Daypolitico

Позначка: свята в Україні

  • Свято 4 лютого в Україні та світі: традиції, прикмети і заборони

    Свято 4 лютого в Україні та світі: традиції, прикмети і заборони

    Четвертий день лютого поєднує важливі міжнародні ініціативи, церковні традиції та народні прикмети, за якими здавна намагалися передбачити, якою буде весна. Дата не є офіційним святом в Україні, однак має символічне значення у світському та духовному календарях.

    У світі 4 лютого відзначають Міжнародний день боротьби з раком. Цей день присвячений поширенню інформації про профілактику, ранню діагностику та лікування онкологічних захворювань. Дата важлива як для медичної спільноти, так і для людей, які пройшли лікування або продовжують боротьбу з хворобою.

    Крім цього, на міжнародному рівні сьогодні згадують День читання вголос, День вакууму, День шкільних ігор, День подяки листоноші, а також річницю створення однієї з найвідоміших соціальних мереж у світі.

    В Україні 4 лютого не є державним святом, однак ця дата пов’язана з днями народження відомих особистостей. Серед них фольклорист Климент Квітка, психолог Степан Балей, учасник Євромайдану і Герой Небесної Сотні Василь Аксін, відомий футболіст Олег Протасов, а також захисник Донецького аеропорту, один із «кіборгів», Сергій Колодій.

    За православним календарем цього дня вшановують святого Миколая Сповідника, настоятеля Студійського монастиря. Віруючі вважають, що він мав дар зцілення, тому до святого звертаються з молитвами про здоров’я та захист. За старим церковним стилем 4 лютого згадують апостола від 70-ти Тимофія Ефеського та мученика Анастасія Персіаніна.

    У народній традиції день відомий як Микола Студит. Наші предки вважали його суворим і пов’язаним із сильними морозами та хуртовинами. Через це люди намагалися не вирушати в далекі поїздки. За прикметами, якщо вікна цього дня «плакали», чекали ранньої весни, а якщо обмерзали — холоди мали тривати. Туман віщував мінливий лютий, а тріщини льоду на річках — швидке потепління.

    День традиційно присвячували молитвам, догляду за худобою та хатнім справам. Вірили, що якщо кіт або собака лягали спати на ліжку господарів, у домі буде достаток.

    Згідно з народними уявленнями, 4 лютого не варто вирушати в далекі подорожі чи ходити до лісу через небезпеку зустрічі з дикими тваринами. Також рекомендували бути обережними з гострими предметами, адже вважалося, що рани, отримані цього дня, загоюються довше.

  • Свято 1 лютого: традиції, прикмети і що не можна робити

    Свято 1 лютого: традиції, прикмети і що не можна робити

    Перший день лютого здавна вважався щасливим і вдалим. У народній традиції вірили, що саме цього дня закладається основа сімейного благополуччя та злагоди на весь рік. В Україні 1 лютого поєднує церковні традиції, народні звичаї та міжнародні події, частина з яких збереглася до наших часів.

    Яке сьогодні церковне свято

    За новим церковним календарем православні віряни вшановують пам’ять ранньохристиянського мученика святого Трифона. Йому моляться про захист від пристріту, злих сил і хвороб, а також про збереження врожаю від шкідників. У народі святого Трифона вважали покровителем подружжя, тому цього дня особливо часто зверталися з молитвами про щасливий шлюб і сімейну злагоду. Також 1 лютого вважається передднем великого християнського свята — Стрітення Господнього.

    За староцерковним стилем цього дня вшановують преподобного Макарія Єгипетського, затворника Макарія Києво-Печерського та святого Лаврентія Чернігівського.

    Яке сьогодні свято в Україні

    Офіційних державних свят 1 лютого в Україні немає. Водночас ця дата пов’язана з важливими подіями в історії країни. У 1655 році завершилася битва під Охматовим між Запорізьким військом і Кримським ханством. У 1991 році в УРСР було скасовано дискримінаційні обмеження щодо прописки кримських татар у Криму. У 2024 році українська розвідка повідомила про знищення російського військового катера «Івановець».

