Daypolitico

Позначка: супермаркети

  • Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Українців попередили про нову хвилю подорожчання товарів першої необхідності. Через зростання вартості пального, валютні коливання та проблеми з виробництвом продуктовий кошик може подорожчати щонайменше на 10%. Ще серйозніші ризики виникають на фармацевтичному ринку, де вартість медикаментів залежить від імпортної сировини, логістики та стабільності українських виробників. Найбільше подорожчання може вдарити по пенсіонерах, переселенцях і малозабезпечених родинах.

    Такий прогноз озвучив економіст, колишній радник президента України Олег Устенко в коментарі «Новини.LIVE». За його словами, головними чинниками майбутнього зростання цін залишаються дороге пальне, девальвація гривні та наслідки російських ударів по українській інфраструктурі.

    Одним із найпотужніших чинників інфляції економіст називає вартість пального. Подорожчання бензину й дизеля поступово відображається на кінцевих цінниках практично всіх товарів, оскільки транспортні витрати закладаються у собівартість продукції.

    Навіть українські овочі, вирощені неподалік великих міст, потребують транспортування від виробника до складів, ринків і супермаркетів. Коли перевезення дорожчають, виробники та торговельні мережі змушені переглядати власні витрати.

    За оцінкою Устенка, через ці чинники продукти харчування можуть здорожчати щонайменше на 10%.

    Подібні ризики раніше описувала «Ненька інфо» у матеріалі про можливе подорожчання продуктів через зростання цін на дизель. Тоді представники аграрного сектору також звертали увагу на збільшення витрат на логістику.

    Додатковий тиск на ціни створюють російські атаки по складах, виробничих підприємствах та транспортній інфраструктурі. Пошкодження логістичних центрів змушують бізнес змінювати маршрути доставки, орендувати нові приміщення й витрачати більше коштів на перевезення товарів.

    Як повідомляла «Ненька інфо», представники аграрного ринку раніше прогнозували можливе підвищення вартості базових продуктів на 10–15% в осінньо-зимовий період через поєднання логістичних проблем, дорожчих енергоносіїв та сезонних чинників.

    Найбільш тривожною економіст назвав ситуацію з медикаментами. За словами Устенка, частина українських фармацевтичних виробників стикається з труднощами через наслідки обстрілів, проблеми з електропостачанням та зберіганням продукції.

    Якщо внутрішнє виробництво не зможе повністю забезпечувати потреби населення, імпортні препарати відіграватимуть більшу роль на ринку.

    Водночас імпортна фармацевтична продукція безпосередньо залежить від курсу іноземних валют. Послаблення гривні збільшує витрати на закупівлю ліків, сировини та обладнання за кордоном.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини подорожчання життєво необхідних медикаментів, звертаючи увагу на наслідки російських атак по медичних складах, логістичних центрах та фармацевтичній інфраструктурі.

    Особливо складною ситуація може стати для людей, які постійно потребують препаратів для лікування хронічних захворювань. На відміну від деяких побутових покупок, витрати на необхідні ліки часто неможливо відкласти.

    Водночас офіційна статистика вже демонструє прискорення інфляції. За даними Державної служби статистики, у вересні 2026 року споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем, а від початку року — на 8,4%.

    Це свідчить про відчутне зростання загального рівня цін, однак прогноз подорожчання продуктів на 10% залишається експертною оцінкою, а не встановленим фактом.

    Олег Устенко також наголосив на необхідності державної підтримки найбільш вразливих громадян. За його словами, в умовах обмежених бюджетних ресурсів допомогу варто першочергово спрямовувати внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам із мінімальними виплатами, самотнім матерям та людям з інвалідністю.

    При цьому загальне подорожчання не означає, що всі продукти чи медикаменти одночасно зростуть у ціні на однаковий відсоток. Динаміка залежатиме від виробника, конкуренції, сезонності, курсу гривні та вартості логістики.

    Таким чином, українці можуть зіткнутися з новим фінансовим тиском уже в найближчі місяці. Найбільші ризики, за оцінкою економіста, зосереджені у двох категоріях, від яких населення не може відмовитися: продуктах харчування та медикаментах.

  • Одеса готується до великого блекауту: супермаркети перетворять на «пункти незламності» — список мереж

    Одеса готується до великого блекауту: супермаркети перетворять на «пункти незламності» — список мереж

    В Одесі готуються до можливих масштабних відключень електроенергії взимку. Міська влада домовляється з найбільшими торговельними мережами про організацію «пунктів незламності» безпосередньо в супермаркетах. У разі проблем з електропостачанням містяни зможуть приходити до магазинів, щоб зарядити телефони та інші гаджети. Водночас бізнесу планують суттєво збільшити компенсації на придбання генераторів і пальне.

