Daypolitico

Позначка: тривожність

  • Дослідження показало, як дитячий стрес впливає на доросле життя

    Дослідження показало, як дитячий стрес впливає на доросле життя

    Дослідники зі Швеції дійшли висновку, що травматичні переживання в дитинстві можуть мати тривалий і глибокий вплив на психічне здоров’я людини у дорослому віці. Відповідне дослідження опубліковане у науковому журналі JAMA Network Open.

    За результатами роботи, психологічні травми, отримані у дитячі роки, не зникають безслідно. Вони можуть робити депресію більш стійкою до лікування та посилювати її прояви.

    Вчені провели дослідження серед близнюків, що дозволило більш точно оцінити вплив середовища та пережитого досвіду. Учасників опитували щодо семи типів дитячих травм, серед яких — емоційне ігнорування, нехтування фізичними потребами, фізичне та сексуальне насильство, а також насильство у сім’ї та інші форми негативного досвіду.

    Результати показали, що приблизно третина опитаних мала травматичні спогади з дитинства. При цьому жінки частіше повідомляли про пережите насильство, ніж чоловіки.

    Особливо тривожним є те, що люди з вираженим травматичним досвідом у 3,5 раза частіше мають депресію, яка гірше піддається лікуванню антидепресантами. Крім того, історія сексуального насильства або нехтування базовими потребами дитини підвищує ризик розвитку депресії приблизно у п’ять разів.

    Науковці пояснюють це тим, що сильний стрес у дитинстві впливає на розвиток мозку. Це може призводити до підвищеної тривожності, параної та інших психічних розладів у дорослому віці.

    Отже, дослідження ще раз підтверджує важливість безпечного середовища для дітей та своєчасної психологічної підтримки, адже наслідки травматичних подій можуть супроводжувати людину протягом усього життя.

  • Хронічний стрес став новою нормою: експерти розповіли, як українцям зберегти ментальне здоров’я

    Хронічний стрес став новою нормою: експерти розповіли, як українцям зберегти ментальне здоров’я

    Повномасштабна війна суттєво вплинула на ментальне здоров’я українців: зросли рівні тривожності, емоційного виснаження та проблем зі сном. Про це йшлося під час пресконференції «Ментальний блекаут: як зберегти емоційний ресурс нації під час війни», що відбулася в інформаційному центрі УНІАН.

    Голова громадської організації Фонд Маша Тетяна Мураткіна повідомила про суттєве зростання психологічних симптомів серед населення. За її словами, найпоширенішими є зниження настрою, тривожність, апатія, постійна втома, порушення сну та панічні атаки. Експертка наголосила, що хронічний стрес став новою реальністю для значної частини суспільства, а робота з ментальним здоров’ям має бути системною та профілактичною, а не лише кризовою.

    Мураткіна також звернула увагу на те, що багато людей звертаються по допомогу лише тоді, коли симптоми вже суттєво впливають на якість життя. Вона закликала розвивати мережу доступної психологічної підтримки та не сприймати консультації як ознаку слабкості.

    Своїм досвідом поділилася співачка та громадська діячка, заслужена артистка України Анастасія Приходько. Вона зазначила, що через постійне навантаження не має достатньо часу для роботи над власним емоційним станом. Також артистка запропонувала на державному рівні розглянути можливість перенесення вихідних днів, що припадають на свята, як додатковий інструмент підтримки відпочинку громадян.

    Телеведуча та дослідниця емоційного інтелекту Надія Матвєєва наголосила на важливості збереження надії навіть у складних умовах. Вона підкреслила, що позитивне мислення не є ігноруванням реальності, а навпаки — ресурсом для психологічної стійкості. За її словами, важливо свідомо фокусуватися на позитивних аспектах життя та підтримці одне одного.

    Учасники дискусії також обговорили можливість створення спеціалізованих інформаційних каналів підтримки, запровадження механізму лікарняних за рекомендаціями психологів чи психотерапевтів та розширення доступу до безкоштовних консультацій.

    Засновник громадської організації Асоціація Лідерів Думок України Олег Філішин подякував експертам за фахову дискусію та наголосив на важливості відкритого обговорення теми ментального здоров’я в умовах війни.

