про можливу участь міжнародних сил, моніторинг перемир’я, підтримку української армії та збереження обороноздатності східного флангу НАТО.

    Тому спроба Росії домогтися скорочення військової присутності Альянсу може створити ще одну серйозну перешкоду на шляху до переговорного врегулювання.

    Адже такий підхід фактично пов’язує завершення війни проти України з вимогами Москви до інших незалежних держав, які вже є членами НАТО.

    Наразі не підтверджено, що російська сторона офіційно внесла пропозицію про повернення до рівня 1997 року до порядку денного майбутньої зустрічі.

    Проте дипломатичні джерела The Telegraph припускають, що Кремль намагатиметься використати переговори як можливість переглянути правила європейської безпеки.

    Таким чином, потенційні переговори можуть перетворитися на дискусію значно ширшу, ніж питання припинення вогню в Україні. Від позиції США, України та європейських союзників залежатиме, чи вдасться обмежити обговорення реальними кроками до миру, не перетворюючи його на торг навколо безпеки інших держав.

  • «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    Росія заявила про готовність відновити тристоронні переговори з Україною та Сполученими Штатами після 4 листопада 2026 року. Водночас у Кремлі заздалегідь попереджають, що перша зустріч після тривалої перерви навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Москва розглядає майбутні консультації насамперед як можливість відновити контакти між сторонами.

    Про це 25 жовтня заявив помічник російського президента Юрій Ушаков в інтерв’ю журналісту Павлу Зарубіну для російського державного телеканалу «Вести». Його слова передають російське РБК та міжнародні інформаційні агентства.

    За словами представника Кремля, російська сторона готова повернутися до переговорного процесу після державного свята, яке в РФ відзначають 4 листопада.

    «Тепер черговий дедлайн — це 4 листопада, наше велике свято. Після цього ми будемо готові відновити переговори», — сказав Ушаков.

    Йдеться про День народної єдності, який у Росії відзначають із 2005 року.

    Водночас помічник Путіна не став обіцяти дипломатичного прориву вже під час найближчої зустрічі.

    На його думку, перші переговори після паузи матимуть радше ознайомчий характер.

    «За першу зустріч теж мало що вирішиш, вона матиме, мабуть, такий пристрілочний характер», — заявив Ушаков.

    Окремо він зазначив, що над потенційною мирною угодою між Україною та Росією ще необхідно працювати.

    Таким чином, Кремль публічно заявляє про готовність відновити діалог, однак не очікує швидкого погодження умов завершення війни.

    Питання наступного раунду переговорів активізувалося після контактів між Москвою та Вашингтоном.

    21 жовтня російський президент Володимир Путін зустрівся у Санкт-Петербурзі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом.

    За повідомленнями російської сторони, під час цієї зустрічі обговорювали можливість повернення до тристороннього формату за участю представників України, США та Росії.

    Після переговорів Ушаков заявив, що новий раунд консультацій може відбутися в середині листопада.

    Як один із можливих майданчиків розглядали столицю Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі.

    Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков також підтверджував, що цей варіант обговорюється.

    Водночас, за інформацією Reuters, яку оприлюднила Deutsche Welle, серед потенційних місць проведення зустрічі фігурує також Швейцарія.

    Остаточної дати, місця та складу делегацій на момент заяви Ушакова публічно не підтвердили.

    Російський посадовець також стверджує, що Москва раніше була готова повернутися до переговорів після виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня.

    За його версією, відповідні домовленості нібито зірвала українська сторона.

    Однак це твердження є позицією представника Кремля. Незалежного підтвердження того, що саме Київ відповідальний за затримку переговорів, немає.

    До цього Україна неодноразово заявляла про готовність брати участь у дипломатичному процесі за посередництва США.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговорні контакти Дональда Трампа та Володимира Путіна після поїздок американських представників до Москви й Києва.

    Тоді Вашингтон намагався активізувати діалог між сторонами, а українське керівництво наголошувало на необхідності реальних кроків для припинення бойових дій.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про попередню телефонну розмову Трампа і Путіна, під час якої сторони обговорювали дипломатичні ініціативи щодо війни в Україні.

    Попри регулярні контакти між Вашингтоном і Москвою, принципові розбіжності щодо умов можливого мирного врегулювання залишаються.

    Сама готовність сторін сісти за стіл переговорів не означає автоматичного досягнення домовленості про припинення вогню.

    Тим більше, що в останній заяві Ушаков фактично визнав відсутність очікувань швидкого результату.

    Важливим залишається й питання участі європейських партнерів України у подальшому дипломатичному процесі.

    У Кремлі також говорять про необхідність продовжувати контакти з європейськими державами, хоча конкретний формат їхнього залучення до майбутніх консультацій не визначено.

    Отже, після 4 листопада може відбутися новий етап тристоронніх переговорів щодо завершення російсько-української війни. Однак поки підтверджено лише заяву Москви про готовність до таких контактів, а не остаточну домовленість усіх учасників про зустріч.

    Чи зможуть майбутні консультації перейти від попереднього обговорення до конкретних рішень, наразі невідомо.

  • Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Президент України Володимир Зеленський анонсував новий етап дипломатичних консультацій зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо можливого завершення війни. Уже в п’ятницю, 23 жовтня, глава держави очікує доповідь спеціального представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа. Після цього заплановане спільне обговорення результатів переговорів за участю української, американської та європейської команд.

    Про це Зеленський заявив 22 жовтня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами президента, точний час майбутньої розмови ще узгоджують представники відповідних команд.

    «Передусім, завтра у мене буде бриф від Віткоффа, час узгодять наші команди. Я отримую бриф, потім буде спільний бриф, я думаю, наші команди з американцями, з європейцями», — повідомив Зеленський.

    Нова розмова відбудеться після інтенсивних дипломатичних контактів, які протягом останніх днів провели представники США, України, європейських держав та Росії.

    Зокрема, 20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере та президента Фінляндії Александера Стубба.

