Daypolitico

Позначка: ТЦК та СП

  • Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    30 жовтня спливає термін дії значної кількості бронювань військовозобов’язаних, однак автоматичного продовження ще на 90 днів для майже 400 тисяч людей може не бути. У багатьох регіонах місцеві адміністрації фактично призупинили підтвердження статусу критичності для підприємств, які раніше могли отримувати його без значних труднощів. Водночас із 31 жовтня в Києві, Львові та Одесі планують посилити патрулювання територіальних центрів комплектування. На вихідні до цих міст додатково направляють співробітників ТЦК з інших областей.

    За інформацією джерела, залученого до процесів, посилення мобілізаційних заходів пояснюють необхідністю зменшити корупційні ризики та покращити виконання мобілізаційних завдань. Паралельно Служба безпеки України посилює перевірки військовозобов’язаних, які мають бронювання на підприємствах критичної інфраструктури. За словами співрозмовника, найближчим часом послаблення мобілізаційних заходів не очікується — навпаки, перевірки та вимоги до підприємств можуть стати жорсткішими.

    Ці процеси відбуваються на тлі змін до правил бронювання. 23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів повідомив про ухвалення відповідних рішень. Зокрема, граничний рівень бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів знижено зі 100% до 95%. Для збільшення ліміту підприємство може подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру. Уряд також оголосив про перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності.

    Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності протягом десяти днів після набрання чинності відповідними змінами. Водночас уряд окремо наголосив, що перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусів усіх підприємств: компанії, які відповідають чинним критеріям, збережуть статус критично важливих.

    За даними Міністерства економіки, наприкінці вересня кількість заброньованих військовозобов’язаних становила близько 1,4 млн і продовжувала зростати на десятки тисяч щомісяця. Після попереднього посилення критеріїв улітку приблизно 15% підприємств не змогли підтвердити свій статус, однак загальна кількість бронювань усе одно збільшилася.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький критикував безумовне стовідсоткове бронювання, називаючи його несправедливим щодо військовослужбовців. Він також звертав увагу на появу компаній, фактично створених для отримання бронювань. Як приклад наводив підрядника енергетичної компанії, у якого зі ста заброньованих працівників лише двадцять реально виконували роботи за контрактом.

    Координаційний центр з організації бронювання має консультативно-дорадчий статус. Серед його завдань — узгодження галузевих і регіональних критеріїв, розгляд звернень державних органів і надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. Розгляд звернень може тривати до місяця, а в разі обґрунтованої потреби в невідкладному розгляді — до семи робочих днів.

    Посилення перевірок відбувається в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський публічно наголошував на необхідності захисту енергосистеми від російських ударів і повідомляв про продовження атак на енергетичні та інші критичні об’єкти.

    Для підприємств, які відновлюють електромережі, ремонтують обладнання та забезпечують роботу критичних об’єктів, втрата бронювання ключовими фахівцями потенційно може створити додаткові кадрові ризики напередодні опалювального сезону.

    Уряд пояснює зміни необхідністю усунути зловживання та зробити систему бронювання справедливішою. Водночас поєднання перегляду критеріїв критичності та зміни граничних обсягів бронювання створює для підприємств потребу перевірити відповідність новим вимогам. При цьому офіційні роз’яснення уряду не підтверджують, що всі критично важливі підприємства мають повторно проходити процедуру підтвердження статусу. Однак, як наголошує джерело, очікувати послаблень у мобілізації не варто.

  • Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

    Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

    Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

    Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

    Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

    Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

    Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

    Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

    Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

    Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

    Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

    Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

    Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

    Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

    Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

    Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

    Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

    Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

    Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

    Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

    Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

    Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

    Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

    Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

    Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

    Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

    Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

    Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

    Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

    Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

    Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

    У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

  • «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації працівники територіальних центрів комплектування можуть перевіряти військово-облікові документи громадян. Однак це не означає, що представники ТЦК мають право вимагати розблокування смартфона, читати особисті повідомлення або переглядати фотографії. Юристи пояснили, де проходить межа між законною перевіркою та втручанням у приватне життя.

    Відповідно до чинного законодавства України, сам факт перевірки військово-облікових документів або спілкування громадянина з представниками ТЦК та поліції не є законною підставою для доступу до вмісту його мобільного телефона. Перегляд особистих повідомлень, фотографій та інших приватних даних без належних правових підстав може порушувати конституційне право людини на таємницю листування та недоторканність приватного життя.

    Відповідно до статей 31 і 32 Конституції України, кожному гарантуються таємниця листування та захист приватного життя. Ці гарантії поширюються і на інформацію, що зберігається у смартфоні.

    Зокрема, це повідомлення в месенджерах, особисті фотографії, електронна пошта, банківські дані та інша конфіденційна інформація.

    Водночас під час мобілізації уповноважені представники ТЦК та поліцейські можуть перевіряти документи чоловіків віком від 18 до 60 років.

    Таке право передбачене законодавством про мобілізацію та постановою Кабінету Міністрів №560.

    Однак перевірка військово-облікового документа не надає автоматичного доступу до інших даних на пристрої.

    Навіть якщо документ демонструють через смартфон, це не означає згоди власника на перегляд особистого листування або галереї.

    Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть проводити перевірки за наявності визначених законом підстав.

    Проте стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає поверхневу перевірку речей, а не довільний перегляд цифрової інформації.