  • Взимку тривожність посилюється через світло, сон і ізоляцію

    Взимку тривожність посилюється через світло, сон і ізоляцію

    Зима здатна непомітно впливати на емоційний стан людини. Короткі дні, нестача сонячного світла та холод порушують роботу систем, які відповідають за стабільність настрою. Про це повідомляє видання Real Simple, пояснюючи, що сезонні зміни можуть безпосередньо впливати на рівень серотоніну та мелатоніну — гормонів, пов’язаних із настроєм і сном.

    Менша кількість світла порушує циркадні ритми, а це впливає на якість відпочинку та здатність організму відновлюватися. Одночасно холод обмежує рухливість і зменшує соціальні контакти, які є важливою підтримкою для нервової системи. У результаті люди частіше стикаються з тривожними думками та відчуттям емоційної нестабільності.

    Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

    Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

    Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

    Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

    Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

    Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

    Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

    Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.

  • Найпоширеніші страхи людей: що таке клаустрофобія і аерофобія

    Найпоширеніші страхи людей: що таке клаустрофобія і аерофобія

    Фобії — це специфічні тривожні розлади, які проявляються як інтенсивний, неконтрольований страх перед певними об’єктами, ситуаціями або явищами. Точну кількість фобій у світі визначити неможливо, адже потенційно людина може боятися будь-чого. Водночас у науковій літературі описано близько 500 різних фобічних розладів.

    Фобії частково пов’язані з інстинктом самозбереження. Деякі страхи мають логічне пояснення — наприклад, боязнь висоти чи отруйних тварин. Однак існують і менш зрозумілі, іноді навіть дивні страхи, які можуть суттєво впливати на повсякденне життя людини.

    Найпоширеніші фобії

    Фахівці умовно поділяють найпоширеніші фобії на кілька груп:

    • страхи, пов’язані з природними явищами (гроза, пожежа, блискавка);

    • страхи перед тваринами;

    • ситуаційні фобії (клаустрофобія, аерофобія, страх публічних виступів);

    • страхи, пов’язані з хворобами або медичними процедурами.

    До найбільш відомих і поширених фобій належать:

    Арахнофобія — страх павуків.
    Акрофобія — страх висоти.
    Клаустрофобія — страх замкнених просторів.
    Трипанофобія — страх ін’єкцій та голок.
    Аерофобія — страх польотів.

    Ці страхи мають різну інтенсивність: у легкій формі вони викликають дискомфорт, у важкій — можуть спричиняти панічні атаки, прискорене серцебиття, запаморочення та уникання певних ситуацій.

    Рідкісні та незвичні фобії

    Окрім поширених страхів, існують і маловідомі, іноді дивні фобії. Серед них:

    Антофобія — страх квітів.
    Бібліофобія — страх книг.
    Дендрофобія — страх дерев або лісу.
    Хіонофобія — страх снігу.
    Кумпунофобія — страх ґудзиків.
    Барофобія — страх гравітації.
    Генуфобія — страх колін.
    Аритмофобія — страх чисел.
    Магейрокофобія — страх готування їжі.
    Хрономентрофобія — страх годинників.

    Існують також менш екзотичні, але цілком реальні страхи. Наприклад, айлурофобія (страх котів), глобофобія (страх повітряних куль), амаксофобія (страх водіння) чи астрафобія (страх грому). Часто вони формуються через негативний досвід або сильні емоційні події.

    Чому з’являються фобії

    Причини можуть бути різними: травматичний досвід, генетична схильність, підвищена тривожність, особливості нервової системи або виховання. З розвитком технологій з’являються й нові страхи — наприклад, пов’язані з цифровими технологіями чи штучним інтелектом.

    Як допомогти собі

    Фобії піддаються лікуванню. Найефективнішими методами є когнітивно-поведінкова терапія, поступова експозиція до об’єкта страху та робота з психотерапевтом. У деяких випадках застосовується медикаментозна підтримка за призначенням лікаря.

    Головне — не ігнорувати проблему. Якщо страх заважає працювати, навчатися чи жити повноцінно, варто звернутися по професійну допомогу.

