Daypolitico

Позначка: Тимур Ткаченко

  • Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Володимир Зеленський запропонував колишньому голові СБУ Василю Малюку очолити Київську міську військову адміністрацію, однак той відмовився. Про це повідомило джерело, знайоме з перебігом зустрічі президента щодо захисту критичної інфраструктури та підготовки столиці до зими.

    Пропозиція пролунала на тлі проблем з енергопостачанням Києва та критики Зеленського на адресу міської влади. 13 жовтня президент заявив, що столиця виконує план стійкості гірше, ніж прифронтові та прикордонні регіони. Після нічного балістичного удару 14 жовтня в п’яти районах Києва запровадили аварійні відключення світла, а графіки стабілізаційних відключень тимчасово не діяли.

    Посада начальника КМВА залишається вакантною з липня, коли Зеленський звільнив Тимура Ткаченка. Наразі обов’язки керівника виконує його перший заступник Андрій Ткачов. Хто може обійняти цю посаду після відмови Малюка, поки невідомо.

    Пошук нового керівника військової адміністрації відбувається на тлі конфлікту між центральною владою та мером Києва Віталієм Кличком. 14 жовтня він виступив у Верховній Раді, відкинув звинувачення у провалі підготовки міста до зими та заявив про спроби знищити місцеве самоврядування. Напередодні, 13 жовтня, мер також опублікував заяву про безпідставні звинувачення у зриві опалювального сезону та наголосив, що не відповідає за інтенсивність російських обстрілів, руйнування системи електропостачання та протиповітряну оборону. Під час виступу в парламенті Кличко також порушив питання захисту енергетичних об’єктів столиці від російських атак.

    Малюк очолював СБУ з липня 2022 року до січня 2026-го. За його керівництва служба провела операції проти Кримського мосту та російської стратегічної авіації, зокрема операцію «Павутина». Після відставки він залишився в системі спецслужби й зосередився на асиметричних операціях проти Росії.

    Відмова Малюка звужує коло швидких силових рішень для Банкової. Залучення людини з репутацією оперативника та досвідом захисту критичних об’єктів виглядало логічним на тлі відставання Києва за планом стійкості та ударів, що продовжуються, по генерації та підстанціям. Проте генерал, зважаючи на все, вважав за краще залишитися в контурі асиметричних операцій, а не брати на себе комунальну і адміністративну вертикаль з повноваженнями, що перетинаються, і публічним конфліктом з мером. Хто саме тепер розглядається на посаду голови КДВА офіційно не оголошено.

    Призначення Малюка могло б привести до керівництва КМВА людину з досвідом у сфері безпеки та захисту критичних об’єктів. Однак після його відмови питання про те, хто очолить військову адміністрацію столиці, залишається відкритим.

  • Харченко не планують призначати очільницею КМВА, чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка

    Харченко не планують призначати очільницею КМВА, чутки можуть бути частиною кампанії проти Кличка

    Регіну Харченко, секретаря Запорізької міської ради та виконувачку обов’язків міського голови Запоріжжя, не призначатимуть начальницею Київської міської військової адміністрації. За інформацією редакції, версія про її можливий перехід до Києва не відповідає поточним планам. Поширення цих чуток може бути інформаційним вкидом, покликаним підготувати ґрунт для усунення Віталія Кличка з посади та відвернути увагу від інших рішень щодо управління столицею.

    Після звільнення Тимура Ткаченка указом президента 16 липня 2026 року Київ залишається без постійного очільника КМВА. Із 17 липня обов’язки начальника адміністрації виконує його перший заступник Андрій Ткачов. У липні публічно повідомляли про консультації в Офісі президента щодо нового призначення, однак конкретного рішення досі не оголосили.

    За час роботи Ткаченка відносини між військовою адміністрацією та мерією неодноразово загострювалися. Сторони сперечалися щодо розподілу повноважень, фінансування захисту міської інфраструктури та відновлення пошкоджених об’єктів. Після його звільнення цей конфлікт нікуди не зник. На тлі російських ударів по енергетичній і транспортній інфраструктурі міська влада готується до зими та можливих тривалих відключень електроенергії.

    На початку жовтня Кличко в інтерв’ю AFP заявив, що Київ фактично перейшов у режим виживання, і порадив жителям, які мають можливість пожити в родичів або друзів за межами столиці, розглянути варіант тимчасового виїзду. Згодом мер уточнив, що не йдеться про повну евакуацію. За його словами, місто формує запаси пального, води та продовольства, а також готує резервні системи опалення.

    Харченко продовжує працювати в Запоріжжі, яке готується до зими в умовах близькості до лінії фронту. Серед основних завдань міської влади — облаштування підземних шкіл, захист критичної інфраструктури та підготовка до можливих тривалих відключень. Публічно про плани перейти на роботу до Києва вона не заявляла. Офіційних підтверджень переговорів щодо її призначення начальницею КМВА також немає.

    Питання постійного керівника КМВА залишається частиною ширшого протистояння між центральною владою та Кличком. Мера обирають жителі міста, тоді як начальника КМВА призначає президент. Водночас військова адміністрація має власні повноваження, які перетинаються з роботою міської влади. Розбіжності щодо того, хто має ухвалювати рішення та відповідати за стан столиці, вже призводили до публічних конфліктів і суперечок навколо окремих рішень Київради.