    Якщо у правоохоронців виникла обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, наприклад незаконного поширення відомостей про розташування військових підрозділів, можуть застосовуватися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи.

    При цьому вилучення пристрою та доступ до його вмісту мають здійснюватися з дотриманням належної процедури.

    Ще одне поширене питання — чи можуть представники ТЦК примусово забрати телефон.

    Адвокатка Надія Корінна пояснює, що працівники територіальних центрів комплектування не мають самостійних повноважень вилучати особисті речі громадян лише через проходження мобілізаційних процедур.

    У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила внутрішнього режиму, які обмежують користування телефонами або забороняють відеознімання.

    Однак внутрішня заборона на зйомку сама собою не означає права примусово конфіскувати смартфон.

    Якщо пристрій усе ж забрали, юристи радять не вступати у фізичний конфлікт, за можливості повідомити близьких про своє місцеперебування та звернутися до адвоката.

    Також необхідно вимагати пояснення правової підстави вилучення та належного документального оформлення відповідних дій.

    Якщо складають процесуальні документи, перед підписанням варто уважно ознайомитися з їхнім змістом і письмово зафіксувати заперечення.

    Скарги на можливі незаконні дії можна подавати до поліції, Державного бюро розслідувань, прокуратури або суду залежно від обставин.

    Не менш актуальним залишається питання відеознімання представників ТЦК.

    Сам по собі запис можливої неправомірної поведінки посадових осіб не є загальною законодавчою забороною. Водночас необхідно враховувати режим конкретного об’єкта та обмеження на оприлюднення інформації, яка може розкрити розташування військових підрозділів, техніки чи інших чутливих об’єктів.

    Тому важливо розрізняти створення запису для захисту своїх прав і його подальше публічне поширення.

    Окремо постанова №560 передбачає фото- та відеофіксацію під час вручення повісток уповноваженими особами.

    Отже, під час мобілізаційних заходів громадяни повинні виконувати законні вимоги щодо перевірки документів, але це не позбавляє їх конституційного права на приватність.

    Якщо посадові особи вимагають доступу до особистих даних або вилучають телефон, такі дії повинні мати конкретну законну підставу та відповідати встановленій процедурі.

  • «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    «Пограбування чи робота ТЦК?»: люди у формі залізли через вікно до будинку

    На Хмельниччині спалахнув новий резонанс навколо мобілізаційних заходів після появи в соцмережах відео, на якому група людей у військовій формі та цивільному одязі підходить до приватного будинку, а один із чоловіків проникає всередину через вікно. Кадри викликали реакцію уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який звернувся до Офісу генерального прокурора та вимагає встановити особи всіх учасників інциденту й законність їхніх дій.

    Важливий момент: станом на ранок 5 жовтня офіційно не підтверджено, що чоловіки на відео були працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Сам Лубінець наголосив, що це мають з’ясувати правоохоронці. Серед можливих варіантів він назвав працівників ТЦК та СП, військовослужбовців або інших осіб.

    Один із чоловіків заліз у будинок через вікно

    Відео інциденту спочатку почало поширюватися у місцевих Telegram-каналах Хмельниччини, після чого його оприлюднив і омбудсмен.

    На кадрах видно групу чоловіків у військовій формі та цивільному одязі біля приватного домоволодіння. За даними місцевого видання «Є», один із них заліз усередину через вікно, після чого відчинив двері зсередини.

    Саме ці кадри викликали у Лубінця запитання щодо того, хто саме перебував біля будинку та які правові підстави вони мали для таких дій.

    Омбудсмен відреагував емоційною фразою: «Що це було — пограбування? Чи знову “робота” ТЦК та СП?»

    Водночас він не стверджував, що люди на відео є співробітниками ТЦК. Навпаки, Лубінець окремо зазначив: їхні особи та статус має встановити офіційна перевірка.

    Лубінець звернувся до Офісу генпрокурора

    Після появи відео уповноважений Верховної Ради з прав людини направив офіційного листа до Офісу генерального прокурора.

    Він вимагає встановити всіх причетних до події, з’ясувати, хто саме були ці люди, на якій підставі вони діяли та чи отримували відповідні вказівки від посадових осіб.

    Окреме питання — чи існували законні підстави для проникнення до приватного домоволодіння.

    Лубінець наголосив, що кожен подібний випадок має отримати правову оцінку, незалежно від статусу людини або структури, представником якої вона є.

    Омбудсмен також пов’язав ситуацію з ширшою проблемою дотримання прав громадян під час мобілізації та заявив про необхідність позбуватися практик, які можуть призводити до порушень.

    Що говорить Конституція

    Історія на Хмельниччині привернула особливу увагу ще й через те, що право на недоторканність житла прямо закріплене Конституцією України.

    Стаття 30 Конституції гарантує кожному недоторканність житла. Проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення там огляду або обшуку загалом допускаються за вмотивованим рішенням суду.

    Винятки передбачені для невідкладних випадків, пов’язаних, зокрема, із врятуванням життя людей чи майна або безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину.

    Тому сам факт того, що людина може бути військовозобов’язаною або підлягати перевірці військово-облікових документів, не є тотожним автоматичному праву сторонніх осіб безумовно проникати до її житла.

