Позначка: території

  • The New York Times: «Українці стають відкритішими до мирних переговорів, але ідеї про компроміс залишаються неоднозначними»

    The New York Times: «Українці стають відкритішими до мирних переговорів, але ідеї про компроміс залишаються неоднозначними»

    В останні місяці в Україні спостерігається помітний зсув у громадській думці щодо можливих мирних переговорів з Росією, повідомляє The New York Times. Хоча більшість українців досі категорично проти передачі будь-якої території, включаючи Кримський півострів, відчутно зростає кількість тих, хто відкритий до ідеї мирного врегулювання конфлікту через переговори.

    Але ці опитування і недавні висловлювання лідерів країни свідчать про відчутний зсув у розмові про мирні переговори – від «ні-ні-ніколи» до «можливого компромісу в якийсь момент».

    У середині липня опитування українського незалежного ЗМІ ZN. UA показало, що близько 44% громадян України виступають за початок офіційних переговорів із Росією. 23 липня Київський міжнародний інститут соціології опублікував результати опитування, згідно з якими майже третина українців погодилися б поступитися Росії частиною території, щоб припинити конфлікт. Це більш ніж утричі більше, ніж роком раніше.

    28-річна Надя Іващенко з Кіровоградської області каже, що не може описати гарне мирне врегулювання. Але її чоловік служить в армії з лютого 2022 року, і в пари є п’ятирічний син, який не бачив батька вже кілька років. «Стільки людей загинуло, і за що?… Але я хочу, щоб усе закінчилося, хоч якось, тому що в мене є син, і я не хочу, щоб він ріс у такий воєнний час, як зараз», – каже вона.

    Росія досі не давала згоди на участь у другому мирному саміті, але останніми тижнями Кремль також дав зрозуміти, що може почати переговори, навіть якщо Київ не виконає червневі вимоги Путіна. Проте багато західних чиновників і аналітиків сумніваються, що Путін готовий вести переговори про що-небудь, крім мирної угоди на своїх умовах.

    Один із ключових радників Зеленського минулого тижня заявив, що укладати угоду з Путіним зараз – все одно що підписувати «угоду з дияволом». І хоча опитування Київського інституту показало триразове збільшення кількості людей, готових віддати землю заради миру, 55% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок.

    На півдні, в одному з регіонів, які найбільше постраждали від конфлікту, зміна ставлення до того, що відбувається, за останній рік була разючою, показало опитування Київського інституту. Більше половини респондентів заявили, що вони або підтримують поступку деяких територій, або не визначилися. Тільки 46% висловилися проти будь-яких поступок. Рік тому 86% жителів цього регіону, що охоплює Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон та Одесу, заявляли, що вони проти передачі Росії будь-яких територій.

    Микола, 33-річний мешканець Одеси, який не захотів називати своє прізвище, оскільки ухиляється від призову в армію, сказав, що міг би розглянути можливість поступки Кримським півостровом, який уже перебуває під контролем Росії, або районом біля Луганська як частину угоди. Але він додав: «Як людина, яка сидить удома і не б’ється на полі бою, я не вважаю, що в мене є моральне право говорити, який вигляд має мати ця угода».

    Заморожування лінії бойових дій призведе до того, що регіони, де проживають родичі багатьох українців, залишаться під контролем Росії на невизначений термін. А території, звільнені Україною, зруйновані російськими ударами і мають похмурий вигляд.

    У дослідженні Київського соціологічного інституту не було визначено, наскільки великими мають бути поступки, чи повинна територія бути віддана офіційно або перейти під тимчасовий контроль Росії.

    «Головна причина – це нездійснені очікування минулого року, тому що багато людей мали великі надії», – сказав виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький. Він додав, що багато українців побачили, як ці надії впали, особливо через затримку американської військової допомоги.

  • Територія, яку захопила армія РФ в Україні з початку року

    Територія, яку захопила армія РФ в Україні з початку року

    Експерти продовжують аналізувати ситуацію, зауважуючи, що нестача матеріалів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів.

    За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), з початку цього року до 1 квітня агресорка Росія захопила приблизно 305 км² території України. У той же час з Москви лунають заяви про окупацію більшої частини країни.

    “ISW спостерігала лише візуальні докази, які дозволяють підтвердити, що російські сили захопили приблизно 305 квадратних кілометрів у період від 1 січня до 1 квітня 2024 року”, – йдеться у звіті.

    Фахівці вказують, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив під час селекторної наради з російським військовим керівництвом, що від початку 2024 року їхні війська захопили 403 км² території України. Проте американські аналітики не підтверджують цю цифру.

