Daypolitico

Позначка: стихійне лихо

  • Циклон «Пріска» накрив чотири країни Європи: є загиблі, сотні тисяч людей залишилися без світла

    Циклон «Пріска» накрив чотири країни Європи: є загиблі, сотні тисяч людей залишилися без світла

    Потужний циклон «Пріска» пройшов через Польщу, Литву, Латвію та Білорусь, принісши шквальний вітер, сильні зливи, повалені дерева та масштабні аварії в електромережах. За останніми повідомленнями, стихія забрала життя щонайменше двох людей, ще кілька людей постраждали. У різні моменти без електроенергії залишалися сотні тисяч споживачів, а в окремих регіонах пориви вітру перевищували 30 метрів за секунду.

    Циклон сформувався над південною частиною Європи, після чого почав швидко рухатися через Польщу в напрямку Балтійського регіону. Уже 21 серпня синоптики попереджали про небезпечний атмосферний фронт, а 22 серпня його основна частина накрила країни Балтії та Білорусь. Найбільш руйнівними виявилися сильний вітер і падіння дерев, які пошкоджували лінії електропередачі, дороги, будівлі та транспорт.

    Одні з найтрагічніших наслідків зафіксували у Литві. В Анікщяйському районі на чоловіка впало дерево. Врятувати його не вдалося. Ще одна жінка отримала травми. У Вільнюсі після проходження шторму повідомляли щонайменше про 230 повалених дерев. Через численні пошкодження електромереж у піковий момент перебої з електропостачанням торкнулися близько 250 тисяч споживачів.

    Складною виявилася ситуація і в сусідній Латвії. В окремих районах синоптики очікували пориви понад 30 м/с, що відповідає приблизно 108 км/год. Перед проходженням найпотужнішої частини циклону влада видавала жовті, помаранчеві та червоні попередження про небезпечні метеорологічні явища.

    У Латвії стихія також забрала людське життя. У Єлгаві через сильний вітер обвалилися елементи конструкції будівлі, внаслідок чого загинула людина. Ще один житель постраждав від падіння дерева в Айвіекстській волості. Інформацію про двох загиблих у Литві та Латвії підтверджують і повідомлення європейських агентств.

    Через негоду в Латвії виникли серйозні перебої з електропостачанням, хоча цифри швидко змінювалися в міру відновлення мереж. У повідомленнях, які поширювалися під час проходження циклону, йшлося про понад 100 тисяч домогосподарств із порушеним електропостачанням, а окремі медіа наводили значно вищі пікові оцінки. Вже пізніше ввечері оператор Sadales tīkls повідомляв приблизно про 58 тисяч клієнтів, які все ще залишалися без світла, що свідчить про поступове відновлення електропостачання.

    Найскладніші технологічні проблеми у високовольтній мережі Латвії фіксували на сході країни — зокрема поблизу Лудзи, Зілупе, Краслави, Дагди, Ілуксте та Субате. Енергетики попереджали, що усунення особливо складних пошкоджень може потребувати більше часу.

    Шторм вплинув не тільки на електропостачання. У Ризі виникали перебої у роботі громадського та залізничного транспорту, а аеропорт попереджав пасажирів про можливі затримки й зміни маршрутів окремих рейсів. На дорогах рятувальникам доводилося прибирати дерева та інші предмети, які створювали загрозу для руху.

    Лише до 18:00 22 серпня латвійська служба екстреної допомоги отримала 131 виклик, безпосередньо пов’язаний із наслідками сильного вітру. Найбільше повідомлень надійшло з Курземе та Латгале — по 46 у кожному регіоні. Рятувальники переважно прибирали повалені дерева з доріг та автомобілів.

    Під час проходження циклону в центральній частині Латвії також випала надзвичайно велика кількість опадів. У деяких місцях за короткий час випало до половини місячної норми. У Добеле зафіксували близько 53 мм опадів. Це спричинило локальні підтоплення вулиць на додачу до проблем, викликаних сильним вітром.

