Daypolitico

Позначка: Сухопутні війська

  • «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    На Харківщині розгорівся скандал через смерть 57-річного лікаря-педіатра Ігоря Ревеки, який помер у лікарні Дніпра лише через 21 день після мобілізації. Медика з багаторічним досвідом роботи призвали до штурмового полку та зарахували на посаду стрільця-помічника гранатометника. Згодом з’ясувалося, що причиною його смерті, за інформацією військової частини, стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування Сухопутних військ уже розпочало перевірку обставин мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та смерті чоловіка.

    Смерть військовослужбовця раніше офіційно підтвердила Златопільська міська рада Харківської області.

    Ігор Ревека народився 12 серпня 1969 року. Він здобув освіту в Красноградському медичному училищі та Харківському медичному університеті, закінчив військову кафедру за спеціальністю військового лікаря-педіатра й отримав звання лейтенанта запасу. У цивільному житті багато років працював лікарем швидкої допомоги та педіатром у Харкові.

    Першою публічно розповіла про трагедію його падчерка. У соціальній мережі Threads вона написала, що чоловік був одним із найкращих педіатрів Харкова, допомагав людям під час пандемії COVID-19, а родина дізналася про його смерть невдовзі після мобілізації.

    Історія викликала значний резонанс. Пацієнти згадували Ревеку як уважного лікаря, який допомагав дітям навіть у складних випадках. Водночас користувачі соцмереж почали ставити запитання: чому досвідченого медика з офіцерським званням призвали на піхотну посаду та як він зміг пройти військово-лікарську комісію, якщо згодом помер від онкологічного захворювання?

    За інформацією 1-го окремого штурмового полку, Ігоря Ревеку мобілізували 25 вересня 2026 року. З 27 вересня до 2 жовтня він перебував у пункті постійної дислокації військової частини, а 3 жовтня розпочав базову загальновійськову підготовку.

    Уже 5 жовтня військовослужбовець поскаржився на погіршення самопочуття. Його госпіталізували до лікарні в Дніпрі, де 16 жовтня він помер.

    У військовій частині повідомили, що причиною смерті стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування також заявило, що захворювання не було пов’язане з проходженням військової служби.

    ФОТО: офіційне сповіщення про смерть, яке отримали рідні лікаря

    Проте ці пояснення не зняли запитань щодо результатів попереднього медичного огляду. Наразі публічно не встановлено, чи було відоме онкологічне захворювання на момент проходження ВЛК, які саме обстеження проводили лікарі та чи мав Ревека медичні документи, які могли вплинути на висновок щодо придатності до служби.

    У публікації «Коротко про» також порушується питання можливої останньої стадії онкологічного захворювання. Водночас офіційно оприлюднених результатів обстежень, які б підтверджували конкретну стадію раку на момент мобілізації, немає.

    Ще одним предметом дискусії стало військове призначення педіатра. У документах Ігор Ревека значився стрільцем-помічником гранатометника, хоча мав медичну освіту, досвід роботи та звання лейтенанта запасу.

    У 1-му окремому штурмовому полку пояснили, що під час базової загальновійськової підготовки новоприбулих військовослужбовців тимчасово зараховують на піхотні посади. Остаточний розподіл відбувається після завершення навчання з урахуванням цивільної спеціальності та професійних навичок.

    За твердженням командування, після підготовки Ігоря Ревеку планували направити до медичної роти. Таким чином, підтверджень того, що він безпосередньо брав участь у штурмових операціях, немає. До бойового підрозділу на фронті він так і не потрапив.

    Ситуацію також прокоментував командир 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» Сергій Філімонов. Він поставив під сумнів доцільність залучення кваліфікованих лікарів до піхотних завдань замість використання їхньої професійної підготовки для медичного забезпечення війська.

    Окремої перевірки потребує і питання бронювання. Українське законодавство передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних медичних працівників за визначених умов. Проте останнє місце роботи Ревеки та наявність або відсутність чинного бронювання на момент мобілізації публічно не підтверджені.

    Тому наразі неможливо встановити, чи мав лікар законні підстави для відстрочки, які не були враховані під час призову.

