Daypolitico

Позначка: транспортні засоби

  • Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    За перші вісім місяців 2026 року українські митники виявили 7 524 порушення митних правил на загальну суму 2,9 млрд гривень. Кількість зафіксованих правопорушень зросла на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше серед тимчасово вилученого майна — промислових товарів, вартість яких оцінюють у сотні мільйонів гривень.

    Такі результати роботи за січень-серпень оприлюднила Державна митна служба України 7 вересня.

    Загальна вартість предметів правопорушень, які митники тимчасово вилучили в межах 3 104 справ, сягнула 509 млн гривень.

    Найбільша частка припала на промислові товари — 354 млн гривень. Продовольчих товарів вилучили на 91 млн гривень, транспортних засобів — більш ніж на 59 млн, а валюти — на 6 млн гривень.

    Таким чином, промислова продукція становить близько 70% вартості всього майна, тимчасово вилученого митницями за вісім місяців.

    Кількість порушень помітно зросла

    Усього від початку року митні органи оформили 7 524 порушення митних правил. Порівняно із січнем-серпнем 2025 року їхня кількість збільшилася на 17%.

    Водночас показник у 2,9 млрд гривень означає сумарну вартість предметів у виявлених порушеннях митних правил. Це не означає, що держава вже отримала таку суму у вигляді штрафів або конфіскувала майно саме на 2,9 млрд гривень.

    Вартість фактично тимчасово вилучених предметів у 3 104 справах значно менша — 509 млн гривень.

    Варто також уточнити, що йдеться саме про роботу митних органів, а не прикордонників. У повідомленні Державної митної служби зазначено, що справи виявляли та передавали до суду митниці.

    Що вилучали найчастіше

    За вартістю перше місце серед тимчасово вилученого майна посідають промислові товари — 354 млн гривень.

    На другій позиції — продовольчі товари. Їхня загальна вартість становила 91 млн гривень.

    Третя велика категорія — транспортні засоби. За вісім місяців митники тимчасово вилучили їх на суму понад 59 млн гривень.

    Найменшу суму серед окремо названих Держмитслужбою категорій становить валюта — 6 млн гривень.

    При цьому офіційна статистика не деталізує у цьому зведенні конкретні найменування промислових чи продовольчих товарів і не стверджує, що всі вони переміщувалися через кордон за однаковими схемами.

    Тому з наведених даних не можна робити висновок, наприклад, що певний конкретний вид контрабанди став найпоширенішим. Статистика показує передусім вартісну структуру тимчасово вилученого майна.

    Тисячі справ уже передали до суду

    Значна частина виявлених порушень перейшла у судову площину.

    За січень-серпень митні органи передали на розгляд судів 4 651 справу про порушення митних правил. Загальна сума у цих справах перевищує 2 млрд гривень.

    За результатами судового розгляду справ було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 10 млрд гривень.

    Однак тут є важливий нюанс: ці 10 млрд гривень не можна безпосередньо порівнювати з 2,9 млрд гривень порушень, виявлених лише протягом перших восьми місяців цього року.

    Держмитслужба пояснює, що до статистики судових рішень входять також справи, заведені у попередні періоди.

    Тобто частина 10-мільярдної суми стосується правопорушень, які митники виявили раніше, а суди розглянули вже у 2026 році.

    Скільки штрафів призначила сама митниця

    Окремо Державна митна служба навела статистику адміністративних стягнень.

    У 732 справах митниці застосували штрафи на загальну суму 31 млн гривень.

    До державного бюджету фактично стягнули 39 млн гривень. І тут також враховуються платежі у справах, які розглядалися у попередні періоди.

    Таким чином, оприлюднена статистика містить одразу декілька різних фінансових показників: 2,9 млрд гривень — вартість предметів у виявлених порушеннях; 509 млн — вартість тимчасово вилученого майна; 31 млн — сума накладених митницями штрафів; 39 млн — фактично стягнуті до бюджету кошти з урахуванням попередніх періодів; 10 млрд — штрафи та конфіскації, призначені судами, також з урахуванням раніше відкритих справ.

    Що знаходять на кордоні

    Практично одночасно зі статистикою за вісім місяців Держмитслужба повідомила про ще один випадок на українсько-польському кордоні.

    Через пункт пропуску «Шегині — Медика» в Україну їхав Mercedes-Benz Sprinter із причепом, який перевозив два пошкоджені в ДТП автомобілі — Alfa Romeo та Volkswagen. Останній, за документами, прямував на адресу одного з благодійних фондів Харківщини.

    Під час сканування мікроавтобуса митники помітили аномалії та провели поглиблений огляд. У транспортному засобі виявили 390 незадекларованих електронних сигарет RIFBAR.

    Товар вилучили, а щодо 41-річного водія з Києва склали протокол за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

    Це лише один із конкретних епізодів і його не варто ототожнювати із загальною статистикою 7,5 тисячі порушень, однак він демонструє, які випадки митники фіксують під час перевірок на пунктах пропуску.

    Митницю очікують масштабні зміни

    Статистику Держмитслужба оприлюднила на тлі подальшого реформування митної системи та підготовки нового Митного кодексу.

    На офіційному порталі відомства зазначається, що ухвалення нового кодексу є одним з етапів приведення українського митного законодавства у відповідність до правил Європейського Союзу.

    Паралельно в Україні обговорюють зміну правил оподаткування міжнародних посилок. Зокрема, влада повернулася до питання скасування ПДВ-пільги для комерційних відправлень вартістю до 150 євро.

