Daypolitico

Позначка: стрес

  • Кожен третій українець має ознаки ПТСР: британські вчені розкрили психологічну ціну війни

    Кожен третій українець має ознаки ПТСР: британські вчені розкрили психологічну ціну війни

    Майже третина дорослих українців, опитаних у межах міжнародного дослідження, відповідає діагностичним критеріям посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або його комплексної форми. Британські науковці встановили, що найбільше на психологічний стан впливають пережиті травматичні події, вимушене переселення, попередній військовий досвід та тривале життя в умовах небезпеки.

    Про це свідчать результати дослідження Королівського коледжу Лондона, опублікованого 28 вересня 2026 року в науковому журналі European Journal of Psychotraumatology.

    Дослідники проаналізували результати масштабного телефонного опитування 2504 дорослих українців, проведеного у травні 2024 року на територіях, підконтрольних уряду України.

    За результатами опитування, 25,2% респондентів відповідали критеріям ПТСР, а ще 6% — комплексного посттравматичного стресового розладу. Загалом цей показник становив 31,2%.

    Водночас науковці наголошують, що результати ґрунтуються на самооцінці симптомів, а не на клінічному обстеженні кожного учасника. Тому їх не можна автоматично прирівнювати до кількості людей з офіційно встановленим діагнозом.

    Звичайний ПТСР може проявлятися нав’язливими спогадами про травматичні події, нічними кошмарами, підвищеною тривожністю, порушеннями сну та уникненням ситуацій, які нагадують про пережите.

    Комплексний ПТСР також може супроводжуватися труднощами з регулюванням емоцій, негативним сприйняттям себе та проблемами у стосунках з іншими людьми.

    Одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що психологічні наслідки війни не обмежуються військовослужбовцями або жителями прифронтових територій.

    Серед груп із підвищеною ймовірністю ПТСР або комплексного ПТСР вчені назвали жінок, людей старшого віку, внутрішньо переміщених осіб, людей із попереднім військовим досвідом та тих, хто пережив численні травматичні події.

    Зокрема, дослідження показало, що вплив попередніх травм може накопичуватися. Людина, яка до повномасштабного вторгнення пережила тяжку хворобу, втрату близьких або інші небезпечні події, могла зіткнутися з новими психологічними випробуваннями після початку великої війни.

    За результатами опитування, 92,9% респондентів повідомили щонайменше про одну травматичну подію в дорослому віці, а 45,2% — у дитинстві.

    Крім того, 79% опитаних повідомили про травматичний досвід після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Водночас 77% переживали такі події ще до нього.

    Серед найпоширеніших травматичних ситуацій учасники називали пожежі, тяжкі людські страждання, дорожньо-транспортні пригоди, небезпечні захворювання та перебування в зоні бойових дій.

    Таким чином, дослідження демонструє, що повномасштабна війна посилила вже наявний психологічний тягар українського суспільства.

    Науковці також звернули увагу на те, що прояви ПТСР під час активної війни можуть відрізнятися від симптомів, які спостерігаються після завершення бойових дій.

    Постійна небезпека, повторні обстріли, вимушене переселення та невизначеність майбутнього створюють умови, за яких люди не завжди мають можливість психологічно відновитися після пережитого.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про психологічні наслідки російської окупації та труднощі повернення до мирного життя.

    Також видання аналізувало, як повномасштабна війна змінила українське суспільство та чому психологічне виснаження стає одним із викликів для соціальної згуртованості.

    Автори міжнародного дослідження наголошують на необхідності розвивати доступну систему психологічної підтримки, раннього виявлення розладів і спеціалізованої допомоги людям, які пережили тяжкі травматичні події.

    Водночас пережитий стрес не обов’язково призводить до розвитку ПТСР. У багатьох людей психологічні реакції поступово слабшають, а за наявності стійких симптомів ефективними можуть бути доказові методи психотерапії.