    Яке сьогодні свято у світі

    У світі 1 лютого відзначають Міжнародний день десерту — неофіційне, але популярне свято серед ласунів. Цього дня заведено тішити себе улюбленими солодощами або пробувати нові десерти. Також у різних країнах відзначають День Робінзона Крузо, День хіджабу, День читання вголос, День жувальної гумки та День відмови від токсичних стосунків.

    Яке сьогодні народне свято

    У народному календарі 1 лютого вважали сприятливим днем для сімейних пар і весіль. Існував звичай, за яким чоловік і дружина мали дати одне одному обіцянку й виконати її якомога швидше — вважалося, що це зміцнить шлюб. Народні прикмети цього дня часто пов’язували з погодою та приходом весни. Якщо з дахів капала вода, чекали ранньої весни. Велика кількість зірок уночі віщувала затяжну зиму. Грім цього дня вважали передвісником похмурого березня, а сніг — до дощової весни.

    Що не можна робити сьогодні

    Попри те, що день вважався щасливим, існували й заборони. Подружжю не радили сваритися, оскільки це могло принести розлад у стосунках на весь рік. Також не рекомендували користуватися гострими предметами та залишати їх на столі. У народі вірили, що скарги, жалість до себе та негативні думки цього дня лише примножують негаразди.

  • Яке свято відзначають 28 січня: традиції, прикмети та важливі історичні події

    Яке свято відзначають 28 січня: традиції, прикмети та важливі історичні події

    Двадцять восьмий день січня поєднує в собі одразу кілька важливих сенсів — церковних, народних і світських. Цього дня віряни згадують святих, у світі говорять про важливість конфіденційності, а народні традиції радять бути уважними до родини, дому та живих істот.

    За сучасним церковним календарем 28 січня вшановують преподобного Єфрема Сирина та українського святого Єфрема Печерського. Єфрем Сирин відомий як подвижник покаяння: згідно з християнською традицією, він усвідомив власні гріхи, зрікся мирського життя і присвятив себе служінню Богові. Саме тому до нього звертаються з молитвами про каяття, внутрішнє очищення та силу визнати власні помилки. За старим стилем цього дня згадують преподобного Павла Фівейського, якому моляться про зцілення від хвороб і звільнення від згубних звичок.

    У світі 28 січня відзначають Міжнародний день захисту даних. Ця дата покликана нагадати про важливість приватності, безпеки персональної інформації та відповідального користування цифровими сервісами. У різних країнах з цієї нагоди проводять освітні заходи, тренінги й дискусії, присвячені захисту особистих даних в інтернеті. Окрім цього, календар відзначає День конструктора Lego, День відкриття Антарктиди, День винаходу дизельного двигуна та День ділового спілкування.

    Для України 28 січня не є офіційним святом, однак ця дата пов’язана з важливими історичними подіями. У 1920 році було засновано Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. У 1992 році синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ незалежної України. А в 2010 році воїнів Української повстанської армії на державному рівні визнали борцями за свободу України.

    У народній традиції цей день вважався родинним. Наші предки радили провести його в колі близьких, ділитися новинами та не тримати образ. Особливу увагу приділяли домовикові — домашньому охоронцю. Йому залишали кашу біля печі, вірячи, що задобрений домовик допомагатиме в господарстві, а розгніваний може шкодити.

    Народні прикмети 28 січня також стосувалися погоди. Швидкий рух хмар вважали ознакою змін, яскраві зорі вночі — передвісником морозу, а північний вітер — знаком, що відлиги найближчим часом не буде.

    З церковними спогадами пов’язані й заборони дня. Вважається, що 28 січня не можна впиратися у власній правоті та відмовлятися визнавати помилки. Особливо суворо забороняється ображати тварин, завдавати їм шкоди або виганяти з дому. За народними віруваннями, навіть безпідставне знищення комах могло накликати на людину біду.

