Daypolitico

Позначка: тимчасовий захист

  • У Чехії хочуть скасувати захист для українців

    У Чехії хочуть скасувати захист для українців

    У Чехії знову загострилася політична дискусія щодо майбутнього українських біженців: частина політиків закликає переглянути або навіть скасувати систему тимчасового захисту, яка дозволяє громадянам України легально перебувати в країні через війну. Про це заявив лідер чеської партії СДПН і голова Палати депутатів Чехії Томіо Окамура, повідомляє České noviny.

    Під час ефіру на телеканалі Prima TV він висловив позицію, що Чехія має припинити дію тимчасового захисту для українців. Політик стверджує, що країна нібито стикається з надмірним навантаженням через велику кількість біженців, а частина місцевих мешканців висловлює невдоволення їхньою присутністю.

    «Якби це залежало від мене, я б негайно припинив тимчасовий захист», — заявив Окамура, додавши, що, на його думку, суспільство дедалі частіше ставить під сумнів масштаби прийому українців.

    Його слова викликали критику з боку представників інших політичних сил Чехії, які наголошують, що українці стали важливою частиною ринку праці та економічної системи країни. Зокрема, йдеться про дефіцит робочої сили в будівельній галузі, медицині, сфері догляду та промисловості, який частково компенсується за рахунок українських працівників.

    За офіційними даними, у Чехії нині перебуває близько 400 тисяч українців, які отримали тимчасовий захист. Понад 175 тисяч із них офіційно працевлаштовані та сплачують податки, що, за оцінками урядових структур, робить їх значним внеском у бюджет країни. Значну частину решти становлять діти, студенти та люди, які тимчасово не залучені до роботи.

    Урядові представники також наголошують, що присутність українців допомагає Чехії частково компенсувати дефіцит робочої сили та уникнути додаткових зобов’язань у межах європейського міграційного механізму ЄС. У політичних колах підкреслюють, що економічний ефект від працевлаштування українців у багатьох секторах є позитивним і вимірюваним.

    Водночас дискусія про майбутнє системи тимчасового захисту виходить за межі однієї країни. У Європейському Союзі тривають обговорення щодо продовження цього механізму після березня 2027 року, коли спливає чинний термін його дії. Розглядаються різні сценарії: від продовження статусу до поступового переходу на інші форми легального перебування або інтеграції.

    Окремо на рівні ЄС обговорюються можливі зміни для нових мігрантів, зокрема щодо чоловіків мобілізаційного віку. При цьому підкреслюється, що будь-які майбутні правила не повинні зачіпати тих українців, які вже перебувають у ЄС під захистом.

    За даними європейських соціальних досліджень, тривале перебування за кордоном також впливає на настрої українців. Частина біженців розглядає можливість повернення додому, однак значна кількість людей залишається в ЄС через стабільніші доходи, доступ до соціальних послуг та безпекову ситуацію в Україні.

    У Чехії це питання залишається політично чутливим: з одного боку, українці інтегрувалися в економіку і частково стабілізували ринок праці, з іншого — тема міграції активно використовується у внутрішньополітичних дискусіях. В уряді наголошують, що будь-які рішення щодо статусу біженців мають ухвалюватися на рівні ЄС, а не окремих держав, щоб уникнути правової та соціальної фрагментації.

  • Польща підтримала ідею обмежити статус українських чоловіків призовного віку в ЄС

    Польща підтримала ідею обмежити статус українських чоловіків призовного віку в ЄС

    Польща підтримує ідею обмеження доступу до тимчасового захисту в Європейському Союзі для українських чоловіків призовного віку. Про це повідомляють польські медіа з посиланням на дипломатичні джерела, пише RMF24.

    За даними видання, позиція Варшави буде озвучена під час обговорень між міністрами країн ЄС, які мають відбутися 4 червня. Йдеться про можливі зміни до чинної схеми тимчасового захисту, запровадженої після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Польський дипломат, на якого посилаються ЗМІ, заявив, що обмеження для цієї категорії осіб не викликають суттєвих суперечок у Варшаві. На його думку, українські чоловіки призовного віку, які не можуть легально виїхати з України, не повинні автоматично отримувати право на тимчасовий захист у ЄС.

    Він також зазначив, що така позиція узгоджується з підходом української влади, яка стикається з дефіцитом людських ресурсів на фронті. На думку польської сторони, це рішення не суперечить гуманітарним принципам, оскільки прирівнює правила для цієї групи до загальних міграційних норм.

    Окремо у Варшаві висловлюються на підтримку скасування спеціальних пільг для українських біженців і переходу до стандартних правил міграційної політики ЄС.

