терористичний акт

Надзвичайна подія в Молдові: аеропорт Кишиніва евакуювали через замінування

2 жовтня 2026 року в Міжнародному аеропорту імені Євгена Доги в столиці Молдови сталася позаштатна ситуація. Через загрозу вибуху роботу повітряної гавані було паралізовано.

Головні деталі інциденту:

Евакуація та заходи безпеки: Адміністрація аеропорту спільно з Пограничною поліцією та спеціалізованими підрозділами Міністерства внутрішніх справ провела термінову евакуацію всіх пасажирів, персоналу та відвідувачів із термінала.
Зрив розкладу: Реєстрацію на рейси та процеси обслуговування пасажирів було повністю призупинено. Через перевірку території виникли затримки та зміни у графіку запланованих польотів.
Робота спецслужб: Територію та приміщення термінала було оцеплено для перевірки саперними та кинологічними розрахунками МВС на наявність вибухонебезпечних предметів.

Подібні інциденти періодично створюють навантаження на транспортну інфраструктуру регіону, змушуючи екстрені служби діяти за протоколами максимального рівня безпеки.

3 Жовтня, 2026

Переодягнулася бабусею і несла бомбу: СБУ викрила нову схему російських агенток

Служба безпеки України зірвала одну з найрезонансніших диверсій, яку російські спецслужби готували в самому центрі столиці. Контррозвідка затримала двох агенток РФ, які, за даними слідства, планували підірвати українського військовослужбовця біля Майдану Незалежності. Внаслідок вибуху окупанти розраховували не лише вбити захисника України, а й спричинити масові жертви серед цивільного населення.

Про це повідомила пресслужба СБУ.

За даними слідства, ціллю російських спецслужб був військовослужбовець Збройних сил України, автомобіль якого перебував поблизу пішохідної зони Майдану Незалежності. Для здійснення теракту одну з агенток завербували для встановлення саморобного вибухового пристрою під автомобіль військового. Після цього вибухівку планували дистанційно активувати, коли поруч перебуватиме найбільша кількість людей.

Втім, реалізувати цей сценарій російським спецслужбам не вдалося. Контррозвідники СБУ ще на початковому етапі операції виявили GPS-трекер, який зловмисники встановили на автомобілі військового для відстеження його пересування. Саме це дозволило спецслужбі повністю контролювати подальші дії агентурної групи та зірвати теракт ще до його виконання.

Одну із фігуранток правоохоронці затримали безпосередньо під час отримання зі схрону саморобного вибухового пристрою. Іншу — за місцем проживання. Під час обшуків співробітники СБУ вилучили майже шість кілограмів вибухових речовин, засоби для виготовлення вибухівки, комплектуючі до саморобної бомби та речові докази співпраці із російськими спецслужбами.

Як встановило розслідування, обидві жінки були завербовані окремо через знайомих, які вже співпрацювали з російськими спецслужбами.

Першою агенткою виявилася безробітна мешканка Сумської області. За обіцянку швидкого заробітку вона погодилася виконувати завдання російських кураторів. Приїхавши до Києва, жінка оселилася в одному з готелів, де за відеоінструкціями, отриманими від представника РФ, власноруч виготовила саморобний вибуховий пристрій.

Після цього вона заховала вибухівку у спеціально підготовленому схроні на одному зі столичних кладовищ. Для маскування дорогою до цвинтаря агентка змінила зовнішність — одягла хустку, взяла квіти та переодягнулася під літню жінку, щоб не привертати уваги перехожих і камер відеоспостереження.

Другу роль у спецоперації російських спецслужб відвели ще одній завербованій жінці — колишній власниці кондитерського магазину із Севастополя. За інформацією СБУ, після фінансових проблем російські куратори запропонували їй погасити борги в обмін на співпрацю.

Саме вона повинна була забрати вибухівку зі схрону, закріпити її під автомобілем українського військового разом із GPS-трекером та забезпечити готовність до дистанційного підриву.

Перед цим агентка кілька днів стежила за військовослужбовцем, документуючи його маршрути, місця перебування та режим пересування. Під час обшуків у жінки також вилучили перуку, яку вона планувала використати під час встановлення вибухового пристрою, щоб приховати свою особу.

