Daypolitico

Позначка: удари по енергетиці

  • Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.

    Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.

    За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.

    «Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.

    Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.

    Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я

    Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.

    Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.

    Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.

    Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.

    Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.

    Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.

    Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.

    Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.

    Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки

    11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.

    Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.

    Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.

    Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російські атаки на ТЕЦ після оголошення Трампом енергетичного перемир’я.

    За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.

    Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.

    Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці

    14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.

    За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.

    Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.

    Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.

    Докладніше про це писала «Ненька інфо» у матеріалі щодо реакції Зеленського на масовану атаку РФ.

    На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.

    Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції

    Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.

    Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.

    Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.

    За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.

    Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.

    Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.

    Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.

    Пєсков розкритикував позицію європейських держав

    Коментуючи заяви Стубба, речник Кремля висловив сумнів, що європейська позиція сприятиме просуванню мирного процесу.

    За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.

    При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.

    Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.

    Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.

    Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.

    Чому енергетичне перемир’я настільки важливе

    Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

    Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.

    Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.

    За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.

    Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.

    Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.

    Чого очікувати далі

    Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.

    Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.

    Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.

    Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.

  • Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    У Кремлі спробували пояснити продовження російських ударів по українській енергетиці після заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир’я. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що домовленості не були конкретизовані, а тому Москву нібито не можна звинувачувати в їх порушенні.

    Повідомлення зʼявилися в російських ЗМІ.

    За словами Пєскова, умови оголошеного Трампом припинення ударів по енергетичних об’єктах залишилися невизначеними. Речник Кремля використав цю обставину для заперечення звинувачень у порушенні перемир’я.

    Заява пролунала після масованої російської атаки в ніч проти 14 жовтня, коли під ударом опинилися енергетичні об’єкти України, зокрема всі три основні теплоелектроцентралі Києва. Внаслідок обстрілів у столиці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на атаку, назвавши її демонстративною неповагою Москви до Сполучених Штатів. За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано атакувати енергетичну інфраструктуру, попри публічні заяви американського президента.

    Варто зазначити, що 11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак Москва офіційно не підтвердила його погодження. Уже 13 жовтня Пєсков заявляв, що консультації з цього питання тривають.

    Додаткову невизначеність створили розбіжності щодо предмета домовленостей. За повідомленнями медіа, у Вашингтоні спочатку розглядали припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах, тоді як Україна наполягала на захисті електростанцій та електромереж.

    Таким чином, попри заяву Трампа, підтвердженої обома сторонами угоди з чітко визначеними умовами припинення атак досі не оприлюднено.

    Водночас російські війська продовжують завдавати ударів по українській енергосистемі, залишаючи сотні тисяч людей без електропостачання.

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • Росія може не погодитися на паузу в ударах по енергетиці: що прогнозує ISW

    Росія може не погодитися на паузу в ударах по енергетиці: що прогнозує ISW

    Кремль може не погодитися на обмеження ударів по енергетичній інфраструктурі України щонайменше до завершення зимової кампанії 2026–2027 років. Таку оцінку оприлюднив Інститут вивчення війни (ISW), аналізуючи останні заяви Володимира Путіна та ситуацію на фронті.

    Аналітики звертають увагу, що 25 вересня Путін заявив, ніби Україна домагається припинення далекобійних ударів по енергетичних об’єктах, але водночас сказав, що Україна має «відчути» наслідки російських атак. На думку ISW, така риторика може свідчити про небажання Кремля відмовлятися від одного з головних інструментів тиску цієї зими.

    В ISW пов’язують це із ситуацією на полі бою. За оцінкою інституту, російські війська з березня 2026 року мають майже нульові чисті територіальні здобутки, тоді як українські сили проводили успішні контратаки на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках. Аналітики припускають, що через це Кремль може дедалі більше покладатися саме на далекобійні удари, намагаючись посилити тиск на Україну поза фронтом.

    Окрему роль у цій стратегії ISW відводить новим реактивним дронам типу «Герань». У звіті зазначається, що Росія намагається масштабувати їх застосування, а вища швидкість таких безпілотників ускладнює перехоплення. Саме здатність України швидко наростити ефективні засоби протидії цим системам може суттєво вплинути на результат російської зимової ударної кампанії.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала, що Росія різко нарощує виробництво реактивних дронів, а Володимир Зеленський заявив про плани РФ витратити у 2027 році близько $12 млрд на реактивні дрони та баражуючі боєприпаси. Це вписується в оцінку ISW про ставку Кремля на далекобійні удари взимку.

