Daypolitico

Позначка: страхування

  • Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Мільярдний щит від ракет: уряд створює гігантський фонд для покриття воєнних збитків бізнесу

    Міністерство економіки та навколишнього середовища розкрило амбітні деталі функціонування нового механізму фінансового захисту українських підприємців. Йдеться про анонсований ще у вересні спеціальний фонд компенсації воєнних збитків, який має стати головним страховим інструментом для вітчизняного та іноземного капіталу в умовах активних бойових дій. За офіційними розрахунками профільного відомства, ця безпрецедентна ініціатива з часом зможе забезпечити сукупне страхове покриття ризиків на колосальну суму від п’яти до восьми мільярдів доларів. Такий масштабний фінансовий резерв покликаний дати інвесторам залізобетонні гарантії того, що їхні заводи, складські приміщення чи дороге обладнання не перетворяться на безповоротні втрати після чергової російської повітряної атаки.

    Під час спеціальної презентації проєкту заступник міністра детально пояснив архітектуру наповнення цього рятівного пулу. Для акумулювання такої астрономічної суми держава не покладатиметься виключно на внутрішні бюджетні ресурси, а застосує комплексну багатокомпонентну модель залучення капіталу. Передбачається тісна синергія коштів від міжнародних фінансових організацій, донорських грантів, державних гарантій та безпосередніх внесків приватних перестраховиків. Цей механізм працюватиме як класичний мультиплікатор, де відносно невеликий стартовий капітал дозволяє видавати страхові поліси на мільярди доларів, спираючись на статистику реальних руйнувань та ретельну оцінку рівня загрози для кожного конкретного індустріального об’єкта.

    Відсутність дієвого механізму страхування від наслідків ракетних ударів залишалася чи не найбільшою перепоною для повноцінного відновлення української економіки. До цього часу переважна більшість авторитетних міжнародних страхових компаній категорично відмовлялися покривати будь-які збитки, спричинені військовою агресією, посилаючись на стандартні форс-мажорні обставини. Через цю бюрократичну стіну сотні перспективних інвестиційних проєктів були поставлені на паузу, адже жоден відповідальний бізнес не готовий вкладати мільйони у будівництво нових виробничих цехів без впевненості у завтрашньому дні. Створення спеціалізованого національного фонду з потенціалом покриття до восьми мільярдів доларів здатне кардинально зламати цю негативну тенденцію та остаточно розблокувати рух капіталу в країну.

    Особливу надію на повноцінний запуск цього страхового фонду покладають представники аграрного сектору, транспортної логістики та енергетичної галузі. Саме ці стратегічні напрямки найчастіше стають пріоритетними мішенями для цілеспрямованого російського терору. Аграрії регулярно втрачають величезні елеватори із зерном, логістичні компанії страждають від знищення сортувальних терміналів, а промисловці змушені постійно шукати власні ресурси на відновлення розбитих цехів. Наявність потужного гарантійного фонду дозволить бізнесу не просто виживати в режимі постійного гасіння пожеж, але й сміливо планувати довгострокову модернізацію своїх потужностей. Завдяки цьому прозорому інструменту Україна зможе продемонструвати глобальному ринку, що її економіка залишається функціональною, а будь-які фізичні руйнування оперативно компенсуються за рахунок цивілізованих фінансових механізмів.

  • Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до державної програми страхування воєнних ризиків, які значно спрощують механізм отримання компенсацій для підприємств, що постраждали внаслідок російської агресії. Нові правила стосуються як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, так і компенсації страхових премій. Серед головних нововведень — можливість підтверджувати розмір збитків висновком судового експерта, скасування низки бюрократичних процедур та розширення строків подання заяв.

    Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    У відомстві зазначили, що ухвалені урядом зміни спрямовані на те, щоб зробити державну програму максимально доступною для підприємств, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни. Очікується, що оновлені правила дозволять бізнесу швидше отримувати фінансову підтримку, відновлювати виробництво після російських атак, зберігати робочі місця та підтримувати економічну активність навіть у найбільш постраждалих регіонах.

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що головною метою змін є скорочення часу між моментом завдання збитків та отриманням державної допомоги.

    «Ці зміни допоможуть підприємцям швидше залучати кошти для відновлення виробництва та збереження робочих місць», – зазначив він.

    Одним із найважливіших нововведень стало розширення переліку документів, які можуть використовуватися для підтвердження розміру збитків.

