Daypolitico

Позначка: теплопостачання

  • Киянам назвали дату запуску опалення: тепло до квартир надходитиме поступово

    Киянам назвали дату запуску опалення: тепло до квартир надходитиме поступово

    У Києві з понеділка, 2 листопада, планують розпочати підключення житлових будинків до централізованого опалення. Рішення ухвалили напередодні прогнозованого похолодання, адже повноцінний запуск столичної системи теплопостачання може тривати до семи днів. Водночас через наслідки російських атак в окремих районах міста зберігаються проблеми з енергетичною інфраструктурою.

    Про це 30 жовтня повідомив міський голова Києва Віталій Кличко під час брифінгу.

    За словами мера, підключення житлового фонду розпочнуть заздалегідь, щоб забезпечити комфортну температуру в оселях до настання суттєвого похолодання.

    При цьому тепло не з’явиться одночасно в усіх квартирах уже 2 листопада. Запуск опалення відбуватиметься поетапно, оскільки система централізованого теплопостачання Києва є однією з найбільших у Європі.

    Загальна протяжність міських теплових мереж становить близько трьох тисяч кілометрів. Для поступового запуску котелень, подачі теплоносія та стабілізації роботи системи необхідний додатковий час.

    Кличко пояснив, що технологічно цей процес може тривати до семи днів.

    Таким чином, у частині багатоповерхівок батареї можуть нагрітися вже в перші дні після запуску, тоді як іншим мешканцям доведеться чекати завершення підключення відповідних ділянок тепломереж.

    Водночас опалювальний сезон у столиці фактично розпочався ще 16 жовтня. Першими тепло почали отримувати заклади соціальної сфери — лікарні, дитячі садки та школи.

    Їх підключають за індивідуальними заявками керівників установ, залежно від потреби та технічної готовності.

    За даними, озвученими міським головою 30 жовтня, тепло вже подається до 157 медичних закладів, 402 дитячих садків та 85 шкіл.

    Загалом підключено майже половину установ соціальної сфери, які потребують централізованого теплопостачання.

    Особливістю нинішнього опалювального сезону залишається складна безпекова ситуація. Російські війська продовжують атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури, що створює додаткові ризики для стабільного забезпечення міста теплом та електроенергією.

    Раніше Кличко повідомляв, що через пошкодження важливого енергетичного об’єкта виникли труднощі з підключенням частини Дніпровського та Дарницького районів.

    На відповідних об’єктах тривають аварійно-відновлювальні роботи. Терміни повноцінного відновлення теплопостачання для окремих будинків залежатимуть від технічного стану інфраструктури.

    Міська влада наголошує, що столиця розпочинає опалювальний сезон в умовах постійної загрози нових російських ударів.

    Тому одним із головних завдань комунальних служб залишається забезпечення стабільної роботи тепломереж і можливості оперативного відновлення постачання у разі аварій.

    Якщо після початку підключення опалення в будинку тривалий час відсутнє, мешканцям рекомендують звертатися до управителя будинку або відповідної теплопостачальної організації.

    Також необхідно враховувати, що причиною холодних батарей можуть бути не лише затримки з подачею теплоносія, а й технічні проблеми внутрішньобудинкової системи.

    Отже, за оголошеним 30 жовтня планом, підключення житлових будинків Києва розпочнеться 2 листопада, а повний запуск системи може тривати до тижня. У місті розраховують завершити основний етап підключення до суттєвого похолодання, однак ситуація залежатиме від стану тепломереж та наслідків російських обстрілів.

  • Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Російські атаки на українську енергетику змушують великі міста готуватися до можливого припинення централізованого теплопостачання взимку. Особливо гостро постає питання роботи шкіл, адже без опалення навчальні заклади можуть бути змушені переходити на дистанційне навчання. Львів вирішив створити мережу автономних котелень на дровах, тоді як Київ розраховує на мобільні теплові установки. Однак чи вистачить резервних потужностей столиці для сотень шкіл, залишається відкритим питанням.