    Після суспільного розголосу Командування Сухопутних військ ЗСУ повідомило про початок службової перевірки. Військові мають з’ясувати обставини мобілізації Ігоря Ревеки, проходження ним ВЛК, перебування у військовій частині, навчання та смерті.

    У командуванні закликали утримуватися від передчасних висновків, доки перевірка не встановить усіх обставин. Про її результати та ухвалені рішення пообіцяли повідомити додатково.

    Трагедія Ігоря Ревеки порушила ширшу проблему організації медичного огляду мобілізованих, належного використання фахових кадрів у війську та своєчасного виявлення серйозних захворювань.

    Особливого значення набуває питання, чи могла хвороба бути виявлена до початку військової підготовки та чи отримав чоловік необхідну медичну допомогу після появи симптомів. Водночас наявна інформація не дозволяє стверджувати, що саме мобілізація спричинила смерть лікаря або що медики допустили конкретне порушення.

    26 жовтня в рідному Златополі відбулося прощання з Ігорем Ревекою. Провести його в останню путь прийшли близькі, колеги, друзі та мешканці громади.

    Станом на 29 жовтня головні запитання залишаються відкритими: як оцінювали стан здоров’я медика під час ВЛК, чи були підстави для бронювання та чи можна було своєчасно діагностувати захворювання. Відповіді на них має надати офіційна перевірка.

  • Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Командувач Сил територіальної оборони генерал-майор Ігор Плахута буде відправлений у відставку найближчими двома тижнями. Після цього саме командування Сил ТрО як окремого роду військ планують розформувати, а його підрозділи передати під пряме управління регіональних угруповань військ.

    Це рішення, яке готували і чекали вже давно, стане одним із перших великих структурних кроків нової зв’язки — головнокомандувача Михайла Драпатого та тимчасово виконуючого обов’язки міністра оборони Євгена Хмари. Обидва отримали від президента мандат на наведення порядку в системі комплектування та на зміну обличчя мобілізації. Розформування Сил ТрО вписується в цю логіку напряму.

    Зараз Сили територіальної оборони залишаються окремою вертикаллю зі своїм командувачем, штабом і системою рекрутингу. Передача бригад і батальйонів регіональним угрупованням означає, що ТрО перестануть існувати як самостійний рід військ. Підрозділи збережуться, але будуть вбудовані в загальну систему управління сухопутними силами та оперативними командуваннями. Це прибирає паралельну структуру, яка за попереднього головнокомандувача Олександра Сирського зберігала значну автономію.

    За словами джерела у Міноборони та Генеральному штабі, саме Драпатий разом із Хмарою дотиснуть цю реформу. Плахута — один із найближчих до Сирського генералів. Він працював його заступником в оперативно-стратегічному угрупованні «Хортиця» і був призначений командувачем ТрО у лютому 2024 року в рамках тієї ж кадрової конфігурації. Поєднання близької прив’язки до попереднього головнокомандувача і накопиченої репутаційної ваги робить його відставку одним із найбільш очікуваних і символічних кроків нової команди.

    Паралельно серйозні зміни чекають штурмові полки Сухопутних військ і полки десантно-штурмових військ. Є ймовірність, що частину штурмових підрозділів тимчасово і точково виведуть з фронту для перевірки та подальшого перепідпорядкування іншим бригадам. Це відбувається на тлі вже прийнятих Драпатим рішень: з 26 липня штурмовим полкам фактично призупинили поповнення особовим складом із резервних батальйонів і через ТЦК. Раніше окремі штурмові частини, які користувалися особливим покровительством, розросталися далеко за штатні норми і мали пріоритет при відборі людей.

    Саме цей пріоритет став однією з причин, через які серйозні розбірки очікують і територіальні центри комплектування. Джерело вказує, що в низки ТЦК існували стійкі зв’язки зі штурмовими підрозділами, що давало останнім перевагу в комплектуванні. У серпні-вересні планують замінити понад п’ятдесят керівників ТЦК. Це збігається з уже триваючими масштабними перевірками Державного бюро розслідувань: наприкінці липня обшуки пройшли в понад ста центрах по всій країні.

