Daypolitico

Позначка: ТОТ

  • Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Понад 1200 «дільниць» на окупованому Донбасі: Лубінець розкрив підготовку РФ до псевдовиборів

    Росія готується провести 18–20 вересня 2026 року вибори до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України, включно із захопленими районами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Кримом і Севастополем. Українська влада вважає організацію такого голосування незаконною і закликає міжнародну спільноту не визнавати його результатів.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 17 вересня повідомив нові деталі підготовки Росії до голосування. За його даними, лише на окупованій частині Луганської області планують відкрити 581 «дільницю», а на захопленій частині Донеччини — ще 633. Загалом це 1214 пунктів голосування.

    Лубінець також заявив, що участь у виборах мають брати десять російських партій, однак формування списків кандидатів контролює окупаційна адміністрація. За його словами, серед кандидатів є представники підконтрольних Росії структур, російські чиновники, бойовики та учасники війни проти України. Ці твердження наводяться саме як дані українського омбудсмена.

    Адреси частини дільниць приховують

    Окрему увагу Лубінець звернув на спосіб організації голосування.

    За його інформацією, окупаційна влада не оприлюднює точні адреси частини виборчих дільниць, приховує персональні дані членів комісій і відмовилася від відеоспостереження під час голосування та підрахунку голосів.

    Російська сторона пояснює такі заходи питаннями безпеки.

    Український омбудсмен натомість наголошує, що за умов окупації, переслідувань за проукраїнську позицію, примусової паспортизації та контролю з боку окупаційних адміністрацій немає умов для вільного волевиявлення.

    Це узгоджується й із ширшим контекстом, який раніше фіксували міжнародні структури. У березні 2026 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини описало системні обмеження та тиск на населення окупованих територій, включно з погрозами, затриманнями, катуваннями та переслідуванням людей, яких російська влада вважала нелояльними.

    ЦВК: голосування триватиме три дні

    Українська Центральна виборча комісія ще 13 серпня офіційно заявила про нелегітимність майбутнього голосування.

    За даними ЦВК, Росія планує проводити його з 18 до 20 вересня, а основний день голосування припадає на 20 вересня. У червні російська Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо організації виборчого процесу на окупованих територіях і незаконно сформувала там 11 одномандатних округів.

    Це стосується не лише Донбасу.

    Росія включила до свого виборчого процесу окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей, Автономну Республіку Крим і Севастополь.

    Для окупованих після 2022 року територій Запорізької та Херсонської областей, а також нових захоплених районів Донеччини й Луганщини це має стати першими виборами до Держдуми, які Москва намагається провести після оголошеної нею анексії.

    Nenka.info вже писала про підготовку голосування

    Раніше Nenka.info повідомляла, що ЦВК закликала українців на окупованих територіях бойкотувати російські псевдовибори.

    У тому матеріалі йшлося, що Україна не визнає будь-яких документів та рішень, ухвалених за результатами такого голосування, і закликає іноземні держави та міжнародні організації також не визнавати його результатів.

    ЦВК окремо закликала міжнародні структури не направляти спостерігачів на окуповані території, оскільки їхня присутність може бути використана Москвою для створення видимості легітимності процесу.

    Окупанти проводили поквартирні обходи

    Підготовка до голосування розпочалася задовго до вересня.

    Nenka.info вже писала про масові поквартирні та подомові обходи під прикриттям підготовки до виборів.

    За інформацією Центру протидії дезінформації, підконтрольні Росії агітатори та члени так званих виборчих комісій обходили помешкання жителів окупованих територій, збирали інформацію про населення та активно пропонували оформляти заявки на голосування вдома.

    Українська сторона розглядає такі дії не лише як агітацію, а й як інструмент додаткового контролю над населенням.

    Саме формат «голосування вдома» також створює можливості для адміністративного тиску й маніпуляцій із явкою, оскільки процедура проходить поза звичайною дільницею.

    Розвідка попереджала і про можливі провокації

    Ще один ризик пов’язаний із безпекою.

    10 вересня Nenka.info писала, що Служба зовнішньої розвідки України попередила про можливі провокації та теракти на окупованих територіях у дні голосування.

    За оцінкою української розвідки, найбільший ризик існує саме 18–20 вересня, коли біля виборчих дільниць можуть збиратися люди. СЗРУ припускала, що російські спецслужби можуть використати резонансні інциденти для подальших інформаційних кампаній проти України.

    Це є оцінкою української спецслужби, а не підтвердженим фактом про вже підготовлені атаки.

    Верховна Рада звернулася до міжнародної спільноти

    17 вересня Верховна Рада підтримала спеціальне звернення до парламентів та урядів інших держав, міжнародних організацій і парламентських асамблей.