    Про підготовку до зимового періоду повідомила Одеська міська влада за результатами робочої наради першого заступника міського голови Олександра Філатова з представниками торговельних мереж.

    Головною темою зустрічі стала координація дій міста та бізнесу на випадок нових енергетичних криз.

    До створення «пунктів незламності» планують залучити відомі мережі супермаркетів. Зокрема, йдеться про «Таврію-В», «Обжору», «Копійку», «Точку», «Сільпо», АТБ, «Варус», «Ідеал» та інші магазини.

    У міськраді пояснюють, що за потреби на базі торговельних закладів облаштовуватимуть місця, де відвідувачі зможуть підзарядити свої електронні пристрої. Це має допомогти людям залишатися на зв’язку з близькими під час тривалих перебоїв з електропостачанням.

    Водночас не всі магазини автоматично отримають статус «пунктів незламності». Їхня робота залежатиме від технічної готовності конкретного закладу та можливостей резервного живлення.

    Окрему увагу приділили фінансовій підтримці бізнесу. Міська влада працює над збільшенням компенсацій за придбані генератори з нинішніх 10 тисяч до 100 тисяч гривень. Додатково розглядається можливість відшкодування до 50 тисяч гривень витрат на пальне.

    Таким чином, загальна потенційна підтримка одного учасника програми за відповідними напрямками може сягнути 150 тисяч гривень. Однак запропоноване збільшення компенсацій ще потребує відповідних рішень, тому ці суми не слід вважати вже гарантованими виплатами.

    Представникам малого та середнього бізнесу, які бажають долучитися до програми, рекомендують звертатися до районних адміністрацій Одеси.

    Ще одне важливе питання — запаси продуктів і питної води. Представники супермаркетів опрацьовують механізми підтримання достатньої кількості товарів першої необхідності на складах і торговельних полицях.

    Передусім ідеться про питну воду та продукти тривалого зберігання, які можуть знадобитися мешканцям під час надзвичайних ситуацій.

    Підготовка до можливих блекаутів розпочалася не з нуля. За даними Одеської обласної адміністрації, станом на 21 вересня 2026 року на території області функціонували 458 «пунктів незламності».

    Безпосередньо в Одесі налічувалося 278 таких пунктів, із яких 161 належав до комунальної інфраструктури, а ще 117 забезпечували представники відповідального бізнесу.

    Нові домовленості з торговельними мережами мають допомогти розширити можливості підтримки населення та підготувати місто до потенційно складних зимових місяців.

    Знайти найближчий «пункт незламності» одесити можуть на офіційній інтерактивній мапі міської ради або через застосунок «Дія». У застосунку також доступне завантаження мапи для перегляду без інтернету.

    Влада рекомендує містянам не чекати аварійних відключень, а заздалегідь перевірити домашні запаси питної й технічної води, продуктів тривалого зберігання та зарядити резервні джерела живлення.

    Наразі йдеться саме про превентивну підготовку до можливих енергетичних проблем. Достовірних прогнозів щодо тривалості чи масштабу майбутніх відключень міська влада не оприлюднювала.

  • Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Запасатися їжею на місяці не потрібно: у Мінагро пояснили, що буде з продуктами після ударів РФ

    Українцям наразі немає потреби масово скуповувати продукти та створювати великі домашні запаси через російські удари по складській і логістичній інфраструктурі. У Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють: передумов для довгострокового дефіциту їжі або загрози голоду в країні немає. Водночас наслідки атак можуть проявитися в іншому — складнішій логістиці, тимчасово меншому асортименті окремих товарів та певному зростанні цін.

    Про це 3 вересня заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, рекомендації для населення фактично не змінилися порівняно з попередніми роками повномасштабної війни.

    Міністр зазначив, що українцям варто мати вдома базовий запас продуктів, однак підстав формувати запаси на кілька місяців зараз немає. Оптимальний набір залежить від потреб конкретної родини, кількості людей та особливостей харчування.

    «Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає», — наголосив Висоцький.

    Головна причина занепокоєння — систематичні російські удари по українській складській та логістичній інфраструктурі. Наприкінці серпня Висоцький заявляв, що внаслідок атак було знищено близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Попри масштаб втрат, він тоді також наголошував, що це не означає, що Україна залишиться без продовольства.