    Ситуація з СБУ, за оцінкою джерела, виглядає складнішою і поки не має такої ж чіткої траєкторії кадрових рішень. У найближчі тижні офіційно оформлять відставку Плахути і почнуть передачу підрозділів ТрО під регіональне управління. Паралельно триватиме аудит комплектування штурмових частин, а окремі з них можуть бути тимчасово виведені з лінії зіткнення. Одночасно розгорнеться хвиля кадрових замін у ТЦК, яка зачепить як обласний, так і районний рівні.

    У дипломатичному і переговорному плані подібні реформи сигналізують партнерам про спробу нової команди взяти під контроль одну з найтоксичніших сфер — мобілізацію та розподіл людей. Наскільки це вплине на сприйняття України як передбачуваного партнера, залежатиме від того, наскільки швидко і прозоро зміни будуть реалізовані.

  • «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    Після масштабної детонації боєприпасів на військовому полігоні у Хмельницькому народний депутат Володимир Ар’єв озвучив кілька можливих версій причин надзвичайної події — від недбалості та ворожої диверсії до спроби приховати можливі крадіжки боєприпасів. Водночас правоохоронці станом на вечір 31 липня офіційно не кваліфікували подію як диверсію, а слідство продовжує встановлювати всі обставини.

    Ар’єв, який очолює Хмельницьку обласну організацію партії «Європейська солідарність», у коментарі «Главкому» заявив, що масштаби вибухів, на його думку, свідчать про детонацію значного обсягу боєприпасів.

    За словами нардепа, «судячи з наслідків, винесло повноцінний склад». Він також заявив, що вибухову хвилю могли відчувати в радіусі до 10 кілометрів, а зона ураження, за його оцінкою, могла сягати приблизно чотирьох кілометрів.

    Ар’єв поставив питання про те, що саме стало причиною події: службова недбалість, ворожа диверсія чи можливе приховування нестачі боєприпасів.

    При цьому важливо, що ці слова є політичною оцінкою та припущенням народного депутата. Правоохоронні органи наразі не повідомляли про встановлення фактів крадіжок або навмисного підриву складу.

    За офіційною інформацією, надзвичайна подія сталася 31 липня на території одного з військових полігонів у Хмельницькій області. Близько полудня там почалася неконтрольована детонація боєприпасів.

    Унаслідок вибухів четверо військовослужбовців отримали поранення. Їх госпіталізували, медики надавали необхідну допомогу. Ще з кількома військовими певний час не було зв’язку.

    За даними Сил спеціальних операцій, йшлося про п’ятьох військовослужбовців, місцезнаходження яких встановлювали після вибухів.

    Через тривалу детонацію рятувальники, військові та слідчі не могли одразу потрапити безпосередньо до епіцентру події. Активні розриви боєприпасів, за наявною інформацією, припинилися приблизно о 19:00 31 липня.

    Лише після цього стало можливим поступове обстеження території та документування наслідків.

    Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 414 Кримінального кодексу України — порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими або іншими небезпечними речовинами, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

    Саме ця попередня кваліфікація наразі залишається офіційною. Версія диверсії окремо правоохоронцями публічно не підтверджена.

    За інформацією «Главкому», полігон належить військовій частині, яка входить до складу Об’єднаних сил швидкого реагування Сухопутних військ ЗСУ. Офіційні структури детальної інформації про підрозділ не розкривали.

    Додаткову увагу до інциденту привернув збіг у часі з кадровими перестановками у військовому керівництві та Службі безпеки України.

    Напередодні, 30 липня, відбулися зміни у керівництві Сухопутних військ. Також президент Володимир Зеленський звільнив низку керівників регіональних управлінь СБУ.

    Втім, прямого зв’язку між цими кадровими рішеннями та вибухами на полігоні наразі не встановлено. Будь-які спроби пов’язувати ці події залишаються припущеннями до появи висновків слідства.

    Ар’єв також згадав попередні випадки вибухів на військових складах в Україні та заявив, що в минулому окремі подібні інциденти були пов’язані з диверсійною діяльністю Росії.

