Daypolitico

Позначка: ТРЦ

  • Рік великих переносів: чому девелопери масово заморожують відкриття амбітних ТРЦ у Києві та на заході України

    Рік великих переносів: чому девелопери масово заморожують відкриття амбітних ТРЦ у Києві та на заході України

    Український ринок торгівельної нерухомості зіткнувся із серйозною корекцією масштабних планів, перетворюючи поточний дві тисячі двадцять шостий рік на період затяжних пауз і вимушених переносів. Початкові оптимістичні прогнози девелоперів, які розраховували на рекордний будівельний бум та анонсували запуск одразу двадцяти двох нових торговельно-розважальних центрів по всій території держави, розбилися об сувору економічну та воєнну дійсність. Замість очікуваного параду гучних урочистих відкриттів галузь опинилася в ситуації масового перегляду календарних графіків. Більшість амбітних флагманських проєктів як у столичному регіоні, так і у відносно спокійних західних областях були офіційно відтерміновані, а їхня потенційна здача в експлуатацію перенесена щонайменше на дві тисячі двадцять сьомий рік.

    Найпоказовішим прикладом девелоперської кризи стала українська столиця, де забудовники змушені вкотре відкладати запуск об’єктів із багатомільйонними інвестиціями. Зокрема, чергового гальмування зазнав грандіозний мегамолл Ocean Mall, який уже багато років утримує статус одного з найбільших і найтриваліших довгобудів Києва. Комплекс, покликаний стати ключовим магнітом для світових брендів та сотень тисяч відвідувачів, знову залишається із зачиненими дверима. Аналогічна сумна доля спіткала й інші знакові столичні ініціативи: відтерміновано введення в дію інноваційного торгово-розважального комплексу White Lines, а також багатофункціонального комплексу «Пасаж». Проте проблема вийшла далеко за межі головного мегаполіса – на заході країни, який тривалий час вважався найбільш безпечним і привабливим гаванем для капіталовкладень, девелопери так само синхронно посувають дати здачі торгівельних площ.

    Причини такої системної стриманості лежать у площині складного комплексу викликів, з якими щодня стикається вітчизняний девелопмент. Постійні безпекові загрози, регулярні повітряні тривоги, що паралізують торговельні центри, хронічний дефіцит електроенергії через руйнування енергосистеми та колосальний дефіцит кваліфікованої робочої сили на будівельних майданчиках через мобілізаційні процеси суттєво уповільнюють темпи робіт. Окрім того, серйозну роль відіграє й позиція міжнародних ритейлерів, які вкрай обережно підходять до підписання нових договорів оренди та відкриття нових флагманських магазинів у країні під час війни. Висока вартість будівельних матеріалів, ускладнена імпортна логістика та здорожчання кредитного ресурсу змушують інвесторів обирати тактику вичікування та консервації активів замість ризикованого поспішного запуску.

    Попри очевидне сповільнення темпів експансії, девелоперська спільнота не полишає розпочатих ініціатив, сприймаючи поточну паузу як необхідний крок для збереження бізнесу. Забудовники фокусуються на повільному, але якісному завершенні внутрішніх інженерних мереж, облаштуванні надійних підземних паркінгів подвійного призначення, здатних виконувати роль комфортних укриттів, а також встановленні потужних генераційних систем для автономного енергозабезпечення майбутніх об’єктів. Ринок комерційної нерухомості поступово трансформується та адаптується до вимог часу, сподіваючись, що наступного року макроекономічна стабільність і покращення безпекового клімату дозволять нарешті втілити в життя всі грандіозні задуми та повернути інтерес платоспроможних відвідувачів до сучасних шопінг-просторів.

  • У Миколаєві один за одним зупиняються торгові центри: за три дні закрили METRO, City Center і «Південний Буг»

    У Миколаєві один за одним зупиняються торгові центри: за три дні закрили METRO, City Center і «Південний Буг»

    У Миколаєві на тлі різкого посилення російських атак один за одним припиняють роботу великі торгові об’єкти. 10 вересня тимчасово зачинився ТРЦ City Center, а вже 11 вересня перестав приймати відвідувачів «Південний Буг». За два дні до цього через пряме пошкодження російським дроном роботу призупинив торговий центр METRO. Таким чином, за кілька днів у місті фактично зупинилися одразу три великі торгові майданчики, хоча причини закриття в кожному випадку різні.