    Водночас Польща виступає проти іншого можливого підходу, який передбачає обмеження тимчасового захисту залежно від регіону походження в Україні. Деякі країни, зокрема Норвегія, вже застосували модель, за якої біженці з окремих «відносно безпечних» регіонів не отримують автоматичного захисту.

    У Варшаві вважають такий підхід несправедливим, аргументуючи це тим, що вся територія України залишається вразливою до ракетних ударів і наслідків війни.

    На тлі цих дискусій у ЄС триває обговорення майбутнього Директиви про тимчасовий захист, яка була ухвалена у березні 2022 року як надзвичайний механізм підтримки громадян України. Документ забезпечив мільйонам українців право на перебування, роботу та соціальний захист у країнах Євросоюзу.

    Спочатку механізм розглядався як тимчасовий, однак його дію неодноразово продовжували. Наразі він чинний до березня 2027 року.

    Окремі держави-члени ЄС уже розглядають варіанти подальшого посилення правил. Зокрема, Данія обговорює можливість обмежень для чоловіків віком 23–60 років, а також перегляд умов захисту для новоприбулих із частини українських регіонів, які вважаються менш постраждалими від бойових дій.

    Дискусії щодо майбутнього системи тимчасового захисту тривають на тлі зростаючого навантаження на міграційні системи країн ЄС та пошуку довгострокової моделі регулювання статусу українських біженців.

  • ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    ЄС може закрити двері для частини українців: чоловіків призовного віку хочуть виключити із системи захисту

    У Європейському Союзі розпочалася нова дискусія щодо майбутнього мільйонів українських біженців, які перебувають у країнах блоку за програмою тимчасового захисту. За інформацією Euractiv, яку підтверджують документи Ради ЄС, серед варіантів, що нині обговорюються на рівні європейських урядів, є можливе виключення українських чоловіків призовного віку з оновленої системи тимчасового захисту після її наступного продовження.

    Йдеться про Директиву про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive), яку Європейський Союз активував у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме ця система дозволила понад чотирьом мільйонам українців легально проживати, працювати, отримувати медичну допомогу та соціальну підтримку в країнах ЄС без проходження стандартних процедур надання притулку. Наразі дія програми офіційно продовжена до березня 2027 року.

    Однак війна триває вже понад чотири роки, а в Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність реформування механізму. Як повідомляє Euractiv із посиланням на внутрішню записку Ради ЄС, одним із можливих сценаріїв є продовження програми тимчасового захисту, але зі звуженням кола осіб, які зможуть нею скористатися надалі. Серед запропонованих варіантів — виключення чоловіків призовного віку та осіб, які залишили Україну з порушенням правил виїзду.

    Водночас наразі жодного остаточного рішення не ухвалено. Обговорення перебувають лише на етапі консультацій між державами-членами та інституціями Євросоюзу. Очікується, що подальшу долю системи тимчасового захисту міністри внутрішніх справ і міграції обговорять уже найближчими днями на засіданні Ради ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ. Якщо країни-члени погодяться із необхідністю змін, тоді Європейська комісія повинна буде підготувати офіційну законодавчу пропозицію.

    Важливо, що ймовірні обмеження наразі стосуються лише нових заявників, які звертатимуться за тимчасовим захистом у майбутньому. Для українців, які вже отримали цей статус, правила поки що залишаються незмінними. Саме на цьому раніше наголошували представники Європейської комісії.

    Ще наприкінці лютого речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявляв, що чинне рішення про тимчасовий захист до березня 2027 року однаково поширюється на всіх українців незалежно від статі чи віку. За його словами, нинішні правила не передбачають жодних винятків для чоловіків призовного віку.

    Попри це, окремі країни вже почали порушувати питання перегляду підходів до українських біженців. Одним із найбільш активних прихильників жорсткіших правил стала Чехія. Раніше лідер чеської ультраправої партії SPD Томіо Окамура заявив про консультації щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Політик стверджував, що значна частина українців регулярно повертається до України та виїжджає назад до ЄС, що, на його думку, ставить під сумнів необхідність подальшого захисту. Ці заяви викликали гостру дискусію як у Чехії, так і серед української громади.

    Додатковим фактором стала ситуація у країнах Північної Європи. Наприклад, Норвегія вже ухвалила рішення обмежити надання колективного захисту для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Відтепер такі заявники не отримуватимуть автоматичного статусу й повинні будуть проходити індивідуальну процедуру розгляду клопотань про притулок. Норвезький уряд пояснив своє рішення необхідністю посилення контролю над міграційними потоками.

