Daypolitico

Позначка: світова економіка

  • Нафта РФ злетіла до максимуму за 12 років на тлі війни США та Ірану

    Нафта РФ злетіла до максимуму за 12 років на тлі війни США та Ірану

    Середня ціна російської нафти, яка використовується як базовий орієнтир для розрахунку податкових надходжень до федерального бюджету РФ, у квітні 2026 року зросла до 94,87 долара за барель. Це найвищий рівень із вересня 2014 року, що свідчить про різке посилення глобальної цінової кон’юнктури на енергетичних ринках. Про це повідомляє агентство Reuters.

    Зростання цін на російську нафту відбулося на тлі різкого підвищення вартості енергоресурсів у світі, яке було спровоковане загостренням геополітичної ситуації на Близькому Сході, зокрема війною між США та Іраном. Ринок відреагував на ризики можливих перебоїв у постачанні нафти з одного з ключових регіонів видобутку, що традиційно викликає миттєве зростання котирувань. Інвестори закладають у ціни потенційні логістичні ризики, зниження експорту та нестабільність у стратегічних енергетичних маршрутах.

    У результаті минулого четверга світові ціни на нафту досягли чотирирічного максимуму, перевищивши позначку 126 доларів за барель. Це стало одним із найрізкіших стрибків останніх років і викликало занепокоєння щодо можливого впливу енергетичної кризи на темпи глобального економічного зростання, інфляційні процеси та стабільність ринків у різних регіонах світу. На цьому фоні російська нафта також подорожчала, оскільки її ціна значною мірою корелює зі світовими еталонними марками.

    Станом на 1 травня 2026 року російська нафта марки Urals торгувалася на рівні близько 110,58 долара за барель, тоді як світовий еталон Brent перебував на позначці близько 111,10 долара за барель. Така різниця між сортами є відносно невеликою, що вказує на високий загальний попит на нафту та обмежену пропозицію на глобальному ринку. У нормальних умовах Urals традиційно торгується зі знижкою до Brent, однак у періоди геополітичної напруги ця різниця може суттєво скорочуватися або навіть тимчасово зникати.

    Для російського бюджету нинішній рівень цін має значний фіскальний ефект, адже середня розрахункова вартість нафти майже на 36 доларів перевищує показники, закладені у фінансовий план на рік. Оскільки нафтогазові доходи залишаються одним із ключових джерел наповнення державної скарбниці РФ, подібне зростання теоретично збільшує обсяг бюджетних надходжень і дає змогу уряду отримувати додаткові ресурси для покриття витрат.

    Водночас експерти застерігають, що висока ціна на нафту не обов’язково означає стабільне поліпшення економічної ситуації в довгостроковій перспективі. З одного боку, вона дозволяє тимчасово компенсувати частину фінансових навантажень і зменшити тиск на бюджет, з іншого — залежність від зовнішньої кон’юнктури залишається критичною. Будь-яке різке зниження цін або зміна геополітичної ситуації може швидко змінити картину доходів.

    Окремо аналітики звертають увагу на те, що навіть у періоди високих нафтових котирувань російська економіка не демонструє повного відновлення. Раніше повідомлялося, що попри додаткові доходи від енергоресурсів, структурні проблеми, санкційний тиск і обмежений доступ до міжнародних фінансових ринків продовжують стримувати економічне зростання. Деякі оцінки також вказують, що уряд РФ змушений балансувати між короткостроковими вигодами від високих цін на нафту та необхідністю формування довгострокових резервів, що ускладнює бюджетне планування.

    Таким чином, ситуація на нафтовому ринку залишається ключовим фактором впливу як на глобальну економіку, так і на фінансову стабільність Росії, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від розвитку геополітичної ситуації та балансу попиту і пропозиції на світових енергетичних ринках.

  • Тегеран пригрозив США через Ормузьку протоку

    Тегеран пригрозив США через Ормузьку протоку

    Іран заявив, що розцінюватиме будь-яке втручання Сполучених Штатів у ситуацію в Ормузькій протоці як порушення режиму перемир’я. Про це повідомив голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі, чиї слова цитують міжнародні медіа.