    Проблема полягає насамперед не у фізичній відсутності їжі, а в тому, як доставити її від виробника до магазинів після втрати великих логістичних центрів. Бізнес змушений перебудовувати звичні ланцюги постачання та переходити до більш децентралізованої моделі.

    Замість накопичення значних обсягів товарів на одному великому складі продукцію можуть розподіляти меншими партіями між різними об’єктами. Інший варіант — активніше використовувати пряме постачання від виробників до торговельних точок. Така модель зменшує ризик одночасної втрати великих запасів унаслідок одного російського удару.

    Однак нова логістика коштує дорожче. Потрібно більше транспорту, пального, водіїв, а маршрути доставки стають складнішими. Саме це, а не дефіцит продовольства, може стати одним із факторів зростання цін.

    За оцінкою Мінагрополітики, додаткові витрати через перебудову логістики можуть додати приблизно до 2,5% до вартості продовольства в загальному вимірі. При цьому йдеться про макроекономічну оцінку — ціни на конкретні продукти можуть поводитися по-різному залежно від категорії товару, виробника та логістичного ланцюга.

    Висоцький пояснював, що доставка продукції безпосередньо від виробника до споживача потребує додаткових витрат на пальне та оплату роботи водіїв. Водночас може змінюватися і вартість складських послуг.

    Ще одним можливим наслідком атак може стати тимчасове скорочення асортименту в окремих магазинах. Це також не слід автоматично сприймати як початок дефіциту. Якщо раніше великий розподільчий центр дозволяв торговельній мережі одночасно зберігати значну кількість різних товарів, то децентралізована система передбачає менші партії та частіші поставки.

    Таким чином, певного продукту може тимчасово не бути в конкретному магазині, але це не означатиме, що він зник із країни або його неможливо поставити в торговельну мережу. Висоцький раніше попереджав, що удари по логістичній інфраструктурі можуть впливати саме на асортимент і вартість доставки.

    Ситуація принципово відрізняється від перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли одночасно порушилися численні логістичні маршрути, частина територій опинилася під окупацією, а населення масово скуповувало товари першої необхідності. За словами Висоцького, зараз подібної загрози постачанню продовольства немає.

    Україна має достатні обсяги продовольства для внутрішнього споживання. Зокрема, у Мінагрополітики раніше повідомляли про достатнє виробництво овочів для внутрішнього ринку. Основне завдання зараз — забезпечити стабільне переміщення продукції між виробниками, місцями зберігання та магазинами в умовах постійної загрози нових атак.

    Тому масове скуповування продуктів може, навпаки, створити локальні проблеми там, де об’єктивного дефіциту немає. Якщо велика кількість покупців одночасно вирішить придбати значно більше товарів, ніж зазвичай, полиці окремих магазинів можуть тимчасово спорожніти швидше, ніж мережа встигне організувати наступну поставку.

    У Мінагрополітики радять орієнтуватися на звичний для умов війни базовий запас. При цьому конкретний перелік продуктів кожна сім’я визначає самостійно — залежно від кількості людей, можливості зберігання та особистих потреб.

    Отже, після масштабних російських атак головним ризиком для продовольчого ринку України залишається не нестача самої їжі, а ускладнення її зберігання та доставки. Саме через це українці можуть зіткнутися з локальними перебоями в асортименті та помірним зростанням вартості окремих товарів.

    Водночас у Мінагрополітики наразі не бачать передумов ані для довгострокового дефіциту продовольства, ані для необхідності формувати багатомісячні домашні запаси.

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Великі торговельні мережі поки зберігають звичне наповнення полиць, однак після серпневих ударів по складській інфраструктурі їхня робота з постачальниками і логістика помітно ускладнилися. Офіційно влада каже, що системного дефіциту продуктів немає. При цьому асортимент окремих товарів може скорочуватися.

    Після ночі 5 серпня в «Сільпо» і «Форі» з’явилися помітні прогалини в асортименті. Через кілька тижнів ситуація частково стабілізувалася. АТБ з 28 серпня обмежила продаж соціально значущих товарів шістьма одиницями в одному чеку, пояснивши це боротьбою з перекупниками. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські удари знищили значну частину логістичної інфраструктури продуктових мереж. При цьому виробництво базових продуктів триває. Проблема виникла передусім між виробником і магазином.

    Під удари потрапили розподільчі центри Novus, Fozzy Group, Varus і «Коло», склади Roshen, а також інші об’єкти, через які товари розподілялися між магазинами. Після втрати великих центрів мережі змушені переходити на прямі поставки від виробників, крос-докінг і оренду невеликих складів.

