Daypolitico

Позначка: ситуація на фронті

  • «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    Українські військові від початку осені 2026 року звільнили більше території, ніж російським окупантам вдалося захопити за аналогічний період. Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого. За словами глави держави, Сили оборони продовжують стримувати російські наступальні операції на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а низка міст, про захоплення яких заявляла Москва, залишається під українським контролем. Водночас президент спростував російські повідомлення про нібито наближення військ РФ до Запоріжжя на відстань п’яти кілометрів.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні 18 жовтня, підбиваючи підсумки доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.

    Президент наголосив, що українські війська не лише утримують оборонні позиції, а й проводять активні операції, які дозволяють повертати контроль над територіями.

    За його словами, позитивна тенденція спостерігається не лише восени, а й протягом інших періодів 2026 року.

    Водночас глава держави не назвав точної площі звільнених українськими військовими територій.

    ЗСУ повернули більше територій, ніж змогла захопити Росія

    За словами Зеленського, ситуація на фронті залишається складною, але українським захисникам вдається досягати результатів.

    Особливу увагу президент приділив операціям Десантно-штурмових військ і Третього армійського корпусу.

    Їхні дії він охарактеризував як активну оборону, спрямовану на зрив планів російського командування та відновлення українського контролю над окремими ділянками фронту.

    Президент стверджує, що загальна площа територій, звільнених Силами оборони з початку осені, перевищує територіальні здобутки росіян за цей самий період.

    Це означає, що за оцінкою українського військово-політичного керівництва баланс територіальних змін наразі складається на користь України.

    Однак конкретні цифри Зеленський не оприлюднив, тому незалежно перевірити це співвідношення за його заявою неможливо.

    Що відбувається біля Добропілля

    Одним із найважливіших напрямків президент назвав район Добропілля Донецької області.

    За його словами, російські підрозділи намагаються проводити штурмові операції та проникати невеликими групами в українську оборону.

    Така тактика дозволяє противнику шукати слабкі місця між позиціями українських військових.

    Проте Сили оборони виявляють і знищують відповідні групи.

    Зеленський визнав, що ситуація залишається непростою, однак наголосив на результативності дій українських підрозділів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про успішні дії штурмовиків полку «Скеля» та бійців «Азову» на Добропільському напрямку.

    У тому матеріалі йшлося про зупинення російського просування поблизу Грузького та Новомиколаївки.

    Також «Ненька інфо» писала про тактику російських військ, які встановлюють прапори в окремих населених пунктах і використовують відеозаписи для заяв про нібито захоплення територій.

    Які міста залишаються під контролем України

    Окремо президент назвав населені пункти, які, за його словами, продовжують контролювати українські військові.

    Йдеться про Добропілля, Костянтинівку, Олексієво-Дружківку, Оріхів, Новопавлівку, Новоандріївку та Великомихайлівку.

    Також українські підрозділи утримують оборону в районах поблизу Краматорська.

    Зеленський наголосив, що російські повідомлення про захоплення частини цих населених пунктів не відповідають дійсності.

    Ситуація має особливе значення для Донецької області, де російське командування продовжує спроби просування на кількох напрямках одночасно.

    Контроль над населеними пунктами та транспортними маршрутами впливає на можливості забезпечення українських військ і подальшу організацію оборони.

    Водночас обстановка залишається динамічною, а бойові дії можуть тривати навіть поблизу міст, які утримують українські підрозділи.

    Росія заявляла про захоплення 92 населених пунктів

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформаційної суперечки щодо реального становища російських військ.

    Раніше начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито захоплення 92 українських населених пунктів із початку вересня.

    Також російське командування стверджувало, що за цей період окупанти встановили контроль над понад 1800 квадратними кілометрами території України.

    Однак 17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ офіційно спростував ці повідомлення.

    Речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що наведені Росією територіальні показники не відповідають реальній ситуації.

    Зокрема, українська сторона заперечила захоплення Добропілля та Костянтинівки.

    Про це повідомляла «Українська правда» з посиланням на Генштаб ЗСУ.

    Військове командування наголосило, що російське керівництво намагається перебільшувати власні успіхи на фронті.

    Росіяни не перебувають за п’ять кілометрів від Запоріжжя — Зеленський

    Ще одним предметом суперечки стала ситуація на Запорізькому напрямку.

    Російські посадовці поширювали твердження про нібито наближення окупаційних військ до обласного центру на відстань приблизно п’яти кілометрів.

    Зеленський назвав таку інформацію неправдивою.

    За його словами, українські військові знищують російські сили приблизно за 20 кілометрів від Запоріжжя.

    Водночас глава держави не уточнив конкретної ділянки, від якої визначається ця відстань.

    Тому її не варто трактувати як точний показник відстані до всієї лінії бойового зіткнення.

    Президент підкреслив, що російські командири передають Путіну перебільшені дані про просування своїх військ.

    Окремо він відзначив дії 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку.

    Які українські підрозділи відзначив президент

    У зверненні Зеленський подякував військовим частинам, які беруть участь в оборонних і штурмових операціях.

    Серед них — 82-га окрема десантно-штурмова бригада, яка виконує завдання на Олександрівському напрямку.

    Президент окремо відзначив її штурмові дії та планування операцій.

    Також він подякував 128-й окремій важкій механізованій бригаді за результати на Запорізькому напрямку.

    У Донецькій області глава держави відзначив роботу 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем і 414-ї окремої бригади безпілотних систем.

    Окремі слова подяки пролунали на адресу штурмових підрозділів, які виконують завдання на Покровському напрямку.

    Чи справді ситуація на фронті змінилася на користь України

    Заява Зеленського свідчить, що українське командування оцінює результати активних оборонних операцій із початку осені позитивно.

    Водночас вона не означає завершення російського наступу або зникнення загроз на окремих ділянках фронту.

    Російські війська продовжують штурмові дії, намагаються проникати в українські позиції та використовують безпілотники, артилерію й інші засоби ураження.