    Постанова Кабміну №560 передбачає, що уповноважені представники ТЦК та СП мають право перевіряти військово-облікові документи, зокрема за місцем проживання. Під час такої перевірки представник ТЦК повинен назвати свої дані, посаду та пред’явити відповідне службове посвідчення разом із документом, який посвідчує його особу. Водночас ці повноваження мають застосовуватися з урахуванням конституційної гарантії недоторканності житла.

    Саме тому ключове питання у цій конкретній історії — не лише хто перебував біля будинку, а й на яких законних підставах відбулося проникнення всередину, якщо факт такого проникнення буде підтверджено в межах офіційної перевірки.

    Може йтися про кримінальне правопорушення

    Лубінець також нагадав про статтю 162 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення недоторканності житла.

    Закон передбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, незаконний огляд або обшук та інші дії, які порушують недоторканність житла.

    Якщо такі дії вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, відповідальність є суворішою — санкція відповідної частини статті передбачає, зокрема, позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

    Чи підпадають дії людей на відео під цю статтю, мають визначити слідчі та прокуратура після встановлення всіх обставин. Самого відеозапису недостатньо, щоб робити остаточний юридичний висновок про вину конкретних осіб.

    Скарги на дії ТЦК рахуються тисячами

    Резонанс навколо відео виник на тлі значного збільшення кількості звернень громадян щодо можливих порушень під час мобілізації.

    Раніше Лубінець повідомляв, що у 2022 році до його Офісу надійшло лише 18 відповідних звернень, у 2023 році — 514, у 2024-му — 3312, а у 2025 році — вже понад 6100.

    За першу половину 2026 року, за словами омбудсмена, було отримано вже понад 3400 скарг. У зверненнях громадяни повідомляли про можливе незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, утримання у ТЦК, проблеми з військово-лікарськими комісіями та ігнорування права на відстрочку. Про ці дані раніше писала і «Ненька інфо».

    У тому матеріалі Лубінець наголошував, що проблема виходить далеко за межі окремих конфліктів і може серйозно впливати на довіру громадян до державних інституцій.

    Омбудсмен уже домагався відповідальності працівника ТЦК

    Цього року стався й інший показовий випадок. У квітні «Ненька інфо» повідомляла, що суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі представників Офісу омбудсмена.

    Справа стосувалася моніторингового візиту на Закарпатті, під час якого представникам Уповноваженого перешкоджали отримати доступ до приміщень та необхідної інформації.

    Ще одна резонансна історія стосувалася чоловіка на Львівщині, який помер наступного дня після мобілізації. Родичі заявляли про тілесні ушкодження, після чого представник омбудсмена направив офіційний запит до обласного ТЦК. Водночас остаточні висновки щодо причин смерті та можливих порушень мали встановити правоохоронці.

    Хто був на відео — поки головне питання

    Наразі найважливіша деталь історії на Хмельниччині залишається невстановленою: хто саме люди, зафіксовані на відео.

    У відкритих джерелах станом на ранок 5 жовтня не вдалося знайти оприлюднених результатів перевірки, які б підтверджували, що учасники інциденту є співробітниками ТЦК та СП. Так само поки немає підстав стверджувати, що було вчинено саме кримінальне правопорушення — це має встановити слідство.

    Лубінець вимагає від Офісу генпрокурора відповісти одразу на кілька ключових питань: хто ці люди, чи представляли вони державні або військові структури, хто дав їм вказівки та на якій юридичній підставі вони опинилися всередині приватного будинку.

    Тому резонансне відео поки залишається не доказом «роботи ТЦК», а підставою для офіційної перевірки, результати якої мають визначити, що насправді сталося на Хмельниччині та чи порушив хтось закон.

  • «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    Правоохоронці повідомили про підозру вісьмом чинним та колишнім посадовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у різних регіонах України. За версією слідства, вони вносили неправдиві відомості до державної інформаційної системи «Оберіг», штучно завищуючи показники мобілізації.

    У межах чотирьох кримінальних проваджень правоохоронці встановили щонайменше 276 неправдивих записів. У системі громадян могли позначати як взятих на військовий облік, призваних та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося.

    Серед людей, які в реєстрі значилися мобілізованими, слідство виявило тих, хто вже проходив військову службу, самовільно залишив військові частини, зник безвісти або загинув. В інших випадках громадяни взагалі не прибували до ТЦК, не проходили ВЛК та не були зараховані до військових частин.

    Як могли змінювати дані в «Оберезі»

    За даними Офісу генерального прокурора, фігуранти мали законний службовий доступ до інформаційно-комунікаційної системи та використовували власні кваліфіковані електронні підписи.

    Саме через цей доступ, за версією слідства, вони змінювали облікові картки військовозобов’язаних.

    Йшлося не про злам системи ззовні, а про можливе зловживання легальними повноваженнями людей, які мали право працювати з реєстром.

    Дії фігурантів залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованій системі особами, які мають право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.

    Найбільше записів виявили у Львові та Ужгороді

    Наймасштабніший епізод стосується Львова та Ужгорода.

    Там слідчі встановили щонайменше 239 неправдивих записів. За цим епізодом підозри отримали троє посадовців ТЦК та СП — виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.

    За версією слідства, у реєстр вносили неправдиві відомості про постановку людей на військовий облік та їхню мобілізацію.