    У самому ЄС аргументи прихильників жорсткішого підходу базуються переважно на двох тезах. Перша — кадрові проблеми України під час війни та необхідність збереження мобілізаційного ресурсу держави. Друга — підготовка до майбутньої відбудови країни, яка потребуватиме значної кількості працездатного населення. Деякі уряди вважають, що механізм тимчасового захисту має поступово трансформуватися із надзвичайного гуманітарного інструменту у більш вибіркову систему.

    Разом із тим правозахисники та експерти з міграційної політики попереджають про ризики дискримінації. На їхню думку, виключення цілої категорії людей лише за віком і статтю може суперечити принципам європейського права та створити численні судові спори. Крім того, значна частина чоловіків, які перебувають у ЄС, мають законні підстави для виїзду з України, працюють, сплачують податки та інтегрувалися у країнах перебування.

    За останніми даними Eurostat, станом на березень 2026 року статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали понад 4,33 млн громадян України. Найбільше українців перебуває у Німеччині, Польщі та Чехії. Дорослі чоловіки становлять близько 26,6% усіх отримувачів цього статусу.

    Водночас спеціальна представниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон раніше заявляла, що очікує продовження системи тимчасового захисту щонайменше до 2028 року. Однак формат такого продовження залишається відкритим питанням. У Брюсселі вже визнають, що початковий механізм, який задумувався як короткострокове рішення, поступово перетворюється на довгострокову міграційну політику для мільйонів українців.

    Саме тому найближчі рішення Євросоюзу можуть стати одними з найважливіших для українських громадян за кордоном від початку повномасштабної війни. Поки що мова йде лише про політичні дискусії та робочі документи, однак сам факт появи таких пропозицій свідчить: питання майбутнього тимчасового захисту в Європі входить у нову фазу.

  • Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Уряд Чехії схвалив пакет змін до законодавства щодо українських біженців, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту. Нові правила передбачають посилення контролю за перебуванням, отриманням гуманітарної допомоги та використанням окремих соціальних механізмів. Про це повідомляє видання Novinky.

    Як заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар, зміни не спрямовані проти працюючих українців, які дотримуються законів країни, і не змінюють базових гарантій для тих, хто інтегрувався в ринок праці. За його словами, головна мета реформи — запобігти зловживанням системою підтримки та перекрити можливості для нелегальних схем отримання допомоги.

    Однією з ключових новацій стане жорсткіший контроль за виїздами за межі країни. Згідно з поправками, українці можуть втратити статус тимчасового захисту, якщо перебуватимуть за межами Шенгенської зони понад 30 днів. Влада пояснює, що це правило має забезпечити реальне проживання отримувачів статусу в Чехії, а не його формальне використання.

    Також змінюються правила надання гуманітарної допомоги. Відтепер отримувачі виплат повинні перебувати на території Чехії щонайменше 16 днів у місяці, за який нараховується допомога. Уряд стверджує, що це дозволить уникнути ситуацій, коли фінансова підтримка надається особам, які фактично не проживають у країні або регулярно перебувають за кордоном.

    Водночас у законопроєкті передбачені винятки для короткострокових поїздок. Українці з тимчасовим захистом зможуть виїжджати за кордон для відвідування родичів, вирішення особистих або робочих питань без автоматичної втрати права на допомогу, якщо не порушують встановлених часових обмежень.

    Чеська влада також посилається на дані про навантаження на соціальну систему. За інформацією уряду, станом на березень у Чехії перебуває близько 385 040 українських біженців, з яких приблизно 90 тисяч отримують гуманітарну допомогу. Міністр внутрішніх справ заявив, що лише з початку року було виявлено кілька сотень випадків зловживань, а поліція відкрила понад 40 кримінальних проваджень, пов’язаних із шахрайством у цій сфері. Загальні збитки оцінюються більш ніж у 18 мільйонів крон.

    Окремо поправки передбачають нові вимоги для частини власників автомобілів з українською реєстрацією. Їх можуть зобов’язати зареєструвати транспортні засоби у чеському державному реєстрі, що, за задумом уряду, має посилити контроль за переміщенням і використанням авто на території країни. Ця норма ще потребує погодження на рівні Європейського Союзу.

    Якщо поправки пройдуть парламент Чехії і будуть підписані президентом, вони набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Частина положень, зокрема щодо транспорту, залежатиме від рішень ЄС і може бути впроваджена пізніше.

