Daypolitico

Позначка: Тарас Качка

  • На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    На засіданні фракції “Слуги Народу” з Президентом обговорять кадрові питання. Що відомо

    Як повідомляють наші джерела, сьогодні відбудеться засідання фракції “Слуги Народу” за участі Президента та ймовірного нового прем’єра Сергія Корецького, де обговорюватимуть кадрові питання.

    “Сьогодні фракція “Слуг” зустрінеться з Президентом і обговорить усі кандидатури.

    На даний момент узгоджено лише кандидатуру прем’єра Сергія Корецького, попередньо голосів за нього вистачає.

    Михайло Федоров намагається втриматися на посаді міністра оборони. Якщо йому це не вдасться, весь його бізнес із дронами піде на дно, а проблеми компанії “Вирій” — це лише початок. Правоохоронці підуть далі.

    Михайло Федоров так тримається за крісло, що вчора намагався зірвати голосування за відставку Свириденко, “включивши тривогу” в Києві.

    Сьогодні для Федорова вирішальний день: якщо йому не вдасться переконати Давида Арахамію, то він може навіть не залишитися віцепрем’єром.

    Позиції Арахамії сьогодні найсильніші, і він зараз найближчий до Президента. Він має майже стовідсотковий вплив на фракцію та дуже хороші контакти з усіма іншими фракціями.

    Саме Давид Арахамія головний архітектор усунення Єрмака та очищення політичного поля від його людей. Йому належить проект партії Терехова-Кіма, йому належить ТГ канал Труха, він формує уряд і впливає на бюджет.

    Ігоря Терехова не буде ані в уряді, ані в Київській військовій адміністрації. Він вирішив і надалі залишатися мером Харкова та балотуватися на наступний термін, тим більше що для відновлення лише Харкова після війни знадобиться щонайменше 100 мільярдів гривень.

    Найголовніші кандидати на вихід з уряду, окрім Федорова, — Олексій Кулеба, Андрій Сибіга, Оксен Лісовий, Тарас Качка” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що НАБУ передало США нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення.

    Водночас, однією з вимог американців є також “навести лад в українському дипкорпусі, оскільки людям Єрмака наразі не довіряють”.

  • «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    В Україні спалахнула нова дискусія навколо реформ у сфері боротьби з корупцією та євроінтеграційних зобов’язань держави. Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький заявив, що частина законодавчих ініціатив, які подаються як обов’язкові вимоги Європейського Союзу для вступу України до ЄС, насправді не є офіційними вимогами Брюсселя.

    Про це він написав у публічному коментарі, реагуючи на ініціативи окремих народних депутатів щодо реєстрації законопроєктів, які нібито необхідні для виконання так званого «плану Качки-Кос».

    За словами Броневицького, в суспільстві створюється враження, що існує офіційний перелік вимог Євросоюзу щодо посилення повноважень НАБУ та САП, однак, як стверджує експрокурор, насправді такої позиції ЄС не було сформовано.

    «Складається враження, що дійсно є певні вимоги ЄС, які відображені у спільній заяві, і Україна повинна їх виконувати. Але ці “вимоги ЄС” не самостійно сформована позиція Європейського Союзу, а прохання та потреби керівників НАБУ і САП», – зазначив він.

    На думку колишнього прокурора, йдеться про перелік пропозицій, які керівники антикорупційних органів передали європейським партнерам ще у листопаді 2025 року під час зустрічей із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

    Що таке «план Качки-Кос» і чи існує він?

    Одним із головних аргументів Броневицького стало твердження про те, що широко згадуваний у політичних колах «план Качки-Кос» фактично не існує як окремий документ.

    За його словами, мова йде лише про спільну заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та комісарки ЄС з питань розширення Марти Кос, оприлюднену 11 грудня 2025 року після неформального засідання міністрів у справах Європи.

    Саме ця заява стосувалася підготовки України до відкриття переговорного кластера «Основи» («Fundamentals»), який включає питання верховенства права, незалежності судової системи, боротьби з корупцією та захисту демократичних інститутів.

    Втім, Броневицький вважає, що окремі положення документа почали трактуватися як безальтернативні вимоги ЄС, хоча вони могли бути сформовані на основі пропозицій керівництва НАБУ та САП.