    Український парламент заявив протест проти планів РФ організувати вибори до Держдуми на окупованій території України та наголосив, що результати такого голосування не можуть мати юридичних наслідків.

    Проєкт постанови був зареєстрований під номером 16077. Він охоплює окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Крим і Севастополь.

    Фактично Україна намагається ще до завершення голосування домогтися міжнародної реакції, щоб Росія не могла використати сам факт проведення виборчої процедури як аргумент для легітимізації окупації.

    ООН уже давала оцінку подібним голосуванням

    Міжнародно-правова позиція щодо виборів, які Росія проводить на окупованих українських територіях, уже неодноразово звучала в Організації Об’єднаних Націй.

    У 2023 році представник ООН заявив у Раді Безпеки, що російські вибори на окупованій території України не мають правових підстав. ООН нагадувала, що Генеральна асамблея ще у 2022 році визнала спробу анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей незаконною і такою, що не може змінити міжнародно визнані кордони України.

    Аналогічну позицію ООН повторила у 2024 році, коли Росія проводила президентські вибори на захоплених українських територіях.

    Тобто проведення нових парламентських виборів саме по собі не змінює міжнародно-правового статусу цих територій.

    Лубінець закликав українців не брати участі

    Омбудсмен звернувся до громадян України, які залишаються в окупації, і закликав їх за можливості не брати участі в голосуванні, а також не входити до складу виборчих комісій і не займатися агітацією.

    Водночас важливо враховувати ситуацію людей, які живуть під окупацією і можуть діяти під тиском.

    Українські органи раніше наголошували, що правова оцінка дій конкретної людини має враховувати обставини, зокрема наявність примусу.

    Лубінець повідомив, що Офіс омбудсмена документуватиме випадки примусу до участі у виборах і передаватиме зібрану інформацію міжнародним організаціям.

    Росія використовує виборчі процедури не вперше

    Москва вже проводила на окупованих українських територіях так звані референдуми та вибори.

    У 2022 році Росія організувала псевдореферендуми в окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, після чого заявила про їх «приєднання».

    Генеральна асамблея ООН засудила ці дії. За відповідну резолюцію тоді проголосували 143 держави, п’ять були проти, ще 35 утрималися.

    У 2023 році Москва організувала там місцеві вибори, а у 2024-му включила окуповані території до російських президентських виборів.

    Нинішня кампанія до Держдуми продовжує цей процес інтеграції захоплених українських територій у російську політичну систему.

    Що відбудеться 18–20 вересня

    Формально Росія планує провести голосування протягом трьох днів.

    Українська влада очікує, що на окупованих територіях використовуватимуть дострокове голосування, голосування вдома та інші процедури, які дозволяють окупаційним адміністраціям контролювати процес.

    При цьому самі результати не матимуть впливу на міжнародно визнаний статус територій.

    Як сформулював Лубінець, бюлетень не створює суверенітету, а проведення виборчої процедури не робить окупаційну адміністрацію законною.

    Саме тому найближчі дні матимуть значення не стільки з точки зору офіційних цифр, які оголосить Росія, скільки через те, як Москва використовуватиме результат голосування для подальшої політичної інтеграції захоплених українських територій і як на це відреагує міжнародна спільнота.

  • Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Російські спецслужби можуть організувати серію резонансних провокацій і терористичних актів на тимчасово окупованих територіях України під час виборів до Державної думи РФ, а відповідальність за них спробувати перекласти на Київ. Служба зовнішньої розвідки України попереджає, що особливо небезпечними можуть стати дні основного голосування 18–20 вересня, коли на окупованих територіях очікується найбільше скупчення людей біля так званих виборчих дільниць.

    За даними СЗРУ, можливий сценарій передбачає провокації під «прапором України». Серед потенційних варіантів українська розвідка називає підриви виборчих дільниць або місць зберігання бюлетенів у неробочий час, диверсії на транспортній інфраструктурі та замахи на представників окупаційних адміністрацій і колаборантів. Після таких інцидентів російська пропаганда може звинуватити Україну та використати події для посилення репресій проти мешканців захоплених територій.

    Розвідка пов’язує ризик таких дій одразу з кількома завданнями Кремля. Йдеться про створення інформаційного приводу для посилення контролю на окупованих територіях, виправдання репресивних заходів, дискредитацію України на міжнародній арені та можливе інформаційне забезпечення нової хвилі мобілізації в Росії. Окремою метою СЗРУ називає спробу зірвати або ускладнити дипломатичні зусилля щодо завершення війни, зокрема ті, до яких залучені Сполучені Штати.

