Позначка: тендер

  • Поки країна економить світло, Енергоатом витрачає десятки мільйонів на автопарк

    Поки країна економить світло, Енергоатом витрачає десятки мільйонів на автопарк

    На тлі енергетичної нестабільності та постійних відключень електроенергії державна компанія «Енергоатом» уклала багатомільйонний контракт на закупівлю міських автобусів. Договір на суму 51,625 млн грн було підписано 2 лютого 2026 року.

    Йдеться про придбання п’яти автобусів, вартість кожного з яких склала 12,39 млн грн. Для порівняння, у 2024 році аналогічну техніку структури компанії закуповували за ціною близько 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця перевищує 1,6 млн грн на одному автобусі, що в сукупності становить понад 8 млн грн без урахування ПДВ.

    Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

    У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

    Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

    Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

  • Розкрадання коштів на оборонних закупівлях: новий вирок у Львівській області

    Розкрадання коштів на оборонних закупівлях: новий вирок у Львівській області

    Шептицький міський суд Львівської області виніс вирок молодшому лейтенанту Олександру К. у справі щодо розкрадання коштів під час закупівлі вантажних автомобілів для військових потреб. Дії офіцера кваліфікували як пособництво у вчиненні кримінального правопорушення. Він уклав угоду про визнання винуватості з прокурором і отримав покарання у вигляді службового обмеження строком на два роки з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави.

    Як зазначено у вироку, події відбувалися у вересні–жовтні 2024 року. Військовослужбовець сприяв посадовцю адміністрації Державна спеціальна служба транспорту, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження. Слідство встановило, що під час тендерної процедури було забезпечено перемогу підконтрольного підприємства.

    Йдеться про ТзОВ «Спец-Ком-Сервіс», пропозиція якого, за даними правоохоронців, була на 64 млн грн дорожчою за економічно вигідну пропозицію іншого учасника. Загальна сума контракту становила близько 1,5 млрд грн. За інформацією слідства, саме це рішення призвело до завдання державі збитків у розмірі 64 млн грн.

    Компанія «Спец-Ком-Сервіс» зареєстрована на Київщині. За даними відкритих джерел, її власниками є мешканець Київської області Сергій Калюш та мешканець Черкащини Михайло Городових. У межах розслідування підозри отримали посадовці адміністрації ДССТ, представники військових частин та представники підприємства.

    У лютому 2026 року суд розглянув справу військовослужбовця окремо та затвердив угоду про визнання винуватості. Дії Олександра К. кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за пособництво у перевищенні службових повноважень. Суддя Микола Новосад, дослідивши матеріали справи, затвердив угоду та призначив узгоджене покарання.

    У вироку зазначено, що обвинувачений добровільно відшкодував завдані збитки та співпрацював зі слідством, сприяючи викриттю інших учасників ймовірної схеми. Рішення суду ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

  • Аудит виявив порушення у тендері на 55 мільйонів для психіатричного відділення в Харкові

    Аудит виявив порушення у тендері на 55 мільйонів для психіатричного відділення в Харкові

    У Харківській області історія з облаштуванням дитячого психіатричного відділення перетворилася на гучний скандал навколо понад 55 мільйонів гривень бюджетних коштів. Йдеться про ремонт лише першого поверху корпусу для розміщення десяти ліжок — сума, яка вже викликала запитання як у громадськості, так і в державних аудиторів.

    12 листопада 2025 року Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації уклав договір №33-25 на 55 563 016 гривень із ТОВ «Дрогон Еко». Предметом контракту стало облаштування дитячого психіатричного відділення на вулиці Клочківській, 337-А у Харкові.

    Проєкт подається як соціально важливий: дитяча психіатрія в Україні роками перебуває в умовах дефіциту місць та кадрового виснаження. Батьки нерідко змушені чекати на госпіталізацію місяцями. Однак саме цей об’єкт став прикладом того, як бюджетна програма може перетворитися на джерело потенційних зловживань.

    11 грудня 2025 року Держаудитслужба оприлюднила результати перевірки, в яких зафіксовано низку порушень у тендерній процедурі. Аудитори вказали на відсутність підтверджуючих документів щодо наявності необхідної техніки, маніпуляції зі штатним розписом та нестачу обов’язкових документів у складі тендерної пропозиції. Попри це, компанію не дискваліфікували, а визнали переможцем закупівлі.

    Окрему увагу викликає кошторис. За даними аналізу, ціни на будівельні матеріали в окремих позиціях перевищують ринкові на 50–150%. Зокрема, завищеними виглядають витрати на МДФ-панелі, лінолеум та вентиляційне обладнання. Попередні підрахунки свідчать, що лише за рахунок різниці в цінах з бюджету могли бути виведені понад 16 мільйонів гривень — майже третина загальної суми договору.