    У центрі дискусії – повноваження антикорупційних органів

    Колишній прокурор прямо заявив, що в окремих випадках суспільству можуть подавати розширення повноважень антикорупційних органів як необхідну умову вступу до Європейського Союзу.

    На його думку, потрібно розмежовувати реальні євроінтеграційні вимоги та ініціативи, які можуть бути вигідними окремим державним інституціям.

    «Фактично йдеться про ситуацію, коли інтереси керівників окремих органів, які отримують додаткові повноваження та розширення юрисдикції, суспільству подаються як безальтернативні вимоги ЄС», – наголосив Броневицький.

    Він також висловив занепокоєння тим, що будь-яка критика подібних законопроєктів автоматично може трактуватися як спроба заблокувати європейський курс України.

    Переговори про вступ до ЄС офіційно стартували

    Заява експрокурора пролунала на тлі важливої події для України.

    15 червня під час другої Міжурядової конференції у Люксембурзі Європейський Союз офіційно оголосив про відкриття переговорів із Україною за першим переговорним кластером. Це стало фактичним початком повноцінних переговорів про членство України в ЄС.

    Кластер «Основи» вважається одним із найважливіших у переговорному процесі, адже саме від виконання вимог щодо верховенства права, антикорупційної політики та незалежності державних інституцій залежить подальший рух України до Євросоюзу.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала на необхідності посилення боротьби з корупцією, забезпечення незалежності антикорупційних органів та ефективності розслідувань щодо високопосадовців.

    Водночас офіційного коментаря від представників Єврокомісії щодо заяв Броневицького наразі не надходило.

    Чому ця дискусія важлива

    Експерти зазначають, що питання антикорупційної реформи залишається одним із найбільш чутливих у процесі євроінтеграції України.

    З одного боку, незалежність НАБУ та САП неодноразово підтримували міжнародні партнери України, включно з ЄС, США та МВФ. З іншого боку, дискусії щодо меж їхніх повноважень та механізмів контролю тривають уже багато років.

    Саме тому заява колишнього прокурора САП може стати приводом для нової політичної дискусії навколо того, які саме зміни дійсно є вимогами Європейського Союзу, а які — ініціативами окремих українських інституцій.

    Поки що українська влада продовжує виконувати рекомендації Брюсселя в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, а відкриття першого переговорного кластера вважається одним із найважливіших дипломатичних досягнень України за останній рік.

  • Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України до 2030 року, яка має стати одним із ключових економічних документів наступних років. Уряд поставив перед собою амбітну мету — збільшити обсяг експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів, зменшити залежність від сировинних товарів та перетворити Україну на державу з потужним виробництвом продукції з високою доданою вартістю.

    Про ухвалення документа повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Стратегія враховує виклики повномасштабної війни, процес післявоєнного відновлення країни та курс на повну інтеграцію до європейського економічного простору.

    За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, українська економіка має значний виробничий потенціал, який поки що використовується не повною мірою. Саме тому головним завданням держави стає створення умов для виходу українських компаній на нові зовнішні ринки, розширення географії експорту та збільшення частки продукції, що проходить глибоку переробку всередині країни.

    Нова стратегія передбачає масштабну трансформацію українського експорту. Якщо сьогодні значну частину валютних надходжень забезпечують аграрна продукція, руда, метал та інша сировина, то до кінця десятиліття уряд прагне змінити цю модель. У центрі уваги опиняться машинобудування, харчова промисловість, продукція переробки, ІТ-послуги, інноваційні технології та високотехнологічне виробництво.

    Документ містить чотири ключові цілі, які мають бути досягнуті до 2030 року. Насамперед йдеться про збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів. Для порівняння, за підсумками 2025 року цей показник оцінювався приблизно у 48 мільярдів доларів. Таким чином, уряд планує майже подвоїти експортний потенціал країни.

    Ще одним важливим завданням є скорочення частки сировинної продукції в структурі експорту. За даними уряду, станом на дев’ять місяців 2025 року частка товарів із низьким рівнем переробки становила понад 87%. До 2030 року цей показник планують знизити до 59%.

    Також стратегія передбачає збільшення співвідношення експорту до валового внутрішнього продукту до 33%. У 2024 році цей показник становив 29,4%, що свідчить про потенціал для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі.