    До обговорень також дистанційно долучився Джаред Кушнер, представник американської переговорної команди.

    Під час зустрічі сторони розглядали можливі механізми завершення війни, гарантії безпеки для України, територіальні питання та перспективи післявоєнного відновлення держави.

    Зеленський раніше повідомляв, що Київ запропонував кілька варіантів припинення бойових дій, зокрема енергетичне перемир’я.

    Українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають супроводжуватися надійними гарантіями безпеки, які унеможливлять повторення російської агресії.

    Уже 21 жовтня Стів Віткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де провів переговори з російським президентом Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі американський спецпредставник заявив, що сторони обговорили можливі рамки мирного врегулювання та домовилися продовжити дипломатичні контакти.

    Віткофф також повідомив про перспективу відновлення тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією на технічному рівні.

    Зеленський підтвердив, що Київ отримав від американських партнерів сигнал про готовність Москви до такого формату.

    За його словами, Вашингтон пропонує провести наступну зустріч якомога швидше, і Україна підтримує цю ініціативу.

    Попередньо переговори можуть відбутися на початку листопада, однак остаточну дату та склад делегацій поки не погоджено.

    Серед можливих питань майбутніх консультацій — припинення вогню, енергетичне перемир’я, повернення військовополонених, гарантії безпеки та підготовка зустрічі на найвищому політичному рівні.

    Окрему увагу приділяють участі європейських партнерів, оскільки майбутні безпекові домовленості стосуватимуться не лише України, а й ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас дипломатична активність відбувається на тлі продовження російських ракетних і дронових атак проти українських міст.

    Попри заяви про готовність до переговорів, конкретних домовленостей про припинення бойових дій наразі не досягнуто.

    Очікується, що доповідь Віткоффа 23 жовтня дозволить українській стороні отримати додаткову інформацію про позицію Росії та визначити подальші кроки у взаємодії з Вашингтоном і європейськими союзниками.

    Водночас сам факт запланованого брифінгу не означає досягнення мирної угоди або погодження остаточних умов завершення війни.

  • Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Туреччина готує Стамбул до тристоронніх переговорів України, Росії та США

    Турецькі служби безпеки починають підготовку майданчика у Стамбулі для тристоронніх переговорів України, Росії та США. За даними джерела, саме це місто стане місцем проведення наступного раунду переговорів. Наразі турецька сторона опрацьовує організаційні питання та оцінює об’єкти, які можуть прийняти делегації.

    Повернення до тристороннього формату обговорювали 21 жовтня під час зустрічі Володимира Путіна зі спецпосланцем Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Костянтинівському палаці. Переговори тривали близько трьох годин, до них дистанційно долучився Джаред Кушнер. Після зустрічі помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що сторони загалом домовилися повернутися до тристороннього формату після середини листопада.

    Вибір Стамбула продовжує дипломатичну лінію Анкари, яка зберігає канали зв’язку і з Москвою, і з Києвом. Місто вже було майданчиком для прямих російсько-українських контактів у 2022 році, а згодом приймало переговори в травні та липні 2025-го. Однак тепер ідеться про формат за участю США, що посилює роль Туреччини не лише як сторони, яка приймає делегації, а й як посередника, здатного забезпечити комунікацію між усіма учасниками.

    Раніше серед можливих місць проведення переговорів називали Абу-Дабі, де відбулися перші раунди зустрічей у січні–лютому 2026 року. Підготовка у Стамбулі свідчить про те, що наразі пріоритет віддають турецькому майданчику. Остаточні організаційні деталі, зокрема точну дату зустрічі та рівень представництва делегацій, поки публічно не розкривають.

    Паралельно Анкара продовжує дипломатичну роботу над питаннями безпеки в Чорному морі. Для Туреччини цей напрям пов’язаний не лише з відносинами з Росією та Україною, а й із захистом торговельного судноплавства та стабільністю зернових маршрутів. Проведення переговорів у Стамбулі вписується у прагнення турецької сторони зберегти роль одного з ключових посередників у врегулюванні конфлікту.

    Наразі головна зміна — визначення майданчика для наступного раунду. Якщо підготовка триватиме, наступним етапом стане узгодження дати, складу делегацій і порядку денного переговорів. Саме ці деталі покажуть, чи обмежиться зустріч обговоренням питань безпеки, чи сторони спробують перейти до ширших параметрів майбутньої угоди.

  • «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    Україна сподівається на позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже наступного тижня. Питання порятунку цивільного населення обговорювали 20 жовтня в Осло під час зустрічі української делегації зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, переговори можуть принести конкретні результати. Водночас ситуація в місті залишається критичною: тисячі жителів Олешок та навколишніх населених пунктів потерпають від нестачі продуктів, питної води, медикаментів і не мають можливості безпечно виїхати.

    Про це Давид Арахамія повідомив 21 жовтня в коментарі РБК-Україна.

    За словами народного депутата, під час переговорів у Норвегії українська сторона окремо порушила питання гуманітарної кризи в окупованому місті.

    Арахамія анонсував можливі позитивні новини

    Голова фракції «Слуга народу», який входить до української переговорної делегації, висловив сподівання на пожвавлення гуманітарного напрямку найближчими днями.

    «Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі — наступного тижня має з’явитися гарна новина», — заявив Арахамія.

    Він не уточнив, якого саме результату очікує українська сторона.

    Зокрема, невідомо, чи йдеться про остаточне погодження евакуації цивільних, запровадження тимчасового режиму тиші або організацію доставки додаткової гуманітарної допомоги.

    Тому наразі заяву слід розглядати як обережний оптимістичний прогноз, а не підтвердження вже досягнутої угоди.

    Що обговорювали під час переговорів в Осло

    20 жовтня у столиці Норвегії відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом.

    У переговорах також брали участь представники європейських держав.

    Основну увагу приділяли питанням припинення війни, гарантій безпеки та подальшої міжнародної підтримки України.