    Найбільше інформації наразі є щодо City Center на проспекті Центральному, 98. Адміністрація комплексу офіційно повідомила, що з 10 вересня він «тимчасово зачинений з технічних причин», а дату відновлення роботи обіцяла назвати додатково. На офіційному сайті City Center при цьому досі вказаний звичний режим роботи торгової галереї — з 10:00 до 20:00, супермаркету та кінотеатру, однак ця інформація очевидно не враховує тимчасове закриття.

    Водночас орендарі називають іншу причину. Миколаївська студія мережі VOVK, яка працює всередині City Center, повідомила клієнтам, що комплекс припиняє роботу до кінця вересня через складну безпекову ситуацію та обстріли міста. Про такий самий термін повідомляли й місцеві видання.

    Саме тут є важливий нюанс: адміністрація ТРЦ публічно говорить лише про «технічні причини» і не підтверджувала офіційно ані закриття до 30 вересня, ані те, що рішення ухвалене безпосередньо через загрозу російських ударів. Тому твердження про роботу City Center лише з жовтня наразі варто вважати попереднім, заснованим на повідомленнях орендарів.

    Ознакою фактичної зупинки роботи стало й припинення звичайної роботи частини закладів усередині комплексу. У City Center розташований кінотеатр Multiplex. На сторінці мережі він значиться за тією самою адресою — проспект Центральний, 98.

    Ще більш несподівана ситуація виникла з ТРЦ «Південний Буг». У п’ятницю, 11 вересня, магазини всередині комплексу виявилися зачиненими, а на вході з’явилося коротке оголошення від адміністрації: торговий центр не працює.

    На відміну від City Center, тут поки немає навіть попередньої офіційної дати відкриття. Адміністрація також не назвала причини такого рішення. Тому пов’язувати закриття «Південного Бугу» безпосередньо з конкретним російським ударом або технічними пошкодженнями наразі немає підстав.

    Проте проблеми з роботою окремих закладів у цьому ТРЦ почалися ще раніше. Уже 3 вересня дитячий розважальний центр Happy Land, який працював у «Південному Бузі», повідомив про тимчасове закриття. Тоді адміністрація прямо пояснила рішення великою кількістю повітряних тривог та необхідністю забезпечити безпеку дітей.

    Ще 8 вересня «Південний Буг» працював: місцеві журналісти того дня повідомляли про ДТП на парковці комплексу. Це дозволяє говорити, що повне припинення його роботи відбулося вже після нової хвилі атак на місто.

    Найчіткіше причину закриття можна встановити у випадку з METRO.

    Увечері 8 вересня російський безпілотник пошкодив будівлю торговельного центру METRO на проспекті Героїв України, 9-Д. Компанія офіційно підтвердила атаку та тимчасове припинення роботи магазину. На щастя, співробітники та покупці під час удару не постраждали.

    У METRO повідомили, що фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і визначають шляхи відновлення об’єкта. Дату повторного відкриття компанія поки не називає і обіцяє повідомити її через офіційні канали після завершення оцінки стану будівлі.

    Таким чином, ситуації з трьома торговими центрами принципово відрізняються. METRO точно закрився через пошкодження внаслідок російської атаки. City Center офіційно посилається на технічні причини, хоча його орендарі говорять про обстріли й безпекову ситуацію. Щодо «Південного Бугу» причини та строки закриття взагалі поки не оприлюднені.

    Проте все це відбувається на одному тлі — різкого посилення російських ударів по Миколаєву.

    8–10 вересня місто та область пережили серію атак дронами й іншими засобами ураження. Під удари потрапляли житлові будинки, торгові об’єкти, склади, автомобілі, готель, поштове відділення та портова інфраструктура.

    У ніч на 9 вересня внаслідок масованої атаки в Миколаєві був зруйнований двоповерховий приватний будинок. Під завалами рятувальники знайшли тіло 70-річної жінки. Ще кільком людям, зокрема 15-річній дитині, знадобилася допомога. Пожежі виникали також у торговому центрі, кафе та на території автотранспортного підприємства.

    Уже вдень удари продовжилися. Влада спочатку повідомила про двох загиблих і дев’ятьох постраждалих, серед яких був однорічний хлопчик. Дитині надали допомогу амбулаторно, інших поранених госпіталізували.