    Водночас кожен такий випадок має окремі обставини, а тому переносити висновки з минулих розслідувань на нинішню подію без доказів некоректно.

    На момент появи перших повідомлень мешканці Хмельницького чули серію дуже потужних вибухів. При цьому повітряну тривогу в місті не оголошували, що одразу викликало багато запитань у місцевих жителів.

    Пізніше військові офіційно повідомили, що вибухи були пов’язані саме з надзвичайною ситуацією на полігоні, а не з російською ракетною чи дроновою атакою.

    Після інциденту почалися допити командування та особового складу військової частини. Слідчі мають встановити, які саме боєприпаси зберігалися на полігоні, чи дотримувалися правила їхнього розміщення та зберігання, що стало первинним джерелом займання або вибуху та чи були порушення з боку відповідальних посадових осіб.

    Окремим питанням залишається масштаб запасів боєприпасів на території полігону. Саме на цьому акцентував увагу Ар’єв, заявивши, що обсяг детонації, на його думку, виглядав нетипово великим.

    Однак без офіційних даних про кількість і тип боєприпасів робити висновок про наявність повноцінного складу поки зарано.

    Таким чином, станом на зараз є три головні версії, які публічно обговорюються: порушення правил поводження з боєприпасами, можлива ворожа диверсія та версія про навмисне приховування нестачі. Але лише перша з них наразі відображена в офіційній правовій кваліфікації слідства.

    Правоохоронці продовжують роботу, а остаточну причину вибухів мають встановити після огляду території, експертиз, допитів військових та аналізу документів щодо зберігання і обліку боєприпасів.

  • Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям медичної роти 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яких слідство вважає причетними до жорстокого побиття та незаконного утримання двох своїх побратимів. За даними Державного бюро розслідувань, інцидент стався на Кіровоградщині у травні 2026 року, а потерпілі отримали тяжкі тілесні ушкодження, зокрема черепно-мозкові травми. Цей епізод став ще одним кримінальним провадженням у низці розслідувань щодо можливих порушень прав військовослужбовців у полку «Скеля», який останніми місяцями опинився у центрі суспільної уваги після журналістських розслідувань та перевірок правоохоронних органів.

    Як повідомили у ДБР та Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, слідство встановило, що двох військовослужбовців після виписки з лікарні через порушення встановленого режиму направили до медичної частини підрозділу. За версією правоохоронців, 30-річний водій-електрик та 28-річний санітарний інструктор медичної роти вирішили самостійно «покарати» військових за дисциплінарні порушення, не маючи на це жодних законних повноважень.

    За даними слідства, підозрювані завдали потерпілим численних ударів, після чого зачинили їх у господарській будівлі на території частини. Саме там, як стверджують слідчі, побиття та знущання продовжилися. Один із військовослужбовців під час побиття втратив свідомість. Його госпіталізували з черепно-мозковою травмою, переломом кісток носа та іншими тілесними ушкодженнями. Іншого потерпілого, за версією ДБР, незаконно утримували ще майже добу. Після звільнення його також доставили до медичного закладу із черепно-мозковою травмою, множинними забоями та гематомами.

    Обох підозрюваних затримали. Їм повідомлено про підозру за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України (катування) та частиною 3 статті 406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що супроводжувалося побиттям і знущанням над кількома особами). Максимальна санкція за інкримінованими статтями передбачає до 12 років позбавлення волі. Наразі слідчі готують клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    У Державному бюро розслідувань наголосили, що цей випадок не є єдиним епізодом, який перевіряється в межах кримінальних проваджень щодо полку «Скеля». За інформацією Бюро, слідчі продовжують досліджувати повідомлення про можливе неналежне поводження з військовослужбовцями під час проходження навчання та перебування у місцях розподілу підрозділу.

    Резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку виник після масштабного журналістського розслідування видання Babel, оприлюдненого у червні 2026 року. Автори матеріалу, посилаючись на свідчення понад 30 осіб, серед яких родичі військовослужбовців, колишні та чинні бійці підрозділу, повідомили про випадки насильства, жорстокого поводження та смерті мобілізованих під час проходження підготовки. За даними журналістів, із кінця 2025 року до весни 2026 року у навчальних центрах полку загинули щонайменше 26 військовослужбовців, причому йшлося саме про небойові втрати.