    Серед тих, кого могли відображати в системі як призваних, були військовослужбовці, особи, які самовільно залишили військові частини, а також загиблі.

    На Вінниччині йдеться про п’ятьох громадян

    У Вінницькій області колишнього керівника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох людей.

    В «Оберезі» їх зазначили як направлених на військову службу.

    Однак, за даними слідства, фактично до відповідних військових частин вони не зараховувалися.

    На Луганщині — 28 записів

    Ще троє колишніх керівників районних ТЦК та СП фігурують у справі на Луганщині.

    Правоохоронці стверджують, що вони внесли неправдиві відомості щодо 28 військовозобов’язаних.

    Частина цих людей уже проходила службу, одна людина мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.

    Окремий епізод, за версією слідства, стосується зміни облікових даних, за допомогою яких могли приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку його бронювання.

    На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини

    Ще одну підозру отримав начальник одного з ТЦК та СП Чернігівської області.

    Йому інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо чотирьох військовозобов’язаних.

    У реєстрі їх нібито зазначили як призваних і направлених до бойової військової частини, хоча, за даними слідства, фактично вони там службу не проходили.

    Навіщо могла бути потрібна «паперова мобілізація»

    Одна з версій правоохоронців — штучне покращення показників виконання мобілізаційних завдань.

    Подібні випадки ДБР виявляло й раніше.

    Наприклад, у серпні на Тернопільщині посадовця ТЦК підозрювали у тому, що він вносив до «Оберегу» інформацію про нібито мобілізацію громадян та їх направлення до військових частин, хоча фактичного призову не було. ДБР прямо пов’язувало це зі спробою штучно покращити статистику виконання мобілізаційного плану.

    Схожу справу розслідували й на Івано-Франківщині, де посадовцю ТЦК закидають внесення неправдивих даних про нібито проходження військової служби 21 військовозобов’язаним.

    Це вже не перша хвиля справ навколо «Оберега»

    Проблеми із внесенням неправдивих даних до реєстру правоохоронці фіксують не вперше.

    Ще у червні ДБР повідомляло про трьох керівників районних ТЦК Тернопільської області, які, за даними слідства, повторно «мобілізували» в реєстрі понад 100 військовослужбовців, які вже фактично проходили службу.

    У липні ДБР також повідомило про підозру керівнику Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він змінював дані військовозобов’язаних у «Оберезі» для штучного завищення показників мобілізації.

    Тобто нинішні вісім підозр — не окремий епізод, а частина значно ширшого масиву кримінальних проваджень довкола військового обліку та роботи ТЦК.

    Правоохоронці вже проводять масштабну перевірку ТЦК

    30 липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом ЗСУ розпочало масштабну операцію «Чесний призов».

    Обшуки та інші слідчі дії проходили більш ніж у 100 ТЦК та СП у більшості регіонів України.

    ДБР повідомляло, що перевіряє можливі схеми ухилення від мобілізації за гроші, неправомірні зміни даних у реєстрах, перевищення повноважень та інші порушення.

    Раніше Nenka.info також писала, що майже 80 керівників ТЦК отримали підозри у справах, пов’язаних із можливими схемами навколо ВЛК, бронювання та мобілізації. За даними Нацполіції, слідчі також перевіряли тисячі випадків бронювання та десятки тисяч постанов ВЛК.

    Nenka.info вже писала про маніпуляції з «Оберегом»

    Схожі справи траплялися й раніше.

    У 2025 році Nenka.info повідомляла про офіцера ТЦК у Харкові, якого підозрювали у маніпуляціях із системою «Оберіг».

    За версією слідства, він міг ставити військовозобов’язаних на облік без їхньої фактичної присутності у ТЦК та незаконно змінювати статус людей, які перебували в розшуку. Правоохоронці тоді говорили щонайменше про 29 осіб.

    Також Nenka.info писала про справу в Одесі, де офіцера ТЦК обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до державних реєстрів та оформленні фіктивних відстрочок. У справі фігурували дані щодо 138 осіб.

    Чому махінації з «Оберегом» особливо небезпечні

    «Оберіг» — ключовий державний реєстр, у якому міститься інформація про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

    Відомості з нього використовуються під час військового обліку, перевірки статусу громадянина, бронювання, оформлення відстрочок та проведення мобілізаційних заходів.

    Тому навіть одна неправомірна зміна може мати практичні наслідки для конкретної людини.

    А коли йдеться про сотні записів і посадовців, які мають службові ключі доступу до системи, правоохоронці фактично перевіряють не просто окремі помилки, а можливе системне використання державного реєстру всупереч його призначенню.

    Підозра ще не означає доведену вину

    Наразі йдеться саме про підозри та версію слідства.

    Вину кожного з восьми фігурантів може встановити лише суд після дослідження доказів.

    Водночас масштаб уже задокументованих епізодів значний: у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці говорять щонайменше про 276 неправдивих записів у «Оберезі», а географія справ охоплює Львів, Ужгород, Вінницьку, Луганську та Чернігівську області.

    Розслідування тривають, тому кількість епізодів та фігурантів ще може змінитися.

