Позначка: Трембіта

  • «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    До полудня 1 вересня «Резерв+» у частини користувачів усе ще не відкривається. Для людини, яку цього дня може зупинити група оповіщення ТЦК або поліція, це вже не просто технічна проблема. Електронний військово-обліковий документ став основним. Якщо застосунок не працює, людина може залишитися без документа, який підтверджує її статус.

    Міноборони опублікувало свою хронологію збою. Близько 03:00 автоматично оновився сертифікат безпеки. Через налаштування захисту стара версія застосунку перестала підключатися до системи. Близько 04:00 почали випускати виправлену версію. У Google Play вона з’явилася о 06:30, в App Store — о 07:46. Після цього, за версією відомства, надто багато користувачів одночасно почали заходити в застосунок. О 10:02 Міноборони повідомило, що перевантаження зняли і системи входу перезапустили. Пізніше там визнали, що частина користувачів усе ще не може авторизуватися, і почали збільшувати потужності.

    У травні 2025 року міністерство вже просило користувачів оновити застосунок після такої самої заміни. Старі версії переставали працювати. Через рік ситуація повторилася. «Резерв+» залежить від налаштувань безпеки та інших державних систем, тому після обов’язкового оновлення застосунок зіткнувся з великою кількістю одночасних підключень.

    Дата 1 вересня теж має значення, згідно з постановою Кабміну №692 від 30 травня 2026 року, рішення про критичну важливість підприємств, які діяли на момент набрання постановою чинності, зберігають дію не довше ніж до 1 вересня. Відстрочки працівників таких підприємств прив’язані до того самого строку, якщо критичність не переглянули і підприємство не внесли до єдиного переліку. З 1 вересня для звичайних підприємств також підвищується зарплатний поріг для бронювання — до трьох мінімальних зарплат. Якщо застосунок перестає працювати саме того дня, коли закінчується строк старих броней, виникає цілком практична проблема. Рішення органу влади може вже бути ухвалене, а в реєстрі й застосунку його ще не видно.

    «Резерв+» запустили у травні 2024 року як цифрову альтернативу походу до ТЦК. Через застосунок можна отримати електронний військово-обліковий документ із QR-кодом, оновити дані, оформити відстрочку, побачити інформацію про штрафи та інші відомості. Юридично електронний документ уже є основним. Паперову копію можна роздрукувати, завантаживши PDF у «Резерв+» або на порталі Дія.

    «Резерв+» не зберігає всі дані окремо, застосунок отримує їх з «Оберіга» та інших державних реєстрів через систему «Трембіта». У червні через некоректну відповідь соціальних реєстрів тимчасово призупиняли сервіси, пов’язані з інвалідністю. Зараз проблема почалася з сертифіката безпеки і доступу до застосунку. Перевірки військово-облікових документів ніхто не скасовував. Поліція має право вимагати військово-обліковий документ, у тому числі в електронній формі, а в разі його відсутності — здійснити адміністративне затримання і доставлення до найближчого ТЦК.

    Цифровий облік зробив перевірку даних швидшою, але водночас прив’язав її до роботи одного застосунку і пов’язаних із ним державних систем. Збій стався в момент, коли для частини військовозобов’язаних особливо важливо було бачити свій актуальний статус. У реєстрах він міг уже змінитися, але перевірити це через «Резерв+» було неможливо. І саме в цьому збіглися технічна проблема застосунку та дата, коли старі правила бронювання припинили діяти.

  • Військовим повністю перекриють доступ до казино

    Військовим повністю перекриють доступ до казино

    В Україні запроваджують нову систему автоматичного обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор, яка передбачає блокування реєстрації та входу до онлайн-казино у разі виявлення відповідності даних користувача у державних реєстрах. Відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів України з метою зменшення ризиків ігрової залежності серед військових та посилення соціального захисту категорій, які перебувають у зоні підвищеного стресового навантаження через участь у бойових діях.

    Про це повідомив голова Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу Геннадій Новіков, зазначивши, що новий механізм буде працювати повністю автоматизовано під час ідентифікації користувача в гральних системах. Йдеться про те, що кожна спроба входу до онлайн-казино або авторизації на платформі азартних ігор проходитиме перевірку через державні бази даних у режимі реального часу.