    Раніше підприємства були змушені замовляти окремий звіт незалежного оцінювача майна навіть у випадках, коли вже мали результати судової експертизи. Це призводило до додаткових витрат і затягувало процедуру отримання компенсації.

    Тепер уряд дозволив визначати суму відшкодування не лише за результатами оцінки майна, а й на підставі висновку судового експерта.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволить багатьом підприємствам уникнути дублювання процедур та суттєво прискорить розгляд заяв.

    Особливо актуальним це рішення стане для компаній, які вже проходили експертні дослідження у межах кримінальних проваджень або судових процесів після російських обстрілів.

    Ще одна важлива зміна стосується підприємств, що працюють у прифронтових регіонах України.

    Досі підприємці були змушені подавати окрему заяву щодо кожної пошкодженої будівлі, виробничої лінії, споруди або іншого об’єкта майна.

    Якщо підприємство зазнавало масштабних руйнувань, це означало необхідність оформлення десятків окремих пакетів документів.

    Тепер Кабінет Міністрів скасував цю вимогу.

    Відтепер підприємство може подати одну узагальнену заяву, яка охоплюватиме все пошкоджене чи знищене майно.

    У Мінекономіки переконані, що це значно скоротить адміністративне навантаження на бізнес і пришвидшить виплату компенсацій.

    Крім цього, уряд змінив процедуру подання документів щодо виробничого обладнання та інженерних мереж.

    Раніше компанії були змушені чекати, поки інформація про пошкоджене майно з’явиться у державному Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

    На практиці це нерідко затягувало процес отримання компенсації на кілька тижнів або навіть місяців.

    Тепер підприємства можуть звернутися по відшкодування одразу після того, як зберуть необхідний пакет документів.

    До нього входять акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції або витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, документи, що підтверджують право власності, а також документи, які визначають розмір завданих збитків.

    У міністерстві зазначають, що це дозволить підприємствам значно швидше розпочати процедуру відновлення виробничих потужностей.

    Водночас уряд уточнив перелік майна, яке підпадає під дію програми.

    Так, транспортні засоби, причепи, трактори, комбайни, самохідні машини та інша техніка, що підлягає державній або відомчій реєстрації, офіційно не належать до категорії виробничого обладнання.

    Відповідно, державна програма страхування воєнних ризиків не передбачає компенсацію збитків за такі транспортні засоби.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволяє чітко розмежувати категорії майна та уникнути неоднозначного трактування правил програми.

    Окремі зміни стосуються механізму взаємодії державної компенсації зі страховими виплатами.

    Якщо підприємство вже отримало відшкодування від страхової компанії або інших третіх осіб до моменту отримання державної допомоги, сума державної компенсації буде автоматично зменшена на відповідний розмір.

    Якщо ж страхова виплата надійде вже після того, як компанія отримала державні кошти, і загальна сума компенсацій перевищить фактичний розмір збитків, підприємство повинне буде повернути державі різницю.

    Уряд наголошує, що такий механізм дозволить уникнути подвійної компенсації та забезпечить справедливий розподіл бюджетних коштів.

    Суттєві зміни внесено й до порядку компенсації страхових премій.

    Раніше компанії повинні були звернутися за державною компенсацією не пізніше ніж через 60 днів після укладення договору страхування.

    Якщо цей строк пропускався, підприємство втрачало можливість отримати державну підтримку.

    Тепер ця вимога скасована.

    Відтепер подати заявку можна починаючи з 31-го дня після укладення договору страхування і протягом ще 30 днів після завершення його дії.

    У Мінекономіки зазначають, що таке рішення дасть підприємствам значно більше часу для оформлення документів.

    Крім того, уряд продовжив перехідний період для компаній, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але не встигли своєчасно приєднатися до програми.

    Тепер вони можуть звернутися до страховиків із відповідною заявою до 1 серпня 2026 року.

    Попередній термін завершувався 1 травня.

    Ще одним важливим нововведенням стало спрощення вимог до самого майна.

    Якщо раніше підприємство повинно було доводити, що застраховане майно використовується саме в його основній господарській діяльності, то тепер ця вимога скасована.

    Для отримання компенсації достатньо підтвердити право власності на відповідне майно.

    Змінено також порядок розрахунку граничної суми державної допомоги.