    Поки постійного начальника КМВА не призначили, оперативною роботою адміністрації керує Ткачов. Чутки про кандидатуру Харченко з’явилися на тлі невизначеності, однак самі по собі вони не свідчать про підготовку кадрового рішення. За оцінкою джерела редакції, їх поширення може бути пов’язане зі спробою послабити позиції Кличка та переключити увагу на можливу зміну керівництва столиці. Офіційних документів, які підтверджували б цю версію, у відкритому доступі немає.

  • Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Шість районів за добу: на Київщині після атак РФ пошкоджено 42 об’єкти

    Київська область підбила уточнені підсумки чергової доби російських атак. У шести районах області зафіксували 42 пошкоджені об’єкти, серед яких десятки приватних будинків, автомобілі, заклад освіти, торговельний об’єкт, виробничо-господарські будівлі та лінія електропередачі. Шестеро людей отримали травми, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    Найбільше руйнувань припало на Обухівський район. Там, за уточненими даними КОВА, пошкоджено одразу 24 об’єкти: 20 приватних домоволодінь, лінію електропередачі, торговельний заклад і два транспортні засоби. Одна людина отримала травми.

    Ще чотири людини постраждали у Броварському районі, де пошкоджено три приватні домоволодіння та два автомобілі. У Бучанському районі зафіксували сім пошкоджених об’єктів — п’ять приватних будинків та два транспортні засоби.

    У Білоцерківському районі пошкоджено два приватні домоволодіння та заклад освіти. У Фастівському районі постраждали дві виробничо-господарські будівлі. Ще одна людина була травмована у Бориспільському районі, де удар пошкодив приватний будинок.

    Таким чином, лише за одну добу наслідки російських атак зафіксували одразу у шести районах столичного регіону. КОВА наголошує, що йдеться переважно про цивільну інфраструктуру.

    Медики надали допомогу всім постраждалим. Детальних даних про характер травм кожного з шести людей обласна влада у ранковому зведенні не оприлюднила.

    Атаки тривали практично безперервно

    Наслідки на Київщині стали частиною значно масштабнішої хвилі повітряних атак, яка розпочалася ще 30 вересня і продовжилася в ніч проти 1 жовтня.

    За даними Повітряних сил, лише у проміжку з 06:30 до 18:30 30 вересня Росія застосувала проти України 285 ударних безпілотників, причому 174 з них були реактивними. Сили оборони повідомили про знищення або подавлення 254 цілей, зокрема 146 реактивних БпЛА.

    Особливістю цієї атаки стала саме надзвичайно велика кількість швидкісних реактивних дронів. Вони рухаються значно швидше за класичні «Шахеди», через що скорочується час на виявлення та перехоплення, а навантаження на систему ППО різко зростає.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про цей удар, зазначаючи, що основний напрямок атаки припав саме на Київщину. У матеріалі йшлося про масоване застосування дронів і ракет, зокрема по столичному регіону.

    «Вогняний дощ над Київщиною: Росія кинула в атаку “Циркони” та майже дві сотні безпілотників»

    Атака не завершилася ввечері. У ніч проти 1 жовтня Росія запустила ще 107 безпілотників, із яких 63, за даними Повітряних сил, були реактивними. Сили ППО збили або подавили 87 дронів, але влучання зафіксували на 11 локаціях, а падіння уламків — ще на чотирьох.

    Уночі Повітряні сили неодноразово повідомляли про рух швидкісних БпЛА через Київське водосховище у напрямку Вишгорода та Києва, а також про нові цілі, що заходили на Київщину з боку Черкаської області.

    Київ атакували паралельно з областю

    На тлі ударів по області російські безпілотники атакували і сам Київ.

    У ніч на 1 жовтня наслідки зафіксували у Солом’янському та Оболонському районах. У Солом’янському районі загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового будинку, вогонь перекинувся на припарковані автомобілі. На Оболоні після удару виникла пожежа у складській будівлі, одна людина постраждала.

    Уже вранці атака продовжилася — Повітряні сили фіксували нові дрони на підступах до столиці, а міська влада повідомляла про нові влучання.

    «Ненька інфо» зібрала ці епізоди в окремому матеріалі:

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Паралельно наслідки атак відчувалися навіть після завершення повітряних тривог. Через великі пожежі та безвітряну погоду над столицею накопичилися дим і дрібнодисперсна сажа, які змішалися з природним туманом. У результаті в окремих районах Києва різко погіршилася якість повітря.

    Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

    Реактивні дрони стають окремою проблемою

    Останні атаки показали ще одну тенденцію: Росія дедалі активніше застосовує реактивні ударні безпілотники.

    30 вересня із 285 дронів, якими атакували Україну протягом дня, 174 були реактивними. Уночі проти 1 жовтня із 107 БпЛА 63 також належали до швидкісних типів.

    Фактично за менш ніж добу російська сторона застосувала понад дві сотні реактивних дронів.

    Для української ППО це принципово нове навантаження. Такі апарати можуть рухатися на швидкостях, за яких традиційні мобільні вогневі групи мають значно менше часу для реагування.

    «Ненька інфо» напередодні писала про проблему протидії цим дронам. Громадський діяч Сергій Притула заявляв, що Україна поки не має одного комплексного рішення, яке б повністю закривало загрозу реактивних безпілотників.

    Беззахисні перед новими «Шахедами»: Сергій Притула визнав відсутність рішення проти реактивних дронів

    Також «Ненька інфо» писала про оцінку народного депутата Сергія Рахманіна, який заявив, що Україна запізнилася з адаптацією до нового покоління швидкісних безпілотників. За його словами, окремі реактивні цілі можуть розвивати швидкість до 600 км/год.

