Daypolitico

Позначка: тривалість життя

  • Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Міжнародні дослідження свідчать: власники собак можуть мати суттєві переваги для здоров’я і тривалості життя. За результатами багаторічних наукових спостережень у США та країнах Європи, люди з домашніми улюбленцями, особливо собаками, демонструють кращі показники фізичного та психічного стану.

    Кардіолог і фахівець з економіки охорони здоров’я доктор Дхрув Казі зазначає, що власники собак мають на 24% нижчий ризик смерті від усіх причин упродовж 10 років. Найбільш помітний ефект спостерігається серед людей, які вже пережили інфаркт або інсульт — у них покращується відновлення та знижується ймовірність повторних ускладнень.

    Ці висновки частково підтверджує і позиція Американської кардіологічної асоціації, яка визнає володіння собакою одним із факторів, що може сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань.

    Науковці пояснюють позитивний вплив одразу кількома причинами. По-перше, це фізична активність. Регулярні прогулянки з собакою допомагають підтримувати рухливий спосіб життя: за даними досліджень, близько 60% власників виконують рекомендовану норму — щонайменше 150 хвилин активності на тиждень.

    По-друге, важливу роль відіграє психологічний фактор. Домашні тварини допомагають знижувати рівень стресу, тривожності та відчуття самотності, особливо в періоди соціальної ізоляції. Взаємодія з улюбленцем також позитивно впливає на артеріальний тиск і загальний емоційний стан.

    Антистресовий ефект спостерігається не лише у власників собак. Дослідження показують, що власники котів також мають нижчий ризик серцевих нападів завдяки заспокійливому впливу контакту з твариною.

    Водночас дослідники наголошують: ці результати не означають прямої причинно-наслідкової залежності. Існує ймовірність, що люди, які ведуть більш здоровий спосіб життя, частіше заводять домашніх тварин. Крім того, звички власника часто відображаються і на поведінці та стані здоров’я улюбленця.

    Попри це, більшість фахівців сходяться на думці: емоційна підтримка, стабільність і позитивні емоції, які дають домашні тварини, є важливою складовою довгого та якісного життя.

  • Дослідники пояснили, як материнство впливає на тривалість життя жінки

    Дослідники пояснили, як материнство впливає на тривалість життя жінки

    Народження дітей може безпосередньо впливати на швидкість біологічного старіння жіночого організму та загальну тривалість життя. До такого висновку дійшла група дослідників з Університету Гельсінкі, які проаналізували дані майже 15 тисяч жінок.

    Результати дослідження оприлюднені у науковому виданні Science Alert.

    Науковці спиралися на так звану теорію «одноразової соми». Вона пояснює життя як постійний компроміс між розмноженням і виживанням. Згідно з цією концепцією, організм має обмежений запас енергії. Якщо значна частина ресурсів витрачається на вагітності, пологи та виховання дітей, то на процеси клітинного відновлення залишається менше енергії.

    Дослідники встановили, що найкращі показники здоров’я та найнижчий ризик передчасної смертності спостерігаються у жінок, які народили двох або трьох дітей.

    Саме така кількість, за даними дослідження, дозволяє зберегти баланс між репродуктивною функцією організму та його здатністю до відновлення.

    Крім кількості дітей, важливу роль відіграє і вік материнства. Найповільніше біологічне старіння фіксували у жінок, які народжували дітей у період приблизно від 24 до 38 років.

    Найгірші показники здоров’я виявили у двох протилежних групах — жінок, які не мали дітей, і тих, хто народив дуже багато.

    Зокрема, прискорене біологічне старіння спостерігалося у багатодітних матерів, які мали в середньому близько семи дітей. Вчені пояснюють це значним фізичним навантаженням на організм і виснаженням його ресурсів.

    Щодо бездітних жінок, дослідники припускають, що на результати можуть впливати інші фактори. Наприклад, деякі хронічні захворювання можуть одночасно бути причиною як відсутності дітей, так і швидшого старіння організму.

    Епігенетичні дослідження показують, що життєві вибори людини залишають помітний біологічний слід у її організмі. Зокрема, маркери старіння у крові можуть корелювати з кількістю вагітностей та віком, у якому вони відбувалися.

    Водночас науковці наголошують, що результати дослідження не слід сприймати як універсальні медичні рекомендації. Кожен організм має свої особливості, а на тривалість життя впливають також генетика, спосіб життя, харчування та рівень стресу.