    Масштабними були наслідки й у Польщі. За даними польських медіа, перебої з електропостачанням торкнулися приблизно 241,5 тисячі споживачів. Особливо складною була ситуація в районі Білостока. Через несприятливі погодні умови аварійні служби отримали тисячі повідомлень про пошкодження.

    Сильний вітер також спричинив небезпечні умови на узбережжі Балтійського моря. На окремих пляжах Поморського та Західнопоморського воєводств вводили заборону на купання через високі хвилі та сильні течії.

    Ще одним епіцентром стихії стала Білорусь, де циклон спричинив масштабні проблеми в енергосистемі. За даними місцевих енергетичних служб, було знеструмлено 1876 трансформаторних підстанцій. Пошкодження також торкнулися 179 ліній електропередачі напругою 10 кВ, 12 ліній на 35 кВ та семи ліній на 110 кВ. Без електрики залишилися також 31 ферма та 16 котелень.

    Масштаб аварій у Білорусі зростав буквально протягом кількох годин. Близько 15:00 проблеми з електропостачанням фіксували у 148 населених пунктах, але до 19:00 кількість населених пунктів, де тривали аварійно-відновлювальні роботи, збільшилася до 659. Найбільше постраждали Мінська, Вітебська та Гродненська області.

    У Гродненській області ще вдень 22 серпня повідомляли про десятки населених пунктів без електроенергії. Найбільш серйозні наслідки фіксували у Гродненському, Щучинському, Мостівському та Вороновському районах. Основною причиною аварій називали падіння дерев на лінії електропередачі.

    У регіоні діяли підвищені рівні метеорологічної небезпеки. Пориви вітру в Білорусі місцями досягали приблизно 27 м/с, або майже 100 км/год. Для ліквідації наслідків стихії енергетичні компанії переводили аварійні бригади у спеціальний режим роботи та залучали додаткову техніку.

    Таким чином, «Пріска» стала одним із найсерйозніших літніх штормових циклонів у регіоні цього сезону. Загалом негода охопила величезну територію від Польщі до Білорусі та Балтії, пошкодивши тисячі елементів енергетичної інфраструктури та залишивши сотні тисяч людей без електропостачання у пікові години. У Литві та Латвії стихія призвела і до людських жертв.

    Водночас ситуація з кількістю знеструмлених швидко змінюється: аварійні бригади продовжують відновлювати пошкоджені мережі, тому ранкові та вечірні оцінки можуть суттєво відрізнятися. Саме тому дані про кількість людей або домогосподарств без світла в різних джерелах не завжди збігаються.

  • Південь Іспанії сколихнув найсильніший за десятиліття землетрус: будинки пошкоджені, люди вибігали на вулиці

    Південь Іспанії сколихнув найсильніший за десятиліття землетрус: будинки пошкоджені, люди вибігали на вулиці

    Південь Іспанії в ніч на 15 серпня сколихнув сильний землетрус, епіцентр якого розташовувався поблизу Гранади. Поштовх магнітудою 5 став одним із найпомітніших для цього району за останні десятиліття: у будинках утворилися тріщини, з фасадів падали уламки й карнизи, пошкоджені автомобілі, а тисячі жителів посеред ночі залишили свої оселі. Після основного удару регіон пережив десятки слабших землетрусів, через що багато людей до ранку так і не наважувалися повернутися додому. Про це повідомляє Reuters.

    За даними іспанського Національного географічного інституту, основний поштовх стався приблизно о 01:04 за місцевим часом. Його епіцентр зафіксували поблизу муніципалітету Алендін, що входить до агломерації Гранади. Глибину осередку уточнювали протягом ночі: в оперативних повідомленнях зрештою вказали близько 10 кілометрів.