    Йдеться про одну з найважливіших морських артерій глобальної енергетичної системи — Ормузька протока, через яку проходить значна частина експорту нафти та газу з країн Перської затоки. Будь-які обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різкі коливання на світових енергетичних ринках і стають джерелом геополітичної напруги.

    Іранський депутат Ебрагім Азізі наголосив, що Тегеран вважає неприйнятним будь-яке розширення військової або супровідної присутності США у зоні протоки.

    «Будь-яке втручання США у новий морський режим у Ормузькій протоці буде розглядатися як порушення перемир’я», — заявив він.

    Формулювання «перемир’я» в іранських заявах не має чітко визначеного міжнародного юридичного статусу, однак у політичному контексті воно використовується як сигнал про тимчасове стримування ескалації між сторонами.

    Заява Тегерана стала реакцією на ініціативу США, яку озвучив президент Дональд Трамп. Він повідомив про проєкт під умовною назвою «Свобода», що передбачає супровід торговельних суден «нейтральних країн» американськими силами під час проходження через Ормузьку протоку.

    За задумом Вашингтона, це має зменшити ризики для міжнародного судноплавства в умовах нестабільності та потенційних загроз у регіоні Перської затоки. США наголошують, що йдеться не про блокаду чи контроль території, а про забезпечення безпечної навігації.

    Однак у Тегерані цей план розглядають як фактичне розширення військової присутності США в безпосередній близькості до іранських кордонів.

    Ормузька протока є одним із найважливіших «вузьких місць» світової економіки. Через неї проходить значна частина експорту нафти з Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту та самого Ірану.

    Будь-які перебої у русі суден можуть призвести до різкого зростання світових цін на нафту і газ, порушення глобальних ланцюгів постачання енергоносіїв, підвищення страхових тарифів для морських перевезень та загострення політичних конфліктів між великими державами.

    Саме тому регіон традиційно перебуває у фокусі військово-морських операцій США та їхніх союзників.

    Перед нинішніми заявами з боку Тегерана повідомлялося, що іранський парламент розглядає можливість ухвалення законодавчих обмежень щодо проходу суден через Ормузьку протоку. Подібні ініціативи не є новими — Іран неодноразово використовував тему контролю над протокою як інструмент політичного тиску на міжнародній арені.

    Хоча подібні рішення рідко реалізовувалися на практиці, навіть їх обговорення вже впливає на світові ринки та підвищує рівень геополітичної невизначеності.

    У міжнародному середовищі Ормузьку протоку часто розглядають як потенційну «гарячу точку» глобальної енергетичної безпеки. Будь-які сигнали про можливе блокування або військову активність у регіоні одразу відображаються на біржових котируваннях нафти.

    Раніше медіа повідомляли, що різні країни обговорюють сценарії забезпечення безпеки судноплавства, включно з розмінуванням та супроводом суден. Зокрема, згадувалися технічні місії та можливість участі міжнародних коаліцій.

    Водночас у Європейському Союзі вже лунали попередження, що тривале блокування або ескалація в регіоні може мати «катастрофічні наслідки» для світової економіки.

    Окремо у США обговорювалися технічні труднощі потенційного розмінування регіону та забезпечення безпечного проходу суден. За оцінками американських військових структур, подібні операції можуть потребувати значного часу та ресурсів, що підкреслює складність ситуації.

    У цьому контексті будь-яке пряме військове втручання розглядається як ризик подальшої ескалації між Іраном та США.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається однією з найбільш чутливих у глобальній політиці. З одного боку — США заявляють про необхідність забезпечення свободи судноплавства, з іншого — Іран попереджає про неприпустимість будь-якого військового втручання.

    Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам утриматися від прямих кроків у регіоні, який залишається критично важливим для світової енергетичної стабільності.