    Слід також враховувати, що різні методики підрахунку територіальних змін можуть давати різні результати.

    Наприклад, встановлення повного контролю над населеним пунктом, знищення ворожої групи в його межах і звільнення прилеглої території є різними показниками.

    Тому для незалежної оцінки ситуації потрібні уточнені географічні дані, які можна порівняти за однаковий період.

    Головний висновок із вечірнього звернення президента: українська влада заявляє про позитивний баланс територіальних змін від початку осені та спростовує повідомлення Кремля про масштабне просування окупаційних військ.

    Водночас бойова ситуація залишається складною, а остаточну картину контролю над територіями можна буде встановити лише після незалежного підтвердження відповідних даних.

  • Не 745, а лише 150 км²? Бутусов оскаржив гучні цифри Зеленського про наступ ЗСУ

    Не 745, а лише 150 км²? Бутусов оскаржив гучні цифри Зеленського про наступ ЗСУ

    Між офіційною оцінкою результатів української наступальної операції на Олександрівському напрямку та оцінкою журналіста і військового оглядача Юрія Бутусова виникла суттєва розбіжність, про це він написав у себе в Facebook. Президент Володимир Зеленський після доповіді військового командування заявив про понад 745 квадратних кілометрів української території та 26 населених пунктів, над якими Сили оборони відновили контроль. Бутусов натомість стверджує, що безпосередньо «звільненою» коректно називати приблизно 150 км², а щодо решти територій, на його думку, варто використовувати формулювання «відновлено контроль» або «відновлено частковий контроль».

    При цьому цифру Бутусова не підтверджували Генеральний штаб ЗСУ чи інші офіційні військові структури. Сам журналіст посилається на інформацію від неназваних військових, тому його оцінка наразі залишається альтернативною до офіційної версії, а не встановленим фактом.

    12 серпня Офіс президента повідомив, що українські військові відновили контроль над 26 населеними пунктами під час наступальної операції на Олександрівському напрямку. Операція тривала від кінця січня та охоплювала території Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей.

    У повідомленні Збройних сил України наводиться конкретна дата початку операції — 29 січня 2026 року.

    За офіційними даними військових, у її межах було звільнено понад 745 квадратних кілометрів української території. Крім того, ще на площі понад 300 квадратних кілометрів Сили оборони проводили пошук і знищення російських військових, які змогли інфільтруватися в українську тилову смугу.

    Саме ця деталь важлива для розуміння дискусії навколо цифр.

    Що саме заявив Зеленський

    Президент після доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого повідомив про результати операції 12 серпня.

    За словами Зеленського, українські підрозділи протягом січня-серпня провели ефективні наступальні дії на Олександрівському напрямку. Глава держави заявив про повернення 745 км² території та 26 населених пунктів у трьох областях.

    Водночас уже в самих офіційних повідомленнях використовуються дещо різні формулювання.

    Заголовок повідомлення Офісу президента звучить як «Українські воїни відновили контроль над 26 населеними пунктами», а офіційний сайт ЗСУ також говорить про «відновлення контролю» над населеними пунктами. В описі територіального результату водночас використовується формулювання про понад 745 км² «звільненої» української території.

    Тобто навіть офіційна комунікація розділяє поняття щодо території та населених пунктів.

    Що заперечує Бутусов

    Юрій Бутусов після оприлюднення офіційних результатів заявив, що ситуація, за його інформацією, складніша.

    Він не заперечує самого факту успішних українських контратак. Навпаки, Бутусов визнає, що Сили оборони зуміли зупинити російський наступ, завдати противнику значних втрат і стабілізувати фронт на відповідній ділянці.

    Однак він вважає некоректним подавати всі 745 км² як територію, яку Україна саме «звільнила».

    «Якщо вживати термін “звільнено” — то це, за словами деяких наших поінформованих військових, складає до 150 квадратних кілометрів», — написав Бутусов. Решту він пропонує рахувати як території, де було відновлено повний або частковий контроль.

    За його версією, причина полягає у характері бойових дій.

    Наприкінці 2025 року російські війська просунулися на цій ділянці, а частину території українські сили згодом повернули під час контратак. Водночас на деяких ділянках ситуація могла мати характер так званої сірої зони або районів проникнення малих російських груп, а не повноцінного сталого контролю РФ.

    Саме тому Бутусов наполягає на розмежуванні понять.

    Проте незалежно перевірити його цифру у 150 км² на підставі оприлюднених ним даних наразі неможливо: ані прізвищ військових співрозмовників, ані детальної карти розрахунку він не навів.

    Звідки могла виникнути така велика різниця

    Розрив між 745 і 150 км² не обов’язково означає, що одна зі сторін просто неправильно підрахувала площу.

    Війна створює складну картину контролю над територією.

    Особливо це стосується ділянок, де російські сили застосовують тактику інфільтрації малими групами. Кілька груп можуть проникнути на значну відстань за українські позиції, після чого на карті зона позначатиметься як спірна або така, де присутній противник. Це ще не означає, що російська армія створила там повноцінну систему оборони та реально контролює кожен квадратний кілометр.

    Показово, що саме ЗСУ у своєму офіційному повідомленні згадують понад 300 км², на яких проводили «пошук і знищення противника, який інфільтрувався у нашу тилову смугу».

    Цей показник є окремим від заявлених понад 745 км² звільненої території, але демонструє, наскільки складною була конфігурація фронту на напрямку.

    Бутусов, судячи з його пояснення, використовує значно жорсткіший критерій поняття «звільнення»: територія мала спочатку перебувати під фактичним і стійким контролем РФ, а вже потім бути відбита українськими силами.

    Офіційне військове командування застосовує іншу методику підрахунку результатів операції.

    26 населених пунктів — офіційно підтверджений результат

    Щодо кількості населених пунктів суперечність менша.

    Офіційно повідомляється, що Сили оборони відновили контроль над 26 населеними пунктами у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.