    Під удар того ж дня потрапила і портова інфраструктура Миколаївського району. Троє чоловіків віком 28, 46 і 48 років були поранені, двоє з них перебували у тяжкому стані. Російські атаки також пошкодили склади, де зберігалися овочі, та поштове відділення.

    Після уточнення наслідків масштаб виявився ще більшим. Reuters повідомляв, що серія ударів по Миколаєву та портовій інфраструктурі призвела загалом до чотирьох загиблих і 19 поранених.

    Саме тому закриття великих торгових комплексів має для міста ширший контекст, ніж просто тимчасова незручність для покупців. ТРЦ — це великі скупчення людей, десятки магазинів, ресторани, кінотеатри й розважальні зони. В умовах багаторазових повітряних тривог їхня робота дедалі сильніше залежить від наявності укриттів, швидкості евакуації та прогнозованості повітряної ситуації.

    Для бізнесу це означає ще й прямі економічні втрати. Коли великий торговий центр зачиняється навіть на кілька тижнів, разом із ним зупиняються десятки орендарів — від мережевого ритейлу до невеликих місцевих магазинів. Працівники не можуть виходити на звичайні зміни, кінотеатри втрачають сеанси, а підприємці — виторг.

    Ситуація з Happy Land показує ще одну проблему. Заклад закрився не після фізичного руйнування приміщення, а через часті тривоги. Для дитячого бізнесу це особливо критично: якщо відвідувачів доводиться постійно евакуювати, а значна частина дня проходить під сигналами повітряної небезпеки, нормальна робота фактично стає неможливою.

    При цьому говорити, що всі великі торговельні центри Миколаєва припинили роботу, неправильно. Йдеться саме про кілька конкретних об’єктів. Так само наразі немає повідомлення міської чи обласної влади про централізоване рішення закрити ТРЦ міста. Кожен із комплексів ухвалює рішення окремо, виходячи зі стану будівель та власної оцінки безпекових ризиків.

    Для City Center ключовим питанням тепер залишається дата відновлення роботи. Якщо інформація орендарів підтвердиться, один із найбільших торгово-розважальних центрів Миколаєва може залишатися зачиненим щонайменше до кінця вересня. Однак сама адміністрація поки такого терміну не називала.

    Ще менше зрозуміло щодо «Південного Бугу»: станом на 11 вересня відвідувачі бачать лише повідомлення про припинення роботи без пояснення причин і строків.

    METRO, своєю чергою, має спочатку оцінити наслідки прямого удару та провести відновлення пошкодженої будівлі.

    Тому за три дні у Миколаєві склалася незвична ситуація: три великі торгові об’єкти одночасно опинилися поза звичайним режимом роботи. Один — після безпосереднього удару російського дрона, другий — на тлі технічних і, за словами орендарів, безпекових проблем, третій — із поки що невідомої причини.

    На тлі серії смертоносних атак це вже виглядає не лише як проблема торгової інфраструктури. Це ще один показник того, як посилення російських ударів дедалі сильніше змінює повсякденне життя великого українського міста далеко від лінії фронту.

  • Ударна хвиля війни: найбільший торгово-розважальний центр Запоріжжя призупинив роботу після обстрілу «Епіцентру»

    Ударна хвиля війни: найбільший торгово-розважальний центр Запоріжжя призупинив роботу після обстрілу «Епіцентру»

    Найбільший торгогово-розважальний комплекс Запоріжжя City Mall офіційно оголосив про призупинення своєї роботи щонайменше до кінця вересня. Таке рішення адміністрація ухвалила після недавньої ворожої атаки, яка зачепила сусідній гіпермаркет мережі «Епіцентр».

    «ТРЦ City Mall не будет работать в сентябре. Приносим извинения за временные неудобства и благодарим за понимание», – йдеться в офіційному повідомленні компанії.

    City Mall є найбільшим моллом у Запоріжжі з загальною торговою площею понад 23 400 квадратних метрів, що більш ніж удвічі перевищує показники другого за розміром ТРЦ «Аврора», де цей параметр становить близько 10 000 квадратних метрів. Об’єкт перебуває в управлінні девелоперської компанії Arricano Real Estate PLC. Хоча пряму причину закриття у пресслужбі не конкретизували, оголошення з’явилося одразу після руйнівного російського удару по розташованому поблизу «Епіцентру», який стався 28 серпня.

