Позначка: тіньовий ринок

Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

Те, що навесні 2023 року виглядало як демонстративний удар держави по одному з найгучніших брендів грального ринку, за три роки перетворилося на історію з великою кількістю незручних запитань. Після рішення РНБО та президентського указу про санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, суспільству показали картину жорсткої і безкомпромісної реакції: сайт недоступний, робота зупинена, на рахунках заблоковані сотні мільйонів гривень клієнтських коштів. Але далі з’ясувалося, що санкції самі по собі ще не означають ліквідацію бізнесу, якщо той встигає змінити оболонку, юрисдикцію, юрособу або технічну платформу.

На цьому тлі вся історія PariMatch уже давно вийшла за межі дискусії про окремого букмекера. Це історія про тіньовий сегмент онлайн-казино, який, за оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, щороку відтягує з легального ринку щонайменше 15 мільярдів гривень виручки. Це гроші, які не доходять до бюджету, не перетворюються на податки і не працюють на державу в умовах війни. За оцінками галузі, нелегальні оператори продовжують рости завдяки дропам, p2p-схемам, агресивній рекламі та мережі дзеркал, які з’являються швидше, ніж їх встигають блокувати. Про це пише видання СтопКор.

Дослідження Kantar, Gradus і Factum, проведені у 2025 році, показували, що частка тіньового сегмента в українському гральному ринку могла становити від 39% до 53%. Тобто фактично кожна друга гривня, яку українець витрачав на азарт, могла пройти повз державний контроль. Саме в такій реальності кейс PariMatch виглядає не винятком, а найяскравішим симптомом.

Офіційно санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, запровадили на 50 років. Публічне пояснення було жорстким: можливі зв’язки з Росією, виведення коштів, ризики для національної безпеки. Сама компанія тоді наполягала, що ще після початку повномасштабного вторгнення вийшла з ринків РФ і Білорусі. Однак уже після санкцій журналісти та розслідувачі звертали увагу, що окремі сайти, пов’язані з брендом, продовжували бути доступними, хоча формально мали бути заблоковані на території України. У відповідях регулятора тоді звучало пояснення про можливий доступ через VPN, але це не знімало головного запитання: якщо держава оголосила нокаут, чому суперник залишився на ногах.

Ще більше запитань виникло після того, як у публічному полі з’явилася інформація про офшорні структури, через які бізнес міг зберігати активність у різних юрисдикціях. У медіа згадувалися Ericius Investments Limited та Parimatch United Investments Limited, а також імена осіб із російським громадянством, пов’язаних із групою. Саме в цьому місці санкційна історія починає виглядати не як закриття бізнесу, а як його ребрендинг і реорганізація.

Окрема деталь, яка привернула увагу ринку, стосується зміни формального контролю. У 2024 році Катерина Білоруська заявила про вихід із наглядової ради, а її місце посів Сергій Портнов, який до того був директором із маркетингу. Для ринку це рішення виглядало нетипово: маркетинговий менеджер раптом перетворюється на власника і голову наглядової ради великого грального холдингу. Такі переходи рідко бувають випадковими, особливо в бізнесі, який щойно пережив санкційний удар.

Ще більш показовим став фінансовий епізод 2024 року. Бюро економічної безпеки тоді звітувало, що підсанкційний букмекер відшкодував державі 1,07 мільярда гривень несплачених податків. Формально це подавалося як перемога. Але паралельно з’явилося інше число — податкове повідомлення-рішення на суму понад 23,2 мільярда гривень. І саме ця цифра зруйнувала весь офіційний пафос. Бо якщо реальний масштаб претензій держави перевищував 23 мільярди, то мільярд відшкодування виглядав не тріумфом, а лише невеликою часткою від загальної суми. І тоді постає ключове питання: чому 1 мільярд почали продавати суспільству як успішне завершення історії, якщо понад 22 мільярди так і залишилися у тіні.

Саме тут починає читатися схема, в якій виграють усі, окрім держави. У серпні 2023 року директором ТОВ «Паріматч» став Сергій Гуменюк. У журналістських матеріалах ідеться про те, що він міг виконувати роль формального, контрольованого директора — людини, яка в разі потреби бере на себе юридичний удар, тоді як реальні бенефіціари залишаються поза зоною прямої відповідальності. Якщо ця версія відповідає дійсності, тоді вся подальша логіка цілком зрозуміла: провести перевірку, частково погасити претензії, використати норми Кримінального кодексу про звільнення від відповідальності після відшкодування збитків і закрити найбільш токсичну частину питання. Проблема лише в тому, що при такій арифметиці держава не виглядає стороною, яка перемогла.