    Відтепер максимальний річний ліміт компенсації — до 3 мільйонів гривень — визначатиметься за датою укладення договору страхування, а не за датою його завершення, як це було передбачено попередньою редакцією правил.

    У Міністерстві економіки нагадують, що державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу офіційно стартувала 1 січня 2026 року.

    Її головною метою стало стимулювання підприємців страхувати власне майно від наслідків бойових дій, що має сприяти стабільнішій роботі українського бізнесу навіть в умовах постійних російських атак.

    За даними міністерства, програма вже демонструє значний попит.

    Станом на сьогодні за напрямом компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно погоджено 139 заяв.

    Загальний обсяг потенційних компенсацій за ними оцінюється у 2,67 мільярда гривень.

    Щодо компенсації страхових премій підприємства вже подали 63 заявки.

    Загальна вартість страхового покриття за цими договорами становить 7,9 мільярда гривень, а потенційний обсяг державних компенсацій — 94,22 мільйона гривень.

    У міністерстві також нагадали, що ще у травні 2026 року перші чотири українські компанії вже отримали часткову компенсацію страхових премій.

    Тоді держава виплатила підприємствам 6,8 мільйона гривень, що стало першими фактичними виплатами у межах нової програми.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд продовжує вдосконалювати механізми підтримки українського бізнесу в умовах війни. За її словами, особлива увага приділяється підприємствам, які працюють у прифронтових регіонах, регулярно зазнають руйнувань через російські обстріли, але попри це продовжують виробництво, сплачують податки та забезпечують українців робочими місцями.

    Очікується, що ухвалені зміни зроблять державну програму страхування воєнних ризиків більш ефективною, дозволять скоротити бюрократичні процедури, прискорити виплати та забезпечити українському бізнесу додаткові фінансові інструменти для відновлення після наслідків війни.

  • НБУ виписав рекордні штрафи на понад 320 млн грн: під удар потрапили EasyPay, City24, VUSO та банк «Авангард»

    НБУ виписав рекордні штрафи на понад 320 млн грн: під удар потрапили EasyPay, City24, VUSO та банк «Авангард»

    Національний банк України провів одну з найбільших кампаній із застосування санкцій до фінансового сектору за останній час. У травні 2026 року регулятор оштрафував один банк та дев’ять небанківських фінансових установ на загальну суму понад 320 мільйонів гривень. Причиною стали порушення вимог фінансового моніторингу, неналежний контроль за ризиковими операціями клієнтів, недоліки у перевірці політично значущих осіб, а також порушення валютного законодавства.

    Найбільші санкції отримали компанії, пов’язані з популярними платіжними сервісами EasyPay та City24. Водночас під штрафи потрапили один із найбільших страховиків країни VUSO, банк «Авангард», мікрофінансові організації та низка компаній, які здійснюють валютно-обмінні операції.

    Про застосовані заходи впливу повідомив Національний банк України. Регулятор наголосив, що санкції стали результатом перевірок систем фінансового моніторингу та контролю за виконанням вимог законодавства щодо запобігання відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

    Найбільший штраф отримало ТОВ «ФК Контрактовий дім», яке працює під брендом EasyPay. Компанія має сплатити 135,15 млн грн. Таку ж суму — 135,15 млн грн — Нацбанк наклав на компанію «Свіфт Гарант», яка управляє мережею платіжних терміналів City24.

    За інформацією НБУ, під час перевірок було встановлено низку порушень у роботі систем фінансового моніторингу. Зокрема, компанії неналежно здійснювали перевірку клієнтів, недостатньо контролювали операції політично значущих осіб (PEP), неправильно оцінювали ризики окремих фінансових операцій, а також не забезпечували повного надання інформації на вимогу регулятора. Подібні претензії до фінансових компаній Нацбанк висував і раніше, однак нинішні штрафи стали одними з найбільших в історії українського ринку платіжних послуг.

    Суттєвий штраф отримала і страхова компанія VUSO — 40,7 млн грн. Порушення стосувалися процедур належної перевірки клієнтів, роботи з політично значущими особами та оцінки ризиків. Також регулятор зафіксував випадки неповного виконання вимог щодо надання необхідної інформації. Саме ця новина привернула особливу увагу ринку, оскільки лише нещодавно VUSO була включена до першого переліку системно значущих страховиків України за підсумками 2025 року. Компанія входить до числа найбільших гравців сегмента non-life страхування та демонструє високі фінансові показники.