    Паралельно в Європейському Союзі тривають дискусії щодо продовження дії директиви про тимчасовий захист для українців ще на один рік. Документ, ухвалений у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, дав змогу мільйонам українців отримати право на проживання, роботу та соціальний захист у країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку. Наразі його дія продовжена до 4 березня 2027 року, однак подальша модель підтримки біженців залишається предметом обговорень у Брюсселі.

  • «Українців забагато»: у Чехії заговорили про скасування захисту для чоловіків призовного віку

    «Українців забагато»: у Чехії заговорили про скасування захисту для чоловіків призовного віку

    У Чехії знову спалахнула дискусія навколо майбутнього українських біженців. Лідер ультраправої та антиіммігрантської партії SPD («Свобода і пряма демократія») Томіо Окамура заявив, що Прага нібито веде переговори на рівні Європейського Союзу щодо можливого припинення тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Відповідну заяву політик опублікував на своїй сторінці у Facebook.

    Окамура стверджує, що виступає за якнайшвидше скасування тимчасового захисту не лише для чоловіків, а загалом для всіх громадян України, які перебувають у Чехії. Водночас він визнав, що реалізація такої ініціативи наразі є складною без підтримки інших держав Європейського Союзу.

    Свою позицію політик аргументував тим, що частина українців, які отримали статус тимчасового захисту, продовжують їздити до України. За словами Окамури, це нібито ставить під сумнів саму необхідність надання спеціального статусу.

    «Тих українців є тут забагато, а мусимо з тим щось робити», — заявив чеський ультраправий політик.

    Окамура також пов’язав питання скасування тимчасового захисту із потенційним завершенням війни в Україні. На його думку, після припинення бойових дій українці повинні будуть або повернутися додому, або оформлювати стандартні дозволи на проживання у Чехії на загальних підставах.

    Крім того, лідер SPD повідомив, що його політична сила завершує підготовку нової редакції закону про іноземців. За його словами, документ передбачатиме жорсткіші умови перебування іноземців у Чехії, зокрема й громадян України, які мають тимчасовий захист.

    Втім, заяви Окамури наразі не означають офіційної зміни політики чеської влади щодо українських біженців. SPD залишається опозиційною політичною силою, а уряд Чехії офіційно продовжує підтримувати механізм тимчасового захисту, запроваджений Європейським Союзом після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

    Чехія залишається однією з країн ЄС, яка прийняла найбільшу кількість українців у співвідношенні до власного населення. За даними чеського МВС, у країні перебувають сотні тисяч громадян України зі статусом тимчасового захисту. Значна частина з них інтегрувалася у ринок праці, освіту та систему соціального забезпечення.

    Однак тема українських біженців дедалі частіше стає частиною внутрішньополітичних дискусій у низці європейських держав. Особливо це помітно на тлі економічних труднощів, зростання популярності правих партій та наближення виборчих кампаній у різних країнах ЄС.

    У самій Чехії SPD вже тривалий час будує свою політичну риторику на критиці міграційної політики, допомоги іноземцям та підтримки України. Партія регулярно виступає проти фінансування українських програм та закликає до жорсткішого контролю над перебуванням біженців.

    Водночас механізм тимчасового захисту для українців діє на рівні всього Європейського Союзу. Його продовження або скасування не може ухвалюватися окремою державою без погодження з іншими членами ЄС. Наразі Євросоюз уже продовжив дію тимчасового захисту для українців до березня 2027 року. Це рішення підтримала більшість держав-членів.

    На цьому тлі українська влада також починає активніше готуватися до майбутнього повернення громадян з-за кордону. Нещодавно у Києві заявили про необхідність отримання більш точних даних щодо українців у країнах ЄС, зокрема для планування політики реінтеграції та підготовки громад до повернення населення.

    Міністр соціальної політики України Денис Улютін раніше повідомляв, що після завершення війни до України можуть повернутися близько двох мільйонів громадян. За його словами, одним із головних викликів стане готовність українських міст і громад забезпечити людей житлом, роботою та базовою інфраструктурою.

    Подібні дискусії точаться і в інших країнах Європи. Наприклад, уряд Ірландії уже заявив про намір після завершення дії директиви ЄС поступово переходити до програм добровільного повернення українських біженців додому. Там планують змінити модель підтримки: замість довготривалих соціальних виплат фінансувати повернення людей до України.

    Експерти зазначають, що питання українських біженців стане одним із ключових викликів для Європи після завершення війни. Водночас наразі жодних рішень про масове припинення тимчасового захисту для українців у Чехії чи інших країнах ЄС офіційно не ухвалено.

  • ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    У Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі тимчасового захисту для громадян України, які перебувають на території країн ЄС після початку повномасштабного вторгнення Росії. На цей момент жодного остаточного рішення щодо продовження або зміни цього механізму не ухвалено.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, наголосивши, що дискусії між інституціями ЄС та державами-членами тривають і перебувають у робочій фазі.

    За його словами, Єврокомісія вже розпочала консультації з країнами ЄС ще в березні під час засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. У центрі обговорення — можливість продовження дії тимчасового захисту ще на один рік або ж розробка альтернативної моделі правового статусу для українців після завершення чинного режиму.

    “Що я можу сказати, то це те, що обговорення тривають”, — зазначив Ламмерт, підкресливши, що йдеться про складний процес, який потребує узгодження позицій усіх країн Євросоюзу.

    Він також наголосив, що питання тимчасового захисту безпосередньо стосується як підтримки України, так і мільйонів українських громадян, які нині проживають у державах ЄС. За його словами, це одне з ключових соціально-політичних питань порядку денного Єврокомісії, оскільки воно впливає на ринки праці, соціальні системи та міграційну політику країн-членів.

    “Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення”, — додав речник Єврокомісії.

    Як відомо, Директива про тимчасовий захист була ухвалена ЄС у березні 2022 року як екстрений інструмент реагування на масовий наплив біженців після початку війни. Вона надала українцям право на легальне перебування, доступ до працевлаштування, освіти, медичних і соціальних послуг у країнах ЄС без необхідності проходити стандартну процедуру отримання притулку.

    Спочатку цей механізм розглядався як короткострокове рішення, однак через продовження бойових дій його дію вже кілька разів подовжували. Наразі тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року.

    Водночас у Єврокомісії обговорюють різні сценарії після завершення цього терміну. Серед можливих варіантів — чергове продовження дії директиви, поступове згортання механізму або створення нового правового статусу для українців, який міг би забезпечити більш довгострокову інтеграцію в країнах ЄС.

    Окремо розглядається питання адаптації систем соціального захисту та ринку праці в державах-членах, оскільки мільйони українців уже інтегровані в економічні процеси країн Європи, працюють, навчаються та користуються соціальними послугами.

    Міжнародні аналітичні оцінки також свідчать, що значна частина українців може залишатися в ЄС у середньостроковій перспективі навіть у разі зміни безпекової ситуації в Україні. Це робить питання правового статусу українських громадян у Європі одним із ключових викликів для міграційної політики ЄС у найближчі роки.

  • ООН: понад половина українських біженців залишаться в Європі за «крихкого миру»

    ООН: понад половина українських біженців залишаться в Європі за «крихкого миру»

    У разі досягнення у 2026 році так званого «крихкого миру з поступками» у російсько-українській війні понад половина українських біженців залишатиметься в країнах Європи щонайменше до кінця 2029 року. Про це йдеться в дослідженні Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), на яке посилаються аналітики організації.

    У звіті розглядається кілька можливих сценаріїв розвитку ситуації, які не є прямими прогнозами, а моделюють можливу поведінку українців залежно від політичних, безпекових та економічних умов у майбутньому.

    У першому сценарії передбачається, що в 2026 році досягається умовне припинення бойових дій або «крихкий мир», при якому Росія зберігає де-факто контроль над частиною тимчасово окупованих територій України. Також у моделі закладено, що рівень інвестицій у регіони, які залишаються під контролем українського уряду, буде середнім або високим.

    Окремо враховується припущення щодо політики ЄС: статус тимчасового захисту для українських біженців у Європейському Союзі припиняється у березні 2027 року.

    За таких умов, за оцінками УВКБ ООН, близько 2,9 млн українських біженців, або приблизно 56% від їхньої нинішньої кількості, залишаться в Європі щонайменше до кінця 2029 року.

    Фактично це означає, що навіть у разі зниження інтенсивності бойових дій значна частина українців не повернеться додому у середньостроковій перспективі. Причинами такого сценарію можуть стати невизначеність безпекової ситуації, економічні фактори, інтеграція в країнах перебування, а також відсутність достатніх умов для швидкого відновлення житла та інфраструктури в Україні.

    Другий сценарій передбачає збереження поточної ситуації, тобто продовження російської агресії без суттєвих змін на фронті або в політичному врегулюванні.

    У такому випадку, за розрахунками УВКБ ООН, на кінець 2029 року в Європі перебуватиме близько 5,16 млн українських біженців, що становить приблизно 99% від їхньої поточної кількості. Це означає практично повне збереження масштабів вимушеного переміщення населення протягом усього періоду моделювання.

    Третій сценарій моделює варіант, за якого Україна до кінця 2026 року відновлює контроль над окупованими територіями.