  • Свято 23 січня: що відзначають в Україні та у світі

    Свято 23 січня: що відзначають в Україні та у світі

    23 січня не належить до офіційних державних свят в Україні, однак ця дата має символічне значення одразу в кількох вимірах — історичному, релігійному та суспільному. Цього дня у світі звертають увагу на питання жіночого здоров’я, віряни вшановують священномученика, а українці згадують події, які залишили помітний слід в історії країни.

    В українській минувшині 23 січня пов’язане з важливими політичними та суспільними рішеннями. На початку XVIII століття саме цього дня було укладено договір дружби між Запорізьким військом і Кримською державою, що мало стратегічне значення для козацької дипломатії. Уже в новітній історії 23 січня 2002 року Україна вперше отримала чемпіона світу з шахів, а у 2005 році цього дня відбулася інавгурація новообраного президента, яка стала однією з ключових політичних подій початку ХХІ століття.

    На міжнародному рівні 23 січня присвячене темі материнського та жіночого здоров’я. У різних країнах цього дня наголошують на важливості доступної медичної допомоги для жінок, профілактики захворювань, а також суспільної підтримки матерів. Хоча ця дата не має офіційного статусу в Україні, її сенс залишається актуальним і для українського суспільства.

    Церковний календар також надає 23 січня особливого значення. За новоюліанською традицією віряни вшановують пам’ять священномученика Климента Анкірського, якого в народі вважали покровителем здоров’я та тілесної витривалості. Раніше за юліанським календарем цього дня згадували святителя Григорія Ніського — одного з видатних богословів раннього християнства.

    Народні традиції та прикмети 23 січня були тісно пов’язані зі спостереженням за погодою і щоденною працею. Вірили, що іній, який довго тримається на деревах, передвіщає холодне літо, мокрий сніг — затяжну й дощову весну, а північний вітер обіцяє пізнє потепління. День вважався сприятливим для хатніх і господарських справ, особливо для прибирання та підготовки запасів наприкінці зими.

    Окремі звичаї були пов’язані з родинним добробутом. У деяких регіонах наприкінці січня готували пироги з м’ясною начинкою і ділилися ними з родичами, вірячи, що це зміцнює сімейні зв’язки та приносить злагоду в дім.

    Водночас існували й заборони. За народними уявленнями, 23 січня не варто піддаватися смутку, лінуватися або відкладати важливі справи. Вважалося, що байдужість і пасивність у цей день можуть негативно вплинути на перебіг усього року.

  • Які свята відзначають в Україні та світі 20 січня і що не можна робити цього дня

    Які свята відзначають в Україні та світі 20 січня і що не можна робити цього дня

    Двадцятий день січня має особливе значення як у церковному, так і в державному та суспільному календарі. В Україні ця дата присвячена пам’яті захисників, у православній традиції — молитвам за зміцнення віри, а у світі її пов’язують з екологічними ініціативами. Разом із тим збереглися й давні народні заборони та прикмети, яких дотримувалися ще наші предки.

    Яке сьогодні церковне свято

    За новим стилем 20 січня у православних церквах вшановують кількох святих. Серед них преподобний Єфимій Великий, затворник Лаврентій Києво-Печерський, мученики Інна і Римма та інші подвижники християнської віри. Цей день вважається сприятливим для молитви про духовну стійкість, зцілення та внутрішній спокій.

    За старим церковним календарем на цю дату припадає свято Собору Іоанна Предтечі — одного з найшанованіших пророків християнства, який закликав людей до покаяння і духовного очищення.

    Яке сьогодні свято в Україні

    З 1991 року 20 січня офіційно вважався Днем Криму — на згадку про референдум щодо суверенітету Кримської АР. Утім у сучасних умовах це свято фактично не відзначається, оскільки події навколо нього були згодом використані російським окупаційним режимом у пропагандистських цілях, а сам референдум бойкотували та визнавали нелегітимним багато кримських татар.