У Службі безпеки наголошують, що головною метою російської операції було не лише вбивство українського захисника. Вибух у районі Майдану Незалежності міг спричинити численні жертви серед мирних мешканців та гостей столиці, адже це одна з найбільш людних частин Києва.

Слідчі вже повідомили обом затриманим про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їм інкримінують державну зраду, пособництво у вчиненні терористичного акту, підготовку теракту за попередньою змовою групою осіб, незаконне придбання та виготовлення вибухових пристроїв.

Наразі обидві агентки перебувають під вартою без права внесення застави. У разі доведення вини їм загрожує найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

У СБУ зазначають, що Росія продовжує активно використовувати завербованих громадян України для підготовки диверсій, терактів і замахів у тилових регіонах. Основною мішенню залишаються військовослужбовці, правоохоронці та представники органів влади, однак дедалі частіше російські спецслужби готові свідомо наражати на небезпеку цивільне населення, розраховуючи на максимальний резонанс від своїх злочинів.

Саме тому українські спецслужби закликають громадян бути особливо уважними до будь-яких підозрілих пропозицій швидкого заробітку, отриманих через месенджери чи соціальні мережі. Як показує практика, саме через такі схеми російські спецслужби найчастіше намагаються вербувати виконавців для здійснення диверсій і терактів на території України.

29 Червня, 2026

Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

Жінка та чоловік із екіпажу патрульної поліції, який першим прибув на місце стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня, працювали в різних підрозділах і мали різний досвід служби. Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами, коментуючи дії правоохоронців під час інциденту.

За словами міністра, 44-річна жінка-патрульна розпочала службу в поліції після конкурсу 2015 року та на момент події перебувала у штабному підрозділі Департаменту патрульної поліції. 27-річний чоловік приєднався до служби після навчання в Академії патрульної поліції та працював у підрозділі з початку 2024 року.

Ігор Клименко зазначив, що первинний виклик до поліції надходив як повідомлення про хуліганські дії. Однак уже під час руху екіпаж отримав уточнену інформацію про стрілянину та наявність поранених.

Саме в цей момент, за словами міністра, екіпаж опинився в ситуації підвищеного ризику, до якої, як він наголосив, не був достатньо підготовлений.

«Те, як вони повелися в цей момент, — це великий сором. Дві дорослі людини, які присягали на захист, залишили пораненого та втекли», — заявив Клименко.

Міністр підкреслив, що, відповідно до протоколів, поліцейські мали зайняти безпечну позицію, оцінити загрозу, підготувати службову зброю та, за можливості, стримувати нападника до прибуття підкріплення.

Водночас він визнав, що ситуація була надзвичайно складною, а самі правоохоронці могли не мати достатнього рівня психологічної підготовки до таких сценаріїв.

Очільник МВС наголосив, що дії двох патрульних не можуть бути узагальненням для всієї системи правоохоронних органів.

«Не можна по двох патрульних оцінювати всю систему. У той же час система повинна робити висновки, щоб такі ситуації не повторювалися», — зазначив він.

Клименко також звернув увагу на кадровий дефіцит у столиці. За його словами, у Києві фіксується значний некомплект особового складу — понад 20%. Частину співробітників відряджено на фронт, що додатково ускладнює роботу підрозділів.

Через це, за словами міністра, до чергувань у вихідні залучають навіть співробітників штабних підрозділів, які зазвичай не працюють у прямому патрулюванні.

Після першої реакції патрульного екіпажу на місце події прибули інші наряди поліції. Вони оперативно евакуювали пораненого та забезпечили безпеку на місці інциденту.

За словами Клименка, надалі всі підрозділи діяли вже злагоджено та відповідно до протоколів.

Окремо він відзначив роботу спецпідрозділу КОРД, який був залучений до операції з нейтралізації стрільця.

За даними МВС, перемовини зі стрільцем тривали близько 40 хвилин. Чоловік перебував у неадекватному стані, не реагував на вимоги правоохоронців і продовжував стріляти всередині приміщення.

«Він просто стріляв, не висував вимог і не йшов на контакт», — зазначив міністр.

У результаті спецпризначенці були змушені застосувати силу для нейтралізації загрози. Нападника ліквідували під час штурму.

Міністр внутрішніх справ повідомив, що щодо дій патрульних, які першими прибули на місце, триває службове розслідування. Воно має встановити всі обставини їхніх рішень та рівень підготовки до реагування в екстремальних умовах.