    Окремий акцент зроблено на секторі послуг. Уряд прагне, щоб частка експорту послуг у загальній структурі експорту досягла 25%. Наразі вона становить близько 18%. Особливі надії покладаються на ІТ-галузь, інжиніринг, транспортні послуги, креативні індустрії та цифрову економіку.

    Для досягнення цих цілей уряд планує реалізувати низку системних реформ. Серед ключових напрямів — підтримка переробної промисловості, залучення інвестицій у виробництво, розвиток індустріальних парків, покращення логістичної інфраструктури та усунення торговельних бар’єрів на зовнішніх ринках.

    Важливу роль має відігравати Експортно-кредитне агентство України. Саме через нього держава планує розширювати фінансову підтримку українських виробників, страхувати експортні ризики та допомагати компаніям виходити на нові ринки.

    Суттєва увага приділятиметься й цифровізації державних сервісів для бізнесу. Уряд очікує, що спрощення процедур, автоматизація документів та електронні сервіси допоможуть українським компаніям швидше адаптуватися до вимог міжнародної торгівлі.

    Ще одним важливим напрямом стане розвиток національного бренду «Зроблено в Україні». Влада прагне підвищити впізнаваність українських товарів у світі та створити позитивну репутацію для продукції українського виробництва.

    Реалізація стратегії проходитиме у два етапи. Перший охоплюватиме період з 2026 по 2028 роки. У цей час головний акцент буде зроблено на оновленні законодавства, усуненні регуляторних перешкод, залученні інвестицій та відкритті нових ринків. Уряд прогнозує, що вже до 2028 року обсяг українського експорту може зрости до 80 мільярдів доларів.

    Другий етап, який триватиме з 2029 по 2030 роки, передбачатиме масштабування вже запущених реформ та формування комплексної системи підтримки українських експортерів.

    Важливим фактором реалізації стратегії залишається процес інтеграції України до Європейського Союзу. Очікується, що поступове наближення до європейських стандартів відкриватиме для українських компаній нові можливості на ринках ЄС. Саме європейський напрям залишається ключовим для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни.

    Позитивні сигнали вже спостерігаються в аграрному секторі. За даними Міністерства економіки, нині понад половину аграрного експорту України становлять продукти переробки. Якщо раніше українські компанії переважно продавали сировину, то зараз дедалі більше експортують готову продукцію та напівфабрикати. Частка такої продукції за останні роки зросла на 10 відсоткових пунктів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація нової експортної стратегії може стати одним із головних драйверів економічного відновлення країни після війни. Зростання експорту означатиме збільшення валютних надходжень, створення нових робочих місць, розвиток виробництва та підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках.

    Водночас досягнення поставлених цілей залежатиме від багатьох факторів, серед яких безпекова ситуація, швидкість відновлення інфраструктури, доступ бізнесу до фінансування та подальша інтеграція України до європейського економічного простору. Попри ці виклики уряд розраховує, що до 2030 року Україна зможе перейти від переважно сировинної моделі експорту до сучасної економіки, орієнтованої на виробництво продукції з високою доданою вартістю та конкурентоспроможністю на глобальних ринках.

  • Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не погодиться на відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до Європейського Союзу без вирішення питання прав угорської меншини на Закарпатті.

    Про це глава угорського уряду заявив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у межах візиту до Польщі, “Європейська правда“.

    За словами Мадяра, Угорщина вже передала українській стороні свою позицію та розпочала консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає на Закарпатті.

    «Ми надіслали повідомлення українській стороні, а також повідомили, що розпочалися консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає у Закарпатті, щоб вони отримали те, на що мають право всі меншини в Європейському Союзі», — заявив угорський прем’єр.

    Він висловив сподівання, що переговори між Києвом та Будапештом будуть швидкими та результативними.

    Водночас Мадяр наголосив, що питання прав угорської меншини є для його уряду принциповим у контексті євроінтеграції України.

    «Для нас це condicio sine qua non — основна й необхідна умова для того, щоб ми дали згоду на відкриття першого кластера в процесі вступу України до ЄС, оскільки він стосується саме верховенства права та демократії», — сказав глава угорського уряду.