  • Учителя вивезли за понад 100 км — покарань немає: Гончаренко розкритикував перевірку ТЦК

    Учителя вивезли за понад 100 км — покарань немає: Гончаренко розкритикував перевірку ТЦК

    Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки завершив службове розслідування щодо ситуації з учителем Володимиром Кирдієм, якого, за словами народного депутата Олексія Гончаренка, вивезли з Полтави на відстань понад 100 кілометрів. Депутат заявив, що за результатами перевірки жодного військовослужбовця не притягнули до дисциплінарної відповідальності. Натомість у РТЦК вирішили провести заняття з правової підготовки. Про це 15 вересня повідомив «Апостроф», посилаючись на допис парламентаря.

    За оприлюдненою інформацією, службове розслідування стосувалося низки можливих порушень під час поводження з педагогом. Зокрема, мали перевірити, чи застосовували представники районного ТЦК кайданки, фізичну силу або побиття. Окремі питання стосувалися можливого вилучення телефону та документів учителя, а також пошкодження чи знищення довідки про відстрочку. Сам факт включення цих обставин до предмета перевірки не означає, що кожну з них установили та підтвердили.

    Гончаренко розкритикував передусім результат розслідування. За його словами, дисциплінарних стягнень до військовослужбовців не застосували. Проведення занять із правової підготовки він представив як захід, обраний після завершення перевірки. Водночас у наведеному матеріалі немає докладного викладу мотивів, на підставі яких ухвалили рішення не притягувати конкретних осіб до відповідальності. Не зазначено й того, які пояснення та документи стали визначальними для такого висновку.

    Однією з головних претензій депутата стало питання переміщення вчителя між містами. Гончаренко наголосив, що Кирдія вивезли саме з Полтави, тоді як перевірку проводив Кременчуцький РТЦК. За твердженням парламентаря, чоловіка перевозили областю, а відстань від Полтави перевищувала 100 кілометрів. Він поставив під сумнів повноту розслідування, оскільки, за його словами, обставини такого переміщення в ньому навіть не розглядалися.

    При цьому точного маршруту, дати та тривалості поїздки в наведеній публікації немає. Так само вона не містить пояснення представників ТЦК, чому вчителя доправляли за межі Полтави та якими підставами це обґрунтовували. Отже, питання, на якому акцентував депутат, залишається без відповіді в доступному викладі цієї історії. Визначати правомірність переміщення лише за відстанню або за коротким переказом конфлікту було б передчасно.

    Інша претензія Гончаренка стосується способу проведення перевірки. Парламентар заявив, що розслідування фактично обмежилося опитуванням людей, чиї дії могли бути предметом скарги. Саме такий підхід він назвав «фарсом». Водночас це оцінка депутата: повний перелік опитаних осіб, досліджених матеріалів і проведених перевірочних дій у тексті публікації не наведений. Тому незалежно встановити, чи справді розслідування зводилося лише до цих опитувань, за наданими відомостями неможливо.

    Сам факт проведення службового розслідування Гончаренко оцінив позитивно, проте наголосив, що не погоджується з його результатами. Таким чином, його критика стосується не відсутності реакції установи як такої, а повноти перевірки та відсутності дисциплінарних наслідків. Оприлюднене повідомлення не містить інформації про призначення повторного розслідування або перегляд уже ухвалених висновків. Про подальші рішення щодо цього випадку в ньому також не йдеться.

    Окремої уваги в цій історії потребує згадка про довідку щодо відстрочки. За словами депутата, перевірка мала охопити можливе пошкодження або знищення цього документа. Проте у публікації немає даних про строк його дії, підставу оформлення чи результати перевірки саме цього епізоду. Тож із наведеного тексту не можна зробити висновок ані про підтверджене знищення довідки, ані про встановлений статус відстрочки на момент події.

    Аналогічна невизначеність залишається щодо можливого застосування сили та вилучення особистих речей. Повідомлення називає ці обставини серед питань, які мали дослідити, але не пояснює, які докази підтвердили або спростували кожну з них. У матеріалі немає викладу медичних документів, свідчень очевидців чи відеозаписів. Це не доводить, що таких матеріалів узагалі не існує, однак не дозволяє посилатися на них як на відомі докази.

    Відсутність дисциплінарного покарання також не варто автоматично переказувати як остаточне встановлення відсутності будь-яких порушень. Із повідомлення депутата випливає конкретний результат: після службового розслідування військовослужбовців не притягнули до дисциплінарної відповідальності. Які саме обставини визнали доведеними, які відхилили та як сформулювали висновки щодо кожного епізоду, у текстовому викладі не розкрито. Саме тому точніше говорити про завершення перевірки без стягнень, посилаючись на Гончаренка.

    Наразі публічна інформація про цей випадок ґрунтується переважно на повідомленні парламентаря та його оцінці відповіді РТЦК. У наданому матеріалі немає окремої розгорнутої позиції самого Володимира Кирдія, а також коментаря установи у відповідь на нову критику. Центральними невирішеними питаннями залишаються підстави вивезення педагога з Полтави, повнота дослідження його скарг і мотиви рішення не застосовувати дисциплінарні стягнення.

  • На Вінниччині чоловік поранив ножем військовослужбовця ТЦК під час перевірки документів

    На Вінниччині чоловік поранив ножем військовослужбовця ТЦК під час перевірки документів

    У Вінницькій області стався конфлікт між місцевим жителем та представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За повідомленням обласного ТЦК, чоловік поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, а згодом поранив одного з військовослужбовців ножем.