    «Швидкість до 600 км/год»: у Раді визнали запізнення з реакцією на реактивні дрони РФ

    Київщина регулярно опиняється під ударом

    Нинішні 42 пошкоджені об’єкти — не перший масштабний епізод у регіоні останнім часом.

    17 вересня російські дрони атакували Бучанський район. Тоді постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму. Пошкоджень зазнали три приватні будинки та автомобіль.

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Через регулярні удари місцева влада та енергетики також готуються до складного зимового періоду. У КМДА раніше попереджали, що навіть за наявності резервних схем неможливо гарантувати повну відсутність перебоїв зі світлом і теплом під час нових масованих атак.

    42 об’єкти — це вже підсумок, а не окреме влучання

    Саме тому нинішня статистика КОВА важлива як підсумок цілої серії атак, а не одного удару.

    За добу пошкодження зафіксували одночасно в Обухівському, Броварському, Бучанському, Білоцерківському, Фастівському та Бориспільському районах. Найбільше постраждала житлова забудова: лише в Обухівському районі пошкоджено 20 приватних домоволодінь.

    Окрім житла, під удар потрапили автомобілі, об’єкт торгівлі, заклад освіти, виробничі приміщення та енергетична інфраструктура.

    Шестеро людей отримали травми, але станом на останнє офіційне повідомлення інформації про загиблих саме внаслідок цих ударів по Київській області не було.

    У КОВА наголошують, що дані ще можуть уточнюватися, оскільки огляд пошкоджених територій та фіксація наслідків тривають.

    Таким чином, Київщина завершила ще одну добу під практично безперервними повітряними атаками: 42 пошкоджені об’єкти, шість районів і шестеро травмованих. І на тлі різкого збільшення кількості реактивних дронів ця статистика дедалі менше схожа на наслідки однієї окремої атаки — й дедалі більше на новий формат постійного повітряного тиску на столичний регіон.

  • АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, представники автозаправних компаній отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух ворожих безпілотників. Це має дозволити АЗС завчасно припиняти роботу, закривати станції та виводити працівників і відвідувачів із території до наближення повітряної цілі.

    Йдеться про більш точкове попередження, ніж звичайна повітряна тривога. Загальний сигнал поширюється на значну територію, тоді як інформація про рух конкретного безпілотника може дати окремій станції додатковий час для евакуації людей і припинення відпуску пального.

    Необхідність такої системи особливо гостро проявилася після серії ударів по АЗС. 23 вересня російська атака пошкодила АЗС «Укрнафти» в Києві. Голова правління компанії Богдан Кукура повідомив, що це був уже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні кілька тижнів. Працівники під час атаки перебували в укритті.

    Проблема стосується не лише Києва. 21 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що за останні шість місяців російські атаки пошкодили або зруйнували понад 300 автозаправних станцій в Україні. За його словами, АЗС фактично стали об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку.

    12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про тестування програмного рішення, яке дозволяє бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. За його словами, йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення АЗК про наближення ворожих безпілотників. Систему вирішили тестувати на автозаправних комплексах, а надалі підключати до неї й інші підприємства.

    15 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що АЗС Київської області отримають доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. За словами начальника КОВА Тимура Ткаченка, відповідальні працівники АЗС зможуть у режимі реального часу отримувати інформацію про рух ворожих повітряних цілей та оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.

    Ткаченко окремо зазначив, що АЗС більше не повинні будуть орієнтуватися лише на загальний сигнал повітряної тривоги. Додаткова інформація про конкретну загрозу має дозволити завчасно реагувати та убезпечувати працівників і людей, які перебувають на території заправки.

    На цьому тлі інформація про доступ представників автозаправних компаній до каналів раннього оповіщення виглядає як подальший етап розгортання цієї системи. Якщо персонал отримує дані про рух повітряних цілей, станція може реагувати не лише на загальну сирену, а й на безпосередню загрозу для конкретного об’єкта.

    Водночас точний формат такого доступу публічно не розкривається. Невідомо, які саме мережі вже підключені, хто всередині компаній отримує інформацію та чи передаються працівникам безпосередньо дані про рух цілей, окремі попередження чи інша інформація про наближення загрози.

    Для самих АЗС це має принципове значення, на станції одночасно перебувають люди, автомобілі та значні обсяги пального, тому навіть кілька додаткових хвилин до можливого удару можуть дозволити припинити відпуск пального та звільнити територію.

    Наразі офіційно підтверджені тестування системи раннього попередження на АЗС та рішення про підключення АЗС Київської області до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Інформація про те, що представники автозаправних компаній уже отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух повітряних цілей, надійшла редакції від військового джерела.

  • У Броварському районі після удару по складу виявили аміак у повітрі

    У Броварському районі після удару по складу виявили аміак у повітрі

    У Броварському районі Київської області після російської атаки на складську будівлю зафіксували локальне незначне перевищення концентрації аміаку NH3. Про це повідомив голова Київської ОДА Тимур Ткаченко.

    Після удару на об’єкті виникла пожежа. Рятувальники провели радіаційну та хімічну розвідку, локалізували займання та продовжили його ліквідацію.

    Моніторинговий пост виявив перевищення аміаку безпосередньо в районі пожежі. Водночас у самому місті Бровари перевищення допустимих показників не зафіксували. За даними обласної влади, загрози життю та здоров’ю населення наразі немає.