    За повідомленнями українських медіа із посиланням на військових, серед них Толстой, Новохатське, Грушівське, Зірка, Зелений Гай, Піддубне, Мирне, Цегельне, Привілля, Злагода та інші населені пункти.

    Бутусов стверджує, що всі 26 були повернуті під український контроль ще протягом лютого-червня, тобто значна частина результатів операції була досягнута раніше, а не безпосередньо перед серпневою заявою президента.

    Офіційна заява цьому прямо не суперечить: Зеленський і військові підбивали підсумки всієї операції за період від січня до серпня, а не заявляли, що всі 26 сіл були звільнені протягом останніх кількох днів.

    Бутусов згадав і Гуляйполе

    Одна з найгостріших частин допису журналіста стосується ситуації навколо Гуляйполя.

    За його твердженням, наприкінці 2025 року російським силам вдалося захопити важливий вузол комунікацій у районі Гуляйполя через нестачу вчасно введених українських резервів.

    Під час подальших контратак російське просування вдалося зупинити, однак повернути саме місто, за словами Бутусова, українським військам не вдалося.

    При цьому офіційне повідомлення ЗСУ про результати операції не стверджує, що Гуляйполе було повернуто під контроль України.

    Тож тут прямої суперечності між заявою військового командування та Бутусовим також немає.

    ISW раніше підтверджував українські контратаки

    Ще навесні Інститут вивчення війни повідомляв про помітні успіхи українських військ саме на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.

    9 березня аналітики ISW писали, що українські сили успішно контратакують на цих ділянках. Станом на середину березня дослідники оцінювали площу звільненої від кінця січня території більш ніж у 400 квадратних кілометрів.

    Таким чином, незалежні відкриті оцінки ще навесні фіксували українське просування на сотні квадратних кілометрів.

    Це не дозволяє підтвердити ані підсумкові 745 км² Генштабу, ані 150 км² Бутусова станом на серпень, але показує, що масштаб українських контратак був значним і фіксувався не лише українською владою.

    Бутусов закликає не прикрашати ситуацію

    Головний акцент журналіста стосується навіть не конкретного числа, а способу комунікації ситуації на фронті.

    Він вважає небезпечним створення в суспільстві враження, що становище суттєво поліпшилося, оскільки на інших ділянках фронту російські війська продовжують наступальні операції.

    Бутусов також заявляє про складну ситуацію в районах Слов’янська, Дружківки, Добропілля, Костянтинівки, Запорізької та Сумської областей. Ці твердження стосуються швидкозмінної оперативної ситуації й потребують окремої перевірки за кожним напрямком; їх не варто автоматично подавати як підтверджені лише на підставі одного допису.

    Журналіст наголошує, що суспільству та військово-політичному керівництву потрібне не «самозаспокоєння», а максимально точне визначення загроз.

    То 745 чи 150 км²?

    Наразі підтверджено дві різні позиції.

    Офіційна: Генеральний штаб, ЗСУ та президент заявляють, що від початку операції Сили оборони звільнили понад 745 км² і відновили контроль над 26 населеними пунктами. Операція почалася 29 січня. Крім того, ще на понад 300 км² українські військові проводили зачистку російських груп, які проникли в тил.

    Оцінка Бутусова: безпосередньо «звільненою» від стійкого російського контролю він вважає приблизно 150 км², посилаючись на неназваних військових. Решту території, на його думку, правильніше називати такою, де Україна відновила контроль або частковий контроль.

    Тому заголовок «із 745 км² реально звільнено лише 150» потребує обов’язкового уточнення «за оцінкою Бутусова». Незалежного підтвердження того, що саме 150 км² є «реальною» правильною цифрою, наразі немає.

    Водночас сама дискусія демонструє важливу проблему опису сучасного фронту: поняття «окуповано», «сіра зона», «проникнення противника», «відновлено контроль» і «звільнено» не завжди означають одне й те саме. Саме різна методика визначення контролю над територією може суттєво змінювати цифри — навіть коли йдеться про одну й ту саму військову операцію.

  • Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Російські війська протягом останніх кількох тижнів змогли створити кілька невеликих зон контролю поблизу українського кордону на Південно-Слобожанському напрямку. Водночас українські військові продовжують стримувати наступальні дії противника та не дозволяють йому розширювати вклинення.

    Про це речник угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов розповів в ефірі телемарафону.

    За його словами, протягом останніх кількох днів активність російських військ у зоні відповідальності Об’єднаних сил дещо знизилася. Однак українські військові не розцінюють це як тривалу зміну ситуації, оскільки протягом попереднього тижня противник діяв досить активно.

    «Останні кілька днів активність у зоні відповідальності УОС трішки знизилася. Але це короткостроковий момент, бо на тижні вона була досить високою. Особливо це стосувалося Лиманського й Південно-Слобожанського напрямків, де противник продовжує активні атаки», — зазначив Трегубов.

    Одним із напрямків, де російські війська намагаються посилити тиск, залишається Лиманський. За словами речника, окупанти робили спроби активно просуватися безпосередньо в напрямку Лимана та закріпитися в місті.

    Для цього російські підрозділи використовують, зокрема, малі піхотні групи та диверсійно-розвідувальні групи. Їхнім завданням є пошук слабких місць в українській обороні, проникнення на передові позиції та створення умов для подальшого просування основних сил.

    Водночас окрему увагу Трегубов звернув на Південно-Слобожанський напрямок. Тут російські військові намагаються діяти безпосередньо поблизу державного кордону України.

    За словами речника, противник шукає можливості для невеликих вклинень в українську оборону, намагаючись знайти «щілини» та закріпитися на окремих ділянках прикордоння.

    «У випадку Південно-Слобожанського — це спроба вклинитися і знайти якісь щілини безпосередньо на українському кордоні, щоби створити там невеликі, але все ж таки зони контролю», — пояснив Трегубов.

    Він наголосив, що в більшості випадків українським військовим вдається запобігати таким спробам. Сили оборони виявляють та знищують російські штурмові групи, не дозволяючи противнику перетворити локальні вклинення на масштабніше просування.

