Позначка: угода зі слідством

  • Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Колишній радник Офісу президента України та високопосадовець Служби безпеки Артем Шило, якого обвинувачували в організації корупційної схеми на закупівлях «Укрзалізниці», не відбуватиме призначене судом восьмирічне ув’язнення за умови виконання вимог випробувального строку. 13 жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Натомість ексчиновник має сплатити 204 млн грн штрафу, відшкодувати частину збитків державній компанії, перерахувати кошти на підтримку українських військових та погодитися на конфіскацію активів на сотні мільйонів гривень.

    Про це повідомив Вищий антикорупційний суд. Подробиці угоди також оприлюднили Transparency International Ukraine, «Радіо Свобода» та інші українські медіа.

    Суд визнав колишнього посадовця винним в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Відповідні дії кваліфікували за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

    За сукупністю злочинів Артему Шилу призначили вісім років позбавлення волі.

    Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу суд звільнив його від відбування покарання у вигляді ув’язнення з випробуванням на три роки.

    Вісім років ув’язнення, але без реальної в’язниці

    Затверджена угода передбачає, що Артем Шило не відбуватиме призначений строк позбавлення волі, якщо дотримуватиметься встановлених судом умов випробування.

    Протягом трьох років він повинен періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    Також йому заборонено виїжджати за межі України без погодження з відповідним органом.

    Окремо суд на три роки позбавив ексчиновника права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у військових формуваннях та правоохоронних органах.

    Водночас рішення не означає повного звільнення від юридичної відповідальності. Суд установив винуватість Шила та визначив додаткові санкції.

    Штраф, компенсація та конфіскація на сотні мільйонів

    Фінансова частина угоди передбачає одразу кілька окремих зобов’язань.

    Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. За повідомленням Transparency International Ukraine, суд дозволив розстрочити його на один рік — чотирма платежами по 51 млн грн.

    Окремо колишній посадовець зобов’язався відшкодувати 60 млн грн збитків та перерахувати ще 80 млн грн благодійному фонду «Повернись живим».

    Крім цього, суд застосував спеціальну конфіскацію.

    У дохід держави мають стягнути три квартири в Києві загальною площею 388,1 квадратного метра та кошти в розмірі 325,78 млн грн.

    За даними медіа, конфіскація стосується нерухомості у столичному житловому комплексі «Новопечерські Липки».

    Таким чином, сукупний обсяг передбачених вироком штрафу, компенсації, благодійного внеску та грошової конфіскації становить близько 670 млн грн без урахування вартості квартир.

    Водночас ці суми не можна автоматично вважати вже перерахованими до бюджету чи отриманими іншими адресатами. Йдеться про зобов’язання та майнові стягнення, передбачені судовим рішенням.

    За що судили колишнього радника Офісу президента

    Кримінальне провадження стосується закупівель обладнання для «Укрзалізниці», під час яких, за матеріалами слідства, державна компанія зазнала значних збитків.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, створила неформальний механізм впливу на тендери залізничної компанії.

    Слідство називало цей механізм так званим бек-офісом.

    Його учасників підозрювали у сприянні перемозі визначених постачальників, які отримували контракти на вигідних для себе умовах.

    Один з епізодів стосувався закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.

    За матеріалами провадження, продукцію для «Укрзалізниці» закуповували за завищеними цінами, а частину одержаних коштів згодом легалізували.

    Раніше НАБУ повідомляло про збитки державній компанії на суму понад 140 млн грн у межах відповідних епізодів розслідування.

    Інший напрямок справи стосувався закупівель обладнання, під час яких правоохоронці перевіряли можливе використання службового впливу для усунення конкурентних пропозицій.

    Зокрема, за повідомленням «Радіо Свобода», у матеріалах провадження фігурував лист від СБУ щодо загроз державній безпеці, підписаний Артемом Шилом.

    Слідство вивчало роль цього документа у відхиленні більш вигідних пропозицій інших учасників закупівлі.

    Як Шило опинився у центрі розслідування

    Артем Шило раніше працював у Службі безпеки України, а також був радником Офісу президента.

    У квітні 2024 року правоохоронці повідомили про його затримання в межах корупційного провадження щодо закупівель «Укрзалізниці».

    Тоді ВАКС обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення застави.

    Під час перших судових засідань Шило заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій.

    Зокрема, він не погоджувався з позицією обвинувачення щодо значення підписаного ним документа, який стосувався можливих загроз державній безпеці.

    Однак згодом позиція сторін змінилася, і в межах кримінального провадження було укладено угоду про визнання винуватості.

    13 жовтня 2026 року її затвердив Вищий антикорупційний суд.

    В обмін на угоду Шило має дати показання проти інших осіб

    Окремою умовою домовленості з обвинуваченням стало зобов’язання колишнього посадовця співпрацювати зі слідством.

    Відповідно до інформації ВАКС, він повинен надати викривальні показання щодо інших осіб у цьому та пов’язаних кримінальних провадженнях.

    Це означає, що затвердження угоди з Артемом Шилом не завершує автоматично всі розслідування, пов’язані з можливими корупційними схемами на «Укрзалізниці».

    Правоохоронці продовжують роботу щодо інших фігурантів.

    Раніше в межах цієї справи суд уже затверджував інші угоди про визнання винуватості.

    Зокрема, 1 жовтня ВАКС ухвалив вирок щодо рієлтора, якого визнали винним у пособництві в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але також звільнили від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Крім того, він зобов’язався перерахувати 2 млн грн на допомогу Збройним силам України.