    Цей інцидент став черговим епізодом цілеспрямованого терору агресора проти торговельної та цивільної інфраструктури України. За тиждень до цього ворожий безпілотник цинічно вдарив по переповненому людьми ТРЦ «Солнечная галерея» у Кривому Розі, внаслідок чого загинуло 16 людей, а кількість поранених сягнула близько 140 осіб. Загалом із початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських атак зазнали руйнувань і пошкоджень уже 38 українських торгово-розважальних центрів, причому деякі з них, як-от столичний Blockbuster Mall чи «Квадрат», ставали мішенями ворога неодноразово.

  • Пішов після восьми років: один із найбільших ТРЦ Києва залишився без багаторічного CEO

    Пішов після восьми років: один із найбільших ТРЦ Києва залишився без багаторічного CEO

    Один із найбільших торговельно-розважальних центрів Києва переживає помітну кадрову зміну напередодні свого десятиріччя. Генеральний директор Lavina Mall Дмитро Лашин завершив роботу в Mandarin Plaza Group після восьми років у компанії. Про рішення не продовжувати контракт він повідомив 14 серпня. Сторони, за його словами, ухвалили його обопільно, а про наступне місце роботи топменеджер поки не оголосив.

    Лашин наголосив, що саме 14 серпня виповнилося рівно вісім років від початку його роботи в Mandarin Plaza Group. Підбиваючи підсумки цього періоду, він назвав одним із головних результатів перетворення Lavina Mall на один із провідних торговельно-розважальних центрів України. Найближчим часом колишній CEO планує піти у відпустку. Що буде наступним етапом його кар’єри, він не уточнив.

    Кадрова зміна привертає увагу ще й через те, що Лашин останніми роками був пов’язаний не лише з Lavina Mall. Він також керував Blockbuster Mall, а у 2026 році публічно представляв Ocean Mall — великий столичний проєкт Mandarin Plaza Group. Ще у квітні 2026 року його представляли як CEO одразу Lavina Mall, Blockbuster Mall та Ocean Mall. У лютому Лашин як операційний директор Ocean Mall повідомляв про початок ремонтних робіт якірних орендарів у новому ТРЦ.

    Таким чином, ідеться не просто про зміну керівника одного торговельного центру, а про вихід менеджера, який протягом останніх років був одним із публічних представників одразу кількох ключових активів групи.

    Показово, що ще зовсім недавно Лашин активно розповідав про майбутнє Lavina Mall. У великому інтерв’ю, опублікованому в липні 2026 року, він говорив про роботу торговельного центру під час війни, адаптацію до перебоїв з електропостачанням, повернення міжнародних брендів та підготовку комплексу до десятиріччя.

    Lavina Mall працює у Києві з грудня 2016 року. Комплекс розташований на вулиці Берковецькій, 6Д. Ще перед відкриттям об’єкт позиціонували як один із найбільших торговельно-розважальних центрів не лише столиці, а й країни. Уже в перші тижні після запуску він демонстрував великий потік відвідувачів: 10 грудня 2016 року за один день комплекс відвідали близько 59,4 тисячі людей.

    Сьогодні Lavina Mall залишається одним із найбільших гравців столичного ринку торговельної нерухомості. У різних джерелах показники площі відрізняються залежно від того, чи йдеться про загальну або орендну площу. Галузеві аналітики вказують загальну площу близько 170 тис. кв. м.

    У комплексі представлені найбільші українські та міжнародні ритейлери. Зокрема, важливою подією для українського ринку стало повернення після початку повномасштабної війни магазинів групи Inditex. Серед брендів, представлених у Lavina Mall, — Zara, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius та Oysho. Також у ТРЦ працюють магазини групи LPP, H&M та інших міжнародних і українських мереж.

    Сам Лашин ще у 2025 році зазначав, що за результатами дослідження аудиторії від 75% до 88% опитаних у різних категоріях відповідали, що в Lavina Mall представлені всі їхні улюблені магазини. У той період керівництво робило ставку не тільки на залучення нових орендарів, а й на оновлення вже наявних магазинів.