    Головний висновок науковців полягає в тому, що наслідки війни для психічного здоров’я українців уже становлять серйозний виклик для системи охорони здоров’я. Підтримка людей, які пережили травматичні події, потрібна не лише після завершення бойових дій, а й зараз, поки війна триває.

  • Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Зеленський розповів, чого хоче після завершення президентства

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни та своєї роботи на посаді президента хотів би залишитися жити в Україні й вільно ходити її вулицями. Про це він розповів в інтерв’ю головній редакторці The Wall Street Journal Еммі Такер.

    Під час розмови Зеленського запитали, як йому вдається справлятися зі стресом після років повномасштабної війни. Президент відповів, що сам не впевнений, наскільки добре йому це вдається.

    За його словами, для нього важливо виконувати свою роботу так, щоб після завершення президентства мати можливість продовжити звичайне життя у власній країні.

    «Справа навіть не в тому, щоб люди тебе поважали. Справа в тому, щоб після війни і після цієї президентської роботи ти міг продовжувати жити у своїй країні, ходити вулицями, і щоб ніхто не хотів тебе вбити й не ненавидів тебе», — сказав Зеленський.

    Президент також пов’язав майбутнє після війни з тим, як людина ставиться до своєї роботи, країни та суспільства. За його словами, під час війни доводиться ухвалювати багато складних рішень, зокрема й таких, яких особисто не хочеться приймати.

    Зеленський визнав, що за роки повномасштабної війни припускався помилок, пояснивши це великою кількістю складних рішень і домовленостей, які президенту доводиться приймати щодня.

    Водночас він наголосив на ролі людей у власній мотивації. За словами Зеленського, одні люди дають енергію, тоді як спілкування з іншими, навпаки, її забирає.

    «Я намагаюся жити для добрих людей», — пояснив президент, додавши, що сподівається бачити таких людей навколо себе і після війни.

    При цьому Зеленський не оголошував у цій частині інтерв’ю конкретних політичних планів після завершення війни чи строків завершення своєї президентської роботи. Його слова стосувалися передусім особистого бачення майбутнього — життя в Україні після завершення нинішнього етапу його політичної кар’єри.

  • Співачка Олена Тополя заявила про прогрес у справі зі злитими відео

    Співачка Олена Тополя заявила про прогрес у справі зі злитими відео

    Українська співачка Олена Тополя поділилася подробицями свого емоційного стану та розповіла про перебіг розслідування у справі, пов’язаній із поширенням її особистих відео. За словами артистки, останнім часом вона помітно схудла через сильний стрес і напружений гастрольний графік.

    Тополя зізналася, що навантаження та переживання суттєво вплинули на її самопочуття. Водночас вона намагається зосередитися на роботі та нових проєктах.

    Зокрема, співачка планує запустити власний блог, у якому хоче підтримувати жінок, що опинилися у складних життєвих ситуаціях. Вона має намір ділитися досвідом і розповідати, куди звертатися по допомогу.

    Окремо артистка прокоментувала ситуацію навколо кримінального провадження щодо злитих відео. Вона зазначила, що бачить значний суспільний інтерес до цієї історії, однак змушена обмежувати свої коментарі.

    За словами Тополі, найближчим часом у справі можуть відбутися певні зрушення. Водночас вона наголосила, що не може розкривати деталі розслідування, оскільки підписала документ про нерозголошення.

    Співачка пояснила, що прагне правильно і виважено подати інформацію, щоб уникнути перекручень і непорозумінь. Вона підкреслила, що поважає вимоги слідства і не планує їх порушувати.

    Попри це, Тополя не приховує бажання в майбутньому розповісти більше про перебіг справи, коли це стане можливим у правовому полі.

  • Як контролювати емоції: психологи дали поради щодо тригерів

    Як контролювати емоції: психологи дали поради щодо тригерів

    Багатьом знайоме відчуття, коли незначна фраза чи дія іншої людини викликає раптову і сильну емоційну реакцію. Злість, образа або тривога виникають миттєво, а вже згодом складно зрозуміти, чому ситуація була сприйнята настільки гостро.