  • Нове відкриття науковців пояснює, чому тривалість життя чоловіків менша ніж у жінок

    Нове відкриття науковців пояснює, чому тривалість життя чоловіків менша ніж у жінок

    Дослідники з University of Virginia проаналізували дані понад 200 тисяч чоловіків і з’ясували можливі біологічні причини, через які представники сильної статі в середньому живуть менше за жінок. Результати роботи оприлюднені в матеріалах, про які повідомляє Science Alert.

    У межах дослідження вчені вивчили понад 216 тисяч біологічних зразків і звернули увагу на явище втрати Y-хромосоми в частини клітин крові з віком. Тривалий час вважалося, що така втрата є природним процесом старіння і не має суттєвих наслідків для здоров’я. Однак нові дані свідчать, що цей механізм може бути пов’язаний із підвищеними ризиками низки захворювань.

    Зокрема, чоловіки з високим ступенем втрати Y-хромосоми мають приблизно у шість разів більший ризик розвитку хронічної хвороби нирок. Також дослідження вказують на зв’язок цього явища з нейродегенеративними захворюваннями: у пацієнтів із хворобою Альцгеймера втрата Y-хромосоми спостерігається значно частіше. Крім того, фіксується підвищений ризик розвитку окремих типів онкологічних захворювань.

    Науковці зазначають, що втрата Y-хромосоми може бути не статичним, а динамічним процесом. Наприклад, припинення куріння пов’язують зі зниженням частоти цього явища в клітинах крові. Це відкриває можливості для профілактики та впливу на фактори ризику через зміну способу життя.

    Окремо дослідники вивчають потенційні підходи до зменшення негативних наслідків, зокрема вплив на так звані старіючі або пошкоджені клітини. У експериментах на тваринах застосування певних препаратів показало позитивний ефект на функцію органів, однак ці результати потребують подальших клінічних досліджень.

    У перспективі вчені припускають, що індекс втрати Y-хромосоми може стати частиною стандартних медичних обстежень, подібно до контролю рівня холестерину. Це дозволить своєчасно оцінювати індивідуальні ризики та вживати профілактичних заходів.

  • Вчені пояснили, як мінімальна активність знижує ризик смертності

    Вчені пояснили, як мінімальна активність знижує ризик смертності

    Навіть мінімальні зміни у щоденній активності можуть мати відчутний вплив на тривалість життя. До такого висновку дійшли автори масштабного міжнародного дослідження, яке охопило понад 135 тисяч людей із Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Про результати роботи повідомило видання The Guardian.

    Дослідження провели науковці з Норвезької школи спортивних наук. Вони встановили, що додаткові п’ять хвилин фізичної активності помірної інтенсивності на день, зокрема швидкої ходьби, можуть знизити ризик передчасної смертності приблизно на 10%. Водночас скорочення сидячого способу життя лише на пів години щодня асоціюється зі зменшенням цього ризику ще на 7%.

    Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

    Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

    Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

    Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

    Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.

  • Недосипання визнали одним із головних чинників передчасної смерті

    Недосипання визнали одним із головних чинників передчасної смерті

    Регулярний сон тривалістю менше ніж сім годин на добу може скорочувати тривалість життя сильніше, ніж неправильне харчування або відсутність фізичної активності. До такого висновку дійшла група дослідників з Університету здоров’я та науки Орегона після аналізу даних за кілька років.

    Науковці порівняли показники тривалості життя в округах США з результатами масштабних опитувань Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC) за 2019–2025 роки. Виявилося, що зв’язок між якістю та тривалістю сну і довголіттям є сильнішим, ніж вплив дієти, фізичної активності або навіть соціальної ізоляції. Єдиним чинником, який мав більш негативний вплив, залишилося куріння.

    За результатами дослідження, люди, які регулярно сплять менше ніж сім годин на ніч, мають нижчу очікувану тривалість життя. Автор роботи Ендрю МакГілл зазначив, що навіть для нього сила цього зв’язку стала несподіванкою.

    За його словами, сон критично важливий для здоров’я серця, імунної системи та нормальної роботи мозку, тому дорослим варто прагнути спати від семи до дев’яти годин щоночі.

    Дослідники також наголошують, що мільйони людей у світі систематично недосипають, навіть не маючи діагностованих порушень сну. Така хронічна нестача відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань і передчасної смерті.