    Це робить логістику значно дорожчою. За даними, які наводить «Економічна правда», в АТБ витрати на перебудову логістики зросли на 75%, а витрати на паливо — на 50%. На окремих маршрутах пряма доставка в магазини обходиться у два-три рази дорожче за централізовану схему. У середньому учасники ринку оцінюють зростання логістичних витрат великих мереж приблизно на 30%, і скоріше за все це ляже на ціну продуктів у магазині.

    Співрозмовник, обізнаний із переговорами мереж і постачальників, каже, що виробники дедалі частіше не хочуть працювати з відстрочкою платежу на 90–120 днів і шукають додаткові канали збуту — зокрема невеликі магазини і локальні мережі. При цьому цифру 90–120 днів не можна вважати універсальною для всього ринку, у стандартних договорах відстрочка може бути коротшою, а швидша оплата іноді надається постачальнику з дисконтом.

    Після серпневих атак мережі також почали переглядати розподіл ризиків за товар, який уже перебуває на їхніх складах. Для виробника це означає додаткове навантаження. Він уже закупив сировину, виробив продукцію і доставив її в мережу, але може не отримати оплату за товар, якщо склад буде знищено. У результаті великі мережі одночасно стикаються з двома проблемами. Їм стає дорожче доставляти товар, а виробники отримують більше стимулів працювати з покупцями, які швидше платять і несуть менше ризиків.

    Поки це не призвело до продовольчого дефіциту. Але наслідки поступово відображатимуться на ціні. Логістика подорожчала, мережі змушені використовувати менш ефективні маршрути і додаткові склади, а частина виробників може перерозподіляти обсяги на користь невеликих торгових точок.

  • Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Росія намагається використати тимчасові перебої з постачанням товарів у частині українських магазинів для поширення панічних настроїв серед населення. Порожні полиці в окремих супермаркетах пов’язані з логістичними труднощами після російських атак, а не з продовольчим дефіцитом у країні.

    Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

    За його словами, російська сторона систематично поширює в соціальних мережах повідомлення про нібито масштабний дефіцит продуктів в Україні. Мета такої кампанії, на думку Коваленка, — спровокувати паніку серед населення та змусити людей масово скуповувати товари.

    Керівник ЦПД наголосив, що ситуацію з порожніми полицями не варто сприймати як ознаку нестачі продовольства. У деяких торговельних мережах справді можуть виникати перебої з наявністю окремих товарів, однак вони мають тимчасовий логістичний характер.

    «Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий», — заявив Коваленко.

    Він пояснив, що після ударів по інфраструктурі торговельні мережі змушені перебудовувати маршрути постачання, через що певні товари можуть тимчасово не потрапляти на полиці у звичному обсязі. Водночас це не означає, що продуктів у країні загалом недостатньо.

    За словами Коваленка, подібні ситуації вже виникали в Україні раніше. Як приклад він навів паливну кризу 2022 року, коли через масштабні атаки РФ виникли серйозні проблеми з постачанням пального. Згодом логістичні ланцюги були перебудовані, а ситуацію вдалося стабілізувати.

    «Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках», — наголосив керівник Центру протидії дезінформації.

    Він закликав українців не піддаватися панічним настроям і не скуповувати продукти лише через повідомлення в соціальних мережах.

    Коваленко зазначив, що створення відчуття неконтрольованості ситуації є однією з цілей російських інформаційних кампаній. За його словами, ворог намагається сформувати у громадян переконання, що держава та бізнес нібито не здатні забезпечити населення необхідними товарами.

    «Не треба грати в цю гру», — закликав керівник ЦПД.

    Він також підкреслив, що товарів в Україні достатньо, а перебої з їхньою наявністю в конкретних магазинах або торговельних мережах не свідчать про загальнонаціональний продовольчий дефіцит.

    Причиною тимчасових труднощів стали, зокрема, наслідки російської атаки в ніч на 5 серпня. Внаслідок удару були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group — компанії, яка управляє, зокрема, мережами «Сільпо», «Фора» та THRASH!.

    Пошкодження логістичної інфраструктури вплинуло на процес доставки продукції до торговельних точок. Через це в окремих магазинах може тимчасово бракувати певних категорій товарів або окремих позицій, які раніше регулярно були доступними.

    Водночас це не означає припинення роботи торговельних мереж. Компанія перебудовує логістику та працює над відновленням звичного рівня постачання.

    За планами Fozzy Group, повністю відновити звичний асортимент у магазинах мають до 24 серпня — Дня Незалежності України. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами очікують усунути після відновлення та переналаштування логістичних маршрутів.