    Про різні підходи двох міст до підготовки опалювального сезону 2026–2027 років повідомляє ТСН.

    Львів встановлює котельні на дровах біля шкіл

    Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що до кінця 2026 року в місті планують облаштувати понад 70 резервних котелень на дровах поблизу навчальних закладів.

    Разом із подібними установками в лікарнях та інших комунальних установах Львів розраховує мати близько сотні альтернативних джерел теплопостачання.

    Головна мета — забезпечити роботу шкіл навіть у разі пошкодження централізованої системи опалення внаслідок російських ударів.

    Станом на 10 жовтня резервні твердопаливні котельні вже встановили в понад 40 закладах освіти.

    За інформацією місцевої влади, обладнання здатне забезпечувати тепло без використання газу та централізованого електропостачання. Місто також створює запаси палива.

    Садовий повідомив, що на початку опалювального сезону котельні планують запустити в тестовому режимі, щоб перевірити їхню готовність до надзвичайних ситуацій.

    За задумом міської влади, школи з автономним опаленням зможуть не лише продовжувати освітній процес, а й за потреби ставати пунктами обігріву для місцевих мешканців.

    Водночас експлуатація дров’яних котелень вимагатиме додаткового персоналу для постійного контролю за роботою обладнання та завантаження палива.

    Київ має 69 мобільних котелень, але шкіл значно більше

    У столиці підхід до резервного теплопостачання відрізняється.

    За інформацією Київської міської державної адміністрації, місто має 69 мобільних котелень, які використовуватимуть у разі перебоїв із централізованим теплопостачанням.

    Передусім таке обладнання призначене для лікарень, пологових будинків та інших соціально важливих установ.

    У КМДА зазначають, що кількість мобільних котелень і їхня потужність поступово зростають.

    Однак у Києві працює близько 500 шкіл, тому забезпечити кожну з них окремим резервним джерелом тепла за наявних потужностей буде складно.

    У міській адміністрації наразі не розглядають масового встановлення твердопаливних котелень біля навчальних закладів за львівським прикладом.

    Представники КМДА пояснюють це значними масштабами столиці, кількістю освітніх установ та екологічними наслідками використання великої кількості дров’яних котлів.

    За оцінкою міських посадовців, розміщення сотень таких установок може негативно вплинути на якість повітря.

    Минулої зими школи Києва вже залишалися без тепла

    Проблема резервного опалення для столиці не нова.

    За інформацією ТСН, минулого опалювального сезону через російські удари по теплоенергетичній інфраструктурі серйозні проблеми з опаленням виникли в навчальних закладах Дніпровського та Дарницького районів.

    У матеріалі зазначається, що без належного теплопостачання залишилися до 45% навчальних установ цих районів.

    Частина шкіл була змушена змінювати формат навчання, а в окремих приміщеннях температура істотно знижувалася.

    Водночас питання про встановлення додаткових автономних котелень саме для найбільш вразливих навчальних закладів залишається без конкретної публічної відповіді.

    Експерт попередив про екологічні ризики

    Еколог Олександр Соколенко вважає, що масштабне використання дров’яних котелень може призвести до погіршення якості атмосферного повітря.

    За його словами, рівень забруднення залежатиме від кількості обладнання, обсягів спалюваного палива та тривалості роботи установок.

    Експерт також зазначає, що за нинішніх умов швидко встановити сотні твердопаливних котелень у Києві було б складно.

    Водночас Соколенко критично оцінює підготовку столиці до можливих проблем із теплопостачанням і вважає, що міській владі необхідно приділяти більше уваги довгостроковому плануванню.

    За його оцінкою, у разі масштабного припинення централізованого опалення мешканці можуть почати активніше використовувати індивідуальні джерела тепла, що також створить додаткове навантаження на довкілля.

    Що буде зі школами, якщо тепло зникне

    У Київській міській державній адміністрації наголошують, що формат роботи кожного навчального закладу залежатиме від безпекової ситуації та технічної можливості забезпечити належні умови для дітей і працівників.