    При такій концентрації тривале перебування в забрудненому повітрі може спричиняти легке подразнення слизових оболонок носа або першіння в горлі. Дискомфорт також може виникати через продукти горіння.

    До покращення ситуації фахівці рекомендують зачинити вікна та двері, менше перебувати надворі, вимкнути кондиціонери та пити достатньо води. Якщо вдома є очищувач повітря, його радять увімкнути на максимальну потужність.

    У разі погіршення самопочуття мешканцям рекомендують звернутися по медичну допомогу.

    Цього ж дня влада Київщини повідомила, що внаслідок російських атак за попередню добу в області загинули троє людей, ще восьмеро постраждали, а пошкодження отримав 21 цивільний об’єкт у п’яти районах.

    Раніше в Броварах після російських ударів також виникали пожежі складських та офісних приміщень.

  • Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Увечері 17 вересня Росія знову атакувала Київську область ударними безпілотниками. У Бучанському районі внаслідок атаки постраждала дівчинка 2019 року народження. У неї діагностували акубаротравму, дитині надають необхідну медичну допомогу. Про наслідки вечірнього удару повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    За даними обласної влади, у районі також зафіксували пошкодження чотирьох об’єктів — трьох приватних домоволодінь та одного транспортного засобу. На місцях працюють профільні служби, які фіксують руйнування та ліквідовують наслідки атаки.

    Повідомлення про постраждалу дитину з’явилося близько 20:00, коли повітряна тривога в області ще тривала. Влада закликала мешканців Київщини не залишати укриття до офіційного відбою та не ігнорувати повідомлення про рух ворожих безпілотників.

    Що відомо про стан дівчинки

    Офіційно повідомляється, що у семирічної дівчинки діагностували акубаротравму. Інших подробиць про її стан, необхідність госпіталізації або місце лікування станом на вечір 17 вересня влада не оприлюднювала.

    Акубаротравма може виникати внаслідок впливу потужної вибухової хвилі на органи слуху. Проте оцінювати тяжкість конкретної травми дитини без офіційної інформації медиків не можна.

    Тимур Ткаченко обмежився повідомленням про те, що медична допомога дівчинці вже надається.

    Інформації про інших поранених саме під час цієї вечірньої атаки у Бучанському районі на момент публікації не було.

    Пошкоджені будинки та автомобіль

    Наслідки атаки цього разу зафіксували переважно у житловому секторі.

    За даними Київської ОВА, пошкоджено три приватні домоволодіння та автомобіль. Детальної інформації про характер руйнувань — чи йдеться про вибиті вікна, пошкоджені дахи, фасади або прямі влучання — на момент перших офіційних повідомлень не оприлюднювали.

    Так само поки не уточнюється конкретний населений пункт Бучанського району, де сталася подія.

    Це важливо, оскільки в умовах повітряної атаки місцева влада нерідко обмежує детальну інформацію до завершення роботи рятувальників та військових.

    Повітряна тривога почалася ще до повідомлення про наслідки

    Увечері на Київщині фіксували рух російських ударних безпілотників.

    Київська обласна військова адміністрація повідомляла про загрозу БпЛА та роботу сил протиповітряної оборони. Тривоги оголошували, зокрема, у районах області, а мешканців просили залишатися в укриттях і не публікувати фото чи відео роботи ППО.

    Водночас офіційних даних про кількість дронів, які російські війська застосували саме під час вечірньої хвилі атаки на Київську область, на момент повідомлення про постраждалу дитину не було.

    Так само не повідомлялося, чи пошкодження в Бучанському районі спричинили пряме влучання безпілотника або падіння уламків збитої цілі.

    Тому робити такі висновки без офіційних даних наразі не варто.

    Київ і область пережили масовану атаку ще вночі

    Вечірня атака стала продовженням надзвичайно важкої доби для столиці та Київщини.

    У ніч проти 17 вересня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні із застосуванням безпілотників та ракет різних типів. За даними Повітряних сил, російські війська застосували 157 ударних безпілотників і ракет, а сили ППО знешкодили 131 дрон. Влучання або падіння уламків фіксували на десятках локацій.

    Одним із головних напрямків удару був Київ.

    У столиці російська атака пошкодила житлові будинки, офісні та інші об’єкти. Кількість постраждалих протягом ранку зростала, серед поранених були діти.

    Nenka.info вже писала про наслідки цієї нічної атаки у матеріалі «Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ». Станом на ранок серед постраждалих у столиці були 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик.

    Тобто ввечері того самого дня до переліку постраждалих від російських атак у столичному регіоні додалася ще одна дитина — вже у Київській області.

    Бучанський район не вперше опиняється під ударом

    Бучанський район протягом останніх місяців неодноразово зазнавав наслідків російських атак.

    Наприкінці серпня після удару та подальшої детонації в селі Мила масштабні пошкодження отримала житлова забудова. За попередніми оцінками, йшлося майже про 300 пошкоджених об’єктів нерухомості. Про наслідки тієї атаки Nenka.info писала в матеріалі «Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів».

    Ще раніше серйозні руйнування фіксували у Вишневому, де після російського удару тривала повторна детонація. Тоді небезпечна ситуація зберігалася кілька годин, а місцевих мешканців евакуйовували з прилеглої території.

    Діти регулярно стають жертвами російських ударів

    Історія семирічної дівчинки — не поодинокий випадок.