    Також «Ненька інфо» повідомляла про посилення ударів по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій критичній інфраструктурі. ISW окремо зазначав, що з середини вересня Росія активніше атакує українські дата-центри та інтернет-інфраструктуру, намагаючись завдати шкоди економіці й цифровим сервісам.

    Ідея енергетичного перемир’я передбачає взаємне припинення ударів по енергетичних об’єктах України та Росії. Українська сторона неодноразово заявляла про готовність до такого формату за умови взаємності. Водночас ISW нагадує, що Путін раніше відхиляв подібні пропозиції.

    У підсумку аналітики не очікують значного прогресу в переговорах або суттєвих поступок Кремля до завершення російської зимової кампанії далекобійних ударів. Це саме оцінка ISW, а не підтверджене рішення російської влади.

  • Росія назвала припинення вогню “нереалістичним” і звинуватила Україну

    Російська Федерація не бачить можливості запровадження режиму припинення вогню у війні проти України. Про це заявив постпред РФ в ООН Василь Небензя під час брифінгу, коментуючи перспективи перемир’я.

    За словами Небензі, головною «перешкодою» для домовленостей він вважає дії України. Зокрема, він звинуватив Київ у порушенні начебто досягнутого мораторію на удари по об’єктах енергетичної інфраструктури.

    “У нас була спроба обмеженого припинення вогню щодо об’єктів енергетичної інфраструктури, яке не було дотримано українською стороною. За нинішніх обставин говорити про припинення вогню просто нереалістично на цьому етапі”, – заявив Небензя.

    Представник країни-агресора також додав, що Росія нібито «з першого дня не завдає ударів по енергетичних об’єктах» — попри численні докази і масові обстріли української критичної інфраструктури, які неодноразово спричиняли блэкаути в країні.

    Нагадаємо, 11 березня, за результатами переговорів між США та Україною в Саудівській Аравії, з’явилась інформація про ініціативу запровадити 30-денне припинення вогню. Україна погодилась на пропозицію, остаточне рішення мало бути за Росією.

    Згодом сторони нібито досягли окремої домовленості щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Проте того ж дня РФ вдарила по Донецькій області, що призвело до масштабних перебоїв з електропостачанням. Це був не поодинокий випадок: за останній місяць Росія неодноразово обстрілювала українські ТЕС, ГЕС та підстанції.

  • Росія готує нову масштабну ракетну атаку на Україну

    Росія готує нову масштабну ракетну атаку на Україну

    Російська Федерація готова до нової масованої ракетної атаки на Україну. За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, російські військові літаки вже споряджені крилатими ракетами Х-101 та Х-555, що використовувались для ударів по енергетичній інфраструктурі минулої зими.

    “У росіян може бути накопичена достатня кількість озброєння для повітряної атаки. Їхня головна мета — залишити нас без світла і тепла взимку, і вони не відмовились від цієї стратегії”, — зазначив експерт в ефірі Київ24.

    Криволап повідомив, що російські авіаборти вже споряджені ракетами. Зокрема, на базі “Олен’я” готові до застосування 9 бортів з ракетами Х-101, а на аеродромі “Енгельс-2” ще 5 бортів споряджені ракетами Х-101 і Х-555. За його словами, зараз немає підводних човнів, які можуть запускати “Калібри”, у Чорному морі — один з них був відправлений до Новосибірська.

    Крім того, існує загроза ударів ракетами “Кинжал”. Криволап зазначив, що росіяни наразі можуть використовувати не більше трьох ракет цього типу. Також Росія має запаси ракет Х-59 та Х-69, що запускаються з літаків Су-35 та Су-57.

    “Ми можемо очікувати повітряну атаку будь-якої миті, тому повинні бути готові і не ігнорувати сигнали тривоги”, — підкреслив експерт.

    Збільшення кількості дронів

    Криволап звернув увагу на зростання кількості атак дронами. Росія використовує не менше чотирьох типів безпілотників, серед яких “Гарпії”, “шахеди” та розвідувальні дрони “Гербер”. Однак, завдяки роботі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), значна частина дронів втрачається ще до досягнення цілей — вже майже 50% виявлених дронів не долітають до об’єктів.