    Скандал розгортається в межах управлінської вертикалі Харківської ОВА. Інфраструктурний напрямок курирує заступник голови адміністрації, а безпосередньо процедуру підписував керівник профільного департаменту. Саме на рівні обласної влади приймалося рішення про визначення переможця тендеру.

    ТОВ «Дрогон Еко» має статутний капітал 100 тисяч гривень. Після зміни профілю діяльності компанія почала активно отримувати підряди від обласної влади — загальна сума контрактів перевищує 610 мільйонів гривень. Така динаміка викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору підрядників і прозорості розподілу бюджетних коштів.

    Історія з дитячим психіатричним відділенням стала показовою: соціально чутлива сфера, в якій діти потребують реальної медичної допомоги, може перетворитися на майданчик для сумнівних фінансових рішень. Чи отримає ця справа подальшу правову оцінку — залежить від реакції контролюючих органів і правоохоронців.

  • БЕБ попередило втрату 2,4 млн грн на відбудові медзакладу в Київській області

    БЕБ попередило втрату 2,4 млн грн на відбудові медзакладу в Київській області

    У Київській області вдалося запобігти неефективному використанню 2,4 млн грн, які були передбачені на відновлення медичної інфраструктури. Кошти виділялися в межах державної програми відбудови України за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку.

    Про це повідомили у Бюро економічної безпеки України.

    Фахівці Територіального управління БЕБ у Київській області провели аналітичне дослідження тендерної документації щодо капітального ремонту одного з медичних закладів регіону. Під час перевірки було встановлено ризики завищення вартості будівельних матеріалів, закладених у кошторисі.

    З метою недопущення можливих фінансових втрат БЕБ офіційно поінформувало розпорядника бюджетних коштів і надало рекомендації переглянути рішення про закупівлю послуг.

    У результаті замовник розірвав укладений договір із підрядною організацією. Наразі процедуру закупівлі оголошено повторно. Вона перебуває на фінальному етапі — триває укладення договору з визначеним учасником.

    У БЕБ зазначають, що завдяки оперативному реагуванню аналітиків та за підтримки керівництва Київської обласної державної адміністрації вдалося запобігти неефективному використанню бюджетних коштів, спрямованих на ремонт медичного закладу.

    Нагадаємо, раніше аналітики Територіального управління БЕБ в Одеській області викрили схему мінімізації податку на додану вартість під час імпорту товарів народного споживання. За даними слідства, загальний обсяг операцій перевищив 1,6 млрд грн, з яких 269 млн грн становив ПДВ.

  • ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    Державне бюро розслідувань оголосило новий тендер на закупівлю персональних жетонів для своїх співробітників. Очікувана вартість придбання становить 492 тисячі гривень. Інформацію про закупівлю оприлюднили 2 лютого в системі Prozorro, а подати пропозиції учасники можуть до 10 лютого 2026 року.

    Це вже не перша подібна закупівля для відомства. У жовтні минулого року ДБР проводило аналогічний тендер на таку ж суму. Тоді участь у процедурі взяв лише один учасник — ФОП Олександр Сопов, який і став переможцем. Договір із ним уклали без зниження ціни: вартість залишилася точно на рівні очікуваної, без економії навіть у кілька гривень.

    Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

    Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

    Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

    Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

  • Шляхопровід за 95 мільйонів: Київ віддав підряд фірмі з мінімальним досвідом і кримінальним шлейфом

    Шляхопровід за 95 мільйонів: Київ віддав підряд фірмі з мінімальним досвідом і кримінальним шлейфом

    КП «Київавтошляхміст» уклало договір на 95,3 млн гривень на відновлення несних конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями на Окружній дорозі в Подільському районі столиці. Роботи мають охопити прогонові будови, опори та елементи мостового полотна, де зафіксовані руйнування бетону, оголення арматури та корозія. Оновити об’єкт підрядник повинен до кінця 2026 року.

    Закупівлю провели через систему Prozorro, однак без реальної конкуренції — єдиним учасником стало ТОВ «Д-Груп Інжиніринг», із яким і підписали угоду.

    Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

    За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

    Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

    Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

    Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

    Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

    Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

  • Бюджет втратив 1,8 млн грн: у Києві розслідують сумнівні закупівлі матеріалів

    Бюджет втратив 1,8 млн грн: у Києві розслідують сумнівні закупівлі матеріалів

    Правоохоронці повідомили про підозру колишньому посадовцю Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації через ймовірні порушення під час проведення публічних закупівель, які призвели до мільйонних збитків для бюджету.

