Позначка: Троєщина

  • Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    У Києві з ночі 10 вересня запрацювали чотири спеціальні автобусні маршрути, які курсуватимуть від Центрального залізничного вокзалу під час комендантської години. Рішення ухвалили насамперед для пасажирів поїздів, які через російські обстріли, повітряні тривоги та інші затримки прибувають до столиці глибокої ночі й раніше фактично залишалися перед вибором між дорогим таксі та очікуванням ранкового громадського транспорту.

    Нові маршрути працюють із 1:00 до 5:00 — саме в цей час після останніх змін у столиці діє комендантська година. Автобуси з’єднали Центральний вокзал із великими житловими масивами на правому та лівому берегах. Орієнтовний інтервал руху становить 60 хвилин, а посадка й висадка на зупинках відбуваються на вимогу. У зворотному напрямку — із житлових масивів до вокзалу — частина автобусів починає рух раніше відповідно до окремих графіків.

    В «Укрзалізниці» пояснили появу нічного транспорту просто: через атаки РФ поїзди дедалі частіше змушені чекати завершення повітряної тривоги, змінювати швидкість чи маршрут, тому прибуття до Києва може зміщуватися на кілька годин. Для пасажира затримка до першої чи другої ночі означала, що метро та більшість наземного транспорту вже не працюють. Саме тому місто й організувало окреме сполучення від вокзалу до житлових районів.

    Маршрут №131-Н фактично охоплює значну частину півночі та лівого берега столиці. Від Центрального вокзалу автобус прямує через Саксаганського, Галицьку площу, Берестейський проспект, Чорновола, Січових Стрільців, район Лук’янівки, Подільський узвіз і Кирилівську. Далі він виходить на проспект Степана Бандери, перетинає Дніпро Північним мостом і проходить через проспект Романа Шухевича, Бальзака, Червоної Калини, Рейгана, Братиславську, Лісовий масив та район станції метро «Дарниця». Назад до центру автобус повертається через Броварський проспект, Лівобережну, Русанівку, проспект Соборності, міст Патона, Печерськ і Бессарабську площу. Фактично один рейс охоплює Троєщину, Лісовий, Дарницю, Лівобережний масив, Русанівку й частину центру.

    №132-Н орієнтований переважно на західну та північну частини правого берега. Від вокзалу він проходить через Саксаганського, Галицьку площу та Берестейський проспект, далі прямує проспектом Академіка Палладіна, вулицями Стеценка й Івана Виговського, через проспект Європейського Союзу, Василя Порика та Свободи. Після цього автобус охоплює Виноградар, Пріорку та Оболонь: проходить Вишгородською, площею Тараса Шевченка, Полярною, Героїв Дніпра, Зої Гайдай та Левка Лук’яненка біля станції метро «Мінська». До Центрального вокзалу він повертається через проспект Володимира Івасюка, Набережно-Рибальську, Поділ, Європейську площу та Хрещатик.

    Маршрут №133-Н охоплює великий сектор південного та західного Києва. Після виїзду з Вокзальної площі автобус рухається через Жилянську, Солом’янську та Севастопольську площі, проспект Валерія Лобановського, Деміївську площу, Голосіївський проспект і Васильківську. Далі маршрут проходить через Теремки — вулиці Юлії Здановської, Самійла Кішки, Степана Рудницького, Героїв Маріуполя, Василя Касіяна та проспект Академіка Глушкова. Після Кільцевої дороги автобус доходить до вулиці Тулузи, а назад іде через Борщагівку, проспекти Леся Курбаса та Любомира Гузара, Відрадний, Гарматну й Борщагівську.

    Таким чином, №133-Н може бути особливо корисним пасажирам, яким після нічного прибуття потрібно дістатися Солом’янки, Голосієва, Теремків, Борщагівки чи Відрадного. І це вже не короткий «підвіз» від вокзалу, а фактично великий кільцевий маршрут через кілька районів міста.

    Четвертий автобус — №134-Н — забезпечує ще один варіант сполучення з лівим берегом. Від Центрального вокзалу він їде Жилянською та Антоновича до Либідської площі, далі бульваром Миколи Міхновського через міст Патона. Після цього маршрут проходить проспектом Соборності, Дарницькою площею, Харківським шосе, Тепловозною, Привокзальною, Тростянецькою, вулицями Архітектора Вербицького та Братства тарасівців. Далі автобус виходить на проспект Миколи Бажана, Дніпровську набережну, Ахматової, Григоренка, Шумського та проспект Павла Тичини. Назад до вокзалу він повертається через Дніпровську набережну, міст Патона, Велику Васильківську та Саксаганського.

