Daypolitico

Позначка: Туапсе

  • Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені

    Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені

    У Чорному морі стався новий інцидент із цивільним торговельним судном, яке прямувало до російського порту. Ролкер Lider Bordo Mavi, що вийшов із турецького Самсуна в напрямку Туапсе, у ніч проти 26 серпня потрапив під атаку безпілотників. За попередньою інформацією турецької сторони, по судну вдарили три дрони, після чого на борту виникла пожежа, а п’ятеро членів екіпажу дістали поранення.

    Про інцидент публічно заявив президент Торгово-промислової палати Трабзона Еркут Челебі. За його словами, Lider Bordo Mavi перевозив вантаж із Туреччини до Росії, а атака стала ще одним епізодом серії небезпечних інцидентів із турецькими торговельними суднами в Чорному морі. Челебі закликав Анкару створити механізм підтримки судновласників і компаній, які зазнають збитків через бойові дії.

    Водночас важлива деталь: незалежного офіційного підтвердження того, що саме Україна атакувала Lider Bordo Mavi, наразі немає. Українські військові на момент появи повідомлень не заявляли про ураження цього конкретного судна. Тому твердження про «українські дрони», яке поширюється в частині медіа, варто подавати саме як версію турецьких джерел, а не як встановлений факт.

    За даними турецьких медіа, судно належить компанії з Трабзона та перевозило свіжі овочі й фрукти. Після влучань на борту почалася пожежа. Попередньо повідомляється про п’ятьох травмованих членів екіпажу. Рятувальники та медики надали допомогу постраждалим, а екіпаж брав участь у боротьбі з вогнем.

    Дані систем стеження за морським транспортом частково підтверджують маршрут судна. Lider Bordo Mavi має IMO-номер 8009088 і є вантажним судном типу Ro-Ro — тобто ролкером, пристосованим для перевезення колісної техніки та вантажів, які завантажуються на борт горизонтальним способом. За даними VesselFinder, судно побудували ще 1985 року. Нині воно ходить під прапором Камеруну.

    AIS-дані MyShipTracking показують, що Lider Bordo Mavi перебував у Самсуні з 10 серпня і залишив порт 25 серпня. У попередні місяці судно неодноразово заходило до російських портів — серед найчастіше відвідуваних ним портів за останній рік сервіс називає Туапсе та Новоросійськ. Зокрема, останній зафіксований перед серпнем захід до Туапсе припадав на 28 червня.

    Окремо маршрут підтверджує розклад лінії Самсун – Туапсе. У ньому Lider Bordo Mavi зазначений серед суден, які виконують рейси між Туреччиною та російським чорноморським узбережжям. У серпневому графіку судно було заплановане на рейс із Самсуна 24 серпня та зворотний вихід із Туапсе 25 серпня, хоча фактичні AIS-дані вказують на вихід із Самсуна 25 серпня.

    Еркут Челебі заявив, що ситуація вже викликає серйозне занепокоєння серед турецьких судновласників. За його словами, компанії несуть не лише прямі збитки від пошкодження суден і вантажів. Вони продовжують виплачувати кредити, податки та виконувати інші фінансові зобов’язання навіть тоді, коли їхні судна вибувають з експлуатації після атак.

    Тому Торгово-промислова палата Трабзона пропонує розглядати удари безпілотників як форс-мажорні обставини, що могло б дати постраждалому бізнесу підстави для державної підтримки або певних фінансових послаблень. Челебі наголосив, що турецькі компанії продовжують експортні операції, однак ризики роботи в російській частині Чорного моря різко зросли.

    Інцидент із Lider Bordo Mavi справді відбувається на тлі цілої серії атак на судна поблизу російських чорноморських портів.

    18 серпня турецьке вантажне судно Necibe потрапило під удар поблизу Туапсе під час завантаження пшениці. Його екіпаж залишив судно, після чого моряків підібрав інший ролкер — Ural. Однак уже 21 серпня атакували і Ural. За інформацією The Maritime Executive, тоді вісім людей були поранені, а один моряк загинув.

    Особливо трагічною виявилася доля загиблого — кухаря Ілкера Лазоглу. Він перебував на Necibe під час першої атаки, пережив її та був евакуйований на Ural. Через кілька днів під удар потрапило вже судно, яке його врятувало. Лазоглу зазнав тяжких поранень і помер до отримання медичної допомоги.

    Ще на початку серпня турецькі ЗМІ повідомляли про небезпечне зближення безпілотників із іншим турецьким судном у районі Туапсе. Тобто випадок із Lider Bordo Mavi стався вже на тлі помітного погіршення безпекової ситуації для комерційного судноплавства поблизу російських портів.