    Сам поштовх тривав лише кілька секунд, однак цього виявилося достатньо, щоб розбудити значну частину населення Гранади та навколишніх міст. Місцеві мешканці повідомляли про сильне хитання меблів, падіння посуду, картин та предметів із полиць. У деяких будинках після землетрусу з’явилися тріщини.

    Сейсмічні коливання відчули далеко за межами епіцентру. Повідомлення надходили не лише з різних районів Андалусії, зокрема Малаги, Хаена, Альмерії, Севільї та Кордови, а й із частини Мурсії, Кастилії-Ла-Манчі та навіть Мадрида.

    Понад 200 дзвінків до екстрених служб

    Телефон екстреної допомоги 112 в Андалусії отримав понад 200 повідомлень, пов’язаних із землетрусом. Люди повідомляли переважно про тріщини, падіння карнизів, частин стін та інших елементів будівель.

    Найбільше звернень надійшло з провінції Гранада, але дзвінки фіксували також в інших районах Андалусії. Пожежники та поліція почали перевіряти найбільш пошкоджені об’єкти й огороджувати місця, де з фасадів могли продовжувати падати уламки.

    Станом на ранок загиблих або поранених не зафіксували. Це підтвердила регіональна влада Андалусії. Водночас рятувальникам довелося допомагати людям залишати окремі пошкоджені споруди, а технічні служби розпочали перевірку будинків.

    Одним із показових наслідків стала ситуація в Алендіні, де елемент балкона впав на припаркований автомобіль. В інших районах повідомляли про пошкодження декоративних елементів храмів, фасадів і стін.

    Після головного удару землю продовжило трусити

    Основний землетрус став лише початком неспокійної ночі. За кілька годин після нього сейсмологи зафіксували цілу серію слабших поштовхів у районі Гранади.

    За різними оперативними підрахунками, до ранку кількість землетрусів і афтершоків у регіоні наблизилася до 40–50. Їхні епіцентри фіксували біля Алендіна, Армільї, Отіри, Ла-Субії, Гохара та інших населених пунктів агломерації. Один із помітніших повторних поштовхів мав магнітуду близько 3,3.

    Через повторні коливання багато мешканців відмовлялися повертатися у квартири. Люди виходили на площі, в парки та інші відкриті місця, дехто приносив із собою стільці й ковдри та залишався надворі до світанку.

    В Андалусії активували надзвичайний план

    Після оцінки масштабів події влада Андалусії перевела План реагування на сейсмічні ризики у фазу надзвичайної ситуації, оперативний рівень 1. Це дозволило посилити координацію між регіональним урядом, муніципалітетами, пожежниками, поліцією та технічними службами.

    Віцепрезидент уряду Андалусії та відповідальний за надзвичайні ситуації Антоніо Санс закликав населення не панікувати. Людям, чиї будинки не мають видимих пошкоджень, рекомендували без необхідності не виходити й не заходити до будівель. На вулицях громадян попросили триматися подалі від фасадів, балконів, карнизів, стін та інших конструкцій, які можуть обвалитися після повторних поштовхів.

    Також влада просить не наближатися до огороджених ділянок і не заходити до пошкоджених будинків до завершення перевірки фахівцями.

    Особливу увагу приділили будинкам у Гранаді

    У столиці провінції найбільшу кількість звернень щодо можливих пошкоджень зафіксували, зокрема, в районі Сайдін. Там муніципальні техніки та фахівці з містобудування почали детально оглядати окремі житлові будинки після первинних перевірок пожежників.

    До обстеження споруд також залучили Групу добровільних архітекторів Андалусії. Фахівці мають визначити, які будівлі залишаються безпечними для проживання, а де потрібне додаткове обстеження або тимчасова евакуація.

    Водночас попередня оцінка влади дещо заспокоює: більшість зафіксованих ушкоджень стосуються неструктурних елементів — штукатурки, карнизів, декоративних частин фасадів, невеликих стін або перегородок. Масових руйнувань несучих конструкцій поки не виявлено.