    Цей контекст особливо важливий через те, що українські спецслужби вже кілька тижнів попереджають про можливу нову мобілізаційну кампанію в РФ після парламентських виборів. Наприкінці серпня ГУР і СЗРУ повідомляли, що російська влада опрацьовує можливість додатково залучити близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще приблизно стільки ж у 2027-му. Розвідка тоді прямо зазначала, що найбільш імовірним моментом для політичного рішення про мобілізацію може стати період після голосування 18–20 вересня. За даними спецслужб, у Росії вже посилюють військовий облік, розширюють мобілізаційні підрозділи на підприємствах і готують додаткові механізми примусу.

    Тема можливої мобілізації помітно впливає і на настрої всередині самої Росії. Reuters 10 вересня повідомило про зростання тривоги серед росіян напередодні парламентських виборів. Однією з причин видання називає саме побоювання нового призову після завершення голосування, а також дедалі відчутніші для російського населення наслідки війни. Водночас «Єдина Росія», як очікується, збереже контроль над Держдумою в умовах жорстко контрольованої політичної системи.

    На тимчасово окупованих територіях підготовка до російського голосування розпочалася значно раніше. Центр протидії дезінформації повідомляв, що на окупованій частині Донеччини «дострокове голосування» вирішили розпочати ще 30 серпня — за 21 день до основної дати. У ЦПД вважають, що настільки тривалий період створює сприятливі умови для неконтрольованого використання бюлетенів та інших маніпуляцій із результатами.

    Паралельно окупаційні адміністрації проводять подомові обходи мешканців Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Формально такі візити називають «інформуванням про вибори», однак Центр протидії дезінформації звертав увагу, що вони також дозволяють окупаційній владі актуалізувати дані про населення, виявляти людей без російських паспортів, збирати заявки на «голосування вдома» і контролювати настрої населення.

    Більше того, українська сторона заявляє, що бажані результати голосування могли бути визначені ще до його початку. Керівник ЦПД Андрій Коваленко повідомляв, що адміністрація Кремля нібито поставила перед окупаційною владою завдання показати явку понад 65–70%, а результат партії «Єдина Росія» — не нижче 70%. Саме такі цифри, за інформацією ЦПД, мають створити пропагандистську картинку масової підтримки російської влади населенням окупованих українських територій.

    Уже на початку вересня ЦПД фіксував активну інформаційну кампанію навколо «дострокового голосування». Російські медіа поширювали сюжети про нібито високу активність місцевих жителів, тоді як український Центр зазначав, що за «добровільних виборців» можуть видавати працівників бюджетної та комунальної сфер, залежних від окупаційної адміністрації.

    Москва намагається надати процесу й міжнародного вигляду. Російське МЗС заявляло про готовність спостерігачів із десятків країн приїхати на вибори. Проте Центр протидії дезінформації наголошував, що жодна авторитетна міжнародна організація з моніторингу виборів не бере участі у спостереженні за цим процесом.

    Більше того, сама Росія не запросила на парламентські вибори спостерігачів ОБСЄ. 6 серпня Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Парламентська асамблея організації заявили, що таке рішення Москви суперечить зобов’язанням, які держави-учасниці взяли на себе відповідно до Копенгагенського документа 1990 року. Українське МЗС зазначало, що це буде вже третій поспіль загальнонаціональний виборчий процес у РФ без незалежного спостереження ОБСЄ.

    Окремо Київ застеріг потенційних іноземних спостерігачів від поїздок на окуповані території. Міністерство закордонних справ України наголосило, що проведення Росією голосування на суверенній території України є незаконним, а його результати не створюють жодних юридичних наслідків. У МЗС також підкреслили, що присутність іноземних спостерігачів не може легітимізувати такий процес.

    Аналогічну позицію висловив Європейський Союз. У заяві при ОБСЄ ЄС наголосив, що не визнаватиме ні так звані вибори, які Росія проводить на окупованих територіях України, ні їхні результати, та закликав інші держави не брати участі у спостереженні за незаконним голосуванням.

    СЗРУ, попереджаючи про можливі провокації, проводить паралелі з подіями минулих десятиліть. Серед них розвідка згадує вибухи житлових будинків у Росії 1999 року на тлі початку Другої чеченської війни, кризу із захопленням заручників у московському театральному центрі на Дубровці у 2002 році, а також російські псевдореферендуми й виборчі кампанії на захоплених територіях України після 2014 року. При цьому щодо вибухів 1999 року існують різні й суперечливі версії, тому твердження про їх використання Кремлем як свідомої провокації слід розглядати саме як позицію української розвідки, а не як остаточно встановлений міжнародним розслідуванням факт.

