Daypolitico

Позначка: тепло

  • Осінній наступ циклонів: в Україну йдуть затяжні дощі, різке похолодання до +11 та штормовий вітер

    Осінній наступ циклонів: в Україну йдуть затяжні дощі, різке похолодання до +11 та штормовий вітер

    Вересень остаточно скидає залишки літнього тепла та вступає у свої повноцінні календарні права, несучи на територію України стрімке похолодання, щільні хмари та періодичні дощові циклони. Найближчими днями жителям більшості регіонів доведеться остаточно дістати теплий демісезонний одяг, адже комфортний температурний режим зміниться сирим, вітряним і по-справжньому прохолодним осіннім повітрям. Атмосферні фронти, що насуваються на країну, принесуть суттєве зниження стовпчиків термометрів до позначок від дванадцяти до вісімнадцяти градусів вище нуля, охопивши майже всю територію держави. Лише наприкінці тижня синоптична ситуація почне поступово вирівнюватися, дозволивши українцям насолодитися відносним потеплінням та приємними сонячними проясненнями.

    Старт робочого тижня вже ознаменувався відчутною зміною погодних умов: похмуре небо та висока вологість охопили практично всю країну, за винятком крайнього сходу, а температурні показники у західних, північних та центральних областях різко опустилися до чотирнадцяти – дев’ятнадцяти градусів. Проте справжній пік першої хвилі похолодання припадає на вівторок, двадцять друге вересня. Цього дня температурний фон зазнає ще відчутнішого спаду: у північних та західних регіонах повітря прогріється лише до дванадцяти – шістнадцяти градусів тепла, а на решті території показники коливатимуться в межах від п’ятнадцяти до двадцяти градусів. Останнім осередком літнього тепла залишатиметься крайній схід, де стовпчики термометрів ще здатні дотягнутися до комфортних двадцяти трьох градусів, тоді як практично по всій іншій географії країни пройдуть локальні дощі, оминувши хіба що південні області.

    У середу та четвер опади стануть ще інтенсивнішими та охоплять левову частку українських областей. Особливо відчутно дощова стихія заявить про себе на Лівобережжі, де подекуди очікуються потужні зливи та локальні грози. Захід і північ опиняться під впливом найбільш прохолодних повітряних мас: денні температури впадуть до рекордних одинадцяти – шістнадцяти градусів, супроводжуючись поривчастим холодним вітром. Дещо тепліше буде на сході та півдні, де повітря втримається в межах від п’ятнадцяти до дев’ятнадцяти градусів. У середині тижня, двадцять четвертого вересня, інтенсивність опадів дещо послабшає, проте волога й похмура погода збереже свій тотальний контроль над більшістю областей, утримуючи низькі температурні показники та нагадуючи про невідворотний прихід справжньої осені.

    Переломний момент у протистоянні синоптичних систем очікується напередодні вихідних. Уже у п’ятницю, двадцять п’ятого вересня, дощова смуга почне помітно розмиватися, затримавшись лише на окремих ділянках заходу та півночі, тоді як решта території відчує перші ознаки стабілізації. Температура поступово піде вгору, досягаючи п’ятнадцяти – двадцяти градусів тепла, а на південному сході навіть перетне позначку у двадцять два градуси. Справжній погодний реванш відбудеться на вихідних, коли хмари остаточно розсіються, опади полишать межі України, а лагідне сонце знову прогріє повітря до приємних сімнадцяти – двадцяти трьох градусів, даруючи громадянам чудову нагоду для комфортного відпочинку на свіжому повітрі.

  • Тепло без фінансового тягаря: як українцям оформити житлову субсидію на прийдешній опалювальний сезон

    Тепло без фінансового тягаря: як українцям оформити житлову субсидію на прийдешній опалювальний сезон

    З наближенням холодів та традиційним стартом опалювального сезону у жовтні дві тисячі двадцять шостого року питання оплати житлово-комунальних послуг знову постає вкрай гостро для мільйонів українських родин. Стрімке зростання витрат на енергоносії змушує багатьох громадян замислитися над державною підтримкою, яка залишається надійним інструментом соціального захисту для тих, чиї доходи не дозволяють самостійно покривати комунальні платіжки. Пенсійний фонд України детально роз’яснив ключові правила та алгоритми нарахування державної допомоги, звернувши особливу увагу на те, що для переважної більшості нинішніх одержувачів виплати будуть автоматично пролонговані без додаткової паперової тяганини.