    Натомість для українців ця дата має значно глибше і важливіше значення. 20 січня в Україні відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту — День кіборгів. Протягом 242 днів українські воїни героїчно обороняли стратегічний об’єкт, демонструючи приклад неймовірної мужності, стійкості та самопожертви. У цей день вшановують подвиг захисників і згадують усіх, хто віддав життя за свободу України.

    Яке сьогодні свято у світі

    У світі 20 січня відзначають День знань про пінгвінів. Ця екологічна подія покликана звернути увагу на життя цих птахів, їхню роль у природних екосистемах та загрози, з якими вони стикаються. Багато видів пінгвінів нині перебувають під охороною через зміни клімату та знищення природного середовища.

    Також у світі цього дня відзначають День любителів сиру, День прийняття, День відеокамери та День іриски з горіхами.

    Окрім того, 20 січня народилися відомі постаті світової історії та культури, зокрема фізик Андре-Марі Ампер, кінорежисери Девід Лінч і Федеріко Фелліні, а також астронавт Базз Олдрін.

    Яке сьогодні народне свято

    У народній традиції 20 січня пов’язували з прогнозами погоди та врожаю. За прикметами вважалося, що ясний і морозний день обіцяє посушливе літо, похмуре небо — добрий урожай овочів, відлига свідчить про відсутність сильних морозів у майбутньому, а сніг цього дня віщує тривалі снігопади до Масляної.

    Звичаї дня тісно перепліталися з церковними уявленнями. Люди молилися про зцілення, душевний спокій і зміцнення віри. Жінки пекли круглі паляниці, і вважалося добрим знаком, якщо кожен член родини з’їдав шматок ще гарячого хліба — на щастя та добробут.

    Що не можна робити сьогодні

    У цей день заборонялося сваритися, лаятися, проявляти злобу, мститися чи засуджувати інших. Вважалося великим гріхом ображати тварин або виганяти їх на мороз. Також не радили підіймати з землі знайдені речі, особливо гроші, адже за повір’ями на них могла бути накладена порча.

  • Яке свято відзначають в Україні та світі 19 січня

    Яке свято відзначають в Україні та світі 19 січня

    Дев’ятнадцятий день січня має особливе значення як у церковному календарі, так і в народних традиціях. Ця дата пов’язана з важливими історичними подіями в Україні, а також із неформальними святами, які відзначають у різних країнах світу. Водночас у народі 19 січня вважається сприятливим днем, хоча й має низку застережень.

    За старим церковним стилем 19 січня припадає на велике християнське свято Хрещення Господнє, або Водохреща, встановлене на згадку про хрещення Ісуса Христа. В Україні з цим днем традиційно пов’язані освячення води, обмивання та купання в ополонках. Вважається, що освячена цього дня вода має особливі властивості й може зберігатися протягом усього року.

    Після переходу Православної церкви України восени 2023 року на новоюліанський календар більшість православних вірян відзначають Водохреща за новим стилем в іншу дату. Відповідно до оновленого церковного календаря, 19 січня вшановують пам’ять преподобного Макарія Єгипетського — ченця й чудотворця, до якого звертаються з молитвами про зцілення, душевний спокій і благополуччя в родині.

    В Україні 19 січня не є державним святом, однак ця дата має важливе історичне значення. Саме цього дня у 1906 році побачив світ перший номер сатиричної газети «Шершень», у 1946 році було створено Союз українців у Великій Британії, а у 2017 році розпочала роботу Національна суспільна телерадіокомпанія України.

    Особливе місце в новітній історії України 19 січня посідає 2014 рік. Того дня в Києві на вулиці Грушевського різко загострилося протистояння між учасниками Євромайдану та тодішньою владою. Події отримали назву «Вогнехреща» і стали переломним моментом Революції гідності. Протести спалахнули не лише в столиці, а й в інших великих містах країни.

    У світі 19 січня відзначають Міжнародний день попкорну — популярної закуски, що асоціюється з переглядом фільмів і масовою культурою. У різних країнах цього дня проводять тематичні заходи, фестивалі та дегустації. Також дата збігається з низкою інших неофіційних свят, присвячених їжі, соціальним темам і культурним цінностям.