  • Медики пояснили, чому алкоголь небезпечний навіть у малих дозах

    Медики пояснили, чому алкоголь небезпечний навіть у малих дозах

    Алкоголь часто сприймають як щось буденне — келих вина після роботи або кілька напоїв на вихідних рідко викликають тривогу. Проте медики наголошують: регулярне вживання спиртного, навіть у невеликих дозах, поступово запускає процеси, які шкодять організму і не завжди проявляються одразу.

    Найбільш підступна особливість алкоголю — його вплив накопичується. Людина може роками не помічати змін, поки проблеми не стають системними.

    Сон, який не відновлює

    Алкоголь здатен швидко викликати сонливість, але якість такого сну різко знижується. Порушується фаза глибокого відновлення, відповідальна за пам’ять, концентрацію та емоційну стабільність. У результаті людина прокидається втомленою, навіть якщо спала достатню кількість годин.

    Окрему небезпеку становлять порушення дихання уві сні. Алкоголь розслабляє м’язи дихальних шляхів, що може призводити до короткочасних зупинок дихання та дефіциту кисню.

    Психіка під ударом

    Тимчасове відчуття розслаблення після алкоголю часто змінюється протилежним ефектом. Регулярне вживання підсилює тривожність, дратівливість і депресивні стани. Організм поступово звикає до зовнішнього стимулятора, і без алкоголю емоційний фон стає ще гіршим.

    Це формує небезпечну залежність: людина п’є не для задоволення, а щоб «нормально себе почувати».

    Гормональний дисбаланс і сексуальне здоров’я

    Алкоголь втручається в роботу гормональної системи. У чоловіків знижується рівень тестостерону, що впливає на лібідо, витривалість і репродуктивну функцію. У жінок спиртне може викликати зниження сексуального бажання, сухість слизових та загальні порушення гормонального балансу.

    Такі зміни розвиваються поступово, тому їх рідко пов’язують саме з алкоголем.

    Печінка: удар без болю

    Печінка довго «мовчить», навіть коли зазнає серйозних ушкоджень. Алкогольні токсини провокують запалення, жирове переродження, а з часом — рубцювання тканин. Небезпека в тому, що серйозні захворювання печінки можуть розвиватися без болю та явних симптомів.

    Серце і судини

    Регулярне вживання алкоголю підвищує навантаження на серце. Зростає ризик порушень серцевого ритму, стрибків тиску та структурних змін серцевого м’яза. У довгостроковій перспективі це збільшує ймовірність інсультів і серцевої недостатності.

    Пам’ять і мислення

    Тривалий вплив алкоголю на мозок пов’язують зі зниженням когнітивних здібностей. Погіршується пам’ять, з’являється розсіяність, труднощі з навчанням і прийняттям рішень. У тяжких випадках можливі глибокі порушення мислення та дезорієнтація.

    Шлунок і травлення

    Алкоголь подразнює слизову оболонку шлунка, підвищує кислотність і може спричиняти запалення. За регулярного вживання зростає ризик ерозій, виразок і внутрішніх кровотеч, які часто виникають раптово.

    Фахівці наголошують: питання не лише в кількості, а в регулярності. Навіть «соціальне» споживання алкоголю з часом може призвести до системних проблем. Найефективніша профілактика — усвідомлений контроль або повна відмова від спиртного.

  • Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Перші ознаки деменції можуть бути настільки непомітними, що їх легко сплутати зі звичайною зимовою втомою, сезонною апатією або поганим настроєм. Фахівці застерігають: один ключовий симптом, особливо у поєднанні з іншими тривожними сигналами, є приводом якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря.

    Деменція — це синдром, що об’єднує групу симптомів, пов’язаних із поступовим зниженням функцій головного мозку. Захворювання може призводити до погіршення пам’яті, змін у поведінці, труднощів у спілкуванні та, з часом, до проблем із пересуванням і самообслуговуванням.

    На ранніх стадіях деменція часто проявляється неочевидно. Одними з перших сигналів можуть бути поганий настрій, тривожність або депресивні стани. Саме ці прояви нерідко ігнорують або пояснюють сезонним афективним розладом — формою депресії, що зазвичай виникає взимку та зникає з приходом весни.