    Психологи пояснюють це дією емоційних тригерів — внутрішніх механізмів, які автоматично запускають певні реакції. Часто вони працюють поза свідомим контролем і безпосередньо пов’язані з минулим досвідом людини.

    У більшості випадків такі реакції формуються ще в дитинстві. Непрожиті емоції, страхи або травматичні події залишають своєрідний емоційний “слід”. У дорослому житті навіть незначні ситуації, які нагадують минулий досвід, можуть активувати ці реакції, ніби загроза повторюється знову.

    Наприклад, якщо в дитинстві людина часто стикалася з агресією або різкою критикою, у неї може сформуватися переконання, що будь-який конфлікт небезпечний. У результаті навіть спокійна розмова у дорослому віці може викликати сильну тривогу, захисну реакцію або бажання уникнути спілкування.

    Фахівці наголошують, що першим кроком до контролю таких реакцій є усвідомлення. Якщо емоція здається непропорційною ситуації, це може бути сигналом того, що спрацював тригер.

    Важливо звернути увагу на глибинні почуття, які стоять за зовнішньою реакцією. Часто за гнівом або роздратуванням приховані страх, тривога або відчуття відкидання.

    Ще один важливий етап — пошук зв’язку з минулим досвідом. Розуміння того, що нинішня реакція є відлунням старих переживань, допомагає відокремити реальну ситуацію від внутрішніх емоційних сценаріїв.

    Психологи підкреслюють, що робота з емоційними тригерами потребує часу, але дозволяє краще розуміти себе, знижувати рівень стресу і будувати більш здорові взаємини з оточенням.

  • Психологи назвали симптоми тривоги сну і способи її подолання

    Психологи назвали симптоми тривоги сну і способи її подолання

    Тривога сну — це стан, за якого навіть сама думка про нічний відпочинок викликає напруження та занепокоєння. Людина починає хвилюватися, чи вдасться їй заснути, чи не доведеться прокидатися серед ночі і чи вистачить сил на наступний день. Як пояснюють фахівці, такі переживання здатні самі по собі погіршувати сон і формувати замкнене коло безсоння.

    Про це повідомляє видання Verywellmind.

    За словами психологів, тривога сну може проявлятися по-різному. Одні люди довго не можуть заснути, інші прокидаються кілька разів за ніч або постійно перевіряють час, рахуючи години до ранку. Дослідження показують, що серед людей із безсонням тривожні розлади зустрічаються у 24–36% випадків.

    Одним із ключових сигналів є нав’язливі думки перед сном — про невиконані справи, майбутні події або страх знову не виспатися. Деякі люди навіть починають уникати моменту відходу до сну, побоюючись чергової безсонної ночі. У тиші такі думки лише посилюються, що призводить до так званої антиципаційної тривоги — страху перед подіями, які ще не відбулися.

    Фахівці зазначають, що тривога сну часто пов’язана з іншими психічними станами, зокрема генералізованим тривожним розладом, панічними атаками або посттравматичним стресовим розладом. Водночас і саме безсоння може посилювати тривожність, створюючи взаємозалежний процес. У деяких випадках проблему можуть супроводжувати інші порушення сну, такі як апное, нарколепсія чи синдром неспокійних ніг.

    Якщо труднощі зі сном не зникають, лікарі радять звернутися до спеціаліста, який допоможе визначити причину та підібрати лікування.

    Одним із найбільш ефективних підходів є психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія. Вона дозволяє змінити мислення і поведінкові моделі, що підтримують тривожний стан. За потреби можуть застосовуватися медикаменти — як для зняття гострих симптомів, так і для довготривалого контролю.