    У народному календарі 19 січня вважається вдалим днем для початку нових справ, ухвалення важливих рішень і формування корисних звичок. За повір’ями, обіцянки, дані цього дня, легше виконуються, а розпочаті справи мають більше шансів на успіх. Народні прикмети пов’язують погоду 19 січня з майбутнім літом і врожаєм: холодна та сонячна погода віщує прохолодне літо, відлига — щедрий врожай зернових, а хуртовина може означати пізню весну.

    Разом із тим існують і заборони. За народними віруваннями, не варто витрачати останні гроші з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Також не рекомендується перевтомлюватися важкою фізичною працею, а батькам цього дня радять утриматися від стрижки дітей.

  • Масляний тиждень 2026: українські традиції, обряди і страви

    Масляний тиждень 2026: українські традиції, обряди і страви

    Щороку наприкінці зими або на початку весни в Україні відзначають Масляний тиждень — одне з найяскравіших і найсмачніших народних свят. Для наших предків це був час гулянь, жартів, весіль і прощання з зимою. Щоб ці традиції не губилися, варто знати, коли буде Масляна у 2026 році та які звичаї з нею пов’язані саме в українській традиції.

    Коли Масляна в Україні у 2026 році

    Масляний тиждень завжди припадає на період перед Великим постом, а його дати безпосередньо залежать від Великодня. У 2026 році православний Великдень відзначатимуть 12 квітня. Відповідно, Масляна почнеться за вісім тижнів до цього свята.

    У 2026 році Масляний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого. Саме в ці дні в Україні традиційно проводять обрядові гуляння, готують святкові страви та дотримуються давніх звичаїв.

    Історія Масляної

    В українській традиції це свято має багато назв: Масниця, Колодій, Запусти, Сирний або Сиропустний тиждень, Бабський тиждень. Масляна виникла ще в дохристиянські часи й була присвячена завершенню зими та приходу весни. Для селян цей період мав особливе значення, адже зима була найважчим часом року.

    З приходом християнства Масляну включили до церковного календаря та пов’язали з підготовкою до посту. Водночас більшість обрядів зберегла язичницький характер і дійшла до наших днів майже без змін. Подібні святкування існують і в інших слов’янських народів, однак українська Масляна має власні, унікальні риси.

    Як святкували Масляну в Україні

    В українській традиції Колодій вважався передусім жіночим святом. Протягом тижня чоловіки мали слухатися жінок, не сперечатися та брати участь у жартівливих обрядах. Особливої уваги зазнавали неодружені юнаки. Їм могли прив’язувати до ноги дерев’яну колодку й змушувати ходити з нею, доки хлопець не «відкупиться» частуванням або не пообіцяє одружитися.

    Масляний тиждень вважався останньою можливістю зіграти весілля перед Великим постом, адже під час посту шлюбів не укладали. Заміжні жінки протягом тижня збиралися на посиденьки та виконували обрядові дійства з колодкою. Кожен день мав символічне значення: на початку тижня колодка «народжувалася», далі «хрестилася», «вмирала», «хоронилася» та «оплакувалася», а неділя ставала кульмінацією святкувань.

    Традиційні страви Масляної

    Українська Масляна тісно пов’язана з молочними продуктами — маслом, сиром, молоком, сметаною. Вони символізували достаток, родючість і ситість перед постом. Головною стравою на Масницю в Україні були не млинці, а вареники, насамперед із сиром. Також готували налисники, пироги, сирні запіканки.

    На столі були й солоні страви: холодець, капусняк, тушкована капуста, рибний борщ. Святкування супроводжувалися спільними застіллями, піснями та жартами.

    Прощення і примирення

    Одна з важливих традицій Масляного тижня — примирення. У цей період було прийнято просити пробачення, миритися з тими, з ким були сварки, та збиратися всією родиною. Зяті пригощали тещ, а невістки — свекрух, що мало зміцнити родинні стосунки перед початком посту.