  • Енергетика під загрозою: Індія терміново виводить танкери з Перської затоки через ризики в Ормузькій протоці

    Енергетика під загрозою: Індія терміново виводить танкери з Перської затоки через ризики в Ормузькій протоці

    Індія, один із найбільших імпортерів енергоресурсів у світі, опинилася перед серйозним викликом через загострення безпекової ситуації на Близькому Сході. На тлі війни в регіоні та нестабільності в Ормузькій протоці країна змушена терміново переглядати логістику постачання газу та нафти, а також вживати заходів для захисту своїх танкерів. Про це повідомляє Bloomberg, індійські енергетичні компанії активізували дії з виведення суден із небезпечної зони, побоюючись зриву поставок.

    Ключовим епізодом стало проходження газового танкера Sarv Shakti, який перевозить близько 45 тисяч тонн зрідженого природного газу. Судно, що ходить під прапором Маршаллових Островів, здійснило складний маршрут поблизу іранських островів Ларак і Кешм, після чого продовжило рух у напрямку Індії. За інформацією транспортних документів, отримувачем вантажу є державна компанія Indian Oil Corporation — один із ключових гравців енергетичного сектору країни.

    Цей рейс став одним із небагатьох прикладів успішного проходження великих танкерів через Ормузьку протоку після її часткового відкриття у квітні. Нагадаємо, що раніше Іран фактично обмежив рух суден у цій стратегічній артерії через загострення конфлікту, що одразу вплинуло на світові енергетичні ринки.

    Ормузька протока має критичне значення для глобальної економіки: через неї проходить близько 20% світових поставок нафти та значна частина зрідженого газу. Будь-які перебої в її роботі автоматично призводять до зростання цін на енергоносії та створюють ризики для енергетичної безпеки багатьох країн, включно з Індією.

    У відповідь на нові виклики індійська влада запровадила низку екстрених заходів. Зокрема, портам доручено надавати пріоритет танкерам із газом, щоб скоротити час їхнього перебування в небезпечних водах. Крім того, судновласники почали використовувати додаткові заходи безпеки — зокрема передавати інформацію про національність екіпажу, що може слугувати певним стримувальним фактором у зоні підвищеного ризику.

    За попередніми даними, Індії вже вдалося провести через протоку щонайменше вісім танкерів зі зрідженим газом. Це стало можливим завдяки дипломатичним контактам із Тегераном та координації на рівні енергетичних компаній. Водночас ситуація залишається нестабільною: окремі судна змушені змінювати маршрути або затримуватися в очікуванні безпечного проходу.

    Ще одним прикладом став танкер Desh Garima, який також зміг перетнути протоку, попри складні умови. Однак такі випадки швидше виняток, ніж правило. Багато суден продовжують перебувати в зоні ризику або шукають альтернативні маршрути, що суттєво збільшує витрати на логістику.

    Проблема має і внутрішній вимір для Індії. Через перебої з постачанням зрідженого газу країна вже стикається з дефіцитом енергоресурсів, що впливає на побутове споживання та промисловість. Влада змушена шукати баланс між забезпеченням енергетичної стабільності та мінімізацією ризиків для судноплавства.

    Окрему увагу приділяють нарощуванню внутрішнього видобутку газу та диверсифікації джерел постачання. Однак ці заходи не можуть швидко компенсувати залежність від імпорту, особливо в умовах глобальної нестабільності.

    Ситуація в Перській затоці також впливає на ширший геополітичний контекст. Конфлікт у регіоні, зокрема напруження між Іраном та західними країнами, створює додаткові ризики для міжнародної торгівлі. Зростає вартість страхування суден, підвищуються транспортні витрати, а також посилюється невизначеність на ринку енергоносіїв.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове порушення судноплавства в Ормузькій протоці може мати довготривалі наслідки для світової економіки. Для Індії це означає не лише енергетичні ризики, а й потенційний вплив на економічне зростання, адже стабільні поставки енергії є критично важливими для її розвитку.

    Попри складну ситуацію, Індія продовжує активно працювати над забезпеченням безпеки своїх енергетичних маршрутів. Дипломатичні контакти, координація з партнерами та оперативні рішення в логістиці дозволяють країні поки що уникати критичних перебоїв.