    Після оприлюднення цього матеріалу Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактами можливого перевищення службових повноважень та інших правопорушень. У Бюро заявили, що всі наведені журналістами обставини підлягають ретельній перевірці, а кожному можливому факту буде надано правову оцінку.

    До перевірки також долучився Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Моніторингова група Офісу омбудсмана відвідала місця дислокації полку, провела конфіденційні зустрічі з військовослужбовцями та оглянула об’єкти, де, за інформацією заявників, могли незаконно утримувати людей. За словами Лубінця, за результатами цієї роботи вже відкрито щонайменше одне кримінальне провадження, однак перевірка ще не завершена, а слідчі отримали додаткову інформацію щодо можливих порушень.

    Командування Сухопутних військ ЗСУ після появи журналістського розслідування заявило, що не виправдовує жодних випадків насильства або приниження людської гідності. У повідомленні наголошувалося, що навіть бойові заслуги чи складні умови війни не можуть бути підставою для порушення законів або статутних норм. Водночас військові закликали дочекатися результатів офіційного розслідування та не робити передчасних висновків щодо всієї діяльності підрозділу.

    Сам полк «Скеля» також відреагував на публікації у ЗМІ. Представники підрозділу підтвердили, що більшість військовослужбовців, згаданих у журналістських матеріалах, дійсно проходили службу саме у складі полку, однак заперечили твердження про системний характер зловживань. Командування заявило, що частина наведених фактів потребує додаткової перевірки, а окремі висновки журналістів назвали передчасними.

    Нове повідомлення про підозру двом військовослужбовцям стало вже не першим процесуальним рішенням у справах, пов’язаних із полком «Скеля». Раніше, у липні, ДБР затримало ще одного військовослужбовця, якому інкримінують побиття двох побратимів у Харківській області. У Бюро тоді наголошували, що окремі кримінальні провадження щодо насильства були відкриті ще до публікації журналістських розслідувань, а після широкого суспільного резонансу їх об’єднали із новими матеріалами для комплексного розслідування.

    Слідство у справі триває. Правоохоронці встановлюють, чи були випадки насильства в полку поодинокими епізодами або могли свідчити про системні порушення прав військовослужбовців. У ДБР наголошують, що кожен факт жорстокого поводження, якщо він буде підтверджений доказами, отримає належну правову оцінку незалежно від посад чи військових звань осіб, причетних до таких дій.

  • Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Зеленський створив Об’єднані сили швидкого реагування

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про початок масштабної реформи одного з найважливіших напрямків розвитку української армії та підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Нове формування має об’єднати штурмові підрозділи, сучасні безпілотні системи, артилерію, розвідку та інші бойові компоненти в єдину структуру, здатну максимально швидко реагувати на зміну ситуації на фронті.

    Про це глава держави повідомив під час вечірнього звернення, а відповідний документ оприлюднений на сайті президента України.

    За словами Володимира Зеленського, рішення є частиною глибокої трансформації штурмових військ, яка проводиться після комплексного аналізу їхньої роботи, досвіду бойових дій та проблем, що накопичилися останнім часом.

    Президент наголосив, що зміни стосуються не лише організаційної структури чи бойового застосування підрозділів, а й принципів управління, кадрової політики та ставлення до військовослужбовців.

    Він визнав, що у функціонуванні окремих штурмових частин існують питання, які потребують негайного вирішення.

    За словами глави держави, правоохоронні органи вже здійснюють необхідні процесуальні дії щодо окремих випадків, а зміни відбудуться також на рівні військового керівництва.

    «Проведена необхідна трансформація штурмових військ. Багато є питань, проблем, які треба вирішити. Передусім, у ставленні до людей. Правоохоронні органи роблять процесуальні кроки. Також на рівні управління штурмовими військами будуть зміни. Я підписав указ про створення Об’єднаних сил швидкого реагування», – заявив президент.

    Зеленський пояснив, що нове формування має стати принципово новою бойовою складовою української армії, яка відповідатиме вимогам сучасної війни.