    Важливу роль відіграє і корекція способу життя. Експерти радять дотримуватися стабільного режиму сну, відмовитися від використання гаджетів перед сном, створити комфортні умови у спальні та обмежити вживання кофеїну й алкоголю у вечірній час.

    Снодійні препарати або мелатонін можуть дати тимчасовий ефект, однак не усувають основної причини тривоги.

    Серед простих методів самодопомоги фахівці виділяють дихальні практики, прогресивне м’язове розслаблення, візуалізацію спокійних образів і регулярну фізичну активність. У комплексі ці підходи допомагають знизити рівень тривожності та покращити якість сну.

    Експерти наголошують: тривога сну є поширеною проблемою, однак вона піддається корекції. Своєчасна допомога і комплексний підхід дозволяють відновити здоровий сон і покращити загальне самопочуття.

  • Соцмережі під ударом: надмірне використання веде до стресу, депресії та зниження рівня щастя — дослідження

    Соцмережі під ударом: надмірне використання веде до стресу, депресії та зниження рівня щастя — дослідження

    Надмірне використання соціальних мереж може суттєво впливати на психічне здоров’я молоді, знижуючи рівень щастя та підвищуючи ризики стресу і депресії. Про це йдеться у свіжому звіті World Happiness Report, де дослідники проаналізували поведінку користувачів та їхнє самопочуття.

    За даними дослідження, критичною межею є понад п’ять годин щоденного перебування в соцмережах. Саме при такому рівні використання значно зростає ризик негативних емоцій, включно зі стресом, депресивними станами та постійним порівнянням себе з іншими. Особливо вразливою групою виявилися підлітки та молоді дівчата.

    Водночас повна відмова від соцмереж не є необхідною. Фахівці наголошують, що помірне використання — до однієї години на день — може навіть мати позитивний ефект. Соцмережі допомагають підтримувати контакт із друзями та родиною, що позитивно впливає на емоційний стан.

    Окрему увагу дослідники приділили типам платформ. Застосунки, орієнтовані на спілкування, як-от месенджери та класичні соцмережі, частіше асоціюються з вищим рівнем задоволеності життям. Натомість платформи з алгоритмічною стрічкою, де користувач переважно споживає контент, частіше провокують відчуття незадоволення та емоційного виснаження.

    Експерти пояснюють: проблема не лише у тривалості використання, а й у способі взаємодії. Активне спілкування приносить більше користі, ніж пасивне перегортання стрічки. Саме тому користувачам радять свідомо контролювати час у соцмережах і змінювати формат їх використання.

    Фахівці підсумовують: ключ до психологічного благополуччя — не відмова від цифрового середовища, а баланс і усвідомленість у його використанні.

  • Як подолати вигорання: прості звички, які реально працюють

    Як подолати вигорання: прості звички, які реально працюють

    Відчуття емоційного вигорання знайоме багатьом: постійний стрес, перевантаження на роботі та відсутність якісного відпочинку поступово виснажують ресурс людини. Водночас експерти зазначають, що впоратися з цим станом допомагають не складні техніки, а прості щоденні звички, які зменшують кількість рішень і знижують рівень навантаження на психіку.

    Як зазначає коучка Габріела Флакс, одна з ключових причин виснаження — так звана «втома від вибору». Щодня людина ухвалює десятки дрібних рішень, які непомітно забирають енергію. Саме тому спрощення побуту може стати ефективним інструментом відновлення.

    Одним із найпростіших способів зменшити навантаження є обмеження вибору одягу. Кілька заздалегідь визначених варіантів для різних ситуацій дозволяють уникнути щоденних роздумів і зменшують ранковий стрес.

    У періоди сильного виснаження навіть побутові дрібниці можуть викликати роздратування. Тому тимчасове використання одноразового посуду або замовлення готової їжі допомагає зекономити сили та уникнути додаткового навантаження. Це не про лінь, а про раціональне управління ресурсом.