    На цьому тлі українські державні органи закликають громадян критично ставитися до повідомлень про нібито масштабний дефіцит продуктів. Фотографії порожніх полиць у конкретному магазині самі по собі не свідчать про нестачу продовольства в усій країні.

    Фахівці з інформаційної безпеки наголошують, що масова скуповування товарів може, навпаки, посилити тимчасові перебої: якщо значна кількість людей одночасно почне купувати продукти «про запас», окремі позиції швидше зникатимуть із полиць, створюючи додаткове навантаження на логістику.

    Тому ситуацію варто розділяти на два поняття: локальні перебої з постачанням через пошкодження інфраструктури та реальний дефіцит продовольства. За заявою Центру протидії дезінформації, наразі йдеться саме про перший сценарій.

    Українців закликають не піддаватися паніці, не робити надмірних запасів продуктів і орієнтуватися на інформацію від офіційних джерел та самих торговельних мереж.

  • «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    Мережа супермаркетів «Фора» попередила покупців про тимчасові перебої з асортиментом після російської атаки, внаслідок якої були пошкоджені та знищені розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах мережі деякий час може бути обмежений вибір товарів, а окремі позиції можуть повністю зникати з полиць.

    Про це повідомили у самій мережі «Фора».

    У компанії зазначили, що всіх працівників, які на момент атаки перебували на території розподільчих центрів, евакуювали. Наразі «Фора» перебудовує систему постачання, змінює маршрути доставки та залучає додаткових партнерів, щоб максимально швидко стабілізувати забезпечення магазинів необхідними товарами.

    У мережі наголосили, що робота магазинів триває. Водночас через втрату складської інфраструктури логістичні процеси потребують часу для відновлення, тому покупці можуть помічати зміни в асортименті.

    «Через російську атаку було знищено важливі склади з продукцією. Через це вибір товарів у магазинах тимчасово може бути значно меншим, а окремі позиції можуть бути відсутні», — пояснили у «Форі» у відповідь на скаргу одного з покупців.

    У компанії додали, що щодня доставляють до магазинів необхідну продукцію та працюють над тим, щоб компенсувати втрати складських потужностей. Для цього мережа змінює маршрути постачання та співпрацює з додатковими партнерами.

    Проблеми з асортиментом уже помітили покупці. У Threads користувачі почали публікувати фотографії магазинів «Фори», на яких видно частково порожні полиці. Зокрема, покупці повідомляли про відсутність деяких овочів, фруктів та інших товарів.

    У мережі пояснюють, що такі ситуації є тимчасовими та безпосередньо пов’язані з наслідками російської атаки. Через пошкодження розподільчих центрів компанії довелося оперативно перебудовувати логістику, аби доставляти продукцію до магазинів за альтернативними маршрутами.

    Зміни торкнулися не лише звичайних супермаркетів, а й закладів «Фора Cafe». У них тимчасово буде доступний не весь асортимент страв. Крім того, мережа призупинила дію частини акцій на хот-доги, піцу, шаурму, бургери та холодну каву, які мали діяти до 10–16 серпня.

    Таким чином, покупці «Фори» найближчим часом можуть зіткнутися з відсутністю окремих товарів, скороченим асортиментом готових страв та змінами у пропозиціях кафе. Водночас компанія не заявляла про закриття магазинів і продовжує забезпечувати їх продукцією.

    Російська атака завдала серйозного удару по логістичній інфраструктурі Fozzy Group. У ніч на 5 серпня були пошкоджені або знищені чотири розподільчі центри групи, які забезпечували товарами мережі «Сільпо», «Фора» та Thrash! Траш!.

    Унаслідок атаки загинули шестеро працівників. Після удару компанія була змушена оперативно переглядати систему постачання та шукати можливості для продовження роботи торговельних мереж.

    Розподільчі центри відіграють ключову роль у роботі великих супермаркетів, оскільки саме через них товари від виробників і постачальників надходять до магазинів. Тому пошкодження одразу кількох таких об’єктів може впливати на асортимент торговельної мережі навіть у тих магазинах, які безпосередньо не постраждали від атаки.

    Наразі «Фора» закликає покупців поставитися до тимчасових перебоїв із розумінням. Компанія продовжує відновлювати логістичні маршрути та шукає додаткові можливості для забезпечення магазинів товарами. Очікується, що в міру стабілізації постачання асортимент поступово відновлюватиметься.