    Водночас експерти попереджають: якщо конфлікт у регіоні затягнеться або загостриться, це може призвести до серйозніших наслідків — як для Індії, так і для глобального енергетичного ринку. Ормузька протока залишається одним із найвразливіших вузлів світової економіки, і будь-яка ескалація навколо неї миттєво відгукується далеко за межами Близького Сходу.

    Нинішні дії Індії — це не лише реакція на поточну кризу, а й сигнал про глибші проблеми глобальної енергетичної безпеки. У світі, де ключові маршрути можуть бути заблоковані в будь-який момент, країни змушені адаптуватися до нової реальності, в якій ризики стають нормою.

  • Ціни на нафту відновилися після падіння на тлі виходу ОАЕ з ОПЕК

    Ціни на нафту відновилися після падіння на тлі виходу ОАЕ з ОПЕК

    Світові ціни на нафту різко відреагували на новину про вихід United Arab Emirates з OPEC та альянсу ОПЕК+, однак це падіння виявилося короткочасним. Уже за кілька годин ринок відіграв втрати через зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході, повідомляє Euronews.

    Після оголошення інвестори очікували, що ОАЕ зможуть збільшити видобуток нафти поза межами квот ОПЕК+, що призведе до надлишку пропозиції. На цьому тлі ціни на нафту знизилися на 2–3%, особливо у ф’ючерсних контрактах на найближчі місяці.

    Втім, цей ефект швидко нівелювався. Головною причиною стало зростання так званої «премії за ризик», пов’язаної з конфліктом на Близькому Сході та загрозами для глобальних поставок енергоносіїв.

    Станом на момент публікації:

    • WTI crude oil торгується вище 105 доларів за барель;
    • Brent crude oil перевищує 112 доларів за барель.

    Це приблизно на 4% більше порівняно з мінімумами, зафіксованими одразу після новини про вихід ОАЕ.

    Ключовим фактором зростання стала ситуація навколо Strait of Hormuz — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-які обмеження судноплавства в цій зоні одразу впливають на глобальні ціни.

    За оцінками аналітиків, тривале блокування Ормузької протоки може призвести до втрати близько 12% світових поставок нафти, що створює серйозний дефіцит на ринку.

    Рішення ОАЕ вийти з ОПЕК стало наслідком багаторічних розбіжностей щодо квот на видобуток. Країна інвестувала понад 150 млрд доларів у розвиток своєї нафтової галузі через компанію Abu Dhabi National Oil Company (ADNOC), однак через обмеження в межах картелю не могла повністю використовувати ці потужності.

    Вихід третього за величиною виробника нафти в межах альянсу став серйозним ударом по єдності ОПЕК і підвищив невизначеність на ринку. Аналітики вважають, що це може знизити здатність організації контролювати ціни та збільшити волатильність.

    На цьому тлі зростає роль інших гравців, зокрема американських виробників, які можуть швидше реагувати на зміну ринкової кон’юнктури.

    Водночас високі ціни на нафту вигідні великим енергетичним компаніям, таким як BP, Shell, TotalEnergies, Eni, Chevron та ExxonMobil, оскільки кожне зростання ціни бареля збільшує їхні доходи.

    Подальша ситуація на ринку нафти залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, стабільності поставок через Ормузьку протоку та дій основних виробників. Наразі саме геополітичні ризики залишаються головним фактором, який визначає динаміку цін.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.

  • Нафта стабілізувалась на тлі переговорів США та Ірану

    Нафта стабілізувалась на тлі переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту у середу, 22 квітня, майже не змінилися після зростання приблизно на 1 долар на початку азійських торгів. Ринок залишається нестабільним через оцінку інвесторами перспектив переговорів між США та Іраном, а також через рішення Вашингтона продовжити режим перемир’я. Про це повідомляє Reuters.

    Станом на 04:38 за Гринвічем ф’ючерси на нафту марки Brent crude oil зросли лише на 3 центи — до 98,51 долара за барель. Під час сесії ціна піднімалася до 99,38 долара, однак згодом скоригувалася. Водночас ф’ючерси на нафту WTI crude oil подешевшали на 13 центів — до 89,53 долара за барель, після ранкового зростання до 90,71 долара.