    У ISW зауважують, що нестача матеріальних ресурсів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів та спрямовувати їх на критичні ділянки фронту. Проте існує загроза російського прориву в інших, менш забезпечених секторах, і загальна нестабільність лінії фронту.

    “Обмеження матеріальних ресурсів України також дає російським силам гнучкість у тому, як вони ведуть наступальні операції, що може призвести до з’єднання та нелінійних можливостей для російських сил досягнути значних успіхів у майбутньому”, – наголошують експерти ISW.

  • Партнери розчаровані: підсумки контрнаступу України зведені нанівець

    Партнери розчаровані: підсумки контрнаступу України зведені нанівець

    За нашим джерелом в Офісі прем’єр-міністра, партнери висловили своє розчарування тим, що підсумки літнього контрнаступу були зведені нанівець, і це наразі остаточно. Зокрема, на південному та херсонському напрямках було відступлено з усіх територій, які Збройні сили України відвоювали із великими втратами техніки та резервів.

    Головнокомандувач з Великої Британії припускає, що Україні буде важко здійснити контрнаступ до кінця літа, а можливо, й навіть до наступного року. Тоні Радакін пояснив, що успіхи залежать від боєприпасів та допомоги, яка має надійти від Сполучених Штатів.

    Очікується, що Україна збереже дефіцит боєприпасів, а ініціатива у війні залишиться на боці Росії протягом декількох місяців, доки Захід не ухвалить рішучі кроки щодо підтримки Києва. Про це повідомив начальник штабу оборони та командувач збройних сил Великої Британії, адмірал Тоні Радакін, на конференції в Лондоні, зазначивши, що ця складна ситуація, ймовірно, триватиме принаймні наступні кілька місяців.

    За словами Радакіна, Київу буде важко здійснити новий контрнаступ протягом наступних місяців, адже допомога від США призупинена через рішення республіканців у Конгресі, а Європа ще не може заповнити цю прогалину.

  • Динаміка військового конфлікту у 2024 році: аналіз трьох можливих сценаріїв

    Динаміка військового конфлікту у 2024 році: аналіз трьох можливих сценаріїв

    Триває повномасштабна війна Росії проти України, і зараз вона вже входить у свій третій рік. Лінія фронту за останні місяці майже не зазнала змін, і питання про те, чи може хід конфлікту змінитися у 2024 році, залишається в центрі уваги. Президент України Володимир Зеленський визнав, що весняний наступ не приніс того успіху, якого він сподівався, і на даний момент Росія утримує близько 18% території країни.

    Запитали думки трьох військових аналітиків про те, як вони бачать можливий розвиток подій протягом наступних 12 місяців.

    Війна затягнеться, але не триватиме вічно

    Барбара Занчетта, відділ вивчення війни, Королівський коледж Лондона

    Перспективи завершення війни в Україні залишаються малопривітними. Позиції Володимира Путіна, порівняно з минулим роком, виявляються більш сильними, але це стосується переважно політичного, а не військового виміру.

    Ситуація на фронті залишається невизначеною. Здавалося б, наступ України припинився, але також не відбувся прорив союзників Росії. Зараз результат війни значно більше залежить від політичних рішень, прийнятих на великій відстані від самого конфлікту – у Вашингтоні та Брюсселі.

    Дивовижна єдність, яку Захід проявляв у 2022 році та підтримував протягом усього 2023-го, починає розриватися.

    Військова допомога від США опинилася в полоні того, що президент Байден назвав “дрібною політикою” Вашингтона. Майбутнє економічної підтримки від ЄС, схоже, залежить від безглуздої позиції Угорщини.

    В той самий час коливання в західних столицях підбадьорюють Путіна. Його останні виступи та зухвалі заяви свідчать про те, що, на його думку, Росія готова до тривалої війни.

    Таким чином, чи вистачить сил і стійкості заходу, щоб і надалі протистояти російському лідеру та всьому, що він представляє?

    Рішення Європейського Союзу щодо початку переговорів щодо приєднання України та Молдови є не просто формальністю, а важливим етапом, який вказує на продовження підтримки Києва. Це надає сигнал, що майбутнє України в ЄС є пріоритетом, не зважаючи на тиск Росії.

    У Вашингтоні ймовірна повна зміна політики малоймовірна, оскільки рейтинги Дональда Трампа зростають. Хоча існує спокуса зобразити сценарій припинення підтримки України у разі його перемоги на виборах-2024 у США, реальність полягає в тому, що колишній президент самостійно не зможе перевертати трансатлантичне партнерство.

    Захід має розбіжності в своїй підтримці, а це робить 2024 рік важким для демократичних країн. Довгостроковий консенсус на підтримку війни завжди був складнішим для них, ніж для автократів.