    Також він додав, що вирішення цього питання стало б «сильним сигналом» з боку України перед початком нового етапу переговорів щодо членства в Євросоюзі.

    Йдеться про відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС. Саме він охоплює питання верховенства права, демократичних інститутів, прав людини та функціонування державних інституцій. Для старту переговорів необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Євросоюзу, тому позиція Угорщини залишається критично важливою.

    На цьому тлі 20 травня Україна та Угорщина офіційно розпочали консультації експертного рівня щодо прав національних меншин. У переговорах беруть участь міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, глава МЗС України Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

    За словами Аніти Орбан, Будапешт очікує, що нові консультації можуть стати початком «нового процесу» у відносинах між двома країнами.

    Питання угорської меншини на Закарпатті вже кілька років залишається однією з головних тем у відносинах Києва та Будапешта. Угорська влада неодноразово критикувала українське законодавство щодо освіти та використання мов нацменшин, заявляючи про нібито обмеження прав етнічних угорців.

    Водночас Україна наголошує, що ухвалені мовні та освітні норми відповідають європейським стандартам і спрямовані на зміцнення державної мови в умовах війни та тривалого російського впливу.

    Останніми місяцями Київ і Будапешт активізували переговори щодо врегулювання суперечливих питань. Українська влада сподівається, що це дозволить розблокувати подальший рух країни до членства в ЄС.

    Нагадаємо, Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році, а в грудні 2023-го лідери ЄС схвалили початок переговорів про вступ. Однак відкриття окремих кластерів потребує підтримки всіх держав-членів Євросоюзу.

    Раніше Будапешт уже блокував або затягував низку рішень ЄС щодо України, зокрема пов’язаних із фінансовою допомогою та санкційною політикою проти Росії.

  • Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Президент України Володимир Зеленський не поїде з офіційним візитом до Сербії, хоча напередодні сербські медіа повідомляли про підготовку його приїзду до Белграда. Натомість Україна направить до Сербії урядову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.

    Про це повідомив сам Зеленський після розмови з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, сторони обговорили перспективи двосторонніх відносин та економічної співпраці між країнами. Зеленський наголосив, що Київ і Белград мають потенціал для розвитку партнерства, попри складний політичний контекст та різні підходи до окремих міжнародних питань.

    “Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”, — заявив президент України.

    Окремий акцент сторони зробили на економічному співробітництві. Україна розраховує на відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі із Сербією, а також на нові торговельні домовленості між країнами.

    Саме з цими питаннями до Белграда і вирушить українська делегація. Очікується, що Тарас Качка проведе низку зустрічей із сербськими урядовцями та представниками бізнесу.

    Напередодні сербський телеканал Pink повідомив, що Сербія очікує на приїзд української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський. Також йшлося про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Втім, як випливає із заяви українського президента, формат візиту було змінено. Причини офіційно не пояснюються.

    Контакти між Києвом і Белградом залишаються непростими від початку повномасштабної війни. Сербія офіційно підтримує територіальну цілісність України та голосує за відповідні резолюції ООН, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії.

    Президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв про “традиційно добрі відносини” з Москвою та необхідність збереження балансу між Заходом і РФ. Через це Белград регулярно опиняється під тиском Брюсселя, який вимагає від Сербії більш чіткої зовнішньополітичної позиції як від країни-кандидата на вступ до ЄС.

    Попри це, упродовж останнього року між Україною та Сербією спостерігається поступове пожвавлення контактів. Перші прямі переговори Зеленського і Вучича після початку великої війни відбулися ще у серпні 2023 року в Афінах під час саміту “Україна — Південно-Східна Європа”.

    Пізніше президенти неодноразово зустрічалися на міжнародних майданчиках, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти та міжнародних конференцій щодо підтримки України.

    Особливу увагу Києва останнім часом привертає економічний напрямок співпраці із Сербією. Україна зацікавлена у розширенні торгівлі з країнами Балканського регіону, особливо на тлі війни та переорієнтації логістичних маршрутів.

    За даними Міністерства економіки, ще до повномасштабного вторгнення Україна та Сербія вели переговори щодо створення зони вільної торгівлі, однак процес фактично був заморожений.

    Тепер Київ намагається повернутися до цієї теми. Участь у переговорах саме Тараса Качки — одного з головних урядових переговорників у сфері міжнародної торгівлі — свідчить про те, що економічний блок стане головною темою візиту.