    Найбільш конкретне попередження СЗРУ стосується найближчих днів. Розвідка називає території окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим. Саме там у період активної фази голосування 18–20 вересня, за оцінкою спецслужби, ризик провокацій може бути найвищим. У СЗРУ наголошують, що потенційною ціллю може стати будь-яке масове скупчення людей, якщо російським спецслужбам знадобиться резонансна подія для подальшої інформаційної кампанії.

    Таким чином, вибори до Держдуми для Кремля можуть мати значення далеко за межами формального оновлення парламенту. Українські спецслужби розглядають їх як потенційну точку для одночасного вирішення кількох завдань — демонстрації контрольованої «підтримки» окупації, створення підстав для нових репресій на ТОТ, посилення антиукраїнської пропаганди та підготовки російського суспільства до можливого нового етапу мобілізації. Саме тому період до 20 вересня розвідка вважає часом підвищеного ризику.

  • Тотальний нагляд та відбирання житла: окупанти влаштували масові рейди під прикриттям «виборів»

    Тотальний нагляд та відбирання житла: окупанти влаштували масові рейди під прикриттям «виборів»

    Російські окупаційні адміністрації на тимчасово захоплених територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей розгорнули масштабну інформаційно-психологічну операцію під виглядом підготовки до так званих «виборів». Загарбники масово відправляють підконтрольних агітаторів та членів фейкових «виборчих комісій» для проведення примусових подомових і поквартирних обходів місцевого населення. Про справжні репресивні цілі таких заходів офіційно попередив Центр протидії дезінформації (ЦПД).

    Хоча окупанти публічно декларують ці візити як звичайне «інформування виборців», насправді Кремль використовує рейди для проведення масштабної інвентаризації житлового фонду та тотальної перевірки мешканців. За даними аналітиків, під час таких рейдів представники режиму ретельно звіряють демографічні бази даних, виявляють порожні оселі для їхньої подальшої незаконної конфіскації, а також беруть «на олівець» людей, які досі принципово уникають примусової паспортизації та відмовляються від співпраці з окупаційною владою. У ЦПД наголошують, що подібні дії спрямовані на посилення поліцейського нагляду, створення атмосфери страху та чинення системного психологічного тиску на незламних громадян.

    Окрім фільтраційних заходів, по квартирах ходять задля завчасної підготовки фальсифікацій результатів майбутнього псевдоволевиявлення. Візитери активно нав’язують та збирають заявки на так зване «голосування вдома» і різноманітні дострокові процедури. За допомогою таких маніпуляцій окупанти планують штучно забезпечити заздалегідь спущені з Москви показники явки та безперешкодно сфабрикувати будь-які необхідні цифри підтримки агресора без реальної присутності людей на дільницях.

  • На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    Російська окупаційна адміністрація на тимчасово захоплених територіях півдня України розгорнула масштабну кампанію зі збору донорської крові серед місцевого населення. Формально мешканцям окупованих районів Херсонської та Запорізької областей пояснюють, що донорська кров необхідна для забезпечення потреб лікарень та надання допомоги цивільним пацієнтам. Однак українські джерела повідомляють, що значна частина зібраного біоматеріалу використовується для лікування поранених російських військових у шпиталях армії РФ.

    Про нову кампанію повідомив Центр національного спротиву, який відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. За даними Центру, окупаційні адміністрації активно залучають до донорських акцій працівників бюджетної сфери, співробітників державних установ та інших мешканців регіону. Участь у таких заходах подається як прояв громадянської відповідальності та необхідність допомоги місцевим медичним закладам. Водночас, як стверджують у ЦНС, реальне призначення значної частини донорської крові пов’язане саме із забезпеченням військової медицини Російської Федерації.

    За інформацією Центру національного спротиву, активізація кампанії зі збору крові збіглася з посиленням навантаження на систему військових шпиталів РФ та проблемами із забезпеченням медичних потреб російських окупаційних військ. У повідомленнях наголошується, що російська армія продовжує зазнавати значних втрат на фронті, що збільшує потребу у запасах крові та її компонентів для лікування поранених військовослужбовців. Саме тому окупаційна влада намагається максимально використовувати ресурси захоплених територій для підтримки військової машини Кремля.

    Офіційно російські адміністрації заявляють про гуманітарний характер таких акцій. Місцевим мешканцям повідомляють, що донорська кров потрібна для забезпечення регіональних лікарень та допомоги цивільним. Проте в ЦНС наголошують, що подібні пояснення використовуються як прикриття для реального механізму забезпечення російських військових шпиталів. За даними українських джерел, більшість компонентів крові спрямовується саме на лікування поранених військових РФ, які беруть участь у бойових діях проти України.