    Інцидент стався під час проведення мобілізаційних заходів. За попередньою версією ТЦК, військовослужбовці звернулися до чоловіка для перевірки його військово-облікових документів. У відповідь він почав лаятися та вступив у конфлікт із представниками групи оповіщення.

    Під час сутички чоловік дістав ніж і завдав поранення одному з військовослужбовців. Інформація про характер травми, стан потерпілого та його госпіталізацію наразі уточнюється. Також поки не повідомляється, чи перебували разом із працівниками ТЦК представники Національної поліції.

    В обласному територіальному центрі комплектування назвали подію нападом на військовослужбовця під час виконання ним службових обов’язків. Представники ТЦК наголосили, що будь-які спірні ситуації під час перевірки документів мають вирішуватися виключно у правовому полі, а застосування зброї або фізичного насильства тягне за собою кримінальну відповідальність.

    Правоохоронці мають встановити всі обставини інциденту, зокрема послідовність подій, законність дій учасників конфлікту та мотиви нападника. Юридичну кваліфікацію події визначать після проведення першочергових слідчих дій і отримання медичних висновків щодо тяжкості поранення військовослужбовця.

    Станом на момент публікації детального повідомлення поліції або прокуратури щодо інциденту не оприлюднено. Тому твердження про перебіг події наразі ґрунтуються на версії Вінницького обласного ТЦК та СП. Термін «бусифікація», використаний у повідомленнях у соціальних мережах, не є офіційним визначенням і не підтверджує можливих порушень під час мобілізаційних заходів.

  • Військові можуть отримати додаткову виплату на оздоровлення: як оформити допомогу через «Армію+»

    Військові можуть отримати додаткову виплату на оздоровлення: як оформити допомогу через «Армію+»

    Військовослужбовці України мають право один раз на календарний рік отримати грошову допомогу для оздоровлення. Розмір такої виплати дорівнює місячному грошовому забезпеченню військового, а подати рапорт на її отримання тепер можна не лише у паперовому вигляді, а й онлайн через застосунок «Армія+». Про це повідомив Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

    Право на грошову допомогу для оздоровлення передбачене чинним законодавством і є однією із соціальних гарантій для військовослужбовців. Скористатися нею можна один раз на рік незалежно від місця проходження служби за умови дотримання встановлених вимог.

    Оформити виплату дозволяється у двох випадках. Перший — під час вибуття у щорічну основну відпустку, як повну, так і під час використання її другої частини. Другий варіант передбачає отримання допомоги без оформлення відпустки — для цього необхідно подати рапорт, після чого рішення оформлюється відповідним наказом командира військової частини.

    Раніше для отримання такої виплати військовослужбовцям доводилося оформлювати паперові документи та очікувати їх погодження. Тепер процедура стала простішою завдяки цифровому сервісу «Армія+», який дозволяє подати необхідний рапорт дистанційно.

    Для оформлення виплати через застосунок потрібно відкрити розділ «Сервіси», перейти до вкладки «Рапорти», обрати категорію «Виплати», а далі — пункт «Грошова допомога для оздоровлення». Після цього військовослужбовець має підтвердити, що ще не отримував таку допомогу в поточному році, заповнити необхідні службові дані та додати Army ID свого командира для погодження документа.

    Після перевірки внесеної інформації рапорт необхідно підписати та надіслати на розгляд. Стежити за його опрацюванням можна безпосередньо в застосунку — у розділі «Мої рапорти», де відображається поточний статус документа.

    Запровадження електронного оформлення має скоротити час обробки звернень та зменшити обсяг паперового документообігу у військових частинах. Водночас рішення про призначення виплати, як і раніше, ухвалюється після розгляду рапорту командуванням.

    Окрім допомоги на оздоровлення, українське законодавство передбачає для військовослужбовців низку інших додаткових виплат. Їхній розмір залежить від умов проходження служби, виконання бойових завдань, участі в заходах із забезпечення оборони держави та інших підстав, визначених нормативними актами.

    Зокрема, окремі категорії військових можуть отримувати додаткову щомісячну винагороду в розмірі до 10 тисяч гривень за виконання визначених завдань та службу в умовах, передбачених чинним законодавством.

  • Позначка ТЦК може зірвати бронювання: що терміново мають перевірити роботодавці

    Позначка ТЦК може зірвати бронювання: що терміново мають перевірити роботодавці

    Роботодавці, які оформлюють бронювання військовозобов’язаних працівників, можуть зіткнутися з відмовою через проблеми у військово-облікових даних співробітника. Йдеться, зокрема, про порушення правил військового обліку, неактуальні відомості в державних реєстрах або позначки, пов’язані з розшуком територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

    Однак твердження про те, що будь-який працівник із таким статусом за жодних обставин не може бути заброньований, потребує уточнення. За загальним правилом проблемний військово-обліковий статус справді може стати причиною, через яку стандартна електронна заявка на бронювання не буде погоджена. Водночас для підприємств оборонно-промислового комплексу та компаній, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил України, передбачено спеціальний механізм.

    На офіційному порталі «Дія» зазначено, що такі підприємства можуть один раз на рік забронювати на 45 днів працівника, який має порушення військового обліку. Цей період фактично надається для того, щоб військовозобов’язаний міг усунути порушення, уточнити дані та привести свій військово-обліковий статус у відповідність до вимог законодавства. Послуга доступна не для всіх роботодавців, а лише для підприємств ОПК та підприємств, критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ.