    Причина підвищеної небезпеки цього району очевидна: Туапсе є не просто цивільним морським портом, а одним із важливих нафтових і логістичних центрів Росії на Чорному морі. Україна протягом війни неодноразово завдавала ударів по військових, паливних і логістичних об’єктах на російському чорноморському узбережжі.

    Українська сторона також раніше попереджала судновласників про ризики заходу до російських портів. Після попередніх серпневих інцидентів посол України в Туреччині Наріман Джелял наголошував, що цивільні не є ціллю України, однак Чорне море через російсько-українську війну більше не можна вважати безпечним районом, і судновласники мають враховувати цей ризик.

    Ситуація створює дедалі складнішу проблему для Туреччини. З одного боку, турецькі компанії продовжують активно торгувати з Росією та здійснювати регулярні рейси до її чорноморських портів. З іншого — судна опиняються в районі, де дедалі частіше відбуваються атаки безпілотників на російську портову та логістичну інфраструктуру.

    Саме тому після останнього випадку турецький бізнес уже говорить не про одиничну надзвичайну подію, а про системний ризик. Торгово-промислова палата Трабзона заявляє, що ситуація зачіпає не лише турецькі компанії, а й загалом міжнародну торгівлю в Чорному морі.

    При цьому ключове питання щодо Lider Bordo Mavi залишається відкритим: хто саме запустив три безпілотники, які, за повідомленнями турецької сторони, влучили в судно. Допоки немає заяви українського командування або інших незалежних доказів походження апаратів, називати атаку беззаперечно українською некоректно.

    Але сам факт інциденту та його наслідки підтверджують одразу кілька турецьких джерел: судно, яке прямувало з Самсуна до Туапсе, потрапило під удар, на борту виникла пожежа, а п’ятеро моряків, за попередньою інформацією, постраждали.

    На тлі попередніх серпневих атак це вже виглядає як серйозний сигнал для судноплавства в російській частині Чорного моря. Якщо інциденти триватимуть, питання ризиків рейсів до Туапсе й Новоросійська може вийти далеко за межі суто військової тематики — і безпосередньо вплинути на страхування суден, вартість перевезень, експортні маршрути та готовність міжнародних компаній заходити до російських портів.

  • Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Інтенсивність українських атак на російську нафтову інфраструктуру у квітні 2026 року сягнула найвищого рівня щонайменше з грудня 2025-го. Про це повідомляє Bloomberg, яке проаналізувало відкриті дані та зафіксовані удари по об’єктах енергетичного сектору РФ.

    За підрахунками агентства, лише протягом одного місяця Україна здійснила щонайменше 21 атаку на російську нафтову інфраструктуру. Йдеться не лише про нафтопереробні заводи, а й про широку мережу об’єктів, які забезпечують експорт і транспортування сировини: морські термінали, резервуарні парки, насосні станції та елементи трубопровідної системи.

    Особливо показовим є те, що дев’ять із цих ударів були спрямовані безпосередньо на нафтопереробні підприємства. Це найбільший місячний показник із початку 2026 року, що свідчить про системну і цілеспрямовану кампанію з ураження саме виробничих потужностей, а не лише логістики.

    Наслідки цих атак уже відчутні. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній рівень переробки нафти в Росії знизився до 4,69 мільйона барелів на добу. Це найнижчий показник із грудня 2009 року — тобто майже за півтора десятиліття. Така динаміка свідчить про серйозні структурні проблеми в роботі галузі, спричинені регулярними ударами.

    Зниження обсягів переробки створює комплексний ефект. З одного боку, воно тисне на внутрішній ринок Росії, де навесні традиційно зростає попит на пальне — як у сільському господарстві, так і в транспортному секторі. З іншого боку, це впливає і на глобальні ринки, адже Росія залишається одним із найбільших експортерів нафтопродуктів. Будь-які перебої в її постачаннях відразу відображаються на світових цінах.

    Аналітики звертають увагу і на зміну тактики українських ударів. За даними Bloomberg, у квітні Україна повернулася до практики повторних атак по тих самих об’єктах. Це дозволяє не лише завдати первинної шкоди, а й максимально ускладнити ремонт і відновлення роботи підприємств. Таким чином, навіть частково пошкоджені заводи або станції довше залишаються поза експлуатацією.

    Крім того, значно посилилися удари по транспортній інфраструктурі. Зокрема, у квітні було уражено щонайменше п’ять насосних станцій нафтопроводів — ключових елементів системи, яка забезпечує переміщення сировини між родовищами, НПЗ і портами. Пошкодження таких об’єктів створює “вузькі місця” у логістиці, навіть якщо самі заводи залишаються відносно неушкодженими.

    Ще однією тенденцією стало розширення географії ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають об’єктів у глибині території РФ. Один із найбільш показових випадків — атака на великий нафтопереробний завод, розташований на відстані понад 1500 кілометрів від українського кордону. Це демонструє зростання дальності та ефективності українських дронів, а також зміну характеру війни, де тилові об’єкти більше не є недосяжними.