    Водночас повністю зупинити всі спроби російських військ закріпитися на прикордонних територіях поки не вдалося. Трегубов зазначив, що саме протягом останніх кількох тижнів на Південно-Слобожанському напрямку з’явилося декілька нових невеликих зон контролю росіян.

    При цьому представник ЗСУ підкреслив, що йдеться про дуже близьке до кордону прикордоння та невеликі за площею ділянки. Тобто наразі не йдеться про масштабний прорив української оборони чи значне просування російських військ углиб території України.

    Тактика російських військ на цьому напрямку полягає у поступовому пошуку слабких місць української оборони. Замість масштабних механізованих атак противник дедалі частіше використовує невеликі групи піхоти, які намагаються проникнути на українські позиції, закріпитися та створити плацдарм для подальших дій.

    Подібна тактика застосовується російськими військами і на інших ділянках фронту. Українські військові раніше повідомляли про спроби противника створити так звану зону контролю вздовж державного кордону України. Для цього росіяни використовують малі піхотні групи, які шукають нові точки для вклинення.

    Ситуація на Лиманському напрямку також залишається складною. Російські диверсійні групи активізували спроби проникнення та закріплення в районах Зарічного та Ямполя. Одним із завдань противника є створення умов для подальшого тиску на Лиман.

    Лиман має важливе значення для обох сторін через його розташування та транспортні шляхи, які ведуть у напрямку інших населених пунктів Донеччини. Тому російські війська регулярно намагаються посилити тиск на цьому напрямку.

    Водночас українські сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника. За словами Трегубова, нинішнє короткострокове зниження активності росіян не означає завершення наступальних спроб. Українське командування очікує, що противник може знову збільшити інтенсивність атак.

    Загалом російські війська продовжують «прощупувати» українську оборону на багатьох ділянках фронту. Окупанти намагаються знайти слабкі місця, які можна використати для подальшого просування, при цьому концентруючи увагу на кількох найбільш важливих напрямках.

    На Південно-Слобожанському напрямку головним завданням росіян залишається створення локальних зон контролю біля українського кордону. Якщо противнику вдається закріпитися на певній ділянці, він може використовувати її для подальшого накопичення сил та розвитку наступальних дій.

    Однак наразі українські військові наголошують на локальному характері таких просувань. Йдеться про невеликі ділянки безпосередньо поблизу кордону, а не про масштабний прорив фронту.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності російських військ нарощувати присутність на цих ділянках та від спроможності українських Сил оборони знищувати малі штурмові групи й не дозволяти їм розширювати зони контролю.

  • Війна розвертається проти Путіна: WSJ назвав переломний момент

    Війна розвертається проти Путіна: WSJ назвав переломний момент

    Війна Росії проти України входить у нову фазу, в якій час уперше за тривалий період може перестати працювати на Кремль. Українські війська не лише зберегли обороноздатність, а й дедалі активніше тиснуть на слабкі місця противника, тоді як російський наступ сповільнюється, армія зазнає значних втрат, а далекобійні удари по нафтопереробній та логістичній інфраструктурі створюють проблеми вже глибоко всередині РФ.

    Таку оцінку наводить The Wall Street Journal, аналізуючи зміни на фронті, розвиток української дронової кампанії та дедалі складніше стратегічне становище російського правителя Володимира Путіна.

    Водночас видання застерігає: нинішня ситуація ще не означає близької поразки Росії або автоматичного завершення війни. Москва зберігає значні ресурси, продовжує наступальні операції та має серйозну перевагу в балістичних ракетах. Сам Путін не демонструє готовності відмовлятися від максималістських вимог.

    Час більше не є безумовним союзником Кремля

    Протягом чотирьох років російське керівництво будувало стратегію на припущенні, що РФ здатна довше за Україну витримувати війну на виснаження. Кремль розраховував на більші людські резерви, потужнішу промисловість, поступове скорочення західної допомоги та втому українського суспільства.

    Однак Україна не зазнала очікуваного Москвою військового краху. Навпаки, вона створила масштабну індустрію безпілотників, адаптувала оборону та отримала можливість уражати об’єкти за тисячі кілометрів від кордону.

    Одним із найпоказовіших став удар по Омському нафтопереробному заводу — найбільшому НПЗ Росії, розташованому приблизно за 2700 кілометрів від контрольованої Україною території. Після атаки підприємство зупинило перероблення нафти, що посилило дефіцит пального в РФ.

    Українські дрони також атакували НПЗ у Саратові, Татарстані, Самарській області, портову інфраструктуру, трубопровідні станції та танкери в Азовському морі. Reuters повідомляв про одночасне ураження трьох російських НПЗ, танкерів і насосних станцій у межах однієї масштабної операції.

    Удари по нафті створили фізичний дефіцит пального

    Наслідки української кампанії вже не обмежуються тимчасовими пожежами на підприємствах. За оцінками, які наводила The Wall Street Journal, станом на 20 червня близько 28% російських нафтопереробних потужностей не працювали.

    Експерти наголошували, що йдеться вже не лише про логістичні труднощі або дисбаланс між регіонами, а про фізичну нестачу бензину та дизельного пального.

    У низці регіонів Росії виникли черги на автозаправках, зросли ціни, а влада була змушена обмежити експорт дизеля та збільшувати імпорт. Зупинка Омського НПЗ, який є одним із головних виробників бензину в країні, лише поглибила кризу.

    Особливо складною стала ситуація в окупованому Криму, де українські удари по підстанціях, енергомосту та морській логістиці спричинили перебої зі світлом і пальним.

    У липні Україна також суттєво посилила атаки на судноплавство в Азовському морі. За повідомленнями західних медіа, удари по десятках танкерів, поромів та інших суден змусили Росію обмежувати рух на важливих морських маршрутах.

    Величезна територія Росії стала її слабкістю

    Розмір Росії протягом століть вважався її стратегічною перевагою. Проте в умовах масового застосування далекобійних безпілотників ця перевага починає працювати проти Кремля.