    “Наші засоби ППО збивають велику кількість дронів, але через їхню велику кількість деякі все ж пробиваються, що приносить нам значні втрати”, — додав Криволап.

  • Як Україна готується до холодної зими

    Як Україна готується до холодної зими

    Попри значну західну допомогу, аналітики прогнозують, що через постійні російські удари по енергетичній інфраструктурі на Україну чекає складна зима. За інформацією видання «Голос Америки», українці можуть зіштовхнутися з тривалими відключеннями електроенергії, що зробить зиму холодною та темною для багатьох жителів країни.

    Західна допомога енергетичному сектору України

    Сполучені Штати активно підтримують українську енергетику. Нещодавно компанія «Укренерго» отримала автотрансформатор від США для заміни зруйнованого в прифронтовій зоні. За словами посолки США в Україні Бріджит Брінк, цей трансформатор забезпечить стабільне електропостачання для близько 50 тисяч домогосподарств.

    Посолка зазначила, що уряд США робить все можливе для збереження електропостачання в Україні, незважаючи на безперервні атаки з боку Росії.

    План підтримки української енергетики від ЄС

    У вересні Брюссель оголосив новий масштабний план підтримки української енергетичної інфраструктури. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Україна потребує 17 ГВт потужностей для забезпечення електроенергією взимку. ЄС запропонував допомогу в трьох ключових напрямах: ремонт, підключення та стабілізація енергосистеми.

    Європейський Союз також виділить 160 мільйонів євро на підтримку України, зокрема:

    • 60 мільйонів євро на гуманітарну допомогу, включаючи притулки та обігрівачі;
    • 100 мільйонів євро на ремонтні роботи та відновлювальні джерела енергії.

    Допомога від інших країн

    Україна отримує допомогу від багатьох міжнародних партнерів. Зокрема, з початку повномасштабного вторгнення країна отримала 12 вантажів гуманітарної допомоги з Японії, які включають резервні електростанції, газові турбіни, автотрансформатори та інше енергетичне обладнання.

    Прогноз ООН: складна зима для мільйонів українців

    У звіті Моніторингової місії ООН з прав людини було зазначено, що через масовані російські удари Україна може зіштовхнутися з відключенням електроенергії на термін від 4 до 18 годин на добу протягом зими. Руйнування енергетичної інфраструктури негативно вплине на життєво важливі системи:

    • водопостачання та каналізацію,
    • опалення та гаряче водопостачання,
    • сферу охорони здоров’я та освіти.

    Ці наслідки матимуть руйнівний вплив на мільйони українців, а також суттєво вплинуть на економіку країни.

    Проблеми з імпортом електроенергії

    Голова Ради Української асоціації відновлювальної енергетики Станіслав Ігнатьєв зауважив, що існуючі прайс-кепи на електроенергію можуть створити труднощі з її імпортом з ЄС у періоди дефіциту. Це може посилити енергетичні проблеми країни в зимовий період.

  • Сьогодні ворог знов вдарив по українській енергетиці

    Сьогодні ворог знов вдарив по українській енергетиці

    За минулу добу російські війська здійснили численні обстріли цивільної енергетичної інфраструктури в ряді українських областей, що призвело до серйозних збоїв у постачанні електроенергії. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.

    Обстріли торкнулися Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

    Дніпропетровська область: Внаслідок атак два рази знеструмлювалася підстанція, побутові споживачі та водоканал. Окрім того, пошкоджено іншу підстанцію, що забезпечує електроенергією залізницю, але порушень у русі потягів не було. Живлення було відновлено за резервною схемою.

    Сумська область: Обстріл повітряної лінії призвів до знеструмлення підстанції та побутових споживачів у Харківській області. Живлення відновлено за резервною схемою.

    Полтавська область: Під час повітряної тривоги була відключена повітряна лінія, що призвело до знеструмлення споживачів. Живлення відновлено.

    Чернігівська область: Внаслідок обстрілу відключились повітряні лінії, що спричинило знеструмлення 947 абонентів у 15 населених пунктах.

    Донецька область: Під час обстрілу території однієї з шахт було пошкоджено обладнання. Людей у шахті на момент інциденту не було. Одній особі надано медичну допомогу.