У 2025 році з’явилися й нові сигнали про можливе збереження присутності бренду на українському ринку в іншій формі. Увагу аналітиків привернули BuddyBet і PariWin — два онлайн-казино, які, за даними технічного аналізу, могли працювати на тій самій платформі, що й PariMatch. Формальні власники при цьому не перетиналися, але технічна схожість інфраструктури стала окремим приводом для підозр. Якщо бренд справді зміг вийти з-під удару через нові юридичні оболонки, це означає, що санкційний механізм виявився недостатнім у частині контролю за фактичним продовженням діяльності.

Не менш важливим у цій історії є банківський вимір. За даними судових матеріалів, через SPORTBANK у певний період проходили платежі, пов’язані з діяльністю онлайн-казино, зокрема прийом і переказ коштів на користь сайтів PariMatch. Це виводить історію на інший рівень: мова вже не лише про сайт, бренд чи юрособу, а про фінансову інфраструктуру, яка дозволяла роками обслуговувати мільярдні гральні потоки через регульовану банківську систему. І якщо ці потоки проходили настільки довго, а вироків у підсумку майже немає, то проблема лежить значно глибше, ніж у площині однієї компанії.

Ще одна зона мовчання — це реклама. Український сегмент YouTube, Telegram і Instagram роками отримував величезні гроші за промокоди, інтеграції та «виграші» в онлайн-казино. Інфлюенсери допомагали легалізувати в очах аудиторії бренди, які заробляли на залежності та витягували гроші в обхід бюджету. Але щойно постає питання, де державна частка, де податки і чому силовики так мляво реагують на тіньовий сегмент, — ця ж медійна машина раптово замовкає.

Справжня проблема історії PariMatch навіть не в тому, що одна велика компанія могла обійти санкції. Проблема в тому, що за три роки держава так і не показала, що здатна доводити такі історії до кінця. Блокування сайтів не працює без системного фінансового контролю. Гучні заяви не працюють без вироків. Часткове відшкодування не працює, якщо суспільству не пояснюють, куди зникла решта. І поки на папері триває боротьба з тіньовим гральним ринком, в реальності він продовжує збирати мільярди — значно швидше, ніж правоохоронна система встигає бодай наздогнати його.

12 Березня, 2026
Нелегальний ринок сигарет коштував бюджету України 30 мільярдів гривень

Нелегальний ринок тютюнової продукції в Україні набув масштабів, які вже напряму впливають на державний бюджет та фінансування оборони. За найскромнішими оцінками, у 2025 році обсяг незаконного обігу перевищив 6 мільярдів сигарет, що відповідає приблизно 30 мільярдам гривень тіньового обороту.

З огляду на те, що частка акцизів і податків у вартості сигарет фактично становить близько 100%, держава недоотримала щонайменше аналогічну суму доходів. Йдеться про кошти, які могли бути спрямовані на оборону, медицину або соціальні витрати без підвищення податкового навантаження на бізнес і населення.

Особливо показовою є ситуація з контрабандою до країн Європейського Союзу. За офіційними даними європейських митних служб, лише затримані партії українських сигарет оцінюються приблизно у 100 мільйонів євро. Водночас експерти ринку вважають, що реальні обсяги можуть бути щонайменше у десять разів більшими — тобто йдеться про близько мільярда євро тіньових коштів.

Попри регулярні заяви про боротьбу з нелегальним тютюном, продаж контрафактної продукції фактично відбувається відкрито. Сигарети без акцизних марок реалізуються через інтернет-сайти, телеграм-канали та доставляються поштовими сервісами безпосередньо покупцям. Оплата здійснюється на банківські картки або через післяплату, а відправниками часто виступають десятки й сотні фізичних осіб-підприємців, які виконують роль так званих дропів.

Одним із прикладів такої моделі називають діяльність ТЗОВ «Тобакко Шоп», пов’язаного з онлайн-ресурсом Tobacco Smoke Shop та відповідними телеграм-каналами, де відкрито пропонується продукція без акцизних марок під виглядом товарів Duty Free. За аналогічним принципом, за даними джерел на ринку, працюють і інші онлайн-майданчики, зокрема «Сігіопт» та Tobacos.

Схема має ознаки централізованої мережі: однакове пакування, повторюваний асортимент і логістичні маршрути. Ключовим транзитним вузлом називають Одеську область, звідки продукція розподіляється по регіонах країни. У товарних деклараціях сигарети часто маскуються під одяг, сувеніри або товари широкого вжитку.

