Позначка: Су-24М

  • Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України заявили про знищення російського фронтового бомбардувальника Су-24М на військовому аеродромі «Саки» в тимчасово окупованому Криму. За інформацією української сторони, літак уразили саме тоді, коли його готували до бойового вильоту для завдання чергового удару по території України.

    Про результати операції 16 липня повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко. Він зазначив, що завдання виконали бойові водолази ЦСП «Омега», які після виявлення актуальної цілі провели ретельне планування та застосували ударні безпілотники.

    На оприлюдненому відео, за твердженням Нацгвардії, зафіксовано два послідовні влучання. Перший безпілотник атакував носову частину Су-24М. Другий дрон завдав повторного удару в районі паливних баків. Саме друге влучання, як повідомляють українські військові, призвело до остаточного знищення літака.

    У Національній гвардії наголосили, що для ліквідації дорогої авіаційної цілі було використано лише два ударні БпЛА. Вартість конкретних дронів та їхній тип не розкриваються. Також із міркувань безпеки не повідомляються технічні подробиці операції, маршрут безпілотників і спосіб проникнення до району аеродрому.

    Су-24М — радянський надзвуковий фронтовий бомбардувальник зі змінною геометрією крила. Він призначений для ураження наземних і надводних цілей, зокрема на малих висотах і за складних метеорологічних умов. Російська армія використовує літаки цього типу для виконання ударних завдань, хоча парк Су-24 поступово скорочується через втрати, аварії та фізичне старіння машин.

    Українська сторона стверджує, що знищений у Криму літак безпосередньо готували до бойового застосування. Незалежного підтвердження його технічного стану, запланованого маршруту або конкретного бойового завдання наразі немає. Водночас момент атаки поблизу місця підготовки авіатехніки може свідчити, що бомбардувальник перебував у робочій зоні аеродрому, а не на тривалому зберіганні.

    Аеродром «Саки», розташований поблизу селища Новофедорівка, залишається однією з важливих баз російської авіації на окупованому півострові. До повномасштабної війни він використовувався російською морською авіацією, а після лютого 2022 року став одним із майданчиків, з яких підтримуються операції окупаційних військ на півдні України та в Чорноморському регіоні.

    Цей аеродром уже неодноразово ставав ціллю українських атак. У серпні 2022 року на його території пролунала серія потужних вибухів, після яких супутникові знімки засвідчили значні пошкодження та втрати російської авіаційної техніки. Надалі українські сили регулярно повідомляли про удари по системах протиповітряної оборони, радарах, складах і літаках на території бази.

    У липні 2026 року інтенсивність атак на «Саки» знову зросла. За повідомленнями українських джерел, у ніч на 1 липня безпілотники Служби безпеки України уразили ангари, де могли перебувати винищувачі Су-30. Ще один удар по авіабазі відбувся 3 липня. Тоді українська сторона заявила про пошкодження семи ангарів з авіатехнікою, серед якої називали Су-30СМ, Су-30 та Су-24. Остаточний масштаб втрат російської сторони за цими епізодами незалежно не підтверджений.

    Нова операція відрізняється тим, що Нацгвардія заявляє про точкове ураження конкретного літака безпосередньо перед вильотом. На оприлюднених кадрах видно прицільну атаку по окремій авіаційній цілі, а не масштабний удар по всій території бази. Це демонструє поступове зміщення української тактики від масованих атак до полювання на найбільш цінні об’єкти у момент їхньої максимальної вразливості.

    Олександр Півненко назвав знищення Су-24М черговим підтвердженням того, що Національна гвардія системно розширює можливості застосування ударних безпілотних комплексів на значній оперативній глибині. За його словами, бойові завдання на відстанях понад 100 кілометрів виконують не лише спецпризначенці «Омеги», а й підрозділи 1-го корпусу НГУ «Азов» та 2-го корпусу «Хартія».

    Серед пріоритетних цілей таких операцій командувач назвав логістичні маршрути, склади боєприпасів, пункти управління, засоби протиповітряної оборони, місця скупчення особового складу та авіацію. Ураження об’єктів у глибокому тилу має одразу кілька завдань: знищення дорогої техніки, порушення постачання, зниження темпів бойових операцій і примушення Росії витрачати більше ресурсів на захист аеродромів та логістичних вузлів.

    Навіть один знищений літак створює для російської авіації ширші проблеми, ніж лише втрата окремої машини. Після удару командування змушене перевіряти систему охорони, посилювати протиповітряний захист, змінювати порядок розосередження техніки, будувати додаткові укриття або переміщувати літаки на більш віддалені бази. Усе це збільшує час підготовки до вильотів і навантаження на інфраструктуру.

    Особливо важливим є удар по паливних баках літака. У разі повної заправки Су-24М або наявності боєприпасів поруч навіть невеликий безпілотник може спричинити масштабне займання. Саме тому авіація під час підготовки до вильоту є вразливою: навколо літака можуть перебувати наземний персонал, паливозаправники, засоби обслуговування та боєкомплект.

    У повідомленні Нацгвардії немає інформації про можливі втрати серед російського персоналу або пошкодження інших об’єктів аеродрому. Російське Міністерство оборони станом на час публікації публічно не підтвердило втрату Су-24М і не прокоментувало відео української сторони. Тому інформація про повне знищення літака наразі ґрунтується на заяві командування НГУ та оприлюднених кадрах.