    Однак, як стало відомо зі слів Арахамії, окремо порушували й проблему цивільного населення окупованих Олешок.

    Раніше після зустрічі Зеленський публічно не повідомляв про обговорення ситуації в місті.

    Наразі невідомо, чи передав Віткофф конкретні українські пропозиції щодо Олешок російській стороні під час свого візиту до Санкт-Петербурга 21 жовтня.

    Що зараз відбувається в окупованих Олешках

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра в Херсонській області та перебувають під російською окупацією.

    За останні місяці гуманітарне становище мешканців суттєво погіршилося.

    У місті виник гострий дефіцит продовольства, питної води та медикаментів. Через перебої з електро- й газопостачанням люди залишаються без базових побутових умов.

    Особливо складною є ситуація з постачанням продуктів.

    Звичні логістичні маршрути фактично заблоковані, а спроби самостійно залишити населений пункт пов’язані зі смертельними ризиками.

    Дороги навколо міста заміновані, а цивільні можуть потрапити під обстріли.

    Як повідомляла Deutsche Welle з посиланням на очільницю Олешківської міської військової адміністрації Тетяну Гасаненко, окремі люди намагалися пішки долати небезпечні маршрути, щоб вибратися з окупації.

    У місті та навколишніх селах можуть залишатися шість тисяч людей

    За оцінками української сторони, безпосередньо в Олешках можуть залишатися до двох тисяч цивільних.

    Водночас із прилеглими населеними пунктами кількість людей, які потребують допомоги, може сягати приблизно шести тисяч.

    Серед них — до 200 дітей.

    Ці дані 19 жовтня оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, гуманітарна операція має охопити не лише саме місто, а й шість сусідніх населених пунктів.

    Складність полягає в необхідності одночасно забезпечити безпечний виїзд людей із кількох територій, які контролюють російські окупаційні сили.

    Точну кількість мешканців встановити складно через відсутність повноцінного доступу українських органів влади до окупованої громади.

    Україна та Росія обговорюють режим тиші для евакуації

    Ще 19 жовтня Дмитро Лубінець заявив, що українська сторона наблизилася до погодження останніх деталей гуманітарної евакуації.

    Про це повідомляло «Інтерфакс-Україна».

    За словами омбудсмена, переговори з російською стороною тривають щодня.

    Головне завдання — забезпечити режим тиші, який дозволить цивільним залишити окуповану територію без загрози обстрілів.

    Важливою умовою є також можливість виїзду безпосередньо на територію, підконтрольну українському уряду.

    Лубінець повідомив, що Москва взяла до розгляду українські пропозиції, однак деякі складні питання ще залишаються невирішеними.

    Таким чином, переговори перебувають на просунутому етапі, але говорити про гарантовану евакуацію передчасно.

    Українські військові доставляють допомогу безпілотниками

    Через неможливість організувати регулярне наземне постачання Україна використовує безпілотники для доставки гуманітарних вантажів.

    За повідомленнями української сторони, військові вже проводили операції з передачі жителям Олешок продуктів, ліків та інших необхідних речей.

    Зокрема, на початку жовтня українські підрозділи доправили близько чотирьох тонн гуманітарної допомоги.

    Однак можливості таких операцій обмежені.

    Безпілотники не можуть повністю замінити регулярне постачання продовольства та медикаментів для тисяч людей.

    Крім того, доставка відбувається в умовах постійної загрози з боку російських військових.

    Саме тому створення безпечного гуманітарного коридору залишається пріоритетом української сторони.

    До вирішення проблеми залучають міжнародних партнерів

    Гуманітарна криза в Олешках уже вийшла за межі двосторонніх контактів України та Росії.

    13 жовтня українська урядова делегація порушувала це питання під час зустрічей із представниками Європейського Союзу в Брюсселі.

    Українські посадовці закликали міжнародних партнерів посилити дипломатичний тиск на Москву, щоб забезпечити доставку допомоги та евакуацію людей.

    Окрему увагу ситуації приділяють Норвегія та Сполучені Штати.

    21 жовтня видання «Вгору» повідомило про спеціальний брифінг у Вашингтоні, організований посольствами України та Норвегії.

    Його учасники обговорювали гуманітарне становище цивільних, заблокованих у місті.

    Таким чином, проблема Олешок дедалі активніше входить до міжнародного дипломатичного порядку денного.

    Коли можуть розпочати евакуацію

    Наразі офіційної дати початку евакуації мешканців Олешок не оголошено.

    Заява Арахамії свідчить про сподівання української сторони на позитивні результати вже наступного тижня, тобто в період із 26 жовтня.

    Водночас не уточнюється, чи стосуватимуться очікувані новини конкретного маршруту евакуації, припинення вогню або інших гуманітарних заходів.

    Головною умовою залишається реальне виконання домовленостей усіма залученими сторонами.

    Отже, ситуація в окупованих Олешках стала окремою темою переговорів України зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Київ сподівається на позитивні результати найближчими днями, проте гарантованого гуманітарного коридору поки немає.

    Для тисяч цивільних, які залишаються в окупації без стабільного доступу до найнеобхіднішого, результат цих переговорів може мати вирішальне значення.

  • «Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

    «Маємо повертатися в Україну»: Зеленський відмовився чекати Віткоффа після зустрічі з Путіним

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що не залишатиметься в Осло, щоб особисто дізнатися результати переговорів американського спецпосланця Стіва Віткоффа з російським лідером Володимиром Путіним. Глава держави пояснив, що має повернутися в Україну, а дипломатичні контакти продовжаться через норвезького прем’єр-міністра Йонаса Гара Стьоре. Водночас зустріч у Санкт-Петербурзі може стати важливим етапом у спробах відновити переговори про завершення російсько-української війни.

    Про це Зеленський повідомив 21 жовтня в коментарі польському агентству PAP. Його заяву також передає Укрінформ.

    Президент України перебуває з робочим візитом у Норвегії, де напередодні зустрівся з представниками США та європейськими лідерами.