    Москва змушена захищати сотні нафтопереробних заводів, складів, портів, військових аеродромів, підстанцій, трубопроводів і промислових підприємств на величезній території. Повністю закрити всі ці об’єкти системами ППО неможливо.

    The Wall Street Journal раніше писала, що українська дронова кампанія перевантажує російську протиповітряну оборону, а удари з березня могли пошкодити близько 20% нафтопереробних потужностей РФ.

    Кожен комплекс ППО, який Кремль перекидає з фронту до НПЗ або стратегічного підприємства, перестає прикривати російські війська, склади та штаби на окупованих територіях.

    Одночасно утримувати щільну оборону фронту й забезпечувати захист усієї території РФ стає дедалі складніше.

    Російський наступ дає менше результатів

    Російські війська продовжують атакувати на Донеччині та інших напрямках, однак темпи просування вже не відповідають масштабам втрат і витрачених ресурсів.

    Західні розвідки оцінювали російські втрати приблизно у 35 тисяч військових щомісяця — більше, ніж Кремль здатний залучати добровольців і контрактників.

    Якщо така тенденція збережеться, Путін може опинитися перед вибором: скорочувати інтенсивність наступу або проводити нову примусову мобілізацію. Другий варіант є політично небезпечним, оскільки мобілізація 2022 року викликала невдоволення та масовий виїзд росіян за кордон.

    WSJ зазначає, що російська армія все ще має локальні просування, зокрема на Донеччині. Однак на відміну від попередніх періодів вона вже не рухається вперед майже по всій лінії фронту.

    Українські підрозділи проводять локальні контратаки, відтісняють росіян на окремих ділянках і значно ефективніше протидіють диверсійним та штурмовим групам.

    Українська армія швидше адаптується

    Однією з головних змін стала здатність України швидко впроваджувати нові технології безпосередньо на полі бою.

    Українські сили створили багаторівневу систему виявлення та знищення російських дронів середньої дальності. До неї входять акустичні датчики, засоби радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи, розвідувальні системи та дрони-перехоплювачі.

    Комерційні супутникові знімки також дедалі швидше потрапляють безпосередньо до військових, скорочуючи час між виявленням російського об’єкта та нанесенням удару. WSJ писала, що така оперативна передача розвідувальних даних робить українські атаки значно точнішими.

    Українська оборонна промисловість щороку збільшує виробництво FPV-дронів, далекобійних безпілотників, морських дронів і перехоплювачів. Західні уряди почали фінансувати закупівлю безпілотників безпосередньо в українських виробників.

    Зокрема, Німеччина профінансувала закупівлю 50 тисяч ударних FPV-дронів Shrike, а Велика Британія анонсувала передачу Україні ще 150 тисяч безпілотників.

    Трамп змінив тон щодо України

    Окрему увагу WSJ звертає на зміну ставлення президента США Дональда Трампа.

    Ще у 2025 році він заявляв Зеленському, що Україна нібито не має достатніх «карт» для боротьби з Росією. Проте під час саміту НАТО в Анкарі у липні 2026 року тон розмови був значно теплішим.

    За даними видання, Трампу демонстрували розвідувальні матеріали про нові українські далекобійні можливості. Масштаб і точність ударів по російській енергетичній інфраструктурі справили на нього враження.

    Після зустрічі із Зеленським американський президент публічно підтримав українські далекобійні удари та заявив про готовність дозволити виробництво ракет для Patriot в Україні.

    Зеленський повідомив, що домовленість щодо ліцензій уже досягнута на політичному рівні. Україна також веде переговори про спільне виробництво дронів зі Сполученими Штатами та створення окремої європейської антибалістичної системи.

    Балістика залишається головною перевагою Росії

    Попри стратегічні проблеми Кремля, Україна залишається надзвичайно вразливою до російських балістичних ракет.

    На початку липня The Wall Street Journal повідомила, що запас ракет-перехоплювачів Patriot в України практично вичерпаний. Через це Київ та інші міста мають обмежені можливості для знищення балістичних цілей.

    Зеленський назвав балістичні удари останньою серйозною перевагою Росії. За його словами, більшість інших військових завдань Україна вже здатна вирішувати самостійно, однак для перехоплення ракет «Іскандер-М» і подібних цілей потрібні Patriot та сучасні боєприпаси до них.

    Президент неодноразово наголошував, що поповнення запасів ракет для Patriot є головним пріоритетом. На початку липня він визнав, що політичної волі США було б достатньо для подолання дефіциту, однак необхідних постачань поки бракує.

    Без достатньої кількості перехоплювачів Росія може продовжувати завдавати значних втрат українським містам навіть у разі погіршення власної ситуації на фронті.

    Путін може отримувати викривлену картину

    Однією з причин, через які Кремль не змінює стратегію, може бути недостовірна інформація, яку російські генерали передають Путіну.

    Аналітики припускають, що військове керівництво продовжує доповідати про нібито неминучий прорив на Донеччині та перебільшує успіхи російської армії.

    Сам Путін публічно повторює максималістські вимоги: визнання окупованих територій російськими, обмеження української армії та фактичну відмову України від самостійної зовнішньої політики.

    Ознак того, що він готовий погодитися на справедливе припинення вогню, наразі немає. Росія паралельно посилює удари по українських містах, підприємствах і цивільній інфраструктурі.

    Поворот ще не означає перемоги

    Нинішня ситуація є переломною, але результат цього повороту ще не визначений.

    Росія може спробувати адаптуватися до української переваги в дронах, посилити ППО, розосередити виробництво або провести нову мобілізацію. Вона також зберігає великий ракетний арсенал, авіацію та здатність концентрувати значні сили на окремих напрямках.

    Україна, зі свого боку, залежить від постачання боєприпасів для ППО, міжнародного фінансування та стабільного поповнення особового складу.

    Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний раніше застерігав, що нинішній баланс більше нагадує взаємне стримування, ніж близьку вирішальну перемогу однієї зі сторін.