    Громадянам, які вже отримували компенсацію або яким на період літнього міжсезоння було офіційно розраховано субсидію в нульовому розмірі, не потрібно витрачати час на повторні візити до державних установ чи заповнення нових форм, адже їхні дані вже опрацьовані відповідними реєстрами. Проте ціла низка побутових та соціальних факторів зобов’язує споживачів особисто звернутися до органів соціального страхування. Подавати новий пакет документів необхідно передусім тим, хто планує отримати знижку на компослуги вперше у житті, або ж тим, кому раніше було офіційно відмовлено через перевищення встановленого порогу доходів. Також обов’язкове персональне звернення вимагається у випадках, коли у родині відбулися відчутні трансформації – зокрема, якщо змінився кількісний склад зареєстрованих мешканців домоволодіння, соціальний статус окремих членів родини або ж виникли інші вагомі обставини, що прямо впливають на критерії визначення матеріальної незахищеності.

    Вкрай важливим моментом залишається дотримання чітких часових рамок звернення, які безпосередньо впливають на обсяг отриманих коштів. За чинними правилами, якщо родина встигає подати всі необхідні заяви та декларації протягом двох календарних місяців від моменту офіційного старту опалювального періоду, виплата буде призначена ретроспективно – безпосередньо з жовтня дві тисячі двадцять шостого року, за умови наявності відповідного права на цей момент. Якщо ж громадяни з якихось причин зволікають і подають пакет документів значно пізніше зазначеного терміну, нарахування державної підтримки здійснюватиметься лише починаючи з того місяця, в якому заява фактично надійшла на реєстрацію.

    Держава пропонує кілька зручних та безбар’єрних каналів для оформлення документів, орієнтуючись як на цифрові сервіси, так і на класичні способи комунікації. Подати заяву можна особисто під час візиту до сервісного центру, скористатися поштовим відправленням або виконати всі операції дистанційно через офіційний вебпортал електронних послуг. Крім того, громадяни можуть скористатися допомогою уповноважених представників місцевих органів самоврядування у своїх громадах. Для розрахунку розміру допомоги враховуватимуться сукупні доходи домогосподарства за перший та другий квартали поточного року, а для пенсіонерів базовим показником слугуватиме пенсія за серпень. Водночас у разі будь-яких непередбачених змін у матеріальному стані чи складі родини одержувачі зобов’язані сповістити про це протягом тридцяти днів, аби уникнути юридичних непорозумінь та повернення неправомірно нарахованих коштів.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    Чернігівська область активно готується до нового опалювального сезону, однак місцева влада закликає жителів бути готовими до найскладнішого сценарію. Попри виконання заходів із захисту енергетичної інфраструктури та модернізації систем теплопостачання, постійні російські обстріли залишаються головним фактором ризику. Про це в інтерв’ю «Суспільному» повідомив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

    За його словами, підготовка до осінньо-зимового періоду відбувається відповідно до Плану стійкості, який охоплює одразу кілька напрямків. Зокрема, триває посилення захисту енергетичних об’єктів, розосередження теплової генерації, встановлення блочно-модульних котелень і когенераційних установок, а також формування резерву генераторів для критичної інфраструктури. Частина робіт виконується відповідно до затвердженого графіка, однак окремі проєкти реалізуються повільніше через постійні атаки російських військ.

    Чаус зазначив, що ворог продовжує цілеспрямовано завдавати ударів навіть по тих об’єктах, де вже проводяться роботи із захисту або модернізації. Незважаючи на це, він висловив упевненість, що область встигне завершити підготовку до початку опалювального сезону.