    Головними темами переговорів стали можливе припинення вогню, гарантії безпеки для України та майбутні відносини Києва з НАТО.

    Чому Зеленський не чекатиме Віткоффа в Осло

    Під час спілкування з журналістами українського президента запитали, чи планує він залишитися в Норвегії до повернення американського спецпосланця з Росії.

    Зеленський відповів, що не бачить необхідності чекати особистої зустрічі.

    «Я не чекаю на Віткоффа в Осло. Ми маємо рухатися далі. Ми маємо повертатися в Україну. Подивимося, якими будуть результати», — заявив глава держави.

    Водночас він наголосив, що Україна не втрачає зв’язку з учасниками переговорного процесу.

    За словами президента, після повернення Віткоффа з Санкт-Петербурга з ним зустрінеться прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

    «Йонас має зустрітися з американським спецпосланцем. Ми постійно підтримуємо контакт», — пояснив Зеленський.

    Таким чином, рішення президента повернутися додому не означає виходу України з дипломатичних переговорів.

    Що Віткофф обговорював із Путіним

    У середу, 21 жовтня, спеціальний представник президента США Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга для переговорів із Володимиром Путіним.

    Основна мета візиту — представити російській стороні мирні пропозиції, які напередодні обговорили в Осло.

    За повідомленням Reuters, Віткофф закликав російську сторону повернутися до переговорів за посередництва Сполучених Штатів.

    Серед ключових питань залишаються можливе припинення вогню, формат подальших переговорів і гарантії безпеки для України.

    Водночас Москва продовжує висувати власні вимоги щодо українських територій та майбутнього відносин Києва з НАТО.

    Ці позиції залишаються головними перешкодами для досягнення домовленостей.

    Попри нові дипломатичні контакти, сторони поки не оголосили про остаточне погодження умов завершення війни.

    Які пропозиції підготували в Осло

    20 жовтня в столиці Норвегії відбулася зустріч за участю президента України Володимира Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба.

    Дистанційно до переговорів також долучився Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа.

    За інформацією Financial Times, учасники обговорили можливі підходи до завершення війни, майбутні безпекові механізми та економічне відновлення України.

    Окрему увагу приділили гарантіям, які мають запобігти повторенню російської агресії після можливого мирного врегулювання.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши про певне просування переговорного процесу.

    Однак конкретного тексту майбутньої мирної угоди громадськості не представили.

    Також немає підтвердження, що Росія погодилася прийняти всі пропозиції, напрацьовані українською та західними делегаціями.

    Чому питання НАТО залишається одним із найскладніших

    Однією з тем дипломатичних консультацій є майбутня система безпеки України.

    Київ наполягає, що після завершення війни країна повинна отримати дієві гарантії, які не дозволять Росії повторити вторгнення.

    Москва, зі свого боку, продовжує виступати проти вступу України до НАТО.

    Тому будь-які переговори щодо майбутнього української безпеки стикаються із серйозними політичними розбіжностями.

    За повідомленнями міжнародних медіа, американські та європейські дипломати обговорюють різні можливі механізми гарантій.

    Проте жоден із них наразі не представлений як остаточно погоджений усіма учасниками.

    Зеленський також раніше пропонував провести тристоронню зустріч лідерів України, США та Росії для обговорення найскладніших питань майбутнього врегулювання.

    Чи вдалося Віткоффу досягти результатів у Петербурзі

    Переговори американського посланця з Путіним відбулися на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном.

    Останніми тижнями Україна критикувала окремі рішення адміністрації Дональда Трампа щодо Росії, зокрема послаблення визначених санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

    Крім того, українська сторона порушувала питання стабільності постачання озброєнь, обміну розвідданими та роботи супутникового зв’язку.

    Попри ці розбіжності, дипломатичний діалог триває.

    За інформацією Associated Press, після зустрічі Віткоффа з Путіним сторони говорили про можливість продовження переговорів, хоча негайного прориву щодо завершення війни не відбулося.

    Американський спецпосланець також порушував питання відновлення тристоронніх контактів.

    Окремим результатом візиту стало оголошення про звільнення американського громадянина Стівена Габбарда, який перебував у російському ув’язненні.

    Однак це гуманітарне рішення не означає автоматичного прогресу щодо припинення бойових дій в Україні.

    Хто передасть Зеленському результати переговорів

    Після завершення зустрічі в Росії Віткофф має повернутися до Осло.

    Там, відповідно до оголошених планів, із ним зустрінеться Йонас Гар Стьоре.

    Норвезький прем’єр-міністр зможе отримати інформацію про російську реакцію на мирні пропозиції та продовжити консультації з українською стороною.

    Сам Зеленський наголосив, що постійні контакти між учасниками переговорів дозволяють обмінюватися інформацією без його особистої присутності.

    Отже, президент України не планує чекати повернення Віткоффа з Росії, але переговорний процес не припиняється. Подальші кроки залежатимуть від реакції Кремля на представлені пропозиції та готовності сторін погодити реальні механізми припинення війни.

    Поки що найважливіші питання — території, гарантії безпеки та майбутні відносини України з НАТО — залишаються відкритими.

  • Катування, російська колонія та майже сім років вироку: США повертають учителя, якого викрали в Ізюмі

    Катування, російська колонія та майже сім років вироку: США повертають учителя, якого викрали в Ізюмі

    Росія 21 жовтня звільнила 74-річного громадянина США Стівена Габбарда, якого російські військові затримали у квітні 2022 року в окупованому Ізюмі Харківської області. Американець провів у російському ув’язненні понад чотири роки та отримав вирок у шість років і десять місяців колонії за звинуваченням у нібито участі в бойових діях на боці України. Його родина й адвокат відкидали обвинувачення, а близькі повідомляли про катування та голодування під час ув’язнення. Звільнення відбулося після особистого звернення Дональда Трампа до Володимира Путіна та збіглося з новим раундом американсько-російських переговорів.