    Хоча війна може тривати весь 2024 рік, важливо зазначити, що вона не може тривати безкінечно. Завдяки нерішучості Заходу, Росія може ставати ще агресивнішою. Попри це, оскільки державний переворот чи смерть президента не є ймовірними, переговори залишаються єдиною реальною можливістю вирішення конфлікту, незважаючи на відмову обох сторін від них.

    Попереду рік консолідації

    Майкл Кларк, колишній генеральний директор Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень, вказує на те, що широкомасштабне вторгнення Росії в Україну привело до повернення великої війни на європейський континент. Події 2023 року відзначили також повернення індустріальної війни.

    Індустріальна війна переносить економіку частково, а в деяких країнах повністю, на воєнні рейки. Оборонний бюджет Росії у порівнянні з 2021 роком зріс втричі, а наступного року очікується, що він стане 30% державних витрат.

    Це призводить до того, що війна в Україні стає тривалішою і травматичнішою, ніж будь-який подібний конфлікт, який Європа спостерігала з середини минулого століття. Майбутній рік покаже, наскільки Росія, разом зі своїми постачальниками в Північній Кореї й Ірані, і Україна, з її західними партнерами, зможуть задовольнити вимоги війни індустріальної епохи, яка визначатиме нову реальність на європейському та світовому рівнях.

    Протягом року лінія фронту в Україні майже не зазнала змін, але стверджувати, що конфлікт у застійному стані, було б неправильно. Обидві сторони проявляють відданість продовженню боротьби, прагнучи захопити стратегічні ініціативи.

    Росія може вирішити знову розширити активність на всьому фронті, включаючи можливість захоплення всього Донбасу. З іншого боку, Україна може намагатися скористатися своїми успіхами в Чорному морі.

    Крім того, Київ може вжити заходів для здійснення військових сюрпризів, спрямованих на виведення противника з рівноваги.

    Однак загалом 2024 рік виглядає як період консолідації як для Києва, так і для Москви.

    Росії бракує як технічних, так і людських ресурсів для стратегічного наступу, і ймовірно, вона не зможе розпочати його до навесні 2025 року.

    Україні необхідна підтримка з боку заходу для того, щоб утримати свої позиції у наступному році, одночасно посилюючи внутрішні резерви для майбутніх викликів.

    Сучасна війна, яка відбувається, представляє собою конфлікт між суспільствами, де поле бою є лише виявом цієї глибокої боротьби.

    Хід подій у 2024 році буде визначатися не тільки на віддалених політичних аренах, таких як Москва, Київ, Вашингтон, Брюссель, Пекін, Тегеран і Пхеньян, але й у сільських населених пунктах, таких як Авдіївка, Токмак, Краматорськ та інших місцях бойових дій уздовж фронтової лінії.

    Україна буде тиснути на Росію навколо Криму

    Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі, відзначив, що у Росії відсутній рішучий і проривний потенціал для захоплення України. Він вказав, що Росія зосереджується на утриманні придбаних територій та посиленні своїх оборонних можливостей, при цьому сподіваючись на здатність Заходу відступити від підтримки України.

    У той час Україна не припиняє свою боротьбу. Країна активно захищає своє виживання і має чітке уявлення про можливі наслідки перемоги Росії. Дедалі більше країн Європи висловлюють свою готовність збільшити допомогу, оскільки зростає обурення та страх внаслідок можливого відступу рішучості з боку США.

    Однак я передбачаю, що на початку наступного року США, нарешті, приймуть відкладений Конгресом пакет допомоги.

    З цього приводу від України можна очікувати наступних кроків:

    1. Відновлення втомлених від місяців боїв підрозділів для майбутніх наступів.
    2. Удосконалення системи мобілізації.
    3. Збільшення власного виробництва боєприпасів і зброї.
    4. Подолання переваги Росії у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ).

    До літа Україна планує вперше використати американські винищувачі F16, що може покращити її здатність протистояти російській авіації та посилити протиповітряну оборону.

    Найбільш стратегічно важливою областю, яка залишається під контролем Росії, є Крим, який українці вважають “вирішальною територією”. Україна планує продовжувати тиск на росіян в цьому регіоні, зробити присутність російського військово-морського флоту в Севастополі неприйнятною, включаючи бази ВПС та матеріально-технічні склади в Джанкої.

    Незважаючи на обмежені ресурси, зокрема артилерійські боєприпаси та високоточна зброя великої дальності, Україна продовжить виявляти витримку та стратегічний підхід. Російські солдати, у свою чергу, зазнають випробувань волями та логістикою, адже українська логістична система ставить їхню національну систему під постійний тиск.