    Попередні наукові роботи показували, що люди з хорошими звичками сну живуть значно довше. У середньому чоловіки можуть виграти до 4,7 року життя, а жінки — до 2,4 року. До корисних звичок належать регулярний сон тривалістю 7–8 годин, відсутність частих проблем із засинанням, рідкісні нічні пробудження та відмова від снодійних.

  • Україна на порозі демографічного колапсу: чисельність населення може скоротитися до 25 мільйонів

    Україна на порозі демографічного колапсу: чисельність населення може скоротитися до 25 мільйонів

    За даними Інституту демографії України, до повномасштабного вторгнення Росії населення країни становило близько 42 мільйонів людей. Нині, за оцінками, ця цифра скоротилася до менше ніж 36 мільйонів, враховуючи кілька мільйонів людей на тимчасово окупованих територіях.

    Reuters повідомляє, що до 2051 року чисельність населення України може зменшитися до 25 мільйонів осіб. Причинами такої тенденції стали бойові дії, високі показники смертності, низька народжуваність та масова еміграція. За майже чотири роки війни сотні тисяч людей загинули або були поранені, а мільйони залишили країну.

    За даними CIA World Factbook за 2024 рік, Україна має одні з найвищих показників смертності та найнижчу народжуваність у світі: на одне новонароджене припадає близько трьох смертей. У всіх регіонах країни смертність перевищує народжуваність.

    Середня тривалість життя українців також зменшилася. У чоловіків вона впала з 65,2 років до 57,3 у 2024 році, у жінок – з 74,4 до 70,9 років.

    Експерти та політики зазначають, що для відновлення економіки, підтримки обороноздатності та соціальної стабільності Україні знадобляться мільйони нових громадян, а питання демографії стає стратегічно важливим для держави.

  • Щоденне підсолювання їжі підвищує смертність майже на 30%

    Щоденне підсолювання їжі підвищує смертність майже на 30%

    Щоденна звичка підсолювати їжу може значно впливати на здоров’я та тривалість життя. Нове дослідження показало, що надлишок натрію в раціоні підвищує ризик передчасної смерті майже на 30%.

    Вчені проаналізували харчові звички понад 500 тисяч людей, приділивши особливу увагу тим, хто помер до 75 років. Результати показали, що регулярне додавання солі до страв підвищує ризик ранньої смерті на 28% порівняно з тими, хто обмежував споживання натрію.

    Для прикладу, чоловіки віком 50 років, які часто підсолювали їжу, втрачали в середньому 1,5 року життя, а жінки того ж віку — близько 2,28 року.

    Доктор медичних наук Лу Ці, старший автор дослідження, наголошує, що високий рівень натрію негативно впливає на серце, нирки та інші життєво важливі органи. Фахівці радять дотримуватися балансу натрію та калію, оскільки їх дисбаланс підвищує кров’яний тиск і шкодить серцю, очам, мозку та ниркам.

    Офіційні рекомендації медиків радять обмежувати споживання натрію до 2300 мг на день — це приблизно одна чайна ложка кухонної солі. Експерти радять обирати менш оброблені продукти, адже найбільше натрію міститься у готових стравах. Для підсилення смаку без шкоди для здоров’я можна використовувати яблучний чи рисовий оцет, цитрусові та інші кислотні добавки.

    Контроль над споживанням солі допомагає підтримати здоров’я та збільшити тривалість життя, наголошують дослідники.

  • Демографічна криза в Україні: трудові мігранти не поспішають повертатися, а тривалість життя скорочується

    Демографічна криза в Україні: трудові мігранти не поспішають повертатися, а тривалість життя скорочується

    Україна переживає одну з найглибших демографічних криз у своїй історії. Вона почалася задовго до повномасштабної війни, але саме воєнні дії перетворили її на катастрофу національного масштабу. Про це в інтерв’ю розповіла Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, кандидатка економічних наук.

    За словами Ткаченко, у найближчій перспективі на масове повернення українських трудових мігрантів розраховувати не варто. Більшість із них облаштувалися за кордоном, інтегрувалися у нові суспільства й не бачать умов для повернення.
    Крім того, Україна не є привабливою для іноземних робітників: рівень життя низький, зарплати не конкурують навіть із найскромнішими європейськими, а економічна стабільність відсутня.

    «Якщо в країну не намагаються потрапити, — це свідчення не сили, а слабкості економіки», — наголошує демографиня. Навіть після війни, за її словами, мігранти, які приїдуть, використовуватимуть Україну радше як “трамплін” для подальшого переїзду в ЄС.