    Очільник ОВА нагадав, що попередня зима стала серйозним випробуванням для регіону. За його словами, завдяки спільній роботі енергетиків, комунальних служб, теплопостачальних підприємств, працівників водоканалів та органів влади Чернігівщина змогла забезпечити стабільне функціонування критично важливих систем навіть попри значну кількість російських ударів.

    Водночас Чаус переконаний, що майбутній опалювальний сезон може виявитися ще складнішим. Він наголосив, що цей прогноз ґрунтується не лише на посадових оцінках, а й на аналізі дій російської армії та характеру атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    «Я вважаю, що наступна зима точно не буде легшою, ніж та, яку ми пройшли. Буде важчою, складнішою. Дуже хотілося б помилитися, але ми маємо бути готовими до найгіршого сценарію», – зазначив керівник області.

    Особливу увагу під час підготовки до зими влада приділяє створенню додаткового резерву генераторів. За словами Чауса, досвід минулого опалювального сезону показав, що через тривалу роботу в умовах аварійних відключень частина обладнання виходила з ладу або потребувала ремонту. Саме тому зараз формується запас генераторів, який дозволить оперативно замінювати несправне обладнання та забезпечувати безперервну роботу об’єктів критичної інфраструктури.

    Передусім йдеться про резервні джерела живлення для лікарень, систем централізованого водопостачання, теплопостачання та інших об’єктів, від яких залежить життєдіяльність громад. Влада наголошує, що посилення захисту критичної інфраструктури залишається одним із ключових пріоритетів регіону.

    Начальник Чернігівської ОВА також висловив переконання, що нинішній рівень підготовки області вже є вищим, ніж торік. Водночас остаточну оцінку готовності, за його словами, можна буде дати лише після початку холодів, адже багато залежатиме від інтенсивності російських атак та їхніх наслідків для енергетичної системи.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває по всій Україні в умовах постійної загрози ударів по енергетичній інфраструктурі. Держава працює над накопиченням запасів газу, введенням нових генеруючих потужностей і реалізацією регіональних Планів стійкості. За останніми оцінками, у середньому такі плани виконані приблизно на 40%. Найкращі темпи підготовки демонструють Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області, тоді як окремі регіони ще мають прискорити реалізацію запланованих заходів, щоб максимально підготуватися до ще однієї воєнної зими.

  • Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Питання підготовки Києва до наступного опалювального сезону найближчим часом буде винесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України, оскільки в уряді висловлюють занепокоєння темпами виконання відповідних робіт у столиці. У Кабінеті міністрів наголошують, що йдеться про критично важливий напрямок, який безпосередньо впливає на енергетичну стійкість міста та здатність пройти зиму в умовах війни та постійних загроз для інфраструктури.

    Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд бачить необхідність посилення контролю та координації підготовчих процесів у столиці. За її словами, Київ має бути повністю готовий до опалювального сезону, адже від цього залежить не лише комфорт мешканців, а й стабільність функціонування критичної інфраструктури в умовах підвищених ризиків.

    Уряд оцінює поточний стан підготовки як недостатній і фіксує відставання у виконанні низки важливих заходів. У Кабміні зазначають, що мова йде про комплекс робіт, пов’язаних із тепломережами, енергетичною інфраструктурою, резервними системами та загальною готовністю міських служб до пікових навантажень у зимовий період. Водночас наголошується, що наявні затримки необхідно усунути у максимально стислі терміни, оскільки час до початку опалювального сезону обмежений.

    Прем’єр-міністр підкреслила, що Київ має всі необхідні ресурси для належної підготовки, включно з найбільшим серед українських міст бюджетом, технічними можливостями та кадровим потенціалом. Саме тому, на думку уряду, відставання у темпах робіт викликає додаткове занепокоєння і потребує управлінських рішень на найвищому рівні.

    Рішення винести це питання на розгляд РНБО пояснюють необхідністю забезпечити міжвідомчу координацію та прискорити виконання ключових заходів. Очікується, що на рівні Ради національної безпеки і оборони можуть бути ухвалені додаткові організаційні рішення, спрямовані на контроль строків, визначення відповідальних осіб та усунення проблемних ділянок у підготовці столиці до зими.

