Daypolitico

Позначка: Threads

  • «Навіть переселенці здали»: мережу обурили збори грошей у дитсадку на випускний і «подарунок закладу»

    «Навіть переселенці здали»: мережу обурили збори грошей у дитсадку на випускний і «подарунок закладу»

    У соцмережах спалахнула дискусія після історії мами вихованця дитячого садка, яка відмовилася здавати гроші на «подарунок садочку» до випускного. Найбільше українців обурила фраза про те, що «навіть переселенці здали», яку жінці озвучили як аргумент, аби змусити її погодитися на збір коштів.

    Історію опублікувала користувачка Threads Марина, дитина якої відвідувала садок лише один рік.

    За словами жінки, окрім традиційних витрат на канцелярію, подарунки вихователям, квіти адміністрації, костюми для виступів та різні потреби групи, батьків поставили перед фактом необхідності здати гроші ще й на «подарунок дитсадку».

    При цьому, як стверджує мама, подібні збори тривають уже кілька років, однак самого подарунка ніхто так і не побачив.

    «Йдеться не про 200 гривень, а про тисячі. Я вже здавала гроші на благодійний внесок, канцелярію, подарунки вихователям та няні, квіти директору, костюми дітям. А тепер ще й на подарунок садочку», — написала жінка.

    Після її відмови, каже Марина, пролунала фраза: «Мені вже навіть переселенці здали. Ті, кому в першу чергу важливіші гроші».

    Саме це викликало хвилю обурення у соцмережах. Користувачі назвали такі слова маніпуляцією та дискримінаційним тиском щодо внутрішньо переміщених осіб.

    У коментарях українці масово підтримали жінку, наголошуючи, що жодні збори у державних садках не можуть бути примусовими.

    Багато користувачів зазначили, що практика «подарунків» навчальним закладам фактично стала нормалізацією побутової корупції у сфері освіти.

    «Ви працюєте і сплачуєте податки. Якщо садочку потрібна техніка чи ремонт — адміністрація має звертатися до міста, а не збирати гроші з батьків», — написала одна з коментаторок.

    Інші ділилися власним досвідом, розповідаючи, що у деяких садках батьки здавали лише символічні суми або взагалі обходилися без дорогих подарунків.

    Одна з мам розповіла, що їхня група подарувала дитсадку фотозону для свят, і внесок із кожної родини становив близько 200 гривень.

    «Не тисячі. Це вже занадто», — наголосила користувачка.

    Частина українців також звернула увагу на психологічний тиск у батьківських чатах та колективах, коли відмова здавати гроші автоматично робить людину «білою вороною».

    Сама авторка допису зізналася, що після розмови почувалася «і бабою Ягою, і Скруджем», але водночас не захотіла погоджуватися лише тому, що «так роблять усі».

    У мережі наголошують: добровільні внески можуть існувати лише тоді, коли вони справді добровільні, без осуду, маніпуляцій чи тиску на батьків.

  • Весільна сукня згоріла після удару по ТРЦ «Квадрат»: українки масово почали допомагати нареченій

    Весільна сукня згоріла після удару по ТРЦ «Квадрат»: українки масово почали допомагати нареченій

    Після масованої російської атаки на Київ у ніч проти 24 травня зворушлива історія киянки, яка втратила весільну сукню у знищеному ТРЦ «Квадрат», викликала хвилю підтримки в соцмережах.

    Жінка розповіла, що віддала сукню на ушивку до ательє у торговельному центрі, який повністю вигорів після російського удару по Лук’янівці.

    «Тільки що зрозуміла, що зараз в ТРЦ “Квадрат” згорів мій весільний наряд, який я віддала на ушивку. Весілля через 20 днів», — написала киянка у соцмережі Threads, додавши емодзі розбитого серця.

    Її допис швидко став вірусним.

    У коментарях жінки з різних міст України почали масово пропонувати нареченій свої весільні сукні — безкоштовно або тимчасово для церемонії.

    Деякі користувачки писали, що готові терміново надіслати плаття навіть із-за кордону.

    Українки пропонували сукні різних фасонів, розмірів та стилів, а також допомогу з підгонкою, аксесуарами й фатою.

    У соцмережах жартували, що після такої кількості пропозицій киянка зможе «відкрити власний весільний салон» ще до самого весілля.