    За даними слідства, у листопаді 2023 року підозрюваний відповідав за організацію та контроль процесу закупівель у департаменті. Саме він мав перевіряти обґрунтованість цін, якість товарів та відповідність пропозицій учасників тендеру ринковим умовам.

    Втім, як встановили слідчі, під час закупівлі конструкційних матеріалів посадовець не здійснив належного аналізу вартості продукції. У результаті переможцем тендеру визнали компанію, яка запропонувала будівельні матеріали — дошки, труби, цвяхи та бруси — за цінами, значно вищими за середньоринкові.

    Через такі дії департамент переплатив із міського бюджету близько 1,8 мільйона гривень. Саме цю суму правоохоронці вважають завданими збитками.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі обставини укладення договорів та можливу причетність інших осіб до схеми. У разі доведення вини колишньому чиновнику може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • Тендер на реконструкцію М-12: міжнародна компанія втратила перемогу через надуманий привід

    Тендер на реконструкцію М-12: міжнародна компанія втратила перемогу через надуманий привід

    Історія з дорогою М-12 в Івано-Франківській області наочно демонструє, як у системі відновлення інфраструктури державні рішення і реальні фінансові потоки часто існують окремо. Попри гучні скандали та публічні обіцянки про «нульову толерантність до корупції», керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує контролювати процеси, які дедалі менше нагадують законні закупівлі.

    Після скандальної схеми Палиці–Кулеби–Бойка навколо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд грн очікувалося кадрове очищення. Проте на практиці обмежилися лише риторикою, і Симанів залишився на посаді, продовжуючи розподіляти багатомільярдні підряди.

    30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

    Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

    Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

    19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

    Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.

  • Дорожній підряд за 50 млн грн у Самарі отримала фірма з мінімальним прибутком

    Дорожній підряд за 50 млн грн у Самарі отримала фірма з мінімальним прибутком

    Комунальне підприємство «Рідне місто» Самарівської міської ради Дніпропетровської області 8 січня уклало договір на капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Північній на суму 50,08 млн грн. Підряд отримало ТОВ «Піксельбау» за результатами відкритих торгів.

    У межах договору до кінця року планується завершити другий етап капітального ремонту вулиці Північної — від будинку №1 до вулиці Зінаїди Білої. Загальна протяжність ділянки становить 2,43 км. Проєкт передбачає повне зняття старого покриття, влаштування нового асфальту, ремонт заїздів та нанесення дорожньої розмітки. Гарантійний строк експлуатації визначено у 10 років, пропускна здатність — 360 автомобілів на добу. Фінансування здійснюється з місцевого бюджету, ціна договору є твердою.

    Найбільшу частину коштів — 42,61 млн грн — закладено на асфальтобетон. У кошторисі дрібнозернистий асфальт врахували по 6 877 грн за тонну, крупнозернистий — по 6 692 грн за тонну. Формально ціни відповідають наявним довідковим даним, однак вони базуються на пропозиціях посередників, а не заводів-виробників. У результаті вартість матеріалів у проєкті фактично зафіксована на рівні перепродажу.

    Окрему увагу привертають показники економіки підряду. Середньомісячна зарплата одного робітника в кошторисі визначена на рівні 24 500 грн, що нижче середніх показників у будівельній галузі регіону. Водночас запланований прибуток підрядника становить лише 0,058% від суми договору — близько 29 тисяч гривень, що виглядає нетипово для контракту такого масштабу.

    Конкуренція на торгах формально була, однак дешевші пропозиції від двох компаній замовник відхилив. Зокрема, одна з фірм запропонувала виконати роботи за 46,01 млн грн — майже на 4 млн грн дешевше. Саме це рішення стало предметом перевірки з боку аудиторів, які поставили під сумнів обґрунтованість відхилення економічно вигіднішої пропозиції.

    Умови участі в тендері виявилися жорсткими і нетиповими. Замовник вимагав підтвердження досвіду виключно за договорами, укладеними не раніше 2024 року, фактично ігноруючи попередні роки діяльності компаній. Відгуки замовників також мали бути «свіжими» і датованими вже після оголошення саме цього тендеру. На підготовку та подання пропозицій учасникам дали лише два тижні.

    Крім того, учасники зобов’язані були особисто приїхати до замовника та підписати акти огляду об’єкта і ознайомлення з кошторисною документацією. Без фізичного візиту і підпису представника КП пропозиція не розглядалася. Також у тендерній документації з’явилися вимоги щодо наявності специфічних сертифікатів, а також повного пакета кадрових документів і медичних довідок на кожного працівника.