    У Кабміні також нагадують, що після завершення попереднього опалювального сезону Київ уже розпочав підготовчі роботи в межах затвердженого плану стійкості міста, який був ухвалений Київською міською радою у березні. Водночас уряд вказує, що частина заходів виконується повільніше, ніж передбачалося графіками, що й стало підставою для посилення контролю.

    Окремо підкреслюється, що держава вже спрямувала значні фінансові ресурси на підготовку столиці до зими, зокрема понад 4 мільярди гривень. Ці кошти мали бути використані для модернізації інфраструктури, підготовки тепломереж, посилення енергетичної системи та інших заходів, необхідних для стабільного проходження опалювального сезону.

    Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба раніше також звертав увагу на проблеми в плануванні підготовки, наголошуючи на відсутності затвердженого комплексного документа щодо стійкості Києва на зиму. На його думку, це ускладнює системне управління процесами та не дозволяє повною мірою оцінити готовність міської інфраструктури до можливих кризових сценаріїв.

    Фактично ситуація навколо підготовки Києва до зими набуває міжвідомчого характеру і виходить на рівень національної безпеки. В уряді підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни стабільне функціонування систем теплопостачання та енергетики столиці є одним із ключових елементів стійкості держави загалом.

    Очікується, що після розгляду питання на РНБО можуть бути ухвалені рішення, які посилять контроль за виконанням підготовчих робіт, пришвидшать координацію між центральною та місцевою владою, а також дозволять уникнути потенційних ризиків у разі ускладнення енергетичної ситуації під час опалювального сезону.

  • Чому Київ може зіткнутися з проблемами опалення наступної зими, незважаючи на мільярдний бюджет і підтримку партнерів?

    Чому Київ може зіткнутися з проблемами опалення наступної зими, незважаючи на мільярдний бюджет і підтримку партнерів?

    Київ готується до наступного опалювального сезону в умовах суперечок між міською владою та центральними органами. Попри значний бюджет і допомогу від міжнародних партнерів, частина питань у сфері енергетичної стійкості столиці залишається невирішеною.

    10 березня 2026 року Київрада з другої спроби затвердила План енергетичної стійкості столиці. Документ мав стати дорожньою картою підготовки міста до зими з урахуванням попереднього досвіду. Водночас його одразу розкритикували депутати, зазначивши, що частина їхніх пропозицій була фактично проігнорована.

    Під час обговорень лунали зауваження щодо якості документа. Деякі представники Київради назвали план «сирим», вказуючи на відсутність чітких термінів, відповідальних осіб та етапів реалізації. Водночас, за словами депутатів, саме ці елементи є критично важливими для виконання стратегічних завдань.

    Окремо наголошується, що раніше вже ухвалювалася стратегія енергетичної незалежності столиці у 2024 році, однак її практична реалізація не була завершена. Фактично документ залишився переважно на папері.

    Журналісти, які аналізували ситуацію, відзначають, що попри заяви про підготовку до зими, значна частина інфраструктури досі має проблеми. Зокрема, понад 1100 будинків на Лівому березі, у Дарницькому та Дніпровському районах, залишаються без тепла після минулого опалювального сезону.

    Дискусія також точиться навколо забезпечення міста ресурсами. Міський голова Віталій Кличко заявляє про недостатню підтримку з боку центральної влади. Водночас уряд наводить приклади співпраці з КМДА та передачі Києву допомоги, зокрема генераторів. Лише 12 лютого столиці було передано 234 одиниці такого обладнання.

    Представники уряду також зазначають можливість додаткового фінансування з державного бюджету. Водночас у КМДА наголошують, що місто має значні власні ресурси: бюджет розвитку Києва становить близько 18 мільярдів гривень, які можуть бути спрямовані на модернізацію інфраструктури.

    Разом із тим залишаються і практичні проблеми. Наприклад, п’ять генераторів, переданих у Деснянський район, не можуть підключити вже понад півтора місяця. Це викликає питання щодо ефективності управління на місцях.