    Попри незначні зміни в середу, напередодні обидва основні еталонні сорти нафти подорожчали приблизно на 3%. Це свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних новин, зокрема щодо ситуації між США та Іраном.

    Ключовим фактором для ринку залишається рішення президента США Дональд Трамп продовжити режим перемир’я з Іраном на невизначений термін. Це рішення було ухвалене буквально перед завершенням попередньої домовленості та мало на меті дати додатковий час для переговорів щодо деескалації конфлікту.

    Втім, крок Вашингтона виглядає одностороннім, і наразі немає чітких підтверджень, що Іран або інші сторони конфлікту готові його підтримати. Це додає ринку невизначеності, яка стримує різкі коливання цін.

    Додатковий тиск на настрої інвесторів створюють заяви США про продовження блокади іранських портів та узбережжя, що в Тегерані назвали ворожими діями. На цьому тлі зберігається ризик ескалації у регіоні Перської затоки — одному з ключових світових центрів видобутку та експорту нафти.

    Аналітики зазначають, що наразі ринок перебуває у режимі очікування. Як підкреслює головний стратег Nissan Securities Investment Nissan Securities Хіроюкі Кікукава, якщо бойові дії не відновляться, ціни, ймовірно, залишатимуться поблизу поточних рівнів.

    Водночас експерти попереджають, що ситуація може швидко змінитися у разі будь-якого зриву переговорів або нового витка напруги між США та Іраном. У такому випадку нафтовий ринок може знову відреагувати різким зростанням цін через побоювання перебоїв у постачанні.

    Таким чином, нинішня стабільність є радше тимчасовою рівновагою між геополітичними ризиками та очікуваннями дипломатичного врегулювання, ніж ознакою довгострокової стабілізації ринку.

  • Компанія Ахметова придбала квартиру в Монако за $554 млн — Bloomberg

    Компанія Ахметова придбала квартиру в Монако за $554 млн — Bloomberg

    Холдингова компанія українського бізнесмена Ріната Ахметова здійснила одну з найдорожчих угод на ринку елітної нерухомості Європи, придбавши п’ятирівневу 21-кімнатну квартиру в Монако вартістю 554 мільйони доларів. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на реєстри нерухомості та супровідні документи князівства.

    Йдеться про об’єкт у новому престижному житловому комплексі Маретерра, який зведено на штучно створеній території на узбережжі Середземного моря. Проєкт був офіційно відкритий у 2024 році князем Монако Альбером II та вже став одним із найвідоміших символів елітної забудови в регіоні.

    Придбана квартира розташована у флагманській будівлі Le Renzo. Її площа становить близько 2500 квадратних метрів без урахування великих терас і балконів із видом на узбережжя.

    За даними Bloomberg, об’єкт включає:

    • 21 кімнату різного призначення
    • приватний басейн із видом на море
    • джакузі та зону відпочинку
    • щонайменше 8 паркомісць у підземному паркінгу
    • панорамні тераси з видом на Середземне море

    Будівля входить до складу великого житлового кварталу, який формувався понад десять років і поєднує апартаменти, вілли, таунхауси, марину та громадські простори.

    Комплекс Маретерра будували на намивній території, створеній спеціально для розширення прибережної зони Монако. Будівництво тривало понад десятиліття та вимагало масштабних інженерних робіт із формування нової берегової лінії.

    Проєкт включає понад 100 об’єктів преміальної нерухомості, які об’єднані в єдину архітектурну концепцію з приватною гаванню, садами та пішохідною набережною.

    Згідно з даними Bloomberg, угода була завершена у 2024 році. Інформація про неї міститься в офіційних реєстрах нерухомості князівства Монако, а також у супровідних документах щодо права власності.

    System Capital Management підтвердила участь у проєкті, але не розкрила точну структуру володіння конкретним об’єктом і фінансові деталі угоди.

    У заяві компанії зазначається, що міжнародний інвестиційний портфель SCM уже понад десять років включає преміальну нерухомість у різних країнах. Участь у проєкті Le Renzo була розпочата ще у 2021 році на етапі первинних інвестицій.