    Аналітики звертають увагу, що це не перший випадок використання ресурсів окупованих територій для військових потреб Росії. Протягом останніх років українські структури неодноразово повідомляли про примусове вилучення майна, використання підприємств для обслуговування окупаційних військ, мобілізаційні заходи, а також залучення населення до різноманітних кампаній під контролем окупаційних адміністрацій. Збір донорської крові став ще одним елементом цієї системи, коли цивільне населення фактично використовується для підтримки російських військових операцій.

    Особливу увагу викликає характер залучення людей до донорства. За даними Центру національного спротиву, працівникам бюджетних установ та державних структур фактично нав’язують участь у таких акціях, апелюючи до «суспільного обов’язку» та необхідності допомоги співгромадянам. У деяких випадках відмова від участі може створювати для людей ризики додаткових перевірок або тиску з боку окупаційної адміністрації.

    Повідомлення про донорські кампанії з’явилися на тлі інших тривожних сигналів із тимчасово окупованих територій. Зокрема, раніше Центр національного спротиву повідомляв про посилення перевірок населення на Херсонщині, проведення силових рейдів у низці населених пунктів, а також про інші заходи, спрямовані на посилення контролю над місцевими мешканцями. Українська сторона розглядає такі дії як частину системної політики Кремля щодо інтеграції окупованих територій у власну військово-адміністративну систему.

    Експерти зазначають, що сама по собі донорська діяльність є важливою для порятунку життів і в мирних умовах залишається невід’ємною частиною функціонування медичної системи. Однак у випадку окупованих територій виникає питання прозорості використання зібраних ресурсів та добровільності участі населення в таких акціях. Саме ці аспекти викликають найбільше занепокоєння української сторони.

    Наразі незалежно перевірити обсяги зібраної крові або точний маршрут її подальшого використання на тимчасово окупованих територіях складно через відсутність доступу міжнародних спостерігачів та обмежені можливості моніторингу в умовах окупації. Водночас Центр національного спротиву наполягає, що наявні дані свідчать про використання донорських кампаній як інструменту забезпечення потреб російських військових шпиталів.

    На тлі триваючої війни такі повідомлення вкотре демонструють, що окупаційні адміністрації продовжують використовувати людські та матеріальні ресурси захоплених територій для підтримки військових операцій Росії. Українська влада закликає міжнародну спільноту звертати увагу на ситуацію на тимчасово окупованих територіях та документувати всі факти можливого примусу, порушення прав людини та використання цивільного населення в інтересах окупаційних військ.

  • Залякували розстрілами та вчили кидати гранати: з окупації повернули ще 13 дітей

    Залякували розстрілами та вчили кидати гранати: з окупації повернули ще 13 дітей

    На підконтрольну Україні територію вдалося повернути ще 13 дітей із тимчасово окупованої частини Херсонської області. Серед них — 5 дівчат і 8 хлопчиків віком від 3 до 17 років. Одна дитина позбавлена батьківського піклування.

    Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

    За його словами, кожна з повернутих дітей пережила тиск, погрози та страх через російську окупацію. Деяких дітей окупанти залякували розстрілами, переодягаючись в українську військову форму. Інших, навіть попри проблеми зі здоров’ям, окупаційна влада змушувала ставати на військовий облік.

    Особливо тривожними є свідчення про підготовку підлітків до війни. За словами Прокудіна, дітей на полігонах навчали копати окопи, стріляти та кидати гранати. Такі дії є частиною системної мілітаризації українських дітей на тимчасово окупованих територіях.

    Повернення відбулося в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA та за сприяння благодійної організації Save Ukraine.

    Наразі діти перебувають у центрах «Надії та відновлення». Там вони проходять реінтеграцію, отримують психологічну допомогу, підтримку з відновлення документів, безпечний прихисток і необхідну турботу.

    Прокудін наголосив, що для цих дітей окупація вже залишилася позаду, а попереду — відновлення, адаптація та повернення до нормального життя.

  • Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію нове рішення Ради національної безпеки і оборони, яким запроваджуються санкції проти російських операторів зв’язку, інтернет-провайдерів та компаній супутникового зв’язку, що працюють на тимчасово окупованих територіях України та забезпечують функціонування окупаційної адміністрації.

    Відповідний указ був підписаний 13 червня. До санкційного списку увійшли десять російських компаній, діяльність яких, за оцінкою української влади, безпосередньо пов’язана із підтримкою російської окупаційної політики, забезпеченням зв’язку для військових та адміністративних структур РФ, а також поширенням російської пропаганди на захоплених територіях України.

    За інформацією Офісу президента, під санкції потрапили оператори мобільного та супутникового зв’язку, інтернет-провайдери й компанії, які забезпечують функціонування телекомунікаційної інфраструктури окупаційних адміністрацій. Серед них — “Луганські комунікації”, “Мобільні комунікаційні системи”, федеральний оператор супутникового зв’язку “Амтел-Зв’язок” та підприємство “Космічний зв’язок”.