    Чи остаточне рішення ВАКС

    У Вищому антикорупційному суді зазначили, що вирок щодо ексрадника Офісу президента може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення.

    Апеляцію можна подати до Апеляційної палати ВАКС через суд першої інстанції.

    Тому станом на 13 жовтня говорити про остаточне завершення всіх можливих судових процедур передчасно.

    Водночас уже відомо, що суд затвердив угоду, якою передбачено звільнення Артема Шила від реального відбування восьмирічного строку позбавлення волі за умови дотримання випробування.

    Таким чином, резонансна справа про корупцію на закупівлях «Укрзалізниці» завершилася для одного з її ключових фігурантів угодою зі слідством: замість перебування за ґратами — трирічний іспитовий строк, значні фінансові стягнення, конфіскація майна та обов’язок дати показання щодо інших учасників провадження.

  • У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що рішення засекретити деталі угоди колишнього народного депутата від БПП Олександра Грановського зі слідством було ухвалене для захисту викривача та збереження ефективності інших антикорупційних розслідувань. Про це він розповів у матеріалі “Української правди” “Святі угодники. Чому топкорупціонери виходять на волю”.

    За словами Клименка, співпраця Грановського з правоохоронними органами тривала довгий час і виявилася “дуже результативною”. Саме це, за його словами, стало однією з причин, чому зміст домовленостей між екснардепом та слідством вирішили не розкривати публічно.

    Очільник САП наголосив, що йдеться не лише про захист конкретної особи, а й про збереження механізму співпраці з потенційними викривачами у майбутньому. На його думку, повне розкриття деталей таких угод може відлякувати інших фігурантів резонансних справ від надання свідчень або допомоги слідству.

    “Важливо зазначити, що він не обов’язково викривав злочини саме на ОПЗ – у рамках угоди фігурант міг надати цінну інформацію, яка допомогла розкрити корупцію в будь-якому іншому кримінальному провадженні”, – пояснив Клименко.

    Він також визнав, що угода зі слідством була вигідною для сторони обвинувачення через ризики, пов’язані зі строками давності. За словами голови САП, без компромісу справа могла роками залишатися в судах і зрештою бути закритою без вироку.

    “Альтернативою було б те, що справа не пережила строків давності та просто загинула в судових стінах. Але у підсумку все вийшло добре: Грановський отримав вирок та став засудженим, він відшкодував державі збитки та розкрив інформацію, важливу для нас у інших кримінальних провадженнях”, – заявив керівник САП.

    Йдеться про одну з найбільш резонансних антикорупційних справ останніх років — розслідування масштабної схеми на Одеському припортовому заводі. НАБУ та САП завершили слідство у жовтні 2024 року. За версією правоохоронців, у 2015 році на заводі діяла схема продажу мінеральних добрив за заниженими цінами наперед визначеній компанії, що призвело до багатомільйонних збитків для держави.

    Слідство вважало, що організатором оборудки був Олександр Грановський разом із довіреною особою. Також у справі фігурували посадовці ОПЗ та представник іноземної компанії.

    У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі ОПЗ. Вона передбачала повне відшкодування державі понад 77,5 мільйона гривень збитків. Крім цього, учасники угоди погодилися перерахувати ще 50 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України через платформу UNITED24.

    Водночас покарання, яке отримав Грановський, викликало значний суспільний резонанс. Суд призначив йому штраф у розмірі 5100 гривень — максимальну санкцію за статтею 344 Кримінального кодексу, за якою його обвинувачували. Критики угоди заявляли, що така відповідальність є надто м’якою з огляду на масштаби справи та політичну вагу фігуранта.

    Сам Олександр Грановський упродовж багатьох років залишався однією з найбільш впливових та суперечливих постатей української політики та судової системи часів президентства Петро Порошенко. У політичних та медійних колах його неофіційно називали “куратором президента у судах та прокуратурі”. Журналісти-розслідувачі неодноразово публікували матеріали про його контакти із суддями, прокурорами та представниками правоохоронних органів.

    Історія навколо Одеського припортового заводу тягнеться ще з 2015 року. Тоді НАБУ проводило обшуки в межах розслідування продажу карбаміду британській компанії Newscope Estates Limited із 5-відсотковою знижкою, через що держава, за даними слідства, зазнала значних фінансових втрат.

    У центрі уваги опинилася членкиня правління ОПЗ Ольга Ткаченко, яку пов’язували з Грановським. Під час обшуків у неї вилучили телефон із листуванням у Viber, однак у 2016 році Солом’янський районний суд Києва заборонив НАБУ використовувати це листування як доказ у кримінальному провадженні.

    У серпні 2024 року Грановський також виграв справу у Вищому антикорупційному суді, який скасував повідомлення про підозру у справі щодо організації схеми на понад 93 мільйони гривень. Це рішення викликало широкий суспільний резонанс та критику з боку антикорупційних активістів.

    Нинішня угода між екснардепом і слідством знову підняла дискусію про баланс між ефективністю антикорупційної системи та справедливістю покарання для фігурантів гучних справ. Частина експертів вважає, що угоди зі слідством дозволяють швидше отримувати вироки, повертати державі кошти та викривати нові злочини. Інші ж переконані, що надто м’які покарання для впливових фігурантів можуть підірвати довіру суспільства до антикорупційних органів та судової системи загалом.