    Під час круглого столу наприкінці лютого 2026 року учасники обговорювали конкретні пропозиції та строки їх реалізації. Однак у затвердженому плані енергостійкості ці строки не були чітко визначені, що ускладнює контроль за виконанням.

    Таким чином, попри наявність ресурсів і заявлені наміри, Київ стикається з низкою організаційних та управлінських викликів, які можуть вплинути на підготовку до наступного опалювального сезону.

  • Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги продовжує зростати. За підсумками четвертого кварталу 2025 року загальна сума боргів сягнула 113,4 млрд гривень, що на 12,5% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Про це свідчать дані Державної служби статистики.

    У жовтні–грудні 2025 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги 64,1 млрд гривень. Це становить лише 83,1% від нарахованої суми, яка за цей період склала 77,1 млрд гривень.

    Найкращий рівень оплати зафіксовано за послугами централізованого водопостачання та водовідведення — споживачі заплатили навіть більше, ніж було нараховано, а саме 105,1%. Водночас найгірша ситуація спостерігається з оплатою теплопостачання та гарячої води: сплачено лише 59,3% від виставлених рахунків.

    Саме тепло і гаряча вода формують найбільшу частину боргів. Станом на кінець 2025 року заборгованість за ці послуги досягла 38 млрд гривень, що на 14,7% більше, ніж кварталом раніше.

    Значна сума боргів накопичилася і за природний газ. Заборгованість за постачання та розподіл газу становить 35,4 млрд гривень, збільшившись за квартал одразу на 26,8%.

    За електроенергію українці заборгували 17 млрд гривень, що на 2,7% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Водночас борги за водопостачання та водовідведення дещо зменшилися — до 10,1 млрд гривень, що на 2,8% менше. Заборгованість за управління багатоквартирними будинками становить 9,5 млрд гривень, а за вивезення побутових відходів — 3,2 млрд гривень.

    Найбільші борги за комунальні послуги зафіксовані у Дніпропетровській області — 18,3 млрд гривень. Далі йдуть Донецька область із боргом 4,1 млрд гривень та Полтавська область — 3,4 млрд гривень.

    Експерти пояснюють зростання заборгованості складною економічною ситуацією, високими тарифами на енергоресурси та зниженням платоспроможності частини населення.

  • Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під серйозною загрозою через критичний стан Дарницької теплоелектроцентралі, яка забезпечує теплом сотні тисяч мешканців столиці. Головна проблема полягає у тому, що об’єкт перебуває у приватній власності, що фактично блокує можливість оперативного фінансування відновлювальних робіт коштом міського бюджету.

    Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив народний депутат України, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.

    За його словами, у зоні діяльності Дарницької ТЕЦ перебувають близько 1100 багатоквартирних будинків, у яких проживають приблизно 300 тисяч киян. Станція зазнала суттєвих пошкоджень і потребує масштабного відновлення.

    Як зазначив депутат, мінімальним завданням є запуск двох водогрійних котлів, що дозволило б забезпечити район теплопостачанням до початку зими. Технічно це можливо реалізувати у визначені строки, оскільки необхідне обладнання вже знайдено.

    Водночас ключова проблема має юридичний характер. Оскільки Дарницька ТЕЦ є приватною, Київська міська влада не має прямих підстав спрямовувати бюджетні кошти на її відбудову без окремого управлінського рішення, яке передбачатиме взяття політичної та юридичної відповідальності.

    Кучеренко наголосив, що відповідне рішення мають ухвалити керівництво КМДА та Київрада, адже без цього підготовка столиці до опалювального сезону може зірватися.

    За попередніми оцінками, повноцінне відновлення станції потребуватиме кількох мільярдів гривень. Окрім теплопостачання, важливо також повернути можливість виробництва електроенергії для власних потреб, щоб не створювати додаткове навантаження на енергосистему.

    Депутат також розкритикував пропозиції замінити потужності ТЕЦ мобільними котельнями. За його підрахунками, для цього довелося б встановити близько 40 котелень потужністю по 20 мегаватів кожна, що вимагало б повної перебудови газових, водних та електричних мереж району. Реалізувати такий проєкт упродовж кількох місяців фактично неможливо.