    Монако є одним із найдорожчих ринків нерухомості у світі через обмежену територію, високий попит і статус фінансового центру. Вартість квадратного метра тут стабільно входить до світових рекордів, а великі об’єкти часто продаються в межах сотень мільйонів доларів.

    Експерти ринку відзначають, що подібні покупки зазвичай мають інвестиційний характер і використовуються як інструмент збереження капіталу в стабільних юрисдикціях.

    Згідно з даними міжнародних агентств нерухомості, угода за $554 млн може стати однією з найбільших в історії продажів окремого житла у світі. Вона перевищує попередні рекорди угод із пентхаусами та особняками в Лондоні, Нью-Йорку та Гонконгу.

    Рінат Ахметов залишається найбагатшим українцем за оцінками міжнародних рейтингів. Його бізнес-активи охоплюють енергетику, металургію, телекомунікації та інвестиції в нерухомість.

    Раніше повідомлялося, що структура SCM також володіє преміальною нерухомістю у Франції, зокрема на Лазурному узбережжі, де тривають будівельні роботи на одному з об’єктів, придбаних раніше.

    Угода з придбання квартири в Монако демонструє подальшу диверсифікацію інвестиційного портфеля українського бізнесу в сегменті елітної міжнародної нерухомості. Водночас вона вже стала однією з найобговорюваніших угод на ринку преміального житла Європи.

  • Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

    Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

     

     

  • Іран відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден на час перемир’я

    Іран відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден на час перемир’я

    Іран заявив про відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку та відкриття раніше обмеженого маршруту для комерційних суден. Про це повідомив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у соціальній мережі X.

    За його словами, прохід торгових суден через стратегічно важливу протоку дозволено в межах домовленостей про тимчасове перемир’я. Йдеться про відкриття руху для всіх комерційних суден за заздалегідь погодженим маршрутом, який був визначений Організацією портів та морського транспорту Ісламської Республіки Іран. Режим відкритого проходу, як зазначається, діятиме на період чинного перемир’я.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських шляхів у світі. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Аравійським морем. Її ширина у найвужчій частині становить приблизно 34–55 кілометрів. Через цей маршрут проходить близько 20% світового експорту нафти, що робить його критично важливим для глобальної енергетичної безпеки та стабільності ринку енергоносіїв.

    Будь-які обмеження руху через Ормузьку протоку традиційно викликають значні коливання на світових нафтових ринках. Після повідомлень про її блокування раніше спостерігалося стрімке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні енергоресурсів.

    Рішення Тегерана про відкриття протоки, за словами дипломатичних джерел, пов’язане з домовленостями про припинення вогню в регіоні. Зокрема, 16 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення угоди про 10-денне перемир’я між сторонами конфлікту, яке було погоджене після переговорів за участі США, Ізраїлю та Лівану.

    Трамп заявив, що домовленість стала результатом переговорів з лідерами регіону, включно з президентом Лівану Джозефом Ауном та прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. За його словами, сторони погодилися на тимчасове припинення вогню, яке має сприяти стабілізації ситуації та створенню умов для довгострокового миру.

    На тлі цих домовленостей у регіоні вже фіксувалися зміни у русі суден через Ормузьку протоку. Окремі танкери та комерційні судна, включно з великими нафтовими супертанкерами, раніше проходили маршрут із підвищеними ризиками або зміненими маршрутами через невизначеність щодо безпеки проходу.

    Ситуація в протоці загострилася після заяв США про посилення контролю та блокування окремих суден, пов’язаних із Іраном або таких, що потрапили під санкції. У відповідь на це Іран раніше обмежував рух судноплавства та запроваджував власні правила проходу, що призводило до напруженості на глобальному енергетичному ринку.

    Зокрема, Вашингтон заявляв про розширення заходів контролю за суднами в регіоні та спроби запобігти транспортуванню іранської нафти. У відповідь на це окремі танкери змінювали маршрути або проходили протоку з підвищеним ризиком затримання.

    Відновлення руху через Ормузьку протоку може тимчасово стабілізувати ситуацію на світових енергетичних ринках, однак експерти наголошують, що вона залишається вразливою до політичних рішень та безпекових факторів у регіоні.

