Позначка: SWIFT

  • Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай наближається до запуску однієї з наймасштабніших у світі систем цифрових міжнародних розрахунків, яка потенційно може змінити баланс сил у глобальній фінансовій системі та поступово зменшити залежність світової торгівлі від долара США. Йдеться про платформу mBridge, що розробляється під керівництвом Народного банку Китаю у співпраці з низкою центральних банків Азії та Близького Сходу. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом проєкту.

    За даними видання, проєкт перебуває на завершальному етапі підготовки до комерційного запуску, який може відбутися найближчим часом, хоча точна дата поки не розголошується. mBridge створюється як багатостороння інфраструктура для проведення транскордонних платежів із використанням цифрових валют центральних банків, що дозволяє здійснювати розрахунки напряму між країнами без традиційних посередників у вигляді глобальних банківських мереж.

    Серед учасників проєкту — центральні банки материкового Китаю, Гонконгу, Таїланду, Об’єднаних Арабських Еміратів і Саудівської Аравії. Саме ця група країн формує ядро нової фінансової інфраструктури, яка в перспективі може розширюватися за рахунок нових учасників, особливо з країн, що розвиваються та активно залучені до китайської ініціативи «Пояс і шлях».

    Однією з ключових особливостей mBridge є використання цифрових валют центральних банків (CBDC), зокрема цифрового юаня. Це дозволяє проводити розрахунки практично в реальному часі, зменшувати витрати на конвертацію валют і мінімізувати залежність від традиційних систем міжбанківських переказів, таких як SWIFT, які історично контролюються західною фінансовою інфраструктурою.

    Джерела Financial Times повідомляють, що для координації та контролю роботи платформи планується створення окремої організації з офісом у Гонконзі. Вона відповідатиме за технічну інтеграцію, стандарти безпеки, підключення нових учасників та регулювання операцій у межах системи. Фактично йдеться про формування нової багатосторонньої платіжної архітектури, яка може стати альтернативним центром глобальних розрахунків.

    За попередніми оцінками, комісії в системі mBridge можуть бути приблизно вдвічі нижчими, ніж у традиційних міжнародних платіжних каналах. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який часто стикається з високими витратами, затримками платежів і складними процедурами комплаєнсу при роботі через класичні банківські системи.

    Аналітики зазначають, що Китай вже тривалий час послідовно працює над розширенням ролі юаня у світовій економіці. Поряд із mBridge функціонує також система CIPS (Cross-Border Interbank Payment System), яка виконує роль альтернативи SWIFT для розрахунків у юанях. Однак mBridge має іншу логіку — вона орієнтована саме на цифрові валюти центральних банків і може забезпечити значно більш гнучку та швидку систему транскордонних платежів.

    Поштовхом до прискорення розвитку альтернативних фінансових інфраструктур, за оцінками експертів, стали останні геополітичні та економічні потрясіння, зокрема санкційні конфлікти, війни та зростання недовіри до домінування долара як інструменту глобального фінансового впливу. У цьому контексті країни, що беруть участь у проєкті, розглядають mBridge як спосіб зменшити вразливість до зовнішнього тиску та диверсифікувати фінансові ризики.

    Особливу роль у потенційному розширенні платформи може відіграти ініціатива «Пояс і шлях», яка об’єднує десятки країн у сфері торгівлі, інфраструктури та інвестицій. Саме ці держави можуть стати ключовими користувачами нової системи, оскільки вже мають тісні економічні зв’язки з Китаєм і зацікавлені у швидших та дешевших механізмах міжнародних розрахунків.

    Паралельно в міжнародній фінансовій системі вже фіксується зростання використання китайської платіжної інфраструктури CIPS, яка за останні роки суттєво розширила географію операцій. Однак експерти підкреслюють, що mBridge не замінює CIPS, а радше доповнює його, формуючи багаторівневу систему китайської фінансової архітектури — від класичних банківських платежів до цифрових валют центральних банків.

    Попри амбітність проєкту, аналітики застерігають, що повноцінна трансформація глобальної фінансової системи не відбудеться миттєво. Долар США залишається домінуючою резервною валютою світу, а західні фінансові інституції контролюють значну частину міжнародної торгівлі та інвестиційних потоків. Водночас поява альтернативних цифрових систем поступово створює конкуренцію та може змінювати структуру світових розрахунків у довгостроковій перспективі.

    Експерти Financial Times підкреслюють, що запуск mBridge має не лише економічне, а й геополітичне значення. Фактично Китай разом із партнерами формує альтернативний фінансовий контур, який може посилити вплив Пекіна у глобальній економіці та запропонувати країнам нові правила міжнародних розрахунків, менш залежні від традиційної доларової системи.