    Про звільнення повідомили Reuters та Associated Press.

    Російський президент Володимир Путін оголосив про рішення під час зустрічі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом у Санкт-Петербурзі.

    За словами Путіна, звільнений американець уже перебував в аеропорту Пулково та готувався повернутися додому.

    Трамп особисто попросив Путіна звільнити американця

    Як повідомляють американські ЗМІ, президент Дональд Трамп порушив питання звільнення Габбарда під час попередньої телефонної розмови з Путіним.

    20 жовтня Трамп підтвердив журналістам, що тривалий час обговорював цю справу з російським керівником.

    Він натякнув, що найближчим часом можуть з’явитися важливі новини щодо долі американського громадянина.

    Наступного дня Москва оголосила про його звільнення.

    Трамп підтвердив, що Габбард повертається додому, і наголосив, що Сполучені Штати не передавали Росії інших ув’язнених у відповідь.

    За повідомленням Reuters, американський президент заявив, що для звільнення не знадобився обмін.

    Водночас повних деталей переговорів, які передували цьому рішенню, сторони не оприлюднили.

    Ким є Стівен Габбард і чому він жив в Україні

    Стівен Габбард — колишній викладач англійської мови зі штату Мічиган.

    Він народився у США, здобув магістерський ступінь з англійської мови, а також свого часу служив у Військово-повітряних силах та Національній гвардії Сполучених Штатів.

    Значну частину життя Габбард прожив за межами батьківщини.

    Близько 25 років він працював викладачем англійської мови в Японії, пізніше мешкав на Кіпрі.

    У 2014 році американець переїхав до Ізюма на Харківщині разом зі своєю українською партнеркою.

    За словами його сестри Патрісії Габбард Фокс, чоловік жив досить скромно, отримував невелику пенсію та не мав широкого кола знайомих.

    Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, він залишався в Ізюмі.

    Як російські військові затримали американського вчителя

    У квітні 2022 року російські війська окупували Ізюм.

    Саме в цей період Габбард опинився в російському полоні.

    Москва згодом стверджувала, що американець нібито вступив до підрозділу територіальної оборони України.

    За версією російської прокуратури, він отримав військову підготовку, зброю та погодився брати участь у бойових діях за грошову винагороду.

    Російська сторона також заявляла, що американець нібито чергував на українському військовому блокпості.

    Однак адвокат Габбарда Мартін Де Лука повідомляв Reuters, що його клієнт заперечував участь у будь-якому військовому підрозділі.

    Родичі також ставили під сумнів звинувачення.

    За словами сестри, Габбард не був людиною, яка прагнула брати участь у бойових діях.

    Reuters окремо зазначало, що не змогло незалежно встановити всі обставини його захоплення.

    Російський суд засудив Габбарда майже на сім років

    У жовтні 2024 року Московський міський суд визнав американця винним за звинуваченням у найманстві.

    Судове засідання відбувалося в закритому режимі.

    Габбарду призначили покарання у вигляді шести років і десяти місяців позбавлення волі.

    Російські державні медіа повідомляли, що американець визнав провину.

    Однак його адвокат і сім’я ставили під сумнів достовірність таких повідомлень.

    Захист наполягав, що Габбард не служив у Збройних силах України та не брав участі в бойових діях.

    У січні 2025 року Державний департамент США офіційно визнав американця неправомірно затриманим.

    Такий статус означав, що Вашингтон розглядав його ув’язнення не як звичайну кримінальну справу, а як випадок, який потребував спеціальних дипломатичних зусиль.

    Родичі повідомляли про побиття та голодування

    Особливе занепокоєння викликали умови утримання літнього американця в російських місцях позбавлення волі.

    Родичі Габбарда неодноразово заявляли про жорстоке поводження з ним.

    Його сестра Патрісія Габбард Фокс у відкритому зверненні до Дональда Трампа стверджувала, що брат зазнавав побиття, катувань і тривалого обмеження харчування.

    Правозахисні організації також висловлювали занепокоєння його станом здоров’я та умовами утримання.

    За даними Reuters, сестра впізнала брата на відеозаписах допитів, один з яких демонстрував фізичне насильство щодо чоловіка зі зв’язаними руками.

    Агентство водночас зазначало, що не змогло незалежно перевірити час і місце запису цих відео.

    Повного незалежного медичного висновку щодо наслідків перебування Габбарда в ув’язненні станом на момент звільнення оприлюднено не було.

    Звільнення відбулося під час переговорів Путіна з Віткоффом

    Повернення Габбарда збіглося з черговим візитом спеціального представника президента США Стіва Віткоффа до Росії.

    21 жовтня він прибув до Санкт-Петербурга для зустрічі з Путіним.

    Однією з головних тем залишалися можливості дипломатичного врегулювання російсько-української війни.

    Напередодні Віткофф взяв участь у переговорах з українськими та європейськими представниками в Осло.

    За повідомленнями ЗМІ, американська сторона підготувала пропозиції щодо можливого припинення вогню.

    На зустрічі в Санкт-Петербурзі Віткофф подякував Путіну за звільнення Габбарда.

    Втім, факт повернення американського громадянина не означає досягнення домовленості про завершення війни.

    Росія продовжує бойові дії проти України, а ключові питання можливого мирного врегулювання залишаються невирішеними.

    Чи був це обмін ув’язненими між США та Росією

    Американська адміністрація наголошує, що звільнення Габбарда не було частиною класичного обміну полоненими.

    Трамп заявив, що Сполучені Штати нічого не передавали Росії натомість.

    Однак це не дозволяє встановити, чи обговорювали сторони інші дипломатичні питання під час переговорів.

    Звільнення відбулося на тлі поступового зближення Вашингтона й Москви з окремих економічних питань.

    Зокрема, адміністрація Трампа тимчасово послабила визначені санкційні обмеження на операції з російським дизельним пальним.

    Кремль також заявив про намір відновити постачання дизеля до американського ринку.