    Важливою деталлю стала участь у завданні саме бойових водолазів «Омеги». Назва їхньої спеціалізації може створювати враження, що операція обов’язково передбачала дії на воді, однак у Нацгвардії не розкрили, яку саме роль відігравала водолазна підготовка. Бійці спеціальних підрозділів можуть виконувати широкий спектр завдань — від розвідки й проникнення до наведення, дистанційного керування засобами ураження та організації комбінованих операцій.

    Центр спеціального призначення «Омега» бере участь у бойових діях на різних напрямках і спеціалізується на виконанні складних операцій, розвідці, штурмових завданнях, снайпінгу та застосуванні сучасних безпілотних систем. На офіційному ресурсі підрозділу зазначається, що до його структури входять сім загонів спеціального призначення.

    Знищення Су-24М у Криму вписується в ширшу українську стратегію поступового позбавлення Росії можливості безпечно використовувати окупований півострів як військовий плацдарм. Українські сили регулярно атакують там аеродроми, нафтобази, склади, радари, системи ППО, кораблі та транспортні комунікації.

    Такі операції змушують російське командування відсувати частину авіації та засобів ураження далі від фронту. Чим більшою стає відстань між аеродромом базування та районом бойового застосування, тим більше пального витрачається, скорочується час перебування літака в зоні виконання завдання та ускладнюється технічне обслуговування.

    З військового погляду результат операції поки що оцінюється на основі українського повідомлення. Проте навіть сама можливість прицільно атакувати літак на добре захищеній авіабазі в Криму показує, що російський тил стає дедалі вразливішим. Два відносно невеликі безпілотники змогли дістатися цілі, яку захищають аеродромні служби, радіолокаційні засоби та системи ППО.

    У Нацгвардії наголосили, що робота на значній оперативній глибині триватиме, а перелік пріоритетних російських об’єктів постійно оновлюється. Після ударів по ангарах на початку липня та точкового знищення Су-24М 16 липня аеродром «Саки» знову опинився серед найнебезпечніших місць для російської авіації на окупованому півострові.

  • До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    Українські Повітряні сили зазнали чергової болючої втрати. Увечері 16 червня на Хмельниччині сталася авіаційна катастрофа за участю фронтового бомбардувальника Су-24М. Під час виконання службового завдання літак зазнав аварії, внаслідок чого загинули обидва члени екіпажу.

    Про трагедію офіційно повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    За попередньою інформацією, катастрофа сталася близько 19:00 на території Хмельницької області. Літак належав до 7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка — єдиного підрозділу української військової авіації, який експлуатує фронтові бомбардувальники Су-24М.

    На борту перебували двоє військовослужбовців:

    • Богдан Загарулько;
    • Богдан Бабенко.

    Саме тому в Повітряних силах трагедію вже називають особливо символічною та болючою — обох загиблих захисників звали Богданами.

    Командування Повітряних сил, побратими та військовослужбовці висловили щирі співчуття родинам, друзям і близьким загиблих льотчиків.

    За інформацією військових, екіпаж виконував службове завдання та до останнього залишався на бойовому посту. Деталі місії наразі не розголошуються з міркувань безпеки.

    Су-24М залишається одним із найважливіших літаків у складі української бойової авіації. Це надзвуковий фронтовий бомбардувальник, створений для завдання ударів по наземних цілях у складних метеорологічних умовах та в будь-який час доби.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії літаки цього типу відіграли особливу роль у виконанні складних бойових завдань. Саме екіпажі Су-24М стали носіями далекобійного високоточного озброєння, яке дозволяло завдавати ударів по важливих військових об’єктах окупаційних військ далеко від лінії фронту.

    Окремо у складі бригади експлуатуються літаки-розвідники Су-24МР, які використовуються для ведення повітряної розвідки та збору інформації про пересування противника.

    7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка за роки великої війни стала одним із найвідоміших авіаційних підрозділів України. Її екіпажі регулярно виконують бойові вильоти, завдаючи ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, логістичних маршрутах та інших військових об’єктах російських окупаційних військ.

    Підрозділ неодноразово зазнавав втрат, проте продовжував виконувати поставлені бойові завдання навіть у найскладніших умовах.

    Загибель майора Богдана Загарулька та старшого лейтенанта Богдана Бабенка стала ще одним важким ударом для української військової авіації, яка від початку повномасштабної війни несе значне навантаження у боротьбі проти російської агресії.

    Одразу після аварії на місце падіння літака прибули рятувальники, співробітники правоохоронних органів та спеціалісти профільних служб.

    У мережі вже з’явилися перші кадри з місця катастрофи. За попередніми даними, аварія сталася на межі Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

    В оперативному штабі повідомили, що внаслідок падіння військового літака цивільне населення не постраждало. Також не зафіксовано руйнувань житлових будинків чи іншої цивільної інфраструктури.

    Наразі на місці трагедії тривають слідчі дії та робота експертів.

    Для встановлення причин катастрофи створено спеціальну комісію Повітряних сил України. До розслідування залучено профільних авіаційних фахівців, інженерів та експертів.

    Вони мають встановити всі обставини трагедії, технічний стан літака перед вильотом, а також перевірити можливі зовнішні фактори, які могли вплинути на розвиток подій.

    Офіційні причини аварії поки що не називаються. У командуванні наголошують, що будь-які висновки будуть зроблені лише після завершення всіх експертиз та аналізу інформації із бортових систем літака.

    Для української авіації ця трагедія стала ще одним нагадуванням про високу ціну війни. Щодня українські льотчики виконують складні бойові завдання, ризикуючи власним життям заради захисту держави та українського неба.

    Імена Богдана Загарулька та Богдана Бабенка назавжди залишаться в історії української військової авіації як імена офіцерів, які до останнього виконували свій обов’язок перед Батьківщиною.