    Таким чином, звичайне критично важливе підприємство, державний орган чи інша установа не повинні автоматично розраховувати на такий виняток. Можливість тимчасового бронювання на 45 днів залежить від категорії роботодавця та його офіційного статусу. Підприємство має бути включене до відповідного переліку Міністерства оборони як таке, що належить до оборонно-промислового комплексу або критично важливе для забезпечення потреб ЗСУ.

    Водночас бронювання залишається однією з підстав для надання відстрочки від призову під час мобілізації. Скористатися цим механізмом можуть державні органи, підприємства, установи та організації, які відповідають установленим державою критеріям або забезпечують функціонування економіки, держави чи Сил оборони.

    Для більшості роботодавців ключове значення має актуальність даних працівника в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Електронна система перевіряє інформацію автоматично, тому невідповідність між кадровими даними підприємства та відомостями в реєстрі може призвести до відмови або неможливості подати заявку.

    Роботодавцям радять перед формуванням списків перевіряти, чи працівник офіційно працевлаштований, чи правильно внесено його податковий номер, дату народження, дані про місце роботи та статус військового обліку. Якщо в реєстрі вказане інше підприємство, застаріла посада або відсутній зв’язок із нинішнім роботодавцем, інформацію необхідно актуалізувати.

    На порталі «Дія» працює окрема послуга, яка дозволяє компаніям отримувати відомості про працівників із Реєстру військовозобов’язаних. Дані про юридичну особу підтягуються з Єдиного державного реєстру, а роботодавець отримує інформацію щодо осіб, які офіційно працюють у компанії та внесені до військового реєстру.

    Окремі обов’язки роботодавця визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів №1487. Документ поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти й охорони здоров’я незалежно від форми власності.

    Відповідно до пункту 45 цього Порядку, підприємства повинні проводити звіряння даних списків персонального військового обліку з військово-обліковими документами працівників. Таке звіряння здійснюється за графіком, який затверджує керівник підприємства, установи або організації.

    Під час перевірки відповідальна особа має встановити наявність військово-облікових документів, перевірити їхній стан та зіставити зазначену в них інформацію з даними внутрішніх списків. Якщо виявлено зміни або розбіжності, роботодавець повинен внести їх до списків персонального військового обліку впродовж п’яти днів після проведення звіряння.

    Крім того, за наявності змін підприємства повинні щомісяця до 5 числа надсилати відповідне повідомлення до районного або міського ТЦК та СП. Для військовозобов’язаних, які перебувають на обліку в Службі безпеки України чи розвідувальних органах, інформація надсилається до відповідних підрозділів.

    Йдеться, зокрема, про зміну прізвища, імені або по батькові, паспортних даних, зареєстрованого та фактичного місця проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи та посади. Інформація про прийняття військовозобов’язаного на роботу також має бути внесена до списків персонального військового обліку у п’ятиденний строк.

    Аналогічні вимоги діють у разі звільнення працівника. Відомості про припинення трудових відносин необхідно внести до списків персонального військового обліку та відомості оперативного обліку протягом п’яти днів. Дані про заброньованих працівників у таких списках мають виокремлюватися.

    Важливо розуміти, що роботодавець не встановлює і не скасовує статус розшуку самостійно. Він лише веде персональний військовий облік, перевіряє документи, фіксує наявні відомості та повідомляє уповноважені органи про зміни. Усувати причину розшуку або порушення військового обліку повинен сам військовозобов’язаний у взаємодії з ТЦК та СП.

    Перевірити власний статус громадянин може через застосунок «Резерв+», який відображає інформацію з реєстру «Оберіг». Там можна побачити категорію військового обліку, ТЦК, у якому особа перебуває на обліку, наявність або відсутність бронювання та інші військово-облікові відомості.

    Якщо в застосунку з’явилася позначка про порушення правил військового обліку або розшук, працівникові варто з’ясувати причину та вжити заходів для врегулювання ситуації. Це може бути пов’язано з неявкою за повісткою, невчасним уточненням даних, відсутністю інформації про місце проживання або іншими обставинами.

    Отже, позначка про проблемний військово-обліковий статус дійсно може заблокувати стандартну процедуру бронювання, однак повної та безумовної заборони для всіх підприємств немає. Для оборонних підприємств та компаній, критично важливих для потреб ЗСУ, діє можливість одноразового бронювання працівника з порушенням військового обліку на 45 днів.

    Для роботодавців головним залишається своєчасне ведення списків, регулярне звіряння документів, актуалізація кадрових відомостей і подання повідомлень до ТЦК у визначені строки. Працівникам, своєю чергою, слід контролювати власні дані в «Резерв+» та не відкладати усунення порушень, оскільки навіть критично важлива посада не гарантує автоматичного погодження бронювання.

  • Учасники сутички з ТЦК у Львові записали вибачення

    Учасники сутички з ТЦК у Львові записали вибачення

    Після резонансного інциденту у Львові, під час якого натовп оточив, перекинув та пошкодив службовий автомобіль територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), у мережі з’явилися відеозвернення кількох учасників конфлікту, які публічно попросили вибачення у військовослужбовців. Один із чоловіків повідомив, що сам є чинним військовим і перебуває у відпустці, тоді як інший заявив про готовність після проходження необхідної підготовки вступити до лав Збройних сил України.