    Аналітики також підкреслюють, що навіть короткострокові обмеження у цьому морському коридорі мають глобальний ефект, оскільки впливають не лише на постачання нафти, а й на ціни на паливо, логістику та енергетичну безпеку багатьох країн світу.

    Таким чином, оголошення Ірану про відкриття Ормузької протоки є важливим сигналом для світових ринків, однак подальший розвиток ситуації залежатиме від дотримання перемир’я та стабільності у регіоні Перської затоки.

  • Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Річна інфляція в країнах єврозони у березні 2026 року зросла до 2,6%, досягнувши найвищого рівня з липня 2024 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на оновлені статистичні дані. Таким чином, показник не лише суттєво перевищив лютневі 1,9%, а й виявився вищим за попередні очікування аналітиків, які прогнозували інфляцію на рівні 2,5%.

    Різке прискорення інфляції вказує на відновлення цінового тиску в економіці єврозони після періоду відносної стабілізації. Одним із головних чинників зростання стали енергоносії. У березні ціни в цьому секторі зросли на 5,1% у річному вимірі, тоді як ще місяць тому вони демонстрували зворотну динаміку — у лютому енергоносії були дешевшими на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики пов’язують цей розворот із загостренням ситуації на Близькому Сході. Зокрема, на ринки вплинули військові дії та напруженість навколо Ірану, а також обмеження судноплавства через Ормузьку протоку — стратегічний маршрут, через який транспортується значна частина світових поставок нафти. Будь-які перебої або ризики для цього коридору одразу позначаються на цінах енергоресурсів у світі, що, у свою чергу, впливає на інфляцію в Європі.

    Попри це, базова інфляція, яка не враховує ціни на енергію та продукти харчування, залишилася стабільною на рівні 2,3%. Це може свідчити про те, що внутрішній попит і фундаментальні цінові процеси в економіці поки що не перегріті. Водночас економісти застерігають: якщо високі ціни на енергію збережуться довше, це може призвести до так званих «вторинних ефектів» — подорожчання товарів і послуг у ширшому спектрі економіки.

    Головний економіст Pantheon Macroeconomics Клаус Вістесен прогнозує, що інфляція найближчим часом може утримуватися поблизу 3%. За його словами, навіть помірні вторинні ефекти здатні створити новий інфляційний тиск, особливо в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

    Зростання інфляції створює додаткові виклики для монетарної політики Європейський центральний банк. Раніше регулятор сигналізував про можливість пом’якшення політики у разі стабілізації цін, однак нові дані можуть змусити його діяти обережніше. Якщо інфляція залишатиметься вищою за цільовий рівень у 2%, це може відтермінувати рішення про зниження процентних ставок.

    Окрім енергетики, на інфляційні процеси впливають і ширші економічні фактори. Зокрема, Міжнародний валютний фонд нещодавно погіршив прогноз зростання економіки єврозони з 1,3% до 1,1%. Це свідчить про уповільнення економічної активності, що може частково стримувати інфляцію, але водночас створює ризики для ринку праці та інвестицій.

    На тлі цих подій ситуація на нафтовому ринку залишається волатильною. Станом на 17 квітня ціни на нафту дещо знизилися через ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході. Після оголошення 10-денного припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем котирування Brent трималися на рівні близько 98 доларів за барель, тоді як WTI — близько 93,4 долара. Це може тимчасово послабити ціновий тиск, однак ситуація залишається нестійкою.

    Експерти також звертають увагу на структурні виклики для європейської економіки. Серед них — залежність від імпортних енергоресурсів, повільне відновлення промислового виробництва та вплив глобальних конфліктів на логістичні ланцюги. У таких умовах навіть короткострокові шоки можуть мати довготривалий ефект.

    Таким чином, нинішнє зростання інфляції в єврозоні є результатом поєднання зовнішніх геополітичних факторів та внутрішніх економічних процесів. Подальша динаміка залежатиме від розвитку ситуації на енергетичних ринках, рішень центральних банків і загального стану світової економіки.