    Після землетрусу перевірили Альгамбру

    Окрему увагу приділили всесвітньо відомому комплексу Альгамбра, який розташований у Гранаді та є одним із найбільш відвідуваних туристичних об’єктів Іспанії.

    Після сильного поштовху фахівці обстежили палаци, стіни, інші історичні конструкції та прилеглі сади. Серйозних пошкоджень, які могли б становити небезпеку для відвідувачів або персоналу, не виявили. Після перевірки комплекс знову відкрили для туристів близько 11:00.

    Це було особливо важливо для Гранади в середині туристичного сезону, коли місто приймає велику кількість іноземних відвідувачів.

    Для Гранади такі землетруси не є цілком несподіваними

    Провінція Гранада належить до найбільш сейсмічно активних регіонів материкової Іспанії. Тут регулярно фіксують невеликі землетруси, хоча поштовхи магнітудою близько 5 трапляються значно рідше.

    Іспанські медіа зазначають, що нинішній землетрус став одним із найсильніших у цьому районі за тривалий період. Фахівці продовжують аналізувати серію поштовхів і не виключають подальших афтершоків.

    Сейсмологи водночас наголошують, що поява повторних слабших поштовхів після сильного землетрусу є типовим процесом і сама собою не означає, що обов’язково станеться ще потужніший удар.

    Наразі основним завданням влади залишається перевірка будівель і потенційно небезпечних конструкцій. Поки ситуація виглядає значно менш трагічно, ніж могли припускати перші кадри з уламками на вулицях: людських жертв немає, а більшість пошкоджень попередньо оцінюють як матеріальні та локальні. Водночас після десятків повторних поштовхів режим підвищеної готовності в Гранаді зберігається.

  • Жертв землетрусів у Венесуелі вже майже 3 тисячі: ООН прогнозує ще більше

    Жертв землетрусів у Венесуелі вже майже 3 тисячі: ООН прогнозує ще більше

    Кількість загиблих унаслідок двох потужних землетрусів, які сталися у Венесуелі наприкінці червня, продовжує стрімко зростати. За останніми офіційними даними, жертвами стихійного лиха стали вже майже три тисячі людей, ще понад 16,5 тисячі отримали поранення. Водночас тисячі людей залишаються зниклими безвісти, а міжнародні гуманітарні організації попереджають, що остаточна кількість жертв може перевищити 10 тисяч осіб. Через масштабні руйнування рятувальні операції тривають цілодобово, однак надії знайти під завалами живих людей із кожною годиною стає дедалі менше.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оновлений звіт уряду Венесуели.

    Згідно з останніми офіційними даними, внаслідок землетрусів загинули 2954 людини, а ще 16 592 особи дістали поранення різного ступеня тяжкості. Порівняно з попередньою добою кількість підтверджених жертв зросла більш ніж на три сотні людей. Ще днем раніше влада повідомляла про 2645 загиблих, однак у міру розбору завалів рятувальники продовжують знаходити нові тіла.

    Також суттєво збільшилася кількість постраждалих. Лише за одну добу офіційна статистика поповнилася приблизно чотирма тисячами нових поранених. Це свідчить про те, що аварійно-рятувальні роботи тривають у десятках населених пунктів, які найбільше постраждали від руйнівних підземних поштовхів.

    Попри регулярне оновлення статистики, уряд Венесуели досі не оприлюднив офіційної інформації про кількість людей, які вважаються зниклими безвісти. Саме це питання викликає найбільше занепокоєння як серед родичів постраждалих, так і серед міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними, які зібрала венесуельська опозиція, безвісти можуть залишатися понад 32 тисячі осіб. Ці цифри поки що не підтверджені офіційно, однак вони демонструють можливі масштаби трагедії. Родичі зниклих людей продовжують звертатися до влади із закликами збільшити кількість рятувальників, важкої техніки та спеціалістів, які працюють на місцях руйнувань.