    Зокрема, школи можуть змінювати організацію освітнього процесу, якщо відсутність тепла, електрики чи водопостачання не дозволить безпечно проводити очні заняття.

    Це може передбачати перехід на дистанційне навчання або інші тимчасові форми організації освітнього процесу.

    Водночас рішення про роботу конкретного закладу мають ухвалювати з урахуванням чинних вимог, фактичних умов та рішень уповноважених органів.

    Таким чином, Львів робить ставку на децентралізоване опалення шкіл, тоді як Київ концентрує резервні потужності на найбільш важливих соціальних об’єктах.

    Обидві моделі мають переваги та обмеження. Проте головним випробуванням стане здатність міст забезпечити дітей теплом і безпечними умовами навчання, якщо Росія продовжить атаки на теплоенергетичну інфраструктуру взимку.

  • Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ відновив понад 60% зруйнованих енергопотужностей: у КМДА розповіли, чи готова столиця до нової зими

    Київ продовжує масштабну підготовку до опалювального сезону після надзвичайно складної зими 2025–2026 років, коли російські удари завдали значних пошкоджень столичній енергетичній інфраструктурі. Станом на початок серпня місто відновило вже понад 60% пошкоджених енергетичних потужностей, паралельно будує нові когенераційні установки, резервні джерела тепла та вкладає сотні мільйонів гривень у підготовку житлового фонду.

    Про хід реалізації Плану стійкості розповів виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Міська влада зазначає, що основне завдання полягає вже не просто у відновленні того, що було зруйновано російськими атаками, а у створенні більш децентралізованої енергетичної системи, яку буде складніше вивести з ладу одним або кількома масованими ударами.

    За словами Пантелеєва, з міського бюджету та коштів комунальних підприємств на заходи Плану стійкості вже передбачено понад 10 млрд грн. Значний обсяг фінансування надходить також із державного бюджету. Окрім цього, Київ залучає кредитні ресурси міжнародних фінансових інституцій та українських державних банків.

    Раніше КМДА повідомляла, що столиця погодилася реалізовувати програму стійкості за принципом співфінансування 50 на 50 між містом і державою. На засіданні РНБО мер Києва Віталій Кличко також зазначав, що столиця активно залучає зовнішнє фінансування для відновлення та модернізації енергетики.

    Окремий блок робіт стосується відновлення потужностей, пошкоджених під час російських атак узимку 2025–2026 років. За актуальними даними столичної влади, роботи виконані більш ніж на 60%.

    Втім, відсоток відновлення не означає, що вся енергетична система Києва вже готова до нового опалювального сезону. План стійкості значно ширший: він передбачає не тільки ремонт старої інфраструктури, а й створення резервних потужностей, фізичний захист об’єктів, розвиток когенерації та децентралізацію теплопостачання. Ще навесні Київ заявляв, що такі проєкти розраховані не лише на 2026 рік, а на кілька років вперед.

    Одним із ключових елементів нової системи мають стати когенераційні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Така модель дозволяє не залежати повністю від великих централізованих об’єктів і підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть за масштабного відключення електроенергії.

    У КМДА ще наприкінці 2025 року пояснювали, що частину нових міні-ТЕЦ будують одразу всередині захисних споруд. Такі об’єкти мають забезпечувати резервним живленням великі станції теплопостачання, а надлишок виробленої електроенергії за відповідних умов може передаватися до навколишньої мережі.

    За актуальними даними міської влади, Київ уже створив понад 65 МВт когенераційних потужностей, а також понад 16 МВт дизельної генерації. Загалом реалізація запланованих проєктів із когенераційними установками перевищила 65%.

    Це лише частина більш масштабної програми резервного теплопостачання. Київ паралельно працює над створенням приблизно 1,6 ГВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про різні рішення — від блочно-модульних котелень до модернізації вже наявних джерел тепла.