    Лише кілька днів тому Nenka.info розповідала про 12-річну Ясміну, яка зазнала тяжкого уламкового поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Уламок пройшов крізь автомобіль, у якому перебувала дитина, пошкодив печінку та велику вену. Лікарям «Охматдиту» вдалося врятувати дівчинку після складної операції. Детальніше — у матеріалі «Уламок пройшов крізь авто й печінку: в “Охматдиті” врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ».

    Під час інших масованих атак на Київщині серед постраждалих також були діти. Зокрема, в одному з попередніх великих ударів по регіону повідомлялося про поранення дев’ятимісячної дитини.

    Чому влада постійно просить залишатися в укриттях

    У Київській ОВА після вечірньої атаки знову наголосили на необхідності перебувати в укриттях до завершення повітряної тривоги.

    Ризик для цивільних існує не лише безпосередньо в момент удару. Небезпеку становлять уламки збитих безпілотників, вибухова хвиля, пожежі та можливі повторні атаки.

    Саме тому влада також закликає не виходити на вулицю одразу після звуку вибуху і не наближатися до місць падіння уламків.

    Окремо мешканців просять не фотографувати роботу ППО та не публікувати інформацію про місце її розташування чи напрямок роботи під час атаки.

    Інформація про наслідки ще може змінитися

    Станом на вечір 17 вересня підтверджено: у Бучанському районі постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму, пошкоджено три приватні будинки та один автомобіль.

    Екстрені служби продовжують роботу.

    Водночас обстеження території після дронових атак може тривати кілька годин. Частину пошкоджень виявляють уже після завершення повітряної тривоги, тому офіційні цифри щодо кількості пошкоджених об’єктів можуть уточнюватися.

    На момент підготовки матеріалу влада не повідомляла про загиблих унаслідок саме цієї вечірньої атаки на Бучанський район.

    Так само немає офіційної інформації про тип російських дронів, кількість запущених цілей та точну причину пошкодження будинків.

    Тому головними підтвердженими фактами залишаються травмування дитини, пошкодження цивільного майна та продовження роботи служб на місці.

  • ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    У Борщагівській громаді Київської області зафіксували масову загибель риби одразу у трьох водоймах, а попередній масштаб мору вже оцінюють приблизно у три тонни. Перші випадки виявили 10 серпня, а вже наступного дня проблема поширилася ще на дві водойми. Місцева та обласна влада називають ситуацію надзвичайною екологічною та обмежили доступ людей до небезпечних ділянок. Одна з версій, яку зараз перевіряють фахівці, — потрапляння стічних вод із території Києва через систему зливової каналізації. Остаточну причину забруднення поки не встановлено.

    Про масштаб проблеми 11 серпня повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, напередодні місцеві служби виявили масову загибель риби в одній водоймі Борщагівської громади. Наступного дня аналогічну ситуацію вже зафіксували ще у двох. За попередніми підрахунками, загальна маса загиблої риби сягає близько трьох тонн.

    На місцях працюють профільні служби. Фахівці відібрали проби води для лабораторних досліджень, які мають показати склад забруднення та допомогти встановити його джерело. Також до роботи залучені слідчо-оперативна група та комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На час проведення робіт доступ до водойм обмежили.

    Забруднення почалося у Софіївській Борщагівці

    За інформацією Борщагівської сільської ради, масову загибель риби та ознаки забруднення води спочатку зафіксували у водоймах Софіївської Борщагівки. Згодом місцева влада повідомила, що проблема поширюється в напрямку водойм Петропавлівської Борщагівки.

    Саме тому жителів громади закликали максимально обмежити будь-який контакт із водою.

    До завершення лабораторних досліджень у водоймах не рекомендують купатися, ловити рибу, вживати виловлену або загиблу рибу в їжу чи використовувати її для годування тварин. Також людей просять не дозволяти дітям і домашнім тваринам наближатися до води та не намагатися самостійно збирати мертву рибу.

    Такі обмеження мають запобіжний характер: поки невідомо, які саме речовини потрапили у воду і в яких концентраціях.

    Одна з версій веде до Києва

    Найважливіше питання зараз — звідки взялося забруднення.

    Тимур Ткаченко повідомив, що серед версій розглядається витік стічних вод під час ремонтних робіт на одному з об’єктів, розташованих неподалік у Києві. За попереднім припущенням, забруднена вода могла потрапити до водойм Київської області через мережу зливової каналізації.

    Втім, це поки що саме версія, а не встановлений факт. Ані конкретний об’єкт у столиці, ані речовину, яка могла спричинити мор риби, офіційно не назвали. Остаточні висновки очікуються після лабораторного аналізу відібраних проб та перевірки інженерних мереж.

    Географічно така версія не виглядає неможливою. Через Київ та передмістя проходить водна система річки Нивки, або Борщагівки, яка є правою притокою Ірпеня. Річка проходить через Київ, далі — райони Софіївської та Петропавлівської Борщагівки, де на ній утворено низку ставків і водойм.

    Тому забруднення, яке потрапляє до пов’язаної водної системи вище за течією, потенційно може переміщуватися далі. Водночас прив’язувати нинішню аварію саме до конкретної річки чи каналізаційного випуску до завершення перевірки передчасно.

    Чому риба може загинути настільки масово

    Масова загибель риби сама по собі ще не дозволяє визначити тип забруднювача. Подібний ефект можуть спричинити різні фактори: різке падіння концентрації розчиненого кисню, потрапляння органічно забруднених стоків, хімічних речовин або поєднання кількох факторів.