    Протягом 2025 року нові формати або реновації готували Harvest, Benetton, SuperStep, Terranova, HalfPrice, LC Waikiki, Reserved, Athletics, Goldi та низка інших мереж. За оцінкою Лашина, після надзвичайно складних перших років повномасштабної війни столичний ритейл поступово стабілізувався, а бренди знову почали вкладати кошти в модернізацію магазинів.

    Фінансові показники також демонстрували відновлення бізнесу. За галузевими даними, у першому півріччі 2025 року виручка компанії, пов’язаної з Lavina Mall, становила 774 млн грн, а прибуток — 44,7 млн грн. Для порівняння, за весь 2024 рік прибуток становив лише 184 тис. грн.

    Водночас саме 2026 рік мав стати для Lavina Mall роком особливо помітних змін. До десятиріччя торговельно-розважального центру розпочалася масштабна модернізація. Серед запланованих робіт — оновлення та перебудова фудкорту, ремонт санітарних зон та інші зміни інфраструктури комплексу. Мета — не просто косметично оновити простір, а підвищити конкурентоспроможність активу на столичному ринку.

    Тому відхід Лашина відбувається у важливий для комплексу момент: Lavina Mall одночасно готується до свого першого великого ювілею та проходить один із найпомітніших етапів оновлення від часу відкриття.

    Саме Лашин останніми роками був одним із найбільш публічних топменеджерів українського ринку торговельної нерухомості. Він регулярно коментував ситуацію з відвідуваністю ТРЦ, поведінкою покупців, поверненням міжнародних брендів, роботою торговельних центрів під час відключень електроенергії та перспективами офлайн-ритейлу.

    Його управлінська роль поступово розширювалася. Влітку 2023 року після зміни команди Blockbuster Mall Лашина призначили операційним директором цього торговельно-розважального центру, при цьому він продовжив керувати Lavina Mall. Пізніше його роль у Blockbuster Mall посилилася.

    За підсумками 2025 року команда Blockbuster Mall повідомляла про зменшення вакантності на 20% порівняно з 2024-м. Протягом року в комплексі відкрили нові торговельні об’єкти загальною площею понад 14,4 тис. кв. м. Лашин пояснював результат роботою з категоріями орендарів та переміщенням брендів у комерційно ефективніші зони.

    Паралельно топменеджер долучився до підготовки Ocean Mall — одного з найбільш очікуваних нових торговельних об’єктів Києва. На початку 2026 року він уже публічно коментував перебіг робіт і заходження орендарів до комплексу.

    Саме тому завершення восьмирічного періоду роботи Лашина в Mandarin Plaza Group може стати помітною подією для всього українського ринку торговельної нерухомості. За цей час він пройшов шлях від керівника одного великого ТРЦ до менеджера, який був залучений одразу до кількох мегамолів групи.

    Водночас наразі немає публічної інформації про конфлікт між Лашиним та власниками компанії. Сам топменеджер прямо заявив про обопільне рішення не продовжувати контракт. Так само станом на 14 серпня публічно не оголошено, хто стане новим генеральним директором Lavina Mall і чи відбудуться додаткові кадрові зміни в управлінні іншими торговельними центрами Mandarin Plaza Group.

    Таким чином, Lavina Mall входить у ювілейний період уже з кадровими змінами на найвищому рівні. Попереду — завершення реновації, подальша боротьба за відвідувача та орендарів і десятиріччя одного з найбільших торговельно-розважальних комплексів столиці. А для самого Дмитра Лашина восьмирічний етап роботи в Mandarin Plaza Group офіційно завершився — де саме він продовжить кар’єру, поки залишається відкритим питанням.

  • Між ТРЦ і минулим: у Києві знайшли 100-річну хатину, яка пережила індустріалізацію та сучасну забудову

    Між ТРЦ і минулим: у Києві знайшли 100-річну хатину, яка пережила індустріалізацію та сучасну забудову

    У столиці України виявили унікальний об’єкт міської історії — старовинну хатину, якій, за оцінками дослідників, може бути понад сто років. Будинок буквально «затиснутий» між сучасними торговельно-розважальними центрами на Борщагівці й став несподіваною знахідкою навіть для місцевих мешканців. Про це повідомляє ТСН.ua. Цей випадок уже охрестили «київським Шанхаєм» — за аналогією з китайським мегаполісом, де серед хмарочосів іноді залишаються поодинокі старі будівлі.