    Потреба у такій системі стала особливо очевидною після атак на великі теплоенергетичні об’єкти. У березні уряд, аналізуючи київський План стійкості, прямо називав розвиток розподіленого теплопостачання одним із головних завдань столиці. Початковий варіант документа передбачав, зокрема, захист десятків об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової електрогенерації для систем тепло-, водопостачання та водовідведення.

    Окремою проблемою залишається житловий фонд. Міська влада виходить із того, що під час тривалих перебоїв із централізованим опаленням навантаження на внутрішньобудинкові електромережі різко зростає: мешканці масово використовують електричні обігрівачі та інше потужне обладнання.

    Тому Київ виділив близько 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. За словами Пантелеєва, у 2026 році місто планує виконати відповідні роботи на 742 об’єктах. Станом на початок серпня виконано близько п’ятої частини запланованого обсягу.

    Паралельно діють міські програми співфінансування енергостійкості багатоквартирних будинків. Ще навесні КМДА оголосила про розширення таких програм, щоб ОСББ та житлово-будівельні кооперативи могли встановлювати резервні джерела живлення та робити будинки менш залежними від централізованої електромережі.

    За даними Пантелеєва, на початок серпня близько 2 тисяч київських будинків уже отримали ті чи інші елементи енергетичної автономності. Йдеться про генератори, інвертори, акумуляторні системи та сонячні електростанції.

    Понад 200 будинків мають власні сонячні електростанції. Деякі з них, за словами посадовця, вже не тільки забезпечують частину власних потреб, а й можуть віддавати надлишок виробленої електроенергії до зовнішньої мережі.

    Цей напрямок збігається і з державною політикою щодо підвищення енергетичної автономності багатоповерхівок. Уряд розширив програми підтримки ОСББ та ЖБК: вони можуть отримувати пільгові кредити на генератори, сонячні станції та теплові насоси, а частину вартості обладнання компенсує держава.

    Однак підготовка Києва до зими супроводжується і суперечками між центральною та міською владою щодо темпів робіт та фінансування. На початку серпня уряд повідомляв, що оновлений План стійкості Києва все ще мав низку недоліків, які потрібно було оперативно усунути. Зокрема, йшлося про захист критичної інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела теплопостачання.

    Місто зі свого боку наголошує, що масштаби необхідних робіт значно перевищують можливості лише столичного бюджету. Кличко на засіданні РНБО підкреслював, що відновлення і резервування великих теплових потужностей потребує спільної роботи з державою, оскільки йдеться про об’єкти фактично національного масштабу.

    Ще одна проблема — строки реалізації. Повністю перебудувати систему теплопостачання мегаполіса за кілька місяців неможливо. КМДА ще навесні прямо зазначала, що створення децентралізованої моделі енергетики потребуватиме двох-трьох років і більше. Тому частина робіт спрямована на найближчу зиму, а частина повинна поступово змінити саму архітектуру енергосистеми Києва.

    Головна концепція полягає в тому, щоб у разі нового масштабного удару столиця не залежала від кількох великих джерел тепла та електроенергії. Когенераційні установки, модульні котельні, дизельні станції, сонячна генерація, акумулятори та автономні системи багатоквартирних будинків повинні створити мережу резервів, здатних частково підхопити навантаження після пошкодження централізованої системи.

    Станом на серпень Київ уже пройшов значну частину цього шляху: понад 60% пошкоджених потужностей відновлено, когенераційна програма реалізована більш ніж на 65%, тисячі житлових будинків отримують автономні джерела живлення, а місто разом із державою та міжнародними партнерами акумулює десятки мільярдів гривень.

    Однак це ще не означає повної готовності до будь-якого сценарію. Найскладнішим завданням залишається створення достатньої кількості резервних теплових потужностей і захист енергетичних об’єктів від повторних російських ударів. Саме тому наступні місяці перед початком опалювального сезону стануть вирішальними для того, наскільки стійко Київ зможе пройти зиму 2026–2027 років.