    Водночас публічних доказів того, що звільнення Габбарда було безпосередньою умовою будь-якої паливної угоди, немає.

    Що відомо про повернення Габбарда додому

    Станом на 21 жовтня Росія підтвердила звільнення Стівена Габбарда.

    За словами Путіна, після виходу з місця ув’язнення американець перебував в аеропорту Пулково в Санкт-Петербурзі.

    Президент США Дональд Трамп повідомив, що він прямує додому та незабаром зможе возз’єднатися з родиною.

    Таким чином, після понад чотирьох років російського ув’язнення 74-річний американський вчитель отримав можливість повернутися до США.

    Його історія знову привернула увагу до долі цивільних іноземних громадян, яких російські військові затримували на окупованих територіях України, та до питання дотримання прав людини в російській пенітенціарній системі.

  • Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.

    Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.

    За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.

    Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.

    Чому Зеленський вирішив більше не мовчати

    Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.

    За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.

    Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.

    На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.

    Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.

    Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.

    Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.

    Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження

    Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.

    Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.

    Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.

    Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.

    За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.

    Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.

    Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.

    За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.

    Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.

    Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності

    Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.

    Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.

    Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.

    Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.

    Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

    Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності щодо українських ударів по НПЗ.

    За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.

    Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики

    Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.

    20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.

    Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.

    Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.

    За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.

    Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.

    Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом

    Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.

    Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.

    Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.

    Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.

    Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.

    Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом

    Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.

    19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.

    Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

    До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.

    За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.

    Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.

    Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського

    Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.

    На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.

    Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.

    На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.

    Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.

    Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.

    Що зміниться у відносинах України та США

    The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.

    Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.

    Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.

    Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.

    Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.

    Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.

    Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.

  • Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського природного газу через Україну до європейських країн як один з елементів майбутньої мирної угоди. За інформацією американського видання The New York Times, спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер уже порушували це питання під час переговорів із Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями. У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення війни. Однак у Європі ініціатива викликала серйозні заперечення: повернення до закупівель у «Газпрому» може відновити залежність від Кремля, якої Євросоюз намагається позбутися з 2022 року.

    Про американську пропозицію повідомила The New York Times, посилаючись на співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.

    Подробиці публікації також передали Deutsche Welle та РБК-Україна.

    За інформацією журналістів, американські представники обговорювали можливість відновлення закупівель російського газу на початку жовтня під час переговорів у Маямі.

    Аналогічна ідея, за даними NYT, пролунала і під час вересневої зустрічі Віткоффа та Кушнера з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    Пропозиція передбачає повернення економічних зв’язків між Росією та Європою в обмін на можливий прогрес у переговорах про завершення війни.

    Водночас наразі немає підтвердження, що українська влада погодилася відновити транспортування російського газу.

    Російський газ як інструмент мирної угоди

    За інформацією The New York Times, команда Трампа розглядає енергетичну співпрацю як один із механізмів досягнення політичних домовленостей.

    Американські переговорники припускають, що повернення російського газу до Європи може створити для Москви фінансовий стимул погодитися на припинення бойових дій.

    Йдеться про відновлення доходів Росії від експорту енергоносіїв, які залишаються важливим джерелом надходжень для її економіки.

    Україна, за такою логікою, могла б отримувати плату за використання власної газотранспортної системи.

    До початку 2025 року українські магістральні газопроводи забезпечували транспортування значних обсягів російського газу до європейських споживачів.

    Після припинення транзиту Україна втратила відповідне джерело доходів.

    За окремими оцінками, раніше транспортування російського газу забезпечувало близько одного мільярда доларів надходжень на рік.

    Однак можливі майбутні доходи залежали б від обсягів постачання, тарифів та умов нових контрактів.

    Тому навіть у разі відновлення транзиту немає гарантії, що Україна отримуватиме ті самі суми, що й до завершення попереднього договору.

    Крім того, повернення російського газу до Європи суперечить нинішньому курсу Євросоюзу на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    Що саме пропонували Віткофф і Кушнер Зеленському

    Американські переговорники, за інформацією NYT, розглядали відновлення газових поставок не як окрему комерційну операцію, а як частину ширшого пакета домовленостей.

    До нього можуть входити питання безпеки України, майбутніх відносин Росії з НАТО та територіального врегулювання.

    Вашингтон прагне використати економічні стимули для просування переговорів із Москвою.

    Водночас частина європейських і українських посадовців побоюється, що економічні поступки Росії можуть бути запропоновані раніше, ніж Москва погодиться на реальні кроки для припинення агресії.

    У Білому домі пояснюють свій підхід прагненням створити взаємну економічну зацікавленість у мирі.

    Проте офіційного документа, який визначав би конкретні умови відновлення транзиту, поки не оприлюднено.

    Також невідомо, хто саме мав би укладати нові газові контракти, які компанії відповідали б за продаж ресурсу та яку роль могли б отримати американські інвестори.

    США можуть заробляти на російському газі

    Окремою інтригою переговорів є можлива участь американського капіталу в газових проєктах Росії.

    Ще 8 жовтня агентство Reuters повідомило про переговори між представниками США та Росії щодо можливого залучення американського інвестора до газопроводів «Північного потоку».

    За інформацією п’яти співрозмовників агентства, серед учасників контактів були Джаред Кушнер і представник російського керівництва Кирило Дмитрієв.

    Обговорення стосувалися можливого майбутнього бізнесу, пов’язаного з транспортуванням російського газу до Європи.

    За такого сценарію американські інвестори могли б отримувати частину доходів від енергетичних операцій.

    Водночас Reuters наголосило, що реальне відновлення роботи газопроводів стикається із серйозними політичними та юридичними перешкодами.

    У Білому домі заявили, що останнім часом переговори безпосередньо про «Північний потік» не проводилися.

    Таким чином, інформація про можливі американські прибутки залишається повідомленням джерел, а не підтвердженою домовленістю.

    Чи можуть запустити «Північний потік-2»

    У публікації NYT також ідеться про можливе повернення до експлуатації газопроводу «Північний потік-2».