    Йдеться про невеликий одноповерховий будинок під бляшаним дахом, який розташований у промисловій зоні між сучасною забудовою. Через щільну забудову та обмежений доступ його практично неможливо побачити з вулиці — хатину видно лише з верхніх поверхів паркінгу або через вікна прилеглого спортцентру.

    Несподівану знахідку зробив дослідник міської інфраструктури Кирило Степанець. За його словами, він помітив дах будівлі випадково під час тренування. Зацікавившись, він почав вивчати місцевість і дійшов висновку, що споруда може бути значно старішою, ніж здається на перший погляд.

    «Візуально це типова забудова початку ХХ століття. Є всі підстави вважати, що будинок існував ще до Другої світової війни», — зазначає дослідник.

    Його припущення підтверджують і історики. Києвознавець Михайло Кальницький пояснює, що ця територія колись була частиною приватного сектору з невеликими садибами. За його словами, на планах забудови Києва 1920-х років ця хата вже позначена.

    «На мапі 1925 року цей будинок уже існує. Там був провулок від Борщагівської вулиці, який вів до невеликої садиби. Це типовий приклад передміської забудови того часу», — розповідає Кальницький.

    Сьогодні важко уявити, але ще сто років тому ця частина міста була фактично селом. Вулиця Борщагівська не мала централізованого водопостачання, а мешканці користувалися колодязями. Саме таку атмосферу описував у своїх творах відомий дитячий письменник Микола Носов, автор «Незнайки», який у дитинстві жив у цьому районі.

    У своїй автобіографічній повісті він згадував Борщагівку як тихе передмістя з палісадниками, вузькими вулицями та сільським укладом життя. Тож знайдена хатина може бути своєрідним «живим свідком» тієї епохи.

    Історія цієї ділянки міста відображає загальну трансформацію Києва. У другій половині ХХ століття тут з’явилися промислові підприємства, зокрема Редукторний завод. Після його закриття територію почали активно забудовувати — з’явилися торговельні центри, паркінги та житлові комплекси.

    Попри це, стара хата дивом збереглася. Фахівці припускають, що вона могла залишитися через юридичні або технічні нюанси, які ускладнили її знесення. Наразі будівля, ймовірно, не використовується за призначенням — доступ до неї обмежений, а територія обгороджена.

    Цей випадок порушує важливе питання збереження історичної спадщини у великих містах. Київ стрімко змінюється, і подібні об’єкти часто зникають без належної фіксації чи охорони. У той же час саме такі будівлі дозволяють відчути зв’язок із минулим і зрозуміти, яким було місто до масштабної урбанізації.

    Експерти наголошують: навіть якщо будинок не має офіційного статусу пам’ятки, він може мати значну культурну та історичну цінність. Тому питання його подальшої долі залишається відкритим — чи буде він збережений, чи зникне під тиском нової забудови.

    Наразі ця хатина стала своєрідним символом контрастів сучасного Києва: між склом і бетоном мегаполіса вона нагадує про інше місто — тихе, провінційне, з криницями, садами і зовсім іншим ритмом життя.

    І поки більшість киян навіть не підозрюють про її існування, ця маленька будівля продовжує стояти — як мовчазний свідок столітньої історії.

  • Землю біля терміналу Жулян в Києві планують віддати під будівництво ТРЦ

    Землю біля терміналу Жулян в Києві планують віддати під будівництво ТРЦ

    Київрада готується передати в оренду на десять років 3,19 гектара землі у Солом’янському районі столиці — просто навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах. Ділянку планують надати акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”», яке контролює колишня депутатка Київради Ганна Коваленко — давня бізнес-партнерка Петра Порошенка та його соратника Ігоря Кононенка.

    Проєкт рішення щодо цієї землі був поданий до Київради наприкінці грудня і формально передбачає передачу ділянки під експлуатацію торговельно-офісного комплексу з критим тенісним кортом і підземним паркінгом. Нині на цій території працює тенісна арена та пейнтбольний клуб, але документи дають змогу фактично перетворити спортивну зону на великий комерційний об’єкт.

    Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

    Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

    Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

    Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

    Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

    Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

    На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

  • Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Київський ТРЦ Gulliver змінює власника: АМКУ дав дозвіл

    Антимонопольний комітет України надав дозвіл державним банкам «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» на встановлення контролю над торгово-офісним комплексом Gulliver у центрі Києва. Це рішення стало ключовим етапом у завершенні багатомісячної процедури переходу активу новому власнику.