  • Путін пропонує “перемир’я” на 9 травня: Україна підозрює пастку для параду й торг за санкції

    Путін пропонує “перемир’я” на 9 травня: Україна підозрює пастку для параду й торг за санкції

    Росія знову заговорила про короткострокове припинення вогню у війні проти України — цього разу напередодні 9 травня, коли в Москві традиційно проводять парад до Дня перемоги. За даними міжнародних медіа, тему тимчасового перемир’я Володимир Путін порушив у розмові з президентом США Дональдом Трампом, а Кремль подав цю ініціативу як нібито готовність до деескалації. Водночас у Києві до такої пропозиції ставляться обережно, адже коротка пауза без чітких гарантій, контролю та продовження може виявитися не кроком до миру, а спробою Москви виграти час, безпечно провести парад і нав’язати власні умови майбутніх переговорів. Reuters повідомляє, що Україна звернулася до США по роз’яснення щодо російської пропозиції, а президент Володимир Зеленський наголосив: Київ хоче зрозуміти, чи йдеться про кілька годин тиші для московських урочистостей, чи про серйозніший намір припинити бойові дії.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито має намір припинити вогонь 9 травня незалежно від реакції України. Така позиція одразу викликає запитання, адже справжнє перемир’я не може бути лише односторонньою політичною заявою без погоджених умов, механізмів контролю та відповідальності за порушення. За повідомленнями українських і міжнародних медіа, Кремль не дав чітких пояснень щодо тривалості можливої паузи, формату її дотримання та способу перевірки. Саме це й посилює підозри, що Москва намагається використати тему перемир’я як інформаційний інструмент, а не як реальний шлях до завершення війни.

    Володимир Зеленський у відповідь заявив, що Україна завжди позитивно ставиться до щирих ініціатив, які можуть зупинити вбивства і наблизити справедливий мир. Водночас він підкреслив, що Україна не хоче стати учасницею тактичного обману, коли Росія бере коротку паузу для власної безпеки, а потім відновлює удари. Київ наполягає не на символічному перемир’ї на кілька годин або днів, а на довгостроковому припиненні вогню з надійними гарантіями. Окремо президент попередив, що Москва може спробувати обміняти коротку паузу на послаблення санкцій, зокрема щодо російських банків і системи SWIFT, що для України становить серйозний ризик.

    Контекст навколо 9 травня цього року для Кремля особливо чутливий. Associated Press повідомляє, що Росія вперше майже за два десятиліття планує провести парад у Москві без демонстрації військової техніки, зокрема танків і ракетних систем. Формально це пояснюють оперативною ситуацією, однак на тлі українських ударів по російських об’єктах і загальних безпекових ризиків така зміна виглядає як ознака вразливості. Для Путіна парад 9 травня є не просто церемонією, а важливою частиною політичної міфології, через яку Кремль роками демонстрував силу армії та мобілізував суспільство навколо воєнного наративу. Саме тому навіть тимчасове перемир’я може бути потрібне Москві передусім для того, щоб уникнути атак або інцидентів у дні, коли увага російської та міжнародної аудиторії буде прикута до столиці РФ.

    Україна вже має досвід подібних російських ініціатив. У попередні роки Кремль оголошував короткі “перемир’я” до символічних дат, однак Київ неодноразово заявляв про їхні порушення з російського боку. Саме тому українська позиція нині зводиться до того, що будь-яка пауза повинна бути не декоративною, а практичною: з чіткою датою початку і завершення, зрозумілим форматом моніторингу, міжнародним контролем і можливістю продовження. Якщо Росія справді готова до припинення вогню, логічним кроком було б не кілька годин тиші для параду, а щонайменше 30-денне перемир’я, яке раніше обговорювали як можливу основу для дипломатичного процесу.

    Політично ситуація вигідна Кремлю одразу в кількох сценаріях. Якщо Україна відкине коротку російську ініціативу, Москва спробує представити Київ як сторону, яка нібито не хоче миру. Якщо Україна погодиться без додаткових умов, Росія отримає безпечну паузу для власних потреб і зможе після 9 травня повернутися до атак, звинувачуючи Україну у зриві домовленостей. Якщо ж Київ запропонує розширити формат до тривалого припинення вогню, тоді відповідальність за відмову може перейти на Кремль. Саме тому для України важливо не просто реагувати на російську пропозицію, а перетворити її на дипломатичний тест для Москви.

    Для Вашингтона ця історія також є перевіркою. Дональд Трамп після розмови з Путіним заявив, що обговорював можливість припинення вогню, а Кремль, за даними Reuters, подав розмову як конструктивну. Однак коротке перемир’я до 9 травня саме по собі не дає відповіді на головне питання: чи готова Росія до реального припинення війни, чи лише намагається використати контакт із США для покращення власної переговорної позиції.

    Отже, травневе “перемир’я” Путіна може стати для України не подарунком, а пасткою. Воно не вирішує питання безпеки цивільних, не гарантує припинення російських атак і не створює повноцінної основи для миру. Водночас Київ може використати цю ситуацію для посилення тиску на Москву: якщо Кремль справді говорить про тишу, Україна може вимагати не символічної паузи на 9 травня, а довгострокового припинення вогню з міжнародною верифікацією. Саме такий підхід може показати, хто насправді прагне миру, а хто лише прикриває війною чергову політичну виставу.