Експерти зазначають, що функціонування ринку таких масштабів неможливе без системних провалів державного контролю. Податкові органи роками не фіксують несплату акцизів, контролюючі служби не реагують на відсутність маркування, а профільні відомства обмежуються публічними заявами про боротьбу з курінням замість ліквідації каналів збуту.

На цьому тлі виникає дедалі більше запитань: чому малому бізнесу підвищують податкове навантаження, а багатомільярдний тіньовий ринок сигарет продовжує працювати майже відкрито. В умовах війни питання втрати десятків мільярдів гривень бюджетних надходжень фактично перетворюється з економічної проблеми на питання національної безпеки.

1 Березня, 2026
Кількість нелегальної зброї в Україні зросла утричі з початку війни

В Україні на руках у цивільного населення може перебувати до п’яти мільйонів одиниць незареєстрованої вогнепальної зброї. Таку оцінку наводять представники Консультативної місії ЄС. За їхніми даними, кількість необлікованих стволів після початку повномасштабної війни зросла приблизно утричі порівняно з довоєнним періодом.

Проблема нелегального обігу озброєння стала предметом закритого засідання парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності. Участь у ньому взяли міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та керівництво Національної поліції. Як повідомив перший заступник голови комітету Андрій Осадчук, під час зустрічі детально обговорили ризики використання вибухових речовин і нелегальної зброї в цивільному секторі.

Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.

25 Лютого, 2026
Нелегальна техніка, ухилення від податків і зв’язки з РФ: що відомо про масштабну схему імпорту електроніки

В Україні набирає розголосу масштабна схема імпорту та реалізації електроніки, яка, за даними джерел у правоохоронних органах, може охоплювати великих учасників ринку — мережу Comfy, компанію «ASBIS-Україна» та низку афілійованих онлайн-магазинів і ФОПів, що спеціалізуються на продажі техніки Apple та популярної електроніки. Йдеться про комплексну систему ухилення від оподаткування, контрабанди і використання криптовалют для розрахунків.

За інформацією джерел, координаторами схеми називають Ігоря Хижняка, Світлану Гуцул та Кирила Пахомова, які нібито контролюють ланцюг компаній — від офіційних дистриб’юторів до «сірих» інтернет-магазинів. Серед фірм, які фігурують у діяльності групи, — ТОВ «ASBIS-Україна», ТОВ «Комфі Трейд», а також бренди «iPeople», «iStore», «Техно Їжак» і десятки дрібних ФОПів.

За даними співрозмовників, головна частина схеми полягає у ввезенні техніки через «зелений коридор» на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, часто без декларування або з істотним заниженням вартості. Це дозволяє уникати сплати мита та ПДВ, створюючи нерівні умови на ринку та завдаючи збитків державному бюджету.

Після перетину кордону товар розподіляється між мережевими магазинами та афілійованими онлайн-майданчиками, де продається як «офіційна продукція», хоча не завжди має сертифікати відповідності. За інформацією джерел, частина розрахунків здійснюється готівкою, на банківські картки фізичних осіб або в криптовалюті USDT, що ускладнює фінансовий моніторинг і може свідчити про приховування доходів.

Окрему увагу викликають можливі зв’язки окремих учасників схеми з Росією. Зокрема, за оперативними даними, «ASBIS-Україна», яка є офіційним дистриб’ютором Apple, може бути причетною до постачання техніки до РФ через треті країни. Також фігурує інформація про те, що одна зі співвласниць Comfy, Світлана Гуцул, має кіпрське та українське громадянство і раніше перереєстровувала бізнес у тимчасово окупованому Донецьку за російським законодавством, сплачуючи податки на користь країни-агресора.

Виявлені схеми стосуються не лише імпорту, але й внутрішньої організації праці. За даними джерел, у Comfy до 90% персоналу оформлено як ФОПи з мінімальною зарплатою близько 1500 грн, тоді як основні виплати нібито здійснюються «у конвертах». Це дозволяє уникати сплати ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб.

Поки офіційні органи не робили публічних заяв щодо розслідування цієї мережі, однак на ринку очікують на перевірки та можливі кримінальні провадження. Масштаби тіньових потоків, за оцінками експертів, можуть обчислюватися сотнями мільйонів гривень на місяць, що ставить під загрозу не лише конкуренцію на ринку техніки, а й бюджет країни.