    За його словами, йдеться не про створення ще одного окремого підрозділу, а про формування комплексної системи, здатної діяти максимально оперативно та ефективно на найбільш складних ділянках фронту.

    Президент наголосив, що Об’єднані сили швидкого реагування мають поєднати бойовий досвід українських штурмових військ із сучасними технологіями, які дедалі більше визначають перебіг війни.

    До їхнього складу планують інтегрувати ударні та розвідувальні безпілотні комплекси, артилерійські підрозділи, сучасні системи управління, засоби радіоелектронної боротьби, розвідки, зв’язку та інші елементи, необхідні для ведення сучасних бойових дій.

    «Це має бути нова складова Збройних Сил України, яка поєднає в собі боєздатність штурмових військ, необхідну безпілотну складову, необхідну артилерійську складову та інші засоби для максимально оперативного реагування на фронті, і це має бути сучасна штурмова складова, технологічна», – зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна демонструє вирішальне значення швидкості ухвалення рішень, мобільності військ, використання безпілотних технологій та тісної взаємодії різних видів озброєння.

    Саме тому нове формування створюється як інтегрована система, здатна виконувати широкий спектр бойових завдань без тривалого залучення додаткових сил.

    Одночасно глава держави повідомив, що вже визначив військового, який відповідатиме за створення та розвиток Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Це завдання доручено Герою України, бригадному генералу Дмитру Волошину, який нині командує 8-м корпусом Десантно-штурмових військ.

    За словами Зеленського, саме Волошин має необхідний практичний досвід ведення сучасної війни, управління великими військовими з’єднаннями та авторитет серед особового складу.

    Президент висловив упевненість, що офіцер здатний забезпечити подальший розвиток бойових можливостей Збройних сил України у цьому напрямку.

    Дмитро Волошин проходить службу у Збройних силах України з 2008 року.

    З початком російської агресії у 2014 році він постійно бере участь у бойових діях.

    За роки війни офіцер пройшов шлях від командира окремих підрозділів до керівника одного з найбільших десантно-штурмових корпусів української армії.

    До призначення командиром 8-го корпусу Десантно-штурмових військ він очолював 82-гу окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду.

    Під його керівництвом військові брали участь у звільненні правобережної Херсонщини, обороні Бахмута та Соледара, контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку, боях за Вовчанськ, а також у Курській операції.

    У травні 2025 року Волошин очолив новостворений 8-й корпус Десантно-штурмових військ.

    За особисту мужність і успішне командування військами йому було присвоєно звання Героя України.

    Президентський указ визначає конкретні кроки щодо реалізації реформи.

    Документ доручає Кабінету Міністрів України, головнокомандувачу Збройних сил України та Генеральному штабу розпочати організаційні заходи зі створення Об’єднаних сил швидкого реагування у складі Сухопутних військ.

    Крім того, уряд і військове керівництво повинні підготувати окремі пропозиції щодо можливого створення Об’єднаних сил швидкого реагування як самостійного роду сил Збройних сил України.

    Таким чином, у перспективі нова структура може отримати окремий статус поряд із вже існуючими родами військ.

    Окремим пунктом документа Міністру оборони України та головнокомандувачу ЗСУ доручено невідкладно подати президентові кандидатуру на посаду командувача Об’єднаних сил швидкого реагування.

    Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Оголошення про створення нового військового формування пролунало на тлі резонансних подій навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

    Наприкінці червня журналісти видання «Бабель» оприлюднили масштабне розслідування, згідно з яким із кінця 2025 року до весни 2026 року серед новобранців полку померли щонайменше 26 військовослужбовців.

    За даними журналістів, ці смерті не були пов’язані з бойовими діями.

    Родичі окремих загиблих повідомляли про можливе несвоєчасне надання медичної допомоги, випадки жорстокого поводження та фізичного насильства.

    Командування полку відкинуло ці звинувачення.

    Після публікації матеріалу Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців.

    До перевірки також долучився Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

    Командування Сухопутних військ повідомило, що співпрацює зі слідством та контролює ситуацію.