Водночас у МВС наголошують, що оцінка ситуації буде комплексною — з урахуванням кадрового дефіциту, навантаження на підрозділи та рівня підготовки особового складу.

Стрілянина в Голосіївському районі Києва 18 квітня розпочалася як повідомлення про хуліганство, однак швидко переросла у збройний напад із захопленням заручників у приміщенні магазину.

За офіційними даними, внаслідок інциденту загинули люди, а слідство кваліфікувало подію як терористичний акт. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала приводом для перевірки роботи окремих підрозділів поліції.

21 Квітня, 2026

Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

У Броварах Київської області правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у скоєнні терористичного акту на замовлення російських спецслужб. Про це повідомляють Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

За даними слідства, вибух стався 13 квітня о 22:08 поблизу приватного домоволодіння. Внаслідок детонації вибухового пристрою постраждав чоловік, якому надали медичну допомогу на місці. Від госпіталізації він відмовився.

На місце події одразу прибули слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки, рятувальники ДСНС та співробітники СБУ. Територію було огороджено, а мешканців попередили про можливу загрозу повторного вибуху. Такі заходи є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наявності інших вибухових пристроїв або супутніх небезпечних елементів.

Правоохоронці встановили, що до вибуху можуть бути причетні двоє молодих осіб — 23-річний житель Броварів та 17-річний мешканець Чернівецької області.

За даними прокуратури, неповнолітнього затримали на залізничному вокзалі у Вінницькій області, коли він намагався залишити територію України. Іншого фігуранта затримали в межах слідчих дій у Київській області.

У Нацполіції заявляють, що обидва підозрювані діяли за вказівкою російських спецслужб та могли бути завербовані через онлайн-канали з обіцянкою грошової винагороди. За попередньою версією слідства, один із них заклав вибуховий пристрій, інший здійснював спостереження за допомогою мобільного телефону, який міг використовуватися для фіксації або трансляції подій на місці.

Під час обшуків вилучено мобільні телефони, SIM-картки, елементи вибухового пристрою та інші речові докази, які направлено на експертизу.

Справу відкрито за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Ця стаття передбачає суворе покарання, включно з тривалими строками позбавлення волі або довічним ув’язненням залежно від обставин справи та доведеності вини.

Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повний ланцюг подій, можливих кураторів та канали зв’язку між виконавцями та організаторами. Окремо перевіряються цифрові сліди — переписки в месенджерах, фінансові транзакції та можливі зв’язки з іншими епізодами диверсійної діяльності.

Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про випадки вербування громадян, зокрема молоді, через соціальні мережі та месенджери. За подібними схемами куратори пропонують швидкий заробіток за виконання “завдань”, які на практиці можуть включати підпали, встановлення вибухових пристроїв або спостереження за об’єктами.

У багатьох випадках виконавці не до кінця усвідомлюють кримінальні наслідки своїх дій, що використовується організаторами для мінімізації ризиків для себе. Саме тому поліція та СБУ регулярно попереджають про відповідальність за участь у таких схемах, незалежно від віку чи мотивів.

14 квітня стало відомо про вибух у Броварах, унаслідок якого був поранений чоловік. Наразі слідство розглядає цей інцидент як частину можливих диверсійних дій, спрямованих проти цивільної інфраструктури та населення.

14 Квітня, 2026

Вибух у Коломиї: у приміщенні ТЦК пошкоджено вікна, постраждалих немає

У місті Коломия на Прикарпатті 18 лютого о 01:15 стався вибух у приміщенні Коломийського районного територіального центру комплектування (ТЦК). Про це повідомляє Івано-Франківська обласна прокуратура.

Внаслідок вибухової хвилі в окремих приміщеннях вибито шибки у вікнах. Постраждалих немає.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України — терористичний акт, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Наразі прокурори спільно зі співробітниками Служба безпеки України та Національна поліція України з’ясовують обставини інциденту, у тому числі причину вибуху та осіб, які можуть бути до нього причетні.

18 Лютого, 2026

Терористичний акт на Оболоні: що відомо про вибух автомобіля

У Києві на Оболоні 4 січня стався вибух автомобіля, у якому перебував військовослужбовець. Інцидент кваліфікували як терористичний акт, повідомила Київська міська прокуратура.