    Окремі удари підтверджувалися і офіційно. За даними Генеральний штаб Збройних сил України, у період з 27 по 30 квітня було уражено об’єкти в Орську, Туапсе, а також лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”. Ці об’єкти відіграють важливу роль у переробці та транспортуванні нафти.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що удари по енергетичній інфраструктурі РФ у поєднанні із західними санкціями мають стратегічний ефект. За його словами, це призводить до скорочення експортних можливостей Росії і, відповідно, до зменшення ресурсів, які можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    У цьому контексті експерти говорять про формування нової фази економічного тиску на РФ. Якщо раніше основний акцент робився на санкціях і обмеженнях з боку Заходу, то тепер до них додається системне фізичне ураження інфраструктури. Це поєднання може мати довгострокові наслідки для російської нафтової галузі, яка є ключовим джерелом доходів державного бюджету.

    Водночас такі атаки мають і глобальний вимір. Будь-яке скорочення російського експорту або переробки нафти впливає на баланс попиту і пропозиції у світі. У поєднанні з іншими геополітичними факторами, зокрема напруженістю на Близькому Сході, це може призводити до різких коливань цін на енергоносії.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності атак, здатності Росії швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а також від загальної динаміки війни. Однак уже зараз очевидно, що удари по нафтовому сектору стали важливою складовою стратегії, спрямованої на ослаблення економічного потенціалу РФ.

  • Українські морські дрони вразили танкер MARQUISE біля узбережжя РФ

    Українські морські дрони вразили танкер MARQUISE біля узбережжя РФ

    Військово-морські сили України 29 квітня здійснили удар по підсанкційному танкеру MARQUISE в акваторії Чорного моря, використавши морські безекіпажні комплекси-камікадзе. Операція стала черговим епізодом застосування Україною морських дронів проти суден, які, за даними військових, залучені до незаконного транспортування нафтопродуктів в інтересах Росії.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ та ВМС України, удар був завданий у ранковий час двома морськими безпілотними апаратами. Ціллю став танкер MARQUISE (прапор Камерун, вантажомісткість понад 37 тисяч тонн), який перебував у дрейфі в Чорному морі приблизно за 210 кілометрів на південний схід від російського порту Туапсе.

    На момент ураження судно не передавало сигнал автоматичної ідентифікаційної системи (AIS), що, за даними військових, може свідчити про спроби приховати його переміщення або характер діяльності. Ймовірно, танкер перебував у морі в режимі очікування для подальшого перевантаження нафтопродуктів з іншого судна.

    У ВМС уточнили, що морські дрони влучили в кормову частину танкера, зокрема в район гвинто-рульової групи та машинного відділення. Такі пошкодження є критичними для судна, оскільки впливають на його здатність рухатися та маневрувати. Водночас ступінь руйнувань наразі уточнюється, і офіційних даних про повну втрату судном ходових можливостей поки немає.

    Танкер MARQUISE перебуває під санкціями одразу кількох країн та міжнародних об’єднань, зокрема України, Великої Британії, Європейського Союзу, Швейцарії, Канади та Нової Зеландії. За даними українських військових, судно використовувалося в схемах обходу санкцій і брало участь у незаконному транспортуванні російських нафтопродуктів.

    Окрему увагу військові звертають на те, що судно вимкнуло AIS-транспондер — систему, яка дозволяє ідентифікувати корабель у морі, відстежувати його курс, швидкість і місцеперебування. Вимкнення цієї системи часто розглядається як ознака тіньових операцій або спроб уникнути контролю з боку міжнародних моніторингових служб.

    У Генштабі ЗСУ наголошують, що такі операції спрямовані на ускладнення логістики незаконної торгівлі нафтопродуктами, яка, за оцінками України та її партнерів, є одним із джерел фінансування російської воєнної машини.

    Україна останнім часом активно розширює застосування морських безпілотних систем у Чорному морі. Вони використовуються для ураження військових і логістичних цілей противника на значній відстані від узбережжя, що дозволяє діяти асиметрично у морському просторі.

    Після ураження MARQUISE інформація про подальший стан судна залишається уточнюваною. Невідомо, чи зможе танкер продовжити рух або потребуватиме буксирування та ремонту.

    Українська сторона розглядає такі удари як частину ширшої стратегії тиску на морську інфраструктуру, яка може бути задіяна в обході санкцій проти Російської Федерації.