  • Яке свято 11 січня і чому цей день вважається нещасливим

    Яке свято 11 січня і чому цей день вважається нещасливим

    11 січня має суперечливу репутацію в українській традиції. З одного боку, цей день здавна вважався небезпечним і навіть нещасливим, з іншого — він наповнений важливими світськими, релігійними та символічними подіями.

    У світі цього дня увага прикута до кіноіндустрії. 11 січня 2026 року відбудеться вручення премії «Золотий глобус», однієї з найпрестижніших нагород у сфері кіно і телебачення. Церемонію традиційно дивляться мільйони глядачів по всій планеті, адже вона відкриває головний нагородний сезон у Голлівуді.

    Крім того, 11 січня у світі відзначають Міжнародний день «дякую». Це символічна дата, яка нагадує про важливість простих слів подяки у спілкуванні між людьми. Також на цю дату припадають День молока, День рівності колег, День дружніх секретів, День шкоди від сигарет і День обізнаності про хворобу Педжета.

    В Україні 11 січня не має статусу державного чи офіційного свята, однак цей день пов’язаний з іменами відомих українців. Саме цього дня народилися композитор Рейнгольд Глієр, діяч Української греко-католицької церкви Йосип Кладочний, головнокомандувач УПА Василь Кук, біатлоністка Тетяна Водоп’янова та композитор Ігор Гайденко.

    За церковною традицією Православної церкви України, яка нині живе за новим стилем, 11 січня вшановують преподобного Феодосія Великого — одного з засновників християнського чернецтва. Йому моляться про мир у родині, здоров’я дітей і підтримку для літніх людей. За старим церковним календарем цього дня раніше згадували 14 тисяч вифлеємських немовлят, убитих за наказом царя Ірода.

    У народній традиції 11 січня вважався небезпечним. Після завершення Святок, за віруваннями, по землі нібито ходить нечиста сила, тому люди намагалися не виходити з дому, особливо після заходу сонця. У цей день було прийнято пекти пироги з цибулею як оберіг від зла. Народні прикмети говорять, що хмари, які пливуть проти вітру, віщують сильну негоду, північний вітер — посилення морозу, а різке похолодання — пізню і холодну весну.

    З цим днем також пов’язано чимало заборон. 11 січня не радять позичати гроші чи особисті речі, щоб не накликати фінансові проблеми. Варто уникати роботи з гострими та гарячими предметами через підвищений ризик травм, а також не ділитися планами на майбутнє. З огляду на церковне значення дати, заборонено ображати дітей та людей похилого віку.

  • Яке свято відзначають 7 січня в Україні та світі

    Яке свято відзначають 7 січня в Україні та світі

    7 січня є датою, що поєднує одразу кілька релігійних, професійних і народних подій. Після календарної реформи Православної церкви України це число продовжує залишатися символічним для багатьох вірян, а також має своє значення у світському та народному календарях.

    У 2023 році Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. Раніше за старим стилем саме 7 січня святкували Різдво Христове. Тепер Різдво в Україні відзначають 25 грудня, а 7 січня за новим церковним календарем припадає свято Собору Іоанна Предтечі.

    Цього дня віряни моляться Іоанну Хрестителю, просячи про злагоду в родині, подружню вірність, здоров’я дітей та добробут. День вважається сприятливим для хрещення немовлят, а також для духовного очищення і примирення в сім’ї.

    У світі 7 січня відзначають Міжнародний день програміста — професійне свято фахівців IT-сфери. У сучасному світі без їхньої роботи неможливе функціонування бізнесу, сервісів і цифрових систем, тому цього дня традиційно вітають айтішників і бажають їм професійних успіхів. Окрім цього, у світі існують і менш відомі тематичні дні, пов’язані з наставництвом, філателією, кулінарією та наукою.