    Система перевірятиме користувача одразу за двома напрямами: перший — це реєстр осіб, яким законодавчо обмежено доступ до азартних ігор, другий — спеціальний реєстр військовослужбовців, який наразі перебуває на етапі розробки Міністерством оборони України. У випадку збігу персональних даних із будь-якою з цих баз доступ до грального сервісу буде автоматично заблоковано без додаткових дій з боку оператора або самого користувача.

    Важливою частиною нової системи є те, що оператори азартних ігор не отримуватимуть інформації про те, з якого саме реєстру надійшло обмеження. Це рішення покликане забезпечити додатковий рівень захисту персональних даних та уникнути можливих зловживань або дискримінації за джерелом перевірки. Таким чином, система працюватиме як «чорна скринька», яка лише фіксує факт невідповідності без розкриття деталей.

    Технічну реалізацію проєкту забезпечуватиме державна платформа обміну даними «Трембіта» у співпраці з компанією PlayCity та Міністерством оборони України. Саме через цей канал відбуватиметься швидка синхронізація між реєстрами та гральними платформами, що дозволить здійснювати перевірку практично миттєво під час кожної спроби входу користувача.

    Запровадження такого механізму є частиною ширшої державної політики щодо регулювання грального бізнесу та мінімізації соціальних ризиків, пов’язаних із розвитком азартних ігор. Паралельно держава посилює боротьбу з нелегальним сегментом ринку, який продовжує функціонувати поза ліцензійним контролем. До цього процесу залучені РНБО, Національний банк України, НКЕК, Держспецзв’язку та правоохоронні органи, які координують заходи з блокування незаконних онлайн-казино та підпільних гральних закладів.

    Окрему увагу уряд приділяє дослідженню впливу азартних ігор на різні соціальні групи. Наразі в Україні триває масштабне соціологічне дослідження, ініційоване державними структурами та Міністерством цифрової трансформації, яке має оцінити рівень залежності та поведінкові ризики серед військових, молоді та внутрішньо переміщених осіб. Отримані дані планують використати для подальшого вдосконалення регуляторної політики.

    Водночас у сфері грального бізнесу тривають дискусії щодо ефективності таких обмежень. Представники профільної індустрії застерігають, що надмірне регулювання може призвести до зростання частки тіньового ринку, який вже сьогодні становить значну частину всієї галузі. За оцінками деяких міжнародних досліджень, нелегальний сегмент може охоплювати понад половину ринку азартних ігор в Україні, що створює додаткові виклики для державного контролю.

    Таким чином, нова система блокування доступу військових до азартних ігор є частиною комплексної реформи ринку, яка поєднує соціальний захист, цифрову ідентифікацію та посилення контролю за гральною індустрією, водночас викликаючи дискусії щодо балансу між безпекою, свободою користувачів і ризиками розвитку нелегального сектору.

  • Україна запускає контроль агроекспорту до ЄС за новими правилами

    Україна запускає контроль агроекспорту до ЄС за новими правилами

    Кабінет Міністрів України розпочинає впровадження експериментального проєкту з посилення контролю та належної перевірки сільськогосподарської продукції, яка експортується до країн Європейського Союзу. Ініціатива має на меті адаптацію українського агросектору до нових екологічних і регуляторних вимог ЄС, а також збереження стабільного доступу українських виробників до одного з ключових зовнішніх ринків збуту.

    Про це повідомили в Міністерстві економіки України, посилаючись на постанову уряду, ухвалену 20 травня.

    Йдеться про запровадження механізму підтвердження відповідності вимогам законодавства Європейського Союзу (acquis ЄС), зокрема щодо походження аграрної продукції. Згідно з новими підходами, експортери повинні будуть підтверджувати, що продукція була вирощена на земельних ділянках, які після 31 грудня 2020 року не зазнали знеліснення або деградації лісових екосистем.

    Це є прямою підготовкою до імплементації Регламенту ЄС 2023/1115, який стосується боротьби з глобальним знелісненням та деградацією лісів. Документ набуде чинності з 1 січня 2027 року і встановлює жорсткі вимоги до простежуваності походження товарів, що потрапляють на ринок Євросоюзу. Україна, запускаючи експериментальний механізм заздалегідь, фактично починає перехід до повної відповідності цим стандартам ще до їх обов’язкового впровадження.