    Відповідні відео були оприлюднені ветераном Антоном Петрівським на його сторінці у Facebook, а також командиром 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитром “Сліпом” Кухарчуком у Telegram. За словами авторів публікацій, перед записом звернень із чоловіками провели так звані “виховні бесіди”, під час яких вони усвідомили наслідки своїх дій та погодилися публічно перепросити за участь у конфлікті.

    На одному з відео двоє чоловіків звертаються до військовослужбовців із вибаченнями. Один із них визнає, що його поведінка була неправильною, просить вибачення у всіх військових та заявляє, що після проходження відповідної підготовки має намір долучитися до служби у Збройних силах України. Він наголошує, що шкодує про свою участь у сутичці та готовий змінити власне ставлення.

    Інший учасник конфлікту повідомляє, що вже є чинним військовослужбовцем, однак на момент інциденту перебував у законній відпустці. У своєму зверненні він вибачається перед побратимами за власні дії та визнає, що його поведінка була негідною для людини, яка носить військову форму. Чоловік також заявляє, що після завершення відпустки повернеться до свого підрозділу та продовжить виконувати бойові завдання на фронті.

    Антон Петрівський повідомив, що серед осіб, які брали участь у конфлікті, були також неповнолітні. За його словами, вони також потрапили на відео, хоча їхніх облич не демонстрували публічно. Ветеран зазначив, що із молодими людьми також провели профілактичні бесіди, пояснивши їм наслідки таких дій та відповідальність за участь у насильстві щодо військовослужбовців.

    Крім того, Петрівський заявив, що наразі тривають пошуки осіб, які під час конфлікту, за його словами, зірвали форму з одного із військових. Він наголосив, що ці люди ще не встановлені, однак висловив переконання, що їх знайдуть, після чого вони також нестимуть відповідальність за свої дії. За його словами, саме ці учасники конфлікту можуть понести ще суворіші наслідки.

    Ще одне відеозвернення оприлюднив командир 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитро “Сліп” Кухарчук. На записі ще один учасник інциденту визнає, що був серед тих, хто конфліктував із військовослужбовцями біля автомобіля ТЦК. Він просить вибачення за свою поведінку, заявляє, що повністю усвідомив помилку та готовий понести будь-яке покарання, яке визначать правоохоронні органи або суд. Командир також повідомив, що перед записом звернення із чоловіком була проведена “виховна бесіда”.

    Резонансний інцидент стався увечері 8 липня у Львові під час проведення заходів із перевірки військово-облікових документів. За офіційною інформацією Львівського обласного територіального центру комплектування та поліції, військовослужбовці перевіряли документи чоловіка 1996 року народження. Під час перевірки було встановлено, що ще з 12 червня він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку.

    Після оформлення необхідних документів чоловіка доставили до територіального центру комплектування. Тим часом інша група військовослужбовців залишалася на місці проведення перевірки. Саме тоді, за даними ТЦК, навколо них почав збиратися натовп місцевих жителів. Ситуація швидко загострилася: люди почали висловлювати агресію, словесно ображати військових, перешкоджати їхній роботі, після чого конфлікт переріс у фізичне протистояння.

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, учасники натовпу пошкодили службовий автомобіль військових, а згодом перекинули його. Відеозаписи інциденту швидко поширилися соціальними мережами та викликали широкий суспільний резонанс. На кадрах було видно, як десятки людей оточують автомобіль, вигукують образливі фрази та застосовують силу щодо транспортного засобу.

    Після інциденту поліція відкрила кримінальні провадження та розпочала встановлення всіх осіб, причетних до нападу. Правоохоронці повідомили, що вже ідентифікували чоловіка, який, за даними слідства, застосував фізичну силу до працівника поліції під час заворушень. Ним виявився 23-річний мешканець Львова, якого затримали у процесуальному порядку. Слідчі продовжують аналізувати відеозаписи та встановлювати інших учасників конфлікту.

    Події у Львові викликали реакцію керівництва держави та військового командування. Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов різко засудив напад на військовослужбовців, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни будь-які прояви насильства щодо українських захисників є абсолютно неприйнятними. Міський голова Львова Андрій Садовий також заявив, що винні повинні понести відповідальність згідно із законом, а військова омбудсманка Ольга Решетилова наголосила на необхідності принципового розслідування інциденту та захисту прав військовослужбовців.

    Свою позицію висловив і президент України Володимир Зеленський. Глава держави повідомив, що доручив Міністерству внутрішніх справ та Міністерству оборони детально розібратися в усіх обставинах конфлікту, встановити причини його виникнення та забезпечити справедливе покарання для всіх осіб, які порушили закон. Президент наголосив, що під час війни повага до українських військових має залишатися безумовною, а будь-які напади на представників сил оборони чи правоохоронців повинні отримувати належну правову оцінку.

    Поява відео з вибаченнями стала черговим етапом розвитку цієї резонансної історії, яка вже кілька днів залишається однією з найобговорюваніших тем в українському інформаційному просторі. Водночас правоохоронні органи продовжують розслідування обставин сутички та встановлення всіх її учасників, а також перевіряють кожен епізод, зафіксований на численних відеозаписах, оприлюднених у мережі.