    Ще одна проста звичка — створення окремого місця для чистого одягу. Якщо немає сил одразу складати речі, їх можна зберігати окремо, щоб не створювати хаосу і не відкладати прання.

    Важливим фактором відновлення є також контроль інформаційного потоку. Вимкнення сповіщень у соцмережах допомагає знизити тривожність і повернути фокус на реальне життя. Подібний ефект дає і видалення робочих застосунків із особистого телефону або використання окремого гаджета для роботи — це дозволяє чітко розмежувати робочий і особистий час.

    Фінансову напругу зменшує налаштування автоматичних платежів. Це дозволяє не тримати в голові постійний контроль за рахунками і створює відчуття стабільності.

    Навіть у відпочинку експерти радять уникати зайвого вибору. Наприклад, перегляд одного довгого серіалу замість постійного пошуку нових фільмів допомагає розслабитися без додаткового навантаження на мозок.

    Однак основою відновлення залишається сон. Раннє засинання і достатня тривалість відпочинку напряму впливають на емоційний стан, концентрацію та здатність справлятися зі стресом.

    Фахівці наголошують: боротьба з вигоранням — це не про ускладнення життя, а навпаки про його свідоме спрощення. Саме такі, на перший погляд, банальні рішення допомагають повернути внутрішній баланс і відновити сили.

  • Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Міжнародні дослідження свідчать: власники собак можуть мати суттєві переваги для здоров’я і тривалості життя. За результатами багаторічних наукових спостережень у США та країнах Європи, люди з домашніми улюбленцями, особливо собаками, демонструють кращі показники фізичного та психічного стану.

    Кардіолог і фахівець з економіки охорони здоров’я доктор Дхрув Казі зазначає, що власники собак мають на 24% нижчий ризик смерті від усіх причин упродовж 10 років. Найбільш помітний ефект спостерігається серед людей, які вже пережили інфаркт або інсульт — у них покращується відновлення та знижується ймовірність повторних ускладнень.

    Ці висновки частково підтверджує і позиція Американської кардіологічної асоціації, яка визнає володіння собакою одним із факторів, що може сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань.

    Науковці пояснюють позитивний вплив одразу кількома причинами. По-перше, це фізична активність. Регулярні прогулянки з собакою допомагають підтримувати рухливий спосіб життя: за даними досліджень, близько 60% власників виконують рекомендовану норму — щонайменше 150 хвилин активності на тиждень.

    По-друге, важливу роль відіграє психологічний фактор. Домашні тварини допомагають знижувати рівень стресу, тривожності та відчуття самотності, особливо в періоди соціальної ізоляції. Взаємодія з улюбленцем також позитивно впливає на артеріальний тиск і загальний емоційний стан.

    Антистресовий ефект спостерігається не лише у власників собак. Дослідження показують, що власники котів також мають нижчий ризик серцевих нападів завдяки заспокійливому впливу контакту з твариною.

    Водночас дослідники наголошують: ці результати не означають прямої причинно-наслідкової залежності. Існує ймовірність, що люди, які ведуть більш здоровий спосіб життя, частіше заводять домашніх тварин. Крім того, звички власника часто відображаються і на поведінці та стані здоров’я улюбленця.

    Попри це, більшість фахівців сходяться на думці: емоційна підтримка, стабільність і позитивні емоції, які дають домашні тварини, є важливою складовою довгого та якісного життя.

  • Дослідження показало, як дитячий стрес впливає на доросле життя

    Дослідження показало, як дитячий стрес впливає на доросле життя

    Дослідники зі Швеції дійшли висновку, що травматичні переживання в дитинстві можуть мати тривалий і глибокий вплив на психічне здоров’я людини у дорослому віці. Відповідне дослідження опубліковане у науковому журналі JAMA Network Open.

    За результатами роботи, психологічні травми, отримані у дитячі роки, не зникають безслідно. Вони можуть робити депресію більш стійкою до лікування та посилювати її прояви.