    Проте головна зміна вже відбулася: Кремль більше не може бути впевнений, що просте продовження війни автоматично наближатиме його до перемоги.

    Російські втрати перевищують темпи поповнення, стратегічні підприємства палають за тисячі кілометрів від фронту, паливна система працює з перебоями, а Україна зберігає здатність оборонятися й розширює можливості для ударів.

    Саме тому The Wall Street Journal робить висновок, що час уперше починає працювати не на Путіна. Однак російський правитель поки не демонструє наміру зупинятися — навіть якщо ціна продовження війни для його армії, економіки та власної влади стає дедалі вищою.

  • Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про суттєве загострення ситуації на фронті та максимальну концентрацію російських сил на ключових напрямках. За його словами, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії бойового зіткнення та паралельно здійснюють перегрупування підрозділів для посилення тиску на українську оборону.

    Як зазначив Сирський, противник діє комплексно: одночасно проводить штурмові дії, змінює конфігурацію своїх угруповань та підтягує резерви на найбільш пріоритетні ділянки фронту. Така тактика, за оцінкою українського командування, має на меті розтягнути оборону Сил оборони та створити локальні переваги на окремих відтинках.

    Найбільш критичною точкою залишається Покровський напрямок, де, за даними українського командування, російська армія зосередила угруповання чисельністю близько 106 тисяч військовослужбовців. Саме тут фіксується найвища інтенсивність боїв, а противник намагається поступово тиснути на українські позиції, використовуючи перевагу в живій силі та безперервні штурмові дії малими групами.

    Українські військові зазначають, що на цьому напрямку ворог також намагається змінювати тактику — від масованих атак до більш гнучких дій із використанням розосереджених підрозділів, які тестують оборону на різних ділянках. Метою таких дій є пошук слабких місць у оборонній системі та створення умов для подальшого просування вглиб українських позицій.

    Окрім Покровського напрямку, висока інтенсивність бойових дій зберігається на Куп’янському, Костянтинівському, Очеретинському та Олександрівському відтинках фронту. Також фіксується активність противника поблизу державного кордону з Російською Федерацією, де, за оцінками українських військових, ворог намагається створювати додаткові точки напруги та змушувати Сили оборони утримувати значні ресурси.

    Олександр Сирський наголосив, що нинішня фаза бойових дій характеризується не лише інтенсивними атаками, а й активним маневруванням російських військ. Перегрупування підрозділів, за його словами, свідчить про спроби противника посилити наступальний потенціал на окремих ділянках та адаптуватися до дій української оборони.

    Окрему увагу українське командування приділяє ситуації в районі Покровської агломерації. Раніше повідомлялося, що для посилення оборони там проводяться додаткові координаційні наради за участю командирів підрозділів, які працюють над узгодженням дій на найскладніших ділянках. Основна мета — підвищення стійкості оборони та оперативне реагування на зміну обстановки.

    За даними українських військових, противник продовжує спроби витіснити Сили оборони з північних околиць Покровська та створити умови для подальшого просування в напрямку прилеглих населених пунктів. Водночас українські підрозділи утримують позиції та завдають втрат штурмовим групам противника, ускладнюючи його логістику та координацію дій.

    Ситуація у зоні бойових дій залишається вкрай напруженою та динамічною. Українське командування продовжує оперативно реагувати на зміни обстановки, посилювати найбільш загрозливі напрямки та координувати дії різних родів військ для стримування наступу противника.

  • Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Окупанти просунулися на двох напрямках: нові зміни на фронті у Харківській і Донецькій областях

    Російські війська зафіксували просування одразу на двох ділянках фронту — у Харківській та Донецькій областях. Йдеться про Куп’янський та Костянтинівський напрямки, де, за даними аналітиків, ворогу вдалося розширити зону контролю.

    Оновлену ситуацію на фронті аналітики проєкту “DeepState” показали у понеділок, 27 квітня.

    Згідно з оновленими даними аналітичного проєкту DeepState, на Куп’янському напрямку російські підрозділи просунулися поблизу Петропавлівки. Там окупанти зайняли частину так званої «сірої зони» — території, яка раніше не перебувала під стабільним контролем жодної зі сторін.

    Цей напрямок залишається одним із ключових для російських військ, оскільки відкриває можливості для тиску на Куп’янськ — важливий логістичний вузол на сході України. Бої в цьому районі тривають із високою інтенсивністю, а ситуація характеризується постійними спробами противника просунутися вперед малими штурмовими групами.

    На Костянтинівському напрямку в Донецькій області ворог також має певні тактичні успіхи. Зокрема, зафіксовано просування з боку населеного пункту Ступочки у напрямку Костянтинівки. Це місто є важливим елементом оборонної лінії українських сил на Донеччині.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за поточну добу на Куп’янському напрямку противник здійснив щонайменше чотири штурмові спроби — зокрема в районах Куп’янська, Кіндрашівки, Ківшарівки та Новоосинового.

    На Костянтинівському напрямку інтенсивність бойових дій ще вища. Там зафіксовано сім атак у районах Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки. Загалом від початку доби кількість атак російських військ по всій лінії фронту досягла 76.

    Аналітики зазначають, що поточні просування мають тактичний характер і не свідчать про масштабний прорив оборони. Водночас вони демонструють зростання активності російських військ і спроби знайти слабкі місця в українській обороні.

    Ситуація на фронті залишається складною та динамічною. Російські сили продовжують тиснути на кількох напрямках одночасно, використовуючи чисельну перевагу в живій силі та техніці. Основна тактика — виснаження українських підрозділів через постійні атаки.

    Водночас українські Сили оборони утримують ключові позиції та працюють над посиленням оборонних рубежів. За оцінками військового командування, найактивніша фаза наступальних дій противника була частково стримана, однак локальні атаки тривають.

    Експерти наголошують, що бої на сході України дедалі більше набувають позиційного характеру. Обидві сторони намагаються покращити тактичне положення, просуваючись на незначні відстані, але ці зміни можуть мати важливе значення для подальшого розвитку ситуації.