    Частину вимог учасники називали дискримінаційними і намагалися оскаржити ще до початку торгів. Після зауважень замовник відмовився лише від вимоги надання розширених медичних карток, але ключові бар’єри залишилися без змін.

    Закупівля потрапила під аудит, який встановив ознаки порушень, зокрема у відхиленні дешевшої пропозиції. Замовника зобов’язали усунути порушення у визначений строк, однак станом на зараз договір не розірвано і нового переможця не визначено.

    Підрядник — компанія «Піксельбау» — зареєстрована у 2024 році і за короткий час отримала понад 50 млн грн бюджетних підрядів. Контракт на ремонт вулиці Північної є найбільшим у її портфелі. Саме це посилює запитання щодо умов, за яких компанія змогла обійти більш досвідчених і дешевших конкурентів.

  • У Березнегуватому замовили шкільне укриття за 84 мільйони з цінами вище ринкових

    У Березнегуватому замовили шкільне укриття за 84 мільйони з цінами вище ринкових

    Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березнегуватської селищної ради Миколаївської області наприкінці грудня уклав договір на будівництво укриття для гімназії №2 вартістю 84,63 млн грн. Підряд отримало ТОВ «Будівельна компанія “Базіс”».

    Згідно з умовами договору, до кінця 2026 року мають звести підземне укриття, розраховане на 239 осіб. Проєкт передбачає окремі приміщення для дітей різного віку, санвузли, буфет, комору, роздягальні, резервне водо- та електропостачання, доступ для маломобільних осіб, а також гідроізоляцію та утеплення.

    Проєктну документацію розробило ТОВ БТК «Граніт-В». У 2025 році її скоригували з урахуванням змін кошторисної зарплати та оновлених інженерно-геологічних вишукувань. Позитивний експертний звіт надала філія державної експертизи у Миколаївській області. Технічний нагляд за 1,17 млн грн виконуватиме ТОВ «Пром-арт-проєкт».

    Це вже друга спроба збудувати укриття для гімназії. У 2024 році замовник уклав договір з ТОВ «Арена спорт 2011» на 59,29 млн грн, однак угоду розірвали влітку після виконання робіт лише на 1,51 млн грн.

    Завищені ціни в кошторисі

    Аналіз кошторису виявив суттєві розбіжності з ринковими цінами на ключові матеріали. Зокрема, арматуру класу А-ІІІ діаметром 16 мм заклали по 43 740 грн за тонну, тоді як комерційні пропозиції на ринку та закупівлі для аналогічних об’єктів у регіоні на 20–25% дешевші.

    Бетон класу В30 у кошторисі фігурує за ціною до 6 060 грн за кубометр, хоча місцеві виробники та галузеві дані показують значно нижчі середні ціни.

    Окрему увагу привертає вартість герметичних і захисно-герметичних дверей для укриття — від 174 до 191 тис. грн за квадратний метр. Це в рази дорожче за ціни спеціалізованих виробників дверей для бомбосховищ і навіть банківських сховищ.

    Також завищеною виглядає ціна на асфальтобетон, який у кошторисі вписали по 7 311 грн за тонну, тоді як пропозиції заводів у регіоні нижчі на 12–30%.

    Лише за кількома перевіреними позиціями ймовірна переплата може перевищувати 4 млн грн.

    Закупівля з одним учасником і моніторинг

    Підрядник був єдиним учасником відкритих торгів. Вимоги до учасників були мінімальними: підтвердження наявності техніки, працівників і досвіду виконання аналогічних робіт. Як доказ досвіду «БК “Базіс”» подала договір ще 2012 року на реконструкцію школи в Березнегуватому.

    Закупівля потрапила під моніторинг. Аудиторів, зокрема, зацікавило, чи надсилав замовник запрошення потенційним учасникам, адже частину документів переможець завантажив уже через 10 хвилин після оголошення торгів. Замовник заявив, що нікого не запрошував, а оперативність пояснив «самоорганізованістю» компанії.

    Порушень не побачили й у тому, що частина документів щодо персоналу була подана російською мовою без перекладу українською.

    Хто стоїть за підрядником

    Відділ освіти Березнегуватської селищної ради очолює Світлана Тригуб, головою громади є Сергій Бойко.

    ТОВ «Будівельна компанія “Базіс”» зареєстроване у 2005 році в Миколаєві. Компанією володіє та керує Євген Дахов. Фірма має ділові зв’язки з низкою будівельних структур у регіоні та брала участь у резонансних забудовних проєктах. З 2017 року компанія отримала державних підрядів на понад 95 млн грн, і нинішній контракт є для неї найбільшим.