Daypolitico

Позначка: The Moscow Times

  • У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії стрімко зростає кількість компаній, які припиняють діяльність з економічних причин. Якщо раніше більшість ліквідацій була пов’язана з очищенням державного реєстру від неактивних юридичних осіб, то цього року дедалі більше підприємств закриваються за рішенням власників через погіршення економічної ситуації та зростання фінансового навантаження.

    Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на дослідження Центру макроекономічних досліджень Сбербанку РФ.

    За даними аналітиків, у попередні роки кількість ліквідованих компаній також перевищувала кількість новостворених, однак понад 80% таких випадків були пов’язані з виключенням із державного реєстру підприємств, які фактично не працювали або подавали недостовірні відомості. Найактивніше Федеральна податкова служба Росії проводила таке “очищення” у 2018–2020 та 2023–2024 роках завдяки впровадженню нових цифрових інструментів контролю.

    Цього року ситуація суттєво змінилася. Дослідники зафіксували помітне зростання кількості ліквідацій, пов’язаних саме з економічними труднощами. Якщо раніше таких випадків було близько 5 тисяч на місяць, то тепер цей показник зріс до 12–15 тисяч організацій щомісяця.

    Основну частку закриттів становлять добровільна ліквідація компаній малого та середнього бізнесу за рішенням власників, а також реорганізація підприємств і припинення діяльності поза процедурами банкрутства.

    Водночас у країні скорочується й кількість нових компаній. За підсумками січня–травня в Росії було зареєстровано близько 62 тисяч підприємств, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 80 тисяч.

    У травні на кожну тисячу діючих компаній припадало лише 4,3 нові реєстрації, тоді як кількість закриттів з економічних причин досягла 5,5 на тисячу підприємств.

    Найбільше скорочення бізнес-активності спостерігається у сферах торгівлі, будівництва та обробної промисловості. Саме ці галузі традиційно є основою малого та середнього підприємництва в Росії.

    Експерти пов’язують погіршення ситуації із загальним уповільненням економіки. Якщо у 2023–2024 роках російський ВВП зростав більш ніж на 4%, то торік темпи знизилися приблизно до 1%, а цього року економічне зростання, за оцінками аналітиків, майже зупинилося. У більшості цивільних галузей промисловості вже тривалий час спостерігається стагнація або спад виробництва.

    Додатковим фактором тиску на бізнес стало скорочення можливостей державної підтримки. Якщо на початку повномасштабної війни влада активно виділяла кошти на підтримку економіки, то нині, за оцінками експертів, фінансові резерви значною мірою вичерпані. Натомість уряд Росії змушений скорочувати витрати та шукати нові джерела наповнення бюджету.

    За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 5,7 трильйона рублів. На цьому тлі влада вже два роки поспіль посилює податкове навантаження. З 2025 року було підвищено податок на прибуток підприємств і ставки податку на доходи фізичних осіб, а цього року збільшено податковий тиск через зміни у сплаті ПДВ.

    Крім того, суттєво зменшено поріг річної виручки, до якого компанії можуть працювати без сплати ПДВ. Якщо раніше він становив 450 мільйонів рублів, то торік його скоротили до 60 мільйонів, а цього року — до 20 мільйонів рублів. За оцінками аналітиків, саме через погіршення умов ведення бізнесу майже третина представників малого підприємництва вже розглядає можливість закриття або продажу своїх компаній.

    Економічні труднощі посилюються й проблемами в інших секторах. Зокрема, останнім часом у Росії загострюється ситуація з постачанням пального після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі. У Волгоградській області нещодавно знову запровадили обмеження на продаж пального після атаки безпілотників на один із найбільших нафтопереробних заводів регіону.

  • У Росії хочуть відправляти на війну ще більше засуджених

    У Росії хочуть відправляти на війну ще більше засуджених

    У Росії готують нове розширення категорій засуджених, яких можна буде залучати до війни проти України. До Державної думи внесли пакет законопроєктів, що передбачає скасування низки обмежень для осіб із судимістю, які бажають укласти контракт із Міністерством оборони РФ. Таким чином російська влада прагне збільшити резерви для поповнення окупаційної армії на тлі тривалих бойових дій та значних втрат. Про це повідомляє The Moscow Times.