    У цьому випадку очікується найбільше скорочення кількості біженців: до близько 32% від поточної чисельності. Водночас у звіті наголошується, що навіть за такого розвитку подій повернення буде поступовим і залежатиме від темпів відбудови, безпеки, економічної стабільності та наявності житла.

    В УВКБ ООН підкреслюють, що наведені сценарії не є прогнозом майбутнього і не відображають очікувань організації щодо найбільш ймовірного розвитку подій. Натомість вони демонструють, як поведінка українських біженців може змінюватися залежно від різних політичних і соціально-економічних умов.

    Моделювання базується на поєднанні статистичних даних та результатів опитувань українських біженців у країнах Європи, що дозволяє оцінити потенційні міграційні рішення у разі зміни обставин.

    Окремо в дослідженні враховується невизначеність щодо подальшого режиму тимчасового захисту в Європейському Союзі. Наразі дія Директиви про тимчасовий захист, яка була запроваджена у березні 2022 року, продовжена до 4 березня 2027 року.

    Європейська комісія обговорює з державами-членами можливі варіанти подальшої політики щодо українців після цієї дати. Серед розглянутих сценаріїв — як поступове згортання механізму тимчасового захисту, так і його можливе продовження ще на обмежений період.

    У підсумку УВКБ ООН зазначає, що навіть за найоптимістичніших сценаріїв значна частина українців може залишатися за межами країни протягом тривалого часу. Основним фактором, який визначатиме динаміку повернення, залишаються безпекові умови в Україні та темпи відновлення економіки й інфраструктури після завершення активної фази війни.

  • Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Українців у ЄС стало менше: де найбільше скоротилася кількість біженців і чому це тривожний сигнал

    Кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, вперше за останні місяці помітно скоротилася. Станом на кінець березня 2026 року в ЄС офіційно перебували 4,33 мільйона громадян України, які виїхали через повномасштабну війну. Лише за один місяць їхня кількість зменшилася майже на 69 тисяч осіб.

    Такі дані оприлюднив Eurostat — статистичний офіс Європейського Союзу.

    Порівняно з лютим кількість українців зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 68 980 осіб, або на 1,6%. На тлі попередніх років, коли цифри або стабільно зростали, або залишалися приблизно на одному рівні, нинішня тенденція привернула особливу увагу експертів і європейських урядів.

    Найбільше українців досі перебуває у Німеччині. Там тимчасовий захист мають 1 274 955 осіб — майже третина всіх українських біженців у Євросоюзі. На другому місці Польща — 961 405 осіб, а третє місце посідає Чехія, де проживають 379 820 українців зі статусом захисту.

    Саме ці три країни від початку повномасштабної війни стали головними центрами прийому українців. Вони забезпечували житлом, соціальною допомогою, медичними послугами та доступом до ринку праці мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки через російське вторгнення.

    Втім, нинішня статистика показує нові процеси всередині Європи. У 14 країнах ЄС кількість українців під тимчасовим захистом продовжує зростати, але в 13 державах — навпаки падає.

    Найбільший приріст зафіксували у Німеччині, де кількість українців збільшилася на 7 480 осіб. Також зростання відбулося в Іспанії (+2 665) та Румунії (+2 125).

    Натомість найпомітніше скорочення зафіксували в Італії, де кількість українців зменшилася більш ніж на 30 тисяч осіб лише за місяць. Значне падіння також сталося у Чехії (-19 810) та Фінляндії (-8 080).

    Експерти пояснюють таку динаміку кількома причинами одночасно. Частина українців змінює країну проживання всередині ЄС у пошуках роботи, стабільнішого соціального забезпечення або кращих умов для дітей. Інші повертаються до України, особливо у відносно безпечні регіони. Також впливають зміни міграційної політики окремих країн Європи.

    Останні місяці дедалі більше європейських держав почали переглядати програми підтримки українців. Деякі уряди поступово скорочують витрати на соціальне забезпечення, безкоштовне житло чи компенсації для біженців.

    Наприклад, уряд Ірландії вже оголосив про плани суттєво змінити систему підтримки українців і фактично згортати програму масового розміщення. Окрім цього, в країні обговорюють механізми стимулювання добровільного повернення українців додому.

    У Великій Британії, за даними місцевих ЗМІ, також почастішали випадки відмов українцям у продовженні програм захисту та перебування.

    Окрему увагу аналітики звертають на Чехію. Саме вона залишається країною з найбільшим навантаженням у перерахунку на кількість населення. Там на кожну тисячу жителів припадає 34,8 українця зі статусом тимчасового захисту. Для порівняння, у Польщі цей показник становить 26,3, у Словаччині — 26,2, тоді як середній показник по ЄС — лише 9,6 особи на тисячу населення.