    У багатьох містах і селах люди самостійно розбирають завали, сподіваючись знайти своїх рідних. Через нестачу спеціального обладнання та складні умови роботи рятувальні операції в окремих районах просуваються повільніше, ніж очікувалося. Частина територій залишається практично ізольованою через пошкодження автомобільних доріг, мостів та інших об’єктів транспортної інфраструктури.

    Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні гуманітарні структури вже попередили, що остаточна кількість загиблих може бути значно більшою за нинішні офіційні показники. За їхніми оцінками, число жертв здатне перевищити 10 тисяч осіб. Такий прогноз пояснюють тим, що багато людей досі можуть перебувати під завалами, а також тим, що пошукові роботи ще далекі від завершення.

    Експерти наголошують, що після настільки потужних землетрусів кількість загиблих зазвичай продовжує збільшуватися протягом кількох тижнів. Частину тіл вдається знайти лише після завершення основної фази пошуково-рятувальної операції, коли починається розчищення найбільш зруйнованих кварталів.

    Руйнівна катастрофа сталася ввечері 24 червня, коли територію Венесуели майже одночасно сколихнули два сильні землетруси. Магнітуда першого підземного поштовху становила 7,2 бала, а другого — 7,5. Потужні коливання земної кори відчувалися у багатьох регіонах країни та призвели до масштабних руйнувань житлової, транспортної та соціальної інфраструктури.

    Унаслідок землетрусів тисячі житлових будинків були повністю або частково зруйновані. Значних пошкоджень зазнали лікарні, школи, адміністративні будівлі, підприємства, об’єкти енергетики та системи водопостачання. У багатьох районах виникли перебої з електроенергією, мобільним зв’язком та доступом до питної води.

    Через руйнування доріг, мостів і транспортних розв’язок рятувальникам довелося долати значні труднощі, щоб дістатися до найбільш постраждалих населених пунктів. Частина районів протягом кількох діб залишалася практично відрізаною від зовнішнього світу, що значно ускладнило доставку гуманітарної допомоги та проведення пошукових робіт.

    За оцінками Організації Об’єднаних Націй, наслідки стихійного лиха торкнулися майже двох мільйонів будівель по всій країні. Одні споруди отримали незначні пошкодження, однак десятки тисяч будинків були повністю зруйновані або стали непридатними для подальшого проживання. Сотні тисяч людей втратили свої домівки та були змушені тимчасово переселитися до спеціально облаштованих центрів або проживати у наметових містечках.

    Попередня оцінка економічних збитків уже становить близько 6,7 мільярда доларів. Фахівці припускають, що після завершення повного обстеження територій ця сума може суттєво зрости. Значних втрат зазнали транспортна система, енергетична інфраструктура, об’єкти охорони здоров’я, освіти та комунального господарства.

    Міжнародні гуманітарні організації продовжують надсилати до Венесуели медикаменти, продукти харчування, питну воду, генератори, мобільні шпиталі та інші предмети першої необхідності. Рятувальні місії з різних країн допомагають місцевим службам розбирати завали, шукати людей та надавати допомогу постраждалим.

    Фахівці наголошують, що навіть після завершення пошуково-рятувальної операції Венесуелі доведеться пройти тривалий етап відновлення. Відбудова зруйнованих міст, транспортної інфраструктури, житла та соціальних об’єктів може тривати роками, а масштаб цієї природної катастрофи вже зараз називають одним із найбільших за останні десятиліття в регіоні. З огляду на те, що кількість загиблих і постраждалих продовжує зростати, гуманітарні організації не виключають, що найближчими днями офіційна статистика може знову суттєво змінитися.