    На цьому тлі Сербія також намагається балансувати між ЄС та Росією. Белград залишається залежним від російського газу та підтримує політичні контакти з Кремлем, однак одночасно прагне зберегти діалог із Заходом і уникнути міжнародної ізоляції.

    В останні місяці Вучич дедалі частіше заявляє про необхідність миру в Україні та економічної стабільності у Європі. Водночас у Сербії продовжують відбуватися проросійські акції, а частина місцевих політичних сил відкрито підтримує Москву.

    Для України нинішній контакт із Белградом важливий ще й у контексті європейської інтеграції та посилення позицій у Південно-Східній Європі. Київ намагається не допустити посилення російського впливу на Балканах та одночасно вибудовувати прагматичні економічні зв’язки із Сербією.

    Сам Зеленський останніми днями активно проводить міжнародні переговори. Окрім Сербії, він обговорював питання безпеки та війни з лідерами країн ЄС, а також наголошував на необхідності посилення дипломатичного тиску на Росію.

  • У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У Європейському Союзі тривають дискусії щодо можливого вступу України до блоку у 2027 році. Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час зустрічі з журналістами в Києві.

    За його словами, наразі не існує чіткої моделі вступу України до ЄС, однак сам факт активного обговорення цього питання він оцінив позитивно.

    Качка зазначив, що до дискусії долучені також країни, які традиційно вважаються більш стриманими у питанні розширення Євросоюзу, зокрема Німеччина, Франція та Нідерланди.

    «Думаю, у травні буде більш чітка картина, але можна сказати, що вони теж орієнтуються на 2027 рік для вирішення питання вступу України до ЄС. Ця дата не зафіксована, але ніхто не відкинув ідею обговорювати модель вступу до Європейського Союзу у 2027 році», — заявив він.

    Віцепрем’єр наголосив, що ключовим фактором залишається темп впровадження реформ в Україні.

    «Усі чекають від нас прогресу у виконанні “бенчмарків”, і це фактично є вирішальним елементом щодо того, як швидко ми можемо вступити до Європейського Союзу», — зазначив Качка.

    За його словами, у Верховній Раді наразі перебуває близько 100 законопроєктів, які спрямовані на виконання зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу.

  • У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні відкласти повноправне членство на період від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Про це віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив в інтерв’ю «РБК-Україна».

    За його словами, такий тривалий період очікування є неприйнятним для Києва. Водночас, зазначив він, існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів у Євросоюзі.

    «Ми можемо швидко рухатись. Все, що від нас просять — це реалістичні речі, це вимагає нормальної роботи Верховної Ради, уряду, інших інституцій. А далі Україна і 27 держав-членів ЄС сідають разом, створюється робоча група по написанню договору про умови вступу в Європейський Союз. І ось там все визначається: які перехідні періоди, що діє, що не діє. Ми скорочуємо шлях таким чином, щоб вже в 27-му році було можливим підписати сам договір про вступ», — пояснив Качка.

    Віцепрем’єр зазначив, що деякі впливові країни ЄС, зокрема Німеччина, ставлять на перше місце фактор довіри до державних інституцій. Європейські партнери прагнуть бачити не лише ухвалення законів, а й їхню стабільну роботу протягом тривалого часу.

    За даними Bloomberg, Європейський Союз також розглядає кілька варіантів, які можуть закріпити членство України у майбутній мирній угоді. Серед можливих рішень — надання Києву гарантій, пов’язаних із членством у ЄС, а також доступ до частини прав держав-членів ще до повноцінного вступу.

    Повідомляється, що проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає можливість вступу до Євросоюзу у 2027 році. До цього часу Україна може отримати окремі переваги членства.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ прагне приєднатися до ЄС якнайшвидше, оскільки членство розглядається як одна з ключових гарантій безпеки для держави.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії. Наприкінці 2023 року ЄС схвалив початок переговорів про вступ, а формальний переговорний процес стартував у 2024 році. Водночас просування цього процесу ускладнюється позицією окремих держав-членів, зокрема Угорщини.

    Водночас стало відомо, що Україна вже отримала повний пакет умов для вступу до ЄС.