    Водночас фахівці звертають увагу, що зміни настрою рідко з’являються ізольовано. Серед інших ранніх ознак деменції називають проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги, труднощі з підбором слів і підтриманням розмови, складнощі з плануванням, ухваленням рішень і розв’язанням повсякденних завдань. Також можливі дезорієнтація у просторі та помітні зміни в поведінці — замкнутість, дратівливість або нетерплячість.

    Фахівці наголошують, що втрата пам’яті не завжди є першим симптомом. Наприклад, за лобно-скроневої деменції на початкових етапах частіше змінюються поведінка й особистість. Це особливо характерно для людей з раннім початком захворювання — до 65 років, які спочатку можуть не помічати або не визнавати проблем із пам’яттю.

    Зміни настрою також можуть бути типовими для окремих форм деменції. Так, судинна деменція часто супроводжується різкими змінами поведінки та емоційного стану, а деменція з тільцями Леві може проявлятися підвищеною тривожністю та депресією.

    Водночас лікарі застерігають від самодіагностики. Багато з перелічених симптомів можуть бути пов’язані з іншими фізичними або психічними станами. Серед них — захворювання щитоподібної залози, гормональні зміни, дефіцит вітаміну B12, депресія, хронічний стрес, тривожні розлади, перевтома або проблеми в особистому житті.

    Якщо подібні зміни помічає сама людина або її близькі, фахівці радять не зволікати та звернутися до сімейного лікаря. Рання консультація допоможе встановити причину симптомів і за потреби розпочати лікування або підтримувальну терапію на початковому етапі.

  • Не лише робота: які продукти підвищують рівень гормону стресу

    Не лише робота: які продукти підвищують рівень гормону стресу

    Стрес зазвичай асоціюють із роботою, конфліктами або непередбачуваними подіями. Втім, джерело напруги може бути значно ближчим — у нашій тарілці. Деякі продукти й напої здатні стимулювати викид кортизолу, головного гормону стресу, впливаючи на настрій, рівень енергії та загальне самопочуття.

    Фахівці звертають увагу: не завжди причина тривожності криється в зовнішніх обставинах. Харчові звички можуть запускати гормональні коливання, які організм сприймає як сигнал небезпеки.

    Солоні пакетовані снеки

    Чипси, крекери, ароматизовані снеки та готові заморожені страви містять надлишок солі, простих вуглеводів і насичених жирів. Таке поєднання може підвищувати артеріальний тиск, провокувати запалення та порушувати баланс мікрофлори кишківника, що безпосередньо впливає на рівень кортизолу. Більш спокійною альтернативою стануть сирі горіхи, насіння або запечені снеки з мінімальною обробкою.

    Алкоголь

    Алкоголь часто сприймають як спосіб розслаблення, але його ефект оманливий. Спочатку рівень кортизолу справді знижується, проте згодом виникає різкий «відскок» — гормон стресу зростає. Регулярне вживання алкоголю може порушувати сон і посилювати тривожність. Кращим вибором стане помірність, чергування алкоголю з водою або безалкогольні напої.

    Енергетичні напої

    Високі дози кофеїну швидко активують нервову систему, але водночас підвищують кортизол. Наслідком можуть бути тремтіння, дратівливість і проблеми зі сном. М’якшою альтернативою є зелений чай, який містить менше кофеїну та діє більш збалансовано.

    Пакетовані солодощі

    Цукерки, печиво й фабричні десерти викликають різкі стрибки рівня цукру в крові. Такі коливання організм сприймає як стрес, що активує вироблення кортизолу. Замість цього можна обрати фрукти, ягоди або чорний шоколад у помірній кількості.

    Солодкі газовані напої

    Солодка газована вода різко підвищує рівень глюкози й інсуліну, що запускає гормональну реакцію стресу. Значно кориснішою альтернативою буде вода з ягодами чи цитрусовими, трав’яний або зелений чай.

    Солодкі кавові вершки

    Кавові добавки з цукром і штучними підсолоджувачами можуть спричиняти ранковий «кортизоловий сплеск» та подразнювати шлунок. Натуральне молоко або рослинні напої без доданого цукру допоможуть уникнути цього ефекту.