  • Землетруси у Венесуелі: число загиблих перевищило 1700

    Землетруси у Венесуелі: число загиблих перевищило 1700

    У Венесуелі продовжує стрімко зростати кількість жертв після двох потужних землетрусів, які сталися 24 червня на півночі країни. За останніми офіційними даними, кількість загиблих уже сягнула щонайменше 1719 осіб. Про це заявив голова Національної асамблеї Венесуели Хорхе Родрігес, повідомляє Bloomberg.

    Ситуація в країні залишається вкрай складною, а масштаби руйнувань — безпрецедентними для останніх десятиліть. За словами Родрігеса, десятки тисяч людей продовжують потребувати невідкладної медичної допомоги, а рятувальні служби працюють у цілодобовому режимі в умовах значних пошкоджень інфраструктури, перебоїв із постачанням електроенергії та ускладненого доступу до окремих районів.

    Наразі у лікарнях, тимчасових польових шпиталях і пунктах сортування допомоги перебувають 22 619 постраждалих, які отримали травми різного ступеня тяжкості — від легких ушкоджень до критичних станів, що потребують хірургічного втручання. Медичні заклади в найбільш постраждалих регіонах перевантажені, а частину пацієнтів евакуюють до інших штатів країни.

    Окремо повідомляється, що 15 866 людей втратили житло внаслідок руйнувань. Багато з них залишилися без доступу до базових умов існування — питної води, електропостачання та стабільного зв’язку. Через це влада змушена оперативно розгортати нові центри тимчасового розміщення по всій країні.

    Уряд Венесуели створив 15 великих притулків у штаті Ла-Гуайра, який зазнав найбільших руйнувань, а також ще 50 додаткових пунктів тимчасового розміщення у столиці Каракасі. У цих центрах постраждалі отримують харчування, базову медичну допомогу та психологічну підтримку. Влада наголошує, що ситуація залишається динамічною, а кількість людей, які потребують допомоги, продовжує зростати.

    Рятувальна операція після землетрусів є однією з найбільших у новітній історії країни. До пошуків і ліквідації наслідків залучено 3319 іноземних рятувальників із 45 міжнародних делегацій, які прибули для підтримки місцевих служб. Також у роботах задіяно 140 пошукових собак, спеціалізовану техніку, дрони та сотні одиниць транспорту. Загальний обсяг гуманітарної допомоги, що надійшла до країни, перевищує 700 тонн і продовжує збільшуватися.

    Міжнародні рятувальні групи працюють у складних умовах, оскільки значна частина будівель у постраждалих районах зруйнована або перебуває під загрозою обвалу. Пошукові операції тривають як у денний, так і в нічний час, а пріоритетом залишається пошук людей, які могли опинитися під завалами у перші години після катастрофи.

    За словами Хорхе Родрігеса, держава вже надала допомогу понад 75 000 сімей, які постраждали від землетрусів. У регіоні Ла-Гуайра розподілено понад 7,2 тонни продовольства, а також медикаменти, питну воду та предмети першої необхідності. Водночас влада визнає, що масштаби руйнувань значно перевищують наявні ресурси країни.

    Міжнародні експерти пов’язують складність ліквідації наслідків не лише з масштабом стихійного лиха, а й з багаторічною економічною кризою у Венесуелі. Як зазначає Bloomberg, країна обмежена в ресурсах через санкції та внутрішні економічні проблеми, що ускладнює відновлення інфраструктури та надання допомоги постраждалим.

    Після землетрусів 24 червня регіон зазнав масових руйнувань: зруйновано житлові будинки, адміністративні будівлі та інфраструктурні об’єкти, включно з сучасними багатоповерхівками. За попередніми оцінками ООН, стихія могла зачепити майже 2 мільйони будівель, а економічні збитки оцінюються у близько 6,7 мільярда доларів.

    Наразі рятувальні роботи тривають безперервно, а влада попереджає, що остаточна кількість жертв може зрости, оскільки під завалами досі можуть залишатися люди.