    Згідно із законодавчими ініціативами, із переліку злочинів, які раніше унеможливлювали проходження військової служби за контрактом, пропонують виключити ще низку статей Кримінального кодексу РФ. Якщо документ буде ухвалений, судимість за окремі тяжкі злочини більше не стане перешкодою для відправлення на фронт.

    Як зазначає видання, законопроєкт уже зареєстрований в електронній базі нижньої палати російського парламенту. Його автори фактично пропонують розширити практику залучення ув’язнених до війни, яку Росія активно використовує з перших років повномасштабного вторгнення. На думку аналітиків, причиною таких змін є поступове вичерпання ресурсу засуджених, яких раніше масово вербували до приватної військової компанії “Вагнер”, а згодом — безпосередньо до лав Міністерства оборони РФ.

    Нові правила можуть дозволити укладати контракти особам, засудженим за контрабанду готівки та стратегічно важливих товарів, участь у збройних бандформуваннях, втручання в роботу критичної інфраструктури, зокрема хакерські атаки, а також за порушення правил промислової безпеки. Крім того, до переліку потрапили статті, пов’язані з незаконним поводженням із ядерними матеріалами, їхнім розкраданням, організацією незаконної міграції та навіть втратою документів, що містять державну таємницю.

    Окремий блок законодавчих змін стосується злочинів, пов’язаних із наркотиками. Уряд РФ пропонує дозволити укладати контракти особам, засудженим за контрабанду наркотичних засобів за статтею 229.1 Кримінального кодексу РФ. Йдеться про кілька частин цієї статті, що охоплюють тяжкі злочини у сфері незаконного обігу наркотиків.

    The Moscow Times також звертає увагу на те, що статті, пов’язані з наркотиками, нерідко використовуються російськими правоохоронними органами як інструмент тиску. Правозахисники неодноразово повідомляли про випадки, коли кримінальні справи за такими статтями порушувалися щодо опозиційних активістів або громадян за сумнівних обставин. У таких випадках перспектива укласти контракт із Міноборони може фактично ставати альтернативою відбуванню покарання.

    Практика вербування ув’язнених для участі у війні проти України розпочалася ще у 2022 році, коли цим активно займалася ПВК “Вагнер”. Після цього механізм був фактично інтегрований у державну систему. Уже в листопаді 2022 року російська влада дозволила залучати до служби засуджених за низку тяжких злочинів, зокрема вбивства, розбої та пограбування. У червні 2023 року законодавство розширили, дозволивши укладати контракти не лише особам із вироками, а й тим, хто перебуває під слідством. Пізніше така можливість поширилася навіть на обвинувачених, чиї кримінальні справи ще розглядаються судами.

    На думку експертів, нові законодавчі зміни можуть свідчити про зростаючу потребу російської армії у поповненні особового складу. Раніше повідомлялося, що в Росії триває прихована підготовка до нової хвилі мобілізації після завершення виборчого циклу. Крім того, у низці російських регіонів місцева влада вже вимагає від підприємств забезпечувати набір працівників для війська або сплачувати компенсаційні внески. Новий законопроєкт може стати ще одним інструментом, який дозволить Кремлю підтримувати чисельність окупаційних військ без оголошення відкритої загальної мобілізації.

  • Російський виробник сапфірів для дронів і ракет оголосив банкрутство

    Російський виробник сапфірів для дронів і ракет оголосив банкрутство

    Російська компанія Монокристалл, яка багато років вважалася одним із ключових світових виробників синтетичних сапфірів, офіційно готується до процедури банкрутства. Підприємство, що входить до структури промислового концерну Енергомера, повідомило кредиторів про намір звернутися до Арбітражного суду Ставропольського краю РФ із заявою про власну фінансову неспроможність. Про це пише The Moscow Times.