    Окрему увагу приділяють укріпленню оборонних ліній, які часто називають «поясом фортець». Саме ці укріплення мають стримувати подальше просування ворога та створювати умови для стабілізації фронту.

    У підсумку, попри локальні успіхи російських військ, ситуація залишається контрольованою. Українські сили продовжують оборону, водночас готуючись до можливих змін у характері бойових дій.

  • Сирський: РФ перегруповується та підтягує резерви — можливе посилення наступу

    Сирський: РФ перегруповується та підтягує резерви — можливе посилення наступу

    Російські війська здійснюють перегрупування на окремих ділянках фронту та підтягують резерви, що може свідчити про підготовку до активізації наступальних дій у найближчій перспективі. Про це заявив головнокомандувач Олександр Сирський під час робочої поїздки до підрозділів, які тримають оборону на найгарячіших напрямках.

    За словами Сирського, під час візиту він провів зустрічі з керівництвом оперативних угруповань, а також обговорив поточну обстановку та подальші плани із заступниками командирів і представниками штабу, зокрема генерал-майором Олегом Апостолом. Основну увагу приділили оцінці дій противника, змінам у його тактиці та можливим сценаріям розвитку бойових дій.

    Українське командування фіксує, що російські підрозділи на окремих напрямках проводять перегрупування, змінюють позиції та підтягують додаткові сили і засоби. Такі дії, за оцінкою військових, зазвичай передують спробам посилення наступального тиску або відновлення активних штурмових дій після певної паузи.

    Найбільш інтенсивні бойові дії, за словами головнокомандувача, наразі тривають на Покровський напрямок, де російські війська зберігають високу активність. Сирський повідомив, що лише з початку квітня на цій ділянці зафіксовано 688 атак противника.

    Йдеться про постійні спроби штурмів, розвідувальні дії боєм та тиск малими тактичними групами. Українські військові відзначають, що ворог намагається виснажувати оборону, змушуючи Сили оборони витрачати резерви та боєприпаси.

    Паралельно російські сили застосовують різні тактики — від невеликих піхотних атак до використання мобільних груп на техніці, що дозволяє швидко змінювати напрямок ударів і перевіряти слабкі місця оборони.

    Сирський підкреслив, що нинішні дії противника можуть бути частиною підготовки до нової фази бойових дій у межах весняно-літньої кампанії. За його словами, російська армія не відмовляється від планів наступальних операцій і намагається відновити потенціал після попередніх втрат.

    Українське командування також фіксує ознаки накопичення резервів у тилових районах та переміщення підрозділів між напрямками. Такі маневри, за оцінкою військових, можуть свідчити про підготовку до зміни пріоритетів ударів або спробу посилити тиск у ключових районах фронту.

    Попри активність, російські війська продовжують зазнавати значних втрат. За оцінками української сторони, лише за березень втрати РФ перевищили 35 тисяч військовослужбовців. Водночас інтенсивність атак не зменшується, що свідчить про спроби компенсувати втрати за рахунок нових мобілізованих та перекидання сил з інших напрямків.

    Українські військові зазначають, що противник продовжує тактику поступового тиску, намагаючись виснажити оборону та створити умови для локальних проривів.

    Під час поїздки Сирський також відвідав підрозділи Сил безпілотних систем і обговорив їхню роботу з майором Робертом “Мадяром” Бровді. Він наголосив, що в умовах перегрупування противника роль безпілотних систем суттєво зростає.

    Йдеться про використання дронів для розвідки, коригування артилерії та ураження техніки й живої сили противника. Українське командування вважає, що саме технологічна перевага у сфері БпЛА дозволяє компенсувати чисельну перевагу РФ на окремих ділянках.

    За даними Institute for the Study of War (ISW), російські війська останніми днями продовжували здійснювати локальні штурми на різних ділянках фронту, зокрема із застосуванням малих механізованих і моторизованих груп.

    Аналітики зазначають, що такі дії можуть бути спробою перевірити стійкість української оборони та знайти вразливі ділянки перед можливим посиленням наступальних операцій.

    За підсумками поїздки Сирський провів низку нарад у штабах підрозділів та заслухав доповіді командирів щодо ситуації на фронті, забезпечення військ та потреб підрозділів. Було ухвалено рішення щодо додаткового підсилення окремих напрямків та покращення матеріально-технічного забезпечення.

    Українське командування підкреслює, що головним завданням залишається утримання оборони, зниження наступального потенціалу противника та недопущення його проривів.

    Сирський наголосив, що російські війська продовжують прагнути просування як на сході, так і на інших напрямках, однак системні дії Сил оборони ускладнюють реалізацію цих планів і поступово виснажують ресурси противника.

  • ЗСУ повідомляють про активізацію російських військ на Сумському напрямку

    ЗСУ повідомляють про активізацію російських військ на Сумському напрямку

    Російські окупаційні війська посилили активність на Сумському напрямку та намагаються розширити зони контролю в прикордонних районах області. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомив керівник угруповання Об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

    За його словами, противник активізував дії одразу на кількох ділянках уздовж державного кордону, зокрема в районах Грабівського та на північ від нього. Також, за оцінками українських військових, у цьому секторі зберігається ще одна зона вклинення, де російські підрозділи намагаються закріпитися.

    Українські військові зазначають, що йдеться про обмежене просування російських сил — приблизно на 1–1,5 км від державного кордону. Попри невеликі відстані, такі дії розглядаються як елемент тактики поступового «промацування» оборони та спроб створення плацдармів у прикордонній смузі.

    Віктор Трегубов наголосив, що навіть локальні просування мають значення, оскільки свідчать про намір противника закріплюватися та розширювати присутність у прикордонних районах, створюючи додатковий тиск на українські підрозділи оборони.

    Сумська область залишається одним із найбільш чутливих регіонів північного напрямку через безпосередню близькість до кордону з Росією. Тут регулярно фіксуються спроби диверсійної активності, обстріли прикордонних територій та атаки на цивільну інфраструктуру.