    Його будували для транспортування російського газу до Німеччини через Балтійське море.

    Однак газопровід так і не розпочав повноцінної комерційної роботи.

    У вересні 2022 року внаслідок підводних вибухів було пошкоджено кілька ниток газопроводів системи «Північний потік».

    Водночас одна нитка «Північного потоку-2» залишилася неушкодженою.

    Попри це відновлення транспортування газу через Балтику потребувало б не лише технічних, а й політичних рішень.

    За даними Reuters, американські та європейські санкції наразі перешкоджають відновленню відповідних операцій.

    Крім того, будь-який перезапуск вимагав би погодження німецької влади.

    Отже, навіть якщо Вашингтон і Москва домовляться про економічне співробітництво, цього буде недостатньо для автоматичного відновлення роботи «Північного потоку-2».

    Німеччина виступила проти повернення російського газу

    Одним із головних противників американської ініціативи стала Німеччина.

    До початку повномасштабного вторгнення Росії ця держава була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв.

    Значна частина німецької промисловості використовувала газ із РФ.

    Однак після 2022 року Берлін почав прискорено перебудовувати систему енергопостачання.

    Країна інвестувала в інфраструктуру приймання зрідженого природного газу та диверсифікацію постачальників.

    За інформацією The New York Times, радник канцлера Фрідріха Мерца з питань національної безпеки Гюнтер Заутер під час переговорів у Флориді висловив заперечення проти повернення до російських газових поставок.

    У німецькому уряді побоюються, що відновлення великих закупівель у Росії знову створить залежність від Кремля.

    Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек також заявив, що європейські країни не повинні повторювати помилки минулого.

    На його думку, використання посередників або зміна комерційної схеми не змінює походження російського газу.

    Водночас усередині Німеччини існують політичні сили, які підтримують повернення до закупівель російських енергоносіїв.

    Зокрема, представники партії «Альтернатива для Німеччини» виступають за відновлення газової співпраці, аргументуючи це необхідністю зниження цін на енергію.

    Євросоюз уже ухвалив закон про відмову від російського газу

    Американська ініціатива виникла на тлі принципових змін у європейському енергетичному законодавстві.

    26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент щодо поступової відмови від російського природного газу.

    Відповідно до регламенту ЄС № 2026/261, імпорт російського газу має бути припинений поетапно.

    Для довгострокових контрактів на зріджений природний газ заборона почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.

    Для довгострокових контрактів на трубопровідний газ основний термін становить 30 вересня 2027 року.

    За окремих умов, пов’язаних із заповненням газосховищ, його можуть перенести до 1 листопада 2027 року.

    Короткострокові контракти вже підпадають під обмеження, запроваджені протягом весни та літа 2026 року.

    Це означає, що масштабне відновлення російського газового транзиту до Євросоюзу потребувало б вирішення питання відповідності чинному європейському законодавству.

    Україна сама не може ухвалити рішення, яке дозволить європейським країнам ігнорувати імпортні обмеження ЄС.

    Чому Україна припинила транзит газу 2025 року

    Транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему припинився 1 січня 2025 року.

    Причиною стало завершення п’ятирічної угоди між українським оператором газотранспортної системи та російським «Газпромом».

    Українська сторона вирішила не продовжувати договір.

    Це рішення стало частиною політики скорочення економічної залежності від Росії на тлі повномасштабної війни.

    Попри припинення транзиту, Україна зберегла працездатність газотранспортної системи та можливість отримувати газ із європейського напрямку.

    Важливо розрізняти транспортування російського газу територією України до ЄС та імпорт газу самою Україною.

    Нині українські компанії можуть закуповувати природний газ на європейських ринках, використовуючи доступні маршрути міждержавного сполучення.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала питання постачання газу через Угорщину та Словаччину, зокрема ризики непрямої присутності російського ресурсу на європейському газовому ринку.

    Водночас купівля газу в європейського постачальника не обов’язково означає укладання прямого договору з російським «Газпромом».

    Чому Трамп повернувся до енергетичних угод із Росією

    Нова газова пропозиція з’явилася невдовзі після іншої суперечливої домовленості Вашингтона з Москвою.

    У жовтні адміністрація Дональда Трампа підтримала механізм, який дозволяє збільшити постачання російського дизельного пального на міжнародний ринок.

    У Вашингтоні пояснювали цей крок необхідністю стримати зростання цін на паливо.

    Проте рішення викликало невдоволення частини американських сенаторів і критичну реакцію української влади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    Наступним кроком стало рішення Білого дому призупинити застосування частини санкцій, передбачених законом Грема.

    Про наслідки цього рішення «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі про відтермінування економічних обмежень проти Кремля.

    Таким чином, пропозиція щодо відновлення газових поставок не є ізольованою ініціативою.

    Вона вписується у ширший підхід адміністрації Трампа, яка намагається використати економічні домовленості як інструмент переговорів із Росією.

    Кремль уже заговорив про нові спільні проєкти зі США

    Представник російського президента з економічних питань Кирило Дмитрієв позитивно оцінює перспективи нового діалогу між Москвою та Вашингтоном.

    Після домовленостей щодо дизельного пального він заявляв про можливість появи додаткових економічних ініціатив.

    Серед потенційних напрямків співпраці російська сторона називала енергетичні проєкти, інфраструктуру центрів обробки даних і використання атомної енергії.

    Також обговорювалися можливості американської участі в російських енергетичних активах.

    Зокрема, Reuters повідомляло про переговори, пов’язані з майбутнім міжнародного бізнесу російської нафтової компанії «Лукойл».

    Однак значна частина цих ідей залишається на рівні попередніх консультацій.

    Факт обговорення не означає, що угоди вже укладені або що відповідні санкційні обмеження скасовані.

    Чи погодиться Зеленський відновити газовий транзит

    Офіційної згоди України на відновлення транспортування російського газу до Європи наразі немає.

    Так само відсутній оприлюднений проєкт домовленості, у якому були б визначені обсяги постачання, майбутні транзитні тарифи та юридичні зобов’язання сторін.