    Фактично йдеться про один із найпомітніших прикладів занепаду високотехнологічного виробництва в російській промисловості за останні роки. «Монокристалл» тривалий час утримував лідерські позиції у вузькому, але стратегічно важливому сегменті — виробництві синтетичного сапфіру, який використовується як у цивільній, так і у військовій сферах. Зокрема, йдеться про компоненти для оптичних систем, захисне скло для електроніки, а також елементи, що застосовуються у високоточній техніці, включно з безпілотниками та ракетними системами.

    Ще у 2022 році компанія займала близько третини світового ринку цього матеріалу, що робило її одним із глобальних гравців у галузі. Однак за останні роки ситуація різко змінилася: підприємство втратило частину міжнародних ринків, зіткнулося з логістичними проблемами та скороченням доступу до критично важливої сировини і технологічних компонентів.

    Окремим фактором, який суттєво вплинув на фінансовий стан компанії, стали наслідки війни проти України. За наявною інформацією, частина виробничих потужностей у Бєлгородській області зазнавала пошкоджень внаслідок ударів, що додатково ускладнило стабільну роботу підприємства. У сукупності з санкційним тиском це призвело до розриву традиційних ланцюгів постачання та втрати частини клієнтів у Європі.

    Фінансові показники «Монокристаллу» демонструють стрімке погіршення. Станом на кінець 2025 року короткострокові зобов’язання компанії перевищували її оборотні активи приблизно на 50,6 млн доларів. Загальний обсяг активів за рік знизився з 215,5 млн до 182,5 млн доларів. Одночасно зростало боргове навантаження: короткострокові позикові кошти сягнули 70,7 млн доларів, кредиторська заборгованість становила 8,77 млн доларів, а довгострокові зобов’язання перевищили 129 млн доларів.

    На тлі фінансової кризи компанія також значно скоротила виробничі та кадрові ресурси. Якщо у 2022 році на підприємстві працювало 1087 осіб, то до 2025 року штат зменшився майже вдвічі — до 524 працівників. Це скорочення стало одним із найпомітніших індикаторів глибокої структурної кризи всередині виробництва.

    Аналітики відзначають, що падіння компанії є наслідком одразу кількох взаємопов’язаних факторів: втрати доступу до західних ринків після запровадження санкцій, зниження попиту на російську електроніку в країнах Азії, перебої з постачанням сировини та загальне ускладнення роботи промисловості в умовах війни. У такій ситуації навіть високотехнологічні підприємства, які раніше вважалися стабільними, почали демонструвати різке погіршення фінансового стану.

    Попри кризу, експерти не виключають варіанти часткового порятунку компанії. Найімовірнішим сценарієм називають глибоку реструктуризацію боргів, зміну власників або продаж окремих напрямів бізнесу, зокрема виробництва сапфірових компонентів, стратегічному інвестору. Причиною можливого інтересу залишається унікальність технології та обмежена кількість виробників у світі.

    Водночас у разі провалу реструктуризації російський ринок може втратити одне з небагатьох підприємств, яке забезпечувало повний цикл виробництва високоякісного синтетичного сапфіру. Це потенційно посилить залежність РФ від імпорту у високотехнологічних сегментах, де вже зараз спостерігається дефіцит через санкційні обмеження та розрив міжнародної кооперації.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про пошкодження інфраструктури заводу «Монокристалл» у Ставрополі внаслідок атаки дронів у серпні 2025 року, що також могло додатково вплинути на стабільність виробництва та фінансові результати компанії.

  • Дефіцит бюджету РФ різко зріс і вже перевищив річний план

    Дефіцит бюджету РФ різко зріс і вже перевищив річний план

    Дефіцит федерального бюджету Росії стрімко зростає та вже у півтора раза перевищив показник, який російський уряд заклав на весь 2026 рік. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на попередні дані Міністерства фінансів РФ. Нові цифри свідчать про поглиблення фінансових проблем російської економіки на тлі війни проти України, санкційного тиску, падіння нафтогазових доходів і різкого зростання державних витрат.