    Таким чином, результати перших восьми місяців 2026 року демонструють не лише масштаб порушень, а й значний обсяг справ, які переходять із митниці до судів. Понад 7,5 тисячі виявлених порушень на 2,9 млрд гривень і зростання їхньої кількості на 17% свідчать, що контроль за переміщенням товарів через кордон залишається одним із ключових напрямів роботи митних органів.

  • З 2025 року в Україні заборонять ввезення автомобілів старіших за “Євро-6”

    З 2025 року в Україні заборонять ввезення автомобілів старіших за “Євро-6”

    З 1 січня 2025 року в Україні вступають в силу нові екологічні стандарти, які суттєво обмежать імпорт старих автомобілів. Згідно з новими правилами, в країну не можна буде ввозити транспортні засоби, які не відповідають стандарту “Євро-6” або його еквівалентам. Це рішення має на меті покращення екологічної ситуації та зниження рівня забруднення повітря.

    Відповідно до них, ввозити в країну можна буде лише автомобілі, які відповідають екостандарту “Євро-6”, тобто випущені після 2015 року.

    Нові норми торкнуться як нових, так і вживаних транспортних засобів таких типів:

    • сідлові тягачі для напівпричепів;
    • автобуси;
    • вантажівки;
    • спецтехніка (автокрани, евакуатори тощо);
    • нові легкові автомобілі, які проходять першу реєстрацію.

    Досі до України дозволялося ввозити автомобілі, що відповідали стандарту “Євро-2” і вище, тобто випущені після 1996 року.

    Вживані легкові автомобілі, які вже експлуатувалися за кордоном і мають стандарт не нижче “Євро-2”, можна буде ввозити й надалі. Ці правила не стосуватимуться також електромобілів, оскільки вони не мають двигуна внутрішнього згоряння.

    Нові обмеження не поширюватимуться на транспортні засоби, що ввозяться як гуманітарна допомога або для потреб Збройних Сил України.

    Застосування нового регламенту, який раніше відкладали через війну, має на меті оновлення автопарку України та зменшення шкоди довкіллю. Однак це може призвести до зростання цін як на нові, так і на вживані автомобілі через зменшення доступного вибору.

    Нововведення є важливим екологічним кроком, але також викликає побоювання щодо доступності авто для українців із середнім доходом.

    Нагадаємо, у жовтні українці витратили 11,1 мільярда гривень на придбання нових легкових преміумавтомобілів.

  • Жорсткі обмеження для власників автомобілів: головні зміни в новому законі про мобілізацію

    Жорсткі обмеження для власників автомобілів: головні зміни в новому законі про мобілізацію

    18 травня в Україні набув чинності новий закон про мобілізацію, який супроводжується обмеженнями щодо переміщення автомобілів, зареєстрованих у ТЦК.

    Відповідно до Закону №3633-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, автомобілі, що належать підприємцям та громадянам, але призначені для військово-транспортних цілей, будуть під пильним контролем.

    Міністерство внутрішніх справ надасть дані щодо таких автомобілів усім ТЦК. Керівництво підприємств також буде зобов’язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів.

    Новий закон щодо мобілізації та підготовки до неї в Україні, який набрав чинності, встановлює ряд обмежень стосовно автомобілів та інших транспортних засобів, які знаходяться на обліку в ТЦК та мають бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань.

    Згідно зі статтею 6 цього закону, заборонено:

    • Переміщення автомобілів в інші області або за межі України, за винятком переміщення у суміжні області після повідомлення ТЦК протягом одного місяця.
    • Продаж права власності на ці автомобілі юридичним або фізичним особам.
    • Здачу в оренду (лізинг).
    • Використання як заставу у банках та інших установах.
    • Вчинення будь-яких інших дій, які унеможливлюють передачу таких транспортних засобів Збройним Силам України та іншим військовим формуванням.

    Закон також встановлює, що військово-транспортний обов’язок на момент загальної мобілізації або особливого періоду встановлюється для задоволення потреб Сил оборони України і поширюється на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами.

    Деталі стосовно обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади за поданням ТЦК, які отримають необхідні відомості від Міністерства внутрішніх справ.

    Однією з нововведень Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” є введення часткового наряду. Цей розпорядчий документ голови місцевої ОВА має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб’єктів господарювання у передачі Збройним Силам України та іншим військовим формуванням конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки, а також у визначенні пунктів збору та термінів передачі.

    У простіших термінах, цей документ встановлює обов’язок установ та підприємств забезпечувати доставку автомобілів до збірних пунктів та військових частин у визначений строк та місце, зазначені у частковому наряді.

    Порядок виконання військово-транспортного обов’язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного часу визначаються Кабінетом Міністрів. Враховується відсоток за галузями національної економіки.

    Щодо компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації транспорту, законом передбачено порядок відшкодування державою вартості майна та компенсації за заподіяну шкоду. Проте сам процес мобілізації транспорту відбувається безоплатно, з умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

    Хто має право залучати транспортні засоби?

    • Територіальні центри кваліфікаційних комісій (ТЦК).
    • Центральне управління або регіональні підрозділи Служби безпеки України.
    • Відповідні відділи розвідувальних органів України.

    Дані щодо водного транспорту та сільськогосподарської техніки передаються до ТЦК також Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими органами.

    Як відбувається процедура залучення транспорту? Передача та повернення транспортних засобів для мобілізації та після демобілізації відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють ідентифікувати транспортні засоби.