  • У столиці почали відключати тепло: деталі рішення

    У столиці почали відключати тепло: деталі рішення

    У Києві з вівторка, 24 березня 2026 року, офіційно завершують опалювальний сезон. Відповідне рішення ухвалила міська влада з огляду на підвищення температури повітря та прогнозоване потепління.

    Відключення теплопостачання розпочнеться з житлового фонду і відбуватиметься поетапно. Як пояснюють у КМДА, це дозволить зменшити фінансове навантаження на мешканців у період, коли потреба в опаленні знижується.

    Водночас об’єкти соціальної інфраструктури — лікарні, пологові будинки, школи та дитячі садки — зможуть отримувати тепло довше. Для них передбачений індивідуальний режим: рішення про відключення ухвалюватимуть окремо, з урахуванням звернень керівників установ.

    У міській адміністрації наголошують, що завершення опалювального сезону має допомогти уникнути зайвих нарахувань за послугу в умовах підвищення температури.

    Паралельно в Києві обговорюють нові підходи до забезпечення теплопостачання. Зокрема, йдеться про ініціативу співфінансування встановлення модульних котелень у багатоквартирних будинках.

    Відповідний проєкт рішення вже підтримала постійна комісія Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. Згідно з пропозицією, мешканці мають покривати 10% вартості закупівлі та встановлення обладнання, тоді як решту 90% фінансуватиме місто.

    Втім, така модель викликає дискусії. Експерти звертають увагу, що і бюджетні кошти, і внески мешканців фактично формуються за рахунок одних і тих самих платників податків. Це ставить під питання доцільність саме такої схеми співфінансування.

    Раніше ми писали, що Київ може зіткнутися з проблемами опалення вже наступної зими, попри значний бюджет і міжнародну підтримку. Йдеться про системні труднощі з реалізацією енергетичних рішень, пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів та відсутність чітких планів підготовки. На цьому тлі питання ефективності управління тепловим господарством залишається одним із ключових для столиці.

  • Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Дарницька ТЕЦ: прем’єр закликає прискорити підготовку документів і ресурсів

    Уряд України закликає столичну владу якнайшвидше підготувати детальний план відновлення Дарницької теплоелектроцентралі (ТЕЦ), яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованих атак російських військ. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами, наголосивши на необхідності конкретних рішень для забезпечення стабільного теплопостачання столиці.

    За словами Свириденко, кожна обласна державна адміністрація отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності регіонів. Київ має підготувати власний план відновлення Дарницької ТЕЦ, чітко вказавши, що необхідно для відновлення та скільки часу та ресурсів це потребуватиме.

    Прем’єр зазначила, що станом на 13 лютого Київ ще не надав уряду такого плану. Зима 2025–2026 року стала однією з найскладніших за час повномасштабного вторгнення Росії: кількість атак дронів і ракет зросла, а системи протиповітряної оборони поки що не забезпечують повного захисту.

    Свириденко підкреслила, що уряд постійно підтримує Київ і всі енергетичні компанії країни у відновленні інфраструктури після обстрілів. Водночас вона закликала місцеву владу прискорити підготовку всіх необхідних документів, техніки та ресурсів для оперативного відновлення Дарницької ТЕЦ і забезпечення стабільного теплопостачання домогосподарств столиці.

  • ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    Повна децентралізація системи теплопостачання Києва є технічно та економічно неможливою, а спроби замінити великі теплоелектроцентралі малими котельнями або альтернативними джерелами тепла є дилетантськими. Про це заявив народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

    За його словами, реальних альтернатив потужним теплоелектроцентралям, які забезпечують теплом значну частину столиці, наразі не існує. Натомість ключовим завданням держави має бути надійний захист критичної інфраструктури від ракетних ударів Росії.

    Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

    Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

    За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

    Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

    Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

  • Хто має платити за розірвані труби опалення у будинку

    Хто має платити за розірвані труби опалення у будинку

    У більшості випадків витрати на ремонт розірваних труб опалення та пошкоджень усередині будинку лягають на плечі самих мешканців. Водночас у частині ситуацій відповідальність може бути покладена на теплопостачальну компанію. Про це заявив адвокат Станіслав Ліфлянчик.