    За офіційними даними російського Мінфіну, дефіцит бюджету РФ за січень–квітень 2026 року сягнув 5,88 трлн рублів. Це приблизно 2,5% російського ВВП. Водночас у федеральному бюджеті на весь рік було закладено дефіцит лише на рівні 3,79 трлн рублів або 1,6% ВВП. Таким чином, менш ніж за половину року Росія вже перевищила свій річний план приблизно у 1,5 раза.

    У порівнянні з аналогічним періодом минулого року бюджетний дефіцит зріс майже на 3 трлн рублів. Крім того, лише за один місяць — після завершення першого кварталу — «діра» в бюджеті збільшилася ще на 1,3 трлн рублів, що свідчить про прискорення негативної динаміки.

    Основною причиною погіршення фінансової ситуації залишається різке скорочення доходів від експорту нафти й газу. Російська економіка традиційно значною мірою залежить саме від енергетичного сектору, який забезпечує значну частину валютних надходжень і наповнення бюджету. Однак, за даними Мінфіну РФ, нафтогазові доходи за перші чотири місяці року впали одразу на 38,3%.

    На цьому тлі загальні доходи федерального бюджету скоротилися на 4,5% — до 11,72 трлн рублів. При цьому влада РФ намагається компенсувати втрати за рахунок інших джерел. Зокрема, ненефтогазові надходження формально зросли на 10,2% у порівнянні з минулим роком і досягли 9,42 трлн рублів. Водночас навіть це зростання не змогло перекрити масштабне падіння енергетичних прибутків.

    Окремою проблемою для російського бюджету залишається різке збільшення державних витрат. За перші чотири місяці 2026 року видатки федерального бюджету РФ зросли на 15,7% у річному вимірі та сягнули 17,6 трлн рублів. Це вже близько 40% від усіх витрат, запланованих на рік. Значна частина цих коштів спрямовується на військові потреби, фінансування оборонного комплексу, виробництво зброї, виплати військовим і підтримку регіонів, які постраждали від війни та санкцій.

    Економісти, яких цитує The Moscow Times, сумніваються, що російському Мінфіну вдасться втримати бюджет у межах раніше запланованих показників. На тлі постійного зростання витрат уряд РФ може вдатися до нових податкових рішень, посилення фіскального навантаження на бізнес або скорочення окремих соціальних програм.

    Додатковий тиск на економіку створює ситуація в енергетичному секторі. Раніше Reuters із посиланням на аналітичний центр, близький до російського уряду, повідомляло, що навіть зростання світових цін на нафту вже не здатне суттєво покращити ситуацію для Росії. Серед причин називалися західні санкції, проблеми з експортною логістикою, обмеження на транспортування російської нафти, а також регулярні атаки українських безпілотників по нафтопереробній та енергетичній інфраструктурі РФ.

    За останні місяці в Росії неодноразово повідомляли про удари дронів по нафтобазах, НПЗ та інших стратегічних об’єктах. Частина підприємств тимчасово скорочувала або зупиняла роботу, що впливало як на внутрішній ринок пального, так і на експортні можливості країни. У російських регіонах також зростають витрати на протиповітряну оборону, захист інфраструктури та ліквідацію наслідків атак.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація демонструє структурні проблеми російської економіки, яка дедалі більше працює в режимі воєнної мобілізації. Значна частина ресурсів спрямовується не на розвиток цивільних секторів, а на підтримку військової кампанії та оборонної промисловості. Це поступово посилює дисбаланси всередині економіки, стимулює інфляційний тиск і збільшує залежність бюджету від нестабільних доходів від сировини.

    Попри офіційні заяви російської влади про «стабільність» економіки, фінансові показники свідчать про дедалі серйозніші труднощі. Високі військові витрати, санкції, проблеми з експортом енергоносіїв і скорочення валютних надходжень поступово виснажують резерви та посилюють навантаження на бюджетну систему РФ.

    На цьому тлі частина російських економістів уже попереджає про ризик подальшого уповільнення економічного зростання, девальваційного тиску на рубль і необхідності перегляду бюджетної політики. Водночас Кремль продовжує нарощувати витрати на війну, що робить перспективи стабілізації державних фінансів дедалі менш прогнозованими.