    Що варто пам’ятати

    Стрес не завжди проявляється різко — іноді він накопичується поступово через щоденні дрібниці, зокрема харчування. Усвідомлений вибір продуктів допомагає знизити гормональне навантаження, покращити настрій і зменшити тривожність. Йдеться не про суворі заборони, а про заміну агресивних для організму продуктів на більш збалансовані та «спокійні» альтернативи.

  • Невролог пояснив, як медитація впливає на свідомість і здоров’я

    Невролог пояснив, як медитація впливає на свідомість і здоров’я

    Хронічний стрес поступово став фоновим станом для мільйонів людей. Він не завжди проявляється одразу, але має властивість накопичуватися в організмі й «вистрілювати» у вигляді безсоння, тривоги, проблем із травленням, тиском чи постійною втомою. Одним із найефективніших способів впливу саме на глибинні причини стресу лікарі називають медитацію. Про те, як вона працює і чому допомагає відновлювати нервову систему, розповів лікар-невролог і засновник Центру навчання медитації Віктор Мацишин.

    Стрес — це неспецифічна реакція організму на вплив, до якого нервова система не готова. Він може виникати не лише через серйозні події, а й через дрібні щоденні подразники. Коли ресурс адаптації знижується, навіть незначна ситуація викликає тривогу або роздратування. Стрес проникає в підсвідомість, накопичується там і з часом проявляється фізичними або психоемоційними симптомами.

    Свідомість умовно можна порівняти з океаном. Лише невелика частина — це усвідомлений рівень, тоді як більшість процесів відбувається в підсвідомості. Якщо стрес перевищує можливості нервової системи, він формує в підсвідомості стійкі «вузли», які постійно продукують негативні сигнали. Саме вони з часом призводять до хронічної тривоги, депресії, головного болю, порушень сну та інших проблем.

    Тривалий стрес активує симпатичну нервову систему, відповідальну за мобілізацію та напругу. Водночас парасимпатична система, яка відповідає за відновлення та травлення, блокується. Через це їжа гірше засвоюється, навіть якщо вона корисна й збалансована. У результаті організм не отримує необхідної енергії, що ще більше виснажує нервову систему.

    Медитація працює не з наслідками, а з першопричинами стресу. Вона дозволяє дістатися глибинних рівнів свідомості, де накопичуються напруження, і нейтралізувати їх природним шляхом. Це не боротьба зі стресом, а створення умов, у яких нервова система сама відновлює баланс.

    Існує кілька основних напрямів медитативних практик.
    Практики концентрації спрямовані на фокус уваги та активізацію розумової діяльності.
    Практики відкритого моніторингу допомагають відсторонитися від стресових думок і знизити напругу.
    Практики спонтанного самотрансцендування ведуть розум углиб свідомості, до джерела думок, де й відбувається розчинення накопиченого стресу.

    Регулярна медитація активує парасимпатичну нервову систему, знижує рівень кортизолу та сприяє глибокому відновленню. Розум природно заспокоюється, тіло розслабляється, а нервова система отримує можливість «переписати» шкідливі стресові реакції.

    Хоча базові техніки можна знайти у відкритому доступі, фахівець допомагає уникнути помилок і швидше досягти результату. Професійний інструктаж особливо важливий для людей із хронічним стресом, тривожними розладами або психосоматичними захворюваннями.

    Медитація підходить більшості людей. Водночас за наявності важких психічних розладів, зокрема гострих психозів або шизофренії, практика має відбуватися лише під контролем лікаря.

    Регулярна практика знижує рівень тривожності, покращує сон, нормалізує тиск, позитивно впливає на травлення, імунітет і концентрацію уваги. Вона також підвищує емоційну стійкість, покращує взаємини з іншими та допомагає легше адаптуватися до змін.

    Медитативні техніки застосовують при ПТСР, тривожних і депресивних розладах, хронічному болю, серцево-судинних і гастроентерологічних захворюваннях, а також при синдромі хронічної втоми та порушеннях сну.

  • Їжа і тривожність: які звички роблять нас більш нервовими

    Їжа і тривожність: які звички роблять нас більш нервовими

    Психологи та дієтологи наголошують: наш емоційний стан тісно пов’язаний з тим, що ми їмо щодня. Деякі продукти можуть майже непомітно підсилювати тривожність, дратівливість і відчуття виснаження, хоч зовні здаються абсолютно безпечними.