    Вчені провели дослідження серед близнюків, що дозволило більш точно оцінити вплив середовища та пережитого досвіду. Учасників опитували щодо семи типів дитячих травм, серед яких — емоційне ігнорування, нехтування фізичними потребами, фізичне та сексуальне насильство, а також насильство у сім’ї та інші форми негативного досвіду.

    Результати показали, що приблизно третина опитаних мала травматичні спогади з дитинства. При цьому жінки частіше повідомляли про пережите насильство, ніж чоловіки.

    Особливо тривожним є те, що люди з вираженим травматичним досвідом у 3,5 раза частіше мають депресію, яка гірше піддається лікуванню антидепресантами. Крім того, історія сексуального насильства або нехтування базовими потребами дитини підвищує ризик розвитку депресії приблизно у п’ять разів.

    Науковці пояснюють це тим, що сильний стрес у дитинстві впливає на розвиток мозку. Це може призводити до підвищеної тривожності, параної та інших психічних розладів у дорослому віці.

    Отже, дослідження ще раз підтверджує важливість безпечного середовища для дітей та своєчасної психологічної підтримки, адже наслідки травматичних подій можуть супроводжувати людину протягом усього життя.

  • Зумери відкрили «бабусині секрети»: як старі хобі рятують від стресу

    Зумери відкрили «бабусині секрети»: як старі хобі рятують від стресу

    В’язання, вишивка та інші так звані «бабусині хобі» стрімко набирають популярності серед молоді. Представники покоління зумерів дедалі частіше обирають рукоділля як спосіб зменшити стрес, відволіктися від роботи та обмежити час у смартфонах.

    Особливо активно новий тренд поширюється серед молодих офісних працівників — банкірів, айтішників, маркетологів та менеджерів. Після напруженого робочого дня вони шукають заняття, яке допоможе розслабитися і відновити емоційний баланс.

    Експерти пояснюють популярність такого відпочинку особливостями роботи нервової системи. Ритмічні рухи руками під час в’язання або вишивання активують парасимпатичну нервову систему. Саме вона відповідає за відчуття спокою та відновлення організму.

    Завдяки цьому мозок переходить із режиму постійної напруги до більш спокійного стану. Подібний принцип навіть використовують у психотерапії — зокрема під час роботи з людьми, які пережили сильний стрес або травматичні події.

    Для багатьох молодих людей рукоділля стало альтернативою так званому «думскролінгу» — безкінечному перегляду новин та соціальних мереж. Замість того, щоб годинами гортати стрічку, вони віддають перевагу заняттям, які дозволяють створити щось власними руками.

    Саме таке рішення свого часу прийняла американка Емма МакТаггарт, яка працювала у сфері інвестиційного банкінгу. Вона почала займатися рукоділлям, щоб відволіктися від напруженого графіка та інформаційного перевантаження.

    За її словами, в’язання стало для неї своєрідною терапією після робочого дня. Згодом це захоплення переросло у власний бізнес — вона почала виробляти та продавати матеріали для вишивання.

    Водночас популярність набирають і інші хобі, які раніше асоціювалися з більш старшим поколінням. Серед них — садівництво, орігамі, кераміка, вишивка та навіть ковальство.

    Психологи пояснюють, що подібні заняття дають відчуття результату та творчої реалізації. Людина бачить конкретний підсумок своєї роботи, що позитивно впливає на емоційний стан.

    Крім того, такі хобі вимагають концентрації та уваги. Це допомагає знизити рівень тривожності і дозволяє мозку відпочити від постійного потоку інформації.

    Деякі молоді люди навіть порівнюють свої захоплення з комп’ютерними іграми. Наприклад, спостереження за птахами вони називають «грою в реальному житті», де кожен новий вид сприймається як новий рівень або досягнення.

    Фахівці наголошують: навіть кілька годин на тиждень, присвячених хобі, можуть значно покращити психологічний стан і допомогти впоратися зі щоденним стресом.