    Запуск чотирьох маршрутів збігся з більш масштабною зміною транспортного режиму столиці. Із 10 вересня комендантську годину в Києві скоротили на одну годину: тепер вона діє з 01:00 до 05:00. Через це основні маршрути громадського транспорту з великим пасажиропотоком також почали працювати в середньому на годину довше, а всі станції метро в режимі перевезення пасажирів подовжили роботу на годину. Час перших ранкових відправлень при цьому не змінювали.

    Це важливе уточнення: чотири автобуси №131-Н, №132-Н, №133-Н та №134-Н — не просто продовження вечірньої роботи звичайних маршрутів. Вони окремо курсують саме в чотиригодинне вікно комендантської години, коли регулярне транспортне сполучення в місті різко обмежене.

    При цьому КМДА в повідомленні про запуск маршрутів не назвала окремої спеціальної вартості проїзду саме для цих нічних автобусів. Загальний тариф на разову поїздку в комунальному автобусі Києва з 15 липня 2026 року становить 30 грн, однак у публікації про нічні маршрути місто окремо не уточнило, чи діє на них той самий тариф та всі звичайні способи оплати. Тому пасажирам перед поїздкою варто перевірити актуальні умови в «Київ Цифровий» або на ресурсах «Київпастрансу».

    Ще одна практична деталь: ані КМДА, ані «Укрзалізниця» у повідомленнях про запуск автобусів не заявляли, що для посадки обов’язково потрібно показувати залізничний квиток. Формулювання міста говорить, що маршрути працюють «зокрема для пасажирів потягів», які прибувають у цей період. Водночас пересування містом під час комендантської години загалом залишається особливим режимом, тому пасажирам варто мати при собі документи та виконувати вимоги правоохоронців.

    Особливе значення нової системи стало очевидним саме після останніх масованих російських атак. Повітряні тривоги можуть затримати поїзд уже на підступах до столиці, і пасажир, який мав прибути о 23-й годині, фактично виходить на перон уже після першої ночі. У таких умовах нічний автобус створює хоча б базову транспортну «сітку» між вокзалом і найбільшими житловими масивами замість ситуації, коли тисячі людей залежать виключно від таксі.

    Водночас місто одразу попереджає, що інтервал 60 хвилин є орієнтовним. Маршрути дуже довгі, проходять через мости та десятки великих вулиць, а під час повітряної тривоги транспортна ситуація може додатково змінюватися. Саме тому КМДА рекомендує планувати нічну поїздку заздалегідь.

    Отже, нова схема фактично дає нічним пасажирам чотири великі напрямки від Центрального вокзалу: північ і північний схід через Троєщину та Дарницю, північний захід через Виноградар і Оболонь, південний захід через Голосіїв і Борщагівку та великий лівобережний маршрут через Дарницький район до проспекту Павла Тичини. Поки що всі чотири маршрути мають статус тимчасових, а термін їхньої роботи КМДА не уточнила.

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • Київ чекають нові затори: одну з головних магістралей частково перекривають до серпня

    Київ чекають нові затори: одну з головних магістралей частково перекривають до серпня

    Із 29 червня у Києві почали діяти нові обмеження руху транспорту на одній із найважливіших магістралей лівобережної частини столиці. До 1 серпня комунальні служби проводитимуть ремонт асфальтобетонного покриття на проспекті Романа Шухевича, через що водіям доведеться враховувати можливі затори та заздалегідь планувати маршрути. Про початок ремонтних робіт повідомили у Київській міській державній адміністрації з посиланням на комунальну корпорацію «Київавтодор».

    Ремонт триватиме з 29 червня по 1 серпня 2026 року включно. Роботи виконуватимуть щодня з 09:00 до 18:00. У цей час рух транспорту буде обмежений на ділянці від мосту через річку Десенку до вулиці Братиславської у напрямку житлового масиву Троєщина. Повністю перекривати проспект не планують — рух здійснюватиметься посмугово, залежно від місця проведення дорожніх робіт.

    У «Київавтодорі» пояснили, що ремонт виконуватимуть фахівці Деснянського шляхово-експлуатаційного управління. Основне завдання — оновлення асфальтобетонного покриття, яке зазнало значного зношення через інтенсивний автомобільний трафік та сезонні перепади температур. Комунальники зазначають, що такі роботи необхідні для підвищення безпеки руху та продовження строку експлуатації дорожнього покриття.