    Структура українських біженців у Європі також практично не змінилася. За даними Eurostat, понад 98,4% усіх людей під тимчасовим захистом є громадянами України.

    Дорослі жінки становлять найбільшу частину — 43,3%. Майже третина — це діти та підлітки віком до 18 років. Частка дорослих чоловіків становить 26,6%.

    Саме цей демографічний дисбаланс уже кілька років викликає серйозне занепокоєння в Україні. Демографи та економісти попереджають: якщо значна частина жінок із дітьми остаточно інтегрується у європейське суспільство, країна може зіткнутися з ще глибшою кризою після війни.

    Раніше директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова заявляла, що після завершення воєнного стану можлива нова хвиля виїзду українців. Йдеться про ситуацію, коли чоловіки почнуть масово виїжджати до своїх сімей, які вже тривалий час живуть у країнах ЄС.

    За оцінками демографів, повернення українців додому поки що залишається обмеженим. Більшість людей не готові повертатися через безпекову ситуацію, проблеми з житлом, нестабільність економіки та невизначеність щодо майбутнього.

    Водночас Європа поступово переходить від екстреної гуманітарної підтримки до більш прагматичного підходу. Українців дедалі активніше інтегрують у ринок праці, систему освіти та місцеві громади. У багатьох країнах біженці вже не сприймаються як тимчасове явище, а стають частиною економічного та соціального життя.

    На цьому тлі скорочення кількості українців під тимчасовим захистом не обов’язково означає масове повернення додому. Часто це лише ознака переоформлення статусів, зміни країни проживання або переходу на інші типи дозволів на перебування.

    Проте для України сама цифра у понад 4,3 мільйона громадян за кордоном залишається одним із найсерйозніших викликів воєнного часу. Адже йдеться не лише про гуманітарну кризу, а й про майбутнє ринку праці, народжуваності, економіки та післявоєнного відновлення держави.

  • Пенсії під загрозою: хто з українців може втратити виплати у 2026 році та що потрібно зробити

    Пенсії під загрозою: хто з українців може втратити виплати у 2026 році та що потрібно зробити

    В Україні окремі категорії пенсіонерів ризикують залишитися без виплат, якщо не виконають обов’язкові вимоги держави. Йдеться насамперед про громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях або тривалий час перебувають за кордоном. Про це передає видання «На пенсії».

    Згідно з актуальними правилами, ці категорії мають підтвердити своє право на отримання пенсії. У разі невиконання умов виплати можуть бути призупинені або повністю припинені.

    До групи ризику входять, зокрема, пенсіонери, які проживають або раніше проживали на тимчасово окупованих територіях. Також це стосується громадян, які виїхали за межі України і перебувають там понад 183 дні протягом року — незалежно від того, чи мають вони статус тимчасового захисту або біженця.

    Ключова вимога для збереження виплат — проходження фізичної ідентифікації. Це процедура підтвердження особи, яка дозволяє державі переконатися, що пенсію отримує саме той громадянин, якому вона призначена.

    Зробити це потрібно до 31 грудня 2026 року. Якщо пенсіонер не пройде ідентифікацію, виплати можуть бути призупинені. У деяких випадках це вже відбулося — зокрема для тих, хто не підтвердив свою особу у попередньому періоді.

    Окрема вимога стосується мешканців окупованих територій. Вони повинні подати письмове підтвердження про те, що не отримують пенсію від Росії. Без такого повідомлення українська сторона може призупинити виплати, щоб уникнути подвійного фінансування.

    Процедура підтвердження максимально спрощена і доступна у кількох форматах. Пенсіонери можуть звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду, скористатися електронними послугами через онлайн-портал або пройти ідентифікацію дистанційно через відеозв’язок.

    Для тих, хто перебуває за кордоном, передбачено ще один варіант — звернення до консульських установ України. Там можна оформити необхідні документи та передати їх до Пенсійного фонду.

    Якщо виплати вже були припинені, їх можна відновити. Для цього потрібно пройти ідентифікацію або подати необхідні документи. Після підтвердження права на пенсію виплати поновлюються.

    Експерти пояснюють, що такі правила пов’язані з необхідністю контролю за державними виплатами в умовах війни. Значна кількість громадян змінила місце проживання, а частина територій перебуває під окупацією, що ускладнює перевірку отримувачів соціальної допомоги.

    Водночас держава намагається зберегти доступ до виплат для всіх, хто має на них право. Саме тому запроваджено альтернативні способи підтвердження особи — як офлайн, так і онлайн.