    В українській владі наголошують, що ці структури виконують значно ширшу роль, ніж звичайні комерційні оператори. Вони забезпечують захищені канали передачі даних для окупаційних адміністрацій, надають доступ до інтернету на тимчасово окупованих територіях, підтримують роботу російських державних інформаційних ресурсів та сприяють трансляції російських телеканалів. Фактично йдеться про елементи інформаційної та комунікаційної інфраструктури, які допомагають Росії утримувати контроль над захопленими територіями.

    Особливу увагу експерти звертають на компанії супутникового зв’язку, які забезпечують функціонування захищених мереж для державних структур РФ. Саме такі канали зв’язку використовуються для координації діяльності окупаційних адміністрацій та передачі службової інформації між російськими відомствами.

    Радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що діяльність будь-яких російських компаній на тимчасово окупованих територіях є незаконною. За його словами, підприємства, які свідомо співпрацюють з окупаційною владою та допомагають їй функціонувати, мають ставати токсичними не лише для української, а й для міжнародної фінансової системи. Саме тому Україна прагне зробити їхню діяльність максимально складною не тільки в межах власної юрисдикції, а й на міжнародному рівні.

    В Офісі президента повідомили, що інформацію про підсанкційні компанії буде передано міжнародним партнерам України. Київ також ініціюватиме синхронізацію санкційних обмежень з іншими державами та міжнародними організаціями, щоб обмежити можливості цих компаній працювати на світових ринках та користуватися міжнародною фінансовою інфраструктурою.

    Новий пакет санкцій став продовженням масштабної кампанії України із синхронізації власних обмежень із санкційною політикою Європейського Союзу та країн Заходу. Лише за останні місяці Україна неодноразово вводила санкції проти підприємств російського військово-промислового комплексу, виробників мікроелектроніки, засобів радіоелектронної боротьби, телекомунікаційного обладнання та структур, які допомагають обходити міжнародні обмеження.

    Окремий напрямок санкційної політики стосується компаній, які працюють на окупованих територіях. Раніше Україна вже вводила обмеження проти російських логістичних операторів, поштових сервісів та підприємств, які використовують захоплену українську інфраструктуру для підтримки окупаційного режиму.

    Експерти відзначають, що боротьба за інформаційний простір окупованих територій стала одним із ключових елементів сучасної війни. Через мережі зв’язку та інтернет-провайдерів Росія не лише забезпечує комунікацію своїх військових і чиновників, а й активно впливає на інформаційне середовище, поширюючи пропаганду та блокуючи доступ до українських джерел інформації.

    Саме тому нові санкції мають не лише економічне, а й стратегічне значення. Вони спрямовані на послаблення можливостей Росії використовувати цифрову інфраструктуру для утримання контролю над окупованими територіями та забезпечення функціонування окупаційної адміністрації.

    На тлі посилення міжнародного санкційного тиску Україна продовжує працювати над тим, щоб обмеження проти російських компаній ставали максимально глобальними. У Києві розраховують, що новий пакет санкцій стане ще одним кроком до ізоляції структур, які забезпечують окупаційну політику Кремля та підтримують російську військову машину.

  • Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    На тимчасово окупованій частині Херсонщини розгортається одна з найстрашніших гуманітарних криз від початку повномасштабної війни. В Олешках, які вже багато місяців перебувають у фактичній блокаді, російська окупаційна влада дозволяє ховати лише тих людей, які померли природною смертю. Тіла загиблих унаслідок обстрілів або підривів на мінах примусово вивозять до Каланчака нібито для проведення експертиз, після чого багато родин роками не можуть дізнатися, де поховані їхні близькі.

    Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу повідомила начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. За її словами, ситуація з похованнями на окупованій території набула критичного характеру і вже викликає шок навіть у місцевих жителів, які пережили роки окупації.

    За словами Гасаненко, окупаційна адміністрація пояснює вилучення тіл необхідністю документувати так звані «злочини ЗСУ». Саме тому загиблих від російсько-української війни людей відправляють до Каланчака для проведення судово-медичних процедур. Однак на практиці родичі часто не отримують ні результатів експертиз, ні самих тіл для поховання. Багато сімей місяцями перебувають у невідомості.

    «Є тіла, які забрали три-чотири місяці тому, і вони так і не повернулися до рідних. Це фактично дорога в один кінець», – розповіла керівниця МВА.