    Проспект Романа Шухевича є однією з ключових транспортних артерій лівого берега столиці. Саме цією дорогою щодня користуються десятки тисяч автомобілістів, які прямують між Північним мостом, Троєщиною, Вигурівщиною-Троєщиною, Райдужним масивом та іншими районами Києва. Проспект також є складовою Малої окружної дороги, тому навіть часткове звуження проїзної частини може впливати на транспортну ситуацію не лише у Деснянському, а й у Дніпровському районі столиці.

    За інформацією КМДА, обмеження стосуватимуться лише тих ділянок, де безпосередньо працюватиме дорожня техніка. У міру завершення ремонту на окремих відрізках рух відновлюватимуть, після чого роботи переноситимуться на наступну смугу. Такий підхід дозволяє уникнути повного перекриття магістралі, однак істотно знижує її пропускну спроможність у денний час.

    Експерти зазначають, що найбільші труднощі можуть виникати у ранкові та вечірні години пік, коли транспортний потік до Троєщини традиційно є одним із найбільших у столиці. Водіям рекомендують уважно стежити за інформацією навігаційних сервісів, які оперативно враховують дорожні обмеження та допомагають обирати альтернативні маршрути.

    Проспект Романа Шухевича раніше мав назву проспект Генерала Ватутіна. Після перейменування він став однією з найважливіших транспортних магістралей столиці, яка забезпечує сполучення між кількома густонаселеними житловими масивами. До проспекту примикають вулиці Оноре де Бальзака, Петра Вершигори, Райдужна, проспекти Червоної Калини та Воскресенський, а також Керченська площа і вулиця Миколи Кибальчича. Саме тому навіть локальні ремонти на цій ділянці швидко позначаються на русі транспорту в усьому районі.

    Поточний ремонт є частиною масштабної програми оновлення дорожньої інфраструктури Києва. У літній період комунальні служби традиційно проводять найбільший обсяг робіт, адже погодні умови дозволяють якісно укладати нове асфальтобетонне покриття. Паралельно ремонти тривають і на інших об’єктах столиці, зокрема на окремих мостах, шляхопроводах та магістралях.

    У КМДА наголошують, що головна мета робіт — покращення безпеки дорожнього руху та підготовка транспортної інфраструктури до осінньо-зимового сезону. Після завершення ремонту на проспекті Романа Шухевича дорожнє покриття має стати більш стійким до навантажень та погодних умов.

    Комунальна корпорація «Київавтодор» перепросила киян за тимчасові незручності та закликала водіїв враховувати обмеження під час планування поїздок містом. Особливо це стосується тих, хто щодня користується маршрутом у напрямку Троєщини або Північного мосту. За можливості рекомендується виїжджати раніше або обирати альтернативні шляхи об’їзду, щоб уникнути додаткових затримок.

    Часткові обмеження руху на проспекті Романа Шухевича діятимуть до 1 серпня. Протягом цього часу дорожники щоденно ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття, а водіям варто бути готовими до ускладнення руху на одній із найбільш завантажених транспортних артерій лівобережного Києва.

  • Через недбалість чиновниці бюджет втратив 900 тисяч гривень: справа передана до суду

    Через недбалість чиновниці бюджет втратив 900 тисяч гривень: справа передана до суду

    Слідчі поліції Києва завершили досудове розслідування у справі щодо начальниці одного з відділів комунального підприємства «Київтеплоенерго» та направили обвинувальний акт до суду. Посадовицю підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до збитків міського бюджету.

    За даними слідства, порушення були допущені під час організації відновлювальних робіт на тепломережах у Деснянському районі столиці, зокрема на Троєщині. На реалізацію цього проєкту з міського бюджету було виділено близько 9,4 мільйона гривень.

    Правоохоронці встановили, що фігурантка справи неналежно виконала свої службові обов’язки при підготовці фінансової документації. Зокрема, вона не перевірила обґрунтованість вартості будівельних матеріалів, які закуповувалися для проведення ремонтних робіт.

    У результаті було погоджено закупівлю асфальтобетону та щебенево-піщаних сумішей за суттєво завищеними цінами. Через відсутність належного контролю комунальне підприємство переплатило постачальникам понад 900 тисяч гривень.

    Дії посадовиці кваліфіковано за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

    Наразі справу передано до суду, який має визначити ступінь відповідальності обвинуваченої.

  • Гроші виділили, укриття немає: у Деснянському районі розслідують можливу корупцію

    Гроші виділили, укриття немає: у Деснянському районі розслідують можливу корупцію

    У початковій школі №311 на столичній Троєщині досі не збудували укриття, хоча на його створення ще у 2024 році з державного бюджету виділили 52,4 млн грн. Будівельні роботи фактично не просунулися, а правоохоронці розслідують можливе розкрадання коштів. Водночас компанія-підрядник продовжує отримувати нові багатомільйонні державні замовлення.