    Офіційні екологічні матеріали Києва раніше також вказували, що поверхневі води міської агломерації залишаються вразливими до неочищених та недостатньо очищених стоків, а в теплий період ситуацію може ускладнювати зниження концентрації кисню у воді.

    Саме тому лабораторні аналізи тут критично важливі: за зовнішніми ознаками — кольором чи запахом води або самим фактом загибелі риби — неможливо надійно встановити, що стало причиною.

    Ситуація розвинулася дуже швидко

    Насторожує передусім швидкість поширення проблеми.

    10 серпня мор риби фіксували в одній водоймі, а вже 11 серпня — ще у двох. Це свідчить, що йдеться не про одиничну загибель риби на невеликій ділянці, а про явище, яке зачепило кілька водних об’єктів.

    Саме тому місцева рада попередила, що забруднення рухається від Софіївської Борщагівки в напрямку Петропавлівської Борщагівки.

    Кількість загиблої риби — близько трьох тонн — також поки попередня. Вона може уточнюватися після завершення збору загиблих водних біоресурсів та обстеження усіх водойм.

    Що зараз роблять служби

    На місці одночасно працюють кілька структур. Фахівці мають не лише дослідити воду, а й простежити можливий шлях поширення забруднення, визначити, чи продовжується надходження потенційно небезпечних речовин, і встановити джерело.

    Слідчо-оперативна група має дати правову оцінку обставинам події, якщо буде встановлено, що мор риби став наслідком незаконного або аварійного скидання забруднювальних речовин. Комісія з ТЕБ та НС, своєю чергою, координує заходи з ліквідації наслідків та обмеження доступу до небезпечної території.

    Голова Київської ОВА наголосив, що точна причина події ще встановлюється.

    Тому твердження про те, що рибу нібито точно знищили каналізаційні стоки з конкретного об’єкта у Києві, на цьому етапі не підтверджене. Відомо лише, що ця версія входить до переліку тих, які перевіряють відповідальні служби.

    Що важливо знати мешканцям

    Поки результати досліджень не оприлюднені, найважливіша рекомендація для мешканців Борщагівської громади — не контактувати з водою у водоймах, де зафіксовано мор риби, і не використовувати звідти будь-які водні біоресурси.

    Особливо небезпечно підбирати мертву рибу для споживання: навіть якщо вона зовні виглядає нормально, причина її загибелі невідома. Так само не варто віддавати таку рибу домашнім тваринам. Борщагівська сільрада прямо закликала жителів не торкатися загиблих особин і не проводити самостійне прибирання берегів.

    Наразі ситуація залишається під контролем профільних служб, але ключове питання — що саме потрапило у воду і звідки — ще без остаточної відповіді. Після результатів лабораторних досліджень стане зрозуміло, чи справді причиною стали стічні води з боку Києва, наскільки серйозним є забруднення та чи існує ризик його подальшого поширення на інші водойми.

    Масштаб уже значний: за дві доби мор охопив три водойми, а попередньо загинуло близько трьох тонн риби. Саме тому влада Київщини офіційно говорить не просто про локальну проблему, а про екологічну надзвичайну ситуацію.

  • Після звільнення Тимура Ткаченка КМВА тимчасово очолив Андрій Ткачов: що відомо про кадрові зміни у столиці

    Після звільнення Тимура Ткаченка КМВА тимчасово очолив Андрій Ткачов: що відомо про кадрові зміни у столиці

    У Київській міській військовій адміністрації відбулася зміна керівництва. Після звільнення Тимура Ткаченка з посади начальника КМВА тимчасове виконання обов’язків керівника адміністрації покладено на його першого заступника Андрія Ткачова. Відповідне рішення оформлене розпорядженням Київської міської військової адміністрації, яке було підписане 16 липня та офіційно оприлюднене 20 липня.

    Кадрові зміни стали продовженням рішення президента України Володимира Зеленського, який 16 липня своїм указом №615/2026 звільнив Тимура Ткаченка з посади начальника Київської міської військової адміністрації. Документ набув чинності відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яка визначає порядок призначення та звільнення керівників військових адміністрацій.

    Поки глава держави не призначить нового начальника КМВА, обов’язки керівника адміністрації виконуватиме Андрій Ткачов, який до цього працював першим заступником Тимура Ткаченка. Саме така практика передбачена для забезпечення безперервної роботи військової адміністрації столиці під час воєнного стану.

    Київська міська військова адміністрація відповідає за координацію заходів оборони столиці, цивільного захисту населення, взаємодію із силовими структурами, організацію роботи в умовах воєнного стану, а також ухвалює рішення щодо ліквідації наслідків російських атак, функціонування критичної інфраструктури та забезпечення життєдіяльності міста.

    Після початку повномасштабного вторгнення роль КМВА значно зросла. Саме ця структура координує питання, пов’язані з безпекою Києва, роботою Ради оборони міста, реагуванням на ракетні та дронові удари, взаємодією з військовими підрозділами, правоохоронними органами й службами порятунку.

    Тимур Ткаченко очолював Київську міську військову адміністрацію з кінця грудня 2024 року. До призначення він працював на державній службі та обіймав посаду заступника міністра розвитку громад та територій України. Раніше також був заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, працював у структурі Київської міської державної адміністрації, де керував Департаментом міського благоустрою, а також займав керівні посади в районних державних адміністраціях столиці.