    За його словами, всі інженерні мережі, що знаходяться всередині будинку після вводу труби в будівлю, є спільною власністю співвласників. Саме мешканці зобов’язані утримувати, обслуговувати та ремонтувати ці системи.

    Ліфлянчик пояснює, що організація такого обслуговування можлива кількома шляхами. Зокрема, через комунальне підприємство, яке обслуговує будинок за замовчуванням, через приватну обслуговуючу компанію, найняту за рішенням зборів мешканців, або через об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

    Водночас юрист наголошує, що не всі випадки масових аварій із трубами можна автоматично списувати на війну. За його словами, частина проблем пов’язана з недостатньою підготовкою місцевої та державної влади, а також теплопостачальних компаній до енергетичних ризиків.

    У таких ситуаціях ОСББ або співвласники будинку мають право звертатися до теплопостачальної компанії з позовною заявою. Ключовим питанням у суді стане визначення причини аварії — форс-мажор чи недбалість.

    Ліфлянчик пояснює, що якщо обладнання було пошкоджене безпосередньо внаслідок ракетного удару або атаки дрона, теплопостачальна компанія відповідальності не несе. Це кваліфікується як форс-мажорна обставина.

    Натомість, якщо опалення зникло через відсутність електропостачання, а теплопостачальник протягом кількох років не забезпечив резервне живлення, ситуація може розцінюватися інакше. У такому разі мова йде вже не про форс-мажор, а про можливу недбалість, і виникають питання, чому компанія не підготувалася до очевидних ризиків в умовах війни.

    Юрист підкреслює, що кожен випадок розглядатиметься індивідуально, а остаточне рішення щодо відповідальності ухвалюватиме суд з урахуванням усіх обставин аварії.

  • Керівник Деснянського району заявив про критичну ситуацію з теплом на Троєщині

    Керівник Деснянського району заявив про критичну ситуацію з теплом на Троєщині

    Після російського обстрілу в ніч на суботу припинила роботу ТЕЦ-6, від якої повністю залежить теплопостачання житлового масиву Троєщина у Києві. Станція не подає теплоносій, а технічних можливостей перепідключення району до інших джерел тепла наразі немає.

    Про це повідомив керівник Деснянської районної державної адміністрації Бахматов. За його словами, ситуація в районі є вкрай складною, а чітких роз’яснень щодо причин зупинки станції та подальших дій немає.

    «На даний момент ТЕЦ-6 точно не постачає теплоносій. Лісовий масив намагаються підключити до інших джерел тепла, але для Троєщини варіантів перепідключення немає. Нам не повідомляють, що саме сталося, але відомо, що це сталося після останнього обстрілу — в ніч на суботу. Ситуація дійсно критична, і ніхто не розуміє, як діяти», — заявив він.

    За словами очільника району, місцева влада не має інформації щодо масштабів пошкоджень та строків відновлення роботи теплоелектроцентралі. Через повну залежність Троєщини від ТЕЦ-6 зупинка станції створює серйозну загрозу для житлових будинків та соціальної інфраструктури району в умовах холодної погоди.

  • Київ без тепла під час морозів: мер закликав мешканців тимчасово виїхати

    Київ без тепла під час морозів: мер закликав мешканців тимчасово виїхати

    Російські ракетні та дронові атаки по Києву припали на період найсильніших морозів за останні роки та спричинили масштабні перебої з теплопостачанням, електроенергією й водою. Через критичний стан інфраструктури мер столиці Віталій Кличко заявив про реальну загрозу гуманітарної катастрофи та закликав мешканців, які мають таку можливість, тимчасово виїхати з міста.

    Про це Кличко повідомив в інтерв’ю британському виданню The Times. За його словами, лише протягом січня Київ уже залишили близько 600 тисяч людей. Наразі у столиці проживає понад три мільйони мешканців, однак умови життя для багатьох із них стрімко погіршуються.