  • Венесуела після землетрусів: сотні загиблих, кількість жертв зростає

    Венесуела після землетрусів: сотні загиблих, кількість жертв зростає

    У Венесуелі внаслідок двох потужних землетрусів, що сталися увечері 24 червня, кількість загиблих стрімко зросла до 235 осіб, а поранених — щонайменше до 4 300. Про це повідомляють провідні міжнародні медіа, зокрема Associated Press, CNN та Reuters, із посиланням на офіційні дані урядових структур країни та заяви Міністерства охорони здоров’я Венесуели.

    Землетруси магнітудою 7,2 та 7,5 сталися один за одним після 18:00 за місцевим часом і спричинили масштабні руйнування у кількох регіонах, насамперед на півночі країни, де щільність населення є найвищою. Поштовхи були настільки потужними, що призвели до обвалу житлових будинків, адміністративних споруд, пошкодження доріг та критичної інфраструктури, а в окремих містах фактично паралізували роботу екстрених служб.

    За словами міністра охорони здоров’я Венесуели Карлоса Альварадо, офіційні дані щодо жертв продовжують оновлюватися, однак навіть поточні цифри не відображають остаточного масштабу трагедії. Він підтвердив, що лише наприкінці доби четверга кількість загиблих зросла до 235 осіб, тоді як тисячі людей залишаються зниклими безвісти, що змушує рятувальників діяти в умовах високої невизначеності та постійного ризику повторних обвалів конструкцій.

    Очевидці повідомляють, що в багатьох містах північної Венесуели місцеві мешканці змушені самостійно розбирати завали, використовуючи підручні засоби, оскільки офіційні рятувальні служби не завжди можуть оперативно дістатися до найбільш постраждалих районів через зруйновані дороги та перебої в роботі транспорту. У низці населених пунктів відсутнє електропостачання та стабільний зв’язок, що ще більше ускладнює координацію рятувальних операцій.

    Міжнародні інформаційні агентства зазначають, що ситуація залишається динамічною і кількість жертв, імовірно, зростатиме в міру того, як рятувальники отримуватимуть доступ до віддалених районів і розбиратимуть нові завали. За попередніми оцінками Геологічної служби США (USGS), потенційні втрати можуть бути значно вищими, і в окремих сценаріях йшлося навіть про можливість тисяч загиблих, якщо підтвердиться повний масштаб руйнувань.

    Перші години після землетрусів були особливо критичними: уже на початку 25 червня офіційно повідомлялося про десятки загиблих і сотні поранених, однак протягом доби цифри різко зросли, що свідчить про складність доступу до постраждалих районів і поступове виявлення нових жертв. Руйнування охопили як житлові квартали, так і об’єкти соціальної інфраструктури, включно з лікарнями та навчальними закладами, що додатково ускладнює надання медичної допомоги постраждалим.

    Рятувальні операції тривають у цілодобовому режимі за участі державних служб, військових підрозділів та місцевих волонтерів. У багатьох районах люди організовуються самостійно, намагаючись допомогти тим, хто може залишатися під завалами, оскільки час є критичним фактором у пошуку тих, хто вижив.

    Експерти зазначають, що наслідки землетрусів можуть мати довгостроковий вплив на соціально-економічну ситуацію в регіоні, зокрема через масштабні руйнування житлового фонду, інфраструктури та медичних установ. Очікується, що процес відновлення може зайняти роки, а першочерговим завданням уряду стане ліквідація гуманітарних наслідків трагедії та забезпечення тимчасового житла для тисяч постраждалих.

    Ситуація у Венесуелі залишається вкрай напруженою, а офіційні служби продовжують оновлювати дані щодо кількості жертв, поранених і зниклих безвісти в міру надходження нової інформації з постраждалих регіонів.