    Проблеми зі смертністю і тривалістю життя — ще одна болюча тема. Якщо у 2020 році середня очікувана тривалість життя в Україні становила 76 років для жінок і 66 — для чоловіків, то у 2024 році цей показник впав до 64 років загалом (57 років для чоловіків, майже 71 — для жінок). Для порівняння: у країнах ЄС чоловіки живуть у середньому 79 років, жінки — 84,5. Найвищий показник у Швеції — понад 82 роки для чоловіків.

    «Україна відставала від Європи на 10 років ще до війни. Тепер цей розрив лише збільшився. Ми втратили не тільки людей, а й роки життя», — підкреслює Ткаченко.

    За оцінками фахівців, дефіцит робочої сили в Україні сягає від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. Проте це не означає, що роботодавці готові підвищувати зарплати чи створювати комфортні умови. «Коли роботодавці скаржаться, що немає робочих, часто за цим стоїть бажання, щоб люди працювали за копійки. Це нагадує феодалізм — якби могли, паспорти б забрали», — каже експертка.

    Водночас в Україні зберігається нерівність в оплаті праці: зарплати у медицині й освіті нижчі, ніж у сільському господарстві чи торгівлі, хоча саме в бюджетних секторах — найвищі вимоги до професійності та навантаження.

    Через мізерні пенсії — у середньому 3–5 тисяч гривень — майже 30% пенсіонерів продовжують працювати. Їх беруть на посади, які не потребують високої кваліфікації, і часто платять менше, ніж іншим працівникам, аргументуючи тим, що в них “є інше джерело доходу”.

    Ткаченко застерігає: така практика може призвести до ще більшого демпінгу зарплат на ринку праці.

    Україна гостро потребує кваліфікованих робітників технічних професій, але більшість молодих людей вважає “нормальною” роботу в офісі чи сфері послуг.
    «Люди відвикли працювати на заводах — це стало екзотикою. Коли набирали машиністів у київський метрополітен, лише одна жінка закінчила курси. Це показово», — зауважує демографиня.

    Велика війна не лише забрала життя сотень тисяч українців, а й виснажила тих, хто залишився. Постійний стрес, емоційна перевтома, невизначеність майбутнього — усе це, за словами Ткаченко, “буде ще довго відображатися западинами у демографічній картині країни”.

    Навіть після завершення бойових дій відновлення демографічного потенціалу України може зайняти десятиліття.

  • Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

    Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

    Міжнародна група вчених, серед яких фахівці Манчестерського університету та Гарварду, дійшла висновку, що час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя. Дослідження показало, що відкладений сніданок підвищує ризик смерті серед людей похилого віку.

    Дослідження тривало понад три десятиліття та охопило 2945 осіб у Великій Британії. Результати свідчать: кожна година відтермінування ранкової трапези збільшує ризик смертності на 8%. При цьому враховувалися соціально-економічні фактори та спосіб життя учасників.

    Науковці зазначають, що з віком люди мають тенденцію відкладати сніданок і скорочувати своє «вікно харчування», що може бути пов’язано з проблемами зі здоров’ям, включно з депресією, хронічною втомою або порушенням апетиту.

    Водночас дослідники підкреслюють: пізній сніданок не є прямою причиною хвороб чи смерті, але може слугувати простим і доступним маркером загального стану здоров’я. Регулярне харчування, узгоджене з циркадними ритмами, сприяє здоровішому старінню та знижує ризик розвитку хронічних захворювань.

  • Біологи назвали максимальну тривалість життя людини

    Біологи назвали максимальну тривалість життя людини

    Нове дослідження показало, що тривалість життя людини залежить від способу життя, харчування та емоційно-психологічного стану. Вчені розробили спеціальну систему аналізу, яка дозволяє оцінити стійкість організму та прогнозувати його потенційну довжину життя.

    Ключовим показником виявився так званий фактор динамічного стану організму. Протягом життя цей фактор поступово знижується, і досягає критичного рівня приблизно до 150 років. Вимірюючи рівень цього показника, можна оцінити, скільки «ресурсів» залишилося у організмі людини.

    На підставі отриманих даних дослідники дійшли висновку, що біологічний потенціал людини закладений приблизно на 150 років життя. Це не означає, що всі люди доживають до цієї вікової межі, але вказує на межу, до якої може зберігатися організм за оптимальних умов.

    Вчені наголошують: підтримка здорового способу життя, збалансоване харчування та психологічний комфорт можуть значно уповільнити зниження динамічного фактора і продовжити якість життя.