    Пенсіонерам радять не відкладати проходження ідентифікації, адже наприкінці року можливе збільшення навантаження на систему та затримки в обробці заяв.

    У підсумку нові вимоги не означають автоматичне скасування пенсій, але зобов’язують громадян підтвердити своє право на їх отримання. Вчасне виконання процедур дозволить уникнути зупинки виплат і зберегти фінансову стабільність.

  • До €10 000 за повернення в Україну: в Ірландії змінюють підхід до українських біженців

    До €10 000 за повернення в Україну: в Ірландії змінюють підхід до українських біженців

    Уряд Ірландії розглядає суттєві зміни у підході до підтримки українських біженців, зокрема запровадження фінансових стимулів для добровільного повернення на батьківщину. Йдеться про можливість отримання до 10 тисяч євро на сім’ю, що має стати частиною нової міграційної стратегії країни.

    Ідея не є новою: ще раніше уряд Ірландії обговорював механізм добровільного повернення, який передбачає виплати до 2500 євро на одну особу або до 10 000 євро на родину. Такий підхід розглядається як альтернатива складним і дорогим процедурам примусового видворення мігрантів . Водночас у 2026 році ця ініціатива набуває нового значення на тлі загального перегляду політики щодо українців.

    Причиною змін стало зростаюче навантаження на соціальну систему країни. Ірландія прийняла десятки тисяч українців після початку повномасштабної війни, і держава витратила сотні мільйонів євро на їх підтримку. Лише програма компенсацій для сімей, які надають житло, охопила десятки тисяч домогосподарств і стала одним із ключових інструментів інтеграції.

    Однак тепер уряд переходить до іншої моделі. Зокрема, планується поступове згортання програми Accommodation Recognition Payment (ARP), яка передбачає виплати власникам житла. Цю допомогу вже скоротили з 800 до 600 євро, а надалі її можуть знизити до 400 євро на місяць . Крім того, влада має намір поступово відмовитися від розміщення українців у готелях та інших тимчасових об’єктах.

    Уряд пояснює ці кроки кількома факторами. По-перше, значна частина українців уже інтегрувалася в ірландське суспільство та почала самостійно орендувати житло. По-друге, програма виплат вплинула на ринок нерухомості: у деяких випадках власникам було вигідніше брати участь у державній програмі, ніж здавати житло в оренду .

    На цьому тлі фінансові стимули для повернення розглядаються як інструмент балансування системи. Влада наголошує, що йдеться виключно про добровільний механізм, який дозволить людям самостійно ухвалити рішення. Виплати мають покривати витрати на переїзд, адаптацію та перші кроки після повернення — наприклад, навчання або започаткування власної справи .

    Разом із тим ініціатива викликає неоднозначну реакцію. Деякі правозахисні організації критикують підхід, вважаючи, що фінансові стимули можуть створювати непрямий тиск на вразливі групи населення. Вони наголошують, що рішення про повернення має базуватися насамперед на безпековій ситуації в Україні, а не на економічних факторах.

    У ширшому контексті ці зміни відображають загальноєвропейську тенденцію. Країни ЄС поступово переходять від екстреної гуманітарної підтримки до більш структурованої міграційної політики. Це означає посилення контролю, скорочення витрат і пошук довгострокових рішень.

    Зокрема, в багатьох державах уже обговорюється можливість обмеження соціальних виплат, запровадження додаткових вимог до працевлаштування або навчання, а також стимулювання добровільного повернення. Ірландія стала однією з перших країн, яка відкрито пропонує фінансову модель такого повернення.

    Для України ці процеси мають подвійне значення. З одного боку, повернення громадян може сприяти відновленню економіки та ринку праці. З іншого — масове повернення без належних умов може створити додаткове навантаження на соціальну сферу.

    Експерти зазначають, що багато українців уже інтегрувалися в європейські країни, мають роботу, навчаються або ведуть бізнес. Тому навіть значні фінансові стимули не гарантують масового повернення. Рішення залежатиме від безпекової ситуації, економічних можливостей і особистих обставин кожної родини.

    Очікується, що остаточні параметри програми в Ірландії будуть сформовані найближчим часом. Поки що йдеться про підготовчий етап і обговорення механізмів реалізації.

    Таким чином, ініціатива з виплатами до 10 тисяч євро є частиною більшого процесу трансформації міграційної політики в Європі. Вона демонструє прагнення держав знайти баланс між гуманітарною підтримкою та економічною доцільністю, водночас залишаючи ключове рішення — повертатися чи ні — за самими українцями.