Daypolitico

Позначка: удар по РФ

  • Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Удар по базі «Шахедів» у Росії: ЗСУ уразили дронопорт, склади пального та системи стеження

    Українські військові завдали серії ударів по об’єктах російської армії, які забезпечують зберігання, підготовку та застосування ударних безпілотників. У Брянській області РФ під ураження потрапили склад дронів «Герань», дронопорт, паливний склад, а також радіолокаційні станції та пункти управління БпЛА. Окремий удар Сили оборони завдали по командно-спостережному пункту російських військ на Донеччині.

    Про це 29 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За інформацією військового командування, удари відбувалися протягом 28 жовтня та в ніч проти 29 жовтня. Основними цілями стали три об’єкти інфраструктури ударних безпілотників у районі населеного пункту Навля Брянської області Росії.

    Зокрема, українські військові повідомили про ураження складу зберігання дронів «Герань», які російська армія використовує для повітряних атак на українські міста. Також під удар потрапив дронопорт — об’єкт інфраструктури для обслуговування та застосування безпілотників.

    Третьою ціллю став склад паливно-мастильних матеріалів, необхідних для забезпечення роботи військової техніки та відповідної інфраструктури.

    У Генштабі наголосили, що ураження цих об’єктів має зменшити можливості російської армії здійснювати нові атаки ударними дронами різних модифікацій по території України.

    Однак операція не обмежилася лише інфраструктурою безпілотників поблизу Навлі. Українські захисники також атакували радіолокаційні станції, які використовуються російськими військами для виявлення повітряних цілей і контролю повітряного простору.

    За повідомленням Генерального штабу, дві РЛС були уражені в районах Стародуба та Медведового Брянської області.

    Виведення з ладу або пошкодження таких систем може ускладнити противнику своєчасне виявлення повітряних загроз, оскільки радіолокаційні станції є важливими елементами військової системи спостереження.

    У Генштабі зазначили, що ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі російських військ.

    Крім того, під удар потрапили два пункти управління безпілотниками в районах населених пунктів Савлукове та Вітовка. Такі об’єкти забезпечують координацію застосування БпЛА, тому їхнє ураження може порушувати роботу відповідних підрозділів противника.

    Таким чином, за заявою українського командування, Сили оборони атакували не лише місця зберігання дронів, а й інші елементи військової інфраструктури, необхідні для їхнього застосування та прикриття.

    Одночасно українські військові повідомили про удар по командно-спостережному пункту російських окупантів у районі Новогродівки Донецької області.

    Такі пункти використовуються для управління підрозділами, спостереження за обстановкою та координації дій військових на певних ділянках фронту.

    Ураження командного об’єкта може ускладнити управління російськими силами, однак конкретні наслідки цього удару Генеральний штаб поки не деталізував.

    Важливо, що в офіційному повідомленні йдеться саме про ураження перелічених цілей. Кількість знищених безпілотників, масштаби пошкоджень складів, втрати російських військових та ступінь виведення об’єктів із ладу не уточнювалися.

    Незалежного підтвердження всіх результатів операції на момент оприлюднення повідомлення також не було.

    Це не перша українська атака на інфраструктуру російських ударних безпілотників у Брянській області. Раніше Сили оборони вже повідомляли про ураження військових об’єктів, пов’язаних зі зберіганням і підготовкою дронів, поблизу Навлі.

    Росія використовує безпілотники сімейства «Герань», зокрема апарати, створені на основі іранських Shahed, для регулярних ударів по українській енергетиці, житлових кварталах та інших об’єктах.

    Водночас для проведення масованих атак російським військам потрібна розгалужена система забезпечення: місця зберігання дронів, майданчики запуску, пальне, засоби зв’язку та управління.

    Саме тому удари по відповідній інфраструктурі можуть впливати не лише на окремі запуски, а й на загальну здатність російських військ підтримувати інтенсивність дронових атак.

    За день до нової операції, 27 жовтня та в ніч проти 28 жовтня, Сили оборони також повідомляли про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2», радіолокаційної станції та засобів радіоелектронної боротьби.

    Подібні операції спрямовані на послаблення російської протиповітряної оборони, систем спостереження та військової логістики.

    У Генеральному штабі наголосили, що удари по військових об’єктах противника здійснюються Україною в межах права на самооборону, передбаченого статтею 51 Статуту ООН.

    Українське командування заявило, що такі дії триватимуть до повного припинення російської збройної агресії.