    Для Києва це питання пов’язане не лише з потенційними доходами, а й із національною безпекою.

    Повернення російського газу на європейський ринок може забезпечити Москві додаткові валютні надходження.

    Водночас Україна продовжує вимагати посилення міжнародного економічного тиску на Росію та захисту власної енергетичної інфраструктури від обстрілів.

    Тому можливість укладання такої угоди залежатиме від ширших переговорів щодо припинення війни, позиції Європейського Союзу та конкретних гарантій безпеки.

    Станом на 18 жовтня 2026 року відновлення транзиту російського газу через Україну залишається переговорною пропозицією, а не погодженим рішенням.

    Адміністрація Трампа розглядає газову співпрацю як можливий економічний стимул для досягнення миру, тоді як частина європейських урядів побоюється нового посилення залежності від Кремля.

    Найближчі переговори покажуть, чи здатен Вашингтон перетворити цю ініціативу на конкретний план і чи матиме такий план підтримку України та Євросоюзу.

  • Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Попри поступове скорочення залежності України від американського фінансування, Сполучені Штати залишаються важливим партнером у трьох критичних сферах оборони. Йдеться про розвідувальну інформацію, ракети-перехоплювачі для систем Patriot та постачання американського озброєння, яке закуповують європейські союзники. На тлі напружених відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським ці напрямки можуть стати інструментами політичного тиску на Київ.

    Про це йдеться в аналізі британського видання The Telegraph.

    За оцінкою журналістів, адміністрація Трампа зберігає суттєвий вплив на військові спроможності України, хоча пряма фінансова допомога США вже не відіграє тієї ролі, що на початку повномасштабного вторгнення.

    Нині значну частину американського озброєння для України оплачують європейські держави. Однак сам факт фінансування з боку Європи не усуває залежності від рішень Вашингтона щодо продажу та передачі військової техніки.

    Перший важіль — американська розвідка

    Однією з найважливіших складових співпраці залишається передача розвідувальної інформації.

    Американські супутникові системи та інші засоби спостереження допомагають Україні отримувати відомості про військові об’єкти противника, переміщення техніки й підготовку ракетних атак.

    За інформацією The Telegraph, американські розвідувальні структури, зокрема ЦРУ, також відігравали важливу роль у наданні даних для планування українських далекобійних операцій.

    Особливе значення має можливість завчасно отримувати попередження про запуски балістичних ракет.

    Після російського удару по Києву ввечері 12 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів.

    Однак відсутність інформації про конкретний запуск не означає припинення всієї розвідувальної співпраці.

    13 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від Сполучених Штатів.

    Другий важіль — ракети для Patriot

    Ще одна критично важлива сфера — постачання ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у захисті українських міст від російських балістичних ракет.

    На відміну від багатьох ударних безпілотників і крилатих ракет, балістичні цілі значно складніше перехоплювати через особливості їхньої швидкості та траєкторії.

    Україна використовує також інші системи протиповітряної оборони, однак можливості Patriot залишаються особливо важливими саме для протидії балістиці.

    Проблема полягає не лише в кількості пускових установок, а й у постійному забезпеченні їх відповідними боєприпасами.

    Навіть за наявності достатньої кількості комплексів обмеження поставок ракет-перехоплювачів може вплинути на здатність протиповітряної оборони відбивати масовані удари.

    Європейські країни поступово збільшують оборонне виробництво, однак швидко замінити весь обсяг американських поставок складно.

    Третій важіль — програма НАТО PURL

    Третім напрямком The Telegraph називає механізм Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

    Він дозволяє європейським союзникам закуповувати американське озброєння для України.

    Таким чином, фінансування забезпечують європейські держави, але постачання все одно залежить від американської сторони.

    За повідомленнями західних медіа, під час переговорів у Маямі представники адміністрації Трампа порушували питання можливого обмеження військової співпраці, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Йдеться про повідомлення журналістів із посиланням на джерела, а не про офіційно оголошене рішення щодо зупинення програми.

    Водночас сам механізм PURL демонструє, що навіть значне фінансове залучення Європи не забезпечує повної незалежності від Вашингтона.

    Чому відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися

    Нова хвиля суперечностей виникла після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Американський президент пояснив послаблення санкцій необхідністю стримувати ціни на паливо на світовому ринку.

    Натомість українське керівництво розкритикувало рішення, наголосивши, що експортні доходи допомагають Росії фінансувати продовження війни.

    Окремою причиною напруженості стали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Вашингтон висловлював занепокоєння їхнім впливом на паливний ринок, тоді як Україна розглядає удари по об’єктах, які забезпечують військовий потенціал РФ, як один з інструментів послаблення агресора.

    На цьому тлі з’явилися повідомлення про можливі обмеження американської військової допомоги та передачі розвідувальної інформації.

    Втім, станом на 13 жовтня підтвердження повного припинення цих механізмів немає.

    Чи зможе Європа замінити США

    The Telegraph звертає увагу, що європейські союзники вже взяли на себе більшу частину фінансової відповідальності за підтримку України.

    Водночас Європа стикається з обмеженнями власних виробничих потужностей.

    Збільшення оборонних бюджетів Німеччини, Польщі та інших держав означає зростання попиту на озброєння як для України, так і для власних армій.

    За оцінкою британського видання, європейські країни можуть поступово розвивати альтернативні канали постачання зброї та боєприпасів.

    Проте заміна американських розвідувальних можливостей є складнішим завданням, яке потребуватиме значного часу й інвестицій.

    Отже, три головні сфери залежності України від США залишаються незмінними: розвідка, протиракетна оборона та доступ до американського озброєння.

    The Telegraph оцінює ці напрямки як потенційні важелі Вашингтона у відносинах із Києвом.

    Водночас фактична співпраця між державами продовжується, а повідомлення про можливі обмеження не слід ототожнювати з рішеннями, які вже набрали чинності.