11 Грудня, 2025
Ексзаступник голови Харківської ОВА Олександр Скакун створив мільярдну тіньову паливну схему

На Харківщині формується одна з найпотужніших паливних тіньових схем країни, ключовим організатором якої журналісти й експерти називають колишнього першого заступника голови обладміністрації Олександра Євгеновича Скакуна. За наявними даними, до діяльності угруповання причетні також його родич Юрій Скакун, а також Костянтин і Роман Валеуліни та Костянтин Кузьменко.

Саме ця група вибудувала мережу юридичних осіб, через які здійснюється виробництво, зберігання, збут і легалізація фальсифікованого пального. Серед таких компаній — ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ» (38495177), ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ГРУП» (AES Group, 44273710) та ТОВ «АЕС КОМПАНІ» (39974165). За оцінками джерел, їхній сумарний тіньовий оборот може сягати мільярда гривень щороку.

Центральним елементом цієї структури став підпільний нафтопереробний комплекс у Мерефі, розміщений на землях, отриманих ТОВ «БІТОКСІД» (38398116). Формально — це складські приміщення, однак фактично на території цілодобово працює нелегальний НПЗ. Оприлюднені матеріали в соцмережах підтверджують, що тут переробляють сиру нафту та газовий конденсат, виробляючи до 200 тонн низькоякісного дизельного пального на добу.

Схема передбачає оформлення продукції як «абсорбент» або «сировина вуглеводородна», що дозволяє уникати контролю та транспортувати фальсифікат на тіньові АЗС. Подальший продаж забезпечується через низку фіктивних підприємств-«транзитерів», які ведуть безтоварні операції у складі конвертаційних центрів.

Паралельно структура Скакунів-Валеуліних бере участь у публічних закупівлях пального. Для цього використовуються афілійовані фірми-прокладки, серед них — «Брент-Інвест», «Брент Ойл-98», «Гарантор». Через перемогу на тендерах та подальше переведення коштів у «сітку» ухвалюються операції з легалізації походження фальсифікованого дизеля.

Ще один напрям — діяльність ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ГРУП», яке контролює низку сонячних електростанцій і спиртових виробництв та використовується для легалізації тіньових доходів. Окремі джерела вказують на незаконний обіг етанолу, що є компонентом для виробництва контрафактного пального. ТОВ «АЕС КОМПАНІ» виконує роль додаткової ланки, через яку проводяться безтоварні операції, ускладнюючи можливість арешту активів «БІТОКСІДу».

Сукупно це створює повноцінну тіньову паливну інфраструктуру, яку, за словами експертів, неможливо було б реалізувати без політичного прикриття на регіональному рівні. Обороти схеми вимірюються сотнями мільйонів, а ризики для ринку та безпеки — критичні: від техногенних загроз до масштабного ухилення від сплати податків.

2 Грудня, 2025
Тіньова економіка в підакцизних товарах, які втрати для держави та шляхи їх зменшення

Стан справ з оподаткуванням підакцизних товарів в Україні, таких як пальне, тютюн і алкоголь, продовжує залишатися в центрі уваги експертів і владних структур. Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна, розглядає причини, чому уряд не зміг ефективно приборкати тіньовий ринок цих товарів і що можна зробити для мінімізації “сірих” схем.

За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.

4 Липня, 2024
Елеонора Шкода несподівано пішла на підвищення замість понести покарання

Декілька тижнів тому один із співзасновників Monobank, Олег Гороховський, висловив своє обурення у соціальних мережах щодо тиску з боку податкової служби міста Дніпра. Він повідомив про зміну місця прописки з Дніпра на Миколаїв, яка стала наслідком постійної пильної уваги податкової влади, що періодично нагадувала про сплату податків та створювала тиск на бізнесмена.

За збігом обставин нещодавно виконувачкою обов’язків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було призначено Елеонору Шкоду. І судячи з повідомлень ЗМІ, з цим призначенням в одному з найбільш обстрілюваних окупантами регіонів, податковий тиск може тільки посилитись.

Елеонора Шкода – податківець зі стажем. Спочатку працювала в Донецькій області, згодом перевелась у Запорізьку, а у 2023-му отримала «жирну» посаду директора департаменту контролю за підакцизними товарами в Києві. Для розуміння читача потрібно пояснити, що цей департамент є одним з найбільш прибуткових, адже тісно «співпрацює» (у випадку з Елеонорою Шкодою аж занадто тісно) із гравцями «сірого» ринку.

