Позначка: свобода слова

Державний департамент США висловив критику в адресу української влади через порушення принципів свободи слова під час проведення телемарафону. Під час цього заходу, який транслюється обраними владою телеканалами, українські ЗМІ з початку війни спільно освітлюють події у країні, в той час як інші канали були відключені з ефірного мовлення.

Ця ситуація з телемарафоном стала об’єктом уваги у звіті Держдепартаменту США, присвяченому ситуації з правами людини в Україні за 2023 рік. У документі наголошується, що українські закони “гарантують свободу слова та ЗМІ”, але “влада не завжди дотримується цих прав”.

Зокрема, після введення в Україні воєнного стану влада ввела додаткові обмеження на роботу ЗМІ, стверджує Держдепартамент.

Наприклад, в звіті зазначається, що загальнонаціональний телемарафон став платформою, на якій телеканали чергово представляли війну з погляду уряду, і забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.

Автори документа вказують, що весною 2022 року деякі ЗМІ втратили контракти на телевізійне мовлення та відчували тиск з боку Офісу президента України. Крім того, журналісти-розслідувачі, які критикували владу, іноді потрапляли під негативні кампанії у соціальних мережах, а інколи такі кампанії організовували дружні до влади канали.

Звіт також зауважує, що на свободу ЗМІ впливали і інші практики, включаючи самоцензуру. Автори зазначають випадки, коли влада переслідувала журналістів, а також згадують повідомлення про погрози урядовців працівникам ЗМІ.

У звіті також зазначається, що урядові чиновники іноді відмовляли журналістам у акредитації або доступі до прифронтових районів, мотивуючи це питаннями національної безпеки.

Проте, за винятком деяких випадків, жителі районів, які перебувають під контролем українського уряду, мали можливість публічно і приватно висловлювати критику уряду і обговорювати громадські питання без страху переслідування з боку влади.

Невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розпочався телемарафон “Єдині новини”. У цьому марафоні об’єдналися державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (пізніше їх замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Канали розподілили між собою ефірний час, розбивши його на шестигодинні слоти.

Згідно з висновками голови Незалежної медійної ради та медіаексперта Отара Довженка, на початку російського вторгнення марафон відповідав на життєво важливі потреби суспільства і телеканалів. Він надавав доступ до офіційної інформації та оперативного спростування російської дезінформації, а також дозволив телеканалам розділити навантаження, підтримуючи одне одного.

Проте з часом ситуація в країні стабілізувалась, кількість дезінформації зменшилась, і марафон став забезпечувати перш за все потребу влади у контролі за наймасовішим медіа – телебаченням. У квітні 2024 року Отар Довженко опублікував концепцію припинення телемарафону та повернення ринку ЗМІ до звичайного стану.

Водночас, не всі були задоволені телемарафоном. Трієм каналів, яких пов’язують з опонентом чинної влади, експрезидентом Петром Порошенком, не дозволили приєднатися до марафону. Ці канали були виключені з цифрового мовлення, що доступне більшості українців, і залишилися лише в кабелі та на YouTube.

Експерти попереджали, що тривале існування єдиного телемарафону може відвернути глядачів від телебачення та пошкодити демократичний імідж України у світі. Також зауважувалося занепокоєння Євросоюзу щодо медіаполітики в Україні, що підтверджувала посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен ще у вересні 2022 року.

У звіті Держдепу акцентовано увагу не лише на свободі слова в Україні, а й на широкому спектрі інших прав людини у країні.

Зазначається, що хоча Конституція та цивільний кодекс гарантують громадянам право на свободу внутрішнього пересування та виїзду за кордон, уряд встановив обмеження під час воєнного стану, заборонивши чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну.

Звіт вказує на те, що, незважаючи на законодавчу заборону тортур та інших жорстоких видів покарання, були факти, коли українські правоохоронні органи брали участь у подібних зловживаннях, включаючи знущання та катування затриманих осіб.

Умови в українських в’язницях і слідчих ізоляторах, за словами звіту, залишалися незадовільними і становили загрозу життю та здоров’ю в’язнів.

Також у звіті йдеться про неефективність і вразливість судової системи перед політичним тиском та корупцією. Низький рівень довіри до судів зберігався, за винятком Вищого антикорупційного суду.

Щодо свободи участі в політичному процесі, звіт відзначає чесність та відсутність серйозних порушень на останніх парламентських виборах 2019 року, проте законодавство України забороняє проведення виборів під час воєнного стану.

Розділ звіту присвячений також корупції в уряді, де вказується на існування кримінальної відповідальності за корупцію, але також зауважується про неефективність боротьби з цим явищем та безкарність багатьох чиновників.

У звіті також згадується про дотримання прав жінок, дітей та представників етнічних та соціальних меншин, а також про права працівників.