  • У Кремлі заговорили про “загрозу світовим ринкам”: що стоїть за ударами по нафтовій інфраструктурі в Туапсе

    У Кремлі заговорили про “загрозу світовим ринкам”: що стоїть за ударами по нафтовій інфраструктурі в Туапсе

    У Росії вперше на офіційному рівні відреагували на серію атак по нафтовій інфраструктурі в місті Туапсе, що на узбережжі Чорного моря. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що удари по нафтосховищах нібито створюють ризики для глобальної енергетичної безпеки та можуть впливати на баланс світових ринків нафти. Ця риторика свідчить про зміну підходу Кремля до комунікації навколо атак по об’єктах паливно-енергетичного комплексу, які раніше здебільшого коментувалися стримано або взагалі ігнорувалися.

    За словами Пєскова, удари по об’єктах, де зберігається нафта для експорту, нібито здатні порушити виконання міжнародних контрактів і створити дефіцит на світових ринках. У Кремлі також пов’язують ці події із загальною нестабільністю на енергетичних ринках, зокрема згадуючи напруження в районі Ормузької протоки — одного з ключових транспортних маршрутів для світових постачань нафти.

    Водночас російська сторона підтвердила, що після атаки на об’єкти в Туапсе було зафіксовано пожежі. За дорученням президента РФ Володимира Путіна до регіону направили міністра з надзвичайних ситуацій Олександра Куренкова, який має координувати ліквідацію наслідків ударів. Це також свідчить про серйозність ситуації, адже залучення керівництва федерального рівня зазвичай відбувається у випадках масштабних інцидентів.

    За інформацією, що з’явилася у відкритих джерелах, у ніч проти 28 квітня в районі Туапсе пролунала серія вибухів. Після цього виникла пожежа на території нафтопереробного заводу або прилеглих резервуарів для зберігання пального. Очевидці повідомляли про сильне займання, яке охопило щонайменше кілька ємностей із нафтопродуктами. Відео з місця подій швидко поширилися в соціальних мережах, хоча офіційна російська влада традиційно не надає детальної інформації щодо масштабів пошкоджень.

    Туапсе є важливим елементом російської енергетичної інфраструктури. Місто має нафтопереробний завод і порт, через який здійснюється експорт нафти та нафтопродуктів. Удар по цьому вузлу потенційно може впливати не лише на внутрішню логістику РФ, а й на експортні потоки, особливо в умовах санкційного тиску та обмеженого доступу до традиційних ринків збуту.

    З початку 2024 року атаки по російських нафтопереробних підприємствах стали регулярним явищем. За оцінками аналітиків, вони спрямовані на зниження можливостей РФ фінансувати війну за рахунок експорту енергоносіїв. Ураження таких об’єктів може призводити до тимчасового скорочення переробки нафти, логістичних збоїв та зростання витрат на відновлення інфраструктури.

    Міжнародні експерти зазначають, що вплив подібних атак на глобальний ринок нафти поки що залишається обмеженим. Росія, попри санкції, продовжує експортувати значні обсяги енергоносіїв, переорієнтувавши поставки на країни Азії, зокрема Індію та Китай. Крім того, світовий ринок нафти є достатньо диверсифікованим, і короткострокові перебої в одному регіоні зазвичай компенсуються іншими постачальниками.

    Водночас сам факт того, що Кремль почав публічно говорити про “загрозу глобальним ринкам”, може свідчити про спробу сформувати новий інформаційний наратив. Російська влада може намагатися використати тему енергетичної безпеки як інструмент політичного тиску, зокрема на країни Заходу, які залишаються чутливими до коливань цін на енергоносії.

    Аналітики також звертають увагу, що подібні заяви можуть бути спрямовані не лише на зовнішню аудиторію, а й на внутрішню. Демонстрація “загроз світового масштабу” дозволяє пояснювати наслідки атак та виправдовувати можливі економічні труднощі всередині країни.

    Окремо варто зазначити, що удари по енергетичній інфраструктурі стали одним із ключових елементів сучасної війни. Вони мають не лише військове, а й економічне значення, адже впливають на доходи держави, логістику та стабільність постачань. У випадку Росії, яка значною мірою залежить від експорту нафти та газу, такі удари можуть мати довгострокові наслідки.

    Попри заяви Кремля, офіційної міжнародної реакції на події в Туапсе наразі обмежено. Більшість країн утримуються від коментарів, розглядаючи ситуацію як частину ширшого військового конфлікту. Водночас ринки енергоносіїв уважно стежать за розвитком подій, оскільки будь-які перебої в поставках можуть впливати на ціни.

    Таким чином, ситуація навколо атак на нафтову інфраструктуру в Туапсе виходить за межі локального інциденту. Вона відображає ширші процеси — від трансформації війни до зміни інформаційної стратегії Росії. Заяви Кремля про “загрозу світовим ринкам” можуть бути частиною спроби переосмислити власні втрати та використати їх у політичній грі на міжнародній арені.