Підакцизні товари – це тютюн, алкоголь і бензин. Якщо наводити статистику експертів, то частка нелегальної тютюнової продукції від загального обсягу в Україні за останній рік сягнула 20%, що є абсолютним рекордом. «Податкові втрати Державного бюджету України у 2023 році від нелегального ринку тютюнових виробів оцінюються на рівні 22 млрд грн.», – говориться у дослідженні Kantar Україна.

Не краща ситуація з нелегальним алкоголем. Так, згідно з дослідженнями Економічної експертної платформи, частка тіньової продукції на ринку алкоголю у першому кварталі 2023 року складала 31%.

За даними ЗМІ, саме гравці-тіньовики взяли в оборот податківицю Елеонору Шкоду і посприяли її переходу з ДПС у Запоріжжі на прибуткову посаду в Києві. Метою був «правильний» контроль за сірими ринками.
Фото з закритого профілю Елеонору Шкоди у Facebook

Чоловік Елеонори Шкоди також працює у Податковій. Сергій Васильович Шкода є головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок юридичних осіб управління планових перевірок Департаменту податкового аудиту. Фактично теж дотичний до того, аби «кошмарити» бізнес.

Подружжя хоча й показує доволі скромні декларації, утім, вони містять декілька цікавих нюансів. Наприклад, у 2016 році Елеонора Шкода стала власницею квартири у Донецьку. І це в той час, як місто вже близько двох років було під контролем сепаратистів з так званої «ДНР». Тобто працівник української Податкової повинна була сплатити за цю квартиру в бюджет квазі-державного утворення. Це цілком можна вважати фінансуванням сепаратизму, за що передбачена кримінальна відповідальність.

У 2018 році подружжя Шкод придбало квартиру у Запоріжжі, де на той час працювало. Згідно з декларацією Елеонори Шкоди, вартість помешкання склала 461 000 гривень, що за курсом 2018 року еквівалентно 15 000 доларів. Важко уявити, що у довоєнний час квартира в Запоріжжі могла стільки коштувати. Адже, наприклад, зараз, коли регіон обстрілюється кожен день, у тому ж комплексі, де жили Шкоди, схожа нерухомість вартує 35 000 доларів.
Утім, із переїздом Елеонори Шкоди на «жирну» посаду у Києві, вона продала квартиру у Запоріжжі та придбала помешкання на Софіївській Борщагівці поблизу Києва. Сталося це в серпні 2023 року, через декілька місяців після того, як жінку по-тихому звільнили після обшуків в Податкових Києва та області. Це ті самі легендарні обшуки, під час яких у голови ГУ ДПС в Києві Оксани Датій знайшли «список бажань» про шуби, відпустки та мільйон доларів.

Ну і самий сок декларацій багаторічної працівниці Податкової Елеонори Шкоди – задекларовані виграші в онлайн-казино. У 2021 році жінка отримала 41 000 гривень від ТОВ «Геймдев», а у 2023-му – 10 000 гривень від геймблінгової компанії «Парі-матч». І ось тут цікаво, адже у 2023 році проти «Парі-матч» були введені санкції і компанія повинна була припинити діяльність на території України.

Зараз Елеонору Шкоду призначили на посаду виконуючою обов’язки керівника Управління ДПС в Дніпропетровській області. Можна передбачити, що за цим також стоять згадані раніше воротили «сірого» бізнесу. Справа в тім, що Дніпропетровщина є лідером серед всіх регіонів України по розповсюдженню нелегальної тютюнової та алкогольної продукції. За даними експертів, частка області сягає 14%. Для тих, хто дуже щільно сидить на нелегальних потоках, своя людина у Податковій такого регіону вкрай потрібна.

На представлені дослідження щодо рівня нелегальної продукції в Україні в травні 2023 року, де і була озвучена інформація по Дніпропетровщині, була присутня Елеонора Шкода. Тоді ще в якості директора департаменту контролю за підакцизними товарами в Києві. Очевидно, що вона могла б багато цікавого розповісти відвідувачам про рівень «сірого» ринку. Хоча скоріше за все була відправлена туди в якості слухача, аби занотувати, що накопали експерти.

Податкова в Україні є одним із найбільш корупційних органів. Позмагатись із нею може хіба що судова влада. Ситуація не змінюється не тому, що реформи не проводяться. ДПС залишається залежною від готівки усіляких «тіньовиків» завдяки дивним перепризначенням осіб, на кшталт Елеонори Шкоди, про яких на ринку говорять і знають усі, але позбутися їх важко.

26 Березня, 2024