    За словами військових, особливість цього напрямку полягає у постійній зміні інтенсивності бойових дій: від періодів відносного затишшя до раптового посилення тиску з боку російських підрозділів.

    Окремо в регіоні продовжують фіксувати удари по цивільних об’єктах. Зокрема, 12 квітня російські війська атакували автомобіль швидкої допомоги. Внаслідок удару поранення отримали троє медичних працівників. Цей випадок вкотре підкреслює ризики для цивільних служб, які працюють у прифронтових районах.

    Такі атаки, за оцінками української сторони, мають ознаки цілеспрямованого тиску на цивільну інфраструктуру та ускладнення роботи екстрених служб у прикордонних громадах.

    На початку квітня аналітичні проєкти, які відстежують ситуацію на фронті, повідомляли про зміни в окремих районах Сумської області, зокрема про просування російських сил поблизу одного з населених пунктів. Водночас українські Сили оборони проводили заходи зі стабілізації ситуації на інших ділянках фронту, включно з контрдіями та зачистками в окремих районах Донецької області.

    Українські військові наголошують, що навіть незначні просування противника вздовж кордону потребують постійного моніторингу та швидкого реагування, оскільки можуть бути частиною ширшої тактики поступового розширення зон впливу.

    Ситуація на Сумському напрямку залишається динамічною. Сили оборони продовжують утримувати позиції та контролювати ключові ділянки кордону, щоб не допустити розширення присутності противника вглиб території області.

  • Російські війська активізували наступ на Добропільському напрямку

    Російські війська активізували наступ на Добропільському напрямку

    Російські війська змогли здійснити тактичне просування на одному з напрямків фронту в Донецькій області. Йдеться про Добропільський напрямок, де, за даними українських військових, окупанти змогли просунутися в районі населеного пункту Гришине.

    Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним Алекс у своєму Telegram-каналі «Офіцер».

    За його словами, російські підрозділи досягли певного просування у цьому населеному пункті та можуть намагатися розвивати наступ у напрямку селища Добропілля, а згодом — і до самого міста.

    «Штурми в лоб зі сторони Білицького та Родинського тривалий час вже не дають бажаних результатів, тому [росіяни] поступово зміщують акценти на напрямку», — зазначив військовий.

    Таким чином, противник може змінювати тактику та намагатися обходити укріплені позиції Сил оборони України.

    Ситуація на фронті

    За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на вечір 7 березня на фронті відбулося 113 бойових зіткнень між українськими силами та російськими військами.

    Найбільш інтенсивні бої, за інформацією командування, тривали на Покровському, Костянтинівському, Слов’янському та Гуляйпільському напрямках.

    Водночас аналітичний проєкт DeepState повідомляє про захоплення російськими військами села Сопич Есманської громади у Сумській області.

    За даними аналітиків, під час окупації населеного пункту російські військові вивезли до Росії 19 місцевих жителів.

    Ситуація на фронті залишається складною, а бойові дії тривають на кількох ділянках лінії зіткнення.

  • Росія намагається обійти оборону ЗСУ на півдні: експерт оцінив ситуацію

    Росія намагається обійти оборону ЗСУ на півдні: експерт оцінив ситуацію

    Російські війська після нещодавніх українських контратак знову активізували наступальні дії на Гуляйпільському напрямку. Про це повідомив військовий експерт Костянтин Машовець, аналізуючи ситуацію на південній ділянці фронту.

    За його словами, основні зусилля російські підрозділи зосередили західніше та південний західніше Гуляйполя. Там вони продовжують атаки вздовж дороги Гуляйполе – Омельник, а також у напрямку Дорожнянка – Гуляйпольське.

    За останній тиждень просування російських сил було незначним і становило в середньому від одного до півтора кілометра. Водночас підрозділам РФ вдалося втягнутися в бої за населений пункт Залізничне, а окремі штурмові групи фіксуються вже західніше цього села.

    Паралельно російські війська намагаються вийти на рубіж Верхня Терса – Гуляйпольське та обійти Оріхівський район оборони Збройних сил України зі сходу та північного сходу.

    На окремих ділянках фронту російським підрозділам вдалося повернути позиції, які раніше були втрачені під час українських контратак. Зокрема, вони знову зайняли Єленоконстантинівку та витіснили українські штурмові групи з Прилук, просунувшись до району Цвіткового.

    Раніше українські сили змогли відтіснити противника до річки Гайчур з району Тернуватого та Косевцевого. Однак закріпитися на східному березі в районі Добропілля їм поки не вдалося — російські війська активно контратакують і намагаються утримати цей рубіж.

    Водночас на північних ділянках фронту українські сили змогли втримати нещодавно зайняті позиції. Підрозділи ЗСУ просунулися в районах Тернового та Новомиколаївки, а також витіснили частину російських військ із Березового. Українські штурмові групи також ведуть бої поблизу Новогригорівки та намагаються закріпитися на лінії Солодке – Привілля.

    За оцінкою Машовця, ситуація на цьому напрямку залишається нестабільною. Незважаючи на тиск на північному фланзі, російські війська продовжують зберігати ініціативу на південних ділянках фронту.

    Експерт зазначає, що українські контратаки можуть створити для російських військ серйозні проблеми, якщо ЗСУ зможуть просунутися вздовж річки Янчур і вийти до району Успенівки. У такому випадку російське командування змушене буде зупинити наступ і змінити конфігурацію фронту, щоб уникнути загрози удару по тилу.

    Водночас Машовець підкреслює, що українські дії на цьому напрямку мають обмежений характер. Підрозділи ЗСУ діють відносно невеликими силами, яких недостатньо для масштабних оперативних проривів або оточення великих угруповань противника.

    На думку експерта, головна мета українських контратак полягає не у розгромі російських сил на цій ділянці, а у зриві планів російського командування щодо підготовки нового наступу в межах літньої військової кампанії.