Вибух пролунав зранку у дворі житлового будинку на вулиці Героїв Дніпра під час відкриття багажника автомобіля. Військовий отримав осколкові поранення, тоді як жінка, що перебувала поруч, не постраждала.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за терористичні акти — дії, що створюють небезпеку для життя або здоров’я людей.

На місці події працюють поліцейські, кінологи, вибухотехніки та інші відповідні служби. Вони оглядають територію та збирають докази для встановлення обставин вибуху.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок вибухів у Києві за останній місяць. 12 грудня СБУ та Нацполіція затримали трьох чоловіків, підозрюваних у скоєнні подвійного теракту у Дарницькому районі. Тоді внаслідок вибуху двох саморобних пристроїв загинув нацгвардієць, а двоє поліцейських, військовий та охоронець отримали поранення.

Інцидент на Оболоні знову підкреслює загрозу терористичних дій у столиці та потребує посиленої уваги правоохоронних органів.

5 Січня, 2026

Рік минув від підриву Каховської ГЕС, найбільшої техногенної катастрофи десятиліття

Пройшов рік з моменту, коли російські окупаційні війська підірвали греблю Каховської гідроелектростанції в Херсонській області.

Уранці 6 червня 2023 року, близько 03:00, росіяни вчинили теракт, підірвавши греблю ГЕС, найбільшого за площею мілководдя. Цей акт спричинив затоплення населених пунктів неподалік від річки Дніпро.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони, Андрій Юсов, заявив, що наявні свідчення свідчать про причетність військово-політичного керівництва Російської Федерації до цього злочину.

“Росіяни скоїли теракт, щоб спровокувати українські Сили безпеки та оборони та зірвати контрнаступальні дії”, – додав представник ГУР.

Попередження про підірвання станції було отримано в квітні позаминулого року. Росіяни замінували ГЕС і дамбу, після чого вчинили підрив.

Більше 16 тисяч людей та 80 населених пунктів опинилися у зоні ризику через цей воєнний злочин.

Згідно з доповіддю міжнародної комісії ООН, на підконтрольних Україні територіях загинуло 33 людини, 28 отримали поранення, а понад 40 зникли безвісти.

Президент України Володимир Зеленський відзначив: “Російське зло організувало спеціальні групи на окупованих територіях, щоб приховати тіла загиблих”.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав підрив Каховської ГЕС найбільшою техногенною катастрофою в Європі за останні десятиліття.

“Єдиний спосіб зупинити Росію, найбільшого терориста 21 століття, – це вигнати її з України”, – додав він.

Національна академія наук України повідомила, що підрив греблі призвів до значних людських жертв, масштабної екологічної катастрофи та має всі ознаки воєнного злочину та екоциду.

Внаслідок цього інциденту, збитки для України оцінюються майже у $14 мільярдів.

Офіс генерального прокурора розпочав розслідування за статтею екоциду.

6 Червня, 2024

Депутата, який підірвав гранати у сільраді на Закарпатті, визнали винним

Судово-психіатрична експертиза визнала депутата від партії “Слуга народу” Сергія Батрина винним у підриві гранат у Керецьківській сільській раді на Закарпатті, що призвело до смерті двох осіб. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. Відзначається, що під час інциденту ще більше двадцяти людей отримали поранення.

Раніше Батрина звинуватили у підготовці терористичного акту, і тепер його дії розглядають як терористичний акт. У разі доведення провини йому загрожує довічне ув’язнення. Зараз його тримають під вартою без права внести заставу. Інцидент стався 15 грудня 2023 року в селі Керецьки Хустського району під час засідання сільради, де відбувалося обговорення питань призначення та умов оплати праці голови громади на наступний рік. Чоловік, ймовірно, мав конфлікт із колегами.

Внаслідок інциденту постраждали 23 людини, в тому числі сам винуватець. Більшість отримали осколкові поранення. Один із постраждалих помер від отриманих травм 16 грудня в лікарні. Через місяць після події, 15 січня 2024 року, у лікарні Ужгорода помер другий депутат Керецьківської сільської ради Мирослав Нитка, який також отримав поранення у вибуху гранат.

15 Лютого, 2024

Позначка: терористичний акт