  • Novus після російського удару перебудовує логістику: чи буде дефіцит у магазинах

    Novus після російського удару перебудовує логістику: чи буде дефіцит у магазинах

    Мережа супермаркетів Novus після масштабної російської атаки на свою логістичну інфраструктуру терміново перебудовує систему постачання. У компанії визнають, що в окремих магазинах можливий тимчасовий або локальний дефіцит деяких товарів, однак підстав для системного зникнення продукції з полиць наразі не бачать.

    Про це заявив генеральний директор Novus Марк Петкевич. За його словами, після виведення з ладу великого розподільчого центру компанія вже перейшла на прямі поставки від виробників і партнерів, залучає резервні логістичні майданчики, сторонній транспорт та шукає нові складські площі.

    Ключова проблема полягає в масштабі втрат для логістичної системи. Коли великий розподільчий центр раптово припиняє роботу, з ланцюга постачання одночасно випадають мільйони одиниць продукції, частина яких уже мала наступного дня опинитися в магазинах.

    Саме тому навіть за наявності достатніх товарних запасів у виробників і постачальників мережі необхідно фактично за кілька годин перебудувати маршрути, складські операції та цифрові системи управління товарними потоками.

    Чи буде дефіцит

    У Novus наголошують: системного дефіциту товарів не очікують.

    За словами Петкевича, компанія використовує одразу кілька резервних механізмів. Один із них — прямі поставки від виробників і партнерів безпосередньо до супермаркетів, минаючи зруйнований склад.

    Другий — використання альтернативних логістичних об’єктів у інших регіонах.

    Паралельно мережа перенаправляє вантажівки, орендує додатковий транспорт і шукає нові складські приміщення.

    Тому в окремих торгових точках певні товари можуть тимчасово бути відсутні, однак це, за прогнозом керівництва, не має перерости у масштабну проблему по всій мережі.

    Найбільше навантаження — не лише на склади

    Руйнування великого логістичного центру створює проблеми не тільки фізичного характеру.

    За словами керівника Novus, величезне навантаження зараз припадає на IT-системи компанії.

    Цифрові платформи мають у режимі реального часу змінювати маршрути для тисяч товарних позицій, визначати нові точки доставки, перераховувати залишки та координувати транспорт.

    Фактично логістичну модель, яку будували під централізований розподільчий центр, тепер доводиться екстрено адаптувати під значно більш розгалужену систему.

    Окреме навантаження лягає на фінансові та управлінські команди, оскільки оренда складів, додаткового транспорту та екстрене переналаштування поставок значно збільшують операційні витрати.

    Це вже не перший удар по логістиці Novus

    Росія атакує логістичну інфраструктуру мережі не вперше.

    25 листопада 2025 року під час масованої атаки на Київ російська ракета пошкодила один із ключових логістичних центрів Novus. Тоді загинули четверо водіїв постачальників, ще п’ятеро людей були поранені. Працівники компанії, які перебували в укритті, не постраждали.

    Той центр мав площу понад 50 тис. кв. м і був одним із найсучасніших логістичних об’єктів такого типу в Україні. Він забезпечував щоденні поставки продуктів до магазинів мережі.

    За іншими галузевими даними, комплекс площею близько 40 тис. кв. м фактично об’єднав функції семи менших складів і був центральним розподільчим вузлом Novus.

    Уже після того удару компанія заявляла, що перебудовує маршрути і не очікує дефіциту.

    Тепер Novus знову змушений застосовувати аналогічну антикризову модель, але вже в умовах повторного масштабного пошкодження логістики.

    Чому великі склади настільки критичні для супермаркетів

    Сучасний продуктовий ритейл працює за принципом швидкого обороту.

    Супермаркети не можуть зберігати величезні запаси всіх категорій товарів безпосередньо у торгових залах чи підсобних приміщеннях. Значна частина продукції постійно рухається між виробниками, розподільчими центрами та магазинами.

    Особливо це стосується продуктів із коротким терміном придатності — молочної продукції, м’яса, овочів, фруктів та готових страв.

    Тому великий логістичний центр фактично є «серцем» мережі: сюди приходять товари від сотень постачальників, після чого вони сортуються і розподіляються між магазинами.

    Якщо такий вузол раптово зникає, фізично достатня кількість продукції може залишатися на ринку, але виникає проблема її доставки до конкретної торгової точки.

    Саме тому після атак на склади покупці інколи бачать тимчасово порожні полиці навіть тоді, коли загального дефіциту в країні немає.

    Прямі поставки мають компенсувати втрату складу

    Найшвидшим способом стабілізувати ситуацію є доставка товарів безпосередньо від постачальників у магазини.