  • Буревій накрив захід України: знеструмлення, повалені дерева і руйнування

    Буревій накрив захід України: знеструмлення, повалені дерева і руйнування

    26 квітня на заході України пройшов потужний буревій, який спричинив масштабні руйнування інфраструктури, знеструмлення населених пунктів та перебої в роботі транспорту. У регіоні фіксувалися пориви вітру до 25–30 м/с, що призвело до падіння дерев, пошкодження електромереж і часткового руйнування будівель.

    Найбільше постраждали Львівська та Івано-Франківська області. У Львові сильний вітер валив дерева на міські вулиці, що спричинило пошкодження автомобілів і тимчасове блокування руху громадського транспорту, зокрема трамваїв. Найскладніша ситуація була на кількох центральних та житлових вулицях, де дерева перекрили проїзну частину і потребували оперативного прибирання комунальними службами.

    За даними місцевої влади, у Львівській області повністю знеструмлено 55 населених пунктів, ще 125 залишилися частково без електропостачання. Через це виникли перебої у роботі побутових послуг, а енергетики були змушені працювати в посиленому режимі. До відновлювальних робіт залучили сотні працівників та десятки одиниць техніки. Основною причиною аварій стали повалені дерева та обірвані лінії електропередач.

    На Івано-Франківщині рятувальники ліквідовували наслідки негоди в кількох громадах і між населеними пунктами, де дерева падали прямо на дороги, ускладнюючи рух транспорту. У самому Івано-Франківську також зафіксовано падіння дерев на вулицях, що вимагало втручання ДСНС та комунальних служб.

    Через пошкодження контактної мережі громадського транспорту частина маршрутів була тимчасово змінена. Тролейбуси курсували за альтернативними схемами, оминаючи аварійні ділянки. Також у регіоні фіксуються численні аварійні відключення електроенергії.

    На Тернопільщині буревій також завдав шкоди. У Підволочиську сильний вітер зірвав частину покрівлі будівлі дитячого відділення лікарні. На щастя, постраждалих немає, територію огородили до проведення ремонтних робіт.

    У ДСНС закликали громадян бути обережними під час сильного вітру, не перебувати під деревами, рекламними конструкціями та лініями електропередач, а також не залишати автомобілі поблизу нестійких об’єктів. Рятувальники наголошують, що обірвані дроти можуть становити смертельну небезпеку.

    Синоптики попереджають, що найближчими днями в Україні збережеться нестабільна погода: можливі грози, шквали, місцями град, хоча з початку травня очікується поступове потепління.

    Наразі в постраждалих регіонах тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики та комунальні служби працюють над повним відновленням електропостачання і ліквідацією наслідків негоди.

  • Колишній мер Одеси відповідатиме за бездіяльність під час стихійного лиха

    Колишній мер Одеси відповідатиме за бездіяльність під час стихійного лиха

    Колишній міський голова Одеси Геннадій Труханов отримав підозру у службовій недбалості через неналежну реакцію міської влади на повінь, що сталася 30 вересня 2025 року. Внаслідок стихійного лиха тоді загинули щонайменше десятеро людей, ще десятки мешканців міста зазнали значних матеріальних втрат.

    Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела, Труханову інкримінують невжиття заходів, необхідних для запобігання наслідкам негоди. Через бездіяльність міських служб Одеса опинилася фактично паралізованою — затопленими виявилися вулиці, будинки, лікарні та транспорт.

    Окрім Труханова, підозри отримали ще семеро посадовців, серед яких двоє його колишніх заступників та керівники комунальних підприємств. Правоохоронці вручили також клопотання про обрання запобіжних заходів для підозрюваних.

    За даними Національної поліції України, службовці Одеської міськради та одного з комунальних підприємств не забезпечили належного функціонування системи водовідведення та не здійснили своєчасної координації аварійних служб. Саме ці дії, на думку слідства, спричинили тяжкі наслідки для життя та здоров’я людей.

    Колишньому меру Одеси інкримінують правопорушення, передбачене статтею 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Якщо провину доведуть, йому та його колишнім підлеглим загрожує до восьми років позбавлення волі.