    Вона навела історію жінки, яка кілька місяців чекала на повернення тіла свого загиблого сина. Пізніше їй повідомили, що чоловіка вже поховали в одному з населених пунктів, однак навіть точну назву місця поховання встановити не вдалося. Родина так і не отримала можливості попрощатися з близькою людиною та поховати її відповідно до традицій.

    Проблема поховань в Олешках виникла не сьогодні. Ще взимку Тетяна Гасаненко повідомляла, що людей, які помирають або гинуть у місті, фактично немає кому ховати. Тіла доводилося вивозити до Каланчака або Скадовська на медичну експертизу, а вартість похоронних послуг сягала десятків тисяч рублів, що для більшості мешканців є непідйомною сумою.

    Ситуацію додатково ускладнює майже повна ізоляція міста. За інформацією Олешківської МВА, дороги навколо населеного пункту заміновані, а будь-які спроби завезти продукти чи медикаменти часто завершуються трагедіями. З початку року було зафіксовано випадки загибелі людей, які намагалися доставити до міста хоча б хліб.

    Олешки вже кілька місяців перебувають на межі гуманітарної катастрофи. У місті відсутні стабільні електро-, газо- та водопостачання. Медична допомога фактично недоступна, а доставка продуктів відбувається епізодично. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, мешканці щодня змушені виживати в умовах дефіциту води, їжі та ліків.

    Станом на весну 2026 року в Олешках залишалося близько двох тисяч людей, хоча до повномасштабного вторгнення там проживали десятки тисяч мешканців. Серед тих, хто залишився, багато людей похилого віку, маломобільних громадян та сімей із дітьми.

    Особливо драматичною є ситуація із тими, хто помирає природною смертю. Як розповідає Гасаненко, рідні отримують довідки в місцевій лікарні, після чого власними силами доставляють тіла на кладовище. Через відсутність транспорту труни або загорнуті тіла перевозять звичайними тачками. Двоє людей вручну везуть покійного через місто до місця поховання. На кладовищах ще з осені були підготовлені ями, які тепер використовуються для поховань.

    Не менш критичною залишається ситуація в місцевій лікарні. За словами керівниці МВА, у медзакладі працює лише кілька літніх лікарів. Ліків катастрофічно не вистачає, а постачання продуктів і медикаментів до заблокованого міста обмежене. Водночас для багатьох мешканців навіть перебування в стаціонарі стає шансом отримати хоча б мінімальне харчування.

    Правозахисники наголошують, що відповідно до міжнародного гуманітарного права держава-окупант зобов’язана забезпечувати цивільне населення продовольством, медичною допомогою та належним поводженням із тілами загиблих. Водночас інформація, яка надходить з окупованих Олешок, свідчить про протилежне. Місто залишається відрізаним від зовнішнього світу, а мешканці змушені боротися не лише за їжу та воду, а й за право гідно поховати своїх рідних.

    Олешки стали одним із найтрагічніших прикладів того, як окупація поступово руйнує не лише інфраструктуру та економіку, а й базові людські цінності. Для багатьох сімей найстрашнішим випробуванням сьогодні є навіть не виживання, а невідомість щодо долі тих, кого вони вже втратили. І поки міжнародні організації закликають забезпечити гуманітарний доступ до міста, десятки родин продовжують чекати відповіді на питання, де поховані їхні близькі.

  • Окупанти на Запоріжжі примусово вилучають мисливську зброю у цивільних

    Окупанти на Запоріжжі примусово вилучають мисливську зброю у цивільних

    На тимчасово окупованих територіях Запорізької області російські силові структури розпочали кампанію примусового вилучення гладкоствольної мисливської зброї у місцевих жителів, про що повідомляє Центр національного спротиву. За даними українського спротиву, окупаційна адміністрація намагається оформлювати ці дії як нібито «добровільну благодійну передачу» для потреб російських військових, однак фактична ситуація, за словами джерел, має ознаки системного тиску та примусу, коли приватна власність цивільних осіб вилучається під загрозами та психологічним тиском з боку силових структур.

    Повідомляється, що у Мелітополь окупаційні структури вже відзвітували про отримання щонайменше 14 одиниць мисливських рушниць від місцевих жителів, однак ці «звіти», за оцінками спротиву, не відображають реальної картини, оскільки більшість власників погоджуються на передачу зброї не добровільно, а через страх перед наслідками. Людям, які відмовляються від здачі мисливської зброї, за інформацією ЦНС, погрожують перевірками, обшуками, а також можливими «проблемами» з боку росгвардії та окупаційної поліції, включно з відкриттям надуманих кримінальних проваджень щодо нібито незаконного зберігання зброї.