    Це менш ефективна модель у довгостроковій перспективі, оскільки одному виробнику доводиться доставляти продукцію в десятки торгових точок замість одного великого центру.

    Проте у кризових умовах вона дозволяє швидко повернути продукцію на полиці.

    За словами Петкевича, саме цей механізм Novus зараз активно використовує.

    Паралельно компанія задіює резервні площі, що дає змогу поступово повернути частину централізованого розподілу.

    Російські удари по складах стали системною проблемою для бізнесу

    Атака на Novus є частиною значно ширшої тенденції.

    Упродовж останнього часу під російські удари потрапляли великі логістичні та складські комплекси різних українських компаній. У серпні були знищені або серйозно пошкоджені об’єкти Rozetka, PUMA, Bosch, Toyota, Intertop, «Сільпо» та інших компаній.

    Це створює вже не лише прямі втрати від знищених будівель і товарів, а й величезні непрямі витрати.

    Підприємствам доводиться змінювати транспортні маршрути, орендувати нові площі, відновлювати обладнання, купувати додатковий транспорт і формувати більш розподілені запаси.

    Фактично український ритейл змушений відмовлятися від довоєнної логіки максимальної централізації.

    Великі логістичні хаби стають вразливими

    До повномасштабної війни концентрація товарів у великих сучасних центрах була економічно вигідною.

    Один автоматизований склад дозволяє скоротити витрати на персонал, транспорт і зберігання. Але в умовах регулярних ракетних і дронових ударів така модель має очевидний ризик: втрата одного об’єкта може одночасно порушити постачання для всієї мережі.

    Тому українські компанії дедалі частіше переходять до розподіленої логістики — кількох менших складів, резервних центрів та альтернативних маршрутів.

    Це дорожче, але значно підвищує стійкість бізнесу.

    Саме цей процес зараз прискорено проходить і Novus.

    Для покупців головний ризик — короткочасні перебої

    Станом на 7 серпня у компанії не бачать передумов для масштабного дефіциту.

    Найреальніший сценарій — тимчасова відсутність окремих товарів у конкретних магазинах, поки мережа перерозподіляє залишки та вибудовує нові маршрути.

    При цьому ситуація може відрізнятися залежно від категорії продукції.

    Товари тривалого зберігання простіше перенаправляти через резервні склади, тоді як швидкопсувні продукти потребують значно складнішого температурного контролю і швидшої доставки.

    Саме тому локальні перебої найімовірніше стосуватимуться окремих товарних позицій, а не всього асортименту.

    Novus уже має досвід роботи після руйнування логістики

    Після удару 25 листопада 2025 року мережа також заявляла, що перебудовує постачання буквально одразу після атаки.

    Тоді логістичний центр повністю припинив роботу, однак компанія запевнила, що товарного дефіциту не буде.

    Цей досвід тепер фактично став частиною антикризового плану.

    За словами Петкевича, за роки війни компанія навчилася змінювати процеси за лічені години.

    І саме швидкість зараз стає ключовим фактором: чим швидше ритейлер зможе перевести постачання на резервні канали, тим менше наслідки удару відчують покупці.

    Тому після чергової атаки Novus поки не прогнозує порожніх полиць у масштабах всієї мережі. Але сам факт того, що один із найбільших українських ритейлерів знову змушений екстрено перебудовувати всю систему постачання, показує нову реальність українського бізнесу: логістика тепер має бути не просто дешевою та ефективною, а передусім здатною переживати удари й продовжувати працювати.

  • Ціни на паски в Києві коливаються від 40 до понад 2,5 тисячі гривень

    Ціни на паски в Києві коливаються від 40 до понад 2,5 тисячі гривень

    У Києві стартував сезон великодньої випічки, і ціни на паски цього року вражають різноманіттям. Вартість традиційного святкового хліба коливається від менш ніж 40 гривень до понад 2,5 тисячі гривень залежно від виробника, ваги та інгредієнтів.

    Найдешевші варіанти можна знайти у масових мережах. Зокрема, у «Сільпо» маленькі паски стартують від 39,99 гривні за 100 грамів. У «Форі» паска вагою 300 грамів коштує близько 54,90 гривні, а в «Еко-маркеті» вагові кекси продають від 47,98 гривні. У «Сімейній пекарні» вироби невеликої ваги коштують у межах 69–95 гривень.

    У середньому сегменті ціни вже помітно вищі. Наприклад, у «Великій кишені» класичні паски та кекси коштують від 80 до майже 300 гривень. У «Сільпо» середній діапазон сягає від 324 до 549 гривень за більш складні вироби та імпортні панетоне.