    Протягом останніх місяців перебування Ткаченка на посаді між Київською міською військовою адміністрацією та Київською міською державною адміністрацією виникали публічні суперечки щодо розмежування повноважень. Зокрема, навесні 2025 року він критикував окремі рішення Київської міської ради, вважаючи, що вони обмежують можливості начальника військової адміністрації. Згодом Ткаченко звернувся до суду, оскаржуючи, на його думку, розширення повноважень міського голови Києва Віталія Кличка. Також він неодноразово заявляв про труднощі зі скликанням засідань Ради оборони столиці.

    Офіційних пояснень причин звільнення Тимура Ткаченка в указі президента немає. Документ містить лише формулювання про звільнення з посади відповідно до законодавства про воєнний стан. Сам Ткаченко після оприлюднення рішення публічно не повідомляв про подальші професійні плани.

    Призначення Андрія Ткачова тимчасовим виконувачем обов’язків означає, що він забезпечуватиме безперервну роботу адміністрації до ухвалення нового кадрового рішення президентом України. Такий механізм дозволяє не зупиняти роботу органу, який відповідає за критично важливі питання безпеки столиці.

    Попри тимчасовий статус, на виконувача обов’язків покладається повний комплекс повноважень, необхідних для оперативного управління військовою адміністрацією. Йдеться про організацію роботи структурних підрозділів, координацію взаємодії із силовими відомствами, підписання необхідних розпоряджень та забезпечення виконання рішень, пов’язаних із функціонуванням Києва під час воєнного стану.

    На момент публікації президент України не видавав указу про призначення нового постійного начальника Київської міської військової адміністрації. Таким чином, Андрій Ткачов продовжує виконувати обов’язки керівника КМВА до ухвалення окремого кадрового рішення главою держави.

  • Кількість жертв у Києві знову зросла: з-під завалів дістали ще одне тіло

    Кількість жертв у Києві знову зросла: з-під завалів дістали ще одне тіло

    У Києві продовжуються аварійно-рятувальні роботи після однієї з наймасштабніших російських атак останнього часу. У неділю, 6 липня, рятувальники деблокували з-під завалів житлового будинку в Подільському районі тіло ще одного загиблого чоловіка. Таким чином кількість жертв масованого удару РФ по столиці зросла до 13 осіб, ще 56 людей дістали поранення, серед них — семеро дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, адже під руїнами можуть залишатися люди.

    Про виявлення ще одного загиблого повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, рятувальники ДСНС продовжують розбирати завали на місцях російських ударів, зокрема у Подільському районі, де було зруйновано житловий будинок.

    «Тривають розбори завалів на місцях російських ударів. Зараз у Подільському районі рятувальники деблокували тіло загиблого чоловіка», — повідомив Ткаченко.

    За оновленими даними міської влади та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок нічної атаки на Київ загинули 13 людей, ще 56 отримали травми різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих — семеро дітей. Медики продовжують надавати допомогу потерпілим, а рятувальні підрозділи працюють безперервно на найбільш зруйнованих локаціях.

    Масована комбінована атака Росії на Україну відбулася в ніч проти 6 липня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українські сили протиповітряної оборони знищили або подавили 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет прорвалася до цілей.

    Основний удар припав саме на столицю. Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони. У Подільському районі ракета влучила у багатоповерховий житловий будинок, спричинивши масштабні руйнування конструкцій. Саме тут триває одна з найскладніших пошуково-рятувальних операцій. У Дарницькому районі також було частково зруйновано житловий будинок, де рятувальникам вдалося врятувати десятки мешканців, однак є загиблі та зниклі безвісти.

    За даними ДСНС, до ліквідації наслідків атаки залучено сотні рятувальників, важку інженерну техніку, автокрани, кінологічні розрахунки та психологів. Під час проведення робіт рятувальники регулярно оголошують хвилини тиші, щоб почути можливі сигнали від людей, які можуть перебувати під уламками. Також використовується спеціальне обладнання для пошуку постраждалих під завалами.

    Окрім людських втрат, російська атака спричинила значні руйнування цивільної інфраструктури. У різних районах Києва пошкоджено понад два десятки житлових будинків, виникли пожежі у багатоповерхівках, гаражних кооперативах, складських приміщеннях та на території нежитлової забудови. У деяких будинках були заблоковані мешканці, яких довелося евакуйовувати за допомогою автодрабин та спеціальної техніки.

    У зв’язку з великою кількістю жертв та масштабними руйнуваннями влада Києва оголосила 7 липня Днем жалоби. На адміністративних будівлях буде приспущено державні прапори, а всі розважальні заходи у столиці скасовано.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи наслідки атаки, заявив, що українські сили ППО успішно збили більшість крилатих ракет і безпілотників, однак цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети. За словами глави держави, причиною стала нестача ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент вкотре закликав міжнародних партнерів прискорити постачання засобів протиповітряної оборони та боєприпасів до них.

    Паралельно ліквідація наслідків триває і на Київщині. Найскладніша ситуація склалася у Вишневому, де після ракетного удару виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів було тимчасово евакуйовано понад 500 мешканців. Також пошкодження зафіксовані у Бучанському, Вишгородському, Броварському та Бориспільському районах області.

