Позначка: трейдери

  • Пости Трампа продаватимуть “на випередження”: новий сервіс уже викликав скандал у США

    Пости Трампа продаватимуть “на випередження”: новий сервіс уже викликав скандал у США

    Компанія президента США Дональда Трампа Trump Media & Technology Group оголосила про запуск нового платного сервісу Truth API, який дозволить інвесторам, трейдерам та іншим професійним учасникам фінансових ринків отримувати публікації глави Білого дому в режимі реального часу швидше, ніж звичайні користувачі соціальної мережі Truth Social. Ініціатива вже викликала дискусії у США та стала предметом критики через можливий конфлікт інтересів.

    Про це повідомляє Associated Press.

    Новий сервіс орієнтований насамперед на інвестиційні компанії, алгоритмічних трейдерів, фінансові фонди та інших професійних учасників ринку, для яких навіть кілька секунд переваги в отриманні важливої інформації можуть мати значний вплив на результати торгів.

    За інформацією агентства, Truth API забезпечуватиме прямий доступ до всіх публікацій Дональда Трампа одразу після їхньої появи. Також користувачі отримають доступ до архіву повідомлень, який охоплюватиме дописи президента США, опубліковані з 2022 року.

    Вартість користування сервісом буде однією з найвищих на ринку інформаційних продуктів. Базова ціна підписки може сягати 100 тисяч доларів на місяць. Водночас компанія пропонує значну знижку для клієнтів, які погодяться укласти довгострокову трирічну угоду. У такому випадку вартість користування сервісом знизиться до 60 тисяч доларів щомісяця.

    У Trump Media пояснюють, що запуск Truth API є частиною стратегії диверсифікації бізнесу. У компанії вважають, що новий продукт дозволить отримати додаткові джерела доходу та розширити діяльність за межі соціальної мережі Truth Social, зробивши ставку на комерційні сервіси для професійних учасників фінансового ринку.

    Втім, анонс сервісу вже спричинив гостру реакцію з боку частини американських політиків, юристів та експертів із питань етики. Критики наголошують, що заяви Дональда Трампа як чинного президента США нерідко впливають на фондові ринки, валютні курси, вартість акцій окремих компаній та інших фінансових активів. На їхню думку, продаж прискореного доступу до такої інформації може створити нерівні умови для учасників ринку та забезпечити перевагу тим інвесторам, які можуть дозволити собі дорогу підписку.

    Саме тому в Конгресі США вже пролунали заклики провести перевірку нового сервісу на предмет можливого конфлікту інтересів. Законодавці хочуть з’ясувати, чи не створює така бізнес-модель ризиків використання президентського статусу в комерційних цілях і чи відповідає вона чинним етичним стандартам.

    Дискусія навколо Truth API розгортається на тлі активного розвитку бізнес-проєктів Дональда Трампа під час його президентської каденції. Раніше він неодноразово заявляв про успішність своїх комерційних активів та розповідав про джерела власного збагачення. Водночас американські медіа неодноразово звертали увагу на те, що Трамп продовжує розширювати свою бізнес-імперію, поєднуючи політичну діяльність із розвитком приватних компаній.

    Запуск Truth API може стати одним із найбільш резонансних комерційних проєктів Trump Media, адже він безпосередньо пов’язаний із поширенням інформації від чинного президента США, яка потенційно здатна впливати на глобальні фінансові ринки. Саме тому навколо нового сервісу вже розгорнулася широка суспільна та політична дискусія щодо його відповідності принципам чесної конкуренції та державної етики.

  • Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Ситуація на українському ринку пального залишається складною: ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ зростають, тоді як споживачі фактично не мають механізмів впливу на цінову політику великих мереж автозаправних станцій. За оцінкою енергетичних експертів, подорожчання зумовлене як об’єктивними економічними чинниками, так і діями ключових гравців ринку.

    До об’єктивних причин зростання цін належать підвищення акцизного податку з 1 січня, ослаблення гривні та подорожчання нафтопродуктів на кордоні, що напряму пов’язано зі світовими цінами на нафту. Водночас ці фактори не пояснюють масштабів подорожчання, які спостерігаються на внутрішньому ринку.

    Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

    Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

    Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

    За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

    Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

  • Німецький трейдер Олег Цюра: десять років схем з українською сировиною

    Німецький трейдер Олег Цюра: десять років схем з українською сировиною

    Олег Цюра, громадянин Німеччини, який постійно проживає у Швейцарії, понад десять років фігурує у схемах виведення коштів і сировини з українських державних підприємств. За даними джерел, він не був випадковим посередником, а виступав сталим оператором фірм-прокладок, які обслуговували інтереси Миколи Мартиненка, Дмитра Фірташа та пов’язаних із РФ трейдерів.

    Зокрема, через компанію ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG (Німеччина / Швейцарія), де Цюра був керівником і підписантом, у 2018 році намагалися нав’язати Східному гірничо-збагачувальному комбінату контракти на постачання цирконієвої продукції. Схема передбачала блокування конкурента через суд та захоплення потоку сировини, проте Верховний Суд України підтвердив провал спроби.

    Схеми Цюри працювали й через офшорні структури, зокрема TF&H Transforwarding Holdings Ltd (Кіпр) та Jeprano Trading Limited (Кіпр), пов’язані з російськими компаніями. Вони фігурують у постачанні сировини для підприємств РФ, включно з «Авангард» і «Міка Холдинг».

    Особливу увагу привертає робота Цюри в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії» у 2014–2017 роках, коли продукцію держкомпанії продавали афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами. Збитки оцінюють близько 13 млн доларів США. У 2020 році схема продовжила роботу через ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH: купівля ільменіту Іршанського ГОКу за заниженою ціною з ймовірним постачанням до окупованого Криму.

    Паралельно фігурує справа колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка щодо розкрадання Одеського припортового заводу та ОГХК на суму близько 10 млрд грн. Зв’язки Цюри простежуються через ITS International Trade та довірених осіб Фірташа.

    Після 2022 року Цюра переформатував діяльність: у 2023 році він входить до правління UCG Trade AG (Швейцарія), у 2024 році акції переходять до Linvo AG, де працює разом із родичкою Людмилою Цюрою та іншими колишніми співробітниками Interchrome AG і Phoenix Resources AG, які тісно пов’язані з російською MidUral Industrial Group. Це свідчить про продовження каналів торгівлі з РФ.

    Таким чином, Олег Цюра залишається ключовим гравцем у багаторічних схемах постачання та виведення ресурсів українських державних підприємств через складні міжнародні структури.

  • Корупційна схема в Держлісагентстві: ДБР викрило вимагання 25 тисяч доларів

    Корупційна схема в Держлісагентстві: ДБР викрило вимагання 25 тисяч доларів

    ДБР викрило корупційну схему у Південному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства Держлісагентства.

    За даними слідства, керівник управління вимагав 25 тисяч доларів США за сприяння у розширенні мисливських угідь на 13 тисяч гектарів в Одеській області, які перебували у користуванні державного підприємства «Ліси України».

    Посадовця вже звільнено з посади та повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України. Йому загрожує до 12 років ув’язнення.

    Слідство триває, правоохоронці перевіряють можливу участь інших осіб у корупційній схемі та джерела отримання коштів.

  • Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Сигнали про подорожчання пального на українському ринку, що з’явилися у вересні, дедалі частіше звучать як реальна загроза. За оцінками частини аналітиків, вже в жовтні літр бензину А-95 може підскочити до 62–65 гривень, а в окремих мережах — і до 70 грн/л. Дизельне паливо також може подорожчати на аналогічному рівні. Наразі середня роздрібна ціна А-95 коливається близько 58,72 грн/л, дизеля — 55,87 грн/л, але низка факторів створює передумови для подальшого зростання.

    Один із таких факторів — питання походження імпортного пального. 15 вересня СБУ звернулася до Енергетичної митниці з проханням обмежити постачання нафтопродуктів з Індії і вимагати обов’язкового лабораторного аналізу кожної партії — через підозри про використання у виробництві російської нафти. Однак експерти сумніваються, що якісна перевірка вирішить проблему: енергетичний фахівець Геннадій Рябцев наголошує, що встановити походження вже переробленого пального практично неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання, а підтверджувальні документи легко підробити через офшори або транзит через треті країни.

    Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

    На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

    Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

    Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

    Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

    У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.