    Про ситуацію повідомило «Слідство.Інфо».

    Тендер на будівництво споруди подвійного призначення з функцією протирадіаційного укриття школа оголосила наприкінці липня 2024 року. Уже 11 вересня з ТОВ «МС-Білд» підписали договір на повну суму фінансування — 52,4 млн грн. Завершити проєкт планували до грудня 2025 року.

    Проте за понад рік на об’єкті виконали лише мінімальні підготовчі роботи. Як з’ясували журналісти, на території викопано котлован і частково облаштовано підлогу, але стіни укриття досі не зведені. У школі стверджують, що споруду планують зробити придатною для використання до вересня 2026 року, а повністю завершити — до кінця року.

    Будівництво укриття стало частиною кримінального провадження щодо можливого масштабного розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів освітніх і медичних закладів у Деснянському районі. За версією слідства, посадовці районного управління освіти могли діяти у змові з представниками підрядної компанії, підписуючи акти виконаних робіт, які фактично не були завершені або були виконані неналежно.

    Окремі факти викликали додаткові питання у правоохоронців. Зокрема, компанія «МС-Білд» не перебуває за юридичною адресою, не має достатньої кількості працівників і виробничих потужностей для реалізації великих проєктів. Попри це, фірма продовжує вигравати тендери.

    Лише у 2025 році підприємство уклало 17 договорів на загальну суму 181,6 млн грн. Найбільший із них — реконструкція ліцею у Вишневому вартістю 171 млн грн. Частина підрядів стосується ремонтів освітніх закладів у тому ж Деснянському районі.

    За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, через зрив будівництва укриттів у чотирьох школах район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн. Загалом із початку повномасштабної війни до суду передали 94 справи, пов’язані з укриттями у столиці, однак реальний вирок винесено лише в одному випадку.

    Справу щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриття у школі №311 наразі продовжують розглядати в суді, а сама школа досі залишається без повноцінного захисту для дітей у разі повітряної тривоги.

  • Керівник Деснянського району заявив про критичну ситуацію з теплом на Троєщині

    Керівник Деснянського району заявив про критичну ситуацію з теплом на Троєщині

    Після російського обстрілу в ніч на суботу припинила роботу ТЕЦ-6, від якої повністю залежить теплопостачання житлового масиву Троєщина у Києві. Станція не подає теплоносій, а технічних можливостей перепідключення району до інших джерел тепла наразі немає.

    Про це повідомив керівник Деснянської районної державної адміністрації Бахматов. За його словами, ситуація в районі є вкрай складною, а чітких роз’яснень щодо причин зупинки станції та подальших дій немає.

    «На даний момент ТЕЦ-6 точно не постачає теплоносій. Лісовий масив намагаються підключити до інших джерел тепла, але для Троєщини варіантів перепідключення немає. Нам не повідомляють, що саме сталося, але відомо, що це сталося після останнього обстрілу — в ніч на суботу. Ситуація дійсно критична, і ніхто не розуміє, як діяти», — заявив він.

    За словами очільника району, місцева влада не має інформації щодо масштабів пошкоджень та строків відновлення роботи теплоелектроцентралі. Через повну залежність Троєщини від ТЕЦ-6 зупинка станції створює серйозну загрозу для житлових будинків та соціальної інфраструктури району в умовах холодної погоди.

  • Опалення буде відсутнє у столичному мікрорайоні Троєщина найближчі три дні

    Опалення буде відсутнє у столичному мікрорайоні Троєщина найближчі три дні

    За інформацією наших джерел, найближчі три доби у столичному мікрорайоні Троєщина буде відсутнє опалення.

    Так, відповідно до Розпорядження Nº11 від 22.01.2026 “Про ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації”, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ухвалив рішення щодо відключення послуги центрального опалення зі злиттям систем у будинках по зоні ТЕЦ-6.

    ФОТО: Розпорядження Nº 11 від 22.01.2026 “Про ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації”

    Нагадаємо, Державна служба з надзвичайних ситуацій розгорнула два наметові містечка на житловому масиві Троєщина. В одному наметовому містечку встановлено 6 наметів. Кожен із них може вмістити в середньому до 40 осіб. У разі погіршення ситуації загалом намети розраховані на тимчасове перебування сотень людей.

    Наметові містечка створені для того, аби жителі району мали можливість зігрітися, підзарядити мобільні телефони, зарядні станції, випити гарячого чаю чи кави.

  • Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Столична корпорація «Київавтодор» уклала договір на капітальний ремонт шляхопроводу на вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) через колії швидкісного трамвая. Вартість робіт становить 238,07 млн гривень. Підрядником обрано ТОВ «Ростдорстрой» — компанію, яку пов’язують з оточенням колишнього мера Одеси Геннадія Труханова. Контракт віддали без конкуренції, і це сталося всього за три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства. Тобто політичні рішення на верхах ухвалюються одні, а великі інфраструктурні підряди в столиці продовжують отримувати ті самі гравці.

    Як випливає з даних Prozorro, 17 жовтня 2025 року «Київавтодор» підписав угоду з «Ростдорстроєм» на ремонт 25-річного шляхопроводу над лінією швидкісного трамвая на Троєщині. Цей міст ввели в експлуатацію ще у 1999 році, і з того часу жодного разу не робили капітального ремонту. За даними Київської міської держадміністрації, обстеження у 2023 році показало критичний стан споруди: зношене покриття і гідроізоляція, тріщини в конструкціях, корозію арматури і місцями відшарований бетон. У КМДА прямо заявляють, що далі експлуатувати міст без оновлення небезпечно.

    Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

    При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

    Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

    У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

    «Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

    За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

    Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

    «Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

    Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

    Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.

  • КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при Київській міськдержадміністрації намагається через суд оскаржити законність будівництва котеджного містечка “Деснянське” на Троєщині. Чиновники вимагають скасувати дозвіл, виданий ще у 2010 році, та 47 декларацій про готовність будинків до експлуатації.

    Суть конфлікту

    Будівництво здійснювало підприємство “Вертикаль”, пов’язане з відомим бізнесменом і колишнім депутатом Київради Анатолієм Карпенком. У 2013 році закінчився термін дії договору оренди земельної ділянки площею 61,7 га, однак роботи на території продовжувалися. В КМДА вважають, що з цього моменту всі об’єкти слід кваліфікувати як самочинне будівництво.

    Попри це, забудовник продовжував оформлювати декларації, і частина ділянок була поділена та передана у власність фізичним особам із призначенням для житлової забудови.

    У лютому 2025 року Київський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову КМДА. У червні таке рішення підтримав і Шостий апеляційний адмінсуд. Судді зазначили, що після реєстрації права власності на будинки скасовувати декларації вже немає сенсу — вони втратили дію. При цьому чиновникам порадили подавати інший позов — про знесення самочинно зведених об’єктів, але для цього потрібен офіційний висновок компетентного органу.

    Наразі ДАБК подав касаційну скаргу, яку 31 липня 2025 року прийняв до розгляду Касаційний адміністративний суд.

    Передісторія

    Ще у 2002 році Київрада передала “Вертикалі” понад 60 га землі під котеджну забудову. Спочатку планувалося звести 335 будинків, пізніше проєкт збільшили до 339. Частину землі у 2004 році вилучили, але згодом відбулася фактична “заміна” ділянок, що викликало нові суперечки. У 2017 році Київрада поділила землю на понад 240 окремих ділянок, частину з яких передали фізичним особам.

    Засновником підприємства “Вертикаль” є благодійний фонд “Дзвін надії”, який контролює Анатолій Карпенко — колишній депутат Київради від “УДАРу” та бізнесмен. Його ім’я неодноразово пов’язували з конфліктними забудовами у столиці.

    Касаційний суд має вирішити, чи є підстави скасовувати рішення попередніх інстанцій. Однак навіть у разі успіху КМДА доведеться доводити факт самочинного будівництва й вимагати знесення котеджів у судовому порядку.

  • Київпастранс витратить понад 12 млн на ремонт станції трамваю на Троєщині

    Київпастранс витратить понад 12 млн на ремонт станції трамваю на Троєщині

    КП «Київпастранс» оголосило тендер на капітальний ремонт станції швидкісного трамваю «Романа Шухевича» на житловому масиві Троєщина — в частині ділянки від вулиці Милославської до пересадочного вузла на міську електричку. Вартість робіт становитиме 12,3 млн грн. Завершити їх планують до кінця 2025 року.

    Про це свідчить оголошення в системі публічних закупівель Prozorro.

    У технічній документації вказано, що підрядник має здійснити низку конструктивних робіт: підсилити фундамент, демонтувати та замінити залізобетонні та кам’яні сходи, оновити гранітні ступені, відновити металеві елементи конструкцій, парапети та стіни, а також замінити огорожі.

    Аукціон для визначення виконавця призначений на 28 липня.

    Це черговий крок у модернізації інфраструктури Троєщини, яка давно потребує капітальних оновлень. Станція «Романа Шухевича» — важливий вузол пересадки з трамваю на міську електричку, тож її стан безпосередньо впливає на якість щоденних поїздок мешканців району.