    В уряді наголошують, що цей крок має подвійне значення. З одного боку, він дозволяє українським виробникам поступово адаптуватися до нових правил і уникнути різких обмежень у майбутньому. З іншого — забезпечує безперервність експорту агропродукції до ЄС, що є критично важливим для економіки України в умовах воєнного стану та високої залежності від зовнішньої торгівлі.

    У межах реалізації проєкту передбачається створення в Державному аграрному реєстрі (ДАР) спеціалізованої автоматизованої геоінформаційної системи. Вона стане центральним інструментом збору, обробки та верифікації даних щодо земельних ділянок, на яких вирощується продукція для експорту до ЄС. Система забезпечуватиме цифрову простежуваність усього виробничо-логістичного ланцюга — від конкретної ділянки землі до моменту експорту товару за кордон.

    Фактично це означає створення єдиної електронної екосистеми контролю походження агропродукції, яка дозволить відслідковувати її історію на всіх етапах виробництва та постачання. Такий підхід відповідає загальноєвропейській тенденції до посилення екологічної прозорості та боротьби з нелегальним використанням земельних ресурсів.

    Для участі в механізмі виробники агропродукції повинні будуть подати заяву про проходження належної перевірки через електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі. На основі поданої інформації формуватиметься офіційний електронний витяг, який підтверджуватиме відповідність продукції вимогам законодавства ЄС і слугуватиме підставою для її експорту.

    Ключовим елементом системи стане міжвідомча електронна взаємодія. Перевірка даних здійснюватиметься шляхом інтеграції ДАР із Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно через систему “Трембіта”. Це дозволить автоматично звіряти інформацію про земельні ділянки, їх правовий статус та історію використання, мінімізуючи людський фактор і ризики зловживань.

    У Міністерстві економіки підкреслюють, що впровадження такого механізму є важливим кроком не лише для агросектору, а й для загальної інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу. Йдеться про поступове наближення до стандартів ЄС у сфері екологічної безпеки, простежуваності продукції та цифрового управління даними.

    Очікується, що експериментальний проєкт дозволить протестувати систему в реальних умовах, виявити потенційні технічні та адміністративні проблеми, а також відпрацювати взаємодію між державними реєстрами та бізнесом до моменту повноцінного запуску європейських вимог.

    Окремо зазначається, що новий підхід може стати додатковим конкурентним інструментом для українських експортерів. В умовах посилення екологічних стандартів у світі наявність прозорої цифрової системи простежуваності може підвищити довіру до української продукції та зміцнити її позиції на ринку ЄС.

    Уряд розглядає цей крок як частину ширшої стратегії євроінтеграції, яка передбачає не лише політичне зближення з ЄС, а й глибоку гармонізацію економічних, екологічних та цифрових стандартів.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна та Європейський Союз домовилися про розширення безмитних квот на низку аграрних товарів. Це рішення вважається черговим етапом поступового зближення торговельних режимів і посилення інтеграції українського агросектору до європейського ринку.

  • Україна завершує розробку далекобійної ракети-дрона «Трембіта»

    Україна завершує розробку далекобійної ракети-дрона «Трембіта»

    Українські конструктори активно працюють над створенням нової далекобійної ракети-дрона під назвою «Трембіта», яка може вражати ціль на великих відстанях, зокрема й у глибині території Росії. Згідно інформації, яку надає The Telegraph , завершення розробки цієї технології займе ще близько року.

    При цьому видання зазначає, що «Трембіта» не буде такою точною, потужною і не матиме такої проникаючої сили, як ATACMS, Storm Shadow або SCALP.

    Тому, хоча її і розробляють, щоб не залежати в далекобійності від поставок західних ракет, вражати аналогічні цілі вона не зможе. Залп «Трембіт» зможе успішно вразити, наприклад, велике виробництво. Але не підземний бункер. Зате вона буде істотно дешевшою. ATACMS коштує понад мільйон доларів.

    А поки триває розробка далекобійної версії «Трембіти», Україна готується розпочати масове виробництво її базової моделі, що б’є на 150 км із 20-кілограмовою боєголовкою і невеликою вартістю близько 10 тис. дол.