    Сам полк «Скеля» підтвердив загибель 25 із 26 військовослужбовців, згаданих у журналістському розслідуванні, однак заявив, що причини більшості смертей наразі встановлюються.

    10 липня Державне бюро розслідувань також повідомило про затримання військовослужбовця полку, якому інкримінують побиття двох військових у Харківській області.

    Саме на цьому тлі президент окремо наголосив, що під час реформування штурмових військ особливу увагу необхідно приділити захисту прав військовослужбовців, якості управління та відповідальності командирів.

    Створення Об’єднаних сил швидкого реагування має стати не лише структурною реформою, а й переходом до нової моделі ведення бойових дій, у якій ключову роль відіграватимуть технології, швидкість реагування, інтеграція різних бойових компонентів та ефективне управління військами.

    На думку військового керівництва, нове формування дозволить значно підвищити оперативність дій української армії, швидше реагувати на зміни оперативної обстановки, ефективніше використовувати сучасні безпілотні комплекси та забезпечити тісну взаємодію між різними видами озброєння.

    Запровадження Об’єднаних сил швидкого реагування також розглядається як один із етапів масштабної модернізації Збройних сил України, яка триває в умовах повномасштабної війни та враховує досвід найінтенсивніших бойових операцій останніх років.

  • Загадкова смерть комбрига «Без ознак насильства»: ОК «Південь» повідомило про розслідування

    Загадкова смерть комбрига «Без ознак насильства»: ОК «Південь» повідомило про розслідування

    Командира 154-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України полковника Володимира Кононнікова 28 червня знайшли мертвим. Про це повідомило Оперативне командування «Південь», наголосивши, що обставини смерті офіцера наразі встановлюються, а остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення роботи правоохоронців і службового розслідування.

    За офіційною інформацією командування, полковника виявили без ознак життя у неділю, 28 червня. Попередньо, на тілі офіцера не виявлено ознак насильницької смерті. Водночас військові підкреслюють, що це лише попередні дані, а детальні обставини мають встановити компетентні органи.

    «В неділю, 28 червня, було виявлено без ознак життя командира 154-ї окремої механізованої бригади полковника Володимира Олександровича Кононнікова. Обставини смерті офіцера з’ясовуються», — йдеться у повідомленні ОК «Південь».

    На місці події працюють правоохоронні органи. Також призначено службове розслідування за фактом смерті військового. Командування ОК «Південь» заявило, що всебічно сприяє роботі слідчих та надає необхідну допомогу для встановлення всіх обставин трагедії.

    Військові окремо звернулися до журналістів, блогерів та користувачів соцмереж із проханням не поширювати неперевірену інформацію, не будувати припущень щодо причин смерті та поставитися з повагою до приватності родини загиблого офіцера.

    Це особливо важливо з огляду на те, що в інформаційному просторі подібні трагічні події дуже швидко обростають чутками, а будь-які необережні формулювання можуть завдати додаткового болю близьким військового та бути використані російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України.

    Володимир Кононніков був командиром 154-ї окремої механізованої бригади. За відкритими даними, 154-та ОМБр була сформована у 2023 році як одна з механізованих бригад Сухопутних військ ЗСУ. Підрозділ входить до структури українських Сил оборони та бере участь у виконанні завдань в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

    У відкритих військових довідниках Кононнікова також згадували як командира бригади. Military Land вказує 154-ту механізовану бригаду серед підрозділів Збройних сил України та називає Володимира Кононнікова її командиром.

    У квітні 2026 року офіційна сторінка 154-ї бригади в соцмережах публічно вітала Володимира Кононнікова з днем народження, називаючи його командиром підрозділу. У повідомленні військові писали про честь служити під його командуванням.

    154-та окрема механізована бригада останнім часом активно висвітлювала роботу своїх підрозділів, зокрема операторів безпілотних систем. На сторінках бригади публікувалися матеріали про бойову роботу батальйону безпілотних систем «Гремлін», який завдавав ударів по російських окупантах.

    Смерть командира бригади стала важкою новиною для військового середовища, адже в умовах повномасштабної війни командири рівня бригади відіграють ключову роль у плануванні, управлінні підрозділами, організації бойової роботи та взаємодії з іншими частинами Сил оборони.