    Водночас преміальний сегмент демонструє зовсім інший рівень цін. У «Сільпо» окремі позиції доходять до 999 гривень і навіть 2 699 гривень за великі паски з дорогими інгредієнтами. Проте найвищі ціни зафіксовано не в цьому сегменті.

    Одні з найдорожчих варіантів пропонує магазин Goodwine, де паски коштують від 995 до 1 650 гривень. Це вироби з ускладненими рецептами, додаванням цитрусових, карамелі та інших преміальних складників.

    У пекарнях також представлений широкий вибір. Наприклад, у Klara bakery & cafe класичні паски коштують від 270 до 430 гривень, а більш складні варіанти — до 590 гривень.

    Окрему нішу займає Le Silpo, де асортимент охоплює як бюджетні позиції від 54,99 гривні, так і преміальні вироби в межах 699–799 гривень. Водночас саме тут не зафіксовано максимальних цін на ринку, попри репутацію преміального сегмента.

    Загалом цьогорічний ринок великодньої випічки у столиці демонструє значний розрив між бюджетними та преміальними пропозиціями. Вартість паски залежить не лише від ваги, а й від бренду, рецептури та використаних інгредієнтів, що дозволяє покупцям обирати варіанти під будь-який бюджет.

  • В Україні огірки подорожчали до 180 грн: що відбувається з цінами на продукти

    В Україні огірки подорожчали до 180 грн: що відбувається з цінами на продукти

    В Україні з початку року зафіксовано суттєве зростання цін на низку базових продуктів харчування. Найбільше подорожчали гречка, курячі яйця, соняшникова олія, а також сезонні овочі — помідори та огірки. Водночас окремі молочні продукти та курятина навіть подешевшали. Про це свідчить аналіз цін у великих торговельних мережах, а також коментарі учасників ринку.

    Одним із ключових факторів подорожчання стала ситуація з гречкою. За словами виконавчого директора Міжнародної асоціації гречки Сергія Громового, в Україні цього року фіксується дефіцит цієї крупи. Минулорічний врожай виявився одним із найгірших за останні 25 років. У результаті ціни на гречку вже зросли в середньому на 7–10%, а за песимістичним сценарієм можуть досягти 80–90 гривень за кілограм у разі ажіотажного попиту.

    Зростання також зафіксовано на ринку соняшникової олії. У деяких торгових мережах ціни на популярні бренди зросли майже на 10 гривень за пляшку. Водночас окремі позиції залишаються стабільними або навіть продаються дешевше в межах акцій.

    Курячі яйця з початку року подорожчали в середньому на 3–7%. Це традиційна тенденція напередодні Великодня, коли попит різко зростає. Однак, за словами виконавчого директора асоціації “Союз птахівників України” Сергія Карпенка, цьогоріч ціни вже досягли піку, і подальшого суттєвого зростання не очікується.

    Найбільш відчутне подорожчання спостерігається в сегменті овочів. Огірки з початку року подорожчали подекуди більш ніж на 50%, а їхня вартість у супермаркетах сягає 150–180 гривень за кілограм. Помідори також тримаються на високому рівні — близько 180 гривень за кілограм. Причина — сезонний фактор і залежність від імпорту, зокрема з Туреччини, де виникли труднощі з постачанням.

    За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, нині ринок перебуває в перехідному періоді між сезонами. Запаси минулорічного врожаю вичерпуються, а нова продукція ще не надійшла, що створює додатковий тиск на ціни. Експерт не виключає подальшого зростання вартості овочів приблизно на 10%.

    Водночас ситуація на ринку молочної продукції залишається стабільною. Ціни на молоко, кефір, сметану та вершкове масло майже не змінилися, а деякі позиції навіть подешевшали. Це пов’язано з глобальним надвиробництвом молочної продукції, яке тисне на ринок.

    Однак у довгостроковій перспективі ситуація може змінитися. За словами представників галузі, частина молочних господарств може закритися, що призведе до скорочення виробництва і зростання цін у майбутньому.

    Щодо м’яса, то курятина наразі залишається одним із небагатьох продуктів, який дешевшав останні місяці. Проте, як зазначають експерти, цей тренд уже вичерпав себе. Через зростання собівартості виробництва ціни можуть повернутися до рівня кінця минулого року.

    Загалом експерти прогнозують, що навесні ціни на продукти харчування в Україні можуть зрости ще на 3–5% через інфляційний тиск, сезонні фактори та зовнішні економічні ризики.