    Сама авторка допису згодом подякувала всім небайдужим за підтримку та пообіцяла відповісти пізніше.

    Історія стала ще одним прикладом взаємодопомоги українців під час війни та швидко розійшлася соцмережами на тлі новин про масштабні руйнування у столиці.

    Нагадаємо, у ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Києву та області за останній час.

    Унаслідок ударів у столиці виникли десятки пожеж, були пошкоджені житлові будинки, торговельні центри, ринок, станція метро «Лук’янівська» та цивільна інфраструктура.

    Одним із найбільш постраждалих об’єктів став ТРЦ «Квадрат» на Лук’янівці, який практично повністю вигорів після влучання.

    За даними ДСНС, рятувальники працювали більш ніж на 40 локаціях у всіх районах Києва.

    Під час атаки Росія застосувала різні типи озброєння — ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що по Київщині також могла бути застосована ракета середньої дальності РС-26 «Рубіж», відома як «Орєшнік».

  • Скандал через «київську російську»: Бєдняков різко відповів Приходько і спровокував нову хвилю дискусій

    Скандал через «київську російську»: Бєдняков різко відповів Приходько і спровокував нову хвилю дискусій

    Гучний мовний скандал розгорівся у соцмережах після допису співачки Анастасії Приходько, яка заявила про використання так званої «російської київської мови» у повсякденному житті. Її слова викликали різку реакцію користувачів та публічних осіб, зокрема шоумена Андрія Бєднякова, який емоційно відреагував на заяву артистки.

    Причиною дискусії став допис Приходько, опублікований російською мовою, в якому вона представилася та наголосила, що спілкується «російською київською мовою». Формулювання швидко розійшлося мережею та спричинило хвилю критики, адже частина користувачів сприйняла його як спробу легітимізувати використання російської мови в українському контексті під новим визначенням.

    Одним із перших публічно відреагував телеведучий Андрій Бєдняков. Він не стримав емоцій і відповів на допис іронічним та різким коментарем, який одразу привернув увагу аудиторії. Його реакція викликала активне обговорення, а також нагадування від користувачів про те, що раніше він сам спілкувався російською.

    У відповідь Бєдняков пояснив свою позицію, зазначивши, що усвідомлює зміни, які відбулися в країні, і свідомо перейшов на українську мову. Він підкреслив, що визнає власні помилки минулого і тепер обирає іншу мовну практику.

    Сама ж заява Приходько спричинила неоднозначну реакцію серед користувачів. Більшість коментарів у соцмережах були критичними. Люди висловлювали обурення через формулювання «київська російська мова», вважаючи його недоречним і навіть провокативним у нинішніх умовах.

    У коментарях з’являлися як саркастичні, так і гострі висловлювання. Частина користувачів наголошувала, що подібні заяви можуть розмивати мовну ідентичність, інші ж підкреслювали, що питання мови в Україні має не лише культурний, а й політичний контекст, особливо під час війни.

    Водночас були й ті, хто підтримав право кожного спілкуватися мовою, яку він вважає зручною, однак таких коментарів було значно менше.

    Після хвилі критики Анастасія Приходько опублікувала ще один допис — цього разу українською мовою. У ньому вона зазначила, що володіє українською і може нею спілкуватися, звернувшись до критиків у доволі різкій формі. Таким чином вона фактично відповіла на закиди щодо своєї мовної позиції.

    Це не перший випадок, коли висловлювання артистки на мовну тему викликають суспільний резонанс. Раніше вона вже робила заяви, в яких закликала не розділяти людей за мовною ознакою, що також спричиняло дискусії.

    Експерти зазначають, що подібні ситуації відображають ширшу суспільну напругу навколо мовного питання. В умовах війни тема мови в Україні стала значно чутливішою і часто виходить за межі особистого вибору, перетворюючись на елемент ідентичності та громадянської позиції.

    Такі публічні конфлікти лише підсилюють увагу до теми та демонструють, наскільки різними можуть бути підходи до мовного питання навіть серед відомих людей. Соціальні мережі, у свою чергу, стають головним майданчиком для подібних дискусій, де реакція аудиторії формується миттєво.

    У підсумку ситуація навколо заяви Приходько та реакції Бєднякова стала черговим прикладом того, як мовне питання в Україні залишається одним із найгостріших у суспільному дискурсі, особливо в умовах повномасштабної війни.