    Водночас офіційні структури наразі не називають причину смерті Володимира Кононнікова. Відомо лише, що попередньо ознак насильства не виявлено. Саме тому будь-які твердження про причини трагедії до завершення розслідування є передчасними.

    Правоохоронці мають встановити всі обставини події, зокрема час, місце та можливі причини смерті офіцера. Паралельно службове розслідування має дати відповіді на питання, пов’язані з обставинами виявлення тіла та діями посадових осіб.

    ОК «Південь» підкреслює, що остаточні висновки будуть зроблені тільки після завершення всіх необхідних процесуальних дій. До того моменту офіційна позиція залишається обережною: смерть офіцера підтверджена, ознак насильницької смерті попередньо не встановлено, обставини з’ясовуються.

    На тлі великої уваги суспільства до подій у війську, мобілізації, стану підрозділів і втрат серед особового складу ця новина вже викликала широкий резонанс. Проте військове командування закликає не перетворювати трагедію на поле для спекуляцій.

    Збройні сили України нагадують, що в умовах війни інформаційна дисципліна є частиною безпеки. Публікація неперевірених версій, емоційних припущень або непідтверджених деталей може зашкодити як розслідуванню, так і репутації підрозділів, які продовжують виконувати бойові завдання.

    Наразі головне — дочекатися офіційних висновків правоохоронців та службового розслідування. До цього моменту підтвердженими залишаються лише кілька фактів: командир 154-ї ОМБр полковник Володимир Кононніков помер, його виявили без ознак життя 28 червня, попередньо ознак насильства не встановлено, а обставини смерті з’ясовуються.

  • Зеленський призначив командувачів сухопутних військ, об’єднаних сил, ДШВ і сил ТрО

    Зеленський призначив командувачів сухопутних військ, об’єднаних сил, ДШВ і сил ТрО

    11 лютого президент України Володимир Зеленський провів реорганізацію керівництва в різних складових Збройних Сил країни. Цю інформацію опубліковано в офіційних указах на веб-сайті президента.

    Сухопутні війська Генерал-лейтенант Павлюк Олександр Олексійович призначений командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України за рішенням президента. Напередодні Кабінет міністрів 10 лютого звільнив Олександра Павлюка з посади першого заступника міністра оборони України. ЗМІ повідомляли, що Павлюк може обійняти посаду командувача Сухопутних військ замість Олександра Сирського, якого призначили головнокомандувачем ЗСУ. Олександр Павлюк — генерал-лейтенат ЗСУ, Герой України, до цього був першим заступником міністра оборони. Навесні 2022 року очолював Київську ОВА, відповідав за оборону Київщини. До повномасштабного вторгнення командував Операцією Обʼєднаних сил. У 2014 став командиром 24 ОМБр, яка відзначилась в ході звільнення Слов’янська, Сіверська, Лисичанська.

    Об’єднані сили на заміну Наєву Сергію Івановичу, якого звільнили з посади командувача об’єднаних сил ЗСУ, призначено Содолю Юрія Івановича. Юрій Содоль до цього був командувачем Морської піхоти, Герой України. На війні з 2014 року. Тоді він був командиром 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, з якою побував у найгарячіших точках, звільняючи українські міста. Бій за Рубіжне, штурм Ямполя, оборона Донецького аеропорту, прикриття виходу українських сил з Дебальцевого.

    Десантно-штурмові війська Після звільнення Миргородського Максима Вікторовича з посади командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ, президент призначив на цю посаду Скибюка Ігоря Анатолійовича. Ігор Скибюк був заступником командувача ДШВ, Герой України. Також колишній командир 80 десантно-штурмової бригади. На початку вересня торік здійснював керівництво підрозділами бригади під час ведення пошуково-ударних дій зі знищення противника у напрямку Балаклії, Куп’янська та Ізюма.

    Сили територіальної оборони Командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ став Плахута Ігор Вікторович за рішенням президента Зеленського. Ігор Плахута обіймав посаду заступника командувача ОСУВ “Хортиця”.