    Міський голова зазначив, що внаслідок російських ударів тисячі багатоквартирних будинків залишилися без опалення. Через екстремально низькі температури та загрозу розриву труб комунальним службам довелося злити воду з великої централізованої системи теплопостачання, щоб уникнути ще масштабніших пошкоджень.

    «Ми маємо справу не просто з пошкодженням інфраструктури, а з прямою загрозою нормальному життю людей», — підкреслив Кличко.

    За його словами, Київ перебуває в режимі періодичних відключень електроенергії та мінімального опалення ще з 9 січня — дати попереднього масованого удару Росії, який співпав із початком найхолоднішого зимового періоду за останні десять років.

    У ніч на 20 січня російські війська здійснили черговий масштабний обстріл України. За наявною інформацією, окупанти застосували одну протикорабельну ракету «Циркон», 18 балістичних ракет типу «Іскандер-М/С-300», 15 крилатих ракет Х-101, а також 339 ударних безпілотників. Ці атаки фактично знищили результати ремонтних робіт на енергетичних об’єктах, проведених після попередніх обстрілів.

    Кличко повідомив, що обидва останні удари балістичними ракетами влучили по тепловій електростанції в Києві. Внаслідок цього в окремих районах температура в квартирах впала настільки, що мешканці не можуть користуватися санвузлами через замерзлу воду. На вікнах утворюються бурульки з конденсату, що свідчить про критичний рівень холоду в помешканнях.

    Мер столиці наголосив, що Росія цілеспрямовано атакує енергетичну та теплову інфраструктуру міста, намагаючись позбавити Київ можливості нормально пережити зиму.

    «Росіяни хочуть спричинити гуманітарну катастрофу в нашому рідному місті, щоб люди замерзли взимку», — заявив Віталій Кличко.

    У зв’язку з цим він закликав киян, які мають можливість виїхати до інших регіонів або за кордон, тимчасово залишити столицю до стабілізації ситуації з теплом та енергопостачанням.

  • Завищували тарифи на тепло: в Івано-Франківську викрили схему на 71 мільйон гривень

    Завищували тарифи на тепло: в Івано-Франківську викрили схему на 71 мільйон гривень

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила масштабну схему зловживань у сфері теплогенерації та теплопостачання в Івано-Франківську. За даними правоохоронців, упродовж двох опалювальних сезонів 2021–2023 років посадовці приватних компаній штучно завищували тарифи на тепло, завдавши споживачам та місту збитків на понад 71 мільйон гривень.

    Як повідомили в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області у вівторок, 16 грудня, організатором схеми був мешканець Київщини — бенефіціар низки компаній та об’єктів у сфері енергетики. Він створив дві афілійовані структури, які взяли в оренду близько 25% теплогенеруючих і теплопостачальних потужностей обласного центру.

    Для збільшення прибутків підконтрольні компанії укладали між собою договори оренди та суборенди одного й того самого теплогенеруючого обладнання і теплових мереж. Витрати за цими фіктивними угодами включалися до тарифів на виробництво та транспортування теплової енергії, які оплачували мешканці Івано-Франківська. Окрім цього, під час формування тарифів приховувалися реальні втрати тепла в мережах, через що споживачі недоотримували тепло та фактично платили за не надані послуги.

    Згодом організатор схеми встановив контроль і над рештою 75% міської теплоенергетичної інфраструктури — котельнями та тепловими мережами, що перебували на балансі комунального підприємства. У результаті КП зазнало значних фінансових втрат через недоотримання компенсацій за втрати теплової енергії та оплату транспортування вигаданих обсягів тепла.

    Під час обшуків у помешканнях підозрюваних в Івано-Франківську, Києві та Київській області правоохоронці вилучили фінансово-господарську документацію, чорнові записи, комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інші докази протиправної діяльності.

    Організатору схеми та трьом колишнім керівникам компаній повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.