    Кучеренко повідомив, що ініціюватиме розгляд ситуації на засіданні профільного комітету Верховної Ради із залученням представників уряду та столичної влади для напрацювання реального плану підготовки до зими.

    За його словами, наразі у Києві відсутній публічний план відновлення теплопостачання у зоні роботи Дарницької ТЕЦ, що викликає серйозне занепокоєння напередодні нового опалювального сезону. Проблема, додав депутат, є показовою і для інших українських міст, енергетична інфраструктура яких постраждала внаслідок російських атак.

  • З 1 червня можливе підвищення тарифів на воду, світло і тепло

    З 1 червня можливе підвищення тарифів на воду, світло і тепло

    В Україні найближчим часом можливий перегляд вартості комунальних послуг. Перші зміни у платіжках можуть з’явитися вже з початку літа. Про це заявив народний депутат Андрій Жупанин.

    За його словами, питання підвищення тарифів на водопостачання фактично стало неминучим. Крім того, можливі корективи вартості електроенергії та тепла. Ймовірною датою змін називають 1 червня, однак конкретні розрахунки наразі не оприлюднюються.

    Жупанин пояснює, що українська влада перебуває під тиском міжнародних партнерів, які наполягають на приведенні тарифів до економічно обґрунтованого рівня. За його словами, це є однією з умов подальшої фінансової підтримки.

    Найбільш складна ситуація спостерігається у невеликих громадах, де місцеві водоканали працюють зі збитками. У деяких населених пунктах Чернігівської, Рівненської та Львівської областей уже повідомили про намір підвищити тарифи на воду.

    У Національному банку України також зазначають, що після завершення опалювального сезону питання коригування тарифів стане актуальним. Регулятор вказує, що енергетична система потребує значних фінансових ресурсів для відновлення після масштабних пошкоджень.

    У звіті НБУ наголошується, що тривале утримання тарифів на заниженому рівні створює дисбаланси в енергетиці. Водночас різке підвищення може посилити інфляційний тиск та збільшити потребу у видатках на субсидії.

    Наразі чинні тарифи залишаються незмінними. Вартість газу зафіксована на рівні 7,96 грн за кубометр до квітня 2026 року, електроенергія коштує 4,32 грн за кВт-год. Однак механізми стримування цін на тепло та воду поступово втрачають ефективність через бюджетні обмеження.

    Експерти прогнозують, що владі доведеться шукати баланс між вимогами міжнародних кредиторів та можливостями населення оплачувати рахунки. Літо 2026 року може стати періодом непростих рішень у сфері тарифної політики.

  • Фіктивні фірми відновлюють ТЕЦ: чи буде тепло у квартирах

    Фіктивні фірми відновлюють ТЕЦ: чи буде тепло у квартирах

    У відновленням теплових електроцентралей після ракетних ударів в Україні займаються компанії з ознаками фіктивності, що ставить під загрозу стабільність теплопостачання у квартирах містян.

    За даними журналістського розслідування МЕЖІ, 33 мільйони гривень, виділених на відновлення ТЕЦ, були передані ТОВ «Нова Перспектива Люкс», компанії без реального досвіду виконання таких робіт. Фірма була перекуплена у 2024 році та зареєстрована на підставну особу – Аллу Бурейко, яка раніше не займалася бізнесом і працювала кухарем у Словаччині.

    Експерти вказують на основні ознаки фіктивності компанії:

    • реєстрація на підставну особу;

    • участь у тендерах попри наявність більш вигідних пропозицій;

    • підроблений досвід виконання аналогічних робіт;

    • відсутність доходів і реальної господарської діяльності.

    Голова МЕЖІ Мартина Богуславець зазначила, що компанія, ймовірно, завищить обсяг робіт у своїх проєктах, що безпосередньо вплине на формування кошторису та загальної вартості відновлення ТЕЦ.

    У місті побоюються, що передача стратегічних об’єктів таким фірмам може поставити під загрозу своєчасне відновлення тепла у квартирах та збільшити витрати бюджету.