    В Україні державного свята 7 січня немає, однак дата має культурне значення. Цього дня народилися відомі українські діячі — письменник Микола Аркас, літературознавець Михайло Рудницький, композитор Антон Муха та кінорежисер Володимир Денисенко. Тому день можна вважати символічним для української культури та мистецтва.

    У народній традиції 7 січня було пов’язане з погодними прикметами. Вважалося, що хуртовина цього дня віщує прохолодне літо, різке похолодання — затяжну холодну весну, густий іній — добрий урожай зернових, а зоряне небо — щедрий грибний сезон. День вважався сприятливим для сімейних справ і молитви.

    Разом із тим існували й заборони. У народі не радили перераховувати гроші, позичати кошти або витрачати всю готівку з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Під забороною були заздрість, осуд інших і нав’язування порад. Вважалося, що порушення цих застережень може призвести до втрат і сварок упродовж року.

  • 23 грудня в Україні відзначають День штабних спеціальностей і спецзв’язку

    23 грудня в Україні відзначають День штабних спеціальностей і спецзв’язку

    23 грудня має особливе значення для українських захисників, адже цього дня в Україні відзначають професійне свято одного з ключових видів військ. Крім того, дата пов’язана з церковними вшануваннями, народними звичаями та кількома міжнародними подіями. Розповідаємо, яке сьогодні свято в Україні, у церкві, у світі та яких заборон і прикмет варто дотримуватися.

    Яке сьогодні свято в Україні

    23 грудня в Україні згадують одразу кількох видатних іменинників. У цей день народилися фізик-інженер Степан Тимошенко, театральний актор Михайло Водяний, а також солдат Збройних сил України, Герой України Максим Лях.

    Офіційне свято сьогодні — День військовослужбовців оперативного контролю, який також відомий як День штабних спеціальностей і спеціального зв’язку. Саме ці військові відповідають за планування операцій, управління підрозділами та безперервний зв’язок. Їхню роботу рідко помічають у повсякденному житті, однак без неї неможливе функціонування армії. Це фактично «мозок» війська, який забезпечує злагодженість і ефективність дій на всіх рівнях.

    Яке сьогодні свято церковне

    За новим церковним календарем 23 грудня вшановують мученика Федула Критського. Віряни звертаються до нього з молитвами про здоров’я домашніх тварин та успіх у повсякденних справах. За старим стилем цього дня вшановують мучеників Єрмогена, Міну та Йосафа.

    Яке сьогодні свято у світі

    У світі 23 грудня відзначають День сноуборду. Любителі цього виду спорту змагаються, демонструють трюки або просто проводять час на гірських схилах.

    Також на цю дату припадають День різдвяних фільмів, День внутрішнього світла, День випічки та День родоводу — події, що символізують родинний затишок, творчість і підготовку до зимових свят.

    Яке сьогодні свято в народі

    З 23 грудням пов’язані численні народні прикмети. Вважається, що дощ цього дня віщує дощовий березень. Якщо взимку часто показуються зайці, то зима буде суворою. Ясне небо обіцяє посилення морозів, а рясний сніг — щедрий урожай у наступному році.

    Наші предки в цей день активно готувалися до Святого Вечора та Різдва. У домівках наводили лад, мили вікна, запасалися продуктами. Господині замочували пшеницю для куті. Працювати 23 грудня вважалося не лише дозволеним, а й обов’язковим.

    Існував і особливий обряд на добробут: потрібно було спекти печиво або корж у формі тварини та з’їсти його. Вірили, що це принесе удачу на весь рік і вбереже худобу від хвороб.

    Що не можна робити сьогодні

    Заборони цього дня пов’язані як із церковними уявленнями, так і з наближенням Різдва. 23 грудня не радять лінуватися та відкладати хатні справи, адже до великих свят оселя має бути впорядкованою. Також не варто відмовляти тим, хто звертається по допомогу.

    Окремо застерігали людей, які працюють із гострими або важкими предметами: за повір’ями, травми, отримані цього дня, можуть довго гоїтися, тож слід бути особливо обережними.