    За даними ринку, у першому кварталі 2026 року чистий прибуток VUSO склав майже 158 млн грн. Обсяг страхових премій перевищив 1,3 млрд грн, а клієнтська база налічує близько 2,5 млн фізичних осіб і понад 4 тисячі корпоративних клієнтів. Саме тому штраф викликав резонанс серед учасників страхового ринку.

    Додаткового значення новині додає інформація про можливу зміну власника компанії. На початку червня Forbes Ukraine повідомив, що інвестиційна група Dragon Capital веде переговори щодо придбання VUSO. Потенційна угода може стати однією з найбільших на страховому ринку останніх років.

    Серед банків під санкції потрапив банк «Авангард». Його оштрафували на 2 млн грн. За висновками НБУ, фінансова установа неналежним чином виявляла підозрілі операції клієнтів, недостатньо аналізувала транзакції та не повною мірою застосовувала ризик-орієнтований підхід. Окрім штрафу, банк отримав письмові застереження щодо вдосконалення внутрішніх процедур фінансового моніторингу та усунення недоліків у звітності валютних операцій.

    Цікаво, що банк «Авангард» уже тривалий час перебуває у центрі уваги фінансового ринку через зміну структури власності. Раніше Нацбанк вимагав від групи ICU продати установу через регуляторні питання щодо структури володіння активом. Серед потенційних покупців медіа називали компанії, пов’язані з великим українським бізнесом.

    Ще один великий штраф отримала компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» — понад 6,1 млн грн. Регулятор встановив порушення вимог фінансового моніторингу, недоліки під час перевірки клієнтів та неналежне виконання приписів НБУ.

    Компанія «А Фінанс» має сплатити 800 тисяч гривень за порушення правил здійснення валютно-обмінних операцій. Під час перевірки з’ясувалося, що клієнтам не завжди видавали розрахункові документи, а один із пунктів обміну валют працював без належної системи відеофіксації.

    Майже аналогічний штраф — 799 тисяч гривень — отримала фінансова компанія «МБК». Регулятор виявив порушення у сфері перевірки клієнтів, організації фінансового моніторингу та надання інформації Нацбанку.

    Окремі санкції стосувалися компаній, які працюють на ринку валютно-обмінних операцій. «Ломбард №1» оштрафували на 200 тисяч гривень через невидачу клієнтам касових документів та порушення вимог до відеоконтролю. Компанія «Альянс Капітал Груп» отримала штраф у 100 тисяч гривень за схожі порушення. Щодо компанії «Альфа-Інвест Груп» Нацбанк обмежився письмовим застереженням.

    Експерти зазначають, що нинішня хвиля штрафів є частиною загальної стратегії НБУ щодо посилення контролю за фінансовим сектором. Особливий акцент регулятор робить на боротьбі з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та виконанням міжнародних стандартів FATF. Найчастіше серед порушень останніх років НБУ фіксує проблеми із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, перевіркою клієнтів та контролем підозрілих фінансових операцій.

    На тлі інтеграції України до європейського фінансового простору вимоги до банків, страхових компаній та фінансових сервісів продовжують посилюватися. Саме тому ринок очікує, що подібні перевірки та санкції можуть стати регулярною практикою вже найближчими роками.

  • Ексзаступник міністра енергетики Шейко під домашнім арештом за переказ 18 млн до РФ

    Ексзаступник міністра енергетики Шейко під домашнім арештом за переказ 18 млн до РФ

    Солом’янський районний суд Києва призначив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета колишньому першому заступнику міністра енергетики та високопосадовцю «Енергоатому» Юрію Шейку.

    Шейка було затримано 2 грудня в Києві. Йому висунули підозру за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

    За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

    Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

    Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

  • Поліси автоцивілки стали дорожчими: скільки тепер коштує обов’язкове страхування

    Поліси автоцивілки стали дорожчими: скільки тепер коштує обов’язкове страхування

    З 1 січня 2025 року в Україні набув чинності новий закон про автоцивілку, що спричинило різке подорожчання поліса обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності. Ціни на поліси зросли в середньому на 70-100%, що стало важливим фактором для власників транспортних засобів. Вартість автоцивілки для легкових автомобілів з об’ємом двигуна до 1600 куб. см тепер коливається в межах 2,2–5,6 тис. грн, залежно від ряду факторів.