    Отже, протягом 28–29 жовтня Сили оборони повідомили про комплексне ураження російської військової інфраструктури в Брянській області та на окупованій частині Донеччини. Головними цілями стали об’єкти, пов’язані із застосуванням ударних дронів, радіолокаційним спостереженням і управлінням військами.

    Наскільки суттєво ці удари вплинуть на інтенсивність подальших російських атак, стане зрозуміло після уточнення масштабів пошкоджень та оцінювання наслідків операції.

  • Полум’я на одному з найбільших заводів світу: ЗСУ завдали болючого удару по РФ

    Полум’я на одному з найбільших заводів світу: ЗСУ завдали болючого удару по РФ

    Українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по стратегічних об’єктах у глибокому тилу Росії. У ніч на 24 червня українські військові уразили один із найважливіших газохімічних комплексів РФ — Оренбурзький газопереробний завод та єдиний у країні гелієвий завод. Підприємства розташовані більш ніж за 1200 кілометрів від лінії фронту та мають важливе значення для російської оборонної промисловості.

    Про результати операції повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними військового командування, на території підприємств після удару виникла пожежа. Наразі масштаби пошкоджень уточнюються, однак уже відомо, що атака досягла своєї цілі.

    Особливість цієї операції полягає не лише у відстані, яку подолали українські засоби ураження, а й у важливості самих об’єктів для російської економіки та військово-промислового комплексу.

    Оренбурзький газопереробний завод є одним із найбільших газохімічних підприємств світу. Його ввели в експлуатацію ще у 1974 році за участі іноземних спеціалістів. Потужності заводу дозволяють переробляти до 45 мільярдів кубометрів природного газу щороку.

    За оцінками експертів, саме на цей завод припадає близько 60% усього обсягу газу, який переробляє компанія «Газпром переробка».

    Підприємство виробляє очищений природний газ, а також сірку, яка використовується не лише в хімічній промисловості, а й під час виробництва вибухових речовин та порохів.

    Не менш важливим є Оренбурзький гелієвий завод, який працює в єдиному виробничому комплексі з газопереробним підприємством. Саме він є єдиним виробником гелію такого масштабу на території Росії.

    На заводі шляхом глибокого охолодження із очищеного газу виділяють гелій та етан. Гелій широко використовується у космічній та ракетній галузях, зокрема для роботи рідкопаливних ракетних двигунів, систем наведення та спеціального обладнання.

    Етан, своєю чергою, є критично важливою сировиною для виробництва спеціалізованих полімерів, авіаційної кабельної ізоляції, компонентів для твердого ракетного палива та низки інших матеріалів військового призначення.

    Фактично йдеться про підприємства, які забезпечують частину технологічного циклу російської оборонної промисловості та космічної галузі.

    У Генеральному штабі наголосили, що це була не єдина успішна операція українських військових за останню добу.

    Також у Бєлгородській області Росії було уражено склад FPV-дронів у районі населеного пункту Алексєєвка. Саме такі безпілотники окупанти активно використовують на фронті проти українських військових.

    Окрім цього, українські сили завдали ударів по пунктах управління безпілотниками противника. Під ураження потрапили об’єкти в районі Часового Яру на Донеччині, населених пунктів Басань та Грозове в Запорізькій області, а також Тьоткіного і Попово-Лежачів у Курській області РФ та Журавлівки в Бєлгородській області.

    У Генштабі також повідомили про підтверджене знищення двох морських безекіпажних катерів російських військ у північно-західній частині Чорного моря. Ці катери використовувалися окупантами для виконання спеціальних завдань у морській акваторії.

    Ще одним важливим результатом операції стало ураження Центру космічного зв’язку «Владимир» у Владимирській області Росії.

    За результатами аналізу даних підтверджено пошкодження двох будівель на території об’єкта з подальшим виникненням пожежі.

    Центр космічного зв’язку є важливою частиною російської системи супутникового та далекого космічного зв’язку. Його інфраструктура використовується не лише цивільними структурами, а й силовими відомствами Російської Федерації.

    Фахівці зазначають, що подібні об’єкти відіграють важливу роль у роботі систем управління військами, передачі інформації та забезпеченні функціонування окремих елементів військової інфраструктури.

    Удари по Оренбурзькому газохімічному комплексу відбулися на тлі масштабної кампанії України зі знищення стратегічних об’єктів ворога в окупованому Криму та на території РФ.

    Напередодні українські сили завдали серії ударів по військових аеродромах, складах і системах протиповітряної оборони окупантів у Криму. Також повідомлялося про масштабні перебої з електропостачанням у Севастополі після атак на енергетичну інфраструктуру півострова.