    Найчастіше фахівці звертають увагу на кофеїн. Надлишок кави, міцного чаю чи енергетичних напоїв підвищує рівень кортизолу — гормону стресу. У результаті з’являються нервозність, прискорене серцебиття, тремтіння в тілі, проблеми зі сном. Для людей, схильних до тривоги або панічних атак, це може стати додатковим провокуючим фактором.

    Свою роль відіграють і солодощі, а також продукти з високим глікемічним індексом. Торти, солодкі напої, випічка з білого борошна спричиняють різкі скачки рівня глюкози в крові. Спочатку людина відчуває приплив енергії та збудження, але дуже швидко настає спад сил, роздратованість, відчуття «виснаження» й емоційна нестабільність. Чим частіше повторюється цей цикл, тим важче організму утримувати стабільний настрій.

    Окрему увагу експерти приділяють фастфуду, готовим соусам і продуктам з високим вмістом трансжирів. Такі страви негативно впливають і на травну систему, і на роботу мозку. Вони погіршують концентрацію, сприяють хронічній втомі та можуть посилювати відчуття внутрішнього напруження. Нерідко люди помічають: після «важкого» перекусу стає складніше зібратися, з’являється апатія або, навпаки, безпричинна злість.

    Психологи радять не лише обмежувати такі продукти, а й свідомо замінювати їх на ті, що підтримують нервову систему. До заспокійливих умовно відносять банани, горіхи, індичку, вівсянку та інші страви, багаті на триптофан, магній і повільні вуглеводи. Вони допомагають організму стабільніше виробляти нейромедіатори, відповідальні за відчуття спокою та задоволення.

    Важливу роль відіграє й режим харчування. Регулярні невеликі прийоми їжі впродовж дня допомагають уникнути різких стрибків глюкози та енергії. Коли між їжею проходить занадто багато часу, рівень цукру падає, з’являються дратівливість, тривога, відчуття, що «все не так», і навіть легкі запаморочення — усе це лише посилює загальний стрес.

    Водночас фахівці підкреслюють: харчування саме по собі не вилікує від тривожних розладів і не замінить психотерапію чи медичну допомогу. Однак раціон без надлишку кофеїну, цукру та фастфуду робить організм більш стійким до стресу, допомагає м’якше переживати емоційні навантаження та менше «розгойдуватися» між підйомами й спадами настрою.

    Якщо тривожність заважає спати, працювати або жити звичним життям, експерти радять звертатися до лікаря чи психолога. А контроль за тим, що на тарілці, у такому разі стає важливим додатковим кроком до більш стабільного самопочуття.

  • Сон у циклах: чому ви часто прокидаєтеся після чотирьох годин сну

    Сон у циклах: чому ви часто прокидаєтеся після чотирьох годин сну

    Більшість людей зазвичай прокидаються приблизно о 3:00 ранку — і це не завжди ознака порушення сну, а природний етап нічного циклу, пише Ifl Science із посиланням на психолога та когнітивного терапевта Грега Мюррея. Якщо людина лягає близько 23:00, то після чотирьох годин сну завершується один із повноцінних циклів, і коротке пробудження в цей момент — звичайне явище.

    Нічний сон складається з кількох циклів — легка фаза, повільна фаза, швидка (REM) фаза — і між ними людина може прокидатися ненадовго, за кілька хвилин, після чого знову засинає. Проблема виникає не в самому пробудженні, а в тому, що в цей час підключається тривожність: нав’язливі негативні думки здатні перетворити коротке неспання на тривале безсоння.

    Грег Мюррей радить прості інструменти, які допомагають швидко заспокоїти розум і повернутися до сну: практика медитації усвідомленості (фокус на диханні чи тілесних відчуттях) або, якщо це не допомагає, читання книги, щоб відволіктися від нав’язливих думок.

    Окрім психологічних причин, дослідники також висувають гіпотези про вплив навколишніх хімічних факторів: певні сполуки в побутовому пластику можуть впливати на циркадні ритми і зсувати «внутрішній годинник», в середньому на близько 17 хвилин, подібно до ефекту кофеїну — це може ускладнювати засинання й пробудження.