    Унаслідок такого тиску, як зазначається, значна частина власників змушена погоджуватися на вилучення майна, побоюючись арештів, переслідувань або інших форм репресій з боку окупаційних силових органів. Окремо підкреслюється, що подібні дії вписуються в ширшу практику контролю над цивільним населенням на окупованих територіях, де адміністративний і силовий тиск використовується як інструмент для примусового вилучення ресурсів і майна.

    У повідомленні також зазначається, що вилучена гладкоствольна зброя, ймовірно, може бути передана російським військовим підрозділам для використання на фронті, зокрема для боротьби з українськими FPV-дронами. За оцінками, до таких рішень російська армія вдається через дефіцит спеціалізованих засобів протидії безпілотним системам та значні втрати техніки на лінії бойового зіткнення, що змушує використовувати будь-які доступні ресурси, включно з цивільною мисливською зброєю.

    У Центрі національного спротиву наголошують, що подібна практика є черговим проявом системного пограбування тимчасово окупованих територій Запорізька область, які фактично перетворюються на ресурсну базу для забезпечення військових потреб Росії. На тлі цього також згадуються інші випадки посилення репресивної політики на окупованих територіях, зокрема контроль за цивільною інфраструктурою, примусове збирання персональних даних громадян та так звані «націоналізаційні» процеси, у межах яких майно місцевих жителів вилучається без компенсацій.

    Таким чином, за оцінками українського спротиву, ситуація навколо вилучення мисливської зброї є частиною ширшої системи тиску, спрямованої на обмеження прав цивільного населення та посилення контролю окупаційних адміністрацій над приватною власністю на захоплених територіях.

  • Кому можуть припинити виплачувати пенсію у 2026 році

    Кому можуть припинити виплачувати пенсію у 2026 році

    Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримувати призначені пенсії у 2026 році лише за умови проходження фізичної ідентифікації у 2025 році — до 31 грудня. У Пенсійному фонді України нагадують: якщо підтвердження особи не відбулося у випадках, визначених законом, виплату можуть припинити.

    У фонді зазначають, що відсутність фізичної ідентифікації є підставою для зупинки пенсії. Водночас, якщо виплату вже припинили, її можна відновити. Для цього потрібно пройти ідентифікацію, після чого пенсію поновлять із дати припинення.

    Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

    Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

    Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

    У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

  • Рейдери проти рейдерів: у Донецьку нові “господарі” захопили супермаркети

    Рейдери проти рейдерів: у Донецьку нові “господарі” захопили супермаркети

    На тимчасово окупованих територіях України почалася нова хвиля рейдерства. Під “перерозподіл” майна потрапляє не лише український бізнес, захоплений ще на початку повномасштабного вторгнення, а й підприємства та нерухомість тих, хто активно співпрацював із російськими окупантами. Колаборантів масово “кидають” — і вже не українці, а свої ж російські “визволителі”.

    У Донецьку 11 квітня до магазинів мереж “Авоська” та “Обжора” увірвалися озброєні люди. Погрожуючи автоматами, вони вигнали працівників і фактично захопили торговельні точки. Надалі, як повідомляють місцеві, до мережі навідалися співробітники Слідчого комітету РФ та ФСБ — формально “для перевірки”, неформально ж — для передачі бізнесу новим “власникам”.

    Власник “ЮгТехЛогістики”, на яку формально оформлені магазини, заявив, що за цим стоять конкуренти. Та як показує практика, конкуренція в окупації вирішується не ринковими методами, а кількістю озброєних прибічників.

    Показовою стала історія з мережею супермаркетів “Зеркальний” (нині “Ілеар”), яка одразу після окупації активно почала працювати під російською адміністрацією. Як повідомив Петро Андрющенко, власника тепер звинувачують у “фінансуванні ЗСУ” — без жодних доказів. Це лише привід, аби забрати бізнес остаточно. Частину магазинів уже “націоналізували”, на черзі решта.

    Особливо цинічним є те, що тиск чинять не просто окупанти, а конкретні “гравці” з Кавказу, пов’язані з російськими спецслужбами. Усе за законами воєнного кримінального клану.

    Проблеми наздоганяють і колаборантів, які встигли осісти в “звільнених” містах. Якщо раніше окупаційна влада масово “націоналізувала” житло українців, які виїхали, то зараз почали вилучати нерухомість навіть у тих, хто живе в ній постійно.

    Мешканці Маріуполя і Мелітополя розповідають, що навіть активні прихильники Росії стали жертвами — їхні квартири вносять до списків “безхазяйних”, після чого людям погрожують виселенням. А відстояти своє можна лише з російським паспортом і при особистій присутності в органах “влади” — що також не гарантує нічого.

    “Зрадників ніде не люблять”, — констатують місцеві. Тепер колаборанти шукають способи “вирішити питання”, але марно — система, яку вони обслуговували, працює проти них.