    Однією з основних причин підвищення цін стало набрання чинності нового закону, який підвищує максимальні суми страхових виплат. Зокрема, максимальний розмір виплати на ремонт автомобіля зріс з 160 тис. грн до 250 тис. грн, а на лікування потерпілих у ДТП — з 320 тис. грн до 500 тис. грн. Це означає, що страховим компаніям доведеться сплачувати більші суми у разі страхових випадків, що, в свою чергу, призводить до підвищення вартості полісів.

    Крім того, згідно з новими правилами, страховики отримали більшу свободу в сегментації ринку. Вони можуть точніше налаштовувати ціни на поліси, враховуючи різні фактори, такі як тип транспортного засобу, його об’єм двигуна, місце реєстрації автомобіля, а також вік і стаж водія. Це дозволяє їм встановлювати індивідуальні ціни для різних категорій водіїв та автомобілів.

    Фактори, які впливають на вартість автоцивілки

    На вартість поліса автоцивілки впливає кілька основних факторів:

    • Тип транспортного засобу — легковий автомобіль, електрокар, вантажівка, автобус і т.д.
    • Об’єм двигуна та вантажопідйомність — для різних типів ТЗ ціни можуть значно відрізнятися.
    • Сфера використання — якщо транспорт використовується для надання платних послуг (наприклад, таксі), це також збільшує вартість полісу.
    • Регіон експлуатації — в містах з високою інтенсивністю дорожнього руху, таких як Київ, премії можуть бути вищими, ніж в менших містах або сільських районах.
    • Вік та стаж водія — для водіїв з більшим досвідом ціна може бути значно нижчою, ніж для молодших водіїв, що тільки починають свою кар’єру за кермом.

    Згідно з опитуванням страховиків, найбільше на ціну поліса впливає вік водія. Наприклад, водій 45-50 років за ту ж саму марку автомобіля в Києві заплатить значно менше, ніж 18-річний водій. Враховуючи, що страхові компанії тепер можуть активніше застосовувати цей фактор, для молодших водіїв, які тільки отримали права, вартість поліса може бути суттєво вищою, що буде додатковим фінансовим тягарем.

    Єдина ціна на автоцивілку відсутня, оскільки кожна страхова компанія самостійно визначає вартість свого полісу. Так, вартість автоцивілки для легкових автомобілів з об’ємом двигуна до 1600 куб. см може коливатися від 2,2 до 5,6 тис. грн, залежно від компанії та інших чинників. У деяких випадках ціна може бути вищою або нижчою в залежності від віку водія, регіону реєстрації ТЗ або інших параметрів.

    Наприклад, одна з компаній пропонує поліси для мотоциклів за 500 грн, тоді як вартість поліса для автобусів, зареєстрованих у Києві, може досягати 50 тис. грн.

    Підвищення цін на автоцивілку стане суттєвим фінансовим навантаженням для власників транспортних засобів, особливо в великих містах з високим рівнем дорожнього руху. Для деяких категорій водіїв, зокрема молодих та новачків, ці зміни можуть призвести до додаткових витрат на придбання обов’язкового страхування. Однак, з огляду на нові страхові виплати, водії також можуть бути більш захищені у разі ДТП, що в кінцевому підсумку може виправдати витрати на більш дорогий поліс.

  • В Україні планують створити Держагентство зі страхування військових ризиків

    В Україні планують створити Держагентство зі страхування військових ризиків

    В умовах триваючої війни та економічних викликів, що виникають внаслідок конфлікту, Україна активно шукає способи захисту своїх підприємств і інвесторів. Національний банк України та Міністерство економіки наприкінці вересня представили проект закону, що передбачає створення Держагентства зі страхування військових ризиків.

    Агентство визначатиме загальну політику оцінки та прийняття ризиків для страховиків-учасників системи, а також розроблятиме стандартизовані страхові продукти, визначатиме централізовані підходи до ціноутворення і вестиме Єдину централізовану базу даних у системі страхування військових ризиків.

    Система покриватиме ризики фізичної шкоди, спричинені війною, зокрема передбачається, що обов’язковому страхуванню підлягатиме майно, передане в заставу, та об’єкти житлового будівництва.

    Наразі тривають консультації щодо можливого уточнення переліку об’єктів обов’язкового страхування. На подальших етапах планується розширення покриття для більшого кола об’єктів.