    Як повідомили в «Ощадбанку», дозвіл АМКУ стосується єдиного майнового комплексу, розташованого за адресою Спортивна площа, 1. Заяву на концентрацію банки подали ще 20 жовтня 2025 року, і погодження Комітету було необхідним відповідно до антимонопольного законодавства, оскільки йдеться про велику комерційну нерухомість у столиці.

    У банківському консорціумі зазначили, що схвалення АМКУ підтвердило законність процедури передачі активу та дозволяє фінансовим установам завершити підготовчі юридичні дії.

    Як Gulliver опинився на порозі зміни власника

    Процес зміни контролю над комплексом тривав понад рік.
    Улітку 2024 року суд передав Gulliver в управління АРМА на підставі звернення Офісу генпрокурора. Причиною стали борги компанії-власника — ТОВ «Три О».

    У серпні 2025 року компанія заявила про намір передати актив консорціуму «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», однак тоді документи ще не були підписані. Пізніше АРМА припинила конкурс на обрання управителя, що створило додаткову невизначеність у процесі передачі.

    Ситуація загострилася наприкінці жовтня 2025 року, коли торгово-офісний центр був закритий на невизначений термін через блокування з боку попереднього власника. Це призвело до операційних труднощів для орендарів і створило юридичну паузу у функціонуванні комплексу.

    Після дозволу АМКУ державні банки отримали можливість фіналізувати процедуру контролю та відновити роботу одного з найбільших торгово-офісних центрів Києва. Очікується, що найближчим часом буде визначена модель управління комплексом і напрацьовано рішення для орендарів, які опинилися у стані невизначеності через судові та корпоративні конфлікти довкола Gulliver.

  • ТРЦ Gulliver у центрі скандалу: хто винен у зупинці роботи комплексу

    ТРЦ Gulliver у центрі скандалу: хто винен у зупинці роботи комплексу

    У Києві загострилися пристрасті навколо торговельно-офісного комплексу Gulliver. “Ощадбанк” заявив, що напередодні передачі майна консорціуму банків невідомі пошкодили критично важливе обладнання та системи життєзабезпечення комплексу. За словами банку, виявлено штучне блокування систем енергопостачання, пошкоджено резервне обладнання, що призвело до аварійної зупинки систем безпеки, а також відсутні ключові вузли IT- та інженерної інфраструктури.

    Банк повідомляє, що через ці проблеми припинилася робота систем водопостачання та каналізації, пошкоджено кабельні мережі та системи оповіщення, а також відсутня технічна документація. Наразі підрядники тестують обладнання, а готовність комплексу має підтвердити ДСНС. В “Ощадбанку” наголошують, що всіх винних буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

    У свою чергу, ТОВ “Три О”, яке раніше управляло Gulliver, заперечує будь-які звинувачення. У компанії стверджують, що всі зупинки роботи систем були ініційовані банком після незаконного обмеження доступу до комплексу для представників “Три О” та орендарів. За словами попереднього управителя, аварій чи техногенних загроз під їхнім керівництвом не було, а будь-які заяви банку про навмисне пошкодження є неправдивими та незаконними.

    Конфлікт має історичне підґрунтя: ТОВ “Три О” пов’язують із колишнім власником ТРЦ/БЦ Віктором Поліщуком, який не повернув банкам кредити на будівництво комплексу та не сплатив податки на суму 146 млн грн.

  • Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Біля станції метро «Академмістечко» у Києві планують звести великий торгово-розважальний центр і провести реконструкцію підземних переходів — роботи, за розпорядженням КМДА, мають тривати в 2025–2027 роках. У міській владі запевняють, що функціональне призначення станції не зміниться, проте експерти з транспорту і громадські активісти вже висловили різку критику проєкту, пише ТСН.

    Фахівці звертають увагу на кілька серйозних проблем. За словами Олександра Гречка з ГО «Пасажири Києва», проєкт не враховує інтереси пасажирів і ризикує погіршити умови пересування: «Такі ТРЦ будують біля ключових вузлів заради прибутків. Це створює тісне сусідство, ризики пожеж чи евакуації, як на станції „Героїв Дніпра“», — зазначив він і порівняв ситуацію з недобудованим ТЦ біля метро «Лісова», що перетворив околиці на занедбану зону.