    Військові експерти зазначають, що атаки на логістичні, енергетичні та виробничі об’єкти РФ поступово підривають можливості російської армії забезпечувати власні війська необхідними ресурсами.

    Особливо чутливими для Кремля є удари по підприємствах, які мають подвійне призначення та використовуються як для цивільного виробництва, так і для потреб військово-промислового комплексу.

    Нічна операція українських військових стала ще одним прикладом того, що навіть об’єкти за понад тисячу кілометрів від українського кордону більше не можуть почуватися в повній безпеці.

  • Дрони вразили нафтохімічний завод у Башкортостані: удар по важливому промисловому центру РФ

    Дрони вразили нафтохімічний завод у Башкортостані: удар по важливому промисловому центру РФ

    У російському місті Стерлітамак (Республіка Башкортостан) 15 квітня 2026 року зафіксовано масштабну атаку безпілотників по промислових об’єктах, які мають значення для військово-промислового комплексу РФ. Під удар потрапив Стерлітамацький нафтохімічний завод — підприємство, що виробляє компоненти для авіаційного пального, синтетичні матеріали та хімічні речовини подвійного призначення.

    За інформацією українських джерел, зокрема командування Сил безпілотних систем, удар завдали українські дрони, які подолали відстань понад 1400–1500 км від кордону. Це один із найдальших підтверджених ударів по об’єктах глибоко в тилу Росії за останній час.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний «Мадяр») заявив, що під ураження потрапило підприємство, яке виробляє авіапаливо, присадки до авіаційного керосину та єдиний у Росії неодимовий синтетичний каучук. Ці матеріали використовуються, зокрема, у виробництві військової техніки, авіації та ракетних систем.

    Водночас у відкритих джерелах і відео з місця подій зафіксовано пожежу та густе задимлення над промисловою зоною Стерлітамака. Очевидці повідомляли про вибухи, а в мережі поширювалися кадри польоту безпілотників і наслідків удару.

    Російська влада частково підтвердила інцидент. Глава Башкортостану Радій Хабіров заявив, що регіон зазнав атаки БпЛА, а пожежа на підприємстві виникла через падіння уламків нібито збитих дронів. Водночас офіційна версія традиційно применшує масштаби пошкоджень.

    Стерлітамак є одним із ключових центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії. У місті зосереджені підприємства, що виробляють широкий спектр продукції: від синтетичних каучуків і полімерів до компонентів для вибухових речовин і боєприпасів. Зокрема, іонол — присадка до авіаційного пального, що виготовляється на місцевому заводі, використовується у військовій техніці та авіації.

    За оцінками експертів, такі підприємства є важливими елементами військової інфраструктури РФ, адже забезпечують виробництво матеріалів для оборонної промисловості. Саме тому вони дедалі частіше стають цілями ударів.

    Атака на Стерлітамак не є поодиноким випадком. Починаючи з 2024 року, Башкортостан та інші віддалені регіони Росії регулярно зазнають ударів безпілотників по об’єктах паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, раніше атакувалися нафтопереробні заводи в Уфі та Салаваті, що також призводило до пожеж і тимчасових перебоїв у роботі підприємств.

    У 2026 році такі удари стали більш системними і технологічно складними. За словами експертів, збільшення дальності польоту безпілотників дозволяє вражати об’єкти в глибокому тилу, які раніше вважалися відносно безпечними.

    Аналітики також звертають увагу на стратегічну мету подібних операцій. Йдеться не лише про фізичне знищення інфраструктури, а й про створення економічного тиску на Росію, зниження її виробничих можливостей та ускладнення логістики постачання ресурсів для війни.

    Зокрема, удари по нафтохімічних підприємствах можуть впливати на виробництво пального, мастил і компонентів для озброєння. Це, своєю чергою, може позначатися на боєздатності армії РФ у довгостроковій перспективі.

    Попри це, російська сторона намагається демонструвати контроль над ситуацією, заявляючи про ефективну роботу ППО та відсутність значних руйнувань. Однак регулярність таких атак свідчить про те, що система захисту стратегічних об’єктів має вразливості.

    Таким чином, удар по нафтохімічному заводу в Стерлітамаку став черговим підтвердженням зміни характеру війни. Лінія фронту дедалі більше розмивається, а бойові дії поширюються на глибокий тил противника. Це підкреслює зростаючу роль безпілотних технологій та високоточної зброї у сучасному конфлікті, де важливими стають не лише території, а й промислові та економічні ресурси.