    Рятувальні служби наголошують, що роботи у Києві продовжуються безперервно. Через значні руйнування конструкцій пошукові роботи потребують особливої обережності, а кількість жертв може змінюватися у міру розбору завалів. Правоохоронці закликають мешканців не наближатися до місць проведення аварійно-рятувальних робіт і дотримуватися вказівок екстрених служб.

    Джерела: мер столиці Віталій Кличко, голова КМВА Тимур Ткаченко в соцмережах, ДСНС

  • Київ у вогні: жертв дедалі більше

    Київ у вогні: жертв дедалі більше

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку по Україні, головним напрямком якої став Київ. Під ударом опинилися житлові квартали столиці, де ракети влучили у багатоповерхові будинки. Внаслідок атаки зруйновано кілька під’їздів, спалахнули масштабні пожежі, а рятувальники досі розбирають завали у пошуках людей.

    Станом на ранок, за інформацією міської влади, кількість загиблих у столиці зросла до 11 осіб, ще 46 людей отримали поранення, серед них діти. При цьому рятувальна операція триває, тому кількість жертв може збільшитися.

    Ще напередодні атаки президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного удару напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня у Туреччині. Президент закликав міжнародних партнерів прискорити передачу Україні ракет для систем Patriot, наголосивши, що будь-яке зволікання коштує людських життів.

     

    Найбільші руйнування — у Подільському та Дарницькому районах

    За даними ДСНС, Київської міської військової адміністрації та міського голови Віталія Кличка, пошкодження зафіксовані щонайменше у чотирьох районах столиці — Подільському, Дарницькому, Голосіївському та Оболонському. Найбільш руйнівними стали наслідки у Подільському та Дарницькому районах.

    У Подільському районі ракета влучила у житловий будинок, де відбулося масштабне руйнування квартир із дев’ятого по п’ятий поверх. Рятувальникам довелося за допомогою автодрабин евакуйовувати мешканців верхніх поверхів. Загалом із небезпечної зони вдалося врятувати десятки людей, серед яких були діти.

    Також у районі виникли пожежі на дахах багатоповерхівок, загорілися автомобілі у дворах, пошкоджено ліфтові шахти, а уламки ракети спричинили нові займання на території житлових комплексів.

    Не менш складна ситуація склалася у Дарницькому районі. Тут уламки та влучання спричинили пожежі у кількох висотках. В одному із 30-поверхових будинків полум’я охопило квартири на верхніх поверхах, ще в одному житловому комплексі виникло займання площею близько 150 квадратних метрів. Також пошкоджено гаражний кооператив. У кількох будинках рятувальники продовжували пошук людей під завалами.

    У Голосіївському районі внаслідок удару загорілися складські та нежитлові приміщення, а в Оболонському районі зафіксовані пошкодження інфраструктури та пожежі після падіння уламків.

    Кількість жертв збільшилася вже після завершення атаки

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що один із тяжкопоранених чоловіків помер у лікарні вже після завершення активної фази рятувальних робіт, через що кількість загиблих збільшилася до одинадцяти.

    За офіційними даними медиків, госпіталізовано 27 постраждалих, серед яких троє дітей. Решті потерпілих допомогу надали амбулаторно. На місцях трагедій продовжують працювати рятувальники, кінологи, медики, психологи та поліцейські. Існує ймовірність, що під завалами ще можуть перебувати люди.

    Через значні руйнування правоохоронці тимчасово перекрили рух транспорту на низці вулиць столиці, зокрема на Урлівській, Світлицького та Куренівській, де працює важка інженерна техніка.

    Чим Росія атакувала Київ

    Офіційний детальний звіт Повітряних сил щодо всіх засобів повітряного нападу станом на ранок ще не був оприлюднений. Водночас військові оглядачі повідомляють, що атака мала комбінований характер.

    За попередніми оцінками, Росія застосувала одразу кілька типів озброєння. Ймовірно, столицю атакували балістичними ракетами «Іскандер-М», гіперзвуковими «Циркон», а також могли використовуватися ракети комплексу С-400 у режимі ударів по наземних цілях. Крім цього, вночі фіксувалися пуски крилатих ракет «Калібр», Х-101 та 9М727, які рухалися у напрямку Києва та Київської області. Частину цілей вдалося перехопити силам протиповітряної оборони, однак окремі ракети досягли житлової забудови.

    Під ударом опинилася і Київщина

    Серйозні наслідки атаки зафіксовані також у Київській області. Найважча ситуація склалася у Вишневому Бучанського району. Там після влучання виникла загроза повторної детонації вибухонебезпечних предметів, через що місцеву владу змусили обмежити доступ до небезпечної території та проводити евакуаційні заходи.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, у регіоні загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення. Серед постраждалих є дев’ятимісячна дитина. Також пошкоджені приватні житлові будинки, підприємства та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Одеса також зазнала удару

    Окрім столиці та Київщини, під російським обстрілом опинилася Одеса. У місті пошкоджено житлові будинки, приватний сектор та гуртожиток. Рятувальники розбирають завали та ліквідовують наслідки пожеж. За попередньою інформацією місцевої влади, є постраждалі, однак їхня кількість уточнюється.

    Нічна атака 6 липня стала однією з наймасштабніших за останній час і вкотре продемонструвала, що головною ціллю російських ударів залишаються українські міста та цивільна інфраструктура. У Києві рятувальники продовжують працювати безперервно, розбираючи завали зруйнованих будинків, тоді як влада не виключає, що кількість загиблих і постраждалих може зрости після завершення пошуково-рятувальної операції.