Українські енергетичні підприємства протягом літа 2026 року отримали від міжнародних партнерів значну партію обладнання для ремонту, відновлення та посилення енергосистеми. Йдеться про сотні трансформаторів, комплектні підстанції, понад дві сотні кілометрів кабелів і проводів, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції. Допомога надходить через Фонд підтримки енергетики України, який став одним із ключових механізмів міжнародної підтримки галузі.
За даними Міністерства енергетики, влітку енергетичні підприємства отримали понад 113 кілометрів кабелів та ще 126 кілометрів проводів. Крім того, партнери поставили Україні 380 трансформаторів різних типів та чотири комплектні трансформаторні підстанції.
Окремою частиною допомоги стали три газотурбінні електростанції загальною потужністю 75 МВт. Таке обладнання має особливе значення в умовах постійного ризику нових пошкоджень великих енергетичних об’єктів, адже розподілена генерація дозволяє створювати додаткові джерела виробництва електроенергії та підсилювати окремі ділянки енергосистеми.
Для аварійних і ремонтних бригад також передали 14 спеціалізованих вантажівок та 14 причепів, призначених для перевезення опор. Така техніка потрібна, зокрема, для оперативного відновлення пошкоджених ліній електропередачі.
Міжнародна допомога надходила від партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Люксембургу, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Австралії та Литви.
Фонд став одним із головних каналів допомоги енергетиці
Фонд підтримки енергетики України був створений за погодженням Європейської комісії та Міністерства енергетики після початку масштабних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ним управляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Через цей механізм уряди, міжнародні фінансові установи, організації та приватні донори можуть фінансувати закупівлю обладнання, запчастин, палива та послуг, необхідних українським енергетичним компаніям.
Станом на початок серпня 2026 року обсяг підписаних внесків до Фонду перевищував 2,15 млрд євро. Серед найбільших донорів у переліку Секретаріату Енергетичного Співтовариства були Німеччина, Швеція, Європейський Союз, Норвегія, Велика Британія та Нідерланди. Водночас зазначається, що сума підписаних внесків не завжди означає, що всі кошти вже були фактично перераховані.
Масштаби роботи Фонду продовжують зростати. Ще у червні Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляв, що обладнання приблизно на 680 млн євро перебувало на різних етапах закупівель. Серед основних категорій були трансформатори, комутаційне обладнання, кабелі, компоненти підстанцій, турбогенератори, газове обладнання, системи розподіленої генерації, теплоенергетичне обладнання, транспорт та засоби фізичного захисту.
На початку вересня закупівельний портфель продовжував формуватися: приблизно 526 млн євро обладнання перебувало на різних стадіях закупівель. Близько 100 млн євро припадало на відкриті процедури, де вже тривав прийом пропозицій, ще до 426 млн євро закупівель перебували у стадії підготовки.
Це означає, що літні поставки трансформаторів, кабелів і електростанцій є не завершенням програми підтримки, а частиною ширшого процесу підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.
Мільйони євро спрямували на фізичний захист
Окремим напрямом міжнародної допомоги залишається захист українських енергетичних об’єктів. За інформацією Міненерго, на заходи фізичного захисту було спрямовано 5 млн євро з Фонду підтримки енергетики України.
У переліку закупівель Фонду фізичний захист виділяється як окрема категорія поряд з електротехнічним обладнанням, генерацією та аварійно-рятувальними засобами. Сюди можуть входити пасивні захисні конструкції, спеціалізовані засоби та обладнання, необхідні для зменшення наслідків атак і швидшого відновлення роботи об’єктів.
Цей напрям набув особливого значення через регулярні російські удари по електростанціях, підстанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі.
За даними річного звіту Фонду, у 2025 році 76% допомоги спрямовували на сфери виробництва, розподілу та передачі електроенергії. Енергогенерувальне обладнання та трансформатори становили близько 40% усіх поставок, причому значна частина допомоги направлялася до регіонів, які найбільше потерпали від обстрілів.
До зими Україні потрібно ще більше обладнання
Посилення енергосистеми влітку відбувалося паралельно з масштабною кампанією зі збору коштів на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.
У червні Європейська комісія, Міністерство енергетики України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства спільно закликали партнерів додатково мобілізувати 650 млн євро для підготовки країни до наступної зими. Тоді українська сторона наголошувала, що кошти необхідні для закупівлі критично важливого обладнання та послуг до початку холодів.
Протягом літа до Фонду продовжували надходити нові внески. Так, Норвегія у липні оголосила про додаткові майже 45 млн євро, після чого її сукупна підтримка Фонду наблизилася до 209 млн євро.
У серпні Європейський Союз повідомив про додаткові 20 млн євро. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства тоді зазначали, що допомога через Фонд уже охопила енергетичні компанії у 23 областях України.
Ще 8 млн євро у серпні виділив Люксембург, а Естонія наприкінці місяця оголосила про новий внесок у 125 тисяч євро. За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства станом на 28 серпня, для покриття визначених раніше потреб зимової підготовки все ще необхідно було близько 443,8 млн євро.
Таким чином, підготовка української енергетики до холодного сезону продовжується одразу за кількома напрямами: накопичення резервів обладнання, заміна пошкоджених трансформаторів, ремонт мереж, розвиток розподіленої генерації, закупівля спеціальної техніки та посилення фізичного захисту критичних об’єктів.
Отримані влітку 380 трансформаторів, чотири комплектні підстанції, понад 239 кілометрів кабелів і проводів та три газотурбінні електростанції потужністю 75 МВт мають стати частиною цього резерву стійкості. Водночас міжнародні партнери та українська влада продовжують залучати нове фінансування, оскільки потреби енергосистеми залишаються значними, а ризик нових атак на інфраструктуру зберігається.