    Експерти також попереджають про транспортні наслідки: у проєкті наразі не прописано, де зупинятимуться автобуси, як організують під’їзд і паркування для відвідувачів ТРЦ та мешканців, тож існує ризик утворення заторів і «колапсу» транспортного руху, особливо для мешканців західних передмість — Ірпеня та Бучі — які користуються пересадковим вузлом.

    Окрема претензія — відсутність рішень щодо безбар’єрності. За проєктом не передбачено ліфтів чи підйомників для людей з інвалідністю та маломобільних груп, наголошують активісти, через що доступ до станції та пересування в підземних переходах може стати проблемою для частини пасажирів.

    Що пропонують фахівці: передбачити автобусну станцію в складі ТРЦ, облаштувати підземний паркінг із прямим переходом до метро та забезпечити безбар’єрний доступ у підземних переходах. Без цих змін, попереджають вони, проєкт може створити більше проблем, ніж вигод.

    У КМДА в коментарі зазначили, що містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу були видані ще у 2011 році компанії «Гротто». У «Київському метрополітені» підтвердили, що точне розташування виходів і організація переходів будуть визначені проєктною документацією.

    Термін виконання робіт — до 2027 року — означає тривалі будівельні роботи поблизу одного з ключових пересадкових вузлів міста. Через це мешканці і експерти очікують докладнішої проєктної документації, із роз’ясненнями щодо організації руху, заходів з пожежної безпеки та інклюзивних рішень.

    Зведення великого ТРЦ поруч із метро ставить питання балансу між інвестиціями та транспортною доступністю — і змушує владні структури довести, що проєкт передбачає стале вирішення проблем пасажиропотоку, безбар’єрності та безпеки в одному з найжвавіших районів Києва.

  • Кличка помітили у компанії впливового київського забудовника

    Кличка помітили у компанії впливового київського забудовника

    У Києві розгорівся черговий скандал навколо мера столиці Віталія Кличка та кола впливових забудовників. Приводом стало святкування хрестин сина одного з найбільших девелоперів міста — Вагіфа Алієва, на яке завітали не лише мільйонери та політики, а й сам міський голова.

    Розслідувач Михайло Ткач опублікував на YouTube-каналі «Української правди» відео під назвою «Хрещений батько забудовників. Історія одного святкування з Віталієм Кличком». У матеріалі йдеться про елітну вечірку на березі Дніпра, де зібралася ціла когорта впливових девелоперів — серед них Вадим Столар, який, за даними видання, став хрещеним батьком сина Алієва.

    Особливу увагу викликала присутність мера Києва Кличка та його близького соратника Артура Палатного, голови виконкому партії «УДАР». Саме цей факт, зауважують журналісти, став символічним свідченням тісних взаємин столичної влади та бізнесу, який десятиліттями формує вигляд Києва на власний розсуд.

    Громадськість неодноразово висловлювала обурення тим, як забудовники спотворюють історичний вигляд міста, а висотки та торгові центри з’являються там, де мали би бути зелені зони чи громадські простори. Попри це, Кличко зберігає приязні стосунки з ключовими гравцями ринку, серед яких — Вагіф Алієв та Вадим Столар.

    Журналісти наголошують, що в будь-якій демократичній країні такі контакти посадовців із бізнесом мають суспільне значення, адже викликають питання про можливий конфлікт інтересів. І не безпідставно: вже за десять днів після хрестин мер Кличко підписав розпорядження про реконструкцію виходів зі станції метро «Академмістечко». За даними активістів, роботи виконуватиме ТОВ «Гротто» — компанія, яка пов’язана з Вадимом Столаром, хрещеним батьком сина Алієва.

    Громадські організації б’ють на сполох: «реконструкція» передбачає фактичне будівництво нового торговельно-розважального центру біля метро. Це створить труднощі для пасажирів, ускладнить евакуацію у разі надзвичайних ситуацій і вкотре поставить інтереси бізнесу вище за зручність киян.

    Поки що влада мовчить, а у столиці, як і раніше, виростають нові ТРЦ і житлові комплекси. Забудовники примножують статки, а громада спостерігає